Уряди Сербії та України підготували спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Україна – єдина європейська країна, з якою Сербія не має підписаної угоди про вільну торгівлю. Після того як минулого року було відновлено прямі контакти компетентних інститутів з цього питання, цього тижня, під час візиту української державно-бізнесової делегації до Белграда, ми маємо зробити цей давно очікуваний крок уперед», – сказав він.
За словами Чадежа, документ, як передбачається, підпишуть найближчими днями віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка та міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич.
Президент ТПП Сербії зазначив, що інтерес до такої угоди є як у сербського, так і в українського бізнес-співтовариства, особливо в секторах, де зниження мит, спрощення процедур і більш передбачувані умови ведення бізнесу могли б збільшити експорт компаній.
«Саме тому важливо, щоб у ході переговорів ми отримали добре підготовлену за секторами угоду, зосереджену на конкретних галузях», – підкреслив Чадеж.
Він також зазначив, що змінені та спрощені правила кумуляції преференційного походження в рамках Пан’євро-середземноморської конвенції, підписантами якої є і Сербія, і Україна, могли б розширити базу компонентів для продукції, що торгується на преференційних умовах з ЄС, ЄАВТ, Молдовою, Чорногорією, Північною Македонією та Туреччиною.
ЗВТ, переговори, Сербія, Чадеж
У Сербії наразі працює понад 480 бізнесів із мажоритарним українським капіталом, зокрема 161 компанія і 320 підприємців, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж із посиланням на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії.
“Переважно у сферах IT, консалтингових послуг, торгівлі та малого бізнесу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Для порівняння Чадеж навів дані довоєнного 2021 року, коли в Сербії працювали 202 українські компанії і 117 підприємців. За його словами, близько 40% із них згодом були закриті, однак після 2022 року було зафіксовано значну кількість нових реєстрацій.
“Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець”, – зазначив він.
Президент ТПП Сербії додав, що український бізнес у Сербії поступово переходить від традиційної торгівлі до цифрових та інших послуг, заснованих на знаннях.
“Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком”, – сказав Чадеж.
IT, БИЗНЕС, Сербія, ТПП Сербії, УКРАЇНА
На базі Інституту ветеранів Київського національного університету будівництва і архітектури відбувся перший в Україні День відкритої дискусії з ветеранами та їхніми родинами, присвячений освіті, перекваліфікації, соціальній адаптації, ментальній реабілітації та працевлаштуванню ветеранів.
Захід пройшов у Центрі культури та дозвілля КНУБА в Києві в межах Дня відкритих дверей для ветеранів та їхніх родин і об’єднав ветеранів, членів їхніх сімей, представників університетської спільноти, медичних фахівців, соціально відповідальний бізнес і партнерські організації.
«Освіта й сам процес навчання – це не тільки про диплом. Це важливий елемент соціальної адаптації та ментальної реабілітації ветеранів. Університет – це велика екосистема нового типу, де ветеран може знову знайти себе, відчути підтримку середовища, набути нових компетенцій і в результаті – працевлаштуватися та повернутися до активного життя», – зазначив керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко.
У заході взяли участь представники Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Національного університету біоресурсів і природокористування України та інших закладів вищої освіти столиці й регіонів.
Співорганізатором події виступила Київська міська служба зайнятості, що, за словами організаторів, підкреслює системний підхід до підтримки ветеранів – від освіти, психологічної та медичної підтримки до професійної перекваліфікації й подальшого працевлаштування.
Однією з практичних частин Дня відкритої дискусії став тренінг із домедичної допомоги «Не панікуй. Дій правильно», який провів лікар-невролог та епілептолог Денис Бойчук. Учасники обговорили, як діяти до, під час і після епілептичного нападу, які типові помилки можуть нашкодити людині, а також чому окремі поширені «поради з інтернету», зокрема міф про «ложку в рот», не мають медичного обґрунтування і можуть бути небезпечними.
Окремий блок тренінгу був присвячений медичним чекапам для ветеранів та їхніх родин, формуванню звички вчасно перевіряти здоров’я, контролювати наслідки стресу й травм і підтримувати близьких системно, а не епізодично.
Під час заходу також було проведено розіграш призів і вручено подарунки учасникам. Партнерами події стали Poparada.ua, Axor Industry та CosmoMultimall. Організатори зазначають, що участь бізнесу в таких ініціативах демонструє можливість практичної та корисної співпраці компаній із ветеранськими організаціями.
За словами організаторів, День відкритої дискусії на базі Інституту ветеранів КНУБА став першим кроком до формування постійної екосистеми підтримки ветеранів та їхніх родин через освіту, практичні знання, професійну перекваліфікацію та міжсекторальну співпрацю.
Ветеранський Кластер України та Інститут ветеранів «Архітектура Стійкості» КНУБА вже відкрили прийом документів на освітні програми для ветеранів, захисників і їхніх дітей. Учасникам пропонують можливості навчання за понад 50 спеціальностями і більш ніж 100 освітніми програмами, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру та аспірантуру, психологічну підтримку і реабілітацію, участь у проєктах з відновлення України та партнерські програми з роботодавцями.
Формати навчання передбачають денну, заочну, онлайн- і дистанційну участь. Програма працює з громадами по всій Україні та передбачає індивідуальний супровід від вступу до працевлаштування.
Деталі програм доступні на сайті: www.Veterano.info.
Контакти для додаткової інформації: +38 073 94 96 179, +38 050 22 35 182, +38 067 49 81 098, center@uvc.in.net, veterano@knuba.edu.ua. Керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко: +38 073 177 72 73.
Під безоплатним навчанням мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається під час базової вступної кампанії у стандартні терміни.
ПрАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг” спрямує на виплату дивідендів за результатами 2025 року 250 млн грн із загального чистого прибутку 265,1 млн грн, про таке рішення зборів акціонерів йдеться у повідомленні компанії у вівторок.
Згідно з ним, минулого року чистий дохід “Укртранслізинг” скоротився на 28,9% – до 152,4 млн грн, але за рахунок іншого операційного доходу у 228,2 млн грн, який був відсутній у 2024 році, операційний прибуток підскочив у 2,3 рази – до 245 млн грн, а чистий – в 1,9 рази.
Основний дохід компанія минулого року отримала від свого найбільшого акціонера – ТОВ “Лемтранс”, якому належать 49,95%.
Згідно з релізом, від початку 2026 року в напіввагонах “Укртранслізинг” було перевезено 752,1 тис. т. вантажу, з яких 507,6 тис. тонн кам’яного вугілля (67,5%), 174,7 тис. тонн залізної та марганцевої руди (23,2%) та 22,3 тис. тонн будівельних матеріалів (3%), а за допомогою зерновозів – 125,7 тис. тонн зерна, у т.ч. 86,2 тис. т. кукурудзи (68,5%), 24,3 тис. тонн пшениці (19,4%), 2,3 тис. тонн ріпака (1,8%) та інших.
У звіті уточнюється, що у 2026 році Укртранслізинг” планує виконання планових ремонтів відповідно до затвердженого графіка, зокрема 461 капітальний ремонт напіввагонів, 55 деповських ремонтів напіввагонів та 5 деповських ремонтів зерновозів.
Серед іншого, у 2026 році передбачається розвиток транспортно-експедиторської діяльності та підтримка довгострокових партнерських відносин із клієнтами, скорочення невиробничих простоїв вагонів, супровід чинних договорів фінансового лізингу техніки, а також забезпечення комплексного вирішення транспортних і логістичних завдань, зокрема у сфері перевезення зернових вантажів.
ПрАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг” – оператор українського ринку лізингових послуг. Основна спеціалізація компанії – фінансовий лізинг залізничної, сільськогосподарської та авіаційної техніки.
АТ “Укрзалізниця” належать 47,67% акцій ПрАТ “Укртранслізинг”, ТОВ “Лемтранс” – 49,95%.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія суттєво посилила правила розрахунків під час купівлі-продажу нерухомості: угоди вартістю понад 10 тис. євро тепер мають здійснюватися через банківську систему країни. Нові вимоги спрямовані на посилення контролю за походженням коштів, боротьбу з відмиванням грошей та підвищення прозорості ринку нерухомості.
Закон поширюється на угоди з нерухомістю на суму понад 10 тис. євро.
Ключова вимога полягає в тому, що оплата за угодою повинна здійснюватися з банківського рахунку або на банківський рахунок, відкритий у Чорногорії. При цьому щонайменше одна зі сторін угоди повинна мати рахунок у чорногорському банку. Це означає, що покупець може переказати кошти з іноземного банку безпосередньо на рахунок продавця в Чорногорії, якщо такий рахунок у продавця є.
Якщо оплата була здійснена до підписання договору, нотаріус повинен буде запросити банківську виписку, що підтверджує переказ. Простої заяви сторін про те, що розрахунок уже відбувся, буде недостатньо. Це посилює роль нотаріусів і банків як учасників контролю за чистотою угоди.
Фактично Чорногорія закриває простір для неформальних розрахунків на ринку нерухомості, який в останні роки активно приваблював іноземних покупців. За порушення передбачені штрафи в розмірі від 3 тис. до 20 тис. євро.
Для іноземних покупців нові правила означають необхідність заздалегідь перевіряти банківську сторону угоди. Якщо продавець є резидентом Чорногорії та має місцевий банківський рахунок, покупець, як правило, зможе оплатити об’єкт SWIFT-переказом зі свого закордонного рахунку. Однак у складніших випадках — наприклад, якщо продавець є нерезидентом, угода проходить через юридичну особу або сторони хочуть контролювати розрахунки через рахунок покупця — може знадобитися відкриття рахунку в чорногорському банку.
Банки при цьому можуть запитувати документи про походження коштів: підтвердження доходів, продаж активів, інвестиційні документи або інші джерела капіталу. Це відповідає загальній логіці європейського фінансового комплаєнсу, хоча Чорногорія поки що не є членом ЄС.
Для ринку нерухомості Чорногорії ефект буде подвійним. З одного боку, нові правила можуть ускладнити та уповільнити угоди, особливо для нерезидентів, які звикли до більш гнучких схем розрахунків. З іншого боку, підвищення прозорості може зміцнити довіру банків, нотаріусів та іноземних інвесторів до ринку, особливо на тлі очікувань вступу Чорногорії до ЄС.
Чорногорія залишається одним із найпопулярніших ринків нерухомості на Адріатиці для іноземних покупців. Попит підтримують покупці з країн Європи, Туреччини, Росії, України, Ізраїлю та Балканського регіону.
https://t.me/relocationrs/2843
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець грудня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук, доктор філософії в гадлузі історії та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, представив огляд поточних макроекономічних трендів, які визначали ситуацію в Україні та світі на початку 2026 року.
Макроекономічні показники України
На кінець січня 2026 року українська економіка увійшла в новий рік із поєднанням двох протилежних тенденцій: з одного боку – поступове зниження інфляційного тиску, рекордний рівень міжнародних резервів та збереження контрольованої ситуації на валютному ринку; з іншого — воєнні ризики, висока залежність бюджету від зовнішнього фінансування, слабкість експорту та структурний дефіцит валюти в приватному секторі.
За оцінкою НБУ, реальний ВВП України у 2025 році зріс на 1,8%. Це означало, що економіка зберегла позитивну динаміку третій рік поспіль, але темпи відновлення залишалися помірними. НБУ пояснював таку динаміку стійким внутрішнім попитом, м’якою фіскальною політикою, адаптивністю бізнесу та заходами з підтримання макрофінансової стабільності. Водночас фізичні обсяги експорту скорочувалися через низькі запаси аграрної продукції, слабкий зовнішній попит на продукцію ГМК і обмеження, пов’язані з дефіцитом електроенергії наприкінці року.
У січні 2026 року дезінфляційний тренд продовжився. За даними ДССУ, які прокоментував НБУ, споживча інфляція сповільнилася до 7,4% у річному вимірі, тоді як у місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Базова інфляція також знижувалася – до 7,0% р/р. НБУ пов’язував цю динаміку зі зменшенням дисбалансів на ринку праці, вторинними ефектами високих урожаїв 2025 року, конкуренцією з боку окремої імпортної продукції та контрольованою ситуацією на валютному ринку. Водночас регулятор відзначав перші ознаки посилення тиску з боку сирих продуктів харчування.
На думку Максима Уракіна, січень 2026 року став важливим тестом для української економіки після завершення складного 2025 року. Зниження інфляції до 7,4% показало, що жорсткі монетарні умови, стабілізація валютного ринку та поліпшення пропозиції продовольчих товарів дали результат. Але, за його оцінкою, цей результат не варто трактувати як повну нормалізацію.
«На початку 2026 року Україна отримала рідкісне для воєнної економіки поєднання – інфляція знижувалася, валютний ринок залишався контрольованим, резерви оновлювали історичний максимум, а економіка не втратила позитивної динаміки. Проте це не означає, що країна перейшла до класичної фази відновлення. Ми маємо радше стабілізаційний режим, у якому багато показників виглядають краще завдяки зовнішньому фінансуванню, бюджетним видаткам, адаптації бізнесу та політиці НБУ. Якщо з цієї конструкції прибрати міжнародну допомогу або допустити новий сильний енергетичний чи валютний шок, стійкість системи знову буде під великим питанням», – зазначив Уракін.
Січневе рішення НБУ щодо облікової ставки стало одним із ключових сигналів початку року. 29 січня 2026 року Національний банк оголосив про початок циклу пом’якшення процентної політики та зниження облікової ставки з 15,5% до 15,0% із 30 січня. Регулятор пояснив це стійким зниженням інфляційного тиску та зменшенням ризиків, пов’язаних із зовнішнім фінансуванням. Водночас НБУ наголосив, що інфляційні очікування залишалися відносно високими, а повернення інфляції до цілі 5% очікується лише на горизонті політики.
Це рішення не означало переходу до м’якої монетарної політики в повному сенсі. Реальна дохідність гривневих інструментів залишалася додатною, а збереження інтересу до гривневих активів було одним із важливих чинників стримування попиту на валюту. НБУ у січневому Інфляційному звіті зазначав, що утримання високої ставки в попередні місяці підтримувало попит на гривневі активи, а вкладення фізичних осіб в ОВДП і депозити в національній валюті продовжували зростати.
«Зниження облікової ставки до 15% було обережним і логічним кроком, але його не можна сприймати як сигнал швидкого здешевлення грошей. Україна залишається в умовах війни, високих бюджетних потреб і значного валютного дефіциту приватного сектору. Тому НБУ фактично намагається пройти дуже вузьким коридором: з одного боку, не задушити економічну активність надто дорогими грошима, а з іншого – не втратити контроль над інфляційними очікуваннями та валютним ринком. У такій ситуації кожне зниження ставки має бути не політичним жестом, а результатом реального послаблення ризиків», – підкреслив Уракін.
Зовнішній сектор залишався головною опорою української макрофінансової стійкості. За підсумками січня 2026 року міжнародні резерви України зросли до $57,7 млрд, оновивши історичний максимум. НБУ пояснив збільшення резервів надходженням зовнішнього фінансування, яке переважно компенсувало чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.
У січневому Інфляційному звіті НБУ також зафіксував, що у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд міжнародної фінансової підтримки, зокрема $32,7 млрд від ЄС, $12,0 млрд від США та $3,4 млрд від Канади. На початку 2026 року резерви становили $57,3 млрд, що відповідало 5,8 місяця майбутнього імпорту, а прогноз НБУ передбачав збільшення міжнародних резервів до $65 млрд на кінець 2026 року та до $71 млрд на кінець 2028 року.
Водночас зовнішня торгівля залишалася слабким місцем. За митними даними, товарообіг України у січні 2026 року становив $9,9 млрд: імпорт – $6,7 млрд, експорт – $3,2 млрд. Це означало, що товарний дефіцит зберігався на високому рівні, а внутрішній попит на імпорт і далі суттєво перевищував валютну виручку від експорту.
«Рекордні резерви – це сильний стабілізаційний фактор, але вони не повинні створювати ілюзію самодостатності. Український платіжний баланс і надалі значною мірою тримається на зовнішній допомозі, а не на експортній спроможності економіки. Коли імпорт більш ніж удвічі перевищує експорт у товарній торгівлі, це означає, що країна фінансує значну частину поточного споживання та воєнних потреб зовнішніми ресурсами. Це виправдано в умовах війни, але стратегічно така модель не може бути постійною. У 2026 році ключовим завданням має бути розширення власної валютної бази через експорт, переробку, енергетичну стійкість та інвестиції у виробництво», — наголосив Уракін.
Бюджетна ситуація на початку 2026 року також залишалася відносно контрольованою, але структурно напруженою. За агрегованими даними про виконання бюджету, у січні 2026 року доходи державного бюджету становили близько 303,8 млрд грн, а видатки – близько 286,2 млрд грн. Така помісячна картина не скасовувала загальної проблеми року: державні фінанси залишалися залежними від ритмічності зовнішнього фінансування, внутрішніх запозичень і здатності уряду утримувати довіру до гривневих інструментів.
Глобальна економіка
Світова економіка на кінець січня 2026 року виглядала стійкішою, ніж очікувалося наприкінці 2025-го, але ця стійкість була нерівномірною. У січневому оновленні World Economic Outlook МВФ прогнозував зростання глобальної економіки на 3,3% у 2026 році та на 3,2% у 2027 році. Фонд пояснював це інвестиціями в технології, бюджетною та монетарною підтримкою, сприятливішими фінансовими умовами та адаптивністю приватного сектору. Водночас МВФ попереджав про ризики, пов’язані з переоцінкою очікувань щодо технологічного сектору та можливою ескалацією геополітичної напруженості.
У США економіка зберігала позитивну динаміку, але темп наприкінці 2025 року сповільнився. За попередньою оцінкою BEA, реальний ВВП США у IV кварталі 2025 року зріс на 1,4% у річному вимірі після сильнішого третього кварталу, а за підсумками 2025 року — на 2,2%. Зростання забезпечували споживчі витрати та інвестиції, тоді як експорт і державні витрати стримували результат. Інфляція в США залишалася помірно вищою за ціль: індекс споживчих цін зріс на 2,7% з грудня 2024 року до грудня 2025 року, а базовий CPI — на 2,6%. Федеральна резервна система 28 січня 2026 року зберегла цільовий діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%.
Єврозона підійшла до початку 2026 року з майже цільовою інфляцією, але зі слабким економічним імпульсом. За оцінкою Eurostat, річна інфляція в єврозоні у грудні 2025 року становила 2,0%, знизившись із 2,1% у листопаді. Найвищим компонентом залишалася інфляція послуг — 3,4%, тоді як енергетичний компонент був у мінусі. Ставки ЄЦБ на початку 2026 року залишалися на рівнях, встановлених у 2025 році: депозитна ставка — 2,0%, ставка основних операцій рефінансування — 2,15%, ставка граничного кредитування — 2,40%.
Велика Британія залишалася однією з найбільш суперечливих великих економік Європи. За даними ONS, ВВП Великої Британії у 2025 році зріс на 1,3%, зокрема завдяки сектору послуг. Однак інфляція у грудні 2025 року прискорилася до 3,4% у річному вимірі, що залишалося помітно вище цілі Банку Англії. У грудні 2025 року Bank of England знизив базову ставку до 3,75%, але рішення було ухвалене вузькою більшістю 5–4, що свідчило про збереження розбіжностей усередині регулятора щодо темпів подальшого пом’якшення.
«Світова економіка на початку 2026 року не виглядала кризовою, але її не можна назвати однорідно сильною. США зберігали позитивну динаміку, хоча вже без перегрітого темпу; єврозона фактично балансувала між низькою інфляцією і слабким зростанням; Велика Британія мала повільне зростання, але все ще підвищений інфляційний фон. Для України це означає, що зовнішній попит навряд чи стане потужним самостійним драйвером відновлення. Глобальне середовище радше створює помірно сприятливі фінансові умови, але не гарантує автоматичного зростання українського експорту», — зазначив Максим Уракін.
Китай завершив 2025 рік із формально сильним результатом. За даними Національного бюро статистики КНР, ВВП країни у 2025 році зріс на 5,0%, до 140,1879 трлн юанів. Первинний сектор зріс на 3,9%, вторинний — на 4,5%, третинний — на 5,4%. Водночас інфляційна картина залишалася слабкою: у грудні 2025 року CPI зріс лише на 0,8% у річному вимірі, а базова інфляція — на 1,2%. Це свідчило про те, що китайська економіка зберігала виробничу й експортну силу, але внутрішній споживчий попит залишався недостатньо потужним.
Індія, навпаки, залишалася головним драйвером зростання серед великих економік. За першою авансовою оцінкою уряду, реальний ВВП Індії у 2025/26 фінансовому році мав зрости на 7,4% після 6,5% у 2024/25 фінансовому році. Номінальний ВВП оцінювався зі зростанням на 8,0%, а основним драйвером реального GVA був сектор послуг. Водночас інфляція залишалася дуже низькою: у грудні 2025 року CPI становив 1,33% у річному вимірі, а продовольча інфляція була від’ємною.
Туреччина на початку 2026 року залишалася прикладом економіки з відносно високим зростанням, але складною інфляційною спадщиною. За даними TurkStat, інфляція у грудні 2025 року становила 30,89% у річному вимірі, а у січні 2026 року — 30,65%. Пізніші офіційні матеріали Міністерства торгівлі Туреччини засвідчили, що економіка країни у 2025 році зросла на 3,6%, а у IV кварталі — на 3,4% р/р.
Бразилія завершила 2025 рік стримано позитивно. За даними IBGE, інфляція IPCA у 2025 році становила 4,26%, а грудневий місячний показник — 0,33%. ВВП Бразилії у 2025 році зріс на 2,3%, до 12,7 трлн реалів у поточних цінах. Зростання спостерігалося в усіх трьох основних секторах: аграрному, промисловому та секторі послуг.
«Китай, Індія, Туреччина і Бразилія дуже добре показують, наскільки різною стала динаміка великих економік, що розвиваються. Китай має великий масштаб і сильну виробничу базу, але все ще слабкий ціновий імпульс. Індія демонструє найпереконливіше поєднання високого зростання та низької інфляції. Туреччина зберігає динаміку, але ціна цього зростання — дуже високий інфляційний фон. Бразилія рухається помірніше, але більш збалансовано. Для України важливо дивитися на ці приклади не абстрактно, а практично: у глобальній конкуренції виграють ті економіки, які здатні одночасно підтримувати макростабільність, виробничу базу, експорт і внутрішній інвестиційний попит», — вважає Уракін.
Висновки
Станом на кінець січня 2026 року Україна перебувала в режимі керованої макрофінансової стабілізації. Інфляція знижувалася, облікова ставка була обережно зменшена до 15%, міжнародні резерви оновили історичний максимум, а економіка зберігала позитивне зростання після завершення 2025 року. Водночас ця стабільність залишалася залежною від трьох ключових умов: регулярного зовнішнього фінансування, контрольованої ситуації на валютному ринку та здатності держави утримувати внутрішній попит без розкручування нової інфляційної хвилі.
Головними ризиками для України на початку 2026 року залишалися воєнні втрати, дефіцит енергетичної інфраструктури, слабкість експорту, високі бюджетні потреби, залежність від міжнародної допомоги та структурний дефіцит робочої сили. Позитивним фактором було те, що НБУ мав рекордний запас резервів і простір для обережного пом’якшення політики. Негативним — те, що реальна виробнича та експортна база ще не створювала достатнього внутрішнього ресурсу для самостійного відновлення.
Світова економіка на той самий момент не перебувала у фазі глибокої кризи. МВФ прогнозував глобальне зростання на рівні 3,3% у 2026 році, США зберігали стійкість, єврозона утримувалася біля інфляційної цілі, Індія демонструвала високі темпи зростання, а Китай залишався великим, але структурно неоднозначним джерелом глобального попиту. Водночас жоден із цих зовнішніх факторів не гарантував Україні швидкого відновлення без внутрішніх рішень.
«Січень 2026 року показав, що Україна входить у новий рік не з позиції економічного прориву, але з позиції збереженої керованості. Це важливо, бо в умовах війни сама здатність контролювати інфляцію, курс, бюджетні потреби та резерви вже є значним результатом. Але наступний етап буде складнішим: країні потрібно перейти від моделі виживання і стабілізації до моделі продуктивного відновлення. Це означає інвестиції в енергетику, оборонно-промисловий комплекс, переробку, логістику, експортні виробництва, людський капітал і технології. Без цього навіть рекордні резерви та зовнішня допомога залишатимуться лише фінансовою подушкою, а не джерелом довгострокового зростання», — підсумував Максим Уракін.
Щомісячний аналітично-статистичний продукт “Економічний Моніторинг” доступний для клієнтів Інтерфакс-Україна.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг”, директор з розвитку та маркетингу Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук, доктор філософії в гадлузі історії та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін
EXPERTS_CLUB, URAKIN, ЕКОНОМІКА_УКРАЇНИ, МАКРОЭКОНОМИКА, моніторинг, ЭКОНОМИКА
