2 липня Національний науково-дослідний реставраційний центр України оголосив тендер на послуги з добровільного страхування автотранспорту (КАСКО), про що повідомляється в системі електронних закупівель «Прозоро».
Очікувана вартість закупівлі — 165 тис. грн.
Останній день подання заявок на участь у тендері — 13 липня.
Попит на короткострокову оренду житла в ЄС через онлайн-платформи продовжував зростати на початку 2026 року. У січні–березні гості провели 144,3 млн ночей у закладах короткострокового розміщення, заброньованих через Airbnb, Booking або Expedia. Це на 9,7% більше, ніж у I кварталі 2025 року, і на 16,6% вище за показник I кварталу 2024 року, повідомив Eurostat 2 липня.
Найшвидше зростання продемонструвала Мальта — плюс 30,5% у річному вимірі. Далі йдуть Словенія — плюс 24,7%, Словаччина — плюс 23,5% та Кіпр — плюс 22,3%. Двозначне зростання також зафіксовано у Фінляндії, Чехії, Ірландії, Хорватії, Греції, Німеччині, Італії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.
Серед найбільших туристичних ринків ЄС усі сім найбільш відвідуваних країн також продемонстрували зростання. Німеччина додала 14,9%, Італія — 14,7%, Польща — 11,9%, Франція — 8,1%, Іспанія — 6,5%, Португалія — 4,9%, Австрія — 4%. Це означає, що ринок зростає не лише в малих країнах із низькою базою, а й у великих туристичних економіках.
Eurostat уточнює, що йдеться саме про гостьові ночі в короткостроковому розміщенні через платформи, а не про готелі та кемпінги. Наприклад, якщо сім’я з чотирьох осіб зупиняється в квартирі на три ночі, це вважається як 12 гостьових ночей. Дані публікуються як експериментальна статистика і ґрунтуються на інформації, яку платформи передають Eurostat безпосередньо.
Регіональна статистика публікується із затримкою. За даними за IV квартал 2025 року, найпопулярнішими регіонами для короткострокової оренди через платформи були Андалусія в Іспанії — 9,9 млн ночей, Канарські острови — 8,2 млн та Іль-де-Франс у Франції — 7,2 млн. До десятки найпопулярніших регіонів увійшли лише території трьох країн — Іспанії, Франції та Італії.
Для інвесторів ця статистика означає, що орієнтуватися лише на загальне зростання ринку вже недостатньо. Потрібно зважати на конкретну країну, місто, сезонність, місцеві обмеження для Airbnb та Booking, податки, правила реєстрації та конкуренцію з готелями. У Європі короткострокова оренда, як і раніше, зростає, але стає дедалі більш регульованим і професійним бізнесом.
Як повідомляє Experts.news, уряд канцлера Фрідріха Мерца представив пакет із 34 реформ, який має повернути найбільшій економіці Європи конкурентоспроможність після кількох років слабкого зростання, високої вартості енергії, зниження темпів розвитку промисловості та тиску на експортну модель.
За даними Reuters, ключові заходи охоплюють пенсії, податки, ринок праці, промислову політику, енергетику, інфраструктуру, житло, торговельний захист та скорочення бюрократії. Уряд розраховує ухвалити основні елементи пакету в парламенті до кінця 2026 року.
Один із центральних блоків — податкові пільги для домогосподарств приблизно на 10 млрд євро на рік. Для працюючої сім’ї з двома дітьми ефект може становити понад 600 євро завдяки підвищенню податкових відрахувань та пом’якшенню прогресії для середніх доходів. Частково це планується профінансувати за рахунок підвищення верхньої ставки податку на доходи з 45% до 47% для найвищих доходів — від 280 тис. євро на рік.
Ринок праці також хочуть зробити більш гнучким. Серед заходів — відмова від оформлення лікарняного по телефону, вимога медичного підтвердження з першого дня хвороби, розширення можливостей строкових контрактів до 48 місяців для нових працівників до 2030 року та більш гнучкі механізми компенсаційного звільнення для високооплачуваних співробітників.
Промисловий блок орієнтований на підтримку автомобільної галузі, хімії, фармацевтики, машинобудування, чистих технологій, батарей, напівпровідників та штучного інтелекту. Також планується розширити інвестиційний механізм Deutschlandfonds, прискорити підключення промислових об’єктів до електромереж та скоротити терміни реалізації мережевих проєктів приблизно вдвічі.
Для Німеччини це спроба виправити одразу кілька системних проблем. Єврокомісія у травневому прогнозі зазначала, що після двох років рецесії та зростання лише на 0,2% у 2025 році економіка Німеччини у 2026 році може зрости лише на 0,6%, а у 2027 році — на 0,9%. Серед причин слабкості вказувалися високі енерговитрати, слабкий експорт, конкуренція з боку Китаю, тарифні ризики та затримка відновлення інвестицій.
Пакет може надати Німеччині новий імпульс, але не стане швидким ліком. За оцінкою економістів, наведеною Reuters, за умови повної та швидкої реалізації реформи можна підвищити довгостроковий темп зростання економіки приблизно з 0,4% до 0,7% на рік. Це покращення, але не повернення до старої моделі сильного промислового зростання.
Головний ефект для німецької економіки може проявитися через три канали: зниження адміністративних витрат для бізнесу, зростання внутрішнього попиту за рахунок податкових пільг та прискорення інвестицій в інфраструктуру, енергетику та технологічні галузі. Але слабке місце залишається тим самим — Німеччина залежить від експорту та глобальних промислових ланцюгів, а вони зараз перебувають під тиском геополітики, тарифів та конкуренції з боку Китаю.
Для основних торговельних партнерів Німеччини наслідки будуть різними. Китай у 2025 році знову став найбільшим торговельним партнером Німеччини з оборотом 251,8 млрд євро. США посіли друге місце з 240,5 млрд євро, Нідерланди — третє з 209,1 млрд євро. При цьому США залишилися головним ринком для німецького експорту, хоча поставки автомобілів, причепів та напівпричепів до США скоротилися на 17,8%.
Для Китаю реформи Німеччини означають посилення конкуренції в промисловості, особливо в секторах електромобілів, акумуляторів, машинобудування та clean tech. Берлін окремо заявляє про намір зміцнювати антидемпінгові та антисубсидійні інструменти ЄС і розглядати вимоги щодо трансферу технологій у стратегічних секторах для неєвропейських інвестицій. Це може зробити німецько-китайські економічні відносини більш жорсткими.
Для США ефект є двояким. З одного боку, сильніша Німеччина — це більший попит на американські технології, енергію, фінансові послуги та промислове обладнання. З іншого боку, Німеччина намагатиметься зберегти власну промислову базу та зменшити залежність від зовнішніх постачальників у стратегічних секторах, зокрема у сфері напівпровідників, акумуляторів та інфраструктури штучного інтелекту.
Для Нідерландів та інших країн ЄС пакет реформ може бути скоріше позитивним. Якщо німецька промисловість і споживання почнуть відновлюватися, виграють європейські логістичні хаби, постачальники комплектуючих, машинобудівні компанії, хімічні виробники та країни, інтегровані в німецькі виробничі ланцюги.
Головний ризик реформ — політичний і часовий. Частина заходів може зіткнутися з опором профспілок, медичної спільноти та регіонів, а економічний ефект проявиться не відразу. Reuters зазначає, що бізнес та економісти загалом схвально оцінили пакет як необхідний, але наголошували, що все залежатиме від швидкості та якості реалізації.
У підсумку пакет Мерца можна розглядати як спробу перебудувати німецьку модель зростання: менше бюрократії, більше інвестицій, більше гнучкості на ринку праці та більше захисту стратегічних галузей. Але Німеччина не зможе повернутися до колишньої ролі європейського локомотива лише за рахунок одного пакету реформ. Для цього їй доведеться одночасно вирішити проблеми дорогої енергії, демографії, технологічного відставання, слабкого внутрішнього попиту та залежності від зовнішніх ринків.
АТ «ОТП БАНК» та компанія SHERIFF уклали меморандум про співпрацю у сфері відновлюваної енергетики, відкриваючи додаткові можливості фінансування для українського бізнесу.
У межах партнерства банк готовий кредитувати енергоефективні проєкти, які пропонує клієнтам SHERIFF. Підтримка може бути надана строком до 7 років із власним внеском від 15%. Отримати фінансування також можна за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%», яку уряд реалізує за ініціативи Президента України через Національну установу розвитку. Додатковою опцією для підприємств є можливість отримання компенсації від ЄБРР у розмірі до 30% вартості проєкту, що робить інвестиції у сучасні енергетичні рішення ще доступнішими.
«Підходи бізнесу до енергозабезпечення змінюються: якщо раніше компанії шукали швидкі рішення, то сьогодні орієнтуються на системні підходи до енергонезалежності. В ОТП БАНК ми працюємо над тим, щоб ці проєкти були доступними та керованими з точки зору фінансової моделі і якісної реалізації. Саме тому розвиваємо співпрацю з надійними партнерами, такими як SHERIFF, щоб клієнти отримували комплексні рішення з якісним обладнанням, чітко структурованою економікою та прогнозованою окупністю», – зазначила керівник проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК Ірина Кабанцева.
Переваги фінансування від ОТП БАНК:
SHERIFF встановлює сонячні електростанції по всій Україні з 2018 року. Компанія працює з обладнанням провідних світових виробників і надає повний цикл послуг – від розрахунку та проєктування до монтажу й сервісного обслуговування. Реалізовані нею енергопроєкти дозволяють бізнесу та приватним домогосподарствам повністю або частково забезпечувати енергетичну незалежність.
Детальна інформація про програму ОТП БАНК доступна за посиланням. З переліком обладнання, яке пропонує SHERIFF, можна ознайомитися тут.
Європейські аеропорти та авіакомпанії закликали Єврокомісію терміново втрутитися у запуск нової системи в’їзду та виїзду EES. У відкритому листі ACI EUROPE, Airlines for Europe та IATA заявили, що впровадження системи досягло «критичної точки» і вже спричиняє серйозні збої в роботі аеропортів.
EES — це нова цифрова система контролю зовнішніх кордонів Шенгенської зони для громадян країн поза межами ЄС. Вона замінює штампи в паспортах і фіксує в’їзд, виїзд або відмову у в’їзді. Під час перетину кордону система збирає дані паспорта, фото обличчя, відбитки пальців, дату та місце перетину кордону. Повністю система запрацювала 10 квітня 2026 року після поетапного запуску, що розпочався у жовтні 2025 року.
Проблема полягає в тому, що на практиці біометрична реєстрація займає більше часу, ніж очікувалося. За даними ACI EUROPE, A4E та IATA, після повного запуску EES черги на прикордонному контролі в пікові періоди вже сягають п’яти годин. Це призводить до затримок рейсів, пропущених пересадок, навантаження на персонал та ситуацій, коли пасажири застрягають на кордоні, а літаки відлітають не повністю заповненими.
Галузеві організації попереджають, що в липні та серпні ситуація може погіршитися: європейські аеропорти очікують приблизно на 40 млн пасажирів більше, ніж за попередні два місяці. Ризик стосується не лише найбільших хабів, а й невеликих аеропортів популярних туристичних напрямків, де прикордонна інфраструктура фізично не встигає обробляти потік пасажирів.
Авіаційна галузь просить Єврокомісію дозволити країнам Шенгенської зони повністю або частково призупиняти дію EES у липні та серпні, якщо пасажиропотік перевищує можливості прикордонного контролю. З вересня пропонується створити постійний механізм гнучкості, щоб тимчасово відключати EES у виняткових ситуаціях і повертатися до стандартних перевірок згідно з Шенгенським кодексом, включаючи штампи в паспортах.
Аеропорти та авіакомпанії не вимагають скасування прикордонного контролю. Вони визнають значення EES для безпеки, але вважають, що система має працювати без порушення транспортної логістики та туристичного сезону. Серед невирішених проблем вони називають нестачу прикордонників, нестабільність ІТ-платформи, неготовність кіосків самообслуговування та ABC-gates, а також недостатню роботу додатка для попередньої реєстрації.
EES мав зробити кордони ЄС більш цифровими та безпечними, але влітку 2026 року він став додатковим чинником затримок. Якщо Єврокомісія не надасть аеропортам більшої гнучкості, туристичний сезон може зіткнутися з чергами, пропущеними рейсами та репутаційним ударом по європейському туризму.
EES, авіаперевезення, АЕРОПОРТ, ЄВРОПА, прикордонний контроль, хаос, Шенген
Промислове виробництво в Україні у травні 2026 року зросло на 0,3% (до відповідного місяця 2025 року) після зростання на 1,2% у квітні, 4,5% – у березні та падіння у лютому – на 2,6%, у січні – на 8,1%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у травні до квітня 2026 року промислове виробництво виросло на 3,5%.
Держстат уточнює, що загалом за п’ять місяців поточного року промислове виробництво в Україні зменшилося на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У видобувній промисловості та розробленні кар’єрів у січні-травні 2026 року до аналогічного періоду 2025 року зростання становило 3,8%, у переробній промисловості – 1,5%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – падіння на 13,5%.
Як повідомлялося, промвиробництво в Україні у 2025 році скоротилося на 1,7%, тоді як у 2024-му зростання становило 4,7%.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
