Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виплавку чавуну на 14,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,350 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 257,1 тис. тонн чавуну, у липні – 432,2 тис. тонн, у червні – 670,6 тис. тонн, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 15,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,592 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 269,5 тис. тонн прокату, у липні – 382,7 тис. тонн, у червні – 599,8 тис. тонн, у травні – 537,8 тис. тонн, у квітні – 460,8 тис. тонн, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% – до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виплавку сталі на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,3 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 277 тис. тонн сталі, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні цього року знизило виробництво доменного коксу на 9,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 535,9 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні було вироблено 38,1 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 63,4 тис. тонн, у серпні-2025 – 79,6 тис. тонн.
“Зниження обсягів виробництва у серпні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року зумовлене скороченням поставок вугільного концентрату на підприємство. Це пов’язано з блокуванням роботи українських чорноморських портів через постійні атаки країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема, ті, що перевозять сировину для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничорудна компанія Ferrexpo із основними активами в Україні повідомила про відновлення виробництва на своїх підприємствах в Україні.
“Ми раді відновити виробництво в Україні, і я хотів би подякувати нашому колективу, який вкотре продемонстрував відданість справі та рішучість, забезпечивши відновлення роботи підприємства протягом вихідних”, – сказав тимчасовий CEO Ferrexpo Лучіо Дженовезе.
Згідно з пресрелізом, після залучення коштів у розмірі $100 млн, про яке було оголошено 4 вересня 2026 року, компанія організувала необхідні заходи протягом вихідних, і виробництво було відновлено з використанням однієї лінії з виробництва окатишів.
З огляду на численні задокументовані випадки нападів на порти та судна в Чорному морі, компанія планує зосередитися на експорті продукції клієнтам з Європи, йдеться у біржовому повідомленні Ferrexpo у понеділок.
Як повідомлялось на початку серпня Ferrexpo призупинила виробництво в Україні в умовах постійної загрози російських нападів в українських портах та навколо них для збереження обігових коштів.
Станом на 30 червня 2026 року чиста грошова позиція групи (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди) становила приблизно $21 млн проти $25 млн на 31 березня 2026 року та $47 млн на 31 грудня 2025 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Лондонська фондова біржа (LSE) з травня призупинила торги акціями Ferrexpo через неможливість компанії вчасно опублікувати річну звітність.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків індустріальний парк (ІП) «Хорватський Гостинець» (м. Миколаїв Стрийського р-ну Львівської обл.) площею 32,34 га та «Бессарабський АгроТех Парк» (Арциз, Одеська обл.) площею 23 га, повідомило Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, ініціатором створення парку у Львівській області є Миколаївська міська рада. За попередніми оцінками, у розвиток «Хорватського Гостинця» планується залучити 913 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
На території парку планується створити близько 1500 нових робочих місць.
Серед основних напрямків — виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, неметалевих мінеральних виробів, машин та обладнання для видобувної промисловості та будівництва, будівельних матеріалів, а також розвиток машинобудування та альтернативної енергетики.
Ініціатором створення ІП «Бессарабський АгроТех Парк» в Арцизі, де планується створення орієнтовно 1 тис. робочих місць, виступила міська рада. Для облаштування планується залучити 884 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
Основними напрямками стануть виробництво харчових продуктів, зокрема переробка та консервування картоплі, фруктів і овочів, виробництво рослинних олій та тваринних жирів, інші напрямки харчової промисловості та альтернативна енергетика.
«Два парки — дві галузі, які нам реально потрібні: машинобудування та переробка сільгосппродукції. Не сировина, а готовий продукт», – цитується в повідомленні заступник міністра економіки Віталій Кондратов.
Мінекономіки нагадує, що керуюча компанія «Бессарабського АгроТех Парку» може претендувати на державне стимулювання у формі безповоротної фінансової допомоги обсягом до 150 млн грн на облаштування інфраструктури.
На сьогодні в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків майже у всіх регіонах.
Як повідомлялося, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках побудовано або будувалося 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індустріальні парки перевищує 45 млрд грн.
ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, робоче місце, УКРАЇНА
