Впровадження єдиних критеріїв госпіталізації в Україні не означає автоматичного скорочення мережі лікарень, проте складні медичні втручання дедалі більше концентруватимуться в закладах, здатних забезпечити необхідний рівень безпеки, заявив заступник міністра охорони здоров’я України Євген Гончар в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, у більшості населених пунктів, де зараз працюють лікарні, місця надання медичної допомоги мають зберегтися. Питання полягає насамперед у наборі послуг, які конкретний заклад здатний безпечно надавати.
Невеликій лікарні необов’язково проводити хірургічні операції або приймати пологи, якщо вона не має достатньої кількості фахівців та необхідної інфраструктури.
Зокрема, для безпечного цілодобового спостереження за хірургічними пацієнтами необхідно мати кількох анестезіологів, тоді як у невеликих закладах іноді працюють лише один хірург і один анестезіолог.
При цьому базові послуги — сімейна медицина, консультації кардіолога, акушера-гінеколога та інших фахівців — повинні залишатися максимально територіально доступними.
Таким чином, розвиток лікарняної мережі відбуватиметься одночасно у двох напрямках: концентрація складної допомоги та збереження широкої мережі базових медичних послуг.
Греція посідає перше місце серед європейських країн за сезонним зростанням вартості короткострокової оренди житла: влітку середня ціна проживання виявляється на 54,9 % вищою, ніж у решту місяців року, свідчать дані аналітичної платформи AirDNA.
Дослідження AirDNA було опубліковано 21 травня 2026 року та оновлено 29 травня. Аналітики порівняли середню добову ставку короткострокової оренди — Average Daily Rate (ADR) — у червні-серпні з показником решти дев’яти місяців року.
У Греції середня ставка поза літнім сезоном становить 112,64 євро за ніч, тоді як у червні–серпні вона зростає до 174,46 євро. Таким чином, сезонна надбавка сягає 54,9% — це найвищий показник серед розглянутих європейських країн.
На другому місці — Хорватія, де літні ціни вищі на 37,6% — 154,28 євро проти 112,09 євро в іншу пору року. Третє місце посідає Португалія із сезонним зростанням на 36,5%, до 160,06 євро проти 117,27 євро.
Особливо сильно сезонність проявляється на популярних грецьких островах. На Міконосі середня вартість короткострокової оренди збільшується приблизно з 458 євро поза високим сезоном до 758 євро за ніч влітку, або на 65,6%.
При цьому серед окремих європейських курортів спостерігаються ще більш різкі коливання. Наприклад, португальський Портіман демонструє сезонне зростання близько 71,6 %, проте в рейтингу країн загалом саме Греція посідає перше місце.
Сильне підвищення цін супроводжується стійким попитом. За оцінкою AirDNA перед початком сезону, кількість заброньованих ночей у Греції на червень-серпень 2026 року була приблизно на 9,3% вищою, ніж роком раніше. На липень зростання ранніх бронювань становило 13,5%, на серпень — 11,4%.
Фактична статистика за літо підтверджує високий рівень цін. У червні середня вартість короткострокової оренди в Греції сягнула 178,8 євро за ніч, збільшившись на 12,2% у річному вимірі, тоді як у середньому по Європі вона становила 150,05 євро і зросла на 7,5%. Кількість доступних об’єктів у Греції при цьому скоротилася на 2,5%, приблизно до 156 тис.
У липні середня ціна піднялася вже до 200,35 євро за ніч, що на 12,8% вище показника липня 2025 року. Середньоєвропейська ставка становила 159,20 євро і зросла за рік на 8,2%. Дохід за одну доступну ніч у Греції збільшився на 14,3% — до 142,8 євро.
За більш тривалий період зростання ще помітніше. За даними AirDNA, середня вартість короткострокової оренди в Греції за десять років збільшилася приблизно на 100% — з близько 100 євро у 2016 році. За останні п’ять років зростання склало близько 38%.
При цьому твердження про те, що Греція «випередила всю Європу за темпами зростання цін на Airbnb», слід трактувати обережно. Перше місце стосується саме сезонного літнього приросту, тобто порівняння червня-серпня з рештою року, а не річного зростання цін. За фактичною динамікою липня зростання в Греції становило 12,8% у річному вимірі проти 8,2% у середньому по Європі.
Міністерство економіки та навколишнього середовища України ухвалило рішення надати індустріальним паркам «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» у Хмельницькій області та «КРОНОСПАН РІВНЕ» у Рівненській області загалом 56 млн грн державної підтримки, повідомило відомство 21 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» отримає 9,699 млн грн на облаштування під’їзних доріг до території парку. Ще 46,305 млн грн буде спрямовано «КРОНОСПАН РІВНЕ» на розвиток енергетичної інфраструктури.
«Державне стимулювання — це реальний інструмент, який дозволяє створювати промислову інфраструктуру, залучати інвестиції та розвивати переробну промисловість», — заявив заступник міністра економіки та навколишнього середовища України Віталій Киндратив. За його словами, підтримка дозволить паркам у Хмельницькій та Рівненській областях швидше запустити нові виробництва.
З урахуванням нового рішення з початку 2026 року державну підтримку отримали вже чотири індустріальні парки для реалізації чотирьох проєктів на загальну суму близько 152 млн грн. Наприкінці травня першими отримувачами цього року стали «СМАРТ ТЕХ ІНДАСТРІ» у Полтавській області та «Спарроу Парк Львів», яким було виділено понад 96,5 млн грн. З цієї суми 5,5 млн грн було призначено для будівництва газових і водопровідних мереж у полтавському парку, ще 91 млн грн — для відновлення інфраструктури львівського парку, пошкодженої внаслідок ракетного удару.
Державне фінансування індустріальних парків надається на умовах співфінансування. Зазвичай держава покриває до 50 % вартості проєкту, а для деокупованих і прифронтових територій, а також для відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, частка державної підтримки може сягати 80 %. Максимальний обсяг фінансування становить до 150 млн грн на один індустріальний парк.
Одержувачі коштів зобов’язуються протягом трьох років ввести в експлуатацію не менше 5 тис. кв. м промислової нерухомості та залучити до парку щонайменше двох учасників — промислових підприємств. Термін прийому заявок на державне стимулювання у 2026 році Мінекономіки продовжило до 31 серпня.
Індустріальний парк «АРТ ПАК ІНДАСТРІАЛ» було включено до державного реєстру 17 грудня 2025 року. Він розташований на території Хмельницької міської громади, займає 10,22 га та створений строком на 50 років. Основною спеціалізацією парку заявлено виробництво паперу та паперової продукції. У квітні 2026 року керуючою компанією стало ТОВ «АРТ ПАК СЕРВІС».
«КРОНОСПАН РІВНЕ» працює в селі Городок Рівненського району та займає близько 85 га. Парк внесено до реєстру в липні 2021 року. Його основними напрямками є деревообробна та меблева промисловість, а також складська діяльність. Початкова концепція передбачає створення близько 1,1 тис. робочих місць.
Для «КРОНОСПАН РІВНЕ» нинішнє фінансування є не першою державною підтримкою. У 2025 році парк отримав ще 55,3 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки. За даними Рівненської ОДА, Kronospan за кілька років інвестував у виробництво в регіоні понад 560 млн євро, а індустріальний парк розглядається як базова платформа для розвитку меблевого кластера.
За даними Мінекономіки, на сьогодні в Україні зареєстровано 123 індустріальні парки. Станом на кінець 2025 року на їхніх територіях було побудовано або перебувало в процесі будівництва 37 промислових підприємств, а загальний обсяг залучених інвестицій перевищував 45 млрд грн.
У державному бюджеті на 2026 рік на розвиток промислової інфраструктури індустріальних парків передбачено 1 млрд грн у рамках політики підтримки українських виробників «Зроблено в Україні».
держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, ПРОМИСЛОВІСТЬ
Нафтопереробні потужності в Європі та США скорочуватимуться протягом наступного десятиліття, тоді як на Близькому Сході, в Африці та Азії їхнє зростання триватиме, прогнозують експерти S&P Global Energy.
Уряди західних держав закликають компанії нарощувати потужності НПЗ, щоб забезпечити безперебійні поставки критично важливих ресурсів під час майбутніх криз, проте інвестори не виявляють бажання вкладати кошти в нові проєкти, що створить проблеми в майбутньому — як у Європі, так і в Північній Америці, пише газета Financial Times.
Цього року НПЗ у США та Європі працюють майже на межі своїх можливостей, оскільки галузь намагається впоратися з дефіцитом, спричиненим війною на Близькому Сході, і отримують високі прибутки.
Згідно з прогнозом S&P Global Energy, потужності європейських НПЗ скоротяться на 20 % за десять років до 2035 року включно, до рівня трохи вище 9 млн барелів на добу (б/д). Минулого року в Європі було закрито підприємства із сукупною потужністю переробки близько 500 тис. б/д, а, наприклад, Велика Британія втратила два з шести своїх НПЗ.
S&P Global Energy також очікує зменшення потужностей у США за цей період на 7%, до 16,7 млн б/д.
Енергетична криза, спричинена війною на Близькому Сході, не змінила траєкторію розвитку галузі, зазначає Деніел Еванс, який у S&P Global відповідає за ринок нафтопереробки.
«Недавні перебої з постачанням змусили переглянути уявлення про стратегічну важливість нафтопереробної галузі на Заході. Але чи змінює це фундаментальні фактори в довгостроковій перспективі? Я б сказав, що, найімовірніше, ні», — зазначив він.
На відміну від Північної Америки та Європи, компанії в Китаї, на Близькому Сході, в Індії та в Африці побудували великі нові та висококонкурентні НПЗ.
Урожайність лохини в Україні у сезоні 2026 року виявилася низькою майже по всій країні, при цьому в окремих господарствах урожай середньостиглих сортів практично відсутній, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА).
Основною причиною проблем стали весняні заморозки, які найсильніше вплинули на середньостиглі та пізні сорти лохини.
«Урожайність цього року дійсно погана. І так майже по всій Україні», — сказав Баштанник. За його словами, в окремих місцях врожайність середньостиглих сортів виявилася «абсолютно нульовою».
При цьому ситуація на споживчому ринку виглядає зовсім інакше: незважаючи на проблеми з врожайністю, лохина в розпал сезону суттєво подешевшала. За оцінкою голови УПОА, відпускна ціна ягоди безпосередньо з господарств становить близько 100 грн/кг, тоді як роздрібна ціна перебуває приблизно на рівні 200 грн/кг.
Баштанник зазначає, що лохина поступово перестає бути нішевою дорогою ягодою і перетворюється на масовий продукт для українського ринку. Зростання внутрішнього споживання супроводжується розширенням пропозиції, хоча найефективніші виробники, як і раніше, орієнтуються, зокрема, на експорт.
«Лохина стала «народною» ягодою, тому що її зараз багато і вона подобається споживачам», — зазначив президент УПОА.
Додатковим обмеженням для галузі залишається дефіцит працівників, особливо під час збору врожаю. За словами Баштанника, нестача робочої сили стосується практично всіх виробників і здатна стримувати подальше розширення ягідного бізнесу.
Вирощування лохини в контейнерах і тунелях, що дозволяє частково зменшити вплив несприятливої погоди, поки що також не стало масовим в Україні. Голова УПОА вважає цю технологію скоріше нішевою через високу вартість субстратів, інфраструктури та додаткових вимог до виробництва.
Проблеми з урожаєм виникають на тлі складної ситуації з експортом української лохини. За опублікованими 12 серпня даними асоціації «Ягодарство України», у 2025/26 маркетинговому році експорт лохини скоротився майже втричі — до 7,6 тис. тонн проти 24,4 тис. тонн у попередньому сезоні. Експортна виручка знизилася на 40% — до 44,5 млн євро, незважаючи на зростання середньої експортної ціни до 5,85 євро за кг.
Основними закордонними ринками для української лохини залишалися Польща, Австрія та Чехія.
Таким чином, сезон 2026 року для українських виробників лохини складається неоднозначно: внутрішній попит зростає, і ягода стає доступнішою для споживачів, проте весняні заморозки різко знизили врожайність частини сортів, галузь відчуває брак працівників, а обсяги експорту залишаються значно нижчими за попередній сезон.
Українська плодоовочева асоціація об’єднує виробників, переробників та експортерів плодоовочевої продукції й займається розвитком внутрішнього ринку та просуванням української продукції на зовнішніх ринках.
У Стамбулі щороку зносять і перебудовують близько 10 тис. потенційно небезпечних будівель у рамках масштабної програми оновлення житлового фонду, яку влада прискорює через високий ризик сильного землетрусу в районі Мармурового моря.
Як повідомила турецька газета Hürriyet Daily News з посиланням на офіційні дані та оцінки фахівців у галузі містобудування, на Стамбул припадає приблизно половина всіх проєктів зі знесення та реконструкції аварійних будівель у Туреччині. По всій країні щороку демонтується близько 20 тис. таких об’єктів.
Особливо масштабна програма діє в самому Стамбулі, де проживає понад 15 млн осіб. За оцінками турецької влади, близько 1,5 млн самостійних житлових і комерційних об’єктів у місті належать до групи ризику, причому приблизно 600 тис. потребують термінової реконструкції.
Темпи оновлення міста помітно зросли. За даними Anadolu Agency станом на 25 липня 2026 року, з моменту ухвалення в Туреччині закону про міську трансформацію у 2012 році в Стамбулі до програми реконструкції було включено понад 1,274 млн самостійних об’єктів нерухомості. Будівництво 998 тис. з них уже завершено, ще понад 276 тис. об’єктів реконструюються у всіх 39 районах міста.
Одним з основних інструментів прискорення реконструкції стала державна програма Yarısı Bizden — «Половина від нас». Власникам квартир у будівлях, визнаних небезпечними, держава надає 875 тис. турецьких лір гранту, 875 тис. лір пільгового кредиту та 125 тис. лір допомоги на переїзд. Загальний пакет підтримки для одного житлового об’єкта таким чином може сягати 1,875 млн лір.
Програма діє до 31 грудня 2026 року. У лютому влада додатково пом’якшила умови: скористатися державною підтримкою зможуть усі власники житлових і комерційних об’єктів у Стамбулі, будівлі яких будуть офіційно визнані ризикованими до цієї дати. Таким чином, програма поширюється, зокрема, на об’єкти, які отримали цей статус у 2025–2026 роках.
На цьому тлі власники прискорюють подання заявок, а будівельні та демонтажні роботи тривають практично в усіх районах мегаполісу. Старі п’яти-восьмиповерхові будинки поступово замінюються новими будівлями, спроектованими відповідно до сучасних вимог сейсмостійкості. При цьому представники будівельної галузі застерігають, що прискорення знесення не повинно відбуватися за рахунок безпеки мешканців та екологічних вимог.
Сейсмічний ризик для Стамбула залишається одним із ключових факторів міської політики.
В офіційному сценарії Стамбульської муніципалітету на випадок землетрусу магнітудою 7,5 передбачається, що близько 48 тис. будівель можуть зазнати важких або дуже важких пошкоджень, а кількість будівель із пошкодженнями середнього ступеня та вище може сягнути 194 тис.
Таким чином, нинішній будівельний бум у Стамбулі пов’язаний не лише з розвитком ринку нерухомості, а насамперед із спробою влади прискорити заміну найбільш вразливого житлового фонду до можливого сильного землетрусу.
