Середня вартість одного гектара сільськогосподарської землі в Україні за п’ять років після відкриття ринку зросла майже утричі – з близько 30 тис. грн до 87,9 тис. грн, йдеться в аналітичному огляді Центру досліджень продовольства та землекористування KSE, присвяченому п’ятій річниці відкриття ринку сільськогосподарських земель.
За даними дослідження, з моменту відкриття ринку 1 липня 2021 року в Україні укладено понад 512,8 тис. угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення загальною площею 1,154 млн га на суму 51,4 млрд грн.
Середня ціна одного гектара за цей період становила 66,4 тис. грн, а у 2026 році зросла до 87,9 тис. грн.
Автори дослідження зазначають, що хоча номінально середня ціна землі зросла майже утричі, однак з коригуванням на інфляцію реальна її вартість збільшилася приблизно на 25%, що відповідає середньорічному приросту близько 4,6%.
Найдорожча сільгоспземля за п’ять років роботи ринку продавалася в Івано-Франківській (139 тис. грн/га), Львівській (123,4 тис. грн/га) та Київській (107,1 тис. грн/га) областях
Найнижчі ціни зафіксовано в Луганській (24,9 тис. грн/га), Херсонській (30,5 тис. грн/га), Донецькій та Запорізькій (по 37 тис. грн/га) областях.
Найбільші площі земель, що змінили власника за п’ять років роботи ринку, зафіксовано у Полтавській (107,6 тис. га), Дніпропетровській (94,8 тис. га) та Харківській (89,4 тис. га) областях.
Автори дослідження зазначають, що після майже повної зупинки ринку навесні 2022 року через обмеження доступу до державних реєстрів активність поступово відновилася, а з другої половини 2023 року ринок вийшов на стабільний рівень функціонування.
В дослідженні також зазначено, що відкриття з 1 січня 2024 року ринку для юридичних осіб із правом купувати до 10 тис. га не підтвердило побоювань щодо різкого зростання попиту.
“Попри побоювання аграріїв та землевласників, розширення доступу не призвело до аномального зростання попиту – кількість угод і площа проданих земель зростали поступово. Хоча абсолютний максимум активності було зафіксовано у 4-му кварталі 2025 року – майже 35 тис. угод на площу близько 70 тис. га – вже в першому кварталі 2026 року показники повернулися до звичного рівня 2024 року (26-28 тис. угод). Це свідчить про сформовану стабільну роботу ринку та прогнозовану активність покупців і продавців”, – зазначено у дослідженні.
Дослідження підготовлено Центром досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр) на основі даних Держгеокадастру та ДП “Прозорро.Продажі”.
Київська школа економіки (KSE) завершила збір $40 млн на створення нового кампусу на Оболоні в Києві, частина з цих коштів спрямована на власний студентський колівінг на 100 місць, повідомляє пресслужба KSE.
Колівінг – це формат сучасного студентського житла, що поєднує приватні зони або кімнати для сну та відпочинку зі спільними просторами: кухнею, вітальнею, коворкінгом і зонами для навчання.
“Студенти KSE живуть і навчаються поруч один з одним: спільні простори, бібліотека, лабораторії, аудиторії й житло – в одному середовищі. Студенти надихають один одного щодня. Ідея про науку, бізнес чи політику в Україні наступних десятиліть може початися з розмови за кавою на кухні”, – прокоментував ректор KSE University Тимофій Брік.
Наразі в колівінгах KSE в Києві мешкають 296 студентів. Новий простір додає ще 100 місць.
Повідомляється, що серед перших мешканців колівінгу в новому навчальному році буде 50 студентів, які повертаються до України за грантовою програмою Come Back Home (за підтримки Carnegie Corporation of New York), і ще 50 студентів, які вже навчаються в KSE або прибули з інших міст України.
Наявний основний кампус KSE – це будівля Dragon Capital на вул. Шпака в Києві. На Оболонській набережній розгорнуться новий кампус, в будівлях якого буде розміщено колівінги та аудиторії.
Перший новий об’єкт KSE відкриває в цьому навчальному році: колівінг площею 1 022 кв. м на 100+ місць та 858 кв. м навчальних аудиторій.
Загальний бюджет створення кампусу – $40 млн.
Як повідомлялося, наприкінці квітня 2025 року KSE купила новий кампус – “Гольф Клуб” в Оболонському районі Києва, вартість операції становила $18 млн. Цього року додатково залучено $22 млн, частина з яких спрямована на новий студентський колівінг і нові аудиторії на Оболонській набережній.
KSE – приватний університет та дослідницький центр, заснований у 1996 році. Функціонує як неприбуткова організація, зареєстрована США. З 2022 року донори KSE скерували понад $150 млн на гуманітарні, оборонні та освітні проекти, зокрема на розвиток університетської інфраструктури.
Прямі та прогнозовані втрати економіки України від повномасштабного вторгнення РФ у вигляді втраченого виторгу оцінюються у $1,7 трлн, а втрати доданої вартості — у $0,6 трлн, повідомив аналітичний центр Київської школи економіки (KSE).
Аналітики KSE уточнили, що оновлена оцінка охоплює період від 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року та враховує прогнози до кінця 2026 року.
Порівняно з попередніми даними за липень 2024 року оцінка втрат виторгу зросла на $536 млрд (з $1,164 трлн), а втрат доданої вартості — на $214,3 млрд (з $385,7 млрд).
“Зростання пов’язане з оновленням методології, використанням нових даних на рівні компаній і секторів, а також розширенням періоду аналізу — тепер він охоплює втрати до кінця 2026 року”, – пояснили в KSE.
Згідно зі звітом, наразі втрати доданої вартості вже більш ніж утричі перевищують довоєнний ВВП України за 2021 рік. Найбільше постраждали продуктивні сектори: сфера торгівлі ($696,3 млрд), промисловість разом з будівництвом та послугами ($645,6 млрд), а також сільське господарство ($81,9 млрд). Втрати ключової інфраструктури в галузі енергетики досягли $75,3 млрд, транспорту — $60,2 млрд.
Війна також спричинила значні додаткові витрати, зокрема у житловому секторі ($26,8 млрд, переважно оренда), на розмінування ($24,6 млрд) та демонтаж зруйнованих об’єктів ($13 млрд).
Державні витрати на соціальну підтримку зросли на $7,5 млрд.
Звіт підготовила аналітична команда KSE Institute у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, іншими профільними органами та Національним банком України за методологією Світового банку.
