Металургійні підприємства України у березні поточного року збільшили виробництво сталі на 15,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 611 тис. тонн із 527 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 21 місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у березні зафіксовано зростання виплавки сталі до березня-2023 у більшості країн першої десятки, крім Китаю, Японії та Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками березня виглядає наступним чином: Китай (88,270 млн. тонн, зниження на 7,8% до березня-2023), Індія (12,709 млн. тонн, більше на 7,8%), Японія (7,197 млн. тонн) , зниження на 3,9%), США (6,906 млн. тонн, на рівні березня-2023), РФ (6,640 млн. тонн, зростання на 0,8%), Південна Корея (5,282 млн. тонн, нижче на 9,5%) , Німеччина (3,510 млн. тонн, більше на 8,4%), Туреччина (3,202 млн. тонн, зростання на 18%), Бразилія (2,787 млн. тонн, зростання на 5,6%) та Іран (2,774 млн. тонн, вище на 2 %).
Сумарно у березні 2024 року виплавка сталі знизилася на 4,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 161,190 млн. тонн.
У січні-березні-2024 перші десятки країн-виробників стали такі: Китай (256,550 млн тонн, зниження на 1,9% до січня-березня-2023), Індія (37,327 млн тонн, більше на 9,7%), Японія ( 21,452 млн. тонн, менше на 0,8%), США (19,936 млн. тонн, зниження на 1,6%), РФ (18,680 млн. тонн, падіння на 0,2%), Південна Корея (16,245 млн. тонн, менше на 2 ,5%), Німеччина (9,704 млн. тонн, зростання на 6%), Туреччина (9,533 млн. тонн, зростання на 28,4%), Бразилія (8,293 млн. тонн, збільшення на 6,2%) та Іран (7,616 млн. тонн) , Вищий на 16,3%).
Загалом за 3 міс.-2024 виплавки стали зросли на 0,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 469,060 млн тонн.
При цьому Україна за 3 міс-2024 виробила 1,687 млн тонн сталі, що на 36,6% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 3 міс-2023 – 1,235 млн тонн). Країна знаходиться на 22-му місці за підсумками 3 міс.-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн , +0,2%), РФ (75,8 млн. тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн. тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн. тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн. тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн. тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн. тонн, +1,8%).
Загалом 2023 року 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
При цьому Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна знаходиться на 22 місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників стали виглядати так: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4 %), США (80,715 млн. тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн. тонн, -7,2%), Південна Корея (65,865 млн. тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн. тонн) , -8,4%), Туреччина (35,134 млн. тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн. тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн. тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23 місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд. 831,467 млн. тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Агрохолдинг “Кернел” у третьому кварталі 2024 фінансового року переробив 816 тис. тонн насіння соняшнику, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Згідно з повідомленням компанії на Варшавській фондовій біржі у вівторок, шість дробильних заводів агрохолдингу працювали практично на повну потужність, а два заводи простоювали через близькість до російського кордону і зони бойових дій.
Крім того, наприкінці лютого “Кернел” розпочав пусконалагоджувальні роботи на Старокостянтинівському заводі з переробки олійних культур, розташованому в Хмельницькій області. На момент складання звіту завод досяг понад 90% своєї переробної потужності на етапі введення в експлуатацію. Очікується, що підприємство запрацює на повну потужність до травня 2024 року і досягне максимальної потужності з переробки 1 млн тонн насіння соняшнику щорічно.
Водночас продажі соняшникової олії в січні-березні 2024 року зросли на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року та сягнули 394 тис. тонн, що загалом склало 1,103 тис. тонн за 9 місяців 2024 фінансового року.
Продажі бутильованої соняшникової олії в третьому кварталі 2024 фінансового року склали 5% від загального обсягу продажів (19 тис. тонн).
У “Кернелі” підкреслили, що обсяг завантаження зерносховищ групи в третьому кварталі 2024 фінансового року перебував на сезонно низькому рівні – 254 тис. тонн, що склало 2,7 млн тонн за 9 місяців 2024 фінансового року, що відповідає показникам аналогічного періоду минулого року.
Обсяг перевалки експортного терміналу за звітний період зріс до 2 464 тис. тонн зерна, соняшникової олії та шроту, що продемонструвало зростання у 2,3 раза. Цьому сприяли послідовна експортна діяльність через Чорне море, збільшення обсягів виробленої соняшникової олії, перевалка через портові термінали, придбані раніше в сезоні, поряд з наданням послуг з перевалки третім особам.
Незважаючи на високі обсяги перевалки терміналів, обсяг експорту зерна з України в січні-березні склав 1,877 тис. тонн, що в 2,3 раза більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, констатували в компанії.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) і її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік компанія завершила з чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
За перше півріччя 2024ФР чистий прибуток “Кернел” впав у 3,6 раза до першого півріччя 2023ФР – до $102 млн, а EBITDA – удвічі, до $223 млн за зниження виручки на 16% – до $1,59 млрд.
Короткочасне обмеження руху транспорту очікується в суботу, 27 квітня, на ділянках Набережного шосе в тунелі під Поштовою площею і від моста Патона до моста Метро, повідомляють на сайті Київської міської державної адміністрації в п’ятницю з посиланням на дані комунального підприємства «Київавтодор».
«Обмеження пов’язані із заміною світлоповертальних елементів дорожнього огородження на ділянці тунелю під Поштовою площею та дрібним ремонтом дороги від моста Патона до моста Метро в напрямку Подолу. «Київавтодор» перепрошує за тимчасові незручності”, – ідеться в повідомленні.
Реальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-березень 2024 року становило 4,5% (+/- 1%) з 3,6% (+/- 1%) за підсумками січня-лютого.
Згідно з оприлюдненою на сайті Міністерства економіки України оцінкою, у березні зростання прискорилося до 4,6% (+/-1%) з 3,9% (+/-1%) у лютому і 3,5% (+/-1%) у січні цього року.
«У березні 2024 року тривала тенденція відновного зростання, підтримана стабільною роботою українського морського коридору (що стимулювало діяльність залізничного транспорту, металургії та видобутку металевих руд), нарощуванням виробничих потужностей у видобувній промисловості, активізацією виробництва мінеральних добрив, збільшенням попиту на будівельні матеріали, яке відбувалося на тлі поліпшення ділових настроїв… та пожвавлення споживчої активності…», – зазначило Мінекономіки.
Міністерство додало, що в березні майже всі агреговані види економічної діяльності сформували позитивний внесок у загальний обсяг ВВП. Так, експорт продукції аграрного виробництва та гірничо-металургійного комплексу забезпечувався Українським морським коридором; а інвестиційний попит, генерований бюджетом, а також нарощування виробничих потужностей у видобувній промисловості сформували позитивний внесок виробничих видів.
Водночас вказується, що динаміка виробництва електроенергії істотно сповільнилася в умовах значних ракетних обстрілів наприкінці березня, що призвело до серйозних руйнувань енергетичної інфраструктури і потребуватиме значного періоду часу та ресурсів на її відновлення.
Як повідомлялося, Нацбанк України 25 квітня погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3% після 5,3% минулого року.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання ВВП цього року на 4,6%.
Раніше аналітичний центр Experts Club та Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Мінекономіки, УКРАЇНА, УРАКІНА
Україна і Латвія ведуть роботу над нарощуванням виробництва дронів, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Під час спільної пресконференції в Києві з главою МЗС Латвії Байбою Браже Кулеба відзначив великий потенціал українських і латвійських компаній для нарощування виробництва ударних БПЛА.
“Я дуже вдячний Латвії за лідерство в Коаліції дронів. Ми ведемо зараз спільну роботу над нарощуванням цього виробництва – потрібно більше дронів. Я вважаю, що українські та латвійські компанії можуть дійсно багато зробити в цьому напрямку”, – заявив він.
Міністр також відзначив рішення Латвії приєднатися до чеської ініціативи щодо закупівлі артилерійських снарядів і зазначив, що тема виробництва снарядів була однією з центральних під час двосторонніх переговорів.
Окремо Кулеба висловив подяку Бражі за те, що свій перший візит на новій посаді вона здійснює саме в Україну – це знак особливої поваги до України та її захисників.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” має намір у найближчий період запровадити низку заходів щодо підвищення якості металопрокату.
Згідно з інформацією підприємства, на базі комбінату “Запоріжсталь” відбулася Конференція з клієнтоорієнтованості “Метінвесту”, в рамках якої представники профільних дирекцій та підприємств компанії обговорили проєкти щодо покращення якості сталевої продукції.
“Запоріжсталь” було обрано майданчиком для конференції не випадково, адже сьогодні комбінат – один із ключових виробників металу в Україні. За підсумками 2023 року, фактично, кожна друга тонна української сталі вироблялася на “Запоріжсталі”. Це говорить про масштаб та роль підприємства для національного ГМК, але водночас вимагає від запорізьких металургів ще більшої відповідальності у питаннях якості та клієнтоорієнтованості”, – наголошується в інформації компанії.
І уточнюється, що результатом конференції стала низка прикладних рішень для досягнення та утримання стабільно високої якості металопрокату “Запоріжсталі”, які будуть запроваджені найближчим часом.
Як повідомлялося, меткомбінат “Запоріжсталь” з початку повномасштабного вторгнення направив на оновлення виробничого обладнання та очисних споруд, що працюють у комплексі, понад 1,2 млрд грн. При цьому у 2023 році комбінат інвестував 750 млн грн у проєкти підтримки стабільності та надійності роботи основних технологічних потужностей підприємства – це наполовину більше за показники 2022 року з обсягом інвестицій 500 млн грн.
Основна увага в рамках реалізації програми за час повномасштабного вторгнення була сконцентрована на підтримці та оновленні обладнання для забезпечення його надійної роботи у непередбачених умовах.
У 2024 році на “Запоріжсталі” передбачено реалізацію програми капінвестицій на загальну суму близько мільярда гривень. Програма спрямована на підтримку та модернізацію обладнання, впровадження функціональних програм із охорони праці та промислової безпеки, інформаційних технологій, соціальної сфери.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) та група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
