Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія не розраховує на швидке вступ країн-кандидатів до Євросоюзу, але вважає, що європейський шлях залишається найкращим варіантом для регіону, заявив президент Сербії Олександр Вучич на конференції голів парламентів держав-кандидатів до ЄС у Белграді.
За його словами, у найближчі роки ЄС навряд чи зможе швидко ухвалювати рішення щодо розширення. Однак це, підкреслив Вучич, не означає, що Сербія та інші країни-кандидати повинні зупиняти реформи.
Белградський формат важливий і з економічної точки зору: Сербія фактично просуває ідею, що країни-кандидати мають бути не конкурентами, а партнерами. Це особливо актуально для Західних Балкан, України, Молдови та Грузії, де європейська інтеграція дедалі частіше розглядається не лише як політичний, а й як торговельно-логістичний проєкт.
Окремий акцент Вучич зробив на Україні. Він заявив, що Україна продемонструвала стійкість і що Європа може багато чого отримати від її потенціалу. Для Сербії це також можливість зміцнювати економічні зв’язки з Києвом, не чекаючи на формальне членство в ЄС.
Торгівля між Сербією та Україною у 2025 році повернулася приблизно до довоєнного рівня і, за даними сербської сторони, склала близько 442 млн доларів. Сербський експорт до України досяг 202,9 млн доларів, імпорт з України — 239,3 млн доларів. У структурі сербських поставок важливе місце займають електроенергія, мінеральні та хімічні добрива, шини та промислові товари. Україна постачає до Сербії залізорудну сировину, напівфабрикати прокату, металопродукцію та аграрну продукцію, зокрема заморожену малину. У першому кварталі 2026 року товарообіг уже сягнув $152,8 млн, а Сербія отримала позитивне сальдо у розмірі $36,8 млн. Сторони також відновили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, яка може стати ключовим інструментом для подальшого зростання обсягів торгівлі.
Греція, Болгарія та Румунія просувають будівництво мультимодального транспортного коридору «Чорне море — Егейське море», який має з’єднати порти, залізниці, автомагістралі та логістичні вузли трьох країн із виходом до українських та молдавських кордонів.
Проєкт стане частиною Трансъєвропейської транспортної мережі ЄС TEN-T. Єврокомісія зазначає, що ширший коридор «Балтійське море — Чорне море — Егейське море» охоплює 11 країн ЄС, а також Україну та Молдову, з’єднуючи Балтійське, Чорне та Егейське моря.
Нова ділянка між Грецією, Болгарією та Румунією передбачає три основні гілки. Західна має пройти за маршрутом Афіни — Салоніки — Промахонас — Кулата — Софія — Відін/Калафат — Крайова — Бухарест. Центральна з’єднає Салоніки та Александруполіс із болгарськими Свіленградом і Русе, далі через Джурджу та Бухарест до
Сирету на кордоні Румунії з Україною, а також до Унгенів на кордоні з Молдовою. Східна гілка з’єднає Александруполіс із болгарськими портами Бургас і Варна, а далі — з румунською Констанцією.
Для координації проєкту три країни створюють платформу Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform, або BACP. Єврокомісія повідомляла, що Греція, Болгарія та Румунія підписали меморандум про розвиток транспортної інфраструктури 3 грудня 2025 року в Брюсселі. Документ передбачає координацію на політичному та технічному рівнях, обмін даними щодо національних інвестиційних планів та спільне просування пріоритетних проєктів TEN-T.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Тцицикостас назвав проєкт кроком до зміцнення стратегічного північно-південного коридору в Південно-Східній Європі. За його словами, тісніша співпраця Греції, Болгарії та Румунії має зміцнити зв’язки для громадян і бізнесу, а також підвищити безпеку, конкурентоспроможність і стійкість Європи в Егейському, Чорноморському та Дунайському регіонах.
Значення проєкту для регіону виходить за межі звичайної транспортної модернізації. Коридор може надати Україні додатковий південний логістичний вихід до портів Егейського моря, Болгарії та Румунії, а також посилити роль Констанци, Бургаса, Варни, Александруполіса та Салонік як вузлів для торгівлі, агроекспорту, промислових вантажів та контейнерних перевезень.
Для Балкан це ще й шанс зменшити залежність від перевантажених або вразливих маршрутів. Після початку повномасштабної війни проти України значення альтернативних шляхів через Дунай, Чорне море, Румунію, Болгарію та Грецію різко зросло. Центральна гілка до Сирету фактично може стати продовженням українських логістичних маршрутів на південь Європи.
Проєкт також важливий для військової та кризової мобільності ЄС і НАТО, але його цивільна економічна цінність не менша. Йдеться про швидші перевезення між трьома морями, кращий зв’язок портів із залізницею, зниження логістичних витрат та створення стійкої інфраструктури для торгівлі між Україною, Молдовою, Балканами, Центральною Європою та Середземномор’ям.
Для України це потенційний новий маршрут до Середземномор’я, для Румунії, Болгарії та Греції — посилення ролі транзитних країн, а для всього регіону — крок до більш стійкої логістики між Балтикою, Чорним морем, Дунаєм та Егейським морем.
BACP, TEN-T, БОЛГАРИЯ, ГРЕЦІЯ, Егейське море, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, РУМУНІЯ, УКРАЇНА, Чорне море
Economist Intelligence Unit, аналітичний підрозділ The Economist Group, опублікував Global Liveability Index 2026 — рейтинг умов життя у 173 містах світу. Індекс оцінює міста за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура.
Найкомфортнішим містом світу другий рік поспіль став Копенгаген. До першої десятки увійшли: Копенгаген (Данія), Відень (Австрія), Мельбурн (Австралія), Сідней (Австралія), Цюрих (Швейцарія), Женева (Швейцарія), Осака (Японія), Аделаїда (Австралія), Ванкувер (Канада) та Токіо (Японія).
Київ опинився в нижній частині рейтингу: українська столиця опустилася зі 165-го на 166-те місце і знову увійшла до десятки найменш комфортних для життя міст світу. Головна причина — наслідки та ризики повномасштабної війни, які безпосередньо впливають на стабільність, інфраструктуру та якість міського середовища.
На останньому місці рейтингу залишається Дамаск у Сирії, який утримує цю позицію з 2013 року. Серед міст-аутсайдерів також названо Тріполі в Лівії, Дакку в Бангладеш, Тегеран в Ірані, Лагос у Нігерії та Київ. EIU зазначає, що майже всі міста в нижній частині рейтингу постраждали від війни, політичної нестабільності, бідності або поєднання цих факторів.
Для України результат виглядає болісно, але очікувано. До війни Київ посідав значно вищі позиції: у 2021 році він був на 117-му місці, у 2022 році його виключили з рейтингу через війну, а в 2023–2025 роках він тримався на 165-й позиції. У 2026 році столиця втратила ще одне місце.
Рейтинг також відображає загальну світову тенденцію: міста з високою стабільністю, розвиненою медициною, якісною освітою та розвиненою інфраструктурою залишаються на вершині, тоді як війни та кризи швидко опускають міста вниз навіть за наявності потужного людського та економічного потенціалу.
Для Києва цей індекс — не стільки оцінка якості міста як такого, скільки індикатор ціни війни. За умови нормалізації безпеки, відновлення інфраструктури та зниження військових ризиків українська столиця має потенціал повернутися до середньої частини рейтингу, де вона перебувала до 2022 року.
Обсяг промислового виробництва у ФРН у травні зріс на 0,9% порівняно з попереднім місяцем — це найбільше зростання з березня минулого року, повідомило статистичне управління країни.
За даними Trading Economics, аналітики в середньому очікували зростання промислового виробництва на 0,2%.
Згідно з переглянутими даними, у квітні показник зріс на 0,2%, а не на 0,4%, як повідомлялося раніше.
Виробництво споживчих товарів у травні зросло на 1,2%, засобів виробництва — на 1,3%. Тим часом виробництво проміжних товарів скоротилося на 0,4%.
Обсяг виробництва в автомобільній промисловості збільшився на 3,6%, обсяги будівництва — на 0,9%, виробництво енергії — на 0,8%.
У річному вираженні обсяг промислового виробництва в Німеччині в травні не змінився після зниження на 0,9% місяцем раніше.
Україна за підсумками 2025/2026 маркетингового року експортувала 1,82 млн тонн ріпаку проти 3,2 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Основним ринком збуту українського ріпаку була Німеччина – 876 тис. тонн. Бельгія імпортувала 453 тис. тонн, Нідерланди – 247 тис. тонн, Чехія – 112 тис. тонн, Велика Британія – 109 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту ріпаку зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
Агропромисловий холдинг “Астарта” розглядає можливість продажу свого сільськогосподарського підприємства ТОВ “Чернігів Еко Плюс”, яке обробляє близько 4 тис. га землі та має пов’язану виробничу інфраструктуру, покупцем виступає пов’язане із консорціумом “Ridne” ТОВ “Рідне Груп Оф Компаніз”.
Згідно з повідомленням “Астарти” на Варшавській фондовій біржі, рішення про продаж відповідає стратегії перегляду аграрного портфеля компанії та спрямоване на оптимізацію земельного банку шляхом концентрації на регіонах із вищою агрономічною ефективністю та потенціалом урожайності.
Потенційний покупець 2 липня вже отримав дозвіл Антимонопольного комітету України на набуття контролю над активом.
Водночас “Астарта” зазначила, що отримання такого дозволу було процедурним кроком, який дає сторонам можливість продовжити оцінку доцільності угоди. Станом на кінець минулого тижня остаточну угоду щодо продажу активу не було укладено.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів. Акції “Астарти” котируються на Варшавській фондовій біржі.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Співвласниками “Рідне Груп Оф Компаніз” на паритетних началах є генеральний та операційний директори консорціуму “Ridne” Олексій Хворостяний та Сергій Ковальчук.
Консорціум “Ridne”, згідно з інформацією на його сайті, був створений у 2022 році після початку російського вторгнення, об’єднує 80 фермерських господарств та 11 українських виробників продуктів харчування: круп, борошна, м’ясних, овочевих та рибних консервів, макаронів, соняшникової олії та молочних продуктів, а також має свій пакувальний центр.
Учасниками консорціуму вказані ТОВ “Рідне Фуд Фекторіз” (Іваньки, Черкаська обл.), ТОВ “Фабрика бакалейних продуктів” (ТМ “Жменька”, Сквира, Київська обл.), ТОВ “Сентрал Фіш” (Черкаси), ТОВ “КЛМ Груп” (Київ), ТОВ “Агропродукт” (Знам’янка, Кіровоградська обл., ТОВ “Консервний завод “Консерваторія” (Коломия, Івано-Франківська обл.), Білоцерківська агропромислова група (Білоцерківка, Полтавська область), ТОВ “Фабрика Здорово” (Чернігів), АТ “Азот Агро” (Черкаси) та ТОВ “Надія” (Златопіль, Харківська обл.).
ASTARTA, Ridne, АГРОХОЛДИНГ, АКТИВ, АМКУ, Земельний банк, Чернігів Еко Плюс
