Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) незабаром запровадить систему “Смарт-Тахо” – систему зчитування, аналізу і фіксації правопорушень у сфері режиму праці та відпочинку водіїв, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Модуль для дистанційного контролю може бути встановлений на рамці WIM-комплексу, або на транспортному засобі інспектора, або на іншій дорожній конструкції і автоматично зчитувати інформацію без зупинки авто. Це забезпечує системність та зниження людського фактору, а за ним і зниження корупційних ризиків”, – зазначив він.
Лагунін додав, що за допомогою Міністерства розвитку громад та територій була швидко напрацьована нормативна база, яка, зокрема, дозволить у найкоротший термін налагодити видачу карток до смарт-тахографів для водія, для інспектора Укртрансбезпеки, для підприємства-перевізника та пунктів сервісу тахографів, які здійснюють установку, адаптацію, обслуговування та калібрування тахо.
“Тож планується, що ця система зможе запрацювати на наших дорогах вже дуже скоро”, – наголосив очільник служби, але не уточнив конкретний термін.
За його словами, система буде запроваджена відразу без якихось додаткових етапів, а всі нові транспортні засоби вже усі обладнані цією новітньою моделлю.
Він додав, що до цього часу перевізники, які купували такі машини, не мали можливості пройти так звану повірку і адаптацію смарт-тахографів в Україні, тож їм доводилося виїжджати в європейську країну, щоб там здійснити повірку смарт-тахографу і тільки після цього вони могли виконувати перевезення по території країн-членів ЄУТР (Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення). А тепер це вже можна буде робити в Україні, підкреслив Лагунін.
Він уточнив, що норма щодо використання “Смарт-Тахо” діє лише для маршрутів на відстані від 50 км, тому у приміських перевезеннях вона не застосовується.
Машинобудівні підприємства ДТЕК Енерго в січні-червні 2025 року виготовили та відремонтували 1,707 тис. од. гірничошахтного устаткування, серед яких чотири нові комбайни для проведення гірничих виробок, повідомляє пресслужба енергохолдингу.
Згідно з пресрелізом у вівторок, окрім того, машинобудівники виготовили 1,2 млн запчастин та комплектуючих.
Як повідомлялось, у першому півріччі 2024 року було виготовлено та відремонтовано 757 од. ГШО, зокрема 8 нових прохідницьких і очисних комбайнів. Водночас запчастин і комплектуючих було вироблено 542 тис.
“Машинобудівники ДТЕК Енерго активно виготовляють обладнання та забезпечують шахтарів необхідними запчастинами. Це дозволяє українським шахтам стабільно видобувати вугілля, щоб теплова генерація впевнено пройшла період літніх пікових навантажень та надійніше увійшла в наступний опалювальний сезон”, – цитується у пресрелізі генеральний директор ДТЕК Енерго Олександр Фоменко.
Машинобудівні активи ДТЕК Енерго включають Дружківський машзавод (релокований 2022 року в Дніпро), харківський завод “Світло шахтаря” та Першотравенський РМЗ.
Як повідомлялось, за перше півріччя 2025 року ДТЕК Енерго інвестував в український вуглевидобуток 2,9 млрд грн, а 2024 року інвестиції в українські шахти склали близько 7,5 млрд грн, за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн.
З початку поточного року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели в роботу сім нових вугільних лав.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Громади або інші балансоутримувачі автомобільних доріг отримуватимуть 35% від штрафної санкції, яку згенерував автоматичний комплекс фіксації перевантаження (WIM-комплекс), встановлений на їх ділянці дороги.
Відповідний законопроєкт розробила Державна служба України з безпеки на транспорті (ДСБТ, Укртрансбезпека) разом з Міністерством розвитку громад та територій України, повідомив голова Укртрансбезпеки Микита Лагунін.
“Основний недолік WIM-комплексу – це відсутність достатньої кількісті їх на дорогах. В час війни WIM-комплекси не можуть бути пріоритетом, тому вирішили переглянути парадигму підходу до цього питання. Хочемо разом з нашим міністерством залучити до цього процесу інших стейкхолдерів-балансоутримувачів доріг місцевого значення, громади”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Лагунін уточнив, що зараз до Укртрансбезпеки під’єднано 57 WIM-комплексів, які працюють, хоча за першим планом, який було розроблено ще десь в 2020-му році, їх повинно було бути приблизно 250 одиниць.
За його словами, мова про WIM-комплекси на дорозі та ще новий вид автоматичної фіксації, так званий Low-Speed WIM – майданчики з більш точним вимірювальним обладнанням, які не мають такої високої пропускної спроможності, але їх доцільно розміщувати на місцях розвантаження/завантаження вантажів, наприклад, на в’їзді у порт.
“Якщо WIM-комплекс на трасі вантажівка може якось об’їхати селами, то на в’їзді у порт вона все одно проїде через цей Low-Speed WIM з високою точністю вимірювання”, – пояснив очільник служби.
Лагунін зазначив, що через п’ять років після впровадження системи WIM-комплексів, які не просто допомагали інспектору витягувати з потоку ту чи іншу автівку із ознаками перевантаження, а відразу її штрафувати, ця система показала себе дуже ефективною, тому головною задачею є її масштабування.
За словами голови, деякі проблеми в роботі WIM-комплексів існують, але їх вдається вирішити завдяки апгрейдам та закриттю лазівок, де водії об’їжджають ці комплекси.
Лагунін уточнив, що безпосередньо в Укртрансбезпеки не може бути WIM-комплексів, тому що вони є невід’ємною частиною дороги, як інженерної споруди, й тільки балансоутримувач дороги, наприклад, громада, може встановити WIM-комплекс.
В той же час він повідомив, що пропонується залишати 15% від штрафів на WIM-комплексах на розвиток Укртрансбезпеки, в якій наразі зарплата інспектора складає 22-23 тис. грн на місяць, а решта 50% – у загальний бюджет України.
Як сказав глава служби, зараз цей законопроєкт проходить обговорення з усіма зацікавленими ЦОВВ.
“Це дозволить нам швидко і ефективно розвинути мережу WIMів та збудувати ефективний комплекс запобіжників щодо перевантаження”, – підкреслив Лагунін.
За його словами, сьогодні приблизна вартість двополосного WIM-комплексу складає близько 18 млн грн, що не є непідйомним тягарем для більшості громад.
“Деякі WIM-комплекси, які встановлені у місцях, де проїжджають багато перевантажень, можуть окупатися за півроку. Ми не кажемо, що це повинно стати засобом заробітку грошей, але за ефективної роботи WIM-комплексу порушники розуміють, що не треба порушувати. Тож спочатку громади відіб’ють кошти на розбудову і утримання цієї системи, а потім зекономлять на збереженні доріг”, – вважає голова Укртрансбезпеки.
Він також повідомив, що за шість місяців державний бюджет поповнився на понад 65 млн грн завдяки WIM-штрафам, тоді як під час перевірок на дорозі, за аналогічний період, близько 300 інспекторів застосували санкцій на понад 283 млн грн. Найбільше WIM-комплекси зафіксували порушень в Київській області – 858 , Дніпропетровській та Полтавській областях – 395 та 207 відповідно, а всього було складено 2,7 тис. постанов на порушників.
“Якщо ми можемо розбудувати WIM-комплекси і замінити нашого інспектора на комп’ютери, які системно не беруть хабаря, то це буде круто… Наш основний акцент і пріоритізація – максимальна цифровізація всіх можливих функцій”, – наголосив Лагунін.
Загалом за чотири роки функціонування автофіксації до бюджету надійшло 560 млн грн.
Укртрансбезпека зазначає, що найчастіше WIM-система фіксує перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, штраф сягає 8,5 тис. грн. До повномасштабного вторгнення РФ цей показник складав 36% від загальної кількості порушень, тоді як після відновлення роботи комплексів WIM-систем з травня 2022 року показник підвищився до 64% від загальної кількості порушень.
1 липня ц.р. Президент Узбекистану ознайомився з презентацією планів у сфері цифрових технологій, штучного інтелекту та телекомунікацій.
Кількість резидентів IT-парку Узбекистану перевищила 2800, кількість іноземних компаній досягла 752. Високий дохід в цій сфері отримують близько 40 тисяч молодих людей.
За останні 5 років експорт галузі зріс зі $170 млн до майже $1 млрд.
У 2024 році стартапи залучили $70 млн венчурних інвестицій.
В результаті Узбекистан піднявся на 12 позицій і увійшов в топ-100 глобального рейтингу стартап-екосистем. Країна також піднялася на 17 позицій у міжнародному індексі готовності до штучного інтелекту, посівши перше місце в Центральній Азії.
Узбекистан очолив рейтинг країн СНД за темпами зростання телекомунікаційної галузі.
Робота в цьому напрямку послідовно триває. Зокрема, на наступний рік окреслюються такі цілі:
В рамках реалізації цих цілей було розроблено низку проектів нормативно-правових документів, які були обговорені під час презентації.
На сьогодні вже оцифровано 760 видів публічних послуг. Минулого року цифровими послугами скористалися 10 млн громадян.
Шавкат Мірзійоєв зазначив, що настав час переходити до наступного етапу – побудови Цифрового уряду. Перш за все, цифровізація має охопити найпопулярніші сфери: освіту, охорону здоров’я, будівництво та комунальні послуги.
Особлива увага була приділена розвитку технологій штучного інтелекту. Згідно з Указом Президента від 14 жовтня 2024 року затверджено стратегію розвитку ШІ до 2030 року. На розвиток інфраструктури в цій сфері виділено $50 млн.
Мета – створити національну модель штучного інтелекту та навчити 1 мільйон спеціалістів.
Міністр цифрових технологій доповів про поточні етапи реалізації цього завдання та заходи з удосконалення інфраструктури.
Одним із пріоритетів залишається розширення обсягів цифрових послуг та експортного потенціалу. Поки що основні показники зосереджені в Ташкенті, проте завдяки створеним в країні умовам і вигодам зростає інтерес з боку іноземних фахівців і компаній.
У цьому контексті Президент наголосив на важливості створення привабливого середовища в кожному регіоні з метою більш активного залучення іноземних ІТ-компаній та стимулювання розвитку цифрової економіки на всій території країни.
АТ “Укргазвидобування”, що входить до групи “Нафтогаз”, ввело в експлуатацію нову розвідувальну високодебітну свердловину з дебітом 383 тис. куб. м природного газу на добу.
Про це повідомляється у пресрелізі групи з посиланням на голову правління НАК “Нафтогаз України” Сергія Корецького.
“Цей результат — спільна заслуга всіх підрозділів “Укргазвидобування”, які були залучені до проєктування, буріння та облаштування. Дякую кожному, хто працював над цією свердловиною. Крок за кроком ми зміцнюємо власний видобуток”, – зазначив він.
Вказана свердловина похилоскерована, глибиною майже 5,7 км. Всі роботи — від буріння до запуску — виконано на півтора місяці раніше запланованого терміну.
Як проінформували у “Нафтогазі”, наразі на цьому ж родовищі триває буріння ще двох розвідувальних свердловин, а найближчим часом планується початок буріння ще трьох.
Як повідомлялося, “Укргазвидобування” за підсумками січня-березня 2025 року встановило новий рекорд із проходки – 107 136 метрів, що майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2024 року, та перевищує попередній квартальний максимум, зафіксований у третьому кварталі 2024 року (102 866 м).
Українці в січні-червні поточного року придбали 31,75 тис. електромобілів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Частка нової техніки в реєстраціях BEV становила 18% проти 20% в аналогічному періоді торік.
Зокрема продажі легкових електрокарів зросли на 28% – до 30,76 тис. од., комерційних у 2,1 раза – до 987 од., також продано три електробуси (торік – один).
Лідерську п’ятірку нових електромобілів на ринку у першому півріччі сформували BYD Song Plus – 967 од., Volkswagen ID.Unyx – 830 од., Honda eNS1 – 441 од., Zeekr 7X – 402 од. та Zeekr 001 – 366 од.
До першої п’ятірки вперше зареєстрованих вживаних електромобілів увійшли Tesla Model Y – 2,968 тис. од., Nissan Leaf – 2,853 тис. од., Tesla Model 3 – 2,670 тис. од., KIA Niro EV – 1,664 тис. од. та Hyundai Kona – 1,496 тис.од.
Як повідомлялося, торік, за даними “УкрАвтопрому”, реєстрації електромобілів (нових і уживаних) зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., зокрема легкових – на 37%, до 50,458 тис., комерційних – на 64%, до 1,264 тис., також було зареєстровано два електробуси. Частка нових електромобілів у цих даних становила 20%.
Своєю черго. Інститут досліджень авторинку на своєму сайті зазначає, що в червні поточного року сумарний обсяг сегмента електромобілів (імпортовані вживані, нові, внутрішній ринок) склав майже 9 тис., що на 2,3% менше, ніж у травні поточного року, але на 43,4% більше відносно торішніх показників червня.
“Попри загальне уповільнення темпів торгів на українському авторинку, сегмент електромобілів має всі шанси зберегти позитивну динаміку. На думку аналітиків Інституту, зростання продовжиться й цьогоріч, передусім через те, що з 2026 року в Україні повертається ПДВ на розмитнення електроавто”, – йдеться у повідомленні.
Аналітики вважають, що це неминуче спричинить підвищення їхньої вартості щонайменше на 20-30%, водночас звузиться вибір. Також свого додають ціни на пальне, які стрімко піднялися відразу на кілька гривень за літр, що дає переваги саме електротранспорту.
За даними експертів інституту, у червні частка підсегменту вживаних імпортованих електромобілів становила 53,3% (4,792 тис. од.), нових – 16,2% (1,458 тис.), внутрішніх перепродажів – 30,4% (2,735 тис.).
“Станом на кінець червня 2025 року в Україні (без урахування промислових електрокарів, тролейбусів та рейкових машин) парк транспорту групи BEV складає 171,1 тис. од. Найбільше у ньому легковиків — 166,4 тис., вантажівок 3,6 тис., також є 8 електробусів та понад 1 тис. різної мототехніки”, – йдеться в повідомленні.
