Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році (6,053 млн тонн), і пов’язано з тим, що 2022 рік включав період повномасштабного виробництва до початку вторгнення РФ в Україну.
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у четвертому кварталі 2023 року впало порівняно з попереднім кварталом удвічі – до 0,627 млн тонн, однак це на 50,4% більше, ніж у четвертому кварталі 2022 року.
Зазначається, що у 2023 році виробляли тільки преміальні окатиші із вмістом заліза 65%, тоді як окатиші прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) і окатиші із вмістом заліза 62% не випускали.
Крім того, уточнюється, що в загальному обсязі виробництва враховано 50 тис. окатишів, вироблених у четвертому кварталі з концентрату третіх сторін.
“Навіть із настанням зими ми змогли експлуатувати одну, а іноді й дві з наших чотирьох ліній з виробництва окатишів, щоб відповідати наявним у нас скороченим експортним потужностям і продовжувати постачати продукцію преміум-класу нашим преміальним клієнтам”, – наводяться в релізі слова тимчасового виконавчого голови Лусіо Дженовезе.
Говорячи про минулий рік, компанія зазначає загибель 14 співробітників, які служили у Збройних силах України, що збільшило загальну кількість загиблих співробітників із початку російського вторгнення 2022 року до 34. Уточнюється, що наразі у ЗСУ служать 754 наших співробітники Ferrexpo.
Вказується, що компанія продовжує зберігати більшу частину працівників, незважаючи на те, що була змушена значно скоротити виробництво. Це разом зі зростанням витрат на логістику за відсутності доступу до експортних маршрутів Чорного моря призвело до зниження рентабельності.
Однак, зазначається в повідомленні, нещодавній успіх України у відкритті експортних коридорів Чорного моря дав змогу відновити перевезення з певних портів.
“Коли настане час, Ferrexpo планує запустити додаткову лінію з виробництва окатишів і відновити експорт за цим маршрутом, за умови, що це буде безпечно та економічно ефективно”, – наголошується в релізі.
Крім того, зазначено, що ціни на залізну руду зросли більш ніж на 20% у четвертому кварталі, завдяки підтримці Китаєм більш сталеємних секторів його економіки, і продовжували утримуватися на цьому рівні аж до Нового року.
“Ми також відзначаємо перші ознаки зростання попиту на окатиші в Європі. У сукупності ці фактори можуть підтримати нашу велику базу фіксованих витрат і більш високі витрати на логістику. На мою думку, поліпшення попиту і підвищення цін є хорошою ознакою для Ferrexpo на майбутній рік”, – підсумував Дженовезе.
Зазначається, що чиста грошова позиція групи з урахуванням незначних коригувань на кінець року становила приблизно $109 млн порівняно з $106 млн роком раніше з мінімальними зобов’язаннями з лізингу та відсутністю заборгованості.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Ferrеxpo в першому півріччі 2023 року скоротила чистий прибуток утричі – до $27,01 млн за умови падіння виручки в 2,8 раза – до $334,01 млн, а її EBITDA впала в 7,6 раза – до $63,64 млн.
Українські металургійні підприємства за підсумками роботи у 2023 році збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, за минулий рік виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Холдинг “Епіцентр Агро”, що входить до групи компаній “Епіцентр К”, 2023 року розпочав будівництво установки з виробництва карбамідно-аміачної суміші (КАС) і рідких комплексних добрив (РКД) на Вінниччині, повідомляється на офіційному сайті агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, добрива планують використовувати під час посівної кампанії 2024 року.
“У нас є дуже амбітні цілі на 2024 рік. Зміна структури посіву, подальше тестування системи No-till, власне виробництво добрив та низка інших проєктів – лише невелика частина викликів, які ми поставили самі собі. Крім того, впевнено йдемо до впровадження переробки вирощеної продукції. А це означає, що ми твердо віримо в себе як команду професіоналів, нашу компанію “Епіцентр Агро” та мирне майбутнє України”, – сказала керівник центрального офісу департаменту аграрних питань компанії “Епіцентр Агро” Світлана Нікітюк.
ТОВ “Епіцентр К” створено 2003 року, відкрило перший гіпермаркет у Києві в грудні того ж року. Має в Україні мережу однойменних торгових центрів. Також розвиває аграрний напрямок бізнесу з 2016 року. Обробляє понад 160 тис. га у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Черкаській та Київській областях. До складу групи входять 20 тваринницьких ферм і 15 елеваторних комплексів загальним обсягом одночасного зберігання 1,5 млн тонн.
За даними Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізосіб-підприємців, учасниками ТОВ “Епіцентр К” є Олександр Герега (51,3%), Галина Герега (47,97%) і Тетяна Суржик (0,73%).
ПрАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2022 року скоротив випуск марганцевого концентрату на 44,3% порівняно з попереднім роком – до 674,8 тис. тонн з 1,212 млн тонн.
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), підприємство 2022 року також випустило 33,3 тис. тонн марганцевого агломерату і не випускало залізорудний агломерат, тоді як 2021 року випустило, крім 1,212 млн тонн марганцевого концентрату, також 258,8 тис. тонн залізорудного агломерату.
ПГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 47,933 млн грн (2021 року був прибуток 83,233 млн грн), чистий дохід становив 1 млрд 489,140 млн грн (3 млрд 164,164 млн грн).
Нерозподілений прибуток на кінець 2022 року становив 1 млрд 355,599 млн грн.
ПГЗК – найбільший в Україні виробник марганцевої руди, який веде її видобуток відкритим способом.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, у власності чотирьох компаній – Profetis Enterprises Limited, Exseed Investmens Limited, Clemente Enterprises Limited і Alexton Holdings Limited (усі – Кіпр) перебуває по 24,3024% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ становить 736,134 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Металургійні підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” 2023 року в Україні розпочали виробництво 25 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством – комбінатом “Запоріжсталь”, який освоїв випуск 14 нових продуктів.
Згідно з пресрелізом групи у вівторок, незважаючи на російське повномасштабне вторгнення, що триває в Україні вже майже два роки, “Метінвест” залишається економічною і промисловою опорою країни. Підприємства групи налагодили випуск нової продукції, зокрема частково компенсували виробництво активів у тимчасово окупованому Маріуполі.
Найбільше нових продуктів освоєно в сегменті напівфабрикатів, гарячекатаного рулонного і сортового прокату (по сім), а також холоднокатаного й оцинкованого рулонного прокату (по два). Левова частка нової продукції припала на комбінати “Запоріжсталь” і “Каметсталь”. Два нових види продуктів освоїв виробник оцинкованого прокату групи – завод “Юністіл”.
При цьому уточнюється, що за напівфабрикатами комбінат “Запоріжсталь” почав випуск слябів різних розмірів з марок сталі S235, S275, S355. Ця продукція поставляється на європейські активи “Метінвесту”, де з неї виготовляють гарячекатаний товстий лист і рулони. Своєю чергою “Каметсталь” освоїла виробництво двох видів квадратної заготовки – безперервнолитої та гарячекатаної – з нових марок сталі та з підвищеними вимогами до структури й властивостей. Тепер комбінат використовує такі напівфабрикати для власного виробництва сортового прокату і катанки, а також постачає їх клієнтам в Україні та Європі.
У сортаменті “гарячекатаний, холоднокатаний і оцинкований рулон і лист” “Запоріжсталь” почала випуск семи видів прокату для будівельної та машинобудівної галузей за європейськими, американськими та українськими стандартами. Зокрема, комбінат налагодив виробництво рулонної продукції марки S355J2 за європейським стандартом EN 10025-2 і його українським аналогом ДСТУ EN 10025-2. Продукція пройшла випробування й отримала підтвердження відповідності від міжнародного центру сертифікації. Гарячекатаний прокат зі сталі S355J2 запорізького виробництва вже успішно постачають до Польщі, Румунії та інших європейських країн.
Крім того, “Запоріжсталь” цього року освоїла виробництво холоднокатаного рулону з конструкційних марок сталі S320GD і S350GD, призначеного для оцинкування. Раніше такий напівфабрикат для нанесення захисного покриття поставляв ММК ім.Ілліча. Налагодження випуску цієї продукції на “Запоріжсталі” дало змогу “Юністілу” відновити виготовлення і постачання конструкційного оцинкованого рулону, який використовується у виробництві будівельних металоконструкцій.
У пресрелізі наголошується, що кооперація “Запоріжсталі” і “Юністіла” посилилася і за рахунок іншого напряму співпраці. У 2023 році в цеху холодної прокатки комбінату завершився процес освоєння технології різання оцинкованих рулонів на листи, що дало змогу значно збільшити обсяги реалізації такої продукції на внутрішньому ринку.
Щодо сортового прокату новинки освоїв комбінат “Каметсталь” – підприємство розпочало виробництво сталевих помольних куль діаметром 25 і 100 мм, а також профілю СВП27 для гірничо-металургійного комплексу. Також комбінат випустив два види катанки – діаметром 7,5 мм з марки SAE 1008 за американським стандартом і з європейської сталі С80D2 діаметром 8 мм. Вироби використовуються для перетяжки в дріт, виготовлення канатів і метизної продукції.
“Каметсталь” також почала виробництво арматури діаметром 36 мм класу А500С. Такий прокат затребуваний під час реалізації відповідальних будівельних та інфраструктурних проєктів і застосовується для зведення мостів, укриттів і багатоповерхових споруд. А для підприємств машинобудівної галузі металургійний комбінат налагодив серійне виготовлення гарячекатаного круглого прокату діаметром 42 мм, використовуваного для створення деталей і конструктивних елементів механізмів і машин.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна планує вийти на виробництво 50 тис. чипів на місяць за три роки після початку будівництва фабрики, повідомила заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.
“Ми забезпечимо завдяки цьому потреби внутрішнього ринку, а також створимо базу для експорту”, – сказала вона на Презентації глобального інноваційного бачення України четвер.
За її словами, виробництво чипів в Україні забезпечить більшість промислових галузей країни.
Водночас конкретних термінів початку будівництва не називали.
Іонан зазначила, що Україна створить мережу компаній fabless (компанія, яка не має власної фабрики) автоматизованого проєктування мікросхем, що дасть змогу вийти на ринок чипів і зайняти позицію на глобальному ринку напівпровідників.
Зі свого боку віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що 2024 року Мінцифри планує розробити і презентувати чип.
За його словами, Мінцифри працює з різними компаніями в цьому напрямку, але поки що інші деталі не розголошуються.
