Водночас прибутки банків зросли на 22%Майже 120 млрд грн заробили українські банки за 7 місяців 2024 року за даними НБУ. 93 млрд грн склав чистий прибуток після оподаткування. Разом із заробітками росте й податок на прибуток. Так, цьогоріч фінансові установи вже сплатили у 1,8 разів більше податку на прибуток, ніж минулоріч. На Приват припадає 40% від прибутку всіх банків, а найбільше виріс МТБ — аж у 13 разів.
119,44 млрд грн прибутку разом отримали банки в Україні. Це на 22% більше, ніж за аналогічний період торік: 97,53 млрд грн.
В 1,8 разів цьогоріч зросла сума податку на прибуток — до 25,83 млрд грн. Навіть попри збільшення податків, чистий прибуток все одно більший на 13%, аніж торік: 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн.
АТ Альпарі банк відкликав свою ліцензію за власним бажанням у червні, тож наразі в Україні працює 62 банки. 8 з них отримали збитки.
На топ-10 банків України наразі припадає 86% від сукупного прибутку: 80,13 млрд грн.
Державні банки
На державні банки припадає 63% від загального прибутку усіх банків. Стабільно лідує Приват: 37,16 млрд грн прибутку після оподаткування. Це на 8% більше, ніж минулоріч.
Саме на Приват припадає 40% від загального прибутку всіх банків країни. Витрати банку на податки виросли у 1,5 рази та склали 12,13 млрд грн.
Загалом 5 із 6 державних банків за цей період отримали сукупний прибуток у розмірі 58,84 млрд грн, а витрати на податки склали 14,6 млрд грн.
Банки з іноземним капіталом
21,5 млрд грн заробили банки з іноземним капіталом. Це на 9% більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Податок на прибуток банків цієї групи виріс в 1,7 разів цьогоріч та сягнув 7,26 млрд грн. Наразі на них припадає 23% від сукупного прибутку усіх банків.
Райффайзен Банк залишився лідером цієї групи: 4,87 млрд грн. Це на 28% більше, ніж за відповідний період минулоріч. Витрати на податки Райффайзен Банку зросли вдвічі та склали 1,63 млрд грн.
Банки з приватним капіталом
Сукупний прибуток банків з приватним капіталом зріс на 29% — до 13,39 млрд грн. Відповідно, податки зросли вдвічі: до 3,95 млрд грн. Наразі на цю групу банків припадає 14% сукупного прибутку.
Лідером групи є ПУМБ — 4,24 млрд грн. Водночас найбільший приріст серед усіх банків країни показав МТБ банк: аж у 13 разів, до 539,8 млн грн.
Нагадаємо, наразі у Верховній раді розглядають законопроєкт № 11416-д, у якому пропонується запровадити 50% податку на прибуток для банків на 2024 рік.
Президент України Володимир Зеленський призначив Олександра Камишина радником президента України зі стратегічних питань.
Це закріплено указом №623/2024 від 8 вересня, який опубліковано на сайті президента.
Раніше повідомлялося, що Верховна Рада 4 вересня відправила у відставку міністра з питань стратегічних галузей промисловості Камишина. На цю посаду Камишина було призначено в березні 2023 року, а до цього, у 2021-2023 рр., він був головою правління АТ «Укрзалізниця».
Як змінився ринок нерухомості України станом на кінець літа 2024 року — проаналізував український маркетплейс нерухомості DIM.RIA. Аналітичне дослідження включає стан ринку продажу первинного та вторинного житла, стан ринку оренди та поведінку українців, які шукають квартири.
Первинний ринок
Пропозиція
Станом на кінець серпня 2024 активними є відділи продажів у 77% новобудов. Від початку літа в Україні здали в експлуатацію 23 новобудови на 72 секції: з них по 6 новобудов у Київській та Львівській областях, 5 — в Івано-Франківській, по 2 — в Дніпропетровській та Одеській областях і по одному об’єкту в Житомирській та Хмельницькій.
Ціни
Середня вартість за один квадратний метр у доларі протягом серпня дещо знизилась майже в кожній області України, проте рік до року зростання вартості відбувалось в половині регіонів. Найбільш стрімкий ріст цін аналітики відзначили у Кіровоградській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Волинській та Черкаській областях. Найдорожчим на первинному ринку лишається Київ з середньою ціною $1 338 за м².
Попит
Протягом серпня аналітики DIM.RIA відзначили значне пожвавлення інтересу до первинного житла серед користувачів з усіх областей, проте у масштабі року збереглась тенденція зниження активності. Вона оминула лише Київську область, де користувачі робили в півтора раза більше пошукових запитів порівняно з серпнем 2023, та Житомирську область, де пошуки також дещо зросли.
Вторинний ринок
Пропозиція
На ринку продажу вторинного житла кількість пропозицій протягом року найбільше зросла у Київській, Івано-Франківській та Запорізькій областях, та в більшості решти регіонів вона знизилась, подекуди більш як на 50% (Харківська та Сумська області). Також набагато менше власників стали пропонувати своє житло для продажу у Дніпропетровській, Одеській та Запорізькій областях: там спад кількості оголошень спостерігається на 37-47% протягом року.
Ціна
У серпні 2024 ціна продажу однокімнатної квартири коливалась у більшості областей в межах кількох відсотків, водночас у порівнянні з даними за серпень 2023 року вона переважно зростала. Найбільший ріст показали Волинська, Чернівецька та Івано-Франківська області. Найдорожчим лишається Київ: у столиці власники просять у середньому $85 845 за однокімнатне житло.
Якщо розглядати столицю детальніше, найдорожчим лишається Печерський район з середньою ціною однокімнатної квартири $110 969, а найнижчу суму вказують власники житла у Деснянському — $48 487.
Інтерес
У серпні в більшості областей інтерес користувачів до вторинного житла пожвавився, найбільший приріст пошукових запитів відбувся в Одеській та Львівській областях. Та у порівнянні поточної та торішньої ситуації всі області стали отримувати менше пошукових запитів з купівлі житла. Найбільший відсоток покупців втратили Херсонська та Сумська області, а також відчутного зниження інтересу зазнали Івано-Франківська, Черкаська, Кіровоградська, Волинська, Чернівецька та Львівська області: від -40% до -46%.
Попри зменшення пошукових запитів кількість відгуків користувачів всюди перевищує кількість доданих оголошень. П’ятірка областей, де попит найбільше перевищує пропозицію: Волинська, Тернопільська, Вінницька, Чернівецька та Житомирська — тут на одне нове оголошення припадає в середньому 12-23 відгуки. Найбільша кількість оголошень та відгуків на них — у столиці, проте там розрив між пропозицією та попитом майже відсутній.
Ринок оренди
Пропозиція
На ринку оренди порівняно з серпнем попереднього року у півтора-два рази зросла кількість пропозицій житла у Волинській, Івано-Франківській, Львівській та Закарпатській областях. При цьому в центральних областях включно з Києвом аналітики відзначили спад кількості житла.
Ціна
Найдорожчою локацією для оренди квартири залишається Київ з середнім цінником 18 205 грн за однокімнатну квартиру. За місяць вартість житла у столиці піднялась на 1%, а протягом останнього року збільшення склало 18%. Ціни ростуть і в інших регіонах, найактивніше — у Житомирській, Волинській, Рівненській областях (від +39% до +114% за рік).
Столиця дає змогу обрати більш бюджетне житло залежно від району. Найнижчі ціни можна знайти у Деснянському районі, в середньому 10 293 грн за однокімнатну квартиру, а от найдорожчим став Шевченківський район зі середньою ціною оренди за місяць 23 408 грн.
Інтерес
У серпні користувачі більш активно шукали житло у Львівській, Одеській, Дніпропетровській Тернопільській, Івано-Франківській областях та в столиці. Кількість пошуків там виросла від +12% до +44%.
Співвідношення кількості оголошень про оренду та кількості відгуків на них у серпні в Києві склало 1:9. При цьому в Київській області без урахування Києва на одне нове оголошення припадало у середньому 18 відгуків користувачів. Також високим попитом відносно пропозиції вирізнились Одеська, Хмельницька, Вінницька та Тернопільська області.
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у серпні 2024 року зросли на 13% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1083 од., що також на 13% більше, ніж у липні поточного року, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, від початку поточного року попит на ці авто демонстрував щомісячний приріст, проте в липні перейшов до негативної динаміки, скоротившись на 2% до липня-2023 і на 20% – до червня-2024.
Згідно з повідомленням асоціації, у серпні лідерство на ринку зберегла марка Renault – 282 од. (у серпні-2023 лідирувала зі 191 од.), на друге місце вийшов MAN – 102 од. (у серпні минулого року – дев’яте місце в рейтингу з 42 од.), на третє – Ford із реєстрацією 96 од. (п’яте місце з 72 од.).
До п’ятірки лідерів також увійшли Citroen (72 од.) і Scania (58 од.), які в серпні минулого року відповідно посідали 10-й (39 од.) і другий (98 од.) рядки рейтингу, а в липні поточного року – третій і другий.
За даними “Укравтопрому”, загалом у січні-серпні український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили майже 8,3 тис. нових машин – на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting, згідно аналізу сегмента вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни в серпні, відзначає майже 15%-й приріст – до 480 од.
“Якщо на ринку легкових автомобілів у серпні спостерігався ажіотаж, викликаний чутками про введення 15% військового збору, то в сегменті вантажівок цей чинник не діяв”, – наголошується в повідомленні на сайті групи.
Також непоганий приріст демонстрував “легкий” сегмент, тоді як реалізація “фур” трохи знизилася (-1%).
“На цьому тлі європейські оператори почали активно залучатися до забудови спецтехніки на українських підприємствах, що призвело до появи нових моделей”, – констатується в повідомленні.
Активно відмовлялися від російської техніки держпідприємства, які все частіше переходять на європейські шасі, зазначили аналітики.
У результаті, за даними AUTO-Consulting, лідером у серпні став MAN з часткою ринку 17%, другою стала Scania з 12%, а на третє місце вийшов Ford, що розвиває співпрацю з українськими виробниками надбудов. Активно в серпні працювали дилери Volvo і Renault, а лідерами за темпами зростання стали JAC і Isuzu.
Як повідомлялося, 2023 року, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од.
Водночас сегмент вантажівок понад 3,5 тонни, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Консолідована виручка гірничо-металургійної групи «Метінвест» у першому півріччі 2024 року становила $4,319 млрд, збільшившись на 22% до першого півріччя 2023 року, цей результат здебільшого пов’язаний зі зростанням продажів на 63% – до $1,847 млрд гірничодобувного сегмента через ослаблення логістичних обмежень для українського експорту і підвищення попиту на окатиші.
«Чорноморський коридор дав змогу продавати залізорудну продукцію до Китаю… Зовнішній виторг металургійного та гірничодобувного сегментів зріс на 2% і 63% у річному обчисленні відповідно, на металургійний сегмент припало 57%, а на гірничодобувний сегмент – 43% від загального виторгу», – наголошується у звіті компанії в п’ятницю ввечері.
Згідно з ним, скоригована EBITDA збільшилася до $650 млн, збільшившись на 33% завдяки поліпшенню показників в обох сегментах, зокрема внесок металургійного сегмента становив 25%, гірничодобувного сегмента – 75%.
Загальний борг і чистий борг знизилися відповідно на 12% і 4% – до $1,740 млрд і $1,284 млрд. Зазначається, що групі вдалося погасити понад $500 млн боргу з початку повномасштабного вторгнення до кінця червня 2024 року.