Ситуація в металургії України наразі є катастрофічною, зокрема через обстріли на підприємствах групи «Метінвест» було зруйновано п’ять печей, на «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) — дві печі, заводи не працюють, заявив керівник офісу генерального директора групи
«Метінвест» Олександр Водовиз на Форумі економічної стійкості під егідою Forbes Україна в Києві в середу.
«Зруйновано абсолютно всі заводи. Це Arcelor, «Метінвест», завод імені Петровського (ДМЗ Ярославського) та «Інтерпайп». Потрапляння були кілька разів. Загинуло багато людей. Ми не працюємо. Я знаю, що Arcelor не працює. Наскільки мені відомо, завод Петровського також зупинено. І «Інтерпайп», наскільки я знаю, теж не відремонтував свій трансформатор», – сказав Водовиз.
За його словами, у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі, підприємства «Метінвесту» досі зупинені.
«Ми стоїмо на місці й оцінюємо (можливості відновлення роботи). Ми намагалися запустити виробництво на «Запоріжсталі»: запустили піч, вона пропрацювала 10 годин і – другий збій. Щоб ви розуміли, запуск печі – це від 50 млн доларів, а сама піч коштує 0,5 млрд доларів. Щоб її якось відремонтувати – це величезні кошти», – пояснив топ-менеджер.
Він додав, що компанія зверталася за допомогою в цій ситуації до різних міністерств, але запропонована допомога – на рівні 2–5 млн грн.
Водовиз, погоджуючись із необхідністю підтримки малого бізнесу, водночас наголосив, що великий бізнес – це основа, навколо якої працює малий бізнес.
«Вони постачають нам воду, кабелі, виконують роботи. У нас 50 тисяч контрагентів. На жаль, на сьогодні немає рішення для великого бізнесу. Тут одна шанована людина поставила запитання Міністерству економіки: який план? Ви всі чули цей план? Я його не чув. Плану зараз немає. Тому нам би хотілося почути, який план. Що далі? Нам звільняти людей чи не звільняти? Ми всі живемо в очікуванні», — сказав керівник офісу генерального директора «Метінвесту».
За його словами, наразі група планує свої дії максимум на місяць уперед.
«Ніхто не заглядає далі півроку. Усі сидять і спостерігають, що буде. Моє бачення таке, і ми для себе бачимо, що ситуація в економіці надзвичайна. І потрібні надзвичайні рішення. Не можна жити в надзвичайній ситуації й ухвалювати рішення, які ухвалюються завжди», – вважає експерт.
Відповідаючи на запитання про обсяг інвестицій, необхідних для відновлення, Водовиз зазначив, що в групі це ще не підраховувалося.
«Ми ще не підрахували, але для прикладу я вам навів, що одна піч – це $500 млн, якщо її будувати фактично з нуля, а у нас пошкоджені всі п’ять печей. У Arcelor пошкоджено дві. Це мільярди доларів. Але ми вивчаємо ситуацію. Зараз ми точно не будемо вкладати гроші у відновлення, тому що не розуміємо, як ситуація розвиватиметься далі», – пояснив топ-менеджер.
Він зазначив, що якщо ситуація протягом місяця-двох якось зміниться, тоді будуть ухвалені відповідні рішення, але зараз їх немає. І уточнив, що в «Метінвесті» ухвалення рішення залежить від трьох причин, і не всі вони військові. Хоча головне, перше – це обстріли, удари по підприємствах.
«Друге – це порти. Зараз ми не вивозимо, не експортуємо, хоча до 2026 року були найбільшим експортером у країні. І третє рішення, як би дивно це не було, – це наші європейські друзі-партнери, які повністю закрили нам експорт металопродукції. Вони запровадили СВАМ, вони запровадили квоти. І при цьому обіцяли нам, що цього не буде. Ми вели переговори як з Міністерством євроінтеграції, так і з Міністерством економіки. Але ЄС все одно запровадив ці заходи», – констатував Водовиз.
За його словами, це три основні великі проблеми, які необхідно вирішити.
Щодо державної допомоги, менеджер заявив: «Ми не звертаємося до держави, ми не просимо якихось грантів, ми не хочемо, щоб держава нас фінансувала. Ми просто хочемо бути в рівних умовах. Є, наприклад, програма Ukraine Facility. Я знаю, що якісь кошти з Ukraine Facility виділяються. На жаль, у нас немає доступу до цієї програми, хоча ми б хотіли його мати», – сказав топ-менеджер.
Що стосується ідей про підвищення податків, то, на його думку, «ні до чого доброго вони не приведуть».
«Тут, напевно, будь-який бізнес скаже: не заважайте нам», – підсумував Водовиз.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних та металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %), які спільно ним керують. ТОВ «Метинвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метинвест».
Львівський вентиляційний завод (ЛВЗ) завершив будівництво другої черги виробничих приміщень і планує до кінця 2026 року встановити обладнання, що дозволить заводу подвоїти обсяги виробництва, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Львівський вентиляційний завод завершив будівництво другої черги виробничих приміщень. Обладнання вже закуплено і, згідно з планом, буде встановлено до кінця 2026 року. Обсяг інвестицій у другу чергу підприємства склав близько $1,5 млн», – написав він у Facebook у середу.
Кісілевський зазначив, що для реалізації проєкту завод скористався інструментами політики «Зроблено в Україні», зокрема програмою доступних кредитів «5-7-9», а також грантом на обладнання для переробної промисловості. Крім того, підприємство готується долучитися до державної програми компенсації 15% вартості української техніки.
За інформацією народного депутата, у 2025 році обсяги виробництва Львівського вентиляційного заводу зросли на 30% і залишаються на тому самому рівні в поточному році.
«Підприємство має повний виробничий цикл і наразі переробляє близько 55 тонн листового металу на місяць. На будівництво третьої черги заводу заплановано інвестиції у розмірі 2,5 млн доларів», – додав він.
Кисілевський також зазначив, що інвестори заводу раніше займалися імпортом вентиляційного обладнання, а тепер зосередилися на розвитку виробництва в Україні – запуск першої черги заводу з інвестиціями близько $1 млн відбувся у 2022 році через кілька місяців після повномасштабного вторгнення.
Львівський вентиляційний завод виробляє повітроводи, шумопоглиначі, а також комплектуючі для вентиляційних систем, призначені для потреб промисловості, торгівлі, готелів та бізнес-центрів.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році завод збільшив чистий дохід від реалізації на 20% порівняно з попереднім роком — до 50,1 млн грн при скороченні чистого прибутку на 34,6% — до 1,6 млн грн. У першому півріччі поточного року чистий дохід становив 19,6 млн грн, чистий прибуток — 0,71 млн грн.
Власником 100% акцій та керівником підприємства є мешканець Рівненської області Сергій Возгоменчук.
Пропонується до продажу діючий комплект обладнання для переробки горіхів — від первинного розколювання та очищення до калібрування, сортування та сушіння ядра. Комплекс укомплектований усім необхідним для організації повного виробничого циклу і може бути цікавий як діючим переробникам, які хочуть збільшити потужності, так і підприємцям, які розглядають можливість запуску горіхового бізнесу практично «під ключ».
Вартість повного комплекту обладнання — $27 тис.
Основу виробництва становить лінія продуктивністю 60–80 кг на годину вартістю $15 тис. До її складу входять ударна машина для розколювання горіхів, невелика аспіраційна установка, що видаляє до 15 % домішок, вертикальний транспортер, доколювач із жорнами, велика аспіраційна система для основного очищення, яка видаляє до 80 % сміття та шкаралупи, а також два конвеєрні сортувальні столи.
Великий конвеєрний стіл додатково подовжено власником для зручнішого ручного сортування продукції. На малому столі відбувається відбір горіхової крихти з решти шкаралупи.
Для підвищення продуктивності лінія доповнена вібробункером для рівномірної подачі сировини вартістю $1 тис.
Ще один блок вартістю $1,5 тис. включає вібробункер для відокремлення шкаралупи від недорозколотого горіха та додаткову велику аспірацію. Після цього недорозколоті горіхи можуть подаватися на окрему машину для повторного розколювання вартістю $1 тис.
Для сортування продукції до комплекту входить калібратор з осередками 5 мм, 13 мм і 19 мм — $1 тис.
Також передбачено установку для сушіння ядра місткістю до 200 кг за одне завантаження. До комплекту входять сама сушильна конструкція та теплова гармата. Вартість обладнання — $500.
Окремою перевагою комплексу є холодильна установка вартістю $4 тис., яка практично не використовувалася і дозволяє організувати правильне зберігання готового ядра та підтримувати якість продукції.
Для переробки відходів є машина вартістю $500, що дозволяє подрібнювати шкаралупу практично до стану пилу. Це дає можливість не тільки скорочувати обсяг виробничих відходів, а й розглядати шкаралупу як окремий продукт для подальшого використання або реалізації.
Разом з основним обладнанням покупцеві передається значний комплект виробничого інвентарю загальною оціночною вартістю близько $1,5 тис. До нього входять дві ваги, гідравлічна рокла, близько 150 пластикових ящиків, 40–50 палет,
дві ємності або пристосування для пересипання продукції, мішки та витратні матеріали, зав’язки, мастильні матеріали, кріплення, троси, запасний двигун для сушильної гармати, конденсатор для калібратора, інструмент та інші необхідні для роботи дрібниці.
Додатково до комплексу може увійти сушарка для горіхів у шкаралупі вартістю $1 тис. Наразі вона знаходиться у постачальника-садівника. З цим обладнанням пов’язана й додаткова комерційна перевага: постачальник користується сушаркою, а натомість реалізує власнику комплексу урожай сортового горіха. Таким чином, разом з обладнанням потенційно можна зберегти й уже налагоджені зв’язки з постачальником сировини.
За необхідності вартість можна знизити до 25,5 тис. доларів, виключивши з угоди сушарку для горіхів у шкаралупі та подрібнювач шкаралупи. Решта обладнання сформована як єдиний технологічний комплекс і необхідна для повноцінної та налагодженої переробки.
Фактично покупець отримує не набір окремих верстатів, а готовий виробничий ланцюжок: подача сировини → розколювання → аспіраційне очищення → повторне розколювання → сортування → калібрування → сушіння → зберігання готового ядра.
Комплекс підійде для переробки власного врожаю, закупівлі горіхів у фермерських господарств та садівників, виробництва ядра для оптового та роздрібного збуту, а також подальшого розвитку напрямку переробки шкаралупи.
Ціна повного комплексу — 27 000 доларів.
Оптимізована комплектація — 25 500 доларів.
Продуктивність основної лінії — 60–80 кг/год.
Завантаження сушарки ядер — до 200 кг.
+380639425723
Дмитро
Україна у січні-серпні 2026 року виробила 4,1 млн тонн молока-сировини, що на 13% менше порівняно з аналогічним періодом 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Держстату.
У січні-серпні частка сільгосппідприємств у виробництві молока-сировини становила 54%, господарств населення – 46%.
Господарства населення у серпні виробили 268 тис. тонн молока-сировини, що на 5,2% менше порівняно з липнем та на 28% менше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні їхнє виробництво скоротилося на 27%, до 1,89 млн тонн.
Підприємства у серпні виробили 275,7 тис. тонн молока-сировини, що на 1,9% менше порівняно з липнем, але на 2,8% більше порівняно із серпнем 2025 року. У січні-серпні виробництво молока на молочнотоварних фермах (МТФ) зросло на 5%, до 2,21 млн тонн.
Промисловий сектор нарощує виробництво молока-сировини порівняно з минулорічним періодом, зокрема за рахунок західних областей.
“Найвищі темпи росту виробництва сирого молока показує Рівненська область. Підвищення ефективності молочного скотарства сприяло зростанню обсягів надоїв у Чернігівській області. Серед лідерів за темпами зростання надою західні області Львівська, Тернопільська та Івано-Франківська області, а також Чернігівська та Житомирська. При цьому лідером з виробництва сирого молока залишається Полтавська область”, – зазначено в повідомленні.
У січні-серпні близько 55% молока-сировини, виробленого сільгосппідприємствами, припало на п’ять областей: Полтавську – 318,7 тис. тонн, Черкаську – 267,8 тис. тонн, Хмельницьку – 210,9 тис. тонн, Чернігівську – 208,2 тис. тонн та Вінницьку – 199,3 тис. тонн.
АВМ прогнозує підвищення цін на молочну продукцію через зростання транспортних витрат на її доставку до торговельних мереж унаслідок російських обстрілів та подовження логістичного плеча. Це може призвести до скорочення споживання населенням та зниження виробництва свіжої молочної продукції.
Як повідомляє «Сербський економіст», в Сербії побудовано новий завод із складання військових безпілотників ізраїльської розробки. За словами Олександра Вучича, на підприємстві працюватиме близько 100 осіб, а продукція призначена як для Збройних сил Сербії, так і для армій інших країн.
Журналістів всередину підприємства не пустили.
Вучич пояснив це конфіденційністю виробничого процесу. Частину моделей, що випускаються, було показано лише в опублікованому ним відео.
При цьому нинішній завод має стати лише першим етапом співпраці з Ізраїлем. Вучич заявив, що розраховує відкрити в Сербії ще щонайменше три подібні підприємства. Як можливі райони для нових виробництв він назвав території неподалік від аеропортів Ладжевці та Ніш.
Раніше розслідування BIRN та Haaretz повідомляло, що партнером Сербії в проєкті є найбільша ізраїльська оборонна компанія Elbit Systems. За даними журналістів, Elbit має отримати 51% спільного підприємства, а сербська державна компанія Yugoimport-SDPR — 49%.
Планується виробництво як безпілотників для ближніх місій, так і більш складних апаратів для далеких польотів. Elbit і SDPR публічно не розкривали деталей проєкту.
Сербія поступово формує власний кластер виробництва безпілотників, об’єднуючи місцеві оборонні підприємства з технологіями іноземних партнерів. Вучич заявив, що завдання проєкту — посилити можливості сербської армії й водночас розвивати експорт військової продукції.
Виробництво шпалер основним підприємством галузі, яке надає дані асоціації «УкрБумага», у серпні 2026 року скоротилося на 39,6% порівняно з серпнем минулого року — до 0,96 млн умовних шматків.
Статистика щодо цього сегменту ґрунтується на даних найбільшого українського виробника — підприємства «Слов’янські шпалери — КФТБ».
Значне зниження у серпні також зафіксовано у виробництві шкільних та канцелярських зошитів. Їхній випуск становив 11,43 млн штук, що на 17,6% менше, ніж роком раніше.
Особливо помітним стало місячне падіння: порівняно з липнем виробництво зошитів скоротилося одразу на 59,7%. Така динаміка частково може бути пов’язана з сезонністю виробництва та формуванням запасів продукції до початку навчального року.
При цьому ситуація в окремих сегментах паперової галузі залишається неоднорідною. Виробництво туалетного паперу в серпні зросло на 4% — до 49 млн рулонів, тоді як випуск картону скоротився на 3,1%, а гофротари — на 11%.
Загальний обсяг товарної продукції підприємств галузі у серпні досяг 2,75 млрд грн, збільшившись на 17,5% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, незважаючи на скорочення фізичних обсягів випуску низки основних видів продукції.
Асоціація «УкрБумага» об’єднує виробників та учасників українського ринку целюлозно-паперової продукції. За даними самої асоціації, до її складу входять 32 підприємства, включаючи виробників, дистриб’юторів та постачальників макулатури.
Джерело: асоціація «УкрБумага».
