АТ “Укренергомашини” 2026 року планує інвестувати у розвиток виробництва близько 60 млн грн, зокрема на придбання нового обладнання, капiтальний ремонт та модернiзацiю наявного обладнання, забезпечення робочих мiсць засобами технологiчного оснащення.
“Загальний обсяг планових капiтальних iнвестицiй на 2026 рiк становить 60 млн грн. Фiнансування здiйснюватиметься за рахунок власних коштiв пiдприємства”, – йдеться в оприлюдненому в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку фінансовому звіті компанії за 2025 рік.
Планується, зокрема, 33,5 млн грн інвестицій скерувати на пiдвищення технiчного рiвня механоскладального, металургiйного та зварювального виробництв, монтажні роботи та модернiзацiю обладнання, 12,4 млн грн – на розвиток допомiжного виробництва та лабораторної бази, оргтехоснащення та iнструмент, 14 млн грн – на проєктні, науково-дослiдні, дослiдно-конструкторські й технологiчні роботи.
Як повідомлялось, 2025 року “Укренергомашини” збільшило чистий дохід майже на 33% порівняно з 2024 роком – до 1,06 млрд грн, чистий прибуток – у 3,5 раза, до 3,07 млн грн.
За даними звіту, частка експорту становила 70,7% (майже 770 млн грн), зокрема до Казахстану, Iндiї, Вiрменiї, Болгарiї, Угорщини.
Торік, зокрема, було поставлено парову турбiну для ТЕС “Аксу” та енергетичне обладнання для Екiбастузської ДРЕС (Казахстан), комплект енергетичного обладнання для АЕС “Козлодуй” (Болгарія) та Вірменської АЕС, комплекти енергетичного (турбiного) обладнання для ТЕС “Бандель” (Iндiя).
Вітчизняним замовникам поставлялось обладнання для Хмельницької, Рівненскої та Південноукраїнської АЕС, Добротворської, Трипiльської, Змiївської, Криворiзької, Бурштинської, Дарницької ТЕС, Кременчуцької ГЕС.
Моторне обладнання поставлялося, зокрема, ТОВ “Татра-Юг” (83 тягових електродвигуни), Крюківському ВБЗ (18 індукторних генераторів), “Укрзалізниці” (41 індукторний генератор).
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Станом на початок 2026 року на підприємстві працювало 2,169 тис. чоловік.
Водночас у звіті зазначено, що, згiдно з наказами генерального директора, в умовах дiї воєнного стану з урахуванням стану виробництва, його забезпечення матерiальними i енергетичними ресурсами та з метою рацiонального використання робочого часу та фiнансових коштiв для працiвникiв пiдприємства встановлено режим неповного робочого часу.
“Працiвники АТ “Укренергомашини” працюють за графiками роботи вiдповiдно до потреб пiдприємства”, – зазначається у документі.
Виробництво молока-сировини в Україні в січні-березні 2026 року скоротилося на 10% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 1,31 млн тонн, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об’єднанні зазначили, що в березні 2026 року господарства усіх категорій виробили 496,2 тис. тонн молока, що на 10,7% менше відносно березня 2025 року. При цьому промисловий сектор продемонстрував зростання: підприємства виробили 285,8 тис. тонн сировини (+4,9%), тоді як у господарствах населення зафіксовано обвал виробництва на 25,8% – до 210,4 тис. тонн.
“Виробники молока знаходяться під тиском нижчих закупівельних цін та підвищення виробничих витрат. Стрибок цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході призвів до дорожчання логістики. Також подорожчав природний газ, що спровокувало зростання цін на азотні добрива. Зокрема, карбамід подорожчав майже на 50% у річному вимірі внаслідок блокади Іраном судноплавства по Ормузькій протоці”, – повідомили в АВМ.
Аналітики асоціації наголосили, що серед ключових перешкод для бізнесу в березні залишалися дефіцит робочої сили, безпекові ризики, проблеми з енергопостачанням та обмежений доступ до кредитування. Особливо критична ситуація спостерігається в Харківській області, де через постійні обстріли та мінування полів фермери змушені евакуювати господарства або відмовлятися від посівної.
В АВМ підкреслили, що додатковим викликом є адаптація до нових вимог Спільної аграрної політики ЄС на 2028-2034 рр. Європейський підхід передбачає відмову від виплат на гектар чи голову худоби на користь виконання екологічних KPI (захист ґрунтів, біорізноманіття).
“Нова архітектура аграрної політики ЄС вимагає від українських виробників суттєвих витрат на модернізацію. В умовах воєнного стану та цін на молоко нижче собівартості фермери гостро потребують державної підтримки. Наразі під загрозою закриття перебувають 10-15% малих та середніх молочно-товарних ферм”, – резюмували в асоціації.
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників. На території Норвегії планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike, перші поставки прийдуть до літа, повідомляється на сайті Міноборони.
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії в Україні Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
Угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Проєкт буде профінансовано норвезькою стороною. Загалом цього року Норвегія планує спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю озброєння українського виробництва для Сил оборони України.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, будуть передані Україні вже до літа цього року.
“Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство”, – зазначив міністр оборони України Михайло Федоров.
В свою чергу Торе Оншуус Сандвік підкреслив, що “підтримка боротьби України – це найважливіше, що ми робимо для безпеки Норвегії. Це співпраця, яка вигідна обом країнам”.
За його словами, досвід, отриманий у межах цього проєкту, дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
Міноборони зазначає, що взаємовигідна технологічна та промислова співпраця з партнерами є одним із пріоритетних напрямків для України.
Німеччина на тлі спаду в промисловості та проблем в автомобільному секторі дійсно прискорює переорієнтацію частини виробничих потужностей на оборонну продукцію, однак мова йде не про повну відмову від автопрому, а про помітне посилення військово-промислового напрямку. Про це пише The Wall Street Journal, а окремі приклади такого переходу раніше підтверджували й інші міжнародні ЗМІ.
За даними WSJ, Берлін намагається використовувати простоюючі потужності, інженерні компетенції та робочу силу традиційної промисловості, насамперед автомобільної, для розширення випуску продукції оборонного призначення. Газета пов’язує цей розворот з промисловим спадом, зростанням оборонних витрат у Німеччині та Європі, а також із посиленням загроз безпеці на тлі війни РФ проти України та зниження впевненості Європи у довгострокових гарантіях США.
Частина цієї тенденції вже підтверджувалася на рівні конкретних компаній. Так, Reuters раніше повідомляло, що Rheinmetall мала намір перепрофілювати два своїх автомобільних заводи в Німеччині під переважно оборонне виробництво, зберігши лише частину цивільного випуску. Крім того, Volkswagen вивчає можливість використання майданчика в Оснабрюку для випуску військової техніки, хоча підкреслювала, що остаточних виробничих рішень поки немає.
Ще один приклад — переговори про можливий випуск компонентів для системи ППО Iron Dome на одному з німецьких заводів Volkswagen. При цьому Reuters окремо зазначало, що сам автоконцерн виключав виробництво зброї як такого і говорив лише про пошук варіантів завантаження майданчика та випуск компонентів.
Паралельно тиск на німецький автопром посилюється. Reuters повідомляло в лютому, що майже половина опитаних автопостачальників скорочує робочі місця в Німеччині, а галузеве об’єднання VDA називало ситуацію кризовою. На цьому тлі оборонний сектор для частини виробників стає одним з небагатьох ринків, що зростають, з довгим горизонтом замовлень.
Додатковим фактором стала різка активізація оборонної політики самої Німеччини. Після зміни бюджетних правил і розширення можливостей запозичень Берлін отримав простір для істотного збільшення військових витрат у найближчі роки. Reuters раніше повідомляв, що сукупні оборонні витрати Німеччини можуть зрости з 95,1 млрд євро у проекті бюджету на 2025 рік до 161,8 млрд євро до 2029 року, а загальний обсяг можливих запозичень на оборону у 2025-2029 роках оцінювався у 380 млрд євро.
автопрому, ВИРОБНИЦТВО, криза, НІМЕЧЧИНА, оборонний сектор, переорієнтація
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 524,926 тис. тонн окатків, що на 61% нижче проти січня-березня минулого року (1 млн 347,749 тис. тонн), але на 27% більше IV кварталу-2025, коли було вироблено 412,867тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2026 впало на 72% до I кв.-2025 – до 592,751 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 67,825 тис. тонн проти 777,718 тис. тонн у I кв.-2025 (зниження на 91%). Також компанія, зокрема, виробила 524,926 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 52%). При цьому не вироблялись DR-окатки (у I кв.-2025 вироблено 81,787 тис. тонн) та інші окатки (160,913 тис. тонн).
У пресрелізі пояснюється, що виробнича діяльність Ferrexpo була значною мірою призупинена в першому кварталі через загальнонаціональні атаки на українську інфраструктуру виробництва та передачі електроенергії. Виробництво відновлено лише з обмеженим відновленням роботи на знижених рівнях потужності наприкінці лютого 2026 року після покращення доступності та ціни на е/е. Група продовжує експлуатувати одну зі своїх чотирьох ліній огрудкування та продавати свою продукцію європейським клієнтам.
Як зазначено в оновленні про торгівлю, оголошеному 1 квітня 2026 року, група зосередилася на ретельному управлінні своїм оборотним капіталом та витратами в складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Компанія продовжує уважно стежити за своїм станом грошових коштів та оборотного капіталу і продовжує активно вивчати та вдосконалювати низку потенційних варіантів фінансування, які можуть включати залучення власного капіталу. На цьому етапі немає впевненості в тому, що група успішно укладе такі варіанти фінансування. Якщо утримання відшкодування ПДВ продовжиться, а проблеми з фінансуванням не будуть вирішені вчасно, це може призвести до суттєвих негативних наслідків для Групи.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що нижчі показники виробництва у першому кварталі-2026 майже вдвічі менші за ті, яких були досягнуті за останні три місяці 2025 року, відображають цілеспрямовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України наприкінці минулого року та їхній вплив на здатність компанії працювати стабільно.
“До січня, враховуючи, що постачання е/е не могло бути забезпечене на стабільній основі в необхідних обсягах, ми були змушені прийняти складне рішення тимчасово призупинити роботу та відправити частину робочої сили у відпустку. На щастя, наприкінці лютого ми побачили достатнє покращення в доступності та ціні на е/е, щоб відновити обмежене виробництво на ПГЗК на одній лінії з виробництва окатків. Одна лінія залишається в експлуатації, і група продовжує використовувати власний парк залізничних вагонів для експорту клієнтам у Східній та Центральній Європі. Надалі ми зосередимося на управлінні оборотним капіталом та витратами в цьому складному операційному середовищі”, – сказав Дженовезе.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Українські металургійні підприємства у січні-березні 2026 року збільшили виплавку чавуну на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,802 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у четвер, у березні було вироблено 690,2 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, металургійні підприємства України у 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виплавку чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну.
