Середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні за п’ять років після відкриття ринку зросла майже утричі – з близько 30 тис. грн до 87,9 тис. грн, йдеться в аналітичному огляді Центру досліджень продовольства та землекористування KSE, присвяченому п’ятій річниці відкриття ринку сільськогосподарських земель.
За даними дослідження, з моменту відкриття ринку 1 липня 2021 року в Україні укладено понад 512,8 тис. угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення загальною площею 1,154 млн га на суму 51,4 млрд грн.
Середня ціна одного гектара за цей період становила 66,4 тис. грн, а у 2026 році зросла до 87,9 тис. грн.
Автори дослідження зазначають, що хоча номінально середня ціна землі зросла майже утричі, однак з коригуванням на інфляцію реальна її вартість збільшилася приблизно на 25%, що відповідає середньорічному приросту близько 4,6%.
Найдорожча сільгоспземля за п’ять років роботи ринку продавалася в Івано-Франківській (139 тис. грн/га), Львівській (123,4 тис. грн/га) та Київській (107,1 тис. грн/га) областях
Найнижчі ціни зафіксовано в Луганській (24,9 тис. грн/га), Херсонській (30,5 тис. грн/га), Донецькій та Запорізькій (по 37 тис. грн/га) областях.
Найбільші площі земель, що змінили власника за п’ять років роботи ринку, зафіксовано у Полтавській (107,6 тис. га), Дніпропетровській (94,8 тис. га) та Харківській (89,4 тис. га) областях.
Автори дослідження зазначають, що після майже повної зупинки ринку навесні 2022 року через обмеження доступу до державних реєстрів активність поступово відновилася, а з другої половини 2023 року ринок вийшов на стабільний рівень функціонування.
В дослідженні також зазначено, що відкриття з 1 січня 2024 року ринку для юридичних осіб із правом купувати до 10 тис. га не підтвердило побоювань щодо різкого зростання попиту.
“Попри побоювання аграріїв та землевласників, розширення доступу не призвело до аномального зростання попиту – кількість угод і площа проданих земель зростали поступово. Хоча абсолютний максимум активності було зафіксовано у 4-му кварталі 2025 року – майже 35 тис. угод на площу близько 70 тис. га – вже в першому кварталі 2026 року показники повернулися до звичного рівня 2024 року (26-28 тис. угод). Це свідчить про сформовану стабільну роботу ринку та прогнозовану активність покупців і продавців”, – зазначено у дослідженні.
Дослідження підготовлено Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр) на основі даних Держгеокадастру та ДП “Прозорро.Продажі”.
Земля сільськогосподарського призначення, яка подорожачала на 76% з моменту відкриття ринку у липні 2021 року, може зрости у ціні ще до 80% у доларовому вираженні у найближчі три роки.
Таку думку висловили співзасновник сервісу земельних інвестицій Zeminvest Олександр Чорний та експерт із земельних інвестицій, автор проєкту “Ґрунтовно” – Земельний Інвестиційний Фонд” Сергій Крамаренко під час панельної дискусії на конференції Invest Talk Summit 2026 у Києві, яку організував ресурс “Мінфін”.
На прохання ведучого Чорний спрогнозував, що ціна одного гектару поля на два-три гектари у “кукурудзяному поясі” на Черкащині з договором оренди до трьох років може зрости з нинішніх $3 тис. +/- 0,2-0,3 тис. ближче до $6 тис.
За словами Крамаренка, зараз би він купив цю землю “не торгуючись” за $3,5-3,7 тис. за га і через три роки менше ніж $6,2-6,5 тис. не продавав би.
“За останні чотири роки з моменту відкриття ринку землі, більшість часу якого співпала з війною, земля показала мабуть що найбільш перспективний актив в Україні з точки зору фінансування. На відміну від 2021 року, коли ніхто не розумів, як він буде працювати, ринок викристалізувався і на сьогодні продовжує перебувати на стороні покупця. Тобто бажаючих купити якісний актив все ще більше, ніж бажаючих його продати, і, напевно, ця тенденція буде зберігатись”, – наголосив Чорний.
Співзасновник сервісу земельних інвестицій Zeminvest також відмітив, що наразі вартість землі зростає швидше, ніж вартість оренди, але остання також точно буде зростати.
“Якщо два роки тому інвестиції у сільськогосподарську ділянку були на рівні 7-8%, сьогодні вже можна купувати під 4-5% і навіть під 3% з розумінням того, що протягом найближчих двох років оренда буде потихеньку підтягуватись”, – вважає Чорний.
На його думку, якщо зараз ставки оренди 3-5%, то за 10 років вони збільшаться вдвічі – до 5-8%.
Кабінет Міністрів у 2025 році спрямував 34 млн грн на підтримку 10 сільськогосподарських підприємств, які працюють на меліорованих землях у Дніпропетровській, Житомирській, Київській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Черкаській областях, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства в Телеграм-каналі.
Міністерство уточнило, що завдяки реалізації програми забезпечено зрошення 2,5 тис. га сільгоспугідь і висловило упевненість, що це підвищить стійкість агровиробництва в умовах кліматичних ризиків і воєнних викликів.
“Інвестиції в меліорацію – це інвестиції у розвиток агровиробництва. Завдяки державним механізмам аграрії можуть відновлювати зрошувальну інфраструктуру, ефективніше використовувати землю та планувати виробничі цикли навіть у складних умовах”, – зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко, слова якої наведено в повідомленні.
Мінекономіки нагадало, що держпідтримка передбачає компенсацію витрат на реконструкцію та/або будівництво меліоративних систем. Максимальний розмір виплат становить 26,5 тис. грн на 1 га угідь, де здійснюється гідротехнічна меліорація.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” у 2025 році має намір зосередитися на системному розмінуванні земель сільгосппризначення та водних шляхів, повідомила пресслужба агрохолдингу у фейсбуці.
“Насамперед це формування разом з органами влади нового підходу до створення масивів ділянок для проведення всіх етапів очищення земель: від нетехнічного обстеження до механізованого та ручного розмінування. Крім того, разом із саперною спільнотою ми працюємо над удосконаленням процесів протимінної діяльності та збільшенням доступності технічних засобів інспектування тощо. Усе це дасть змогу зробити процес розмінування швидшим, ефективнішим і доступнішим для України”, – розповів директор із взаємодії з владою Михайло Різак.
“Нібулон” також планує розширювати сертифікацію власного підрозділу розмінування на повний цикл, що включає знешкодження вибухонебезпечних предметів і підводне розмінування.
“Ми продовжуємо інвестувати в розвиток, готові надавати послуги всім охочим”, – зазначив Різак.
Він наголосив, що “Нібулон” готовий продовжувати розмінування українських сільгоспземель і водних шляхів, але хотів би отримати державну підтримку, яку вже заробив.
“Звертаємо увагу держави, що досі не отримали повернення витрат за вже реалізовані проєкти розмінування”, – констатував він.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію в більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
В Україні за три роки з моменту запуску ринку землі було укладено понад 254 тис. угод з купівлі-продажу сільгоспугідь, за якими було придбано півмільйона гектарів землі із середньою вартістю в 41 тис. грн, повідомляє сервіс Opendatabot.
“567,322 тис. га сільськогосподарської землі було придбано за три роки відкриття земельного ринку в Україні. Українці уклали 253,416 тис. угод із продажу земельних ділянок за середньою ціною 41 тис. грн/га. Найбільше купували землю 2023 року – 179,921 тис. га”, – зазначається в повідомленні.
За інформацією ресурсу, найбільш затребуваними за весь час роботи ринку стали сільгоспугіддя в Полтавській області, де було продано 60,36 тис.га. Середня ціна гектара в регіоні сягала 42,75 тис. грн. За нею йдуть Дніпропетровська область – 58,869 тис. га і Харківська – 54,458 тис. га.
Зазначається, що початок повномасштабної війни вплинув на попит покупців і ціни на угіддя. За пів року 2024 року українці придбали 17,04 тис. га землі в Полтавській області, в середньому, сплативши по 52,59 тис. грн за гектар. У Дніпропетровській області з початку поточного року продали 12,95 тис. га по 34 тис. грн. Замість прифронтової Харківської області в трійку лідерів піднялася Кіровоградська – 9,38 тис. га по 38 тис. грн/га.
Найдорожчою у 2024 році стала земля в Івано-Франківській області – 101 тис. грн/га.
“Поки що тільки чверть земельних угідь змінюють власника через купівлю-продаж. Переважна більшість змін власників стосуються землі, яку отримують у спадок – це 65% відчужень”, – резюмував ресурс.
Як повідомлялося, 1 липня 2021 року в Україні відкрився ринок землі. На першому етапі купувати сільгоспземлю могли лише звичайні громадяни, проте вже з 2024 року ринок став відкритим і для бізнесу.
Капіталізація ринку сільгоспземель в Україні за підсумками січня-березня 2024 року збільшилася на 202,5 млрд грн, завдяки зростанню на 7% кількості угод купівлі-продажу земель сільгосппризначення, а також підвищенню цін на землю на 11,2%, повідомив віцепрезидент Київської школи економіки (KSE) з економічної освіти, професор Олег Нів’євський на семінарі “Ринок земель: нові гравці, нові виклики, нові перспективи”, організованому KSE і програмою USAID АГРО.
За його інформацією, в Україні в першому кварталі 2024 року було укладено 25,7 тис. угод купівлі-продажу ділянок сільськогосподарського призначення сукупним обсягом 58,8 тис. га, що на 7% перевищує показники четвертого кварталу 2023 року, в якому було зафіксовано рекордну кількість угод купівлі-продажу сільгоспземель за весь час після початку повномасштабного вторгнення.
За результатами перших трьох місяців цього року, середньозважена ціна гектара сільськогосподарської землі збільшилася на 11,2%. Якщо в четвертому кварталі минулого року вона становила 37,7 тис. грн, то в січні-березні 2024 року зросла до 42,0 тис. грн/га. Таким чином, капіталізація ринку сільгоспземель від початку поточного року зросла на 202,5 млрд грн, констатував Нів’євський і пов’язав ці явища, зокрема, з відкриттям доступу юридичних осіб до ринку землі з 1 січня 2024 року.
“Не дивлячись на повномасштабну війну і досить обмежену модель, ринок сільськогосподарських земель в Україні успішно розвивається. Яскравим свідченням тому є нещодавнє рішення Нацбанку щодо збільшення коефіцієнту ліквідності сільгоспземель з 0,35 до 0,5. Це вже відкрило можливість для агросектору та землевласників залучити додаткове фінансування на суму $25 млрд, що можна порівняти зі щорічними фінансовими потребами аграріїв і землевласників”, – зазначив віцепрезидент KSE.
Експерт KSE Агроцентр Роман Нетер повідомив, що в січні-березні 2024 року 436 юридичних осіб придбали 2957 сільськогосподарських ділянок сукупною площею 8,5 тис. га. При цьому трохи менше половини транзакцій припало саме на березень 2024 року, коли своїм правом купівлі сільгоспземель скористалися 276 юридичних осіб, які придбали 1253 земельні ділянки сукупною площею 3,5 тис. га.
Він нагадав, що низка експертів наприкінці 2023 року перед запуском другого етапу ринку землі висловлювали побоювання щодо можливості акумулювання великими гравцями значних площ сільгоспугідь. Але за підсумками першого кварталу 2024 року ці побоювання не підтвердилися.
“Частка юросіб на ринку землі в першому кварталі становила лише 14,5%, тоді як решта угод, як і раніше, відбуваються між фізичними особами. Водночас відкриття доступу юридичним особам до ринку земель уже позитивно позначається не тільки на ліквідності, а й на прозорості ринку”, – підкреслив Нейтер.
Директорка програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна розповіла, що розвиток ринку сільгоспземель дедалі більше впливає на систему публічних фінансів громад після перенаправлення до держбюджету ПДФО, сплаченого військовослужбовцями. Із січня 2024 року зростання надходжень, пов’язаних із сільгоспземлями, на чверть компенсувало зниження інших податкових надходжень громад. Наприклад, тільки в лютому цього року податки, пов’язані із сільгоспземлею, забезпечили 13% усіх податкових надходжень громад порівняно з 10% у лютому 2023 року, і сягнули 3 млрд грн, що на 20% вище за аналогічний показник минулого року.
“Ринок земель сільськогосподарського призначення – це додатковий ресурс для відновлення територій, потенціал якого ще належить реалізувати спільними зусиллями уряду, законотворців і громад”, – сказала керівниця USAID АГРО та висловила впевненість у необхідності реалізації реформи просторового розвитку територій і низки інших проєктів із консолідації земель, розвитку зрошення, доступного кредитування для малих і середніх агровиробників, зокрема і за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, а також за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Сидоркіна повідомила, що експерти з міжнародного права консорціуму компаній Civitta, Aequo та EasyBusiness за підтримки програми USAID АГРО розробили концепцію гармонізації земельного законодавства України до права ЄС. Вона передбачає розробку та ухвалення 14 законодавчих актів, які сприятимуть наближенню українського законодавства до європейського, розвитку земельних відносин та агросектору в цілому.
