Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 524,926 тис. тонн окатків, що на 61% нижче проти січня-березня минулого року (1 млн 347,749 тис. тонн), але на 27% більше IV кварталу-2025, коли було вироблено 412,867тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2026 впало на 72% до I кв.-2025 – до 592,751 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 67,825 тис. тонн проти 777,718 тис. тонн у I кв.-2025 (зниження на 91%). Також компанія, зокрема, виробила 524,926 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 52%). При цьому не вироблялись DR-окатки (у I кв.-2025 вироблено 81,787 тис. тонн) та інші окатки (160,913 тис. тонн).
У пресрелізі пояснюється, що виробнича діяльність Ferrexpo була значною мірою призупинена в першому кварталі через загальнонаціональні атаки на українську інфраструктуру виробництва та передачі електроенергії. Виробництво відновлено лише з обмеженим відновленням роботи на знижених рівнях потужності наприкінці лютого 2026 року після покращення доступності та ціни на е/е. Група продовжує експлуатувати одну зі своїх чотирьох ліній огрудкування та продавати свою продукцію європейським клієнтам.
Як зазначено в оновленні про торгівлю, оголошеному 1 квітня 2026 року, група зосередилася на ретельному управлінні своїм оборотним капіталом та витратами в складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Компанія продовжує уважно стежити за своїм станом грошових коштів та оборотного капіталу і продовжує активно вивчати та вдосконалювати низку потенційних варіантів фінансування, які можуть включати залучення власного капіталу. На цьому етапі немає впевненості в тому, що група успішно укладе такі варіанти фінансування. Якщо утримання відшкодування ПДВ продовжиться, а проблеми з фінансуванням не будуть вирішені вчасно, це може призвести до суттєвих негативних наслідків для Групи.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що нижчі показники виробництва у першому кварталі-2026 майже вдвічі менші за ті, яких були досягнуті за останні три місяці 2025 року, відображають цілеспрямовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України наприкінці минулого року та їхній вплив на здатність компанії працювати стабільно.
“До січня, враховуючи, що постачання е/е не могло бути забезпечене на стабільній основі в необхідних обсягах, ми були змушені прийняти складне рішення тимчасово призупинити роботу та відправити частину робочої сили у відпустку. На щастя, наприкінці лютого ми побачили достатнє покращення в доступності та ціні на е/е, щоб відновити обмежене виробництво на ПГЗК на одній лінії з виробництва окатків. Одна лінія залишається в експлуатації, і група продовжує використовувати власний парк залізничних вагонів для експорту клієнтам у Східній та Центральній Європі. Надалі ми зосередимося на управлінні оборотним капіталом та витратами в цьому складному операційному середовищі”, – сказав Дженовезе.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року збільшили виплавку чавуну на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 690,2 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну.
Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 6,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,341 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 544,5 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату.
Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-лютому 2026 року збільшилося на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з даними відомства, зростання було забезпечено винятково сектором тваринництва (індекс 101,7%), тоді як дані по рослинництву в цей період традиційно відсутні.
Основним драйвером стали сільгосппідприємства, які наростили виробництво на 8,9%. Найкращу динаміку в цьому сегменті показали підприємства Донецької (індекс 162,5%), Львівської (132,9%) і Волинської (135,0%) областей. Загалом ріст серед підприємств зафіксовано у 20 регіонах.
Натомість у господарствах населення спостерігається спад: обсяги виробництва скоротилися на 14,8% порівняно з січнем-лютим 2025 року. Найбільше падіння у приватному секторі зафіксовано у Донецькій (індекс 35,3%), Тернопільській (50,9%) і Закарпатській (63,8%) областях.
У регіональному розрізі в усіх категоріях господарств найбільше скорочення обсягів зафіксовано у Донецькій (індекс 60,5%), Закарпатській (68,3%) і Чернівецькій (82,9%) областях. Водночас лідерами загального зростання стали Вінницька (+22,9%), Львівська (+22,7%) та Кіровоградська (+7,6%) області.
Як повідомлялося, у січні 2026 року сільгоспвиробництво в Україні зросло на 3,2% проти січня 2025 року. Таким чином, за підсумками двох місяців темпи зростання дещо сповільнилися.
Індустріальний парк (ІП) “Красилів Технопорт” (Красилів Хмельницької обл.) залучив першу іноземну промислову інвестицію – німецька Goldhofer AG почала виробництво компонентів і запчастин для напівпричепів для перевезення негабаритних вантажів, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Обсяг інвестиційного проекту Goldhofer AG у Красилові – EUR4,5 млн, з яких EUR1,5 млн вже внесені. На виробництві, яке виробляє комплекти складових на 7-8 напівпричепів щомісяця, зараз працюють 36 робітників, переважно зварювальники. Продукція постачається в Німеччину для подальшого збирання”, – написав він у Facebook у четвер.
За словами Кисилевського, керуюча компанія ІП також підписала меморандум про залучення ще одного іноземного інвестора – польської компанії Modular, яка запланувала відкрити в Красилові виробництво модульних будинків комерційного та житлового призначення з металевих конструкцій.
“Крім того, українська компанія “Атон Енерджі” розгорнула на території індустріального парку виробництво теплообмінників для твердопаливних котлів. Також у планах компанії закупити обладнання для налагодження в ІП виробництва настінних газових котлів”, – йдеться у дописі.
Кисилевський також зазначив, що наразі ІП “Красилів Технопорт” готує заявку на державне фінансування розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.
Програма передбачає співфінансування 50:50 в обсязі до 150 млн грн і вимагає від отримувача протягом трьох років забезпечити будівництво не менше 5000 кв. м. промислових площ та залучити не менше двох учасників.
ІП “Красилів Технопорт” площею 10,1 га створено у 2023 році на частині території Красилівського машинобудівного заводу, яка довгий час не експлуатувалась. На території ІП розташовані будівлі промислового приміщення загальною площею понад 8 тис кв. м. Парк має підведені 8 МВт електроенергії, воду, каналізацію, газ та залізничну гілку.
Німецька Goldhofer, за інформацією на її сайті,є постачальником транспортних рішень з річним обсягом продажів близько EUR300 млн. Має близько 1000 співробітників та міжнародну присутність з філіями в Європі, Північній Америці, Індії та на Близькому Сході.
Goldhofer AG, ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, Красилів Технопорт
Ринок зерна України входить у 2026-2027 маркетинговий рік (МР, липень-червень) із суттєвим тиском через накопичені запаси та посилення глобальної конкуренції, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Ключовим фактором залишається накопичення перехідних залишків, які можуть досягти близько 10,7 млн тонн, що формує тиск на цінові показники”, – констатували аналітики.
За їх прогнозами, валове виробництво зернових культур в Україні в сезоні-206 очікується на рівні близько 60,3 млн тонн, а на зовнішні ринки буде поставлено близько 51 млн тонн.
Основними тенденціями сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали зростаючу роль логістики, витрат і глобальної конкуренції. За оцінками аналітиків, експортна динаміка буде формуватися під впливом необхідності розвантаження ринку, а сам ринок перейде у фазу покупця.
