Як повідомляє Інтерфакс-Україна, передача складських приміщень, що перебувають під управлінням АРМА, українському бізнесу, який постраждав внаслідок війни, за чинною процедурою може тривати до шести місяців, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанін в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, чинне законодавство не передбачає для АРМА механізму прямої передачі таких приміщень підприємствам на пільгових умовах.
Для складської нерухомості необхідно проводити стандартну процедуру вибору керуючого на ринкових умовах через систему «Прозорро».
Процес включає прийом-передачу майна, його оцінку та проведення конкурсу або аукціону.
«Гадаю, реально — 6 місяців», — сказав Великоречанин, зазначивши, що для багатьох підприємств такий термін є надто тривалим.
Раніше Фонд державного майна та АРМА розпочали пошук складських приміщень, які потенційно можуть використовуватися підприємствами, що втратили виробничі або складські потужності внаслідок російських атак.
ФДМУ, зокрема, розробляє механізм надання державного майна в суборенду постраждалому бізнесу за символічну плату в 1 грн.
Однак для активів АРМА такої процедури наразі немає. Закон дозволяє пряму передачу окремих категорій активів в інтересах держави, включаючи воду, електроенергію, нафту та газ, але складська нерухомість до них не належить.
ФК «Шахтар» (Донецьк) проводитиме номінально домашні матчі Ліги чемпіонів сезону-2026/27 у Лондоні на арені «Стемфорд Брідж», яка є домашнім стадіоном ФК «Челсі», повідомляється у Telegram-каналі клубу в п’ятницю.
«За умови отримання відповідних дозволів від регулюючих органів «Шахтар» проводитиме домашні матчі основного етапу Ліги чемпіонів УЄФА сезону-2026/27 на стадіоні «Стемфорд Брідж» у Лондоні (Велика Британія). Відповідної угоди досягли керівництво донецького клубу та менеджмент ФК «Челсі», який є власником арени», – йдеться у повідомленні.
У клубі повідомили, що інформація про початок продажу квитків на матчі «Шахтаря» на «Стемфорд-Брідж» буде доступна вже найближчим часом.
Обмеження доступу до інформації про податкову заборгованість конкретних фізичних осіб-підприємців позбавляє український бізнес одного з інструментів перевірки потенційних контрагентів, вважає генеральний директор Opendatabot Олексій Іванкін.
За даними сервісу, станом на липень 2026 року податкові борги мають близько 1,5 млн ФОП, а сукупна сума заборгованості сягає 16,6 млрд грн.
При цьому з початку повномасштабної війни Державна податкова служба не публікує відкритий перелік конкретних підприємців-боржників, незважаючи на те, що дані Єдиного державного реєстру та загальна статистика податкової заборгованості залишаються відкритими.
«Важко пояснити таке обмеження міркуваннями безпеки: інформація про податковий борг ФОП не містить оборонних або стратегічно важливих відомостей», — заявив Іванкін.
На його думку, відкритість інформації має безпосереднє економічне значення.
«Коли інформація про заборгованість є публічною, у підприємця з’являється додатковий стимул її погасити, оскільки це впливає на репутацію та вибір партнерів. З початку війни бізнес втратив один із інструментів перевірки контрагентів і не може побачити, чи сплачує потенційний партнер податки», — зазначив CEO Opendatabot.
Кількість підприємців із податковою заборгованістю з початку повномасштабного вторгнення збільшилася приблизно у 2,3 рази — на 840 тис. осіб, а сума заборгованості зросла на 9,6 млрд грн.
В Україні 1,5 млн фізичних осіб-підприємців мають податковий борг, загальна сума якого станом на липень 2026 року сягнула 16,6 млрд грн, свідчать дані Державної податкової служби, опубліковані Opendatabot.
З початку 2026 року кількість підприємців-боржників збільшилася приблизно на 3%, тоді як сукупна сума заборгованості скоротилася на 300 млн грн.
У середньому один ФОП-боржник не сплатив державі близько 11 тис. грн податків.
За останні роки кількість підприємців із податковими боргами зростає в середньому приблизно на 16% щороку.
При цьому з початку повномасштабної війни кількість ФОП-боржників зросла більш ніж удвічі — приблизно на 840 тис. осіб, а сума заборгованості збільшилася на 9,6 млрд грн.
Таким чином, якщо на початок повномасштабного вторгнення податкові борги мали близько 660 тис. підприємців на загальну суму близько 7 млрд грн, то до середини 2026 року обидва показники збільшилися більш ніж удвічі.
Джерело: Opendatabot на основі даних Державної податкової служби України.
БОРГ, ДПС, підприємець, ПОДАТОК, ФОП
Надходження до державного бюджету України від активів, що перебувають у сфері управління АРМА, у січні–липні 2026 року склали лише 210 млн грн проти 1,3 млрд грн за аналогічний період 2025 року, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Таким чином, обсяг надходжень скоротився більш ніж у шість разів.
Для порівняння, за словами Великоречанина, у 2023 році до державного бюджету було перераховано 7,5 млрд грн, зокрема завдяки великим справам щодо спеціальної конфіскації.
Він зазначив, що нинішні 210 млн грн здебільшого є результатом управління активами, переданими АРМА ще у 2024–2025 роках. Значна частина надходжень пов’язана з платежами від «Нафтогазу».
За оцінкою Великоречанина, нових економічно привабливих активів у портфелі агентства зараз практично немає. Крім того, щодо окремих об’єктів результати конкурсів з обрання керуючих скасовуються, після чого суди визнають такі рішення незаконними, а державі доводиться повторно фінансувати оцінку майна.
Окремою проблемою він назвав тривалість процедури передачі активів у управління. Поки майно перебуває без керуючого, держава змушена нести витрати на його охорону та зберігання, водночас актив може фізично руйнуватися або втрачати вартість.
Незважаючи на наявність у Реєстрі арештованих активів десятків тисяч об’єктів, кількість активів із реальним економічним потенціалом становить лише невелику частину портфеля, заявив експерт антикорупційного комітету Верховної Ради, колишній заступник голови АРМА Павло Великоречанин в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, значна частина майна існує фактично лише в реєстрі або перебуває в такому стані, що комерційне управління ним є недоцільним.
Серед таких об’єктів Великоречанин назвав зруйновані ферми, старі непридатні автомобілі, неліквідні підвальні приміщення, майно без необхідних документів, а також об’єкти, знищені вже після початку повномасштабної війни.
Окрему категорію становлять сільськогосподарські активи, які фактично вже давно не існують, наприклад записи про незібрані посіви попередніх років.
На думку Великоречанина, АРМА необхідно провести повну ідентифікацію портфеля та відокремити дійсно економічно привабливі бізнес-активи.
Неліквідне або таке, що швидко втрачає вартість, майно доцільно оперативно реалізовувати через аукціони, а не роками зберігати в реєстрі.
Він також запропонував переглядати судові рішення щодо активів, для яких протягом кількох місяців не вдається обрати керуючого. В іншому разі держава продовжує фінансувати зберігання та охорону майна, яке поступово втрачає вартість.
АКТИВ, АРМА, АУКЦІОН, Великоречанин, ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ, управління
