В Україні у вересні молоко-сировина подорожчала на 10%, а за три останні місяці вона подорожчала майже на чверть, при цьому вартість переробленої продукції подорожчала на 15%, повідомили в галузевому інформаційно-аналітичному агентстві “Інфагро”.
“Погода стала досить комфортною, менше стало відключень електроенергії, продуктивність корів відновлюється, молоко є. В умовах відносної стабільності енергопостачання стало менше проблем зі збором сировини та логістикою. Все це добре здебільшого для виробників молока, а от переробники потерпають від темпів зростання цін на молочну сировину”, – розповіли аналітики.
Експерти зазначили, що нині закупівельна ціна молока у 18 грн/кг уже нікого не дивує. До того ж є випадки його придбання навіть по 19 грн/кг. Переробники також намагаються підвищувати ціни й на свою продукцію. Але якщо молоко подорожчало на чверть, то збільшити ціни на більшість позицій молочної продукції більше ніж на 15% мало кому вдалося, хіба що деяким виробникам масла. Відповідно, більшість заводів уже працюють на межі збитковості, а деякі – у збиток.
“У жовтні зростання цін не зупиниться. Свіжі молочні продукти та сири до кінця року можуть подорожчати ще на 12-15%. Тобто “молочна” інфляція у 2024 році може буде втричі більшою за загальну в Україні. Звісно, це призведе до зменшення споживання молокопродуктів на користь інших продуктів із меншим ступенем подорожчання”, – прогнозують експерти.
Основною причиною стрімкого подорожчання сировини аналітики вважають надто високі ціни на масло, які вже досягли свого піку.
“Дуже ймовірно, що вже у жовтні європейські трейдери можуть суттєво знизити ціни попиту на український товар. І тоді гонитва за сировиною в Україні точно припиниться, і з листопада закупівельні ціни на молоко припинять зростання. А якщо через подорожчання відбудеться суттєве падіння продажу молочних продуктів, то навіть не виключено, що, незважаючи на період найнижчої пропозиції в сезоні, відбудеться певне зниження вартості сировини”, – резюмували в “Інфагро”.
На ринку гостинності України на 2024-2026 роки заплановано реалізацію 45 нових проєктів готельно-апартаментних комплексів і 108 котеджних містечок готельного типу, йдеться в дослідженні компанії Ribas Hotels Group.
Згідно з ним, у найближчі два роки заявлене поповнення номерного фонду становить для готелів та апартаментів – 6670 номерів, для котеджних містечок – 3097 будинків.
За даними дослідження, на середину 2024 року в Україні функціонує 2017 готелів, водночас від початку повномасштабної війни було знищено або пошкоджено 12 об’єктів.
За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.
Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.
Згідно з дослідженням, із 2013 року загальна кількість колективних засобів розміщення скорочується в середньому на 175 об’єктів щорічно, переважно за рахунок оздоровчих закладів, санаторіїв профілакторіїв, пансіонатів із лікуванням, бальнео- та грязьових лікарень, туристичних баз, кемпінгів, баз і пансіонатів відпочинку. Водночас кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів – на 10,7%, хостелів – на 28,7%.
За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту. За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.
Зазначається, що в дослідженні використовували дані Держстату України, Держагентства розвитку туризму, Держприкордонслужби, головних управлінь статистики Києва, Львова та Львівської ОДА, Одеської, Харківської, Дніпропетровської областей, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держреєстру нерухомих пам’яток України, Сервісного порталу для туристів, Готельного та статистичного агрегаторів.
В Умань (Черкаська обл.) на святкування єврейського нового року – Рош га-Шана – уже прибуло понад 33,5 тис. паломників, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Ігор Табурець.
«Наразі в місто на святкування прибули понад 33,5 тис. паломників. Більше гостей не очікується. Ситуація контрольована. Суттєвих порушень не фіксуємо. Служби працюють у посиленому режимі», – написав він у Телеграм у середу.
За його словами, цього року зафіксовано прибуття значної кількості паломників-дітей. Основна частина прочан традиційно прибуває з Ізраїлю, тому цього року їх трохи менше, ніж зазвичай, у зв’язку з безпековою ситуацією не лише в Україні, а й у самому Ізраїлі: «Деякі просто не змогли виїхати», – сказав Табурець.
«Як місцевих жителів, так і гостей закликаємо належним чином реагувати на повітряні тривоги, дотримуватися правил. Комендантська година у нас діє без змін», – зазначив Табурець.
Виробництво зброї в Україні за перші вісім місяців 2024 року зросло вдвічі, як порівняти з аналогічним періодом у 2023 році.
“У 2023 році виробництво зброї в Україні зросло втричі. За перші вісім місяців цього року ми наростили виробництво ще вдвічі від попереднього року. Сьогодні ми виробляємо таку кількість зброї, яка у 2022 році здавалася б неможливою”, – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на другому Міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC2).
Прем’єр зазначив, що на виробництво зброї та військової техніки в проєкті державного бюджету на 2025 рік закладено на 65% більше коштів, що становить зростання майже на 300 млрд грн.
“Це означає, що наступного року буде ще більше українських дронів, ракет, боєприпасів, техніки, артилерії і всього іншого, необхідного нам для оборони”, – наголосив прем’єр.
Шмигаль заявив, що Україна виробить у 2024 році 1,5 млн дронів, що стало можливим, зокрема, завдяки залученню та підтримці приватних компаній. “Ми створили ринок дронів, і наступного року ця кількість і спроможність буде ще більшою… Також ми створюємо ринок боєприпасів”, – додав глава уряду.
Серед іншого прем’єр розповів, що уряд формує механізм довгострокових контрактів для виробників зброї; будує нову архітектуру військових закупівель; розширює локації для виробництва зброї, зокрема триває робота зі створення підземних майданчиків.
Шмигаль заявив, що серед пріоритетів для виробництва: різні види дронів, зокрема й наземні роботизовані системи; повноцінна ракетна програма, зокрема балістичного озброєння; розширення виробництва снарядів усіх типів; артилерійські системи та різні типи броньованої техніки.
Крім того, за його словами, влада інвестує в розроблення засобів радіоелектронної боротьби.
Україна за січень-вересень 2024 року експортувала 99,3 млн тонн товарів на $28,9 млрд, що на 36,2% більше в товарному вираженні та на 6% у грошовому порівняно із січнем-вереснем 2023 року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
За його словами, у третьому кварталі цього року експорт становив 28,2 млн тонн, що на 36% більше, ніж у третьому кварталі 2023 року, у грошовому вираженні приріст також значний – 20,1%, він зріс до $9,3 млрд.
«Так само є позитивна тенденція вересня-24 по відношенню до серпня-24. Є скорочення ваги експорту на 12,6%, але найбільша за квартал виручка – $3,2 млрд. Тобто ми збільшуємо експорт товарів за найкращою ціною. Це все означає, що експорт оживає і відновлюється досить активними темпами», – написав Качка у Facebook у вівторок.
Він зазначив, що серед експортованих товарів одні з найкращих показників у сфері металургії: вивезення напівфабрикатів у товарному вираженні за дев’ять місяців зросло на 65,6% – до 1,5 млн тонн, плоского прокату – на 86,2%, до 1,1 млн тонн, труб – більш ніж на половину, до 338 тис. тонн. Майже вдвічі зріс експорт залізної руди – на 99,6%, до 25,2 млн тонн.
Качка додав, що зростає експорт цементу: 1,3 млн тонн, що перевищує показники аналогічного періоду минулого року на 31%.
В аграрній сфері лідерами за обсягами за три квартали залишилися кукурудза (вивезено 25,2 млн тонн, зростання на 16,2%) і пшениця (16 млн тонн, зростання на 42,4%).
Крім того, з початку року Україна вже експортувала 4,6 млн тонн соняшникової олії та 3,6 млн тонн шроту.
Залишається стабільним експорт м’яса птиці – 334 тис. тонн за 9 місяців, водночас у грошовому вираженні відбулося зростання на 15%, до $708 млн.
«Але найцікавіший продовольчий товар – це соки: 82 тис. тонн і $160 млн. Зростання в 65% в обсягах і 95,5% у вартості. Також є зростання і в кондитерській галузі – печиво – $190 млн (+29%), шоколад – $169 млн (+38%), карамельки – $151 млн (+14%)», – підкреслив заступник міністра.
За його словами, у вересні розпочався сезон цукроваріння і відновився експорт цукру. За вересень Україна експортувала 24,7 тис. тонн на $127 млн. Загалом від початку року експорт цукру склав уже 476 тис. тонн на $282 млн, що в обсягах більше за показник аналогічного періоду минулого року на 60%.
Що стосується імпорту, то він за січень-вересень склав $49,2 млрд, повідомив Качка.
Найбільше коштів витрачено на нафту і нафтопродукти ($5,1 млрд), автомобілі ($3,27 млрд), лікарські засоби ($1,4 млрд), телефони/смартфони/планшети ($904 млн), БПЛА ($904 млн), електроенергію ($527 млн).
В Україні почала роботу електронна система обліку обігу медичного канабісу, перша аптека подала заявку на реєстрацію в ній, повідомила заступник міністра охорони здоров’я з питань розвитку цифрових трансформацій і цифровізації.
«У вівторок ця електронна система запрацювала. Уже маємо першу реєстрацію: у системі вже зареєструвалася аптека з Черкас. Сподіваюся, ще більше аптек приєднуватимуться», – сказала вона на прес-конференції в середу.
Карчевич уточнила, що продаж препаратів медканабісу здійснюється виключно на основі електронного рецепта, тому було розроблено технічні рішення, щоб можна було їх призначати й опускати.
Крім того, заступниця міністра нагадала, що в нормативній базі передбачено продаж як готових препаратів меднакабісу, так і препаратів, виготовлених в аптеках із готових рослинних субстанцій.
«Щоб в аптеках можна було виготовляти ці ліки, визначено вимоги до імпорту рослинної субстанції канабісу», – додала вона.
Карчевич також зазначила, що реєстрація такої субстанції може здійснюватися за скороченою процедурою.
