Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, ціни на житлову нерухомість у Європейському Союзі у другому кварталі 2026 року зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а в єврозоні — на 4,0%, свідчать опубліковані 1 жовтня дані Eurostat.
Порівняно з першим кварталом поточного року житло в ЄС подорожчало ще на 1,2%, у єврозоні — на 1,1%.
Зростання цін за рік зафіксовано в 23 країнах ЄС, щодо яких є дані. Зниження відбулося лише в трьох: Фінляндії — на 2,7%, Люксембурзі — на 2,2% та Франції — на 0,8%.
Лідером ЄС за темпами подорожчання житла стала Португалія, де ціни за рік зросли на 16,5%. На другому місці — Болгарія зі зростанням на 15,5%, на третьому — Литва з 14,3%.
Високі темпи також зберігаються у Словаччині, де житло подорожчало на 13,6%, Хорватії — на 12,7%, Іспанії та Румунії — на 12,1% у кожній.
У Латвії зростання склало 11,4%, Угорщині — 10,2%, Данії — 9,4%, Словенії — 9,1%, Чехії — 8,6%, на Кіпрі — 7,9%.
Більш помірне зростання цін спостерігалося на Мальті — на 6,9%, у Польщі — на 6,3%, Ірландії — на 6 %, Естонії — на 5,8 %, Австрії — на 5,1 %, Швеції — на 4,8 %, Нідерландах — на 4,3 % та Італії — на 4 %.
Одні з найнижчих позитивних показників зафіксовано в Бельгії — 2,1% та Німеччині — лише 0,6%.
Якщо порівнювати з вартістю житла у першому кварталі 2026 року, найшвидше ціни зросли в Литві — на 5%, Болгарії — на 4,5% та Румунії — на 4,4%. Квартальне зниження відбулося лише в Угорщині — на 1,4% та Франції — на 0,8%.
Eurostat розраховує індекс цін на житло (House Price Index) на основі вартості житлової нерухомості, що купується домогосподарствами, включаючи як новобудови, так і існуюче житло.
Як повідомляє Experts Club, країни Євросоюзу у 2025 році видали громадянам третіх країн близько 3,9 млн перших дозволів на проживання, що на 10,1 %, або 355,35 тис., більше, ніж у 2024 році.
Це стало максимальним показником з початку ведення порівняльної статистики Eurostat у 2008 році.
Головним чинником зростання стала трудова міграція. Кількість перших дозволів, пов’язаних із роботою, збільшилася за рік на 179,7 тис., або на 16,1%, і сягнула близько 1,3 млн. На роботу припало 33,6 % усіх виданих перших дозволів на проживання.
Кількість дозволів за сімейними обставинами зросла на 14,1 % — приблизно до 1,1 млн, або 28,1 % від загальної кількості.
Ще близько 600 тис. дозволів на проживання, або 15,5%, були пов’язані з освітою. Їхня кількість зросла на 9%.
Близько 22,8% дозволів було видано з інших підстав, включаючи міжнародний захист. У цій категорії кількість дозволів на проживання скоротилася на 0,9%.
Найбільшою групою отримувачів перших дозволів стали громадяни України — 335,1 тис., далі йшли Індія з 227,6 тис. та Марокко з 202,1 тис.
Лідером серед країн ЄС за загальною кількістю нових дозволів стала Іспанія, яка видала 635,4 тис. дозволів на проживання.
Дані не включають осіб, які мають тимчасовий захист, зокрема мільйони українців, які покинули країну після початку повномасштабної війни.
Як повідомляє Еxperts Club, громадяни України у 2025 році отримали 335,1 тис. перших дозволів на проживання в країнах Євросоюзу, посівши перше місце серед громадян усіх держав за межами ЄС, свідчать дані Eurostat.
На українців припало 8,7% усіх перших дозволів на проживання, виданих у ЄС громадянам третіх країн. Друге місце посіли громадяни Індії — 227,6 тис., або 5,9%, третє — Марокко з 202,1 тис., або 5,2%.
Порівняно з 2024 роком кількість перших дозволів на проживання, виданих українцям, збільшилася на 13,6%. Роком раніше їх було близько 295 тис. Таким чином, попри продовження дії механізму тимчасового захисту, потік українців, які переходять або спочатку оформлюють інші підстави для легального проживання в ЄС, залишається значним.
Основною причиною отримання першого дозволу на проживання українцями була робота. За даними Eurostat, приблизно дві третини дозволів, виданих українським громадянам у 2025 році, були пов’язані з працевлаштуванням.
Головним напрямком залишалася Польща: на її частку припало 72% усіх перших дозволів на проживання, виданих українцям у ЄС.
При цьому Eurostat окремо наголошує, що ці показники не включають осіб, які користуються тимчасовим захистом у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Тимчасовий захист враховується в окремій статистиці, тому 335,1 тис. дозволів відображають інші підстави проживання — насамперед роботу, сім’ю, освіту та інші категорії.
Загалом країни ЄС у 2025 році видали близько 3,9 млн перших дозволів на проживання громадянам третіх країн.
Eurostat, EXPERTS CLUB, дозвіл на проживання, ЄС, Міграція, УКРАЇНА
Перевірка іноземного інвестора допомагає українському бізнесу встановити походження капіталу, структуру власності та здатність партнера виконати зобов’язання.
Під час залучення іноземного фінансування основну увагу зазвичай приділяють перевірці української компанії. Потенційний інвестор аналізує фінансову звітність, корпоративні документи, податки, судові спори, активи та бізнес-модель.
Однак українські власники також мають перевіряти сторону, яка пропонує капітал. Назва відомого фонду у презентації або заявлений доступ до значних фінансових ресурсів ще не підтверджують, що переговори веде уповноважена особа, а гроші справді належать заявленому інвестору.
Перед підписанням угоди варто перевірити юридичну особу, дату її створення, керівників, власників, корпоративну групу, попередні інвестиції та можливі санкційні або репутаційні ризики.
Особлива обережність потрібна, якщо інвестор вимагає сплатити попередню комісію, використовує неофіційні електронні адреси, уникає надання корпоративних документів або пропонує проводити платежі через компанію, яка не бере участі у договорі.
Рішення D&B для перевірки третіх сторін дають змогу ідентифікувати компанію, аналізувати її корпоративні зв’язки, встановлювати власників і проводити перевірку за санкційними списками та іншими ризиковими джерелами. D&B Investigate також використовується для візуалізації бізнес-зв’язків і підтримки поглибленої перевірки.
«Під час залучення капіталу перевірку проходить не лише українська компанія. Власникам бізнесу також потрібно розуміти, хто пропонує фінансування, яке походження має цей капітал і чи здатний потенційний інвестор виконати свої зобов’язання», – наголосив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, перевірка особливо важлива для малого і середнього бізнесу, який не має власного великого юридичного або комплаєнс-підрозділу та може сприймати сам факт інтересу іноземного інвестора як підтвердження його надійності.
Результат перевірки не замінює юридичний і фінансовий due diligence, але допомагає зрозуміти, чи варто переходити до витратного етапу переговорів, відкривати конфіденційні дані та надавати доступ до внутрішньої документації.
До підписання угоди також необхідно переконатися, що представник має повноваження діяти від імені інвестора, а банківський рахунок для проведення операції належить стороні договору або належним чином уповноваженій структурі.
Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних і аналітики, заснована у 1841 році. Її рішення використовуються для перевірки компаній, аналізу корпоративної власності, комплаєнсу, оцінювання кредитних ризиків і підтримки бізнес-рішень.
В Україні інтереси Dun & Bradstreet представляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українським підприємствам перевіряти потенційних інвесторів, партнерів, покупців і постачальників. Агентство працює на ринку політичної та економічної інформації з 1992 року.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua, електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Україна зберігає найнижчий рівень мінімальної заробітної плати серед європейських країн зі встановленою державою мінімалкою, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі статистичних даних Eurostat.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата в Україні у перерахунку становить EUR169 брутто на місяць, свідчать дані Eurostat.
Другою з кінця йде Молдова з мінімальною зарплатою EUR313, тоді як у всіх інших охоплених дослідженням країнах показник перевищує EUR500.
Для порівняння, в Албанії мінімальна зарплата становить близько EUR517, у Болгарії — EUR620, Туреччині — EUR621, Північній Македонії — EUR624, Чорногорії — EUR670, Сербії — EUR743.
На протилежному кінці європейського рейтингу перебуває Люксембург із мінімальною зарплатою EUR2 771 на місяць. Далі йдуть Ірландія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія та Франція — в усіх цих країнах мінімальна зарплата перевищує EUR1,8 тис.
Під час порівняння необхідно враховувати, що Eurostat наводить показники в євро та у валовому місячному еквіваленті. Для держав, які не використовують євро, суми перераховуються за обмінним курсом на кінець попереднього місяця. Тому зміна курсу національної валюти також може впливати на місце країни в рейтингу.
Загалом Eurostat враховує 22 держави ЄС із національною мінімальною зарплатою та сім країн-кандидатів і потенційних кандидатів, де такий показник встановлено на загальнодержавному рівні. Водночас у Данії, Італії, Австрії, Фінляндії та Швеції єдиної державної мінімальної зарплати немає.
Нижче наведено повний рейтинг мінімальних зарплат у Європі станом на 1 липня 2026 року — від найбільшої до найменшої, брутто на місяць у перерахунку на євро за методологією Eurostat.
Лише вісім із 29 європейських країн, у яких встановлено національну мінімальну заробітну плату, підвищили її в національній валюті в період з січня по липень 2026 року, свідчать дані Eurostat.
Найбільше зростання за півроку зафіксовано в Північній Македонії — на 6,9%.
Далі йдуть Румунія та Естонія — по 6,8%, Бельгія — 5,8%, Греція — 4,5%, Люксембург — 2,5 %, Франція — 2,4 % та Нідерланди — 1,9 %.
У решті 21 країні розмір мінімальної зарплати в національній валюті між 1 січня та 1 липня не змінився. До цієї групи належать, зокрема, Сербія, Хорватія, Словенія, Польща, Німеччина, Іспанія, Португалія, Болгарія, Угорщина та Україна.
При цьому відсутність підвищення номінальної мінімальної зарплати фактично означає зниження її купівельної спроможності в країнах, де за цей період продовжували зростати споживчі ціни.
Eurostat публікує порівняльні дані щодо мінімальних зарплат двічі на рік — станом на 1 січня та 1 липня. Зміни, що відбулися між цими датами, враховуються в наступному піврічному оновленні статистики.
Станом на 1 липня 2026 року мінімальна зарплата серед країн ЄС становила від 620 євро в Болгарії до 2 771 євро в Люксембурзі. Якщо додати країни-кандидати, найнижчий показник зафіксовано в Україні — 169 євро.
