Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Болгарії, Естонії, Індії та Німеччини та привітав їх із початком місії в Україні.
“Поінформував про дипломатичну роботу для наближення миру та важливість підтримки України на тлі посилення російських обстрілів і підготовки до зими”, – йдеться в телеграм-каналі президента.
Як повідомляється, обговорили спільні пріоритети: розвиток торговельно-економічних відносин та окремих сфер співпраці – “все, що може зробити наші народи сильнішими”.
“Вдячний усім партнерам, які дійсно допомагають Україні”, – наголосив Зеленський.
Індонезія планує вперше дозволити обмежене подвійне громадянство для окремих представників національної діаспори та висококваліфікованих фахівців. З відповідною ініціативою виступив президент країни Прабово Субіанто, запропонувавши парламенту внести зміни до законодавства про громадянство. Президент представив ініціативу під час виступу в парламенті з проектом державного бюджету Індонезії на 2027 рік.
За його словами, новий режим не поширюватиметься на всіх, хто бажає отримати другий паспорт. Йдеться про обмежене подвійне громадянство для фахівців та представників діаспори, у яких зацікавлена держава.
Серед потенційних категорій Прабово назвав науковців, лікарів, інженерів, фахівців зі штучного інтелекту, дослідників, підприємців, діячів мистецтва та спортсменів.
«Ми пропонуємо дозволити подвійне громадянство для певних талантів, необхідних країні», — заявив президент.
За його словами, влада не повинна змушувати найуспішніших вихідців з Індонезії обирати між міжнародною кар’єрою та збереженням зв’язку зі своєю історичною батьківщиною.
Передбачається, що потенційні отримувачі подвійного громадянства проходитимуть окремий відбір, зокрема перевірку благонадійності. Права та обов’язки таких громадян планується окремо визначити законодавством з урахуванням питань національної безпеки.
Чинне законодавство Індонезії загалом не визнає подвійного громадянства для дорослих.
Діти, які отримали громадянство двох країн, можуть тимчасово зберігати обидва статуси, однак після досягнення встановленого законом віку повинні обрати одне громадянство.
Тому реалізація ініціативи Прабово вимагатиме зміни чинного закону та схвалення парламенту. Термін ухвалення відповідних поправок поки що не оголошено.
Ініціатива стала продовженням багаторічної дискусії щодо залучення індонезійської діаспори. Ще у 2024 році влада публічно обговорювала можливість подвійного громадянства для колишніх громадян та фахівців індонезійського походження.
Однією з причин реформи влада називає відтік кваліфікованих кадрів. За даними Головного управління імміграції Індонезії, майже 4 тис. індонезійців отримали громадянство Сінгапуру в 2019–2022 роках, відмовившись від індонезійського паспорта. Влада розраховує, що можливість зберегти громадянство Індонезії дозволить фахівцям будувати міжнародну кар’єру, не розриваючи юридичних зв’язків із країною.
Особливо помітним є залучення діаспори вже зараз у спорті. В останні роки до складу збірної Індонезії з футболу увійшла низка гравців, які народилися переважно в Нідерландах і мають індонезійське коріння. Для них влада проводила окремі процедури отримання громадянства.
Напередодні можливої реформи Індонезія запустила програму Global Citizenship of Indonesia (GCI).
Вона дозволяє колишнім громадянам Індонезії та деяким іноземцям індонезійського походження отримувати безстроковий дозвіл на проживання з правом неодноразово в’їжджати до країни, не відмовляючись від наявного іноземного громадянства. Однак GCI не є індонезійським громадянством і не надає права на паспорт Індонезії.
Програма поширюється, зокрема, на колишніх громадян Індонезії, їхніх нащадків та окремі категорії членів сімей, які мають індонезійські зв’язки.
Пропоноване тепер обмежене подвійне громадянство має піти значно далі й дозволить окремим представникам діаспори одночасно зберегти іноземне громадянство та відновити або отримати індонезійське.
ГРОМАДЯНСТВО, ДІАСПОРА, иммиграция, ИНДОНЕЗИЯ, подвійне громадянство
АТ «НАЕК «Енергоатом»» 19 серпня оголосило тендер на страхування відповідальності за збитки, які можуть бути заподіяні внаслідок надзвичайних ситуацій, пов’язаних з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки
Як повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro, загальна очікувана вартість послуг становить 96,4 тис. грн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 27 серпня.
Іноземні покупці забезпечують близько 60% попиту на ультраелітне житло в Іспанії, а ціни в цьому сегменті зросли приблизно на 30% за останні п’ять років. Найбільшу активність, поряд із традиційними британськими та німецькими покупцями, зараз демонструють громадяни Нідерландів, Польщі та США, а також заможні клієнти з країн Перської затоки. Українці також залишаються серед найактивніших іноземних покупців іспанської нерухомості.
Такі оцінки містяться в опублікованих у серпні даних Hiscox щодо іспанського ринку житла класу ultra-luxury. Йдеться насамперед про об’єкти вартістю від 3 млн євро.
Основний попит зосереджений лише в кількох регіонах. Балеарські острови, провінція Малага, Мадрид і Барселона становлять 83% пропозиції іспанської нерухомості вартістю понад 3 млн євро.
Особливо висока частка іноземців спостерігається на курортних ринках. У Бенахавісі в провінції Малага на іноземних покупців припадає близько 84% угод з елітною нерухомістю, а в Андрачі на Майорці — близько 79%. У Мадриді ситуація зворотна: у самій столиці іноземці забезпечують лише близько 14% угод цього сегмента, а в престижному передмісті Алькобендас — 17%. Таким чином, елітний ринок Мадрида значною мірою залишається орієнтованим на заможних іспанських покупців.
При цьому іноземці-нерезиденти платять одні з найвищих цін за квадратний метр, оскільки зосереджуються на об’єктах у найпрестижніших районах. За оцінкою Hiscox, саме міжнародний капітал став одним із чинників зростання цін на елітну нерухомість Іспанії приблизно на 30% за п’ять років.
Докладного рейтингу покупців саме житла вартістю понад 3 млн євро дослідження Hiscox за національностями не наводить. Однак останні дані іспанських реєстраторів дозволяють побачити, які іноземні групи зараз найбільш активні на ринку країни загалом.
У другому кварталі 2026 року іноземці придбали в Іспанії понад 26,8 тис. об’єктів житла, забезпечивши рекордні 15,98% усіх зареєстрованих угод.
Перше місце посіли громадяни Великої Британії з часткою 6,99% іноземних покупок, практично зрівнявшись із громадянами Нідерландів — 6,94%. Далі йшли Німеччина — 6,11 %, Марокко — 6,09 %, Румунія — 5,70 %, Італія — 5,13 %, Франція — 4,97 % та Польща — 4,33 %.
За перше півріччя британці придбали близько 3,57 тис. об’єктів, а покупці з Нідерландів — близько 3,49 тис. При цьому попит з боку голландців зріс приблизно на 12% у річному вираженні, а польський — приблизно на 11%.
На самому ринку нерухомості класу «люкс» структура попиту змінюється ще помітніше. У червні агентство Reuters відзначало різкий приплив до Мадрида та на Коста-дель-Соль заможних покупців із Польщі, США та країн Перської затоки. При цьому британці та німці залишаються традиційно найчисельнішими групами іноземних власників на іспанському узбережжі.
Особливо швидко в останні роки зріс польський попит. Частка поляків серед усіх іноземних покупців збільшилася приблизно з 1,6% у 2019 році до 4% у 2025-му. У преміальному комплексі Santa Clara в Марбельї, будівництво якого завершилося минулого року, близько 70% із 102 будинків було продано польським клієнтам. Польські покупці також переважають серед клієнтів 64-поверхового житлового хмарочоса, що будується в Бенідормі.
Водночас стрімко зростає американський капітал. За даними ріелторської компанії Gilmar, частка клієнтів із США в її угодах зросла з 0,5% у 2024 році до 6,2% у 2025-му, причому американці вже випередили британців серед іноземних покупців на Коста-дель-Соль. У масштабах усієї Іспанії покупці з США також вирізняються високою вартістю житла, яке вони купують.
Українці також входять до числа найпомітніших іноземних покупців нерухомості в Іспанії, хоча їхні придбання зосереджені не виключно в сегменті luxury.
У першому кварталі 2026 року громадяни України забезпечили 3,08% усіх іноземних покупок житла, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 760–765 угодам за три місяці. У другому кварталі частка українців становила близько 2,94%, що відповідало 11-му місцю серед іноземних покупців. За перше півріччя українці могли придбати близько 1,5 тис. об’єктів житла. Остання цифра є оціночною, оскільки іспанські реєстратори окремо не публікували абсолютну піврічну кількість українських угод.
Для порівняння, у другому кварталі українські покупці посідали місце одразу за Китаєм, частка якого становила 3,02%. При цьому Україна залишалася попереду цілої низки традиційних ринків іноземних покупців.
Ще в першому півріччі 2025 року українці встановили історичний для себе рекорд, придбавши 2 165 об’єктів нерухомості. Тоді кількість угод українських громадян зросла на 4,5% у річному вимірі. Середня ціна житла, що купувалося українцями, становила близько 1 832 євро за кв. м, що помітно нижче рівня американських, німецьких або скандинавських покупців і свідчить про те, що значна частина українського попиту припадає не на сегмент ultra-luxury, а на звичайний і середній сегмент.
У регіональному розрізі українці особливо помітні у Валенсійському співтоваристві, де за підсумками 2025 року на них припадало 5,92% усіх покупок житла іноземцями.
Примітно, що скасування Іспанією програми Golden Visa з 3 квітня 2025 року практично не змінило ситуацію у верхньому ціновому сегменті.
За оцінкою Hiscox, на операції, пов’язані з отриманням посвідки на проживання через інвестиції, припадало всього близько 0,5 % загальної кількості угод. Типовий покупець нерухомості вартістю кілька мільйонів євро обирає Іспанію насамперед через якість життя, клімат, безпеку, інфраструктуру та можливість диверсифікувати капітал, а не заради отримання посвідки на проживання.
Цю тенденцію підтверджує й Reuters: геополітична нестабільність стала додатковим фактором попиту. Для частини польських та українських сімей житло на Коста-дель-Соль розглядається як резервна база далеко від східного кордону Європи, американські покупці шукають альтернативне місце проживання та вкладення капіталу, а клієнти з країн Перської затоки починають розглядати Іспанію як можливу альтернативу Дубаю.
Таким чином, ринок елітної нерухомості Іспанії стає дедалі більш міжнародним.
Банки з українським приватним капіталом отримали 9,7 млрд грн чистого прибутку за перше півріччя 2026 року, причому близько 72% результату цієї групи забезпечили лише два банки – Універсал Банк та ПУМБ, свідчать оприлюднені 19 серпня дані Opendatabot.
Універсал Банк, на банківській ліцензії якого працює monobank, заробив 3,85 млрд грн, а ПУМБ – 3,12 млрд грн. Обидві установи увійшли до п’ятірки найбільш прибуткових банків України за підсумками шести місяців.
Універсал Банк при цьому суттєво покращив результат порівняно з аналогічним періодом 2025 року, коли його чистий прибуток становив 2,41 млрд грн. Банк піднявся з дев’ятого на друге місце у загальноукраїнському рейтингу прибутковості.
Загалом 30 прибуткових банків з приватним капіталом заробили 9,86 млрд грн, тоді як дев’ять збиткових установ цієї групи отримали сукупний негативний результат у 161,78 млн грн. Витрати приватних банків на податок на прибуток становили 9,87 млрд грн.
Для порівняння, 15 банків з іноземним капіталом отримали 11,91 млрд грн чистого прибутку, або 22% результату всієї банківської системи. Серед них найбільший прибуток у першому півріччі показав Райффайзен Банк – 3,57 млрд грн, за ним ОТП Банк – 1,91 млрд грн, УкрСиббанк – 1,85 млрд грн, Сітібанк – 1,68 млрд грн та Креді Агріколь Банк – 1,53 млрд грн. Усі п’ять увійшли до загального топ-10.
Із 15 банків з іноземним капіталом 13 завершили півріччя з прибутком. Правекс Банк та Перехідний банк ЮТЕ Банк отримали сукупний збиток близько 43 млн грн.
Підприємства агропромхолдингу “Астарта” завершили збір ранніх зернових культур та озимого ріпаку на площі 54 тис. га, зібравши близько 256 тис. тонн урожаю, повідомила компанія.
Як зазначено в повідомленні, агрохолдинг зібрав понад 210 тис. тонн пшениці та 43 тис. тонн озимого ріпаку.
Середня врожайність озимої пшениці в “Астарті” становила 5,4 тонн/га, озимого ріпаку – 3,1 тонн/га. Найвищу врожайність зафіксували у ТОВ “Хмільницьке” на Вінниччині – 7,7 тонн/га озимої пшениці та 3,8 тонн/га озимого ріпаку.
Директор департаменту рослинництва, логістики та механізації агрохолдингу Андрій Загорулько зазначив, що сезон був складним через несприятливі погодні умови та хвороби озимого ріпаку.
Наразі в “Астарті” вже розпочали підготовку ґрунту для посівної озимих культур.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
