Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виплавку сталі на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,3 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 277 тис. тонн сталі, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-серпні цього року знизило виробництво доменного коксу на 9,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 535,9 тис. тонн.
За даними компанії, у серпні було вироблено 38,1 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 63,4 тис. тонн, у серпні-2025 – 79,6 тис. тонн.
“Зниження обсягів виробництва у серпні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року зумовлене скороченням поставок вугільного концентрату на підприємство. Це пов’язано з блокуванням роботи українських чорноморських портів через постійні атаки країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема, ті, що перевозять сировину для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничорудна компанія Ferrexpo із основними активами в Україні повідомила про відновлення виробництва на своїх підприємствах в Україні.
“Ми раді відновити виробництво в Україні, і я хотів би подякувати нашому колективу, який вкотре продемонстрував відданість справі та рішучість, забезпечивши відновлення роботи підприємства протягом вихідних”, – сказав тимчасовий CEO Ferrexpo Лучіо Дженовезе.
Згідно з пресрелізом, після залучення коштів у розмірі $100 млн, про яке було оголошено 4 вересня 2026 року, компанія організувала необхідні заходи протягом вихідних, і виробництво було відновлено з використанням однієї лінії з виробництва окатишів.
З огляду на численні задокументовані випадки нападів на порти та судна в Чорному морі, компанія планує зосередитися на експорті продукції клієнтам з Європи, йдеться у біржовому повідомленні Ferrexpo у понеділок.
Як повідомлялось на початку серпня Ferrexpo призупинила виробництво в Україні в умовах постійної загрози російських нападів в українських портах та навколо них для збереження обігових коштів.
Станом на 30 червня 2026 року чиста грошова позиція групи (за вирахуванням зобов’язань за договорами оренди) становила приблизно $21 млн проти $25 млн на 31 березня 2026 року та $47 млн на 31 грудня 2025 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Лондонська фондова біржа (LSE) з травня призупинила торги акціями Ferrexpo через неможливість компанії вчасно опублікувати річну звітність.
Кабінет міністрів України включив до Реєстру індустріальних парків індустріальний парк (ІП) «Хорватський Гостинець» (м. Миколаїв Стрийського р-ну Львівської обл.) площею 32,34 га та «Бессарабський АгроТех Парк» (Арциз, Одеська обл.) площею 23 га, повідомило Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, ініціатором створення парку у Львівській області є Миколаївська міська рада. За попередніми оцінками, у розвиток «Хорватського Гостинця» планується залучити 913 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
На території парку планується створити близько 1500 нових робочих місць.
Серед основних напрямків — виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, неметалевих мінеральних виробів, машин та обладнання для видобувної промисловості та будівництва, будівельних матеріалів, а також розвиток машинобудування та альтернативної енергетики.
Ініціатором створення ІП «Бессарабський АгроТех Парк» в Арцизі, де планується створення орієнтовно 1 тис. робочих місць, виступила міська рада. Для облаштування планується залучити 884 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії.
Основними напрямками стануть виробництво харчових продуктів, зокрема переробка та консервування картоплі, фруктів і овочів, виробництво рослинних олій та тваринних жирів, інші напрямки харчової промисловості та альтернативна енергетика.
«Два парки — дві галузі, які нам реально потрібні: машинобудування та переробка сільгосппродукції. Не сировина, а готовий продукт», – цитується в повідомленні заступник міністра економіки Віталій Кондратов.
Мінекономіки нагадує, що керуюча компанія «Бессарабського АгроТех Парку» може претендувати на державне стимулювання у формі безповоротної фінансової допомоги обсягом до 150 млн грн на облаштування інфраструктури.
На сьогодні в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків майже у всіх регіонах.
Як повідомлялося, станом на кінець 2025 року в індустріальних парках побудовано або будувалося 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індустріальні парки перевищує 45 млрд грн.
ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, робоче місце, УКРАЇНА
Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект про вдосконалення роботи індустріальних парків (ІП). Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за відповідний законопроект проголосували 270 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
«За результатами постійного моніторингу розвитку індустріальних парків ми виявили проблеми, вирішення яких тепер схвалено Радою. По суті, це технічні питання, що виникли під час практичного застосування законодавства, ухваленого у 2022 році. Але вирішення кожного з них сприятиме швидшому розвитку цієї сфери та появі нових виробництв», – написав ініціатор законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що в законопроекті, зокрема, чіткіше розмежовано функції всіх суб’єктів ІП, а ініціатору створення парку надано можливість також виступати в ролі керуючої компанії без створення окремої юридичної особи.
Крім того, введено поняття «еко-індустріальний парк», надано повноваження Кабміну встановлювати критерії для них, введено новий вид цільового призначення земельних ділянок – землі індустріальних парків.
Також врегульовано процедуру збільшення та зменшення площі ІП, питання переходу прав власності на земельну ділянку в межах промислового парку від ініціатора парку до іншої особи, розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними за наявності між ними полезахисних лісових смуг.
Серед врегульованих питань — вдосконалення конкурсної процедури вибору керуючої компанії, запровадження можливості для керуючих компаній, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомого майна, отримувати кредити в рамках програми «5-7-9».
Також скасовано тимчасові обмеження на придбання потужності для малих систем розподілу електроенергії в індустріальних парках та вдосконалено положення щодо державного стимулювання ІП, зокрема шляхом передачі міжнародної технічної допомоги від органів місцевого самоврядування ІП.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України було побудовано або будувалося 37 заводів. Протягом 2026 року виробничі підприємства в парках продовжують відкриватися.
Як повідомлялося, законопроект № 12117 було прийнято за основу 11 лютого 2025 року з доопрацюванням положень 244 голосами народних депутатів.
ВИРОБНИЦТВО, ЗАКОН, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА
Лікеро-горілчаний завод «Хортиця» у Запоріжжі, один із ключових виробничих активів міжнародного алкогольного холдингу Global Spirits, повністю знищений у результаті російської атаки і не підлягає відновленню, повідомила пресслужба компанії виданню NV Business 28 серпня, цю новину також цитував «Інтерфакс-Україна».
За даними Global Spirits, на території підприємства було чотири влучання, після чого пожежа тривала не менше трьох годин. Компанія втратила близько 3–4 млн пляшок готової продукції, за яку вже було сплачено акциз. Частина товару повністю згоріла, частина оплавилася і має бути утилізована. Середню вартість однієї пляшки компанія оцінює приблизно в 100 грн.
Таким чином, лише вартість знищеної готової продукції може становити близько 300–400 млн грн, без урахування вартості виробничого обладнання, будівель, інфраструктури та втрат від зупинки підприємства.
Завод «Хортиця» було збудовано з нуля, і він розпочав роботу у 2003 році. До знищення на ньому працювало понад 500 осіб, а продуктивність ліній розливу сягала 16 пляшок на секунду. Окрім горілки «Хортиця», підприємство випускало продукцію під брендами «Мороша», «Первак», «Медова», «Пшенична сльоза» та Gold Ukraine.
Це вже другий значний удар по логістичній та виробничій інфраструктурі Global Spirits за останні півтора місяці. У ніч на 19 липня російська ракета знищила основний склад готової продукції компанії в Київській області. Тоді згоріли складські приміщення та товарні запаси, а попередній збиток перевищив 100 млн грн, з яких близько 74 млн грн становили раніше сплачені податки.
Після втрати запорізького підприємства Global Spirits зберігає інші виробничі майданчики. На офіційному сайті холдингу в розділі «Наші заводи» зараз вказані Одеський коньячний завод та завод «Гетьман» у Львові. Львівське підприємство має шість сучасних італійських технологічних ліній і виробляє близько 160 найменувань горілчаної продукції.
Одеський коньячний завод є одним із найстаріших підприємств галузі в Україні. Його історія починається у 1863 році й пов’язана з династією Шустових. Global Spirits придбала підприємство у 2007 році. Завод має повний цикл виробництва бренді та коньяку, найбільший у Європі цех дистиляції та запас понад 15 тис. бочок коньячних спиртів.
Окрім українських майданчиків, на корпоративному сайті Global Spirits у переліку виробничих об’єктів зазначені Owensboro Distilling Company у Кентуккі, США, що випускає американський bourbon, а також Compañia Tequilera Hacienda La Capilla у штаті Халіско, Мексика, де виробляється tequila.
Global Spirits позиціонує себе як один із найбільших міжнародних алкогольних холдингів Європи. Її продукція представлена у понад 87 країнах, центральний офіс розташований у Нью-Йорку, а власна дистрибуційна інфраструктура охоплює 31 штат США. Компанія заявляє про виробничу потужність понад 300 млн пляшок на рік та понад 5 тис. співробітників.
До портфеля входять понад 15 алкогольних брендів, серед яких «Хортиця», «Мороша», «Первак», Shustoff, Oreanda, San Marino, «Медова» та інші.
Бренд «Хортиця» у різні роки неодноразово входив до числа найбільших горілчаних марок світу. Ще у 2006 році він потрапив до топ-10 World Millionaires’ Club, у 2015 році IWSR назвав «Хортицю» третьою найбільшою горілчаною маркою світу за обсягами продажів, а в рейтингу Drinks International за 2019 рік бренд також входив до світової трійки.
За підсумками 2025 року позиції Global Spirits на глобальному ринку горілки зміцнилися. У опублікованому в червні The Brand Champions 2026 рейтингу The Spirits Business «Хортиця» посіла третє місце серед найбільш продаваних горілчаних брендів світу з обсягом 11,7 млн дев’ятилітрових кейсів, поступившись лише Smirnoff та Absolut. Ще один бренд Global Spirits — «Мороша» — посів четверте місце з 11,2 млн кейсів і був визнаний Vodka Brand Champion 2026.
Крім того, горілка «Пшенична сльоза» від Global Spirits у 2025 році збільшила продажі майже втричі — до 6,1 млн дев’ятилітрових кейсів — і вперше увійшла до світового топ-10, посівши восьме місце.
Таким чином, знищення запорізького заводу зачепило не лише велике українське підприємство, а й виробничу базу холдингу, бренди якого входять до числа світових лідерів ринку горілки. При цьому наявність виробничих майданчиків у Львові, Одесі та за межами України дає Global Spirits можливість перерозподіляти частину виробництва, хоча компанія поки що не повідомляла, де саме буде компенсовано обсяг, який раніше випускав завод «Хортиця».
За даними NV Business з посиланням на YouControl, виручка ТОВ «Глобал Спірітс Груп» у 2025 році скоротилася на 54,3% — до 1,4 млрд грн, проте компанія вийшла зі збитку в 235,3 млн грн і отримала 57 млн грн чистого прибутку.
