Пільговий роумінг між Україною та ЄС залишатиметься доступним до кінця 2025 року, повідомляє Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК).
Згідно з повідомленням на її сторінці у Фейсбук у середу, НКЕК та Європейська Комісія підтверджують продовження дії Спільної заяви (Joint Statement) між українськими та європейськими операторами щодо забезпечення роумінгу для українців на території Європейського Союзу на наступні 6 місяців – до 31 грудня 2025 року.
Зазначається, що це шосте продовження домовленостей, які спочатку діють із квітня 2022 року.
“Бути на зв’язку – це базова потреба, яка стає критичною в умовах війни. З перших днів повномасштабного вторгнення НКЕК працює над тим, щоб українці залишалися на зв’язку, зокрема й за кордоном”, – зазначила голова НКЕК Лілія Мальон.
“Спільна заява – стала винятковим і дієвим інструментом. Вдячна українським та європейським операторам, які продовжують забезпечувати вигідні умови для українців, а також колегам з ЄК та BEREC за підтримку та спільну роботу. Наша команда продовжує впевнений рух до Єдиного цифрового ринку ЄС для роумінгу”, – додала Мальон.
Окрім цього, спільна заява забезпечує також вигідні умови зв’язку для громадян ЄС на території України.
Також пресслужба нагадала, що команда НКЕК разом із колегами завершує роботу над приєднанням України до єдиної роумінгової зони ЄС «Роумінг як вдома» (RLAH), що очікується вже з 1 січня 2026 року.
Оксана Маркарова буде відкликана з Вашингтона в рамках заходів щодо зміцнення відносин з командою Трампа.
Володимир Зеленський замінює посла України в США, який піддавався різкій критиці з боку провідних республіканців, в рамках дипломатичної перестановки, спрямованої на зміцнення відносин з адміністрацією Трампа.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив у середу, що Оксана Маркарова буде відкликана з Вашингтона після чотирьох років роботи. Він охарактеризував її як «надзвичайно ефективну, харизматичну і одну з наших найуспішніших послів».
Він зазначив, що кілька високопоставлених послів у країнах G7 і G20 також будуть переведені, заявивши українському радіо: «У кожного дипломата є цикл ротації».
Дипломатична перестановка відбувається в критичний момент війни. Російські війська ведуть наступ на 600-кілометровому фронті, і в останні тижні темпи їх просування прискорилися. Прес-секретар Кремля заявив: «Ми наступаємо».
Російські бойові підрозділи вперше наблизилися до переходу в Дніпропетровську область.
У вівторок пізно ввечері і в середу рано вранці Росія провела найбільший повітряний удар з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. У ньому було задіяно рекордну кількість безпілотників типу «Шахід» — 728, а також 13 крилатих і балістичних ракет. Більшість з них були збиті.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон входить до числа республіканських діячів, які розкритикували Маркарову, звинувативши її в підтримці Демократичної партії та її кандидата Камали Гарріс напередодні президентських виборів у листопаді минулого року.
У лютому вона була сфотографована з головою в руках під час провальної зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті.
Після того, як Зеленський відвідав завод з виробництва снарядів в Пенсільванії у вересні минулого року, пролунали заклики до її відставки. Маркарова організувала цей візит і не запросила жодного республіканця, заявив тоді Джонсон.
Українські офіційні особи заперечують будь-яку упередженість, але визнають, що посол раніше мала хороші стосунки з адміністрацією Байдена і була близька до Вікторії Нуланд, тодішньої заступниці держсекретаря з політичних питань.
Зеленський і Трамп обговорили відставку Маркарової під час телефонної розмови минулої п’ятниці, яку президент України назвав найконструктивнішою на сьогоднішній день.
У вівторок Трамп висловив зростаюче невдоволення Володимиром Путіним і оголосив про відновлення поставок американської зброї до Києва. Його заява пролунала після тижневої паузи, ймовірно, за наказом міністра оборони США Піта Хегсетта.
Поставка включає ракети-перехоплювачі Patriot та інше високоточне озброєння. Неясно, скільки одиниць буде передано. Американський новинний сайт Axios повідомив, що буде поставлено 10 ракет — мізерна кількість в той час, коли Москва різко посилила бомбардування українських міст.
Нічний рейд був спрямований на північно-західне місто Луцьк. Щонайменше шестеро мирних жителів було вбито і 39 поранено в декількох інших регіонах країни, включаючи Харків і Донецьк на північному сході і сході, а також Херсон і Запоріжжя на півдні.
За даними місцевої адміністрації, в селі Правдино Херсонської області загинув однорічний хлопчик Дмитро, коли росіяни вдарили по його будинку за допомогою дронів. Хлопчик жив зі своєю прабабусею.
Одним з можливих наступників Маркарової у Вашингтоні називають Ігоря Жовку, заступника глави адміністрації президента України. Безпосереднім начальником Жовки є Андрій Єрмак, якого багато хто вважає найвпливовішою людиною в українській політиці після Зеленського.
Серед інших кандидатів називаються міністр фінансів Сергій Марченко та Ольга Стефанишина, яка є віцепрем’єр-міністром з питань Європи та євроатлантичної інтеграції, а також міністром юстиції.
У Києві зростає оптимізм у зв’язку з тим, що поворот Трампа на початку цього року в бік Росії був зупинений, якщо не повністю повернений назад. Один колишній український чиновник приписав цю трансформацію Джонатану Пауеллу, раднику з національної безпеки Великобританії і досвідченому переговорнику.
Пауелл зіграв важливу роль у налагодженні напружених відносин Зеленського з Вашингтоном після інциденту в Овальному кабінеті.
Він порадив українському уряду уникати конфронтації з президентом США і приймати його слова за чисту монету. За словами чиновника, цей підхід, який називають «стратегічним терпінням», почав приносити плоди.
Зеленський погодився з пропозиціями США про 30-денне перемир’я, неодноразово високо оцінив лідерство Трампа і підписав угоду, що дає американським інвесторам доступ до цінних природних ресурсів України.
У середу він зустрівся з Папою Левом у Римі перед дводенною міжнародною конференцією, організованою для допомоги Україні в післявоєнному відновленні. Зеленський сказав, що вони обговорили повернення українських дітей і цивільних осіб, викрадених Росією, а також пропозицію Ватикану сприяти мирним переговорам.
У конференції візьме участь канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Під час недавньої телефонної розмови з Трампом Мерц, за повідомленнями, запропонував купити у США зенітні ракетні комплекси Patriot і відправити їх в Україну.
До Риму також прибуде посланець Трампа в Україні Кіт Келллогг, який, ймовірно, проведе переговори про постачання зброї з міністром оборони України Рустемом Умеровим.
ПрАТ «Національна енергетична компанія (НЕК) »Укренерго” 8 липня оголосило тендер на послуги добровільного медичного страхування працівників.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 88,013 млн грн. Заявки на участь приймаються до 16 липня. Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендеру роком раніше було СД «ТАС». Цінова пропозиція компанії становила тоді 58,793 млн грн проти майже такої ж очікуваної вартості. «Укренерго» експлуатує магістральні та міждержавні лінії електропередачі, а також здійснює централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, знаходиться в підпорядкуванні Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
ПАТ “Укрнафта” реалізує шість проєктів газопоршневих та газотурбінних установок на 420 МВт систему і планує побудувати систему CCHP (Combined Cooling, Heating, and Power, тобто виробництво е/е, тепла та холоду з одного джерела – ІФ-У) на 250 МВт, повідомив т.в.о. директора компанії Юрій Ткачук.
“Наш портфель становить 420 МВт генеруючої потужності. Це шість великих проєктів, які поєднують газопоршневі та газотурбінні технології. І ми побудуємо великий проект CCHP на 250 МВт. Усі активи, які ми прагнемо встановити, будуть встановлені у 2026 році”, – сказав Ткачук під час панельної дискусії щодо інвестування в енергетичну стійкість та відновлення України в рамках URC-2025 в Римі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна” з місця події.
За його словами, усі потужності є відновлюваними, і вони встановлюються в центральній, східній та західній частині України, а е/е буде вироблятися з використанням попутного газу при видобутку.
“Таким чином, ми підтримуватимемо нашу енергетичну систему через ці проєкти”, – зазначив Ткачук.
Він додав, що після передачі у 2022 році “Укрнафти” державі, “ми почали розвивати нову її історію”.
Як наголосив Ткачук, “Укрнафта” на сьогодні забезпечує 99% поставок нафтопродуктів Міністерству оборони, і попри це запустила новий напрямок, а саме виробництво електроенергії, що є дуже важливим в умовах значної руйнації РФ енергетичних потужностей.
“Завдяки міжнародним фінансовим установам, державам Норвегія, Швеція, Німеччина, нашій державі та уряду, ми розпочали проєкт розподіленої генерації електроенергії”, – підкреслив глава “Укрнафти”.
Україна в рамках реалізації проєкту ARISE отримала третій транш допомоги — понад 1 млрд грн, які будуть спрямовані на підтримку українських малих виробників і фермерських господарств, повідомив міністр аграрної політики та продовольства в Telegram.
Міністр зазначив, що наразі тривають виплати за трьома напрямками: субсидія на гектар оброблюваної землі, дотація за утримання корів, а також за утримання кіз та овець. Виплати здійснює Укрдержфонд. Міністерство аграрної політики та продовольства планує завершити їх до кінця липня.
Отримати допомогу можуть виробники, які зареєстровані в Державному аграрному реєстрі, вчасно подали заявку з дотриманням усіх вимог, не отримували таку допомогу торік, включені до затверджених переліків отримувачів.
Українські металургійні підприємства у січні–червні 2025 року збільшили виробництво чавуну на 5,8% порівняно з аналогічним періодом торік — до 3,669 млн тонн, повідомляє “Укрметалургпром”.
У червні було виплавлено 661,9 тис. тонн чавуну, що більше за показник травня — 644,7 тис. тонн.
У 2024 році випуск чавуну в Україні зріс на 18,1% — до 7,090 млн тонн, після падіння у 2023 році до 6,003 млн тонн і провального 2022 року, коли виробництво скоротилося на майже 70%.
