Словенія фіксує новий виток зростання цін на житло, що посилює тиск на покупців в одній із найдорожчих і найдефіцитніших країн з нерухомості в регіоні. За даними державної статистики Словенії та галузевих оглядів, ціни на нерухомість у країні знову перейшли до активного зростання після періоду більш помірної динаміки. Особливо помітне подорожчання спостерігається в Любляні, на узбережжі та в найбільш затребуваних міських зонах, де пропозиція житла залишається обмеженою.
Офіційна статистика Словенії показує, що у 2025 році ціни на житло зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком. При цьому кількість угод з існуючими квартирами в Любляні збільшилася приблизно на чверть, що вказує на повернення активності покупців у найбільш ліквідний сегмент ринку.
За даними ринку, медіанна ціна існуючих квартир у Словенії у 2025 році вперше перевищила 3 тис. євро за кв. м і сягнула близько 3,2 тис. євро за кв. м. У Любляні медіанна ціна піднялася до 5,05 тис. євро за кв. м, а в прибережному регіоні — до 4,81 тис. євро за кв. м.
Eurostat також зафіксував прискорення цінової динаміки на початку 2026 року. У четвертому кварталі 2025 року Словенія ще демонструвала квартальне зниження цін на 1,1%, проте вже в наступній публікації щодо ринку житла країна опинилася серед лідерів ЄС за квартальним зростанням: ціни збільшилися на 5,1%, що стало одним із найвищих показників у Євросоюзі.
Головна причина зростання — хронічний дефіцит пропозиції. Словенський ринок страждає від обмеженого будівництва нового житла, складних процедур планування, високої вартості землі та концентрації попиту в Любляні, на узбережжі та в туристичних локаціях. OECD в окремому огляді вказувала, що житлові проблеми Словенії пов’язані з сильним попитом і недостатньою пропозицією, а також зі зростанням будівельних і фінансових витрат.
Для покупців це означає подальше погіршення доступності житла. Словенія й раніше вважалася одним із найдорожчих ринків нерухомості серед країн колишньої Югославії, а нові дані підтверджують: розрив між доходами населення та вартістю квартир продовжує збільшуватися. Особливо це стосується молодих сімей та покупців першої нерухомості.
Аналітичний центр Experts Club повідомив, що Україна посіла 73-тє місце в Nomad Passport Index 2026 — рейтингу найцінніших громадянств світу, складеному Nomad Capitalist. Українське громадянство отримало 85 балів і поділило цю позицію з Тувалу та Сальвадором.
Згідно з рейтингом, український паспорт має високий показник свободи пересування — 146 балів за категорією travel. Це відображає досить широкий безвізовий та спрощений доступ для українців до інших країн, включаючи простір Європи. Однак підсумкова позиція України знижується через інші параметри, які враховує Nomad Passport Index.
За податковим критерієм Україна отримала 20 балів, за міжнародним сприйняттям — 40 балів, за можливістю подвійного громадянства — 30 балів, за особистими свободами — 10 балів. Саме низька оцінка за категорією personal freedom стала одним із факторів, що обмежили підсумковий результат країни в рейтингу.
Такий результат показує різницю між «силою паспорта» у вузькому сенсі та «цінністю громадянства» у ширшій методології. Якщо оцінювати лише мобільність, український паспорт виглядає помітно сильнішим, ніж місце України в загальному рейтингу Nomad Capitalist. Але якщо враховувати податки, свободи, репутацію та гнучкість громадянства, підсумкова позиція стає нижчою.
У європейському контексті Україна знаходиться нижче за більшість країн ЄС та низку держав Західних Балкан. Для порівняння, Сербія посіла 71-е місце, Північна Македонія — 78-е, Чорногорія — 82-е, Боснія і Герцеговина — 87-е, Албанія — 91-е, Молдова — 87-е.
При цьому Україна випереджає низку країн пострадянського простору та держав з більш обмеженою міжнародною мобільністю. Росія в рейтингу посіла 96-те місце, Білорусь — 123-тє, Казахстан — 114-те, Вірменія — 120-те, Азербайджан — 131-те.
Для України рейтинг важливий насамперед як індикатор того, що міжнародна мобільність уже є сильною стороною українського громадянства, але загальна «цінність паспорта» залежатиме від ширших факторів — якості інститутів, правового режиму, безпеки, сприйняття країни та майбутньої інтеграції в ЄС.
Після завершення війни та просування європейським шляхом Україна може поліпшити свої позиції в подібних рейтингах, особливо якщо будуть зміцнюватися правові інститути, захист свобод, інвестиційний клімат та міжнародна репутація країни.
https://expertsclub.eu/ukrayina-posila-73-tye-miscze-v-rejtyngu-najczinnishyh-gromadyanstv-svitu/
ПрАТ “А/Т Тютюнова компанія “В.А.Т. – Прилуки” (Чернігівська обл.), що входить до складу активів міжнародної British American Tobacco (BAT), в період з 19 по 32 травня поточного року виплатить акціонеру 52 млн грн дивідендів з розрахунку 0.0006 грн на одну акцію.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення прийнято акціонером 19 травня.
“Виплата всієї суми дивідендів здійснюється у повному обсязі у травні 2026 року, а у разі неможливості здійснити повну виплату у вказаний період, термін виплати продовжується відповідно до рішення єдиного акціонера”, – йдеться у повідомленні.
Дивіденди будуть виплачені в доларах США безпосередньо акціонеру. За даними НКЦПФР, 100% акцій товариства належить Precis (1814) Limited (Велика Британія).
Водночас, згідно з інформацією в НКЦПФР, компанія приймає аналогічне рішення про виплату дивідендів вже не перший місяць поточного року. Зокрема, акціонер 9 квітня прийняв рішення про виплату 52 млн грн дивідендів з 9 по 30 квітня, у березні таку ж суму з 17 по 31 березня, а також аналогічно у лютому і січні.
Загальна сума дивідендів, що буде виплачена у поточному році, не вказана.
Як повідомлялось, Національний банк України обмежив виведення дивідендів за кордон сумою не більше EUR1 млн на місяць.
“В.А.Т. Прилуки”, за його інформацією, є одним з найбільших виробників та експортерів тютюнових виробів в Україні, виробляє сигарети міжнародних брендів та національну марку “Прилуки”, а також ТВЕН.
За даними НКЦПФР, 100% акцій належить Precis (1814) Limited (Велика Британія).
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття НКЦПФР, 2025 року вона скоротила чистий прибуток на 37,3% порівняно з 2024 роком, до 413,6 млн грн за зменшення чистого доходу на 11,8% – до 5,04 млрд грн.
Нерозподілений прибуток склав 4,9 млрд грн.
Компанія виробила більш ніж 8 млрд сигарет з фільтром на 2,95 млрд грн, 729 млн од. ТВЕН на 422 млн грн та майже 3 млрд фільтрів на 742,5 млн грн.
Середньореалізаційні ціни становили 423,71 грн за 1000 штук сигарет та 652,4 грн за 1000 штук ТВЕН. Обсяг експорту склав 0,95 млрд грн або близько 1,84 млрд сигарет. Основним клієнтом є “БАТ Сейлз енд Маркетинг Україна”.
Середньооблікова чисельність працівників компанії на початок поточного року – 417 осіб.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомили про підозру колишньому керівнику Держрезерву та ще трьом учасникам схеми заволодіння коштами державного підприємства, повідомляє САП.
«Під процесуальним керівництвом прокурора САП детективи НАБУ вручили повідомлення про підозру чотирьом учасникам злочинної схеми щодо заволодіння коштами державного підприємства, що перебуває у сфері управління Державного агентства з управління резервами України», – йдеться у повідомленні САП у Telegram-каналі в п’ятницю.
За інформацією антикорупційної прокуратури, серед підозрюваних: колишній керівник Держрезерву, екс-заступник директора держпідприємства, організатор угоди, пособник (фізична особа).
Дії осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах або організованою групою).
У рамках досудового розслідування встановлено, що восени 2022 року особи розробили схему заволодіння коштами, які державне підприємство отримувало за складські послуги.
«Схема полягала у наданні складських площ підконтрольним приватним компаніям під виглядом послуг зі зберігання. Чиновники держпідприємства укладали з цими фірмами фіктивні договори та вносили завідомо неправдиві відомості до актів прийому-передачі», – зазначається в повідомленні.
За даними САП, згідно з документами площа орендованих приміщень була значно меншою, ніж використовувалася фактично. Надалі підконтрольні компанії здавали значно більші площі складських приміщень реальному сектору економіки.
«Такі дії призвели до заподіяння близько 36 млн грн збитків. Ці кошти учасники схеми переводили в готівку та розпоряджалися ними на власний розсуд», – уточнюють в антикорупційній прокуратурі.
У САП зазначають, що організатора злочинної схеми затримали під час спроби перетнути державний кордон. Наразі суд застосував до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
NABU, Держрезерв, підозра, САП
Світове виробництво сталі у квітні 2026 року знизилося на 1,9% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 153,449 млн тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel.
Лідером світового виробництва сталі залишається Китай, який у квітні скоротив виплавку на 2,8% порівняно з квітнем минулого року — до 83,630 млн тонн. Друге місце посіла Індія зі зростанням виробництва на 3,9% — до 13,829 млн тонн. США збільшили виплавку на 9,4% — до 7,160 млн тонн і посіли третю позицію.
До першої десятки виробників сталі у квітні також увійшли Японія — 6,620 млн тонн (+0,3%), Південна Корея — 5,245 млн тонн (+4,8%), РФ — 5,020 млн тонн (-12,4%), Туреччина — 3,291 млн тонн (+9,4%), Німеччина — 3,233 млн тонн (+9,5%), Бразилія — 2,720 млн тонн (+2,8%) та В’єтнам — 2,130 млн тонн (+4%).
Найбільше відсоткове зниження серед країн, представлених у статистиці Worldsteel, у квітні показав Іран, де виробництво сталі скоротилося на 45,7% — до 1,8 млн тонн.
Україна у квітні 2026 року посіла 25-те місце серед 69 країн у рейтингу Worldsteel. Українські металургійні підприємства за місяць виробили 517 тис. тонн сталі, що на 25,3% менше, ніж у квітні 2025 року, коли показник становив 692 тис. тонн. У порівнянні з березнем 2026 року, коли було виплавлено 702 тис. тонн, зниження склало 26,3%.
За підсумками січня-квітня 2026 року світове виробництво сталі зменшилося на 2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року — до 613,323 млн тонн.
Перша десятка країн-виробників сталі за чотири місяці виглядає наступним чином: Китай — 331,120 млн тонн (-4,1%), Індія — 58,681 млн тонн (+9,4%), США — 28,140 млн тонн (+6,6%), Японія — 26,670 млн тонн (-1,2%), Південна Корея — 21,041 млн тонн (+2,5%), РФ — 20,570 млн тонн (-12%), Туреччина — 13,037 млн тонн (+6,3%), Німеччина – 12,493 млн тонн (+9,1%), Бразилія – 10,793 млн тонн (-1,6%) та В’єтнам – 8,520 млн тонн (+8,4%).
Україна за січень-квітень 2026 року знизила виплавку сталі на 7,4% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,246 млн тонн з 2,425 млн тонн. За підсумками чотирьох місяців країна посіла 24-те місце у світовому рейтингу.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року найбільшими виробниками сталі у світі були Китай — 960,810 млн тонн (-4,4%), Індія — 164,887 млн тонн (+10,4%), США — 81,951 млн тонн (+3,1%), Японія — 80,679 млн тонн (-4%), РФ — 67,820 млн тонн (-4,5%), Південна Корея — 61,882 млн тонн (-2,8%), Туреччина — 38,118 млн тонн (+3,3%), Німеччина – 34,090 млн тонн (-8,6%), Бразилія – 33,347 млн тонн (-1,6%) та Іран – 31,8 млн тонн (+1,4%).
Загалом у 2025 році 70 країн виробили 1 млрд 803,774 млн тонн сталі, що на 2% менше, ніж у 2024 році.
Україна за 2025 рік виробила 7,409 млн тонн сталі, що на 2,2% менше обсягів 2024 року. За підсумками минулого року країна посідала 21-е місце у світовому рейтингу виробників сталі.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” працює над поверненням спеціалісті з-за кордону.
Згідно з інформацією компанії на посилання інтернет-видання LIGA.net, пріоритети – регулярний особистий контакт менеджера, запрошення на стратегічні сесії онлайн, залучення до значущих рішень, інформування про зміни й можливості.
“Люди повертаються туди, де вони залишилися видимими”, – підкреслили у компанії.
Крім того, зазначається, що компанія використовує інші практики для повернення з-за кордону співвітчизників, щоб подолати дефіцит кадрів. При цьому констатується, що загалом бізнес в Україні зіткнувся з безпрецедентним дефіцитом робочої сили. За даними Європейської Бізнес Асоціації, брак працівників у 2025 році фіксували у 74% українських компаній.
Водночас Україна має великий кадровий резерв – 5,6 млн українців, що живуть за кордоном. 43% із них планують повертатися на батьківщину, за даними дослідження Центру економічної стратегії.
Ініціативи бізнесу, зокрема, пропонують освітні та кар’єрні можливості, а також фінансову підтримку для залучення українців назад на батьківщину. Ці програми орієнтовані на створення умов для професійного розвитку та участі у відновленні країни. Металургійний холдинг теж робить акцент на кар’єрні можливості та дотичність до відбудови.
“Метінвест” у 2025 році запустив програму Steel Force для українських студентів, які навчаються в університетах Великої Британії та Польщі. Студенти пройшли оплачуване стажування на підприємствах Групи у Великій Британії, Швейцарії, Болгарії, Нідерландах тощо. Частина після завершення залишилася працювати у “Метінвесті”.
“Програма дає можливість побудувати кар’єру у міжнародній компанії та долучитися до проєктів із відбудови України й розвитку вітчизняного ГМК”, – зазначили у пресслужбі компанії.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
