Національний банк України зберіг прогноз урожаю плодово-ягідних культур у 2026 році на рівні 1,77 млн тонн, що відповідає показнику попереднього року. Про це йдеться в дослідженні інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На відміну від картоплі та овочів, прогнози виробництва яких були суттєво погіршені, оцінка врожаю плодів і ягід на поточний рік залишилася незмінною.
Водночас порівняно з довоєнним періодом українське садівництво продовжує демонструвати нижчі обсяги виробництва.
Зокрема, у 2021 році було зібрано 2,24 млн тонн плодово-ягідних культур, тоді як у 2024 році – 2,02 млн тонн, а у 2025 році – 1,77 млн тонн.
Таким чином, прогнозований урожай 2026 року залишатиметься приблизно на 21% нижчим за рівень 2021 року та на 12,4% меншим за показник 2024 року.
Національний банк також незначно знизив прогноз виробництва плодово-ягідних культур на 2027 рік – з 1,90 млн до 1,87 млн тонн.
Перегляд становить 30 тис. тонн, або близько 1,6%.
Водночас порівняно з очікуваним результатом 2026 року НБУ прогнозує збільшення виробництва плодів та ягід на 100 тис. тонн, або приблизно 5,6%.
Таким чином, наступного року регулятор очікує помірного відновлення виробництва у цьому сегменті аграрного сектору.
Для подальшого розвитку садівництва важливими залишаються відновлення багаторічних насаджень, модернізація холодильних потужностей та розширення переробки плодово-ягідної продукції.
На відміну від більшості однорічних сільськогосподарських культур, закладення промислових садів і ягідників потребує значних початкових інвестицій та тривалого періоду окупності.
Тому перспективи розвитку галузі значною мірою залежатимуть від доступності кредитування, інвестицій у технології вирощування та можливостей збуту продукції на внутрішньому й зовнішніх ринках.
EXPERTS CLUB, ВИРОБНИЦТВО, садівництво, УКРАЇНА, УРОЖАЙ, ягоди
Україна стрімко нарощує експорт заморожених малини, ожини та інших ягід: його вартість зросла з $53,4 млн у 2023 році до $114,6 млн у 2024 році та $176,4 млн у 2025 році, йдеться у дослідженні сектору ягід та горіхів України, презентованому на форумі “Розвиток експорту ягідного і горіхового сектора України” у Києві минулого тижня.
За словами радниці директора ДУ “Офіс з розвитку підприємництва та експорту” Ольги Гвоздьової, основними ринками збуту цієї продукції є Польща, Німеччина, Чехія та Франція, повідомив кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Згідно із дослідженням, водночас експорт свіжих ягід – лохини, чорниці та журавлини – після зростання з $16,8 млн у 2023 році до $27,9 млн у 2024 році у 2025 році скоротився до $22,4 млн. Основними покупцями залишаються Нідерланди, Велика Британія, Німеччина та Молдова.
За даними дослідження, експорт волоських горіхів без шкаралупи після збільшення з $68,1 млн у 2023 році до $82 млн у 2024 році у 2025 році знизився до $61,9 млн. Найбільшими покупцями цієї продукції були Франція та Нідерланди.
Експорт волоських горіхів у шкаралупі також скоротився – з $8,6 млн у 2024 році до $5,5 млн у 2025 році, при цьому основним ринком збуту залишався Ірак, йдеться у документі.
“Після скорочення у 2022 році зараз ми поступово наздоганяємо попередні показники”, –зазначила Гвоздьова.
Дослідження сектору ягід та горіхів України підготував Офіс з розвитку підприємництва та експорту на основі даних Державної служби статистики України, Державної митної служби України та FAOSTAT.
Україна 2026 року може зіткнутися з критичним дефіцитом сезонних працівників для збирання малини, заявив голова Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.
За його словами, без залучення іноземної робочої сили країна не зможе зібрати врожай малини і зберегти позиції експортера цієї ягоди.
Як зазначається в публікації, площа малинників в Україні 2024 року становила близько 5 тис. га, а потреба в робочій силі оцінюється приблизно в 15 збирачів на 1 га. Таким чином, у сезон потрібно понад 70 тис. працівників тільки для малини. Дефіцит кадрів також зачіпає господарства з вирощування лохини та полуниці, а також яблуневі сади.
Керівник садової компанії USPA Fruit Володимир Гуржій повідомив, що 2026 року українські компанії планують завозити працівників у сади, зокрема з Бангладеш і Непалу, за аналогією з практикою Сербії. При цьому, з урахуванням зростання площ садів, додаткова потреба може скласти не менше 100 тис. збирачів.
