Виробництво олійних культур в Україні у сезоні 2026-2027 демонструватиме зростання з огляду на високу маржинальність і розвиток внутрішньої переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
Аналітики зазначили, що соняшник залишиться пріоритетною культурою для аграріїв. На початку 2026 року ціни на насіння соняшнику наблизилися до 30 тис. грн/т, що стимулює господарства розширювати посіви. Площі під цією культурою у новому сезоні можуть збільшитися до 6,1 млн га.
Ринки сої та ріпаку залишаються стабільними. Водночас в Україні зростає внутрішня переробка цих культур, що посилює роль країни у Чорноморському регіоні. Збільшення валового збору насіння стимулюватиме завантаження заводів та подальше зростання експорту олії та шроту.
Серед ключових тенденцій сезону 2026/27 в “УкрАгроКонсалт” назвали збереження олійними культурами статусу одного з найприбутковіших сегментів агровиробництва, де соняшник утримуватиме провідні позиції. Аналітики також прогнозують зростання завантаження переробних потужностей та подальше збільшення експорту продуктів переробки на тлі відносної стабільності ринків сої та ріпаку.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 16,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 797 тис. тонн з 957 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 390,3 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн з 6,222 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, що становило 103,5% до 2020 року.
В Ірпені запрацював новий завод компанії “Планета Пластик”, який вироблятиме поліетиленові труби завдяки енергії сонця.
Потужності підприємства – понад 17 тисяч кілометрів труб на рік для водопостачання, для газових мереж, а також для технічних і захисних систем.
Вся продукція виготовлятиметься на найновітнішому обладнанні, що дозволяє виготовляти полімерні труби діаметром від 16 до 800 мм
Відповідність стандартам
Завод працює за системою менеджменту якості ISO 9001:2015 із використанням високоякісної сировини від світових лідерів. Поліетиленові труби вже пройшли перевірку, отримали сертифікати якості та виготовляються згідно з чинними нормами:
ДСТУ EN 12201 – для систем водопостачання
ДСТУ EN 1555 – для газорозподільних мереж
Економічний ефект і підтримка громади.
Завдяки відкриттю нового виробництва підприємство створило нові робочі місця. Продукція заводу постачатиметься як на внутрішній ринок країни, так і на експорт. Завдяки розташуванню в Ірпені, підприємство оперативно покриватиме потреби клієнтів у всіх регіонах України.
Для підтримки освітян і медиків, для підтримки освітніх і медичних закладів України завод буде постачати полімерні труби за спеціальними цінами.
Символ незламності
“Ірпінь. У 2022 році ворог знищив тут усе. Ми не скорилися. Ми будуємо нове. Саме тому, продовжуючи цю місію, ми менш ніж за рік побудували новий трубний завод, що працюватиме на благо та майбутнє України”, – говорить Костянтин Ващенко, співзасновник та візіонер компанії Планета Пластик.
Про компанію “Планета Пластик”
ТОВ «Планета Пластик» – український завод поліетиленових виробів. Компанія спеціалізується на випуску плівок для сільського господарства та промисловості, полімерних рукавів Harwell™ для зберігання зерна й кормів, а також поліетиленових труб для водопостачання, газових і технічних потреб. Заснована у 2003 році, повністю знищена навесні 2022-го, компанія активно будує нове виробництво, розвиває експорт і залишається надійним партнером для клієнтів в Україні та за кордоном. Новий завод в Ірпені – це не лише про відновлення виробництва, а й про крок у майбутнє, де українська промисловість поєднує інновації, енергонезалежність і стійкість.
ВИРОБНИЦТВО, енергія сонця, ЗАВОД, ІРПЕНЬ, Планета Пластик, поліетиленова труба
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), за програмою-2026 розпочав виробництво лінійки арматурного прокату класу В500С для румунських споживачів.
Згідно із пресрелізом, завод успішно пройшов сертифікацію для поставок арматури до Румунії наприкінці минулого року румунським сертифікаційним органом ICECON.
При цьому уточнюється, що завод з початку року за маршрутом “Каметсталь – Румунія” вже відвантажив понад 2,3 тис. тонн арматури номінальним діаметром 8-25 мм.
Також зазначається, що виробництво арматурного прокату класу В500С за румунським стандартом має низку принципових особливостей. Крім специфічних геометричних параметрів, ваги погонного метра та унікального малюнка калібру цей прокат вирізняється розширеним діапазоном механічних властивостей. Зокрема, продукція відповідає підвищеним вимогам щодо міцності та жорсткості, що є критично важливим для надійності в сучасній будівельній індустрії ЄС.
Пресслужба зауважила, що “Каметсталь” отримала позитивний технічний висновок сертифікату для арматурної сталі В500С у прутках номінальним діаметром 8-32 мм від Постійної технічної ради з будівництва Міністерства розвитку, громадських робіт та адміністрації Румунії. Відтепер “Метінвест” реалізує український сталевий продукт на цьому перспективному ринку поряд із болгарською арматурою, виготовленою на Promet Steel, йдеться у повідомленні.
“Сьогодні арматура різних профілерозмірів для румунських партнерів – уже стабільна частина щомісячної виробничої програми стана 400/200. Щоб це стало можливим, розробили оптимальні технічні рішення, схеми прокату та виконали складне калібрування валків. У тісній зв’язці зі сталеплавильниками, які зосереджені на чіткому дотриманні параметрів хімскладу заготовки, необхідної для виробництва “румунської” арматури, це дозволяє нам впевнено тримати планку якості”, – пояснив головний прокатник – начальник прокатного цеху Олександр Олійник, слова якого наведено в повідомленні.
Він додав, що завод системно розширює географію збуту, підтверджуючи конкурентноздатність виготовленого на “Каметсталі” прокату навіть на найвибагливіших ринках.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-лютому поточного року скоротило виробництво доменного коксу на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 129,2 тис. тонн із 135,6 тис. тонн.
За даними компанії, у лютому було вироблено 69,5 тис. тонн коксу проти 61,2 тис. тонн у лютому-2025 і 59,7 тис. тонн у січні поточного року.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн із 874,7 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в 2025 році збільшився на 2,1% порівняно з попереднім роком – до 64,157 млн тонн з 62,821 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у четвертому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,330 млн тонн, тоді як за цей період у 2024 році було вироблено 16,198 млн тонн.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2025 рік в Європі зменшився на 1,9% – до 5,659 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 7,6% – до 2,099 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки минулого року зросла на 2,7% – до 55,313 млн тонн, а у Китаї збільшилася на 3,6% – до 40,868 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Великобританія та Україна) зафіксовано зниження виробництва на 11,3% – до 1,086 млн тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а у Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
