Спільний американо-український інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин та схвалив чотири інші проєкти, повідомив Reuters керівник відділу інвестицій Американської корпорації міжнародного фінансового розвитку (DFC) Конор Коулман.
За його словами, загальний обсяг поточного портфеля проєктів фонду оцінюється приблизно в $70 млн.
Перша угода в секторі надр передбачає вкладення близько $30 млн у спільну інвестиційну платформу з компанією BGV Group, співвласником якої є Геннадій Буткевич, власник мережі «АТБ». На початковому етапі партнерство буде зосереджено на розвідці та розробці родовищ рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. Як підкреслив Коулман, усі ці позиції входять до офіційного переліку критично важливих сировинних ресурсів США.
Ще два напрямки спрямовані на зміцнення енергетичної та теплової генерації України на тлі ворожих ударів напередодні зимового періоду. Зокрема, одна з ініціатив доповнить кредитну лінію на суму майже $100 млн, яку DFC схвалила для енергохолдингу «ДТЕК» з метою впровадження системи накопичення енергії (battery storage) для резервного живлення до 600 тис. домогосподарств терміном до двох годин.
Крім того, фонд увійде до капіталу платформи комбінованого виробництва тепла та електроенергії для будівництва мережі локальних «енергетичних хабів».
Як повідомлялося, американо-український інвестиційний фонд відновлення був заснований у рамках міжурядової угоди про співпрацю у сфері корисних копалин за ініціативою президента США Дональда Трампа. Діяльність фонду зосереджена на п’яти стратегічних напрямках: надра, ВПК, енергетика, логістика та інфраструктура. Наразі фонд працює над залученням додаткового капіталу.
У Україні за січень-вересень 2026 року зареєстровано 222,3 тис. нових фізичних осіб-підприємців (ФОП), тоді як припинили діяльність 155,6 тис. підприємців. Таким чином, кількість відкриттів перевищила кількість закриттів на 66,6 тис., свідчать дані Єдиного державного реєстру, проаналізовані Opendatabot.
Кількість нових ФОП порівняно з аналогічним періодом 2025 року практично не змінилася, тоді як кількість закриттів скоротилася одразу на 27%.
Загалом з початку року в Україні з’явилося 222 288 нових ФОП, а 155 645 припинили діяльність. Чистий приріст становив 66 643 підприємців.
При цьому динаміка протягом року була нерівномірною. Більше нових підприємців, ніж у відповідні місяці минулого року, реєструвалося в січні, березні, квітні та травні. У лютому, червні, липні, серпні та вересні кількість реєстрацій була нижчою за торішню.
Незважаючи на це, вересень став рекордним місяцем 2026 року за кількістю відкриттів — зареєстровано близько 27,4 тис. нових ФОП.
У Opendatabot звертають увагу, що порівняння з початком 2025 року необхідно проводити з урахуванням технічного фактора. Різке зростання кількості закриттів у січні минулого року було пов’язане з призупиненням роботи державних реєстрів у грудні 2024 року, коли підприємці фактично не могли зареєструвати відкриття або припинення бізнесу.
Найбільша кількість нових ФОП за дев’ять місяців зареєстрована в Києві — 27,3 тис. На другому місці — Дніпропетровська область із 22,3 тис., далі йдуть Львівська — 17,2 тис., Одеська — 16,7 тис. та Київська області — 16,5 тис.
Лідером серед напрямків бізнесу залишається роздрібна торгівля. Її обрали 60,3 тис. нових підприємців, тобто понад чверть усіх зареєстрованих з початку року ФОП.
Комп’ютерним програмуванням зайнялися 16,7 тис. нових підприємців, оптовою торгівлею — 16,6 тис. Ще по 10,7 тис. реєстрацій припало на освіту та діяльність із забезпечення стравами та напоями.
Роздрібна торгівля водночас лідирує й за кількістю припинень діяльності — за дев’ять місяців закрилися 49,4 тис. ФОП цієї спеціалізації. У сфері комп’ютерного програмування припинили діяльність 17,1 тис. підприємців, у сфері оптової торгівлі — 11,7 тис., у сфері громадського харчування — 7,9 тис.
У 22 регіонах України кількість відкритих ФОП перевищила кількість закритих. Негативний баланс зафіксовано лише у трьох прифронтових регіонах — Донецькій, Херсонській та Луганській областях.
Джерело: дослідження Opendatabot «ФОП-економіка» за дев’ять місяців 2026 року.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів 29 листопада 2026 року після того, як роздроблений парламент заблокував низку ключових ініціатив уряду, зокрема заходи щодо боротьби з житловою кризою.
5 жовтня Санчес заявив про скликання позачергового засідання уряду для запуску процедури розпуску парламенту. Дострокове голосування відбудеться майже на рік раніше від передбаченого терміну.
Рішення було ухвалено після чергового загострення житлової кризи в Іспанії. Минулого тижня парламент відхилив запропоновані урядом заходи у сфері житла, а 3 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акції протесту приблизно в 50 містах країни.
Лише в Мадриді, за даними Reuters, у демонстрації взяли участь близько 70 тис. осіб. Протестувальники вимагали жорсткіших заходів проти зростання вартості оренди, виселень та дефіциту доступного житла. Акції відбулися також у Валенсії та інших великих містах.
Житлова проблема в Іспанії в останні роки загострилася на тлі швидкого зростання цін, недостатньої пропозиції нового житла та високої вартості оренди у найбільших містах і туристичних регіонах.
За останніми даними Eurostat, опублікованими 1 жовтня 2026 року, ціни на житлову нерухомість в Іспанії у другому кварталі зросли на 12,1% порівняно з другим кварталом 2025 року. Для порівняння: у середньому по Європейському Союзу житло за цей період подорожчало на 4,7%, а в єврозоні — на 4%. Таким чином, темпи зростання цін в Іспанії більш ніж удвічі перевищують середньоєвропейські.
Причому подорожчання триває й у квартальному вимірі: у другому кварталі ціни в Іспанії зросли ще на 3,4% порівняно з першим кварталом 2026 року. У першому кварталі річне зростання становило 12,8%.
Високі темпи зберігаються й на вторинному ринку. Згідно з опублікованими на початку жовтня індексами найбільших іспанських порталів нерухомості, середня вартість вторинного житла в третьому кварталі продовжила зростати двозначними темпами. За даними Idealista, ціни зросли на 11,8% за рік — до 2,93 тис. євро за кв. м, тоді як Fotocasa оцінює річне зростання в 13,8%, а середню вартість — приблизно в 3,14 тис. євро за кв. м.
При цьому ситуація ускладнюється умовами кредитування. Банк Іспанії в липні повідомляв, що у другому кварталі 2026 року банки посилили умови видачі кредитів, а попит населення на іпотечні позики знизився. Банки також очікували подальшого посилення кредитних умов у третьому кварталі.
Таким чином, житлове питання перетворилося з переважно соціальної та економічної проблеми на один із центральних чинників іспанського політичного порядку денного. Швидке подорожчання нерухомості, дефіцит доступної пропозиції, ситуація на ринку оренди та масові протести посилили тиск на уряд у той момент, коли кабінет Санчеса й без того мав труднощі з ухваленням законопроектів у парламенті.
Дострокові парламентські вибори в Іспанії призначені на 29 листопада 2026 року.
Роздрібна торгівля залишається найпопулярнішим напрямком для відкриття малого бізнесу в Україні — за дев’ять місяців 2026 року в цій сфері зареєстровано 60,3 тис. нових ФОП, свідчать дані Opendatabot на основі Єдиного державного реєстру та аналіз даних аналітичним центром Experts Club.
На роздрібну торгівлю припадає понад чверть усіх нових підприємців, зареєстрованих в Україні з початку року. Загалом за січень-вересень було відкрито 222,3 тис. ФОП.
Другим за популярністю напрямком стало комп’ютерне програмування — 16,7 тис. нових ФОП. Практично такий самий результат показала оптова торгівля — 16,6 тис.
У сфері освіти зареєстровано близько 10,7 тис. нових підприємців. Стільки ж ФОП розпочали діяльність у сфері забезпечення стравами та напоями, до якої входять, зокрема, різні формати громадського харчування.
Однак найпопулярніші напрямки бізнесу одночасно лідирують і за кількістю закриттів.
У роздрібній торгівлі за дев’ять місяців припинили діяльність 49,4 тис. ФОП. Таким чином, незважаючи на велику кількість закриттів, чистий приріст підприємців у галузі склав близько 10,9 тис.
Інша ситуація склалася в комп’ютерному програмуванні. При 16,7 тис. нових реєстрацій діяльність припинили 17,1 тис. ФОП. Таким чином, виходячи з опублікованих Opendatabot абсолютних показників, кількість закриттів у IT-сегменті приблизно на 400 перевищила кількість відкриттів.
У оптовій торгівлі ситуація залишається позитивною: при 16,6 тис. нових ФОП закрилися 11,7 тис., що відповідає чистому приросту приблизно на 4,9 тис. підприємців.
У сфері громадського харчування зареєстровано близько 10,7 тис. нових ФОП при 7,9 тис. закриттів — позитивна різниця становить близько 2,8 тис.
Загалом за дев’ять місяців 2026 року в Україні відкрилося 222 288 ФОП, а закрилося 155 645. Кількість нових підприємців перевищила кількість тих, хто припинив діяльність, на 66 643.
Джерело: Opendatabot — «Цього року відкрилося на 66 тисяч ФОПів більше, ніж закрилося».
Як повідомляє Сербський Економіст, Косово наближається до нової політичної кризи: якщо до 6 жовтня парламенту не вдасться обрати президента, Асамблею буде розпущено, і регіон знову піде на дострокові парламентські вибори — вже четверті за менш ніж два роки.
Цього разу президентська криза виявилася безпосередньо пов’язаною з судовим процесом над колишніми керівниками Армії визволення Косово (ОВК) у Гаазі. Згідно з рішенням Конституційного суду, 6 жовтня закінчується термін для обрання нового президента. У разі провалу голосування парламент розпускається, а нові вибори мають відбутися протягом 45 днів — тобто не пізніше 15 листопада.
За останні 18 місяців виборці в Косово вже тричі голосували на парламентських виборах — 9 лютого 2025 року, 28 грудня 2025 року та 7 червня 2026 року.
Причому ситуація виглядає майже парадоксально: лише 13 вересня парламент після червневих виборів нарешті затвердив новий уряд Альбіна Курті. За уряд проголосували 62 із 120 депутатів. Але вирішити інше ключове питання — обрати президента — поки що не вдалося.
У вересні Спеціалізовані палати Косово в Гаазі винесли вирок першої інстанції чотирьом колишнім керівникам ОВК — Хашиму Тачі, Кадрі Веселі, Реджепу Селімі та Якупу Краснічі.
Після цього Демократична партія Косово (ДПК), одним із засновників якої є Тачі, вимагала змінити закон про Спеціалізовані палати.
Зокрема, ДПК домагається обмеження повноважень суду розслідуванням злочинів, що фігурували у доповіді Діка Марті, а також запровадження міжнародного контролю за його діяльністю. Саме після гаазького вироку партія різко активізувала цю ініціативу.
Для Курті це вкрай складна ситуація: часу до 6 жовтня практично не залишилося.
Сербське видання «Blic» називає те, що відбувається, «небезпечною грою». Опитані виданням аналітики вважають, що ДПК намагається одночасно домогтися зміни правил роботи Гаазького суду та перекласти політичну відповідальність за можливі нові вибори на рух Курти «Самовизначення».
Белград не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово і вважає цю територію частиною Сербії.
Причому невизнання Косово — це далеко не лише сербська позиція. Незалежність Косово, як і раніше, не визнають Росія та Китай — два постійні члени Ради Безпеки ООН, що є однією з перешкод для вступу Косово до ООН.
Косово також не визнають Іспанія, Україна, Індія та інші країни.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, ціни на житлову нерухомість у Європейському Союзі у другому кварталі 2026 року зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а в єврозоні — на 4,0%, свідчать опубліковані 1 жовтня дані Eurostat.
Порівняно з першим кварталом поточного року житло в ЄС подорожчало ще на 1,2%, у єврозоні — на 1,1%.
Зростання цін за рік зафіксовано в 23 країнах ЄС, щодо яких є дані. Зниження відбулося лише в трьох: Фінляндії — на 2,7%, Люксембурзі — на 2,2% та Франції — на 0,8%.
Лідером ЄС за темпами подорожчання житла стала Португалія, де ціни за рік зросли на 16,5%. На другому місці — Болгарія зі зростанням на 15,5%, на третьому — Литва з 14,3%.
Високі темпи також зберігаються у Словаччині, де житло подорожчало на 13,6%, Хорватії — на 12,7%, Іспанії та Румунії — на 12,1% у кожній.
У Латвії зростання склало 11,4%, Угорщині — 10,2%, Данії — 9,4%, Словенії — 9,1%, Чехії — 8,6%, на Кіпрі — 7,9%.
Більш помірне зростання цін спостерігалося на Мальті — на 6,9%, у Польщі — на 6,3%, Ірландії — на 6 %, Естонії — на 5,8 %, Австрії — на 5,1 %, Швеції — на 4,8 %, Нідерландах — на 4,3 % та Італії — на 4 %.
Одні з найнижчих позитивних показників зафіксовано в Бельгії — 2,1% та Німеччині — лише 0,6%.
Якщо порівнювати з вартістю житла у першому кварталі 2026 року, найшвидше ціни зросли в Литві — на 5%, Болгарії — на 4,5% та Румунії — на 4,4%. Квартальне зниження відбулося лише в Угорщині — на 1,4% та Франції — на 0,8%.
Eurostat розраховує індекс цін на житло (House Price Index) на основі вартості житлової нерухомості, що купується домогосподарствами, включаючи як новобудови, так і існуюче житло.
