Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за червень 2025 року підтримало 885,5 млн грн експорту, застрахувавши 11 позик на суму 106,4 млн грн, виданих українськими банками підприємцям для виконання експортних контрактів.
Як повідомляється на сайті ЕКА, найбільшими партнерами агентства серед банків у цей період стали Ощадбанк (64,4 млн грн фінансування), “Кредитвест банк” (20 млн грн) та банк “Південний” (20 млн грн).
Послугами ЕКА у червні найбільше користувалися експортери на Одещині (386,7 млн грн майбутньої експортної виручки), у Києві (232,8 млн грн) та в Дніпропетровській області (153 млн грн).
Найбільші контракти за цей період укладено на поставку українських товарів до Швейцарії, Естонії та Чехії, а найпопулярнішими товарними експортними групами були борошно, товари з деревини та вироби з чорних металів.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
Україна в січні-червні 2025 року скоротила експорт соняшникової олії до 2,407 млн тонн, а виторг до $2,77 млрд, що менше результатів аналогічного періоду минулого року відповідно на 33,5% та 2,4%.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), основними покупцями української соняшникової олії у січні-червні цього року стали Іспанія та Італія, на які прийшлося відповідно 12,88% і 12,18% експорту, та Індія – із часткою 11,77%. Ці країни витратили на придбання соняшникової олії в України $356,945 млн, $337,494 млн і $326,071 млн відповідно.
Експорт ріпакової олії скоротився у цей період порівняно із січнем-червнем 2024 року в 3,6 раза, до 19,992 млн тонн, відповідно виторг був меншим у 2,9 раза і становив $58,015 млн.
Водночас Україна цьогоріч наростила експорт соєвої олії на 52% у першому півріччі проти з 287,052 млн тонн рік тому і збільшила виторг удвічі – до $295,034 млн.
Основними покупцями української ріпакової олії були Нідерланди, на які припало 39,29% експортованого обсягу, що принесло Україні $7,750 млн, Німеччина – 21,44% і $4,23 млн, Словаччина – 13,13% і $2,591 млн відповідно.
Серед найбільш активних покупців української соєвої олії були Польща – 63,97% експорту на $188,736 млн, Індія – 9,02% на $26,616 млн, Німеччина – 4,04% на $11,925 млн.
У звітному періоді зріс також експорт інших нелетких жирів та рослинних олій у 1,9 раза, до 988 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить $2,409 млн проти $2,124 млн рік тому.
При цьому імпорт пальмової олії в Україну в січні-червні 2025 року збільшився на 2% порівняно з першим півріччям 2024 року – до 50,708 тис. тонн. У грошовому виразі її було ввезено на $71,651 млн (+15,2%). Пальмову олію Україна купувала у Малайзії – 59,79% імпорту цього товару, на $42,839 млн, Індії – 35,7% на $25,581 млн, Швеції – 4,17% на $2,99 млн.
Закупівля Україною оливкової олії збільшилася на 60,9%, до 1,083 млн тонн, відповідно, й витрати на її придбання теж зросли – на 3,5%, до $8,277 млн. Основними її постачальниками стали Італія (42,55%), Іспанія (29,62%) та Греція (23,2%). Вони заробили на продажах в Україну $3,522 млн, $2,452 млн і $1,92 млн відповідно.
Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) провів онлайн-опитування українців про їхній досвід перетину державного кордону при в’їзді в Україну навесні 2025 року.
Метою дослідження було з’ясувати, скільки часу громадяни витрачають на проходження процедур на кордоні, а також оцінити рівень організації процесу перетину через українські та іноземні пункти пропуску.
Результати (http://tfdialogue.ier.com.ua/archives/7810) свідчать, що більшість респондентів перетинали кордон досить швидко. Зокрема, 64,7% повідомили, що очікування перед українським пунктом пропуску тривало не більше 30 хвилин. Приблизно стільки ж часу займало і безпосередньо перебування в пункті пропуску.
З боку іноземних пунктів пропуску спостерігалася велика варіативність досвіду перетину кордону. Так, 49% респондентів зазначили, що чекали в черзі до 30 хвилин, але в той же час майже кожен п’ятий з опитаних (19,6%) перебував у черзі більше трьох годин.
Організація процесу перетину державного кордону з української сторони отримала вищі оцінки, ніж з боку іноземних пунктів. Середній рівень задоволеності діями українських служб склав 3,9 бала за п’ятибальною шкалою — 43% респондентів оцінили свій досвід на найвищу оцінку.
Для порівняння, іноземні пункти пропуску отримали середню оцінку 3,5 бала, а максимальні 5 балів поставили тільки 21% опитаних.
Такий результат значною мірою став можливим завдяки системній модернізації процедур митного контролю та впровадженню сучасних технологічних рішень.
Зокрема, українські митники все активніше застосовують новітні сканери та інші сучасні засоби контролю. Це дозволяє не тільки прискорити процес перевірки, але й зберегти його ефективність навіть в умовах існуючих викликів безпеки.
Звертаємо вашу увагу, що у зв’язку із сезонним збільшенням кількості подорожуючих, час очікування в пунктах пропуску в літній період може перевищувати показники, зафіксовані навесні 2025 року. Зі свого боку, ми робимо все можливе для того, щоб процес перетину кордону для громадян залишався швидким, зручним і комфортним – незалежно від обставин.
Національний банк України застосував до ТДВ СК «Експо Страхування» заходи впливу за порушення вимог законодавства України про страхування. Як повідомляється на сайті НБУ, на СК «Експо Страхування» накладено штраф у розмірі 40 тис. грн за подання до Національного банку звітних файлів із недостовірними показниками звітності за 2024 рік. Йдеться також про письмове застереження за порушення вимог до врегулювання діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг.
СК «Експо Страхування» заснована 6 вересня 2007 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Пост віце-президента Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) відтепер обійматиме Наталія Гудима, ідеться в повідомленні страхового об’єднання.
До сфери підпорядкування Гудими увійдуть: розробка підзаконних актів на виконання законів «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування», зокрема щодо вимог до платоспроможності та фінансової звітності, а також оподаткування страхової діяльності.
“Мені імпонує той факт, що ЛСОУ наразі змогла налагодити конструктивну співпрацю з Національним банком України. З точки зору розвитку ринку – це надважливо. Я вважаю, що ефективний розвиток страхового ринку можливий тільки в тісній взаємодії професійного співтовариства і регулятора”, – підкреслює Гудима, слова якої наводяться в повідомленні.
На ринку страхування України Гудима вже понад 28 років. За цей період вона обіймала посади: головна бухгалтерка ЗАТ «Страхова компанія “Благо”; позаштатний радник комітету Верховної Ради з питань фінансів, митної та податкової політики; генеральний директор МТСБУ; голова ЛСОУ та НАЦУ; експертка зі страхування проєкту »Посилення регулювання та нагляду небанківського фінансового ринку”; EU-FINREG Hulla & Co. Human Dynamics KG (Human Dynamics)”; керівник проєктів і програм департаменту ліцензування НБУ; керівник з питань нагляду за страховим ринком департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ.
СК VUSO змінила підхід до медичного страхування, запустивши сервіс «еЛікар» з мобільним додатком, штучним інтелектом, можливістю отримати консультацію, замовити ліки та отримати повідомлення – буквально за кілька хвилин.
“У наш час, коли кожна хвилина на вагу золота, люди все більше прагнуть отримати якісну медичну допомогу просто і швидко, без довгих черг і зайвих турбот. Саме це спонукало VUSO змінити підхід до медичного страхування – зробити його не тільки надійним, але і максимально зручним для кожного”, – каже директор департаменту організації медичного сервісу VUSO Оксана Арбузова.
За її словами, сервіс «еЛікар» побудований за принципом самообслуговування. ШІ бере на себе частину рутинної роботи, яку раніше виконували оператори. Завдяки цьому клієнт отримує безперервний сервіс: онлайн-консультацію, оформлення результатів, замовлення медикаментів – все протягом декількох хвилин.
При цьому сервіс має гібридну модель. Простий запит – бот обробляє автоматично. Якщо випадок складний – підключається медичний фахівець. Клієнт сам вибирає: хоче швидко і самостійно або потребує живого спілкування. Це баланс між технологією і турботою.
За словами Арбузової, завдяки сервісу вже є чіткі поліпшення. По-перше, зменшилася кількість дзвінків – це розвантажило операторів. По-друге, час від запиту до отримання допомоги скоротився з понад двох годин до 3-8 хвилин. І по-третє, оптимізовано ресурси: менше ручної роботи – більше часу на складні випадки.
«Цей підхід не залишився непоміченим: у 2025 році VUSO отримала нагороду Ukrainian CX Excellence (UCXE), престижну премію, яка щорічно визнає найкращі кейси клієнтського досвіду в Україні», – підкреслила директор департаменту.
Вона також повідомила, що компанія рухається в бік створення цифрової екосистеми, де кожен запит автоматично потрапляє в потрібний канал. Рутинні завдання – ботам і роботам, складні – операторам. Планується більше автоматизації, більше інтеграцій, і головне – ще більш тісний контакт з клієнтами через їх фідбек.
VUSO – українська страхова компанія, що входить до четвірки лідерів ринку. Компанія є учасником Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), Київської торгово-промислової палати, Національної асоціації страховиків України та Ядерного страхового пулу України.
