АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за 2023 рік на власних потужностях побудувала 528 вантажних вагонів, що стало рекордним показником за останні п’ять років, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що при цьому, зокрема, було виготовлено 427 фітингових платформ. Також було розпочато серійне виготовлення 50 думпкарів і 50 хопер-дозаторів.
Крім цього, 2023 року на власних потужностях “УЗ” побудувала зерновоз, який пристосований для перевезень на колії 1520 мм, з перестановкою на євроколію 1435 мм. Більшість комплектуючих і матеріалів, які використовувалися для його створення, вироблено в Україні, зазначається в повідомленні.
Підприємства “УЗ” у 2023 році також наростили виробництво щебеню на 33% (до 2,7 млн тонн), шпал – на 6% (до 867 тис. шт.).
Обсяг виробництва залізобетонних конструкцій зріс на 10,5% проти показника 2022 року, до 6,937 тис. куб. м, що теж стало рекордом за останні п’ять років.
Серед іншого “УЗ” минулого року освоїла у виробництво 47 нових номенклатур. Було виготовлено 37 тис. одиниць різноманітної продукції: балка хребтова і балка бічна, упори контейнерні, башмак гальмівний, амортизатори для поглинаючого апарату, каркаси дверей з алюмінію, компресори, генератори пасажирських вагонів. Це дало змогу заощадити близько 120 млн грн на зовнішніх закупівлях, уточнює компанія.
“У планах на 2024 рік – збільшення обсягів капітального ремонту локомотивів на потужностях заводів “УЗ” на 15% і електропоїздів на 8%, збільшення виробництва щебеню за рахунок замовлень від сторонніх замовників, освоєння нових продуктів і технологій”, – сказано в повідомленні “Укрзалізниці”.
Раніше “УЗ” повідомляла про запуск програми оновлення парку вантажних вагонів. На власних вагоноремонтних заводах – Панютинському, Дарницькому та Стрийському – компанія планувала побудувати у 2022 році 1,496 тис. вантажних вагонів: 1,446 тис. піввагонів і 50 зерновозів.
Також повідомлялося, що Міністерство юстиції 28 грудня 2021 року зареєструвало наказ Міністерства інфраструктури № 647, який дав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України в період 2022-2031 років, що впроваджує поетапне обмеження терміну їхньої експлуатації в завантаженому стані протягом цілих 10 років і приведення цього терміну до нормативного. Експлуатацію піввагонів скорочує з 44 років до 22 років, зерновозів – з 45 років до 30 років.
Крім цього, ця ініціатива передбачала запуск програми будівництва вагонів на українських вагонобудівних підприємствах. Обсяг інвестицій у вагонобудівну галузь оцінювався в розмірі понад 120 млрд грн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова почала виробництво і постачання Збройним силам України сталевих штабів-бункерів, що рятують від обстрілу противника.
Згідно з прес-релізом компанії в п’ятницю, “Метінвест” налагодив виробництво сталевих підземних командних пунктів, які захищають особовий склад від наслідків обстрілу і дають змогу в безпечних і комфортних умовах забезпечувати роботу командування ЗСУ на лінії фронту. Перший сталевий штаб, розрахований на 30 військовослужбовців, на безоплатній основі вже передали Сухопутним військам України і встановили на одному з найгарячіших напрямків фронту.
При цьому пояснюється, що командний пункт допомагає рятувати життя військових, адже за короткий час розгортається і згортається на лінії фронту та за правильного встановлення забезпечує захист від обстрілів артилерії будь-якого калібру. Сталевий штаб складається з п’яти або шести (залежно від комплектації) окремих мобільних бункерів, виробництво яких “Метінвест” освоїв ще в жовтні 2022 року. Це з’єднані між собою підземні укриття, що виконують різні функції – від житлового приміщення та санітарної зони до робочого штабу командування. Таким чином утворюється цілий підземний комплекс будівель.
Виготовлені з хвилястої сталі бункери оснащені усім необхідним обладнанням на рівні хорошого готелю: спальними місцями та робочими зонами, душовими та бойлерами, системами опалення, освітлення та зв’язку, місцями для зберігання зброї та особистих речей, а також електронною технікою. Це дає змогу використовувати підземний штаб не тільки як укриття і місце відпочинку, а й як робочу зону, що забезпечує якісну роботу командування на лінії фронту.
Операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко зазначив, що війна надовго і бойові дії стали постійним супутником кожного українця і особливо тих, хто захищає країну в лавах ЗСУ. Тому розробка поліпшених бункерів, цілих підземних комплексів – це внесок “Метінвесту” і Сталевого Фронту Ріната Ахметова в поліпшення побуту бійців на лінії фронту.
“Тому що люди – це головне. І якщо ми можемо не тільки створити безпечний від обстрілів простір, а й зробити його максимально комфортним, то ми це робимо. Сподіваюся, що таких КП на лінії фронту ставатиме дедалі більше, і ці “підземні містечка” стануть надійною опорою для командування військових з’єднань. У планах “Метінвесту” також розробка нових конфігурацій підземних сталевих комплексів для інших потреб ЗСУ. Тому ми не будемо зупинятися, доки Україна не переможе”, – прокоментував передачу першого КП до ЗСУ Мироненко.
Нові командні пункти базуються на традиційній моделі бункера – “криївки”, понад 330 одиниць яких “Метінвест” уже передав різним бригадам ЗСУ з 2022 року. Конструкцію стандартного сталевого бункера доопрацювали для використання у складі постійного штабу, габарити збільшили до 6 метрів завдовжки та 2,3 метра заввишки. Кожна “криївка” розрахована на шістьох осіб і обладнана місцями для відпочинку, зберігання особистих речей та інтегрованою системою опалення. На виготовлення однієї такої конструкції фахівці підприємств “Метінвесту” витрачають близько 400 годин.
“Перевага нашої армії над противником: ми воюємо якісно, мізками. І водночас уміємо ухвалювати зважені рішення оперативно, бо на кону – життя наших воїнів і успіх бойових дій. Саме тому ми прагнемо навіть на “нулі”, у пеклі війни убезпечити та створити комфортні умови для роботи й відпочинку військових. Командні пункти на базі модульних укриттів відповідають запиту армії та дають змогу на передовій облаштувати укріплені штаби, які в будь-якій ситуації виконуватимуть своє головне завдання – керувати боєм і наносити нищівної поразки ворогу”, – зазначив бригадний генерал ЗСУ Володимир Горбатюк.
Загалом від початку повномасштабної війни “Метінвест” спрямував на підтримку України та українців 4,8 млрд грн. З цієї суми понад 2,5 млрд грн – це допомога бійцям у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова. Компанія передала 150 000 бронежилетів, 25 000 касок і шоломів, 80 000 протитанкових їжаків, 31 500 турнікетів, 1 500 дронів, 2 000 тепловізорів, 500 автомобілів, десятки мінних тралів для танків, патрульних катерів і “ловців ланцетів”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Виробництво пива в Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об.%) у 2023 році становило 133,4 млн дал, що на 7,8% більше, ніж у 2022 році, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Як зазначається, цей показник становить лише 78,3% до обсягів виробництва пива в Україні 2021 року.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього попереднього року – 27,9%.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз і санітарно-гігієнічної продукції, у 2023 році збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1 млрд 268,5 млн грн.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія незначно скоротила випуск картонної продукції – до 26,4 тис. тонн, а паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 12,6% – до майже 8 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках збільшився на 49%, склавши 6,1 млн шт.
Водночас у грудні компанія на 35,5% скоротила випуск паперу та картону порівняно з тим самим місяцем 2022 року – до 2 тис. тонн, що також майже на 35% менше за показник листопада минулого року.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”.
Як повідомлялося, 2022 року фабрика, не зупиняючи роботу протягом року, збільшила обсяг товарної продукції на 51,5% порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 186 млн грн. Чистий прибуток зріс утричі – до 263,7 млн грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у 2023 році збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 2,8% – до 41,7 тис. тонн. Зокрема, у грудні його випуск зріс на 3% до грудня-2022 – до 3,6 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках за минулий рік зріс на 4,5% – до 138 млн шт. КБФ зберегла друге місце за його випуском після Київського КБК (259,5 млн шт.).
Як повідомлялося, у жовтні Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину (БДМ) орієнтовною потужністю 25 тис. тонн на рік для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускалася продукція тільки на макулатурній основі) зі створенням до 200 нових робочих місць.
Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила кредит ЄБРР у розмірі EUR13,8 млн.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
Як повідомлялося, КБФ у 2022 році випустила продукцію на 975,3 млн грн – на 44,8% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток скоротився на 12,7% – до 52,4 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) підвищило прогнози виробництва пшениці з України у 2023/24 маркетинговому році (МР, вересень 2023-го – серпень 2024-го) на 0,9 млн тонн – до 23,4 млн тонн, а також її експорту на 1,5 млн тонн – до 14 млн тонн.
Згідно з січневим звітом американського відомства, кінцеві запаси України будуть також вищими на 1,8 млн тонн і становитимуть 4,38 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то її врожай, експорт і кінцеві запаси в Україні USDA залишило без змін: 30,5 млн тонн, 21 млн тонн і 6,82 млн тонн відповідно.
Загалом оновлений світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР поліпшено на 1,9 млн тонн – до 784,91 млн за рахунок позитивного перегляду оцінок для України та РФ на тлі зниження прогнозу для Китаю. Підвищено також прогноз світового експорту пшениці на 2,35 млн тонн, до 209,54 млн тонн. Прогноз кінцевих запасів пшениці у світі експерти також переглянули в бік підвищення на 1,83 млн тонн – до 260,03 млн тонн.
Що стосується кукурудзи, то прогноз її світового виробництва в січні підвищено на 0,0137 млн тонн, до 1,235 млн тонн, експорт знижено – на 0,57 млн тонн, до 200,89 млн тонн. Кінцеві запаси будуть вищими на 10 млн тонн і становитимуть 325 млн тонн.
