ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, збільшила у II кварталі 2026 року EBITDA на 23% порівняно з I кварталом, до $2,06 млрд, йдеться в повідомленні компанії. Проти аналогічного періоду минулого року показник зріс на 11%.
Чистий прибуток склав $683 млн, що на 18% вище за показник попереднього кварталу, але на 62% нижче за прибуток за II квартал 2025 року.
Виручка у II кварталі зросла майже на 8% у квартальному порівнянні та на 5% у річному – до $16,8 млрд. Основною причиною покращення показника стало підвищення середньої ціни на сталь на 4,4%.
Капітальні витрати ArcelorMittal у квітні-червні склали $1,1 млрд. Чистий борг на кінець червня зріс до $9,5 млрд порівняно з $9,3 млрд станом на 31 березня.
У II кварталі компанія збільшила випуск сталі на 7,5% порівняно з попередніми трьома місяцями, до 14,3 млн тонн (14,4 млн тонн роком раніше). Відвантаження металу в минулому кварталі склало 13,4 млн тонн (12,8 млн тонн у попередньому кварталі та 13,8 млн тонн роком раніше). Видобуток залізної руди за квартал склав 13,5 млн тонн (9,7 млн тонн у I кварталі та 11,8 млн тонн роком раніше).
Як повідомляє Experts.news, cвітове виробництво гуманоїдних роботів перейшло від поодиноких прототипів до перших серійних партій, проте галузь залишається вкрай концентрованою: близько 85 % поставок у 2025 році забезпечили китайські компанії.
За оцінкою китайського дослідницького центру CCID, у 2025 році виробники КНР поставили близько 14,4 тис. гуманоїдних роботів, що становило 84,7% світового ринку. Таким чином, глобальний обсяг становив близько 17 тис. пристроїв. Інші дослідження оцінюють світові поставки приблизно в 18 тис. одиниць.
За даними IDC, кількість гуманоїдних роботів, поставлених у світі в 2025 році, збільшилася більш ніж у шість разів — приблизно на 508%. Однак статистика різних дослідницьких організацій помітно відрізняється, оскільки одні враховують лише двоногих роботів, а інші також включають колісні гуманоїдні платформи та універсальних роботів зі штучним інтелектом.
Китай залишається єдиною країною, де гуманоїдні роботи вже випускаються тисячами кількома виробниками одночасно. У країні діє понад 140 компаній, що працюють над гуманоїдними роботами, а кількість представлених моделей перевищує 330. Найбільшими виробниками стали AGIBOT, Unitree та UBTECH.
TrendForce очікує, що у 2026 році китайське виробництво гуманоїдних роботів зросте ще на 94%. Unitree та AGIBOT мають зберегти лідерські позиції завдяки розвиненому ланцюгу поставок, доступу до недорогих приводів, акумуляторів, сенсорів та можливостям масового складання.
Перевага Китаю полягає не лише в штучному інтелекті, а й у можливості швидко знижувати собівартість апаратної частини. Деякі базові моделі Unitree вже пропонуються дешевше за 6 тис. доларів, тоді як більшість американських та європейських систем орієнтовані на дорожчі промислові пілотні проєкти.
США значно поступаються Китаю за фактичною кількістю випущених роботів, але мають найбільші заявлені виробничі проєкти за межами КНР.
Компанія Figure запустила підприємство BotQ, перша лінія якого розрахована на випуск до 12 тис. гуманоїдних роботів на рік. У квітні 2026 року компанія повідомила про перехід від прототипів до виробничої фази та досягнення темпу складання одного робота на годину.
Agility Robotics має завод RoboFab у штаті Орегон із потенційною потужністю понад 10 тис. роботів Digit на рік. Фактичний випуск поки що значно нижчий за заявлену максимальну потужність.
Американо-норвезька компанія 1X розпочала повномасштабне виробництво домашнього робота NEO на фабриці в Каліфорнії. Tesla встановлює перші виробничі лінії для Optimus, але поки що не розкриває підтверджених даних щодо серійного випуску.
Південнокорейська Hyundai Motor Group планує побудувати в США підприємство потужністю до 30 тис. роботів щорічно до 2028 року. На ньому передбачається випускати, зокрема, гуманоїдних роботів Atlas, розроблених Boston Dynamics. Перші Atlas мають надійти на підприємства Hyundai в США у 2028 році.
Одним із найпрогресивніших європейських проєктів є німецька NEURA Robotics, яка розробила гуманоїдного робота 4NE1.
Компанія називає його першим європейським гуманоїдним роботом, готовим до промислового виробництва. NEURA співпрацює з Bosch і Schaeffler, плануючи масштабувати випуск роботів для промисловості, логістики та сервісних завдань.
У 2026 році NEURA оголосила про залучення до 1,4 млрд доларів для розширення серійного виробництва та розвитку мережі центрів, у яких роботи навчатимуться виконувати реальні завдання.
У Сербії AGIBOT та Minth Group готують запуск підприємства в Шабці. Початковий обсяг виробництва заявлено на рівні 1–2 тис. гуманоїдних роботів щорічно. Відкриття підприємства очікується в серпні 2026 року, однак графік уже неодноразово змінювався. Тому Сербію поки що слід відносити до країн із заявленим, але ще не підтвердженим серійним виробництвом.
У разі реалізації проєкту Сербія може стати однією з перших країн Європи, де китайські гуманоїдні роботи будуть серійно збиратися та адаптуватися для регіональних ринків.
Японія має багаторічний досвід розробки людиноподібних роботів, однак поки що робить основний акцент на дослідженнях, компонентах, медицині та догляді за літніми людьми. Kawasaki продовжує розвивати платформу Kaleido, але не оголошувала про масовий випуск, порівнянний із китайськими компаніями. TrendForce вважає, що конкурентною перевагою Японії можуть стати приводи, сенсори, системи керування та рішення для догляду за літніми людьми.
У Південній Кореї Samsung отримав контроль над Rainbow Robotics і має намір об’єднати її робототехнічні розробки зі своїми технологіями штучного інтелекту та програмного забезпечення. Hyundai одночасно розвиває Atlas через свою компанію Boston Dynamics, однак великий завод групи планується побудувати в США.
Повного міжнародного реєстру виробництва гуманоїдних роботів не існує. Компанії розкривають потенційну потужність заводів значно частіше, ніж фактичний обсяг виробництва, а поняття «гуманоїдний робот» застосовується до різних типів пристроїв.
Найбільш надійно підтверджується лише лідерство Китаю з часткою близько 85 % світових поставок у 2025 році. Решта приблизно 15 % припадає переважно на США та невеликі партії, прототипи й пілотні серії з Європи, Японії та Південної Кореї.
У 2026–2028 роках розподіл може змінитися після запуску заводів Figure, Agility Robotics, Tesla, Hyundai, NEURA та сербського проєкту AGIBOT. Однак поки що Китай зберігає основну перевагу за реальним обсягом виробництва, вартістю комплектуючих та готовністю ланцюга поставок.
ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-червень 2026 року зі збитком у розмірі 87,2 млн грн, що у 2,2 раза більше за аналогічний показник першого півріччя 2025 року.
Згідно з оприлюдненою проміжною звітністю компанії, її чистий дохід скоротився на 44,3% – до 312,7 млн грн.
Компанія отримала валовий збиток в розмірі 5,7 млн грн, тоді як рік тому валовий прибуток становив 48,3 млн грн, а збиток від операційної діяльності подвоївся – до 68,4 млн грн.
Згідно зі звітністю, у другому кварталі поточного року “ТАС ДВМ” отримав 47,6 млн грн збитку, що більш ніж удвічі перевищило збиток у квітні-червні-2025, на тлі падіння чистого доходу на 13% – до 240 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року завод скоротив чистий дохід майже учетверо порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 72,73 млн грн, збиток зріс у 2,4 раза, до 39,67 млн грн.
За даними підприємства, у другому кварталі поточного року воно випустило 76 вантажних вагонів, тоді як за той же період минулого року – 202 од. (у першому кварталі відповідно 38 од. та 181 од.), середньорелізаційна ціна вагонів становила 2,348 млн грн (торік – 2,78 млн грн).
Основними клієнтами в Україні були ТОВ “Альфа-Капiтал Божкiвський елеватор”, ТОВ “Овал”, “Укрсилко”, та “ТАС Полтаввагон”.
Загальна сума експорту становила 4,4 млн грн (1,8% обсягу продажів), тоді як у квітні-червні-2025 вона сягнула 222,8 млн грн (80,8%) за рахунок великого контракту на поставку вагонів литовській LTG Cargo.
“У другому кварталi 2026 року вантажна база залiзничної логiстики в Українi мала тенденцiю до зниження, що в свою чергу продовжувало стримувати попит на вантажнi вагони нової побудови”, – зазначається в звіті.
Крім того, серед стримуючих виробництво вагонів в Україні факторів – масованi ракетнi обстрiли, які суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової iнфраструктури, збiльшення термiну обiгу рухомого складу через нестачу тягового рухомого кладу у “Укрзалiзниці” внаслідок значного зношення.
Завод зазначає у звіті, що вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець звiтного перiоду становить 427,2 млн грн (без ПДВ), а очiкуваний прибуток вiд їх виконання – 19,2 млн грн.
На початок липня поточного року на підприємстві працювало 544 особи (торік 748 осіб).
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив випуск вантажних вагонів на 8,6% відносно 2024 року – до 550 од., реалізацію на 8,2%, до 556 од. Підприємство отримало 151,4 млн грн збитку, тоді як у 2024 році чистий прибуток дорівнював 62,2 млн грн, чистий дохід скоротився на 12% – до 1,54 млрд грн.
TAS, ВАГОН, ВИРОБНИЦТВО, ДОХІД, ЗБИТОК
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-червні 2026 року зменшився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, тоді як за підсумками п’яти місяців зростання становило 1,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, негативна динаміка була забезпечена галуззю рослинництва на сільгосппідприємствах, де спад був зафіксований ні рівні 14,8%.
Натомість галузь тваринництва на сільгосппідприємствах продемонструвала зростання на 10,7%.
Найкращі показники господарств всіх категорій у галузі рослинництва у наступних областях: Волинська (80,1%,), Херсонська (54,5%), Дніпропетровська (23,8%), Тернопільська (20,7%), Черкаська (16,3%).
Найсуттєвіший спад виробництва у господарствах всіх категорій з галузі рослинництва зафіксований у Донецькій області (52,6%), Запорізькій (35,6%), Одеській (34,3%).
Найкращі показники господарств всіх категорій у галузі тваринництва у Київській (9,1%), Черкаській (8,2%), Дніпропетровській (6,6%), Чернігівській (7%) та Кіровоградській (5,9%) областях.
Найсуттєвіший спад виробництва у господарствах всіх категорій у галузі тваринництва зафіксований у Донецькій (53,9%), Закарпатській (32,9%) та Херсонській (16,3%) областях.
Як повідомлялося, сільгоспвиробництво в Україні за підсумками 2025 року скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком.
ВИРОБНИЦТВО, ДЕРЖСТАТ, Рослинництво, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 1 млн 385,139 тис. тонн окатків, що на 36% нижче проти січня-червня минулого року (2 млн 169,631 тис. тонн), але у II кварталі наростила на 64% виробництво цієї продукції у порівнянні з I кварталом – до 860,213 тис. тонн з 524,926 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I півріччя-2026 впало на 54% до I півріччя-2025 – до 1 млн 556,160 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 171,021 тис. тонн проти 1 млн 223,504 тис. тонн (зниження на 86%). Також компанія, зокрема, виробила 1 млн 221,968 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 41%), а також випустила 163,171 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2025 вироблено 81,787 тис. тонн) .
У пресрелізі відзначається, що група продовжує працювати в умовах значних обмежень, зумовлених, зокрема, серйозними операційними та фінансовими ризиками, пов’язаними з війною в Україні. До цих факторів належать мобілізація значної частини персоналу до лав ЗСУ, а також перебої та обмеження в логістиці, внаслідок чого наразі в експлуатації перебуває лише одна лінія з виробництва залізорудних окатків.
Група продовжує зосереджуватися на управлінні витратами та операційною діяльністю задля збереження оборотного капіталу в умовах значних обмежень. При цьому група продовжує оптимізувати структуру продукції (співвідношення між обсягами виробництва окатишів і концентрату), а також управляти розподілом поставок між клієнтами. Крім того, протягом тривалого часу здійснювалося скорочення операційних витрат за всіма напрямками діяльності, що потребуватиме вирішення в майбутньому.
Унаслідок вжитих заходів станом на 30 червня 2026 року обсяг доступних грошових коштів групи становив приблизно $27 млн (без урахування коштів, що зберігалися в MBaer Merchant Bank (MBaer), банківську ліцензію якого було відкликано в лютому 2026 року). Станом на 30 червня 2026 року чиста позиція групи за грошовими коштами (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди) становила приблизно $21 млн (для порівняння: станом на 31 березня 2026 року цей показник становив близько $25 млн, на 31 грудня 2025 року – $47 млн, на 30 червня 2025 року – $50 млн, на 31 грудня 2024 року – $101 млн).
З огляду на вжиті групою заходи, а також поточні обсяги виробництва, фактичні та прогнозовані ціни на енергоносії на наступний квартал і оптимізовану структуру продажів, група прогнозує, що наявних чистих доступних коштів (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди та коштів, заблокованих у MBaer) буде достатньо для продовження діяльності в поточних складних умовах до початку четвертого кварталу 2026 року. Цей прогноз залежить від волатильності цін на залізну руду та операційних витрат (зокрема витрат на енергоносії) і ґрунтується на припущенні, що не відбудеться суттєвих змін в умовах діяльності групи (включно з енергопостачанням) Крім того, арбітражний керуючий, призначений у межах процедури банкротства Полтавськго ГЗК, не запроваджуватиме обмежувальних заходів, а також не буде остаточних негативних рішень, що не підлягають оскарженню, у межах різних судових та адміністративних проваджень, стороною яких наразі є група.
Група й надалі перебуває у хиткому фінансовому становищі та впроваджує заходи зі скорочення витрат у всіх сферах діяльності, зокрема щодо операційних і капітальних видатків. Крім того, було відкладено значні витрати на операційну діяльність, зокрема пов’язані з оптимізацією гірничих робіт, ремонтом і технічним обслуговуванням потужностей із переробки та виробництва окатків, а також гірничого обладнання.
На цьому тлі група зберігає чисельність персоналу на рівні 6299 осіб, щоб утримати кваліфікованих фахівців, необхідних для управління гнучкими обсягами виробництва залежно від ринкового попиту. До цієї кількості наразі входять 804 співробітники, які проходять службу в ЗСУ.
У пресрелізі констатується, що для групи діє призупинення з березня 2025 року відшкодування ПДВ. Унаслідок цього призупинення виплат станом на 30 червня 2026 року дебіторська заборгованість із ПДВ в Україні становила $90,4 млн (за вирахуванням відповідних резервів); (для порівняння: станом на 31 березня 2026 року цей показник становив $90,3 млн). Із цієї суми станом на дату цього повідомлення $87,5 млн було заявлено до відшкодування за період із січня 2025 року по червень 2026 року, причому щодо $80,8 млн (стосується періоду із січня 2025 року по квітень 2026 року) податкові органи України відмовили у відшкодуванні.
Компанія веде переговори з українськими органами влади щодо пошуку довгострокового вирішення питання отримання відшкодування ПДВ. Хоча компанія прагне досягти домовленості, з огляду на складність ситуації, можливість досягнення такої домовленості та терміни її реалізації залишаються невизначеними, говориться в пресрелізі.
Компанія також надає інформацію про хід судових справ. Так, стосовно тривалого судового спору між ТОВ “Фінансова компанія “Максі Капітал Груп” (Maxi Capital) та ПГЗК щодо оспорюваних договорів поруки та позовної вимоги на суму 4,727 млрд грн (приблизно $105,4 млн станом на 30 червня 2026 року) група повідомляє, що основний позов наразі розглядається Верховним Судом України. 1 травня 2026 року суд розширив склад колегії до 17 суддів. Наступне судове засідання у цій справі призначено на 12 жовтня 2026 року.
Провадження у справі про банкрутство ПГЗК: після ухвалення 24 лютого 2026 року місцевим судом першої інстанції рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою Maxi Capital, ПГЗК подала апеляційну скаргу на це рішення. Після офіційного самовідводу початкового складу колегії з трьох суддів 30 квітня 2026 року було призначено новий склад колегії. Під час засідання 2 червня 2026 року апеляційний суд заслухав позиції сторін і призначив наступне засідання на 27 липня 2026 року.
Компанія оновила інформацію щодо варіантів залучення фінансування. Так, Рада директорів продовжує вважати, що залучення акціонерного капіталу наразі є найбільш прийнятним рішенням у необхідні терміни. Ймовірно, це залучення буде структуровано як умовне розміщення нових акцій серед певних наявних і нових інституційних інвесторів з метою отримання щонайменше $100 млн. Ці кошти необхідні для підтримки рівня оборотного капіталу групи, забезпечення її короткострокових операційних потреб, нарощування обсягів виробництва та виконання раніше відкладених робіт із розкриття родовища (зняття розкривних порід) і капітальних витрат в умовах роботи зі зниженою інтенсивністю протягом наступних 18 місяців. Група активно працює над низкою заходів, необхідних для початку реалізації запланованого залучення коштів.
Компанія продовжує переговори з представниками свого найбільшого акціонера – компанії Fevamotinico S.a.r.l. – щодо його участі в залученні акціонерного капіталу. На цьому етапі немає впевненості в тому, що групі вдасться успішно здійснити заплановане залучення коштів. Якщо питання щодо затримки відшкодування ПДВ та проблеми з фінансуванням не будуть вирішені вчасно, це може призвести до серйозних негативних наслідків для групи. Зокрема, Компанія або підприємства групи можуть бути змушені подати заяви про неплатоспроможність у відповідних юрисдикціях, а акціонери – втратити всі або значну частину своїх інвестицій.
Стосовно затримки з оприлюдненням аудійованою фінансовою звітності за 2025 рік, лістинг та торгівля акціями компанії: з огляду на те, що підготовка фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, з урахуванням принципу безперервності діяльності залежить від успішного проведення запланованого залучення капіталу, компанія наразі не мала змоги оприлюднити свої аудійовані фінансові результати за цей період. Очікується, що результати за 2025 фінансовий рік будуть оприлюднені одночасно із запуском процесу запланованого залучення капіталу.
Після оприлюднення результатів за 2025 фінансовий рік компанія звернеться до Управління з фінансового нагляду Великої Британії (FCA) із запитом про скасування призупинення лістингу, щоб дозволити відновити торгівлю акціями компанії.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що “Ми дуже задоволені тим, що змогли відновити стабільне виробництво в цей період, попри численні операційні та логістичні виклики, з якими ми зіткнулися”.
“Ми скористалися можливістю покращити структуру продажів завдяки експорту окатишів прямого відновлення (DR-окатишів/FDP) і продовжуємо скорочувати витрати в межах усієї компанії, щоб зберегти наявний оборотний капітал, який вичерпується через відсутність відшкодування ПДВ із березня 2025 року. Ми продовжуємо роботу із залучення капіталу, що є найбільш прийнятним рішенням для подолання дефіциту оборотного капіталу”, – відзначив Дженовезе.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
FERREXPO, ВИРОБНИЦТВО, ГЗК, окаток, ПДВ
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виплавку чавуну на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,661 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 670,6 тис. тонн чавуну, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
