Наталію Гайдт призначено виконавчим директором Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» (СМПУ) з 2 жовтня 2026 року, повідомила пресслужба об’єднання. Гайдт має дві вищі освіти – економічну та юридичну, а також досвід роботи на керівних посадах у державних підприємствах і комерційних організаціях.
Із 2021 року вона співпрацює зі СМПУ як експертка та керівниця проєктів. Серед основних завдань на новій посаді Гайдт назвала представлення інтересів молочного бізнесу перед урядом, Верховною Радою та міжнародними партнерами, а також адаптацію галузі до вимог Європейського Союзу.
«Молочна галузь України працює в умовах війни, енергетичної нестабільності, дефіциту кадрів, логістичної кризи та інших викликів. Водночас перед нами стоїть завдання гармонізації з вимогами Європейського Союзу. Кожна з цих криз – це виклик для всього ланцюга: від ферми до полиці», – зазначила Гайдт.
За її словами, СМПУ продовжить оперативно доносити позицію підприємств галузі до органів влади та міжнародних партнерів і пропонувати практичні рішення проблем молочного сектору.
«Сила молочного бізнесу в цей складний час – в єдності і згуртованості», – наголосила нова виконавча директорка.
Попередній виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур завершив роботу на посаді 30 вересня 2026 року. Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» представляє інтереси підприємств молочної галузі та бере участь у взаємодії бізнесу з державними органами щодо регулювання і розвитку молочного сектору.
Використання штучного інтелекту для управління інженерними системами будівель може знизити їхнє загальне енергоспоживання на 22% порівняно з традиційними системами управління, свідчать результати нового дослідження Schneider Electric.
Дослідження «AI for Climate: Quantifying the Energy and Carbon Impact of Building Optimization» компанія представила 21 вересня в рамках Climate Week NYC 2026. Його результати показують, що штучний інтелект може використовувати вже наявні дані про роботу будівлі для автоматичного управління енергоспоживанням та скорочення експлуатаційних витрат.
Зокрема, застосування штучного інтелекту для оптимізації систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC) за допомогою інтелектуальної системи управління будівлею забезпечує додаткову економію енергії від 7,2% до 12,7%.
У окремих змодельованих сценаріях загальна економія перевищувала 200 МВт·год енергії на рік на одну будівлю, а скорочення викидів сягало майже 60 тонн CO₂-еквіваленту. За розрахунками Schneider Electric, обсяг запобіганих викидів більш ніж у 100 разів перевищував вуглецевий слід самої AI-системи.
За чинних комерційних тарифів на ринках, використаних у дослідженні, потенційна економія витрат становила від 13,6 тис. до 49,3 тис. доларів щорічно на одну будівлю. Конкретний фінансовий ефект залежить від країни, вартості енергії, типу будівлі, кліматичних умов та існуючої системи управління.
Дослідження проводилося з використанням енергетичного моделювання будівель, результати якого перевірялися на реальних пілотних проєктах. Аналіз охоплював різні сценарії експлуатації об’єктів у США, Австралії та Індії.
Штучний інтелект аналізує одразу кілька типів інформації — фактичне завантаження приміщень, прогноз погоди, стан і продуктивність обладнання та інші експлуатаційні показники. На основі цих даних алгоритми можуть у реальному часі коригувати роботу систем опалення, вентиляції та кондиціонування.
«Майбутнє управління будівлями визначатиметься тим, наскільки ефективно організації зможуть об’єднувати та використовувати дані, які раніше перебували в ізольованих системах. Рівень штучного інтелекту, інтегрований у існуючі бізнес-системи, здатний перетворювати складність на інтелект, а інтелект — на дії, одночасно скорочуючи викиди, витрати та підвищуючи ефективність», — зазначив виконавчий віце-президент Schneider Electric з програмного забезпечення та послуг Панкадж Шарма.
Окремим результатом дослідження стала потенційна ефективність AI не лише для великих комерційних комплексів. Schneider Electric зазначає, що істотний ефект можуть отримати будівлі площею менше 100 тис. квадратних футів, або близько 9,3 тис. кв. м.
Раніше впровадження складних систем енергоменеджменту на відносно невеликих об’єктах нерідко обмежувалося вартістю та необхідністю утримувати спеціалізований персонал. Використання ШІ дозволяє автоматизувати частину процесів і зробити інтелектуальне управління енергією доступним для ширшого кола об’єктів.
Для України підвищення енергоефективності будівель має додаткове значення через пошкодження енергетичної інфраструктури та необхідність одночасно відновлювати житловий, комерційний та громадський фонд.
«Для України питання енергоефективності сьогодні — це вже не лише питання вартості електроенергії чи декарбонізації. Це питання сталого розвитку. Кожен кіловат-годину, який будівля може не спожити без погіршення умов для людей, знижує навантаження на енергетичну систему. Штучний інтелект дає можливість перейти від звичайного обліку споживання до його активного управління — враховувати завантаженість приміщень, погоду, режим роботи обладнання та автоматично обирати найефективніший сценарій», — зазначив генеральний директор Schneider Electric Україна Михайло Бубнов.
За його словами, особливо перспективним такий підхід може бути для об’єктів із високим і відносно складним енергоспоживанням.
«В Україні ми бачимо великий потенціал у лікарнях, університетах, адміністративних та офісних будівлях, торгових центрах, готелях і промислових об’єктах. Але ще важливішою є можливість одразу застосовувати сучасні системи управління під час реконструкції та нового будівництва. Якщо цифрову інфраструктуру та енергоефективність закладати ще на стадії проєктування, ми можемо створювати будівлі, які спочатку споживають менше енергії і при цьому краще адаптуються до змін навантаження та умов роботи», — підкреслив Бубнов.
На думку Schneider Electric Україна, поширення інтелектуальних систем управління будівлями потенційно може принести користь не лише окремим власникам нерухомості. Скорочення та більш гнучке управління споживанням великої кількості об’єктів здатне зменшувати навантаження на енергосистему в періоди пікового попиту.
При цьому результати міжнародного дослідження не можна автоматично переносити на кожен український об’єкт. Реальний потенціал економії залежить від стану будівлі, інженерного обладнання, режиму експлуатації, кліматичних умов та ступеня автоматизації.
У компанії зазначають, що під час відновлення пошкоджених об’єктів доцільно впроваджувати цифрові системи управління ще на етапі проєктування. У такому разі енергоефективність стає частиною інженерної інфраструктури будівлі з моменту її введення в експлуатацію, а не окремою подальшою модернізацією.
Schneider Electric працює у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації будівель, промисловості, дата-центрів, інфраструктури та електричних мереж. Компанія працює у понад 100 країнах світу.
Schneider Electric, Бубнов, БУДІВЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, УКРАЇНА, штучний інтелект
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, українська мережа магазинів заморожених напівфабрикатів Multi Cook розпочала роботу в Сербії. Перша торгова точка відкрилася в Белграді за адресою Dunavska 2.
Про вихід на сербський ринок повідомив засновник мережі Володимир Матвійчук.
«Сербія — наша нова країна на карті Multi Cook. Сьогодні Multi Cook — це набагато більше, ніж просто франшиза. Це глобальний український продукт», — написав підприємець.
В асортименті Multi Cook представлені заморожені напівфабрикати домашнього типу: вареники, пельмені, млинці, сирники, котлети, голубці та інші готові до приготування страви.
Multi Cook з’явився у 2022 році й пов’язаний з історією відомої української мережі «Галя Балувана». Її заснували в Луцьку у 2018 році. Згодом співвласники почали самостійно розвивати міжнародні проєкти: Матвійчук зосередився на Multi Cook, а Алла й Олександр Теліги — на бренді Wesoła Pani.
У 2025 році Матвійчук оголосив про вихід із ТМ «Галя Балувана» та подальший розвиток власних брендів Multi Cook, GABAR і MultiBar.
Зараз Multi Cook налічує понад 270 магазинів у Європі, США, Канаді, Великій Британії та інших країнах. Частина точок працює під брендом MultiBar — у такому форматі продукти можна не тільки купити, а й замовити вже приготовані страви.
Китай за останні 25 років збільшив свою частку у світовому виробництві автомобілів приблизно в дев’ять разів — з 4% у 2000 році до 36% у 2025 році, перетворившись із відносно невеликого виробника на найбільший центр світового автопрому. Про це повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дослідження консалтингової компанії Strategy Partners.
За оцінкою аналітиків, у 2000 році в Китаї випускалося близько 2 млн автомобілів, тоді як до 2025 року виробництво перевищило 34 млн машин на рік. Таким чином, за чверть століття обсяг китайського автомобільного виробництва збільшився приблизно у 17 разів.
Особливо швидко позиції Китаю посилювалися після 2010 року. Країна не лише сформувала найбільший внутрішній автомобільний ринок, а й створила масштабну виробничу базу, що охоплює практично весь ланцюжок створення вартості — від компонентів і акумуляторів до виробництва автомобілів і програмного забезпечення.
Одним з основних чинників подальшого зростання китайського автопрому став перехід до електромобілів і гібридних моделей. Китайські виробники отримали сильні позиції в сегменті автомобілів на нових джерелах енергії — NEV, до якого належать повністю електричні автомобілі та підключувані гібриди.
Одночасно китайські компанії активно збільшують присутність за кордоном. Китай перетворився на найбільшого експортера автомобілів, а місцеві виробники розширюють продажі та створюють власні виробничі потужності в Європі, Азії, Латинській Америці та інших регіонах.
У результаті змінилася і структура світового автомобільного ринку. Якщо на початку 2000-х років його основу визначали насамперед виробники зі США, Японії та Західної Європи, то до середини 2020-х років Китай став найбільшим окремим виробничим центром галузі.
Зростання китайського автопрому супроводжується посиленням власних національних брендів. Компанії BYD, Geely, Chery, SAIC, Great Wall Motor та інші виробники дедалі активніше конкурують з європейськими, американськими, японськими та південнокорейськими концернами не лише на внутрішньому ринку Китаю, а й на експортних напрямках.
Суттєвою конкурентною перевагою Китаю стала власна виробнича база акумуляторів. Китайські компанії займають провідні позиції у світовому випуску тягових батарей, а країна контролює значну частину глобальних виробничих ланцюжків, пов’язаних із переробкою сировини та виготовленням компонентів для електромобілів.
За оцінкою Strategy Partners, трансформація китайського автопрому демонструє перехід країни від моделі наздоганяючого промислового розвитку до технологічного лідерства в окремих сегментах галузі.
За збереження нинішніх тенденцій конкуренція між китайськими та традиційними світовими автоконцернами дедалі більше переміщуватиметься у сфери електромобілів, акумуляторних технологій, програмного забезпечення, автономного керування та вартості виробництва.
Разова перевірка контрагента перед укладенням договору не дозволяє повністю контролювати комерційні ризики: фінансовий стан компанії, її власники, керівництво та платіжна дисципліна можуть змінитися вже в процесі співпраці. Тому українському бізнесу варто переходити від разових перевірок до постійного моніторингу ключових партнерів.
Міжнародні системи бізнес-інформації, включаючи Dun & Bradstreet (D&B), дозволяють не лише отримувати відомості про компанію перед початком співпраці, а й відстежувати зміни в її профілі.
За словами директора з розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівника бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», Максима Уракіна, особливо важливим є моніторинг компаній, яким український постачальник регулярно надає відстрочку платежу або з якими пов’язаний значний обсяг обороту.
«Контрагент міг виглядати абсолютно надійним у момент підписання договору, але через пів року ситуація може бути іншою. У компанії може збільшитися боргове навантаження, змінитися власник або керівництво, погіршитися платіжна дисципліна. Якщо постачальник дізнається про це лише після простроченого платежу, управляти ризиком уже значно складніше», – зазначив Уракін.
Міжнародні бази D&B використовуються для відстеження змін у корпоративних даних та оцінки бізнес-ризиків. Залежно від доступної щодо конкретної юрисдикції інформації користувач може аналізувати зміни фінансового стану підприємства, його корпоративної структури та інших характеристик.
Такий підхід особливо актуальний для компаній із великою кількістю покупців і постачальників. За наявності сотень або тисяч контрагентів вручну регулярно перевіряти кожного практично неможливо.
«Бізнесу необхідно визначити критично важливих партнерів. Чим більша заборгованість контрагента перед компанією або чим сильніше від нього залежить ланцюжок постачання, тим вищою має бути частота та глибина моніторингу», – вважає Уракін.
Зміна показників ризику не обов’язково вимагає негайного припинення співпраці. Вона може стати сигналом для перегляду кредитного ліміту, скорочення відстрочки платежу, запиту додаткового забезпечення або проведення більш глибокої перевірки.
Окремий напрям – моніторинг постачальників. Фінансові проблеми виробника сировини, перевізника або іншого критично важливого партнера здатні призвести до зупинки поставок навіть у ситуації, коли власне фінансове становище української компанії залишається стабільним.
На думку Experts Club, українським підприємствам доцільно розділити контрагентів щонайменше за рівнем фінансової значущості та потенційного збитку від дефолту або припинення поставок, а найбільш критичних партнерів контролювати постійно.
«У сучасній системі ризик-менеджменту питання має звучати не лише “кого ми перевірили перед укладенням договору”, але й “що змінилося у наших найбільших контрагентів після перевірки”. Саме моніторинг дозволяє побачити проблему до того, як вона перетвориться на прямий фінансовий збиток», – наголосив Уракін.
Dun & Bradstreet — міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого розпочалася у 1841 році. Компанія надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу, управління ланцюжками постачання та роботи з корпоративними даними.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українським компаніям працювати з міжнародними бізнес-даними, перевіряти іноземних партнерів та отримувати D-U-N-S Number.
АТ «ОТП БАНК» та компанія Unisolar уклали партнерську угоду з метою сприяння підвищенню енергетичної стійкості та незалежності українського бізнесу. Таке співробітництво передбачає пільгові умови фінансування проєктів сонячної енергетики для підприємств, зокрема зі стартовою ставкою від 0,01% річних.
Unisolar понад 16 років працює на ринку відновлюваної енергетики та реалізує комплексні енергетичні рішення для бізнесу: сонячні електростанції, системи накопичення енергії (УЗЕ) та системи керування енергією (EMS). Компанія забезпечує повний цикл робіт, який включає проєктування, постачання обладнання, монтаж, фінансування, страхування, сервісне обслуговування та технічну підтримку. За час діяльності Unisolar втілила у життя понад 300 проєктів загальною потужністю понад 350 МВт в Україні, Молдові та Литві.
Відтепер підприємства, які мають намір впроваджувати свої енергетичні ініціативи разом із Unisolar, матимуть доступ до спеціальних фінансових рішень від ОТП БАНК:
* Застосовується в межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» за умови відповідності позичальника її вимогам.
Нагадаємо, ОТП БАНК пропонує вигідні умови фінансування, адаптовані до потреб кожного клієнта. Індивідуальний підхід до структурування кредитування, гнучкі строки погашення й конкурентні відсоткові ставки дають змогу бізнесу швидко впроваджувати енергоефективні проєкти. Детальна інформація про програму підтримки розподіленої генерації від ОТП БАНК доступна за посиланням.
