Страхова компанія «Арсенал Страхування» (Київ) стала офіційним страховим партнером футбольного клубу «Шахтар», про що повідомляється на сайті компанії.
«Партнерство між компанією «Арсенал Страхування» та ФК «Шахтар» ґрунтується на спільних цінностях: прагненні до лідерства, постійному розвитку, професіоналізмі та відповідальності», – зазначається в повідомленні.
Крім того, повідомляється, що найближчим часом «Арсенал Страхування» та ФК «Шахтар» представлять спеціальні пропозиції та цікаві заходи для вболівальників.
«Арсенал Страхування» – компанія з нежиттєвого страхування зі 100% українським капіталом. Працює з 2005 року. За підсумками 2025 року, за даними НБУ, посідає четверте місце за валовими преміями серед нежиттєвих страховиків України.
Для повноцінного застосування законодавства про лобіювання на місцевому рівні Україні необхідні єдині практичні правила взаємодії лобістів із депутатами та посадовими особами, а також чітке розмежування лобіювання, адвокації та представництва приватних інтересів, вважають експерти.
Як повідомила представниця Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба, асоціація підготувала дорожню карту взаємодії лобістів з органами місцевого самоврядування та має намір направити рекомендації обласним радам.
«Лобіст має відкрито ідентифікувати себе, клієнта або бенефіціара, чітко визначати предмет лобіювання та діяти виключно в межах закону. Водночас депутати і посадові особи повинні розуміти, як правильно фіксувати контакти, перевіряти статус лобіста та запобігати ризикам незаконного впливу. Саме така зрозуміла процедура має стати основою професійного діалогу між бізнесом, громадою та владою», – наголосила Глоба на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в середу.
В свою чергу, експерт і депутат Київської міської ради Володимир Бондаренко зазначив, що закон про лобіювання створив загальну рамку для прозорої взаємодії бізнесу та влади, однак залишив низку прогалин, особливо помітних на місцевому рівні. За його словами, одна з ключових проблем стосується визначення об’єкта лобіювання, оскільки профільний закон відсилає до закону про правотворчу діяльність, який ще не набрав повної чинності.
«Закон створив рамку для регулювання, але водночас не дав достатньо чітких правил роботи, зокрема на рівні органів місцевого самоврядування, де сьогодні ми відчуваємо найбільше прогалин. Ці питання не можна вирішувати лише роз’ясненнями НАЗК, які не мають сили закону і не можуть змінювати законодавчі норми. Відповідні прогалини мають бути усунуті безпосередньо в законодавчій площині», – наголосив Бондаренко.
Він також звернув увагу на проблеми розмежування комерційного та суспільного інтересу, лобіювання й адвокації, які, на його думку, мають бути чіткіше врегульовані законом.
Адвокат, лобіст, голова АО “А.Два.Ка.Т” і член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц представив покроковий алгоритм взаємодії лобіста з місцевою радою.
За його словами, процедура має складатися із семи етапів: перевірки статусу лобіста, його ідентифікації, первинного контакту, подання аналітичного обґрунтування, попередньої оцінки пропозицій, проходження процедур ради та моніторингу результатів.
«Будь-який контакт має починатися з ідентифікації. Лобіст повинен повідомити, що він є лобістом, кого представляє, у чиїх інтересах діє, який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання і в якому форматі передбачається взаємодія. Після цього посадова особа або депутат можуть перевірити його статус у Реєстрі прозорості й уже на цій основі продовжувати комунікацію», – пояснив Куц.
Він наголосив, що не кожне звернення громадянина або представника бізнесу до місцевої влади є лобіюванням.
«Не потрібно, щоб після кожного звернення мешканця із заявою про виділення чи приватизацію земельної ділянки працівник місцевої ради повідомляв про лобістську зустріч. Предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, тобто правила, які застосовуються неодноразово і до невизначеного кола осіб. Саме це розмежування має бути базовим для практичного застосування закону», – наголосив Куц.
Віце-президент Конгресу самоврядування України Іван Фурсенко зазначив, що нові правила мають перевести відносини між лобістами та місцевою владою від неформальної моделі до відкритої процедури, де кожна сторона розуміє свої права, обов’язки й відповідальність.
«Ми переходимо від неформальної моделі спілкування до моделі, де кожна сторона знає свої права, свої обов’язки та власну відповідальність. Закон не обмежує право лобіста доносити позицію клієнта, а лише робить цей процес відкритим, прозорим і зрозумілим. Так само він захищає депутата, який більше не повинен здогадуватися, чиї саме інтереси представляє його співрозмовник», – зазначив Фурсенко.
«Багато хто хвилюється, що будь-яка зустріч із громадськістю чи бізнесом тепер стане проблемою, але це не так. Закон не забороняє комунікацію, він лише вимагає її прозорості. Якщо депутат дотримується встановленої процедури, фіксація контакту захищає його самого від звинувачень у прихованому впливі», – наголосив Фурсенко.
Член етичної ради Національної асоціації лобістів України та депутат Сумської обласної ради Вадим Ващенко заявив, що саме на місцевому рівні прозорість лобістських контактів має особливе значення, оскільки громади ухвалюють рішення щодо інфраструктури, підприємництва, робочих місць, інвестиційних проєктів і відновлення.
«Місцева рада повинна бути не лише органом, який ухвалює рішення, а відкритим майданчиком для професійного діалогу між громадою, бізнесом, інвесторами та експертним середовищем. Коли кожна зустріч зафіксована і зрозуміло, хто представляє інтереси, яке питання обговорюється та який очікується результат, депутат або посадова особа можуть працювати відкрито й без ризику звинувачень у прихованому впливі. Це захист і для бізнесу, і для органів місцевого самоврядування», – сказав Ващенко.
За його словами, після завершення війни саме громади стануть основними центрами залучення інвестицій і донорської допомоги, тому якість та прозорість процедур безпосередньо впливатимуть на готовність бізнесу вкладати кошти.
«Прозорість сьогодні – це фактор інвестиційної привабливості. Громади, які першими запровадять сучасні стандарти відкритої взаємодії, отримають перевагу в роботі з інвесторами, донорами та міжнародними організаціями. Сильна громада – це не там, де немає лобіювання, а там, де воно є відкритим, законним і працює в інтересах розвитку громади», – наголосив Ващенко.
Лобістка, членкиня етичної ради Національної асоціації лобістів України Віолетта Суханова зазначила, що дорожня карта має дати депутатам і посадовцям простий алгоритм дій у разі контакту з лобістом.
«Не потрібно боятися спілкування із зареєстрованим лобістом – закон легалізував таку взаємодію, і сам факт зустрічі не є порушенням. Важливо, щоб вона відбувалася відкрито, прозоро і в межах законодавства. Якщо депутат не отримав відповіді на питання, хто до нього звернувся, кого ця особа представляє і який нормативно-правовий акт є предметом лобіювання, він має право призупинити таку взаємодію до з’ясування всіх обставин», – пояснила Суханова.
Вона наголосила, що для визначення лобіювання мають одночасно бути наявні три елементи: зареєстрований суб’єкт лобіювання, конкретний нормативно-правовий акт як предмет лобіювання та комерційний інтерес.
«Громадські слухання, електронні петиції, звернення громадян, захист власних прав або участь у відкритих консультаціях самі по собі не є лобіюванням. Так само професійна зустріч із зареєстрованим лобістом сама по собі не підлягає окремому декларуванню. Завдання дорожньої карти – дати депутату можливість за кілька хвилин зрозуміти, хто до нього звернувся, чи є ця взаємодія законною і як правильно діяти далі», – зазначила Суханова.
Лобістка, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді Валерія Голованова представила практичні рекомендації щодо ведення журналу контактів і протоколу зустрічей.
«Журнал контактів – це не бюрократична формальність, а один зі ступенів захисту депутата. У ньому потрібно фіксувати дату і формат зустрічі, статус особи, клієнта або бенефіціара, конкретний предмет обговорення та перелік переданих матеріалів. При цьому не повинно бути жодних оціночних суджень — лише факти, які підтверджують, що контакт відбувся», – сказала Голованова.
За її словами, протокол зустрічі має містити аргументи сторони лобіювання, позицію депутата та інформацію про передані матеріали й досягнуті домовленості.
«Якщо були передані матеріали або взяті конкретні зобов’язання, це потрібно зафіксувати. Якщо ж конкретних зобов’язань не було, це також варто прямо зазначити, щоб у майбутньому уникнути спекуляцій щодо того, хто і що нібито обіцяв. Єдина практика в усіх місцевих, районних та обласних радах зробить таку взаємодію зрозумілішою і для депутатів, і для лобістів», – наголосила Голованова.
Підсумовуючи дискусію, Бондаренко зазначив, що легалізація лобіювання є важливим елементом європейської інтеграції України, однак нормативна база ще розвиватиметься.
«За дев’ять місяців практичного застосування закону неможливо вирішити всі проблеми. Культура нормативного регулювання лобіювання в Європі формувалася десятиліттями, тому українська законодавча база також буде розвиватися. Головне зараз — не боятися застосовувати закон, але водночас чітко враховувати передбачені ним обмеження та працювати над усуненням прогалин», – підсумував Бондаренко.
Представники Національної асоціації лобістів України також повідомили, що дорожню карту буде оприлюднено на сайті організації та направлено обласним радам для використання в роботі.
БОНДАРЕНКО, ВАЩЕНКО, Глоба, ГОЛОВАНОВА, Куц, лобісти, ЛОБІЮВАННЯ, НАЛУ, СУХАНОВА, Фурсенко
ТОВ “Смарт Тех Індастрі” планує залучити $13 млн на будівництво високотехнологічного комплексу з вирощування та глибокої переробки форелі “Долина форелі” у Полтавській області. Загальна вартість проєкту становить $62,5 млн, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, презентованому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську.
Як зазначається в каталозі, комплекс буде розташований поблизу села Засулля Лубенського району та складатиметься з п’яти виробничих модулів загальною потужністю 2,5 тис. тонн продукції на рік.
На підприємстві планують випускати філе форелі, очищену та порційну рибу, а також продукцію з доданою вартістю і надаватимуть послуги з переробки та пакування для корпоративних клієнтів.
Проєкт базується на технології замкненого водопостачання (RAS), передбачає автоматизацію виробничих процесів і використання данських інженерних рішень. Основними ринками збуту визначено торгівельні мережі та заклади готельно-ресторанного бізнесу України та країни Європейського Союзу.
Згідно з каталогом, проєкт готовий до реалізації. Проєктні роботи завершені, отримані необхідні дозволи, проведенв експертиза та розпочато будівництво інженерної й транспортної інфраструктури, зокрема мереж газо-, водо- та електропостачання.
Проєкт реалізується на території індустріального парку Smart Tech Industry, що дає змогу скористатися державними податковими та митними стимулами. Орієнтовний період реалізації становить три роки, строк окупності – 2,5 року.
Як повідомлялось, у березні 2024 року Кабінет міністрів включив індустріальний парк “Смарт Тех Індастрі” у Лубенському районі Полтавської області до Реєстру індустріальних парків. Концепція парку передбачала будівництво підприємства з глибокої переробки агропродукції. Згідно з підписаним меморандумом з американськими інвесторами, в облаштування його інфраструктури планувалося інвестувати $7 млн, у будівництво об’єктів парку – $20 млн. Очікувалося створення близько 350 робочих місць.
ТОВ “Смарт Тех Індастрі” засноване у 2016 році. Основним напрямом діяльності компанії є створення та розвиток індустріального парку Smart Tech Industry і реалізація промислових проєктів на його території.
аквакультура, Долина форелі, ІНВЕСТИЦІЯ, переробка риби, Смарт Тех Індастрі
Українські аграрії станом на 7 липня намолотили 1,022 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Цьогоріч через погодні умови жнива розпочалися дещо пізніше. Але аграрії працюють максимально інтенсивно, і вже маємо перший мільйон тонн зерна – це хороший результат для цієї дати. Він став можливим завдяки злагодженій роботі виробників та ефективній організації польових робіт навіть в умовах безпекових і логістичних викликів”, – цитує пресслужба заступника міністра Тараса Висоцького.
За інформацією міністерства, жнива ранніх зернових та зернобобових культур тривають у 15 областях. Зернові вже обмолочено на площі 251,4 тис. га, що становить 3% від прогнозованої, середня врожайність становить 40,7 ц/га.
Аграрії вже зібрали 719,4 тис. тонн ячменю, 264,6 тис. тонн пшениці та 35,1 тис. тонн гороху.
У Херсонській та Івано-Франківській областях розпочалося збирання ріпаку, якого намолочено 2,68 тис. тонн.
Найбільші обсяги зерна нового врожаю намолотили аграрії Одеської (389 тис. тонн) та Миколаївської (347,2 тис. тонн) областей.
За інформацією Мінекономіки, українські аграрії засіяли понад 20 млн га озимими та ярими зерновими й олійними культурами у 2026 році. Зокрема 5,88 млн га ярими зерновими та зернобобовими і 7 млн га технічними культурами.
UKRNAFTA другий місяць поспіль очолює рейтинг імпортерів дизельного пального.
За підсумками червня компанія завезла в Україну 70,7 тисяч тонн ресурсу.
Таким чином, за даними аналітичного видання НафтоРинок Daily Fuels&LPG, UKRNAFTA забезпечила 14,8% від усіх поставок дизельного пального у червні – загалом це 477,4 тисячі тонн.
«Найбільша мережа автозаправних комплексів України продовжує забезпечувати усіх своїх клієнтів – населення, критичні служби, бізнес – якісним пальним», – наголосив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
Кожен літр пального на UKRNAFTA – це стабільний стандарт Євро-5 від кращих європейських та світових виробників та регулярний контроль, від відбору проб на АЗК до лабораторних досліджень.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
IMPORT, UKRNAFTA, АЗК, дизельне пальне, лідер ринку, НафтоРинок
Національний банк України у червні 2026 року застосував заходи впливу до ТОВ «Ай Ломбард» за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства, повідомив регулятор 7 липня. Загальна сума штрафів склала 4,196 млн грн.
Основний штраф — 4,096 млн грн — компанія отримала за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу.
За даними НБУ, порушення стосувалися розробки та впровадження внутрішніх документів, перевірки клієнтів, застосування ризик-орієнтованого підходу, додаткових заходів щодо політично значущих осіб, а також надання інформації та документів на запити Нацбанку.
Ще 100 тис. грн штрафу «Ай Ломбард» отримав за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій. Зокрема, НБУ вказав на відсутність у внутрішніх документах порядку взаємодії між відокремленими підрозділами під час проведення валютно-обмінних операцій, а також на невиконання інкасації залишків валютних цінностей у касі структурного підрозділу.
Крім того, компанія отримала письмові попередження за неналежне ведення анкет клієнтів та здійснення з фізичними особами-нерезидентами валютних операцій з надання та погашення кредитів, а також сплати відсотків у гривні без відповідної ліцензії НБУ.
ТОВ «Ай Ломбард» — небанківська фінансова установа, зареєстрована в Україні. НБУ включив компанію до Державного реєстру фінансових установ і видав їй ліцензію на надання фінансових послуг у жовтні 2023 року.
