Бізнесмен Ігор Ліскі анонсував будівництво заводу з виробництва віконного скла загальною вартістю $240 млн у Київській області.
“Можу вже офіційно повідомити про наш новий суперамбіційний проєкт, який ми розвиваємо вже понад рік”, – повідомив Ліскі у Facebook.
Ліскі розповів The Wall Street Journal, що планує інвестувати в проєкт приблизно $80 млн. За його словами, залучення проєктного фінансування є основною проблемою під час запуску проєкту.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
Агрохімічна компанія ТОВ “Гроссдорф”, що спеціалізується на виробництві гранульованих і рідких мінеральних добрив, ухвалила рішення розширити свій асортиментний ряд за рахунок розвитку лінійки продуктів для роздрібної торгівлі, повідомило галузеве аналітичне видання “Інфоіндустрія”.
“Вихід у роздрібний ринок відкриває нові можливості зростання і розширення аудиторії споживачів. Компанія вірить у якість своїх продуктів і готова відповідати потребам роздрібних клієнтів із тією самою відданістю, яку виявляє на ринку агрохімічного сектору”, – зазначив директор агрохімкомпанії Андрій Халявка.
За його інформацією, 2023 року “Гроссдорф” виробила близько 20 тис. тонн різних формул NPK-добрив. Крім того, компанія стала другим в Україні постачальником КАС за підсумками 2023 року і виробила понад 106 тис. тонн цього добрива. Крім того, “Гроссдорф” виробляє гранульований калій хлористий, NPK-добрива та гранульований (компактований) сульфат амонію.
“Загалом за рік виробник поставив на ринок понад 150 тис. тонн добрив, ставши другим виробником добрив в Україні”, – резюмували в “Інфоіндустрії”.
ТОВ “Гроссдорф” створено 2001 року. Компанія є виробником мінеральних добрив, одним із лідерів із виробництва КАС в Україні, імпортером, постачальником і кінцевим споживачем мінеральних добрив. Має власний завод в Одеській області з виробництва рідких добрив (РКД, КАС, КСА), сховище для рідких добрив об’ємом понад 10 тис. тонн, потужностями для виробництва сипких гранульованих добрив, розгалуженою мережею агрохімічних складів практично в усіх регіонах України.
ТОВ “Блумі” (Одеса), виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення під ТМ “Снежная Панда”, у січні випустило продукцію на 41,92 млн грн, що в 2,5 раза більше, ніж за той самий місяць 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу збільшилося на 78,5% – до 6,2 млн рулончиків.
Як повідомлялося, всього в січні основними виробниками санітарно-гігієнічної паперової продукції випущено 54,56 млн рулонів паперу – на 27% більше, ніж роком раніше.
Зареєстрована 2014 року компанія “Блумі” випускає санітарно-гігієнічну продукцію (туалетний папір, серветки, рушники) на основі целюлози з привізного паперу-основи. Продукція виробляється на потужностях ПП “Омега Брокерс” – одного з провідних українських виробників мийних, дезінфекційних та санітарно-гігієнічних засобів.
У 2023 році компанія наростила обсяг виробництва майже вдвічі до 2022 року – до 367,3 млн грн.
Виробник безшовних нержавіючих труб з Нікополя “Сентравіс” за підсумками 2023 року збільшив виробництво до 12,2 тис тонн, або на 12% порівняно з попереднім роком. Але ситуація з виробництвом може погіршитися, якщо держава не почне повертати заборгованість по ПДВ.
Майже вся продукція була відправлена на експорт. Всього у 2023 році компанія експортувала безшовні нержавіючі труби в 38 країн світу. Найбільше було відвантажено в Німеччину, Італію, США.
Більший попит був серед країн ЄС, на другому місці – американський ринок, далі – ринок Азії та Близького Сходу. Зокрема, “Сентравіс” виконав замовлення для компаній з Японії, Сингапуру, Тайваню, Малайзії, Південної Кореї, Оману, ОАЕ тощо.
“У 2023 році ми усвідомили, що війна може тривати довго і ми мусимо бути до цього готові. Немає сенсу відкладати на потім те, що вже сьогодні зробить ваш продукт кращим. Так само не варто відмовлятися від виходу на нові ринки, або ж перестати працювати з командою. Завмерти, спробувати якось просто пережити ці важкі дні не вийде, бо ми не маємо жодного уявлення про часові рамки війни. Тому ми йдемо вперед, вдосконалюємо свої продукти, працюємо з новими проектами та клієнтами. Вважаю, 2023 рік наша команда пройшла гідно”, – розповів головний виконавчий директор “Сентравіс” Юрій Атанасов.
Також важливим досягненням минулого року стало відкриття нового виробництва в Ужгороді. Воно спеціалізується на інструментальних трубах для провідних світових автомобільних брендів (Volkswagen, Audi, BMW, Chevrolet). Загальна сума інвестицій склала понад 50 млн грн. На новому заводі працює близько 100 працівників, а вже у 2024 році планується його розширення і будівництво другої черги.
Водночас є велика проблема, яка заважає підприємству не менше, ніж обстріли російських військ. Це повернення ПДВ.
“Заборгованість держави перед підприємством складає понад 10 млн євро. Такого як зараз не було ніколи за 30 років роботи. Ми виграли суди, але судовим рішенням не виплатиш зарплату і не купиш сировину. Сподіваюся, найближчим часом це питання буде врегульовано, тому що нам важко працювати під подвійним тиском війни та заборгованості по ПДВ”, – підкреслив Юрій Атанасов.
За словами представників “Сентравіс”, у 2023 році компанії взяла участь у низці помітних проектів. Серед них – проект з виробництва автомобілів з водневим двигуном в ЄС, будівництво міжнародного експериментального термоядерного реактора (ITER), розробка наземних нафтових і газових свердловин в США, а також будівництво нової електростанції в штаті Алабама (США). Також компанія з власною експозицією представляла українську промисловість на міжнародній виставці Adipec в Абу-Дабі.
Нагадаємо, наразі “Сентравіс” входить в десятку найбільших світових виробників безшовних нержавіючих труб. Компанія має виробничі потужності в містах Нікополь та Ужгород, а також офіси продажів у таких країнах як США, Німеччина, Італія, Швейцарія, Польща, Об’єднані Арабські Емірати та співпрацює з Benteler Automotive, Buhlmann Group, Webco тощо – з різними компаніями на різних континентах.
За підсумками минулого року “Сентравіс” увійшов в топ-200 лідерів української економіки.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-2024 збільшила обсяг виробництва на 8,7% до січня-2023, до 102,94 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 1,7% – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за минулий місяць зріс на 12,3% – до 12,7 млн шт. КБФ зберігає друге місце з його випуску після Київського КБК (21,3 млн шт.).
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину (БДМ) орієнтовною потужністю 25 тис. тонн на рік для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція тільки на макулатурній основі) зі створенням до 200 нових робочих місць.
Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн.
