XVI Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс “Інтер’єр Року” 2026 відбудеться 30 липня у Києві в КВЦ “Парковий”.
“Інтер’єр Року” є однією з найбільших українських професійних подій у сфері архітектури та дизайну інтер’єру. Очікується, що захід збере понад 6000 гостей, 250 спікерів, 60 стендів партнерів та учасників, а також близько 600 конкурсних робіт від дизайнерів і архітекторів.
Конкурс відкритий для українських дизайнерів, архітекторів та студій. До участі приймаються роботи, виконані протягом останніх шести років – з 2020 до 2026 року. Роботи можуть бути реалізовані у будь-якій країні світу, якщо їх авторами є українські архітектори, дизайнери або архітектурні та дизайнерські студії.
Подача робіт триває до 24 липня 2026 року через сайт конкурсу www.interioroftheyear.info. Відбір кваліфікаційної комісії заплановано на 27 липня, відбір членами журі – на 29 липня. Урочисте нагородження переможців відбудеться 30 липня.
Захід проходитиме у форматі живої зустрічі.
За додатковою інформацією щодо подачі робіт учасники можуть звертатися до редактора конкурсу Катерини Пахомової: тел.
+380 50 550 31 28, e-mail: kpahomova66@gmail.com.
Організатор конкурсу – Медіа група DMNTR. Контактні телефони організатора: 044 461 91 28, 077 777 25 47.
Інформаційним партнером заходу виступає інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.
Період низьких цін на природний газ на американській біржі Henry Hub добігає кінця, попереджають аналітики Wood Mackenzie.
Експерти прогнозують зростання цін до 5 доларів за MMBtu (1 млн британських теплових одиниць) до 2035 року, при тому що протягом більшої частини останнього десятиліття вони трималися на рівні 2–4 доларів за MMBtu.
«Стійке зростання попиту на електроенергію з боку сфери штучного інтелекту та уповільнення зростання пропозиції газу з боку США свідчать про структурні зміни факторів, що визначають ціни на Henry Hub», — йдеться в огляді Wood Mackenzie.
Стабільність цін на газ сприяла розвитку інфраструктури для експорту СПГ у США, а також газової генерації, яка наразі забезпечує зростаючі потреби дата-центрів для розробок у сфері штучного інтелекту. Експерти зазначають, що збереження таких умов більше не гарантоване, оскільки попит на газ продовжує стабільно зростати, тоді як нарощувати пропозицію стає дедалі складніше й дорожче.
«Умови, що дозволяли цінам на Henry Hub триматися на рівні 2–4 долари за MMBtu протягом більшої частини останнього десятиліття, більше не діють повною мірою, — зазначає керівник напрямку стратегії та розвитку на ринку СПГ Wood Mackenzie Крісті Крамер. — Швидке освоєння родовищ, практично безкоштовний попутний газ, а також щорічне зростання продуктивності забезпечували збереження стабільно низьких цін. Однак дія цих сприятливих факторів здебільшого вичерпалася».
«Лише електроенергетичному сектору знадобиться додатково 17 млрд кубічних футів газу на добу до середини 2030-х років, при тому що найпродуктивніші ділянки газових родовищ уже розробляються. Для подальшого збільшення пропозиції ціни муситимуть зрости», — каже Крамер.
У 2025 році кількість інвестиційних рішень щодо будівництва нових потужностей для експорту СПГ у США досягла рекордного максимуму, а остаточні рішення ще щодо низки проєктів мають бути ухвалені у 2026 році. Очікується, що потужності з виробництва СПГ зростуть більш ніж удвічі порівняно з поточними рівнями. На початку 2030-х років на США припадатиме понад третину світової пропозиції СПГ, а зростання попиту триватиме й у 40-х роках, прогнозують експерти.
Водночас, у міру освоєння найякісніших газових ділянок, зокрема в Пермському басейні, видобуток ставатиме менш продуктивним і складнішим з геологічної точки зору, попереджають у Wood Mackenzie.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 35 тис. тонн насіння соняшнику, повідомила Українська зернова асоціація.
В асоціації зазначили, що насіння соняшнику традиційно переважно перероблялося всередині країни.
Загальний експорт олійних культур у 2025/2026 МР скоротився: Україна експортувала 2,7 млн тонн сої, 1,82 млн тонн ріпаку та 35 тис. тонн насіння соняшнику.
Національний банк України у червні 2026 року оштрафував АТ «ПУМБ» на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор 7 липня.
За даними НБУ, порушення стосувалися неналежного перевірки нових та діючих клієнтів, а також незастосування посилених заходів перевірки щодо клієнта з високим ризиком ділових відносин.
Регулятор також вказав на неналежне застосування банком ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, НБУ зафіксував невизначення високого рівня ризику ділових відносин із клієнтами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Крім того, банк, за даними НБУ, несвоєчасно повідомляв спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції та порушив вимоги щодо припинення ділових відносин із клієнтами, які не надали документи або відомості для належної перевірки.
Окрім штрафу, ПУМБ отримав письмове попередження за недоліки у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу. НБУ вказав, що в них були відсутні процедури, достатні для ефективного управління ризиками та запобігання використанню банківських послуг для легалізації доходів, фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.
ПУМБ — Перший Український Міжнародний Банк, один із найбільших приватних банків з українським капіталом. Банк працює з 1991 року та надає послуги приватним клієнтам, підприємцям і бізнесу. ПУМБ є системно важливим банком за класифікацією НБУ та обслуговує близько 147 тис. корпоративних клієнтів і 1,9 млн роздрібних клієнтів.
Як повідомляє Сербський Економіст, албанський ринок нерухомості демонструє перші ознаки охолодження після кількох років різкого зростання цін. У червні індекс довіри у будівництві знизився на 0,8 пункту, а забудовники погіршили оцінки щодо майбутніх замовлень і цін, як випливає з огляду ділової та споживчої впевненості Банку Албанії.
Головний сигнал — падіння очікувань щодо нових контрактів. Балансовий показник щодо замовлень у будівництві опустився до мінус 26,2 пункту, що означає: кількість компаній, які очікують скорочення замовлень, помітно перевищує частку оптимістів. При цьому поточна будівельна активність поки що залишається приблизно на колишньому рівні.
Ціни поки що не перейшли до стійкого зниження, але очікування забудовників різко ослабли. Індекс цінових очікувань залишається позитивним — 14 пунктів, тобто частина ринку все ще очікує зростання, проте в травні показник становив 22 пункти, а навесні тримався на рівні близько 30 пунктів. Це свідчить не стільки про негайне падіння цін, скільки про швидке уповільнення ринку.
Банк Албанії також фіксує уповільнення зростання цін на житло. За індексом Фішера, середні ціни реалізованих угод зросли на 11,7% порівняно з попереднім півріччям і на 28% у річному вимірі, але це вже нижче за темпи першої половини 2025 року, коли річне зростання сягало 41,7%.
Особливо помітне охолодження в Тирані. У столиці індекс цін за останні шість місяців не змінився, а річне зростання склало лише 4,4%, тоді як у першій половині 2025 року ціни в Тирані зростали на 32,6% у річному вимірі. За даними ринку, кожна друга угода в столиці зараз укладається зі знижкою від початково запропонованої ціни.
При цьому узбережжя поки що утримує ринок від більш сильного уповільнення. Зростання цін у курортних зонах, зокрема у Влері, Саранді та Дурресі, підтримується іноземним попитом на апартаменти біля моря та нові туристичні комплекси. Банк Албанії зазначає, що основний внесок у загальне зростання індексу цін зробили саме прибережні райони.
Парадокс ринку полягає в тому, що попит слабшає, але будівництво продовжує йти високими темпами. Албанські ЗМІ з посиланням на непрямі податкові дані пишуть, що за перші п’ять місяців року могли бути затверджені дозволи приблизно на 2 млн кв. м будівництва, що наближається до рекордних обсягів 2024 року.
Практичний висновок для інвесторів простий: Албанія більше не виглядає ринком, де ціни зростають однаково швидко скрізь. Тирана вже наблизилася до цінової межі, а подальше зростання дедалі більше залежить від якості проєкту, локації та іноземного попиту. Узбережжя залишається сильнішим за столицю, але й там ризик перегріву зростає.
https://t.me/relocationrs/3184
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє норвезький уряд.
“Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
У вівторок прем’єр-міністр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
“Росія вдень і вночі надсилає в Україну сотні безпілотників і ракет. Система протиповітряної оборони Patriot є високоефективною та може протидіяти широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США. Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL, яку очолюють США. PURL – це програма НАТО з координації фінансування та пожертвування передового військового обладнання США Україні, включаючи засоби протиповітряної оборони. Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб полегшити швидке пожертвування Україні.
Як повідомляє норвезький уряд, Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав Сандвік.
В уряді зазначили, що між 2023 і 2025 роками Норвегія надала Україні підтримку протиповітряної оборони на загальну суму 30 мільярдів норвезьких крон. Норвегія також надає значне фінансування для зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році.
