Україна за підсумками 2025/2026 маркетингового року експортувала 21 млн тонн кукурудзи, повідомила Українська зернова асоціація.
Найбільшим покупцем української кукурудзи була Туреччина – 6,5 млн тонн. Далі йдуть Італія – 3,8 млн тонн, Іспанія – 1,9 млн тонн, Нідерланди – 1,7 млн тонн та Ізраїль – 934 тис. тонн.
Загальний експорт зернових та олійних культур з України у 2025/2026 МР становив 41,1 млн тонн, що на 12% менше, ніж у попередньому сезоні.
За останні кілька діб росіяни цинічно атакували цивільні об’єкти UKRNAFTA – виробничі підрозділи видобутку та автозаправні комплекси, що забезпечують пальним населення прифронтових регіонів. На жаль, не обійшлося без жертв.
У неділю, 05.07.2026 року, два ворожі реактивні БПлА влучили у виробничий об’єкт видобутку на одному з родовищ на Сумщині. Внаслідок удару виникла пожежа. На щастя, ніхто не постраждав, однак маємо значні пошкодження обладнання.
У п’ятницю, 03.07.2026, ворожий БпЛА типу Shahed вдарив по в’їзду на автозаправний комплекс на Дніпропетровщині. Персонал та клієнти не постраждали, пошкоджено лінію електропередач.
Вдень 02.07.26 росіяни вдарили реактивним БПлА типу Shahed по АЗК на Миколаївщині. Ворожий дрон влучив в навіс над паливно-роздавальною колонкою. В результаті удару одна людина загинула.
Ще двоє людей, зокрема і помічник оператора АЗК, поранені, зараз вони в лікарні та отримують усю необхідну допомогу. Також значно пошкоджене обладнання, згоріли автівки, зруйнована будівля.
У ніч на 02.07.2026 росіяни завдали удару трьома дронами типу Shahed по автозаправному комплексу на Харківщині.
На щастя, люди не постраждали. Водночас будівлю АЗК та наземне обладнання повністю зруйновано.
«росія вкотре демонструє, що її цілями є цивільна інфраструктура, зокрема і та, що забезпечує життя прифронтових громад, – зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура. – Ми відновлюємо пошкоджені об’єкти там, де це можливо, щоб забезпечити пальним людей там, де це потрібно найбільше, в тому числі — на прифронтових територіях. Це важливий внесок UKRNAFTA в енергетичну стійкість та безпеку нашої країни».
До нинішніх атак з початку 2026 року UKRNAFTA вже була змушена припинити роботу шести автозаправних комплексів через російські обстріли, бойові дії та суттєве погіршення безпекової ситуації.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Українським компаніям, які планують залучати фінансування, працювати з відстрочкою платежу або розширювати міжнародні продажі, необхідно приділяти більше уваги оцінці кредитних і комерційних ризиків. Для іноземних банків, страхових компаній, постачальників і покупців якість даних про контрагента стає ключовим фактором ухвалення рішень.
Рішення Dun & Bradstreet дозволяють оцінювати фінансову стійкість компаній, їхню платіжну дисципліну, ризики невиконання зобовʼязань і комерційну історію. Такі дані можуть використовуватися як самими українськими компаніями, так і їхніми потенційними партнерами. Для бізнесу це означає, що прозорість стає конкурентною перевагою. Компанія, яку легко перевірити і зрозуміти, має більше шансів отримати кращі умови контракту, фінансування, страхування або торгового кредиту. «У світі, де капітал став обережнішим, бізнес має доводити свою надійність даними.
Для України це особливо важливо: країна має високий макроризик через війну, тому кожна окрема компанія повинна максимально знижувати інформаційну невизначеність навколо себе», – зазначив Максим Уракін. Він підкреслив, що системна робота з бізнес-даними допомагає компаніям краще управляти власними ризиками і водночас підвищує довіру до них з боку зовнішніх партнерів. Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних та аналітики, заснована у 1841 році. Компанія надає інструменти ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та аналізу ланцюгів постачання.
Одним із ключових інструментів D&B є D-U-N-S Number – унікальний девʼятизначний ідентифікатор компанії, який використовується у міжнародній діловій практиці. В Україні інтереси D&B представляє агентство «Інтерфакс-Україна». Партнерство спрямоване на розширення доступу українських компаній до міжнародних бізнес-даних, підтримку експорту, залучення фінансування та інтеграцію у глобальні ланцюги постачання. Інтерфакс-Україна – незалежне українське інформаційне агентство, що працює з 1992 року.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала майже 14 млн тонн пшениці, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
Основними ринками збуту української пшениці стали Єгипет – 3,9 млн тонн, Алжир – 2,8 млн тонн, Індонезія – 2,1 млн тонн, Ємен – 1 млн тонн та Іспанія – 678 тис. тонн.
За інформацією асоціації, скорочення загального експорту зернових та олійних культур у сезоні було зумовлено нижчим урожаєм, запровадженням квот на імпорт української пшениці до Європейського Союзу, а також логістичними труднощами через російські обстріли енергетичної та транспортної інфраструктури, зокрема портів і морських зернових терміналів.
Частка електромобілів на ринку нових легкових автомобілів у січні-червні-2026 зменшилася до 8,3% порівняно з тим же періодом 2025 року, коли вона становила 18,9% у, повідомив у телеграм-каналі “Укравтопром”.
Водночас автомобілі з традиційними двигунами (бензинові і дизельні) охопили майже 62% проти 56,5% минулого року. Зокрема, найпопулярніші бензинові моделі охопили 39,2% ринку, тоді як торік у першому півріччі на них припадало 37,1%. Дизельні авто також збільшили свою частку – до 22,5% з 19,4% торік.
Частка гібридних авто зросла з 26,5% до 29,8%. На автомобілі з ГБО, як і торік, припало менше 1% продажів нових авто.
За даними “Укравтопрому”, лідерські позиції у сегменті бензинових авто посіла Hyundai Tucson, гібрідів – Toyota RAV-4, дизельних – Renault Duster, електрокарів – BYD Leopard 3, авто з ГБО – Hyundai Tucson.
Як повідомлялося, у цілому за 2025 рік за рахунок стрімкого зростання продажів електрокарів у другій половині року, вони збільшили частку на ринку нових легкових авто до 28,3% із 14,5% у 2024 році, тоді як автомобілі з традиційними двигунами (бензинові і дизельні) охопили лише половину ринку порівняно з понад 65%. Також з 25,6% до 17,4% зменшився сегмент дизельних авто.
На початку поточного року частка електромобілів ще утримувала 19% на ринку нових легковиків (у січні), але вже у лютому впала до 3,3%, однак у березні почала поступово збільшуватись на фоні здороження традиційного пального.
Як повідомлялось, за даними “Укравтопрома”, у січні-червні поточного року продажі нових легкових автомобілів зросли на 0,5% порівняно з тим же періодом 2025 року, склавши близько 33 тис. од.
У понеділок 6 липня 2026 року відбудуться перші річні аукціони з розподілу об’єднаної потужності на міждержавних точках з’єднання з Угорщиною, Румунією та Молдовою, повідомило ТОВ “Оператор ГТС України” на своєму сайті.
“Про проведення об’єднаних аукціонів на точках міждержавного з’єднання з Польщею та Словаччиною буде повідомлено окремо”, – зазначили в компанії.
В ОГТСУ пояснили, що об’єднані продукти потужності дозволяють бронювати потужності по обидва боки міждержавної точки з’єднання в межах одного аукціону та єдиного продукту потужності.
“Впровадження механізму об’єднаних потужностей є результатом тісної координації між ОГТСУ, операторами суміжних газотранспортних систем, національними регуляторами та європейськими інституціями”, – зазначила в.о. генерального директора компанії Наталія Бойко.
У товаристві стверджують, що запровадження об’єднаних продуктів потужності сприятиме подальшій інтеграції українського ринку природного газу до внутрішнього ринку ЄС, підвищенню ефективності використання міждержавної інфраструктури, розвитку транскордонної торгівлі природним газом та зміцненню енергетичної безпеки регіону.
Прийом заявок на розподіл річної потужності на внутрішніх точках входу та виходу триває з 29 червня 2026 року та завершиться 13 липня 2026 року включно.
Як повідомлялося, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП) на засіданні 23 червня ухвалила рішення, спрямовані на подальшу інтеграцію газового ринку України до єдиного ринку природного газу ЄС.
“Зміни передбачають запровадження європейських правил розподілу потужності та тарифоутворення на міждержавних з’єднаннях газотранспортної системи”, – повідомив регулятор.
Зокрема, регулятор завершив нормативні кроки для запровадження спільних аукціонів з розподілу потужності міждержавних з’єднань.
“Такий механізм передбачає одночасний розподіл потужності газотранспортної системи України та суміжних країн, що відповідає європейській практиці функціонування ринку природного газу”, – пояснили в комісії.
Нові правила розподілу потужності міждержавних з’єднань запрацювали з липня 2026 року та застосовуватимуться до потужності, яка використовуватиметься з початку нового газового року – з 1 жовтня 2026 року.
Для участі в аукціонах замовники послуг транспортування мають укласти договори не лише з ОГТСУ, а й з операторами суміжних газотранспортних систем держав – членів ЄС та Республіки Молдова. Замовник, якому буде розподілено об’єднану потужність, матиме право передати іншому замовнику право подавати номінації та реномінації на таку потужність.
