Як повідомлє Еxperts.news, українські підприємства у липні 2026 року значно збільшили випуск зошитів, туалетного паперу та шпалер, свідчать дані асоціації підприємств целюлозно-паперової галузі «УкрПапір».
Виробництво зошитів сягнуло 28,36 млн штук, що на 34,5% більше, ніж у липні 2025 року. Порівняно з червнем поточного року випуск збільшився одразу в 4,4 рази.
Виробництво туалетного паперу в рулонах зросло на 9,8 % у річному вираженні — до 52,48 млн рулонів.
При цьому випуск туалетного паперу зі 100 %-ної целюлози досяг 23,68 млн рулонів, збільшившись майже на 23 % порівняно з липнем минулого року.
Продовжив відновлення й ринок шпалер. У липні українські підприємства виробили 1,63 млн умовних шматків шпалер, що на 12,8% більше, ніж роком раніше, і на 7,5% більше, ніж у червні.
У цьому сегменті асоціація має статистику найбільшого виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТП».
Виробництво паперових рушників у рулонах також зросло на 1,6% у річному вимірі — до 5,14 млн рулонів. Водночас випуск столових серветок із 100%-ної целюлози скоротився більш ніж наполовину — до 1,5 млн пачок.
Загалом обсяг товарної продукції підприємств галузі в липні досяг 3,06 млрд грн, що на 28,8% більше, ніж у липні 2025 року.
Таким чином, у целюлозно-паперовій промисловості найпомітніше зростання в липні припало не тільки на пакувальний картон, а й на частину споживчої паперової продукції.
Першоджерело — асоціація «УкрПапір».
Металургійні підприємства України в липні 2026 року виробили 457 тис. тонн сталі, що на 21,3% менше, ніж у липні минулого року, і на 33,9% менше, ніж у червні, коли було вироблено 691 тис. тонн.
За підсумками місяця Україна посіла 26-те місце серед 70 країн, дані яких враховує Всесвітня асоціація виробників сталі World Steel Association (Worldsteel).
Загалом світове виробництво сталі в липні скоротилося значно менше — на 0,3% у річному вимірі, до 149,2 млн тонн. Таким чином, темпи падіння виробництва в Україні суттєво перевищили загальносвітові. Офіційні дані Worldsteel опубліковано 24 серпня 2026 року.
За січень-липень українські металургійні підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі, що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. За підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце у світовому рейтингу.
Липневе падіння виявилося особливо різким порівняно з попереднім місяцем. Якщо в червні українські підприємства виробили близько 691 тис. тонн сталі, то вже в липні обсяг скоротився майже на 234 тис. тонн.
Це призвело й до погіршення позиції країни у світовому рейтингу: за підсумками семи місяців Україна посідає 24-те місце, тоді як безпосередньо в липні опустилася на 26-те.
Для порівняння: більшість найбільших виробників у липні збільшили обсяги виробництва. Індія наростила виробництво на 1,9%, США — на 4,4%, Південна Корея — на 6,4%, Туреччина — на 7%, Німеччина — на 3%, а В’єтнам — одразу на 34,7%. Китай, навпаки, скоротив виробництво на 3,6%. Росія, за офіційними даними Worldsteel, збільшила липневий обсяг виробництва на 3,3%, до оціночних 5,7 млн тонн.
За сім місяців 2026 року світове виробництво сталі склало 1,081 млрд тонн, знизившись на 0,6% у річному вимірі. Україна, з падінням на 5,6%, також демонструє значно слабшу динаміку, ніж світовий ринок загалом.
За підсумками 2025 року Україна виробила близько 7,4 млн тонн сталі. Згідно з актуальною річною таблицею Worldsteel, країна посідала 23-тє місце у світі проти 22-го місця у 2024 році.
World Steel Association об’єднує провідних виробників сталі, національні та регіональні галузеві асоціації та дослідницькі організації. На учасників асоціації припадає близько 85% світового виробництва сталі.
Як повідомляє Еxperts.news, вартість алюмінію зросла на заключних торгах тижня після кількох днів підвищеної волатильності на тлі ризиків для поставок із Близького Сходу, змін у китайському експорті та очікувань можливого пом’якшення американських тарифів на канадський метал.
На Лондонській біржі металів 21 серпня ціна на алюміній подорожчала приблизно на 1,2% — до 3 242 доларів за тонну. Інші ринкові індикатори протягом дня показували рівень близько 3,23–3,25 тис. доларів за тонну.
За останній місяць метал подорожчав приблизно на 1,8%, а порівняно з рівнем річної давності алюміній залишається дорожчим майже на 24%.
Незважаючи на зростання під час останніх торгів, ціна значно відступила від максимуму початку червня. Тоді тримісячний алюміній на LME піднімався до $3 787,5 за тонну — максимального рівня приблизно за чотири роки. До середини серпня ціна опустилася приблизно до $3,27 тис. за тонну.
Головною причиною червневого стрибка стали перебої з поставками з Близького Сходу на тлі конфлікту з Іраном. До загострення ситуації держави Перської затоки забезпечували близько 10% світового виробництва первинного алюмінію. Додаткові проблеми виникали на підприємствах, що залежали від поставок газу.
Однак значну частину дефіциту компенсував Китай. У першому півріччі китайський експорт алюмінієвих сплавів майже подвоївся — до 238,5 тис. тонн, а поставки напівфабрикатів збільшилися на 18% — до 3,2 млн тонн. Водночас внутрішній попит Китаю залишався відносно слабким, тоді як виробництво первинного алюмінію перебувало на рівні, близькому до історично високих показників.
Китайські підприємства зараз працюють на межі встановленої Пекіном національної межі виробничих потужностей у 45 млн тонн на рік, що обмежує можливість подальшого швидкого розширення виробництва.
Ще одним фактором для ринку стали торговельні переговори між США та Канадою. За даними Reuters, сторони наблизилися до угоди, яка потенційно може знизити американські тарифи на канадський алюміній з 50% до 25%. Таке рішення здатне знову підвищити привабливість поставок канадського металу до США та скоротити обсяги, що надходять до Європи.
У результаті ринок алюмінію перебуває між двома протилежними тенденціями: відновлення та зростання китайських поставок обмежують ціни, тоді як геополітичні ризики, обмеження виробництва та торговельні бар’єри підтримують їх значно вище торішніх рівнів.
Раніше аналітичний центр Experts Club опублікував коротке відео про світове виробництво алюмінію в 1970–2024 роках. Згідно з аналізом центру, у 2024 році Китай виробив близько 43 млн тонн первинного алюмінію, або приблизно 60% світового обсягу. Далі йшли Індія — близько 4,2 млн тонн, Росія — 3,8 млн тонн, Канада — 3,3 млн тонн та ОАЕ — 2,7 млн тонн.
Переглянути короткий відеоролик Experts Club про світове виробництво алюмінію — https://youtube.com/shorts/cVVIjdMZL-w?si=dAUR8Purot4TxLsm
LME, АЛЮМИНИЙ, ВИРОБНИЦТВО, КИТАЙ, МИТО
Господарства всіх категорій у січні-липні 2026 року виробили 3,55 млн тонн молока-сировини, що на 12% менше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У липні господарства всіх категорій виробили 563,7 тис. тонн молока-сировини – на 0,5% менше, ніж у червні, та на 15% менше, ніж у липні 2025 року.
При цьому сільгосппідприємства виробили 281 тис. тонн, що на 0,7% менше, ніж у червні, але на 4,5% більше, ніж торік, тоді як господарства населення – 282,7 тис. тонн, що на 0,2% менше, ніж у червні, та на 28,3% менше, ніж у липні 2025 року.
За сім місяців 2026 року молочно-товарні ферми наростили виробництво молока-сировини на 5% – до 1,93 млн тонн, тоді як господарства населення скоротили його на 27% – до 1,62 млн тонн.
“В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини під впливом спеки, оскільки не всі молочнотоварні ферми пройшли модернізацію і укомплектовані сучасними вентиляційними системами, які дозволяють коровам уникнути теплового стресу. Спекотна погода вплинула на скорочення виробництва молока-сировини у багатьох господарствах на 10-15%”, – пояснили в АВМ.
У січні-липні 2026 року близько 54% молока-сировини виробили сільгосппідприємства у п’яти областях: Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Чернігівській та Вінницькій.
В АВМ зазначили, що в січні-липні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
Український виробник оборонних технологій TAF Industries спільно з данською компанією Upteko підписали меморандум про наміри, що передбачає створення спільного підприємства (СП) у Данії в межах якого планується виготовляти тисячі дронів на місяць, починаючи з початку 2027 року.
Згідно з оприлюдненим релізом, підписання меморандуму відбулося під час DALO Industry Days у Хернінгу (Данія). Відповідна співпраця реалізується в рамках ініціативи Build with Ukraine.
Передбачається, що у межах угоди компанії працюватимуть над масштабуванням виробничих можливостей у сфері FPV-дронів та зміцненням ланцюгів постачання.
“Сьогоднішня угода – це ще один стратегічний крок, який сприятиме подальшому поглибленню співпраці як між нашими компаніями, так і між Україною та Данією”, – цитуютєся у релізі СEO компанії TAF Industries Володимир Зіновський.
У свою чергу засновник компанії Upteko Бенджамін Мейнерц додав, що компанії спільно прагнуть сприяти інноваціям, розробляючи високопродуктивні системи, а також будуючи організацію, що адаптуватиметься до майбутніх викликів.
“Створення виробничого об’єкта та офісу з розробки за межами України створює міцну основу для співпраці у галузі досліджень, інженерії та виробництва”, – зауважив засновник компанії Upteko.
У червні TAF Industries спільно з польською зброярською групою (Polska Grupa Zbrojeniowa) підписали меморандум про наміри щодо подальшої локалізації виробництва на території Польщі та розширення виробничих потужностей.
Данська технологічна компанія Upteko була заснована у 2018 році та спеціалізується на розробці дронових рішень для морського та промислового секторів. Компанія співпрацює з промисловими партнерами, державними структурами та представниками морського сектору.
Український виробник оборонних технологій TAF Industries виробляє понад 30 видів оборонної продукції, зокрема дрони FPV і розвідувальні БпЛА, системи радіоелектронної боротьби, рішення для дистанційного керування та технології для бойових дій на основі штучного інтелекту. Виробництво дронів FPV становить до 80 тис. од. на місяць.
Збірка ста одиниць FPV-дронів у гаражній майстерні та серійне виготовлення тисяч розвідувальних або ударних БПЛА на місяць — це абсолютно різні рівні відповідальності та контролю. Коли підприємство переходить від поштучного збирання до серії, бухгалтерія та операційний відділ миттєво потрапляють у шторм: сотні найменувань мікросхем, плаваючі ціни на двигуни, жорстка партійність і вимоги військових замовників щодо кожної деталі. Запустити прозорий контроль таких процесів ручними методами просто неможливо.
Облік виробництва дронів — це комплексний цифровий процес фіксації руху деталей, робочого часу, прямих і непрямих витрат на кожному етапі створення літального апарата: від моменту приходу рами на склад до оприбуткування готового комплексу й підписання акта приймання-передачі.
Побудова системного обліку на дронобудівному підприємстві потребує чіткої послідовності. Якщо пропустити хоча б одну ланку, розрахунок собівартості викривиться, а простежуваність браку стане неможливою.
Процес наскрізного обліку складається з п’яти обов’язкових етапів:
Склад комплектуючих для БПЛА — це тисячі дрібних елементів: польотні контролери, регулятори швидкості (ESC), відеопередавачі, камери, антенні системи, рами та метизи. Основна складність полягає в тому, що зовні однакові плати з різних партій можуть мати відмінні прошивки або робочі частоти.
Щоб запобігти хаосу, вхідний облік будується на трьох практичних акцентах:
Найпоширеніша дірка у фінансовому обліку дроновиробників — це списання деталей «всліпу» або наприкінці місяця за загальними нормами. У реальності ж під час збирання плати можуть згоряти при пайці, рами — виявлятися із тріщинами, а камери — вимагати заміни прямо на збірному столі.
У нормальній ERP-системі логіка списання базується на специфікаціях (BOM) та маршрутних картах. Коли формується замовлення на виробництво, наприклад, 50 одиниць БПЛА, програма автоматично резервує необхідний комплект деталей під це конкретне замовлення.
Видача комплектуючих у цех відбувається за накладною-вимогою. Майстер збірки, беручи плату чи двигун, сканує їхній серійний номер. В цей момент деталь списується зі складу матеріалів і фіксується на картці незавершеного виробництва (рахунок 23) конкретної партії дронів. Якщо під час монтажу виникає брак, він фіксується окремим актом виходу з ладу, що дає змогу бачити реальний відсоток технологічних втрат, а не ховати його у загальній собівартості.
Для виробництва дронів використовується позамовний метод калькулювання собівартості — це спосіб обліку, за якого всі прямі та непрямі витрати накопичуються окремо по кожному сформованому випуску або індивідуальному контракту на виготовлення БПЛА.
Використання калькулювання за середнячком тут неприпустиме: дрони однієї моделі можуть збиратися на різних моторах чи з різними тепловізійними камерами, що кардинально змінює підсумкову ціну виробу.
| Стаття витрат | Що сюди входить | Як обліковується в ERP |
|---|---|---|
| Прямі матеріальні витрати | Рами, мотори, польотні контролери, камери, пропелери, кабелі, батареї, витратні матеріали (припій, флюс, фрези). | Списуються за фактичною вартістю придбання прямо на дебет рахунку 23 під конкретне замовлення. |
| Прямі витрати на оплату праці | Зарплата монтажників, паяльщиків, складальників, інженерів з налаштування та тестових пілотів. | Нараховується за відрядною системою або пропорційно нормо-годинам, витраченим на серію. |
| Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) | Нарахування на фонд оплати праці прямих робітників. | Автоматично розраховується та додається до трудових витрат замовлення. |
| Загальновиробничі витрати (ЗВВ) | Оренда цеху, комунальні послуги, амортизація обладнання (3D-принтери, паяльні станції, осцилографи), зарплата майстрів цеху. | Накопичуються на рахунку 91 і в кінці місяця розподіляються між замовленнями пропорційно обраній базі (наприклад, прямим матеріальним витратам або нормо-годинам). |
Підсумкова собівартість одиниці розраховується шляхом ділення загальної суми накопичених витрат за замовленням на кількість фактично зібраних і прийнятих ВТК дронів.
Після того як дрон зібрано, прошито, відкалібровано та випробувано на тестовому полігоні, фахівець з якості ставить підпис в електронному паспорті виробу. Тільки після цього ERP-система формує проведення з оприбуткування готової продукції: Дебет 26 «Готова продукція» — Кредит 23 «Виробництво».
Передача готових комплектуючих чи цілісних бойових систем має свою юрисдикційну та документальну специфіку:
До кожного виробу додається витяг із системи із переліком усіх вхідних серійних номерів складників, що гарантує юридичну чистоту та підтверджує походження виробу.
Офіційній юридичній особі або підприємству ОПК для легального виготовлення та продажу безпілотних систем необхідно правильно оформити види економічної діяльності.
КВЕД 30.30 «Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання» — це основний та обов’язковий код для збирання, модернізації та ремонту БПЛА будь-якого типу.
Щодо форми власності: дрібні підрядники можуть починати на ФОП (3 група), але серійне виробництво, робота з держзамовленнями, імпорт дефіцитних компонентів та отримання спеціальних дозволів чи допусків до експлуатації вимагають створення юридичної особи (ТОВ) на загальній системі оподаткування.
На старті багатьом здається, що кілька таблиць у Google Sheets повністю закриють проблеми обліку. Але як тільки випуск перевищує 50–100 дронів на місяць, таблична система вибухає. З’являються задвоєння даних, описки, комірники забувають внести списання, а фінансовий директор бачить прибуток лише на папері, поки реальний капітал осідає у бракованих деталях.
| Критерій оцінки | Google Таблиці / Excel | Промислова ERP-система |
|---|---|---|
| Партійно-серійний облік | Ручний ввід номерів. Високий ризик дублювання або випадкового вилучення даних. | Автоматичний генератор та сканування штрихкодів. Заборона проведення без вказівки серійника. |
| Калькуляція собівартості | Вважається за формулами вручну. Практично неможливо правильно розподілити ЗВВ та брак. | Автоматичне збирання фактичних витрат у режимі реального часу за кожним замовленням. |
| Контроль залишків | Дані запізнюються на дні або тижні. Відображають віртуальні, а не реальні склади. | Онлайн-контроль. Резервування комплектуючих під замовлення у секунду його створення. |
| Масштабованість | При зростанні обсягів файли зависають, псуються зв’язки між вкладками та формулами. | Обробка мільйонів транзакцій, підтримка сотень одночасних користувачів без втрати швидкості. |
| Захист та аудит | Будь-хто з доступом може непомітно змінити цифру за минулий місяць. Повний хаос. | Жорсткі права доступу. Збереження історії змін кожної картки, фіксація дій кожного працівника. |
При виборі системи автоматизації для підприємства ОПК не можна купувати комерційний софт «із коробки». Вона повинна задовольняти жорсткий перелік галузевих вимог.
Зрілим прикладом вітчизняної платформи, яка повністю закриває цей чек-лист, є українська промислова система IT-Enterprise. Вона розроблялася з урахуванням високих навантажень великих підприємств і має спеціалізований модуль для автоматизації обліку виробництва дронів та оборонно-промислового комплексу в цілому. Більш детально про автоматизацію виробництва для ОПК, можна переглянути на сайті IT-Enterprise.
Система дозволяє зшити в єдине цифрове поле роботу закупівельників, складських працівників, інженерів-конструкторів, цехових майстрів та бухгалтерії. Завдяки цьому керівник отримує скрізну прозорість: від вартості гвинта, купленого за кордоном, до точного підрахунку рентабельності всієї за контрактом серії БПЛА.
Побудова чіткого та прозорого обліку виробництва БПЛА — це не просто формальність для бухгалтерії чи звітність перед перевірками, а фундаментальна умова масштабування DefTech-бізнесу. Перехід від хаотичних електронних таблиць до повноцінної ERP-системи дозволяє тримати під контролем кожен гвинт і мікросхему, об’єктивно рахувати собівартість та гарантувати абсолютну безпеку виробничих даних. У сучасних умовах порядок на складі та в цеху прямо визначає швидкість постачання та надійність безпілотників на фронті. Інвестуючи в якісну автоматизацію сьогодні, дронобудівні підприємства закладають міцний фундамент для тривалої співпраці з державними замовниками, міжнародними фондами та військовими підрозділами.
