Німецький виробник зброї Rheinmetall AG хоче побудувати свої перші бронемашини в Україні наступного року, повідомив головний виконавчий директор концерну Армін Паппергер, передає Reuters.
За словами Паппергера, він очікує, що угоду з Україною про будівництво броньованих транспортних машин Fuchs, названих на честь німецького слова “лисиця”, і бойових машин піхоти Lynx буде укладено до початку наступного року.
“Після підписання контракту ми хочемо закінчити перший Fuchs протягом шести-семи місяців, а перший Lynx – протягом 12-13 місяців”, – сказав він.
Зазначається, що в жовтні Україна оголосила про створення спільного оборонного підприємства з Rheinmetall AG, щоб допомогти в місцевому виробництві деяких ключових видів техніки, а також для обслуговування і ремонту західної зброї, відправленої Києву проти повномасштабного вторгнення Росії.
Як пише Reuters, українські чиновники сподіваються, що співпраця із західними виробниками зброї допоможе відродити вітчизняну збройову промисловість, яка страждала від неефективності та відсутності прозорості протягом багатьох років до вторгнення Росії.
Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, за 9 місяців 2023 року одержала $29,08 млн чистого прибутку, що в 12,2 раза краще за показник за аналогічний період 2022 року.
Згідно зі звітом групи на Варшавській фондовій біржі, її виручка за дев’ять місяців збільшилася на 36,3% – до $123,06 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.
Валовий прибуток за січень-вересень цього року зріс майже в 2,8 раза – до $42,64 млн, операційний – у 8,2 раза, до $29,65 млн.
Зазначається, що такого збільшення рентабельності вдалося також домогтися завдяки скороченню собівартості продажів з $66,16 млн до $57,40 млн через хороші ціни на корми і девальвацію гривні.
Стабільність нацвалют також призвела до того, що за підсумками 9 місяців цього року сукупний прибуток “Овостара” склав $29,08 млн проти сукупного збитку $25,16 млн за аналогічний період минулого року, коли курс гривні впав.
Група також повідомила, що її борг за банківськими кредитами від початку року скоротився з $10,93 млн до $2,46 млн, і наразі він представлений отриманим у Кредит Агріколь Банку кредитом 90 млн грн у рамках держпрограми за ставкою 13,05% річних із погашенням наприкінці березня 2024 року, тоді як зобов’язання перед Укрсиббанком і ОТП Банком компанія повністю погасила.
Вільні грошові кошти “Овостара” підскочили до $58,44 млн з $12,17 млн на початок року і $5,92 млн роком раніше, зокрема в гривні за 12 місяців вони збільшилися до еквівалента $19,77 млн з $0,90 млн, у Латвії – до $33,89 млн з $4,76 млн.
Згідно зі звітом, частка продажу яєць у виручці незначно знизилася до 69,0% з 69,5% за 9 місяців минулого року, тоді як яєчних продуктів відповідно зросла з 30,5% до 31%. При цьому частка експорту яєць у загальній виручці збільшилася з 34,9% до 45,5%, а експорту яєчних продуктів – з 56,6% до 60,3%.
У результаті сумарно експортна виручка “Овостара” за січень-вересень цього року сягнула 50% від загальної виручки порівняно з 41,5% роком раніше.
Компанія, яка раніше повідомила про припинення інвестиційної програми на тлі триваючого російського військового вторгнення в Україну і загальної несприятливої ситуації в національній економіці, за 9 місяців цього року інвестувала $8,88 млн проти $5,42 млн за 9 місяців минулого року, левова частка всіх інвестицій знову була в біологічні активи.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – в середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій у розмірі 67,93% перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.
У січні-вересні цього року свій пакет в “Овостарі” істотно наростила Fairfax Financial Holdings Limited – з 9,09% до 27,51% за рахунок виходу зі складу акціонерів Generali Otwarty Fundusz Emerytalny (10,93%) і AVIVA Otwarty Fundusz Emerytalny (5,02%).
Як повідомлялося, “Овостар” 2022 року отримав $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Водночас виручка збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.
У першому півріччі 2023 року компанія отримала $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $19,78 млн. Її виручка за шість місяців збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн.
Понад 19 тисяч ДТП з травмованими та загиблими було зафіксовано в Україні за десять місяців 2023 року. Найпоширеніша причина дорожніх інцидентів — перевищення безпечної швидкості. Також суттєво зросла кількість ДТП за участю дітей. До антирейтингу аварійності на дорогах потрапили Дніпропетровщина, Львівщина та Київщина.
19 743 ДТП із загиблими та/або травмованими сталося в Україні за 10 місяців 2023 року. 2 492 людини загинули внаслідок цих ДТП, а ще 24 774 — отримали травми.
Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Департамента Патрульної поліції.
Найбільше ДТП з травмованими та загиблими зафіксовано у:
Найсуттєвіше побільшало ДТП з травмованими та/або загиблими на Волині — +39%. Це майже в 1,4 рази більше, ніж за відповідний період 2021-го. Також помітно зросла кількість аварій в Чернівецькій (+27%) та Кіровоградській (+26%) областях. Натомість на Тернопільщині та Харківщині аварій навпаки помешало: на 11% та 10% відповідно.
У переважній більшості випадків — 38,5% — ДТП стаються через перевищення швидкостi. Друга за поширеністю причина аварій в Україні — це порушення правил маневрування (22,5%). ⅔ смертей у ДТП стаються саме через ці причини.
У 2023 році суттєво зросла кількість аварій за участю дітей — на 10% у порівнянні до відповідного періоду у 2021.
Натомість ДТП, які, за даними Патрульної поліції, сталися через вину дітей, побільшало у 1,5 рази. У таких аваріях цьогоріч вже загинуло вдвічі більше та травмовано у 2,3 рази більше дітей, аніж у відповідному періоді 2021 року.
Львівщина залишається антилідером — 83 таких ДТП, а Київська та Вінницька області відзначаються найвищим зростанням — у 3,8 та 3 рази відповідно.
аварії за участю дітей, ДТП, перевищення швидкостi, причина дорожніх інцидентів
ПрАТ “Волиньобленерго” 1 грудня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 750 тис. грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 9 грудня включно.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Брокбізнес”.
23-24 листопада в Києві відбулася наймасштабніша логістична подія року — Всеукраїнська виставка День Логіста: Рішення в ланцюгах постачання.
Партнерами конференції:
Генеральний партнер, системний інтегратор у сфері логістики та ритейлу Premier Business Partner, ISV Partner Zebra Technologies в Україні Група компаній Links Group
Офіційний Партнер з автоматизації та консалтингу – Consulting for Retail
Технологічний партнер з автоматизації логістики – Konsort
Партнер із автоматизації логістики – Quantum International
4PL Логістичний Партнер- Fair Logics
Міжнародний логістичний партнер – Forwarding
Девелопмент Партнер – Alfa Development Group
Технологічний Партнер – ABM Cloud
Експерт з IT рішень для логістики – WEZOM
Девелопмент партнер – Альтерра Груп
Партнер конференції – K2 Cloud ERP
Партнер із автоматизації складу –KAPELOU
Експерт з логістичних рішень – Пульс Лоджистик
Партнер Останньої милі – ANT-Logistics
Логістичний оператор №1 в Україні – Global Ocean Link
Експерт з автоматизації логістики – ItUa
Офіційний Партнер з безпеки – Sheriff
Партнер логістичних рішень для бізнесу будь-якого розміру – Tanit Group
Національний логістичний Партнер УВК-Інтернешнл
Цифровий партнер – Вчасно
Трансформаційний Партнер – ЕАЛК
Партнер каво брейків – Liberti
Партнер з міжнародних перевезень та митно-брокерських послуг – Meest
Серед спікерів конференції:
Максим Онуфрієнко, CEO Alfa Development Group, презентував доповідь «Відновлення будівництва логістичних комплексів в умовах війни. Рішучі кроки вперед».
Спікер розповів про головні тенденції на ринку складської нерухомості, серед яких: переїзд бізнесів, зменшення рівня вакантності, відтермінування нових і відсутність вакантних проектів, поступове збільшення попиту та відновлення попиту на склади великої площі.
Захід продовжила дискусія на тему: «Інноваційні рішення від Zebra Technologies. Практика реалізації проектів у Bayadera Group та Flora Organic». Учасники — Сергій Жук, Co-founder LLC Links Group, Олександр Нагорний, Co-founder LLC Links Group, Дмитро Кондрат, представник компанії Zebra Technologies Corp, Олексій Лук’янюк, Head of projects and programs Department Department Of Logistics, і Віталій Подольніков, co-founder Flora Org, розповіли про зростання попиту на автоматизовані рішення в складських комплексах і поділилися досвідом впровадження рішень Zebra Technologies у компаніях Bayadera Group і Flora Organic.
Святослав Олійник, експерт з управління запасами, СЕО напрямку INTUIFLOW, ABM Cloud, виступив з доповіддю «Автопілот в управлінні запасами».
Перш за все, спікер проаналізував сучасні реалії ринку, які характеризуються неточними прогнозами, труднощами з командою, постійними «пожежогасіннями», збільшенням кількості SKU та наростаючою складністю.
Alterra Group, виступив з презентацією «Ринок складської логістики – аналіз ситуації і перспективи розвитку».
Спікер розповів, що вплив повномасштабної війни вплинув на логістичну галузь, поставивши на перше місце необхідність диверсифікації бізнесу, безпеки та змін у ланцюгах постачань.
Антон Цемеров, ERP Senior Consultant Consulting for Retail, розповів про «Стратегію успіху ланцюга постачання – трансформація в умовах невизначеного майбутнього. Сase Linella».
Перш за все, спікер розповів навіщо потрібна стратегія ланцюга постачань. Вона допомагає оцінити ризики і можливості, пов’язані з невизначеністю, розробити план дій на випадок непередбачених обставин і швидко адаптуватися до змін.
Доповідь під назвою «Автоматизація UB1: інструменти, технології, результат» презентували три спікера — Олександр Труба, директор компанії KAPELOU, Юрій Соневицький, CEO компанії UB1, і Бартош Фурман, директор компанії Quantum International.
Спікери познайомили аудиторію з кейсом впровадження системи автоматизації логістичного комплексу компанії KAPELOU під управлінням системи WMS Qguar. Завдяки WMS Qguar була досягнута прозорість та точність усіх операцій, збільшення пропускної здатності складу, забезпечення високої якості роботи складу та підвищення якості партійного обліку.
Артем Федій, менеджер по роботі з клієнтами асоціації KONSORT, презентував 4 ефективні рішення сортування вантажів для оптимізації логістичних процесів.
Спікер розповів про автоматизовані сортувальні системи від KONSORT — Arm-Sorter, LR-Sorter, Swivel-Sorter і Shoe-Sorter, які успішно працюють на терміналах десятків підприємств в Україні.
Сергій Рудюк, директор компанії ТОВ «К2Р», розповів про ERP систему K2 CLOUD ERP та модуль WMS для автоматизації складів.
За словами спікера, це гібридне SaaS рішення для повної автоматизації підприємства, яке може працювати одночасно в хмарах компанії К2®, в хмарах та серверах клієнтів в різних країнах.
Темою виступу Алли Кругляк, керівниці департаменту мультимодальних перевезень в Euro Forwarding, стала «Прибираємо із ланцюга постачання зайві ланки: пряма консоль до Києва з Китаю налагоджена і працює».
Спікерка розповіла про те, як можна зекономити час на доставці вантажів з Китаю до України через порт у Гданську. Застосування прямої консолі дозволить уникнути транспортування до складу в Гданьску, розформування контейнерів, оформлення супровідних документів і завантаження до збірного авто.
Темою виступу Андрія Смаля, Founder ItUa, стала «Свобода автоматизації логістики або чіткі рамки готових рішень». Спікер наголосив, що інвестиції в автоматизацію, це інвестиції в майбутнє. Автоматизація впливає на збереження та задоволеність персоналу, оскільки дозволяє команді зосереджуватися на більш складних та творчих завданнях.
Вікторія Наумчева, засновниця компанії Fair Logics, виступила з доповіддю «Мультимодальні перевезення: новий глобус України»
Спікерка навела аналіз змін у варіантах доставки в Україну та за кордон. Учасники конференції почули актуальний перелік морських портів та залізничних терміналів, які залучені до мультимодальних перевезень.
Анастасія Конончук, виконуюча обов’язків директора з Маркетингу ANT-Logistics розповіли про Оновлення сервісу та мобільного додатку ANT-Logistics.
Спікери навели переваги оновлень сервісу ANT-Logistics для автоматизації бізнесу. Головна задача сервісу — швидкість побудови маршруту, яка поліпшується з кожним роком: У 2024-му розрахунок 2500 точок потребуватиме лише 10 хвилин.
Олександр Кустреюк, керівник проєкту ВЧАСНО.EDI, виступив із темою «Чи готовий бізнес та провайдери до впровадження Е-ТТН?»
Спікер розповів про важливість цифровізації товарно-транспортної накладної — одного з найскладніших документів на папері — і презентував учасникам конференції сервіс електронних ТТН для кожного учасника логістичного процесу — постачальника, перевізника та магазина або складу.
Анна Хахва, директорка київської філії Global Ocean Link, виступила з доповіддю «Специфіка співпраці з лініями та експедиторами у воєнний час».
Спікерка розповіла про головні зміни, що сталися з лініями: вони стали комерційно активнішими та більш зацікавленими в роботі з клієнтами й експедиторами.
Євгеній Паталяк, Managing Partner WEZOM, навів практичний кейс «Впровадження кастомного Software в найбільшій у США компанії пікап траків».
Спікер зазначив, що зазвичай компанії не замовляють спеціально розроблене програмне забезпечення, віддаючи перевагу недорогим системам за підпискою, складним великим системам або ж звичайним Google-таблицям.
Закінчився перший день врученням національної Премії – Ukrainian Logistics Award-2023, яку третій рік поспіль ініціює наша компанія ТрейдМастерГруп
Переможці:
Найкраща комплексна логістична компанія Укравтологістика
Найвідоміша логістична компанія UNI-LAMAN GROUP
Найдинамічніша компанія у логістиці Meest China
Найстабільніша логістична компанія UNI-LAMAN GROUP
Лідер з пошуку нових логістичних рішень EURO FORWARDING LLC
Найкраща комплексна логістична компанія UNI-LAMAN GROUP
Найефективніша логістична компанія Weiz Logistics
Також проходила виставка рішень, послуг, обладнання та техніки для логістики на якій було представлено понад 50 стендів
Загалом виставку відвідало понад 1000 учасників протягом 2-х днів
Повний реліз за посиланням https://trademaster.ua/articles/313734
B2B Медіа-група TradeMasterGroup, вітає учасників конференції з набутими знаннями і новими знайомствами.
Ми завжди раді бачити вас на наших наступних конференціях!
Дякуємо ЗМІ за підтримку: trans.info, Mind.ua, Logist.fm, 44.ua, Marketer, Depo, Dsnews.ua, Interfax, 33 Канал, Ukrpres.info, Postfactum, Vesti.ua, UBR, Open4business, Fixygen, Agrostory, Перший Бізнесовий biz, Delo.ua, Igate, Інтерфакс-Україна
Болгарія дозволила ліцензований імпорт українських соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці, повідомляють на сайті Міністерства сільського господарства і продовольства Болгарії.
Згідно з повідомленням, аграрні міністри Болгарії та України Кирило Ватев і Микола Сольський під час онлайн-зустрічі в п’ятницю домовилися про реалізацію ліцензійного режиму експорту насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та пшениці й погодили деталі його застосування.
“Міністерство сільського господарства і продовольства дотримало свою обіцянку до 30 листопада максимально обмежити імпорт цієї сільгосппродукції, згідно з Меморандумом, укладеним між урядом та Ініціативним комітетом протестувальників фермерів”, – процитувало болгарське міністерство міністра Ватева.
Він наголосив, що після закінчення цього періоду дві країни будуть “суворо стежити за тим, щоб не було спотворень ринку і щоб не було підірвано інтереси болгарських виробників, переробників і споживачів”.
Імпорт та обмін даними між двома країнами буде й надалі здійснюватися, підкреслило болгарське міністерство.
Як повідомлялося, міністр агрополітики України Сольський у листопаді 2023 року висловив думку, що першою прифронтовою країною, яка може скасувати заборону українських агротоварів, може стати Болгарія, яка після 15 вересня утрималася від введення односторонньої заборони.
На його думку, культурою, яку Болгарія буде готова імпортувати з України, стане соняшник. У Болгарії восени 2023 року було досягнуто компромісу між аграріями та переробниками про відкриття з 1 грудня ринку для імпорту українського соняшнику. До цього моменту місцеві виробники соняшникової олії, на думку болгарського уряду, мають викупити вироблене фермерами насіння соняшнику, і їм буде потрібно додатково 1,5 млн тонн сировини.
Раніше керівник галузевої асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук розповів “Інтерфакс-Україна”, що в Болгарії є 16 олійноекстракційних заводів, які в сезоні-2022 істотно наростили виробництво і мають намір розвивати експорт соняшникової олії завдяки імпортованому з України насінню соняшнику.
Єврокомісія 15 вересня оголосила, що не подовжуватиме обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України до п’яти сусідніх із нею країн ЄС (Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини) за певних умов, що дадуть змогу уникнути нового різкого зростання поставок.
Обмеження були введені 2 травня 2023 року і стосувалися імпорту пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи. Ці п’ять східноєвропейських країн-членів ЄС стверджували, що українська с/г продукція в умовах її безмитного ввезення в ЄС осідає у них і завдає шкоди місцевому агросектору.
Після зняття обмежень Польща, Угорщина і Словаччина ввели односторонні заборони. Польща розширила список заборонених до імпорту продуктів за рахунок ріпакової макухи і шроту, а також кукурудзяних висівок, пшеничного борошна і похідних товарів. Угорщина довела цей список до 24 товарних позицій.
Україна подала позов до СОТ, звинувативши Польщу, Угорщину та Словаччину в дискримінаційному ставленні до її агропродукції.
Наразі тривають переговори України про механізм ліцензування експорту українських агротоварів з обов’язковою верифікацією в кожній із п’яти країн.
