АТ «Сенс Банк» 26 червня оголосило про намір укласти зі СК «Арсенал Страхування» договір про добровільне медичне страхування 3,8 тис. співробітників, повідомляється в системі електронних закупівель «Прозоро».
Зазначається, що цінова пропозиція СК «Арсенал Страхування» склала 34,175 млн грн при очікуваній вартості послуг 44,893 млн грн.
У тендері також беруть участь страхові компанії «ВУСО» – 33,506 млн грн, «Країна» – 37,878 млн грн, СГ «ТАС» – 44,312 млн грн.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру у 2024 році стала СК «Арсенал Страхування».
СЕНС БАНК, СК Арсенал Страхування, співробітників, СТРАХУВАННЯ
Українські локальні та крафтові виноробні можуть розширити присутність у національних торговельних мережах, однак для цього виробникам необхідно відповідати вимогам ритейлу щодо якості, безпечності, документального супроводу та стабільності постачання.
Про це йшлося під час Національного круглого столу “Локальні сорти винограду: спадщина, стійкість та розвиток сільських територій”, організованого ГС “УКРСАДВИНПРОМ” з нагоди 10-річчя діяльності Спілки.
Олена Гордон, представник Спілки “Ukraine Food Retail Alliance” (UFRA), до складу якої входять провідні українські торговельні мережі продовольчого ритейлу АТБ-Маркет, Сільпо, VARUS, NOVUS та КОЛО, зазначила, що вихід локальних виробників у торговельні мережі можливий за умови відповідності стандартам і готовності до масштабування виробництва.
Для українських виноробів це означає, що наявність якісного продукту вже не є єдиною умовою для зростання продажів через ритейл. Торговельні мережі очікують від постачальників стабільних партій, зрозумілої системи якості, простежуваності виробництва, необхідних сертифікатів, дозвільної документації та готовності працювати у довгостроковому партнерському форматі.
Учасники круглого столу відзначили, що інтерес ритейлу до крафтових виноробень і локальних виробників зростає на тлі посилення попиту на українську продукцію. В умовах війни підтримка вітчизняного виробника розглядається не лише як споживчий вибір, а й як елемент економічної стійкості країни.
Для самих виробників співпраця з мережами може стати важливим етапом масштабування бізнесу. Присутність на полицях національного ритейлу підвищує впізнаваність бренду, розширює доступ до споживача і допомагає формувати культуру споживання українського вина.
Водночас учасники дискусії наголосили, що крафтове виноробство потребує окремого підходу. Невеликі виробники не завжди можуть працювати за логікою масового промислового виробництва, тому для розвитку сегмента важливі гнучкі моделі співпраці, професійний супровід, допомога із сертифікацією та зрозумілі правила виходу на ринок.
Додатковим каналом просування українського вина можуть стати HoReCa та винний туризм. Ресторани, дегустаційні події, фестивалі й винні маршрути дають змогу знайомити споживача з локальними сортами, створювати емоційний зв’язок із виробником і поступово формувати попит, який надалі може підтримувати продажі в ритейлі.
На круглому столі також зазначалося, що розвиток локальних сортів винограду може стати частиною ширшої стратегії просування українського вина. Голова ГС “УКРСАДВИНПРОМ” Володимир Печко наголосив, що Україна має активніше презентувати власні сорти та формувати навколо них винну ідентичність. Зокрема, серед флагманських сортів української селекції називалися “Одеський чорний” і “Сухолиманський”.
Для ритейлу локальні сорти можуть стати окремою конкурентною нішею, оскільки вони дають змогу запропонувати покупцеві не просто українське вино, а продукт із походженням, історією та регіональною ідентичністю. Такий підхід може посилити інтерес до українських вин як на внутрішньому ринку, так і в перспективі на експортних напрямах.
Учасники заходу також підкреслили необхідність створення Виноградного реєстру та проведення повної інвентаризації виноградників відповідно до підходів ЄС. Це важливо для прозорості галузі, розвитку географічних зазначень, інтеграції України в європейську систему підтримки виноградарства та залучення фінансових інструментів ЄС у майбутньому.
ГС “УКРСАДВИНПРОМ” – галузеве об’єднання, що працює у сфері садівництва, виноградарства та виноробства. Організація об’єднує учасників ринку, бере участь у галузевих обговореннях, просуває інтереси українських виробників і підтримує розвиток продукції з високою доданою вартістю. У 2026 році Спілка відзначила 10-річчя діяльності.
UKRSADVYNPROM, ВИНОРОБСТВО, крафтове вино, локальний виробник, ПЕЧКО, РИТЕЙЛ
Розвиток локальних сортів винограду в Україні вже переходить із рівня професійної дискусії у практичну площину і стає одним із напрямів підвищення конкурентоспроможності українського виноробства, формування регіональних брендів та просування продукції з високою доданою вартістю на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Про це йшлося під час Національного круглого столу “Локальні сорти винограду: спадщина, стійкість та розвиток сільських територій”, організованого ГС “УКРСАДВИНПРОМ” з нагоди 10-річчя діяльності Спілки.
Учасники заходу зазначили, що локальні сорти винограду вже стають для українських виробників не лише аграрним ресурсом, а й елементом культурної спадщини, регіональної ідентичності та майбутньої експортної спеціалізації українського виноробства. Саме навколо таких сортів формується новий зміст українського вина – із власною історією, походженням, смаком і впізнаваністю.
Голова ГС “УКРСАДВИНПРОМ” Володимир Печко наголосив, що українське виноробство вже має власну основу для розвитку, і вона пов’язана з популяризацією вітчизняних сортів. За його словами, флагманськими сортами та сортами-амбасадорами українського вина можуть бути передусім “Одеський чорний” і “Сухолиманський”, які відображають українську селекцію, автентичність і винну ідентичність країни.
Окрему увагу було приділено створенню Виноградного реєстру та проведенню повної інвентаризації виноградних насаджень за підходами ЄС. Ця робота має стати практичною основою для подальшої інтеграції України в європейську систему підтримки виноградарства і виноробства, а також для можливого залучення фінансових інструментів ЄС після вступу країни до Євросоюзу.
Печко також повідомив, що сьогодні під виноградними насадженнями в Україні зайнято близько 10 тис. га. За його словами, скорочення площ виноградників потребує додаткової уваги з боку держави та галузі, оскільки без збереження і розвитку сировинної бази неможливо забезпечити стабільне зростання виноробства.
Для українського ринку вина важливим фактором уже стає інтерес ритейлу та HoReCa до локальних виробників. Олена Гордон, представник Спілки “Ukraine Food Retail Alliance” (UFRA), до складу якої входять провідні українські торговельні мережі продовольчого ритейлу АТБ-Маркет, Сільпо, VARUS, NOVUS та КОЛО, зазначила, що вихід локальних виробників у торговельні мережі можливий за умови відповідності стандартам і готовності до масштабування виробництва.
Цей фактор особливо важливий для крафтових виноробень, які вже створюють сильний локальний продукт і мають власну історію, але стикаються з вимогами мереж до стабільності постачання, якості, безпечності, документів і простежуваності виробництва.
Представники ресторанного та готельного сектору, своєю чергою, відзначили, що інтерес українського споживача до вітчизняних вин уже зростає. Потенціал просування українського вина існує як усередині країни, так і за кордоном, однак для посилення позицій потрібна системна промоція – участь у міжнародних виставках, професійні презентації, дегустації та формати “сліпих дегустацій”, які дають змогу об’єктивно продемонструвати якість продукції.
Окремим інструментом просування вже стає винний туризм. Фестивалі, дегустації та розвиток винних маршрутів допомагають формувати емоційний зв’язок між виробником і споживачем, відкривають українське вино для ширшої аудиторії та створюють додаткові можливості для розвитку сільських територій.
На думку учасників, крафтове виноробство потребує окремого підходу до регулювання та розвитку, оскільки його не можна оцінювати за тими самими критеріями, що й масове промислове виробництво. Для зростання сектору важливі формування культури споживання українського вина, підтримка локальних виробників і розвиток внутрішнього ринку, який може стати базою для подальшого експорту.
Віцепрезидент Національної академії аграрних наук України Микола Патика відзначив роль науки у збереженні та розвитку генетичного потенціалу українських сортів винограду. Науковий супровід, селекція, дослідження адаптивності сортів і робота з генетичними ресурсами є важливою умовою для того, щоб локальні сорти стали не лише елементом спадщини, а й конкурентним продуктом сучасного ринку.
Розвиток локальних сортів винограду вже створює передумови для появи нових регіональних брендів, географічних зазначень, посилення сільських територій і підвищення впізнаваності української продукції на міжнародних ринках. Для галузі це означає перехід від загальної ідеї популяризації українського вина до більш конкретної моделі – з власними сортами, походженням, історією, стандартами якості та каналами збуту.
ГС “УКРСАДВИНПРОМ” – галузеве об’єднання, що працює у сфері садівництва, виноградарства та виноробства. Організація об’єднує учасників ринку, бере участь у галузевих обговореннях, просуває інтереси українських виробників і підтримує розвиток продукції з високою доданою вартістю. У 2026 році Спілка відзначила 10-річчя діяльності.
UKRSADVYNPROM, ВИНО, ВИНОГРАД, ВИНОРОБСТВО, локальний сорт, ПЕЧКО
Визначилися всі пари 1/16 фіналу чемпіонату світу з футболу 2026 року, який проходить у США, Канаді та Мексиці.
Перший матч цього етапу вже відбувся: збірна Канади обіграла ПАР з рахунком 1:0 і вийшла до 1/8 фіналу, де зіграє з переможцем пари Нідерланди — Марокко.
Усі пари 1/16 фіналу ЧС-2026:
28 червня
ПАР — Канада — 0:1
29 червня
Бразилія — Японія
Німеччина — Парагвай
Нідерланди — Марокко
30 червня
Кот-д’Івуар — Норвегія
Франція — Швеція
Мексика — Еквадор
1 липня
Англія — ДР Конго
Бельгія — Сенегал
США — Боснія і Герцеговина
2 липня
Іспанія — Австрія
Португалія — Хорватія
Швейцарія — Алжир
3 липня
Австралія — Єгипет
Аргентина — Кабо-Верде
Колумбія — Гана
Серед найпомітніших пар цього раунду — Бразилія — Японія, Нідерланди — Марокко, Франція — Швеція, Португалія — Хорватія, а також матч однієї з господарів турніру — США — проти Боснії та Герцеговини.
Чинний чемпіон світу Аргентина розпочне плей-офф матчем проти Кабо-Верде, Іспанія зіграє з Австрією, Англія — з ДР Конго, а Португалія зустрінеться з Хорватією.
ЧС-2026 вперше проходить у розширеному форматі за участю 48 збірних. Загалом на турнірі буде зіграно 104 матчі, фінал заплановано на 19 липня на стадіоні MetLife в Іст-Ратерфорді, штат Нью-Джерсі.
У Которі поліція Чорногорії спільно з Федеральним бюро розслідувань США затримала 39-річного громадянина Ірану і Туреччини, якого американська влада розшукує у справі про масштабні кіберзлочини, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
За даними поліції, чоловіка було затримано в прибережному місті Котор за запитом США і ФБР. Його розшукує суд Південного округу Нью-Йорка за обвинуваченнями, пов’язаними з комп’ютерним шахрайством, хакерськими атаками та крадіжкою особистих даних.
Слідство стверджує, що з 2013 року підозрюваний брав участь у масштабних кібератаках на інфраструктуру США, включно з більш ніж 150 американськими університетами. Ймовірна шкода оцінюється у понад $3,4 млрд.
За версією чорногорської поліції, викрадені дані та доступи до скомпрометованих університетських акаунтів використовувалися в інтересах Корпусу вартових ісламської революції Ірану та інших іранських структур, включно з університетами.
Справу передано судді Вищого суду в Подгориці, який розглядатиме питання про екстрадицію затриманого до США.
Офіційний коментар ФБР на момент публікації Reuters отримати не вдалося.
Арешт у Которі став одним із найпомітніших міжнародних епізодів у боротьбі з кіберзлочинами, пов’язаними з атаками на освітню та дослідницьку інфраструктуру.
В Україні безбар’єрність дедалі частіше розглядають не як формальну вимогу до інфраструктури, а як системну умову повернення ветеранів і людей з інвалідністю до активного життя, роботи, освіти та участі в розвитку громад.
Про це йдеться в матеріалі платформи Events.org.ua, присвяченому Всеукраїнському тижню безбар’єрності, який відбувся у травні 2026 року.
Ініціатива виникла з особистого досвіду ветерана Вадима Гончаренка з позивним “Кінолог”, який після поранення пересувається на кріслі колісному. Його син Артем Гончаренко та команда проєкту наголошують, що для людей з інвалідністю бар’єрами стають не лише очевидні перешкоди, а й десятки дрібних рішень у міському просторі: сходи без альтернативи, небезпечні пандуси, бордюри, вузькі двері, відсутність ліфтів або неправильно спроєктована тактильна плитка.
За словами організаторів, саме такий досвід показує, що безбар’єрність не може формуватися через “метод тестувань і помилок” самих людей з інвалідністю. Кожне неправильне архітектурне або сервісне рішення може означати для них ризик падіння, травми, додаткового болю або ускладнень.
У межах Всеукраїнського тижня безбар’єрності акцент було зроблено не на деклараціях, а на практичних діях. До ініціативи долучилися Київський національний університет будівництва і архітектури, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, НУБіП, НУФВСУ, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київська міська служба зайнятості, Інститут ветеранів КНУБА, Ветеранський Кластер України, Агенція відбудови України, бізнес-партнери та громадські організації.
У травні-червні також стартувало навчання “Права людей з інвалідністю”, метою якого організатори назвали не лише підвищення обізнаності, а зміну підходів до ухвалення рішень. У програмі робився акцент на недискримінаційних процедурах, коректній комунікації та практичному розумінні потреб людей з інвалідністю.
Окремий блок був присвячений оцінці доступності міського простору. 26 травня у мікрорайоні Теремки-2 учасники разом з людьми на кріслах колісних пройшли реальні маршрути, щоб визначити, де формальна доступність не працює, а які рішення потребують негайної зміни. За підсумками цієї роботи разом із групою компаній Mlyn та архітектурним бюро Shaw були напрацьовані передпроєктні рішення для КНУБА та НУФВСУ.
Ще одним напрямом стала тема Smart City. Організатори наголошують, що розумне місто без безбар’єрності перетворюється на сервіс лише для частини мешканців. Тому цифрові рішення, навігація, транспорт і міські сервіси мають проєктуватися з урахуванням потреб ветеранів, людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дітьми та інших груп населення.
Для співробітників ЦНАПів Києва було проведено окремий тренінг щодо роботи з ветеранами та людьми з інвалідністю, кризової комунікації та використання AI-інструментів у сервісній роботі. Організатори також визначили наступні напрями підготовки: безпека і домедична допомога.
Практичні тренінги з домедичної допомоги та дій при епілептичних нападах провів невролог Денис Бойчук. Учасники ініціативи підкреслюють, що безбар’єрність стосується не лише фізичного простору, а й готовності людей правильно діяти у критичних ситуаціях.
За оцінкою організаторів, в Україні вже є експертиза, партнерства і практичний досвід для розвитку безбар’єрного середовища, однак така робота не може обмежуватися окремими заходами. Вона має стати щоденною частиною управлінських, освітніх, архітектурних і сервісних рішень.
Окремо в матеріалі наголошується, що Інститут ветеранів “Архітектура стійкості” КНУБА та Ветеранський Кластер України продовжують розвивати освітні можливості для ветеранів, захисників та членів їхніх родин. Йдеться про навчання, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру, аспірантуру, психологічну підтримку, реабілітацію та участь у проєктах з відновлення України.
Серед університетів-партнерів ініціативи – КНУБА, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Полтавська політехніка, Прикарпатський національний університет, НУБіП, Дрогобицький педагогічний університет, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
Організатори підкреслюють, що під “безоплатним навчанням” мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається у стандартні терміни базової вступної кампанії.
Всеукраїнський тиждень безбар’єрності показав, що для післявоєнної України доступність має стати не окремим соціальним напрямом, а складовою економічного відновлення, ринку праці, освіти, міського планування і сервісної політики. З урахуванням кількості ветеранів та людей, які повертаються до цивільного життя після поранень, такі рішення матимуть прямий вплив на зайнятість, якість життя і спроможність громад до відновлення.
GONCHARENKO, безбар’єрність, ветеран, ВІДНОВЛЕННЯ, доступність, інвалідність
