Країни Європейського Союзу 2025 року імпортували 2,9 млн тонн кави на загальну суму EUR18,7 млрд з держав, що не входять до ЄС, за даними статистичного управління Євросоюзу.
В обсяговому вираженні поставки за останні десять років зросли незначно (з 2,7 млн тонн у 2015 році), проте у вартісному вираженні вони збільшилися суттєво (з EUR8,6 млрд), йдеться в повідомленні.
Минулого року основними постачальниками кави були Бразилія (1,005 млн тонн, або 34% загального обсягу) та В’єтнам (587,5 тис. тонн, або 20%). Також країни ЄС закуповували каву в Уганді (262,4 тис. тонн, 9%), Колумбії (162,9 тис. тонн, 6%) та Гондурасі (136,5 тис. тонн, 5%).
Близько третини імпорту припало на Німеччину, яка закупила 1,01 млн тонн кави (34% загального обсягу). Далі йдуть Італія (608 тис. тонн, 21%), Іспанія (281,6 тис. тонн, 10%), Бельгія (269,2 тис. тонн, 9%) й Нідерланди (216,6 тис. тонн, 7%).
У 2025 році в Євросоюзі було вироблено понад 2,2 млн тонн кави (включно з її замінниками та напоями без кофеїну). Це на 12% більше, ніж у 2015 році (2 млн тонн).
Провідними виробниками були Німеччина (561,2 тис. тонн, або 25% загального обсягу) та Італія (514,2 тис. тонн, 23%). За ними з великим відставанням йшли Іспанія (211,9 тис. тонн, 10%), Франція (146,8 тис. тонн, 7%), Польща (134,8 тис. тонн, 6%), Швеція (79,4 тис. тонн, 4%) й Фінляндія (39 тис. тонн, 2%). Сукупно на ці сім держав припадало 77% виробництва.
Гірничо-металургійна компанія «Метінвест» як і раніше сподівається на підтримку світових партнерів в умовах війни, але останнім часом з боку Євросоюзу та Єврокомісії вживається багато заходів, які змушують сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію.
Таку думку висловив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю Financial Times.
Як приклад він навів квоти, введені для української сталі в ЄС, хоча угоди України з ЄС, зокрема Угода про асоціацію та інші угоди останніх років, фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. Незважаючи на те, що протягом останніх кількох років Україна експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж раніше, відповідні українські квоти скоротили більш ніж на 50%.
«На мій погляд, це дуже дивний крок. Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти зміцнюватимуть обороноздатність та економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити. Сподіваюся, наші чиновники разом із європейськими колегами зможуть переглянути цю ситуацію та виправити її», – сказав Риженков.
За його словами, набагато кращий підхід – розглянути, як українська економіка, зокрема металургія, може стати частиною загального європейського ринку та європейської економіки й зробити її сильнішою, а не слабшою. «Я також вважаю, що зараз людям у Брюсселі дуже важливо розуміти, в яких умовах ми працюємо. Ми змушені працювати в умовах постійних перебоїв у логістиці та нестачі персоналу. Багато людей виїхали з країни. Понад 8,5 тис. наших працівників були мобілізовані до армії. У нас нестабільне енергопостачання та дуже високі витрати на енергію», – констатував генеральний директор.
Він підкреслив, що певною мірою несправедливо й неправильно розглядати українську металургію нарівні з металургією інших країн, що постачають продукцію до ЄС. В Україні склалася ситуація, яка вимагає особливого підходу, більшого розуміння та, можливо, певних інструментів, які дозволять вижити зараз, а в майбутньому повернутися до інвестицій і зростання.
Відповідаючи на запитання, чи оцінювала компанія загальний обсяг збитків, генеральний директор зазначив, що загальна оцінка ще не проведена. «Як я вже сказав, зараз ми розчищаємо завали та оцінюємо пошкодження інфраструктури й виробничих об’єктів. І це не перший випадок за час російського вторгнення, коли по наших підприємствах завдають ударів, тому більш точну оцінку ми зможемо зробити після завершення війни. Тоді й можна буде говорити про вартість відновлення після пошкоджень».
Риженков зазначив, що всі міжнародні проєкти компанії пов’язані з українським виробництвом та українськими ресурсами, і є надія, що так буде й надалі. «Зараз наші прокатні підприємства в Європі та Великій Британії працюють автономно. Водночас у нас уже є плани, і ми вживаємо заходів, щоб відновити вертикальну інтеграцію з українськими підприємствами та повернутися до колишньої моделі. Якщо коротко, ми залишаємося дуже активними. Вважаємо, що Європа, а також Середземноморський і Чорноморський регіони – наші основні ринки. Хочемо й надалі бути присутніми на цих ринках і відкриті для нових можливостей», – підсумував Риженков.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних і металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
Джерело: https://metinvestholding.com
Індія запропонувала Україні та Росії трикомпонентний план перемир’я, який передбачає припинення атак на енергетичну та іншу інфраструктуру, забезпечення безперебійного експорту зерна та енергоносіїв через Чорне море, а також припинення ударів по комерційних суднах.
Про це 7 жовтня повідомила Hindustan Times з посиланням на джерела, обізнані зі змістом пропозиції. Повний текст індійської ініціативи публічно поки що не оприлюднено.
За даними видання, перший пункт передбачає припинення атак на енергетичні об’єкти та іншу критично важливу інфраструктуру.
Другий стосується забезпечення безперешкодного проходження зерна та енергоносіїв через порти Чорного моря.
Третій передбачає припинення ударів по комерційному судноплавству в Чорному морі.
Як повідомляє Hindustan Times, пропозиція була передана українському керівництву під час візиту міністра закордонних справ Індії Субраманьяма Джайшанкара до Києва 3 вересня. Він обговорював ініціативу на окремих зустрічах із президентом України Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Індійська ініціатива поєднує елементи кількох інших пропозицій щодо часткового припинення вогню. Єгипет і Туреччина, за даними видання, пропонували зосередитися на безпеці комерційного судноплавства та експорті зерна через Чорне море, тоді як пропозиція США стосувалася насамперед припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
2 жовтня Сібіга підтвердив, що Україна отримала пропозиції щодо перемир’я від Індії, Туреччини, Єгипту та США, і назвав індійський варіант найбільш комплексним. Він зазначив, що Київ готовий розглядати різні формати припинення вогню, зокрема енергетичне та чорноморське перемир’я, якщо воно поширюватиметься також на портову інфраструктуру.
Міністр закордонних справ Індії Джайшанкар 4 жовтня також публічно підтвердив, що Нью-Делі в останні місяці перейшов від загальних закликів до миру до прямих консультацій з Москвою та Києвом. За його словами, індійська сторона обговорює безпеку судноплавства в Чорному морі, експорт зерна та енергоресурсів, а також можливість взаємної відмови від окремих видів атак.
Одним із мотивів індійської ініціативи є зацікавленість Нью-Делі у стабільності поставок енергоресурсів та безпеці морських перевезень. За даними Hindustan Times, через чорноморські порти проходить майже 30% російських енергопоставок до Індії. Протягом останніх тижнів атаки на комерційні судна призвели до перебоїв у постачанні та зростання вартості фрахту.
Крім того, внаслідок атак на торговельні судна в регіоні протягом останніх тижнів загинули п’ять індійських моряків, після чого влада Індії неодноразово закликала припинити удари по цивільному судноплавству.
Реакція Росії та України безпосередньо на всі три пункти індійського плану поки що офіційно не оприлюднена. Hindustan Times повідомляє про подальші контакти між сторонами, однак подробиці цих переговорів не розкриваються.
МЗС України раніше заявляло, що Київ готовий до повного й безумовного припинення вогню, а також до окремих домовленостей щодо припинення атак на енергетику та продовольчу інфраструктуру.
Страхові компанії «Арсенал Страхування» та VUSO (СК «ВУСО», обидві в Києві) виплатили 97,5 млн грн за пошкоджені внаслідок ракетного удару бізнес-центри в Києві, повідомляється на сайті СК «Арсенал Страхування».
Також зазначається, що два бізнес-центри однієї мережі, які були застраховані від військових ризиків в обох компаніях, зазнали значних пошкоджень 14 травня 2026 року під час масованого ракетного обстрілу Києва. У результаті вибухових хвиль та розльоту уламків були пошкоджені фасади та конструктивні елементи будівель, скління, віконні та дверні блоки, дахи, інженерні комунікації, внутрішнє оздоблення, а також інше рухоме та нерухоме майно на території бізнес-центрів. Люди в результаті атаки не постраждали.
СК «Арсенал Страхування» та VUSO розділили страховий ризик порівну.
З урахуванням цієї виплати компанії загалом уже відшкодували клієнту 240 млн грн за пошкодження об’єктів мережі внаслідок обстрілів Києва у 2025–2026 рр.
«Арсенал Страхування» — страхова компанія non-life зі 100% українським капіталом. Працює з 2005 року. Має ліцензію, що дозволяє їй працювати у всіх 18 класах нежиттєвого страхування. Є лідером за обсягом зібраних премій на ринку КАСКО за січень-червень 2026 року.
СК «ВУСО» заснована у 2001 році. Є членом МТСБУ та УФС, а також членом Ядерного страхового пулу. За даними НБУ, компанія посідає шосте місце за обсягом зібраних премій серед ризикових компаній України за перше півріччя 2026 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Косово обрав економістку та академічку Юстину Широку Пулю новим президентом. За її кандидатуру проголосував 81 депутат 120-місного парламенту, що дозволило завершити процедуру в першому турі та уникнути дострокових парламентських виборів.
Голосування відбулося пізно ввечері 6 жовтня, фактично в останні хвилини перед закінченням конституційного терміну. Якби президента не було обрано, парламент підлягав би розпуску, а в Косово довелося б проводити нові дострокові вибори.
Широка Пуля стала компромісною кандидатурою, яку підтримали правлячий рух «Самовизначення» прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційна Демократична партія Косово. До обрання вона очолювала Академію наук і мистецтв Косово, раніше обіймала посаду міністра економіки.
Безпосередньо перед президентським голосуванням парламент також схвалив зміни до законодавства, що обмежують повноваження Спеціалізованих палат щодо Косово в Гаазі, які розглядають справи про військові злочини колишніх керівників Армії визволення Косово. Це питання стало частиною політичного компромісу між основними партіями.
Президент Косово має переважно представницькі повноваження, проте відіграє помітну роль у зовнішній політиці та є верховним головнокомандувачем. Широка Пуля стала третьою жінкою, яка обійняла цю посаду після Атіфете Ях’ягі та Вьоси Османі.
Незалежність Косово, проголошену в 2008 році, Сербія не визнає і продовжує вважати Косово та Метохію своєю автономною провінцією. Незалежність Косово також не визнають низка великих держав, зокрема Росія та Китай, які є постійними членами Ради Безпеки ООН. Її не визнають також Індія, Бразилія та низка європейських країн, зокрема Іспанія. Україна також не встановила дипломатичних відносин із Косово і не визнає його незалежність.
https://t.me/relocationrs/3825
Бразилія, Індія та Мексика у 2023 році мали найбільшу оцінену кількість смертей від міжособистісного насильства у світі, тоді як Росія очолила розширену європейську вибірку як за абсолютною кількістю таких смертей, так і за показником на 100 тис. населення, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Burden of Disease 2023 Інституту показників та оцінювання здоров’я Вашингтонського університету (IHME).
За оцінкою IHME, у 2023 році у світі сталося близько 435,7 тис. смертей від міжособистісного насильства — приблизно 1,2 тис. щодня. Глобальний показник становив близько 5,4 смерті на 100 тис. населення. При цьому йдеться про модельні оцінки, які не можна автоматично прирівнювати до кількості умисних убивств, зареєстрованих поліцією.
Найбільшу абсолютну кількість смертей IHME оцінив для Бразилії — 52 229. Далі розташувалися Індія — 44 288, Мексика — 36 445, США — 24 528 та Південно-Африканська Республіка — 23 066. До першої десятки також увійшли Нігерія з 18 188 випадками, Росія — 16 760, Колумбія — 15 959, Ефіопія — 11 634 та Венесуела — 11 583. На Бразилію, Індію та Мексику разом припадало близько 30,5% світової оцінки, а частка Бразилії становила приблизно 12%.
Водночас рейтинг за кількістю смертей на 100 тис. населення виглядає інакше. Серед суверенних держав найвищу модельну оцінку IHME мав Сальвадор — 56,3 на 100 тис., за ним ішли Гаїті — 49,5, Лесото — 47,1, Венесуела — 45,1 та Есватіні — 43,8. Бразилія з показником 24,6 посідала 18-те місце. У матеріалі Experts Club наголошується, що для низки країн оцінки IHME суттєво відрізняються від статистики UNODC і національних правоохоронних органів, тому їх слід трактувати саме як модельні показники смертності, а не як рейтинг офіційно зареєстрованої злочинності.
У розширеній європейській вибірці Experts Club, яка крім європейських держав включає Туреччину, Вірменію, Азербайджан і Грузію, Росія мала найвищий показник — 11,3 смерті на 100 тис. населення та 16 760 оцінених смертей. Україна перебувала на другому місці — 7,4 на 100 тис. та близько 2 894 смертей. При цьому показник для України не включає загиблих унаслідок війни, оскільки в класифікації GBD міжособистісне насильство та конфлікти і тероризм є окремими причинами смерті.
