У січні-вересні 2026 року Польща збільшила постачання дизельного палива в Україну на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до понад 2 млн тонн, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
У вересні з Польщі було поставлено 202,6 тис. тонн дизельного палива, що практично відповідає рівню вересня 2025 року — 202 тис. тонн.
Другим за величиною напрямком у вересні залишалася Румунія з 156,7 тис. тонн проти 158,6 тис. тонн роком раніше. Поставки з Литви зросли на 7% — до 65,9 тис. тонн.
Водночас істотно знизився імпорт з півдня Європи. Поставки з Греції скоротилися на 70% — до 40,8 тис. тонн, а з Туреччини — на 88%, до 6,1 тис. тонн.
Загалом обсяг поставок південним напрямком у вересні впав на 38% — до 220 тис. тонн, а його частка в загальному імпорті знизилася з 52% до 41%.
«Через війну в Ірані південь Європи цього року значно дорожчий за північні поставки, і це є головною причиною зниження обсягів», — зазначають у «А-95».
За дев’ять місяців імпорт дизельного палива з Литви зріс на 33% — до понад 560 тис. тонн. Водночас поставки з Угорщини скоротилися на 49% — до 266 тис. тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, перебудова географії поставок свідчить про подальшу адаптацію українського паливного ринку до змін цінової кон’юнктури та логістичних ризиків.
Консалтингова група «А-95» займається дослідженнями ринку моторного палива, моніторингом цін і логістики, а також аналізом ресурсного забезпечення українського ринку.
Польща стала найбільшим покупцем золота серед центральних банків світу за підсумками січня-серпня 2026 року, збільшивши свої резерви приблизно на 98 тонн, свідчить аналіз Experts Club на основі даних World Gold Council (WGC), опублікованих 6 жовтня.
У серпні світові центробанки продовжили активно нарощувати золоті резерви, придбавши в чистому вираженні ще 39 тонн проти 23 тонн місяцем раніше. Однак рейтинг накопичених покупок від початку року помітно відрізняється від результатів окремо взятого серпня.
За даними WGC, серед найбільших покупців золота за січень-серпень 2026 року:
Національний банк Польщі зберіг перше місце завдяки продовженню масштабної програми накопичення дорогоцінного металу. Лише у серпні польський центробанк придбав ще близько 7,8 тонни.
У результаті золотий запас Польщі наблизився до 648 тонн, тоді як стратегічна мета Національного банку країни становить 700 тонн.
Друге місце посідає Китай. У серпні Народний банк Китаю був найбільшим покупцем у світі, збільшивши резерви одразу на 20,2 тонни.
За січень-серпень Китай придбав близько 80 тонн золота, а його офіційні золоті резерви досягли приблизно 2 387 тонн. На золото припадає близько 9% міжнародних резервів країни.
При цьому Китай продовжує купувати дорогоцінний метал уже 22 місяці поспіль, що робить його одним із найбільш послідовних покупців серед найбільших світових центробанків.
На третьому місці перебуває Узбекистан, який від початку року збільшив золоті резерви приблизно на 50 тонн. У серпні країна придбала ще близько 7,8 тонни. Загальний обсяг золота в резервах Узбекистану досяг приблизно 439 тонн, причому на дорогоцінний метал припадає близько 90% міжнародних резервів країни.
Казахстан посідає четверте місце з покупками приблизно 36 тонн за вісім місяців. У серпні Національний банк Казахстану додав близько 7,4 тонни, довівши золотий запас приблизно до 377 тонн. Частка золота в міжнародних резервах країни становить близько 79%.
П’ятірку найбільших покупців замикає Чехія. Чеський національний банк придбав 14 тонн від початку року, включно з приблизно 1,7 тонни у серпні. Загальний обсяг золотих резервів країни досяг близько 86 тонн.
Примітно, що Чехія нарощує золотий запас уже 42 місяці поспіль, проводячи одну з найбільш послідовних програм збільшення резервів серед європейських центробанків.
Водночас найбільшими продавцями золота від початку 2026 року стали Туреччина та Росія. Туреччина скоротила резерви приблизно на 82 тонни, хоча у серпні знову перейшла до купівель і придбала близько 2,9 тонни. Росія за січень-серпень продала близько 56 тонн, зокрема близько 6,2 тонни у серпні.
У World Gold Council зазначають, що збереження одних і тих самих країн серед активних покупців свідчить про довгостроковий характер політики накопичення золота. Щомісячні зміни обсягів закупівель більшою мірою відображають графіки реалізації цих програм, ринкову кон’юнктуру та потреби окремих держав у ліквідності.
За даними WGC, за січень-серпень 2026 року центральні банки повідомили про чисті покупки приблизно 170 тонн золота. При цьому офіційно зареєстровані зміни резервів не обов’язково відображають увесь попит державного сектору, оскільки частина операцій центробанків стає відомою із затримкою або не розкривається.
World Gold Council регулярно відстежує зміну офіційних золотих резервів центральних банків на підставі даних Міжнародного валютного фонду, національних регуляторів та інших офіційних джерел. WGC розглядає попит центральних банків як один із ключових чинників світового ринку золота.
«Укрнафта» у вересні 2026 року вперше стала найбільшим імпортером дизельного палива в Україну, поставивши 105,3 тис. тонн ресурсу, свідчать дані Консалтингової групи «А-95» та їх обробка аналітичним центром Experts Club.
Обсяг імпорту компанії виявився в 3,3 рази більшим, ніж у вересні минулого року.
Друге місце серед найбільших імпортерів посіла ОККО з обсягом 57,5 тис. тонн, третє — UPG з 47 тис. тонн.
До першої п’ятірки також увійшли «АТ Енерго Трейд» із 44 тис. тонн та WOG із 42,5 тис. тонн.
Далі йдуть ЗПЕК — 29,4 тис. тонн, «Пейд» — 28,9 тис. тонн, D.Trading — 26,5 тис. тонн, «Мартін Трейд» — 18,1 тис. тонн і «Газтрім» — 12 тис. тонн.
Серед найбільших гравців найзначніше зростання у порівнянні з минулим роком продемонструвала група ЗПЕК. За дев’ять місяців 2026 року її імпорт зріс на 228% і наблизився до 250 тис. тонн.
Загальний імпорт дизельного палива в Україну у вересні становив 537 тис. тонн, що на 21% менше, ніж роком раніше.
За оцінками директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, зміни серед найбільших імпортерів відбуваються на тлі трансформації логістики, високої волатильності світових цін та необхідності компаній формувати більш стійкі канали поставок.
«Ринок палива продовжує стикатися з безпрецедентними труднощами, спричиненими російськими атаками. Імпортери активно опрацьовують нові логістичні канали та розширюють транспортні парки», — зазначають у «А-95».
Консалтингова група «А-95» понад два десятиліття досліджує український ринок моторного палива та займається моніторингом цін, поставок та інфраструктури ринку.
ІТ-сектор залишається найбільшим джерелом експортної виручки у секторі послуг України: за січень-серпень 2026 року на комп’ютерні послуги припадало 41% усього експорту послуг країни, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Національного банку України.
За вісім місяців Україна експортувала послуг на $10,9 млрд, що приблизно на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Експорт ІТ-послуг сягнув $4,46 млрд, збільшившись на 4% у річному вимірі.
Це означає, що понад $4 з кожних $10, які надходять до країни від експорту послуг, генерує ІТ-сектор.
При цьому послуги загалом забезпечили близько 30% сукупного українського експорту. Експорт товарів за січень-серпень становив $24,9 млрд, а товарів і послуг разом — $35,8 млрд.
Це співвідношення свідчить про надзвичайно високе значення ІТ для зовнішньої торгівлі України: один сектор послуг самостійно забезпечує близько 12% усієї експортної виручки країни.
Для порівняння динаміки самого ІТ-сектора показник перших восьми місяців 2026 року вже приблизно відповідає результату аналогічного періоду 2023 року, проте залишається на 9% нижчим за рекордний рівень 2022 року.
Таким чином, у 2026 році ІТ одночасно зміцнює позиції після кількох років спаду та залишається системоутворюючим експортним сектором української економіки.
Джерело даних — Національний банк України.
Польський нафтопереробний концерн ORLEN S.A. у січні-вересні 2026 року поставив в Україну 1,3 млн тонн дизельного палива, що на 33% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, свідчать дані Консалтингової групи «А-95».
Порівняно з першими дев’ятьма місяцями 2024 року поставки зросли на 68%.
ORLEN залишається найбільшим корпоративним постачальником дизельного палива на український ринок.
У вересні компанія загалом відвантажила з нафтопереробних заводів у Польщі та Литві близько 110 тис. тонн дизельного палива. Це на 30% менше, ніж у вересні минулого року.
Зниження місячних поставок відбувалося на тлі загального скорочення українського імпорту дизельного палива. У вересні обсяг ввезення становив 537 тис. тонн, що на 21% менше, ніж роком раніше.
При цьому Польща зберегла статус найбільшої країни-постачальника дизельного палива в Україну. За дев’ять місяців поставки з Польщі зросли на 44% і перевищили 2 млн тонн.
За оцінкою директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, роль північного напрямку в постачанні на український ринок посилилася на тлі вищої вартості поставок із південної Європи.
У «А-95» зазначають, що через істотне подорожчання південноєвропейського ресурсу українські компанії активніше орієнтуються на поставки з Польщі та Литви.
Консалтингова група «А-95» спеціалізується на дослідженнях та моніторингу українського ринку нафтопродуктів. Директор компанії — Сергій Куюн.
У вересні 2026 року Україна імпортувала 537 тис. тонн дизельного палива, що на 21% менше, ніж за аналогічний місяць 2025 року, і на 9% нижче за показник серпня, свідчать дані Консалтингової групи «А-95».
З початку року обсяг поставок дизельного палива при цьому досяг 4,7 млн тонн, що на 3% перевищує показник січня-вересня минулого року.
Головною особливістю вересня став нетипово слабкий попит. У «А-95» пов’язують його, зокрема, з масованими ударами по промислових підприємствах, а також із проблемами експорту аграрної продукції нового врожаю, зокрема через перебої в морській логістиці.
«Ми поки що не маємо точних даних, але є всі ознаки того, що через рекордні ціни, зумовлені безпрецедентними світовими котируваннями, скоротилися й роздрібні продажі дизельного палива», — зазначають аналітики «А-95».
Зниження попиту підтверджується й динамікою поставок у III кварталі. За цей період в Україну було імпортовано близько 1,7 млн тонн дизельного палива, що приблизно на 10% менше, ніж роком раніше.
За словами директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, український ринок палива продовжує працювати в умовах безпрецедентних логістичних і цінових викликів, пов’язаних з війною.
«Ринок палива продовжує стикатися з безпрецедентними складнощами, спричиненими російськими атаками. Імпортери активно розробляють нові логістичні канали та розширюють транспортні парки, зокрема бензовози», — зазначають у компанії.
Консалтингова група «А-95» спеціалізується на дослідженнях українського ринку нафтопродуктів, моніторингу цін, логістики та ресурсного забезпечення паливного ринку. Її директором є Сергій Куюн.
