ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, який входить до групи “Метінвест”, у січні-липні цього року знизило виробництво доменного коксу на 2,97% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 497,75 тис. тонн.
За даними компанії, у липні було вироблено 63,4 тис. тонн коксу, попереднього місяця – 74,9 тис. тонн, у липні-2025 – 78,9 тис. тонн.
“Серед основних чинників, які вплинули на зниження об’ємів виробництва у липні 2026 року порівняно з аналогічним періодом 2025 року, – зниження обсягу поставок вугільного концентрату через блокування роботи українських чорноморських портів, спричиненого постійними атаками країни-агресора на міжнародні торговельні судна, зокрема з сировиною для української металургійної галузі”, – пояснюється у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2025 році наростив випуск продукції на 2,7% порівняно з 2024 роком – до 898,3 тис. тонн, тоді як у 2024-му – на 2,1%, до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн у 2023 році.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), яке входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-червні поточного року наростив чистий збиток у 2,9 раза – до 2 млрд 485,774 млн грн із 858,314 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період становив 302 тис. грн, який був сформований у I кв-2026.
Нерозподілений прибуток на кінець червня становив 4 млрд 282,214 млн грн.
“За перше півріччі 2026 року: виробництво товарного концентрату ПРАТ “ІнГЗК” склало 0 млн тонн; видобуто 0,0 млн тонн руди; обсяг виробництва розкривних робіт склав 0,0 млн.куб м. У першому півріччі 2026 р. компанія реалізувала готової продукції на суму 302 тис. грн”, – констатується у звіті керівництва.
Як повідомлялося, ІнГЗК за підсумками діяльності в січні-березні поточного року наростив чистий збиток у 5,4 раза – до 1 млрд 397,987 млн грн із 259,450 млн грн у аналогічному періоді минулого року. Дохід від звичайної діяльності за цей період становив 302 тис. грн, тоді як 2024-му році був відсутній.
ІнГЗК у 2025 році наростив чистий збиток у 7,1 раза, до 9 млрд 297,362 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік становив 40,3 тис. грн проти 7 млрд 793,635 млн грн за 2024 рік.
ІнГЗК завершив 2024 рік із чистим збитком 1 млрд 317,997 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 167,236 млн грн. Комбінат завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metіnvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
ArcelorMittal, другий за величиною виробник сталі у світі, збільшила у II кварталі 2026 року EBITDA на 23% порівняно з I кварталом, до $2,06 млрд, йдеться в повідомленні компанії. Проти аналогічного періоду минулого року показник зріс на 11%.
Чистий прибуток склав $683 млн, що на 18% вище за показник попереднього кварталу, але на 62% нижче за прибуток за II квартал 2025 року.
Виручка у II кварталі зросла майже на 8% у квартальному порівнянні та на 5% у річному – до $16,8 млрд. Основною причиною покращення показника стало підвищення середньої ціни на сталь на 4,4%.
Капітальні витрати ArcelorMittal у квітні-червні склали $1,1 млрд. Чистий борг на кінець червня зріс до $9,5 млрд порівняно з $9,3 млрд станом на 31 березня.
У II кварталі компанія збільшила випуск сталі на 7,5% порівняно з попередніми трьома місяцями, до 14,3 млн тонн (14,4 млн тонн роком раніше). Відвантаження металу в минулому кварталі склало 13,4 млн тонн (12,8 млн тонн у попередньому кварталі та 13,8 млн тонн роком раніше). Видобуток залізної руди за квартал склав 13,5 млн тонн (9,7 млн тонн у I кварталі та 11,8 млн тонн роком раніше).
Як повідомляє Experts.news, cвітове виробництво гуманоїдних роботів перейшло від поодиноких прототипів до перших серійних партій, проте галузь залишається вкрай концентрованою: близько 85 % поставок у 2025 році забезпечили китайські компанії.
За оцінкою китайського дослідницького центру CCID, у 2025 році виробники КНР поставили близько 14,4 тис. гуманоїдних роботів, що становило 84,7% світового ринку. Таким чином, глобальний обсяг становив близько 17 тис. пристроїв. Інші дослідження оцінюють світові поставки приблизно в 18 тис. одиниць.
За даними IDC, кількість гуманоїдних роботів, поставлених у світі в 2025 році, збільшилася більш ніж у шість разів — приблизно на 508%. Однак статистика різних дослідницьких організацій помітно відрізняється, оскільки одні враховують лише двоногих роботів, а інші також включають колісні гуманоїдні платформи та універсальних роботів зі штучним інтелектом.
Китай залишається єдиною країною, де гуманоїдні роботи вже випускаються тисячами кількома виробниками одночасно. У країні діє понад 140 компаній, що працюють над гуманоїдними роботами, а кількість представлених моделей перевищує 330. Найбільшими виробниками стали AGIBOT, Unitree та UBTECH.
TrendForce очікує, що у 2026 році китайське виробництво гуманоїдних роботів зросте ще на 94%. Unitree та AGIBOT мають зберегти лідерські позиції завдяки розвиненому ланцюгу поставок, доступу до недорогих приводів, акумуляторів, сенсорів та можливостям масового складання.
Перевага Китаю полягає не лише в штучному інтелекті, а й у можливості швидко знижувати собівартість апаратної частини. Деякі базові моделі Unitree вже пропонуються дешевше за 6 тис. доларів, тоді як більшість американських та європейських систем орієнтовані на дорожчі промислові пілотні проєкти.
США значно поступаються Китаю за фактичною кількістю випущених роботів, але мають найбільші заявлені виробничі проєкти за межами КНР.
Компанія Figure запустила підприємство BotQ, перша лінія якого розрахована на випуск до 12 тис. гуманоїдних роботів на рік. У квітні 2026 року компанія повідомила про перехід від прототипів до виробничої фази та досягнення темпу складання одного робота на годину.
Agility Robotics має завод RoboFab у штаті Орегон із потенційною потужністю понад 10 тис. роботів Digit на рік. Фактичний випуск поки що значно нижчий за заявлену максимальну потужність.
Американо-норвезька компанія 1X розпочала повномасштабне виробництво домашнього робота NEO на фабриці в Каліфорнії. Tesla встановлює перші виробничі лінії для Optimus, але поки що не розкриває підтверджених даних щодо серійного випуску.
Південнокорейська Hyundai Motor Group планує побудувати в США підприємство потужністю до 30 тис. роботів щорічно до 2028 року. На ньому передбачається випускати, зокрема, гуманоїдних роботів Atlas, розроблених Boston Dynamics. Перші Atlas мають надійти на підприємства Hyundai в США у 2028 році.
Одним із найпрогресивніших європейських проєктів є німецька NEURA Robotics, яка розробила гуманоїдного робота 4NE1.
Компанія називає його першим європейським гуманоїдним роботом, готовим до промислового виробництва. NEURA співпрацює з Bosch і Schaeffler, плануючи масштабувати випуск роботів для промисловості, логістики та сервісних завдань.
У 2026 році NEURA оголосила про залучення до 1,4 млрд доларів для розширення серійного виробництва та розвитку мережі центрів, у яких роботи навчатимуться виконувати реальні завдання.
У Сербії AGIBOT та Minth Group готують запуск підприємства в Шабці. Початковий обсяг виробництва заявлено на рівні 1–2 тис. гуманоїдних роботів щорічно. Відкриття підприємства очікується в серпні 2026 року, однак графік уже неодноразово змінювався. Тому Сербію поки що слід відносити до країн із заявленим, але ще не підтвердженим серійним виробництвом.
У разі реалізації проєкту Сербія може стати однією з перших країн Європи, де китайські гуманоїдні роботи будуть серійно збиратися та адаптуватися для регіональних ринків.
Японія має багаторічний досвід розробки людиноподібних роботів, однак поки що робить основний акцент на дослідженнях, компонентах, медицині та догляді за літніми людьми. Kawasaki продовжує розвивати платформу Kaleido, але не оголошувала про масовий випуск, порівнянний із китайськими компаніями. TrendForce вважає, що конкурентною перевагою Японії можуть стати приводи, сенсори, системи керування та рішення для догляду за літніми людьми.
У Південній Кореї Samsung отримав контроль над Rainbow Robotics і має намір об’єднати її робототехнічні розробки зі своїми технологіями штучного інтелекту та програмного забезпечення. Hyundai одночасно розвиває Atlas через свою компанію Boston Dynamics, однак великий завод групи планується побудувати в США.
Повного міжнародного реєстру виробництва гуманоїдних роботів не існує. Компанії розкривають потенційну потужність заводів значно частіше, ніж фактичний обсяг виробництва, а поняття «гуманоїдний робот» застосовується до різних типів пристроїв.
Найбільш надійно підтверджується лише лідерство Китаю з часткою близько 85 % світових поставок у 2025 році. Решта приблизно 15 % припадає переважно на США та невеликі партії, прототипи й пілотні серії з Європи, Японії та Південної Кореї.
У 2026–2028 роках розподіл може змінитися після запуску заводів Figure, Agility Robotics, Tesla, Hyundai, NEURA та сербського проєкту AGIBOT. Однак поки що Китай зберігає основну перевагу за реальним обсягом виробництва, вартістю комплектуючих та готовністю ланцюга поставок.
ТОВ “ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-червень 2026 року зі збитком у розмірі 87,2 млн грн, що у 2,2 раза більше за аналогічний показник першого півріччя 2025 року.
Згідно з оприлюдненою проміжною звітністю компанії, її чистий дохід скоротився на 44,3% – до 312,7 млн грн.
Компанія отримала валовий збиток в розмірі 5,7 млн грн, тоді як рік тому валовий прибуток становив 48,3 млн грн, а збиток від операційної діяльності подвоївся – до 68,4 млн грн.
Згідно зі звітністю, у другому кварталі поточного року “ТАС ДВМ” отримав 47,6 млн грн збитку, що більш ніж удвічі перевищило збиток у квітні-червні-2025, на тлі падіння чистого доходу на 13% – до 240 млн грн.
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року завод скоротив чистий дохід майже учетверо порівняно з тим самим періодом 2025 року – до 72,73 млн грн, збиток зріс у 2,4 раза, до 39,67 млн грн.
За даними підприємства, у другому кварталі поточного року воно випустило 76 вантажних вагонів, тоді як за той же період минулого року – 202 од. (у першому кварталі відповідно 38 од. та 181 од.), середньорелізаційна ціна вагонів становила 2,348 млн грн (торік – 2,78 млн грн).
Основними клієнтами в Україні були ТОВ “Альфа-Капiтал Божкiвський елеватор”, ТОВ “Овал”, “Укрсилко”, та “ТАС Полтаввагон”.
Загальна сума експорту становила 4,4 млн грн (1,8% обсягу продажів), тоді як у квітні-червні-2025 вона сягнула 222,8 млн грн (80,8%) за рахунок великого контракту на поставку вагонів литовській LTG Cargo.
“У другому кварталi 2026 року вантажна база залiзничної логiстики в Українi мала тенденцiю до зниження, що в свою чергу продовжувало стримувати попит на вантажнi вагони нової побудови”, – зазначається в звіті.
Крім того, серед стримуючих виробництво вагонів в Україні факторів – масованi ракетнi обстрiли, які суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової iнфраструктури, збiльшення термiну обiгу рухомого складу через нестачу тягового рухомого кладу у “Укрзалiзниці” внаслідок значного зношення.
Завод зазначає у звіті, що вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець звiтного перiоду становить 427,2 млн грн (без ПДВ), а очiкуваний прибуток вiд їх виконання – 19,2 млн грн.
На початок липня поточного року на підприємстві працювало 544 особи (торік 748 осіб).
“ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, за його інформацію, має найширшу номенклатуру вантажних вагонів серед вітчизняних виробників (більше 160 од.), також випускає металоконструкції, вагонні візки, запчастини, обладнання для агросектору.
Як повідомлялось, 2025 року він скоротив випуск вантажних вагонів на 8,6% відносно 2024 року – до 550 од., реалізацію на 8,2%, до 556 од. Підприємство отримало 151,4 млн грн збитку, тоді як у 2024 році чистий прибуток дорівнював 62,2 млн грн, чистий дохід скоротився на 12% – до 1,54 млрд грн.
TAS, ВАГОН, ВИРОБНИЦТВО, ДОХІД, ЗБИТОК
