Гірничорудні підприємства України у січні-вересні цього року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 29,8% порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 16 млн 948,958 тис. тонн із 24 млн 145,038 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у вересні було експортовано 1 млн 174,008 тис. тонн ЗРС, у серпні – 1 млн 865,697 тис. тонн ЗРС, у липні – 1 млн 875,428 тис. тонн, у червні – 2 млн 21,299 тис. тонн, у травні – 2 млн 239,167 тис. тонн ЗРС, у квітні – 2 млн 163,837 тис. тонн, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За дев’ять місяців 2026 року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 29% – до $1 млрд 286,304 млн.
Крім того, Україна за січень-вересень 2026 року імпортувала 246 тонн ЗРС на суму $74 тис., тимчасом як у січні-вересні-2025 ввезла з-за кордону 107 тис. тонн на $80 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України 2025 року знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Ситуація в металургії України наразі є катастрофічною, зокрема через обстріли на підприємствах групи «Метінвест» було зруйновано п’ять печей, на «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР, Дніпропетровська обл.) — дві печі, заводи не працюють, заявив керівник офісу генерального директора групи
«Метінвест» Олександр Водовиз на Форумі економічної стійкості під егідою Forbes Україна в Києві в середу.
«Зруйновано абсолютно всі заводи. Це Arcelor, «Метінвест», завод імені Петровського (ДМЗ Ярославського) та «Інтерпайп». Потрапляння були кілька разів. Загинуло багато людей. Ми не працюємо. Я знаю, що Arcelor не працює. Наскільки мені відомо, завод Петровського також зупинено. І «Інтерпайп», наскільки я знаю, теж не відремонтував свій трансформатор», – сказав Водовиз.
За його словами, у вересні був тиждень, коли Україна вперше за 100 років не виплавила жодної тонни сталі, підприємства «Метінвесту» досі зупинені.
«Ми стоїмо на місці й оцінюємо (можливості відновлення роботи). Ми намагалися запустити виробництво на «Запоріжсталі»: запустили піч, вона пропрацювала 10 годин і – другий збій. Щоб ви розуміли, запуск печі – це від 50 млн доларів, а сама піч коштує 0,5 млрд доларів. Щоб її якось відремонтувати – це величезні кошти», – пояснив топ-менеджер.
Він додав, що компанія зверталася за допомогою в цій ситуації до різних міністерств, але запропонована допомога – на рівні 2–5 млн грн.
Водовиз, погоджуючись із необхідністю підтримки малого бізнесу, водночас наголосив, що великий бізнес – це основа, навколо якої працює малий бізнес.
«Вони постачають нам воду, кабелі, виконують роботи. У нас 50 тисяч контрагентів. На жаль, на сьогодні немає рішення для великого бізнесу. Тут одна шанована людина поставила запитання Міністерству економіки: який план? Ви всі чули цей план? Я його не чув. Плану зараз немає. Тому нам би хотілося почути, який план. Що далі? Нам звільняти людей чи не звільняти? Ми всі живемо в очікуванні», — сказав керівник офісу генерального директора «Метінвесту».
За його словами, наразі група планує свої дії максимум на місяць уперед.
«Ніхто не заглядає далі півроку. Усі сидять і спостерігають, що буде. Моє бачення таке, і ми для себе бачимо, що ситуація в економіці надзвичайна. І потрібні надзвичайні рішення. Не можна жити в надзвичайній ситуації й ухвалювати рішення, які ухвалюються завжди», – вважає експерт.
Відповідаючи на запитання про обсяг інвестицій, необхідних для відновлення, Водовиз зазначив, що в групі це ще не підраховувалося.
«Ми ще не підрахували, але для прикладу я вам навів, що одна піч – це $500 млн, якщо її будувати фактично з нуля, а у нас пошкоджені всі п’ять печей. У Arcelor пошкоджено дві. Це мільярди доларів. Але ми вивчаємо ситуацію. Зараз ми точно не будемо вкладати гроші у відновлення, тому що не розуміємо, як ситуація розвиватиметься далі», – пояснив топ-менеджер.
Він зазначив, що якщо ситуація протягом місяця-двох якось зміниться, тоді будуть ухвалені відповідні рішення, але зараз їх немає. І уточнив, що в «Метінвесті» ухвалення рішення залежить від трьох причин, і не всі вони військові. Хоча головне, перше – це обстріли, удари по підприємствах.
«Друге – це порти. Зараз ми не вивозимо, не експортуємо, хоча до 2026 року були найбільшим експортером у країні. І третє рішення, як би дивно це не було, – це наші європейські друзі-партнери, які повністю закрили нам експорт металопродукції. Вони запровадили СВАМ, вони запровадили квоти. І при цьому обіцяли нам, що цього не буде. Ми вели переговори як з Міністерством євроінтеграції, так і з Міністерством економіки. Але ЄС все одно запровадив ці заходи», – констатував Водовиз.
За його словами, це три основні великі проблеми, які необхідно вирішити.
Щодо державної допомоги, менеджер заявив: «Ми не звертаємося до держави, ми не просимо якихось грантів, ми не хочемо, щоб держава нас фінансувала. Ми просто хочемо бути в рівних умовах. Є, наприклад, програма Ukraine Facility. Я знаю, що якісь кошти з Ukraine Facility виділяються. На жаль, у нас немає доступу до цієї програми, хоча ми б хотіли його мати», – сказав топ-менеджер.
Що стосується ідей про підвищення податків, то, на його думку, «ні до чого доброго вони не приведуть».
«Тут, напевно, будь-який бізнес скаже: не заважайте нам», – підсумував Водовиз.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних та металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані переважно в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %), які спільно ним керують. ТОВ «Метинвест Холдинг» — керуюча компанія групи «Метинвест».
