Торгово-промислові палати України та Кувейту 6 липня провели онлайн-конференцію за сприяння Посольства України у Державі Кувейт, у якій взяли участь близько 50 представників ділових кіл обох країн.
Співголовами заходу стали президент ТПП України Геннадій Чижиков та в.о. генерального директора ТПП Кувейту Фірас Аль-Ода. Зустріч стала першим практичним заходом такого формату між палатами після перерви понад шість років.
Головною метою заходу було налагодження прямих контактів між підприємцями України та Кувейту. Сторони презентували актуальні торговельні та інвестиційні можливості, а також визначили перспективні напрями співпраці.
Посол України у Кувейті Максим Субх у своєму виступі наголосив на важливості активізації ділової складової двосторонніх відносин, зокрема в контексті залучення кувейтського бізнесу до проєктів повоєнної відбудови України.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков закликав кувейтський бізнес розглядати Україну не лише через призму війни, а передусім як країну можливостей і майбутнього члена Європейського Союзу.
Учасники конференції обговорили можливість системної співпраці у форматі робочих груп у пріоритетних секторах, зокрема в аграрній сфері, харчовій промисловості, будівництві, енергетиці, ІТ та логістиці. Сторони також обмінялися контактами, презентаціями та комерційними пропозиціями.
За наданими даними, товарообіг між Україною та Кувейтом у 2024 році становив $336,6 млн, у 2025 році – $90,8 млн. За перші п’ять місяців 2026 року двостороння торгівля вже досягла $102 млн, перевищивши показник за весь 2025 рік.
бізнес-співпраця, Відбудова України, ІНВЕСТИЦІЇ, КУВЕЙТ, міжнародна торгівля, ТПП України, ЧИЖИКОВ
Як повідомляє Fixygen, Американська компанія Strategy Inc. продала біткойни на суму 216 млн доларів, що стало найбільшим продажем криптовалюти цією компанією з моменту початку формування її біткойн-портфеля у 2020 році.
Для крипторинку це важливий психологічний сигнал. Strategy тривалий час сприймалася як один із головних корпоративних прихильників біткойна та приклад для компаній, які розглядали BTC як резервний актив. Тому навіть частковий продаж може посилити сумніви інвесторів щодо стійкості корпоративного попиту на криптовалюту.
За даними компанії, це лише третій продаж біткойнів з 2020 року. Однак масштаб операції помітно перевищує попередні, а момент обрано на тлі слабкого ринку: у понеділок біткойн знизився на 1,9% — до $61,532 тис., а з початку року подешевшав на 30%.
Додатковим негативним фактором став збиток Strategy від цифрових активів у розмірі $8,32 млрд за квітень-червень. Це показує, наскільки чутливою стала бізнес-модель компанії до переоцінки біткойна та падіння крипторинку.
Акції Strategy на попередніх торгах у понеділок впали на 4,5%. З початку року капіталізація компанії скоротилася майже на 34% — до $35,3 млрд, тоді як індекс Nasdaq Composite за той самий період зріс більш ніж на 11%. Це означає, що інвестори оцінюють Strategy вже не як звичайну технологічну компанію, а як високоризиковий проксі-інструмент на біткойн.
Для криптосвіту головна проблема не в самій сумі продажу, а в зміні сприйняття. Якщо компанія, яка роками будувала імідж найбільшого корпоративного власника BTC, починає продавати актив у помітному обсязі, ринок може побачити в цьому сигнал: навіть довгострокові інституційні власники змушені фіксувати ліквідність або знижувати ризик.
У короткостроковій перспективі це може посилити тиск на біткойн та пов’язані з ним акції, особливо якщо інвестори почнуть очікувати нових продажів. У ширшому сенсі випадок Strategy показує, що корпоративне володіння BTC залишається не лише інвестиційною історією, а й джерелом волатильності для балансів, звітності та фондового ринку.
Крипторинок тепер стежитиме не тільки за курсом біткойна та потоками ETF, а й за тим, чи продовжить Strategy продажі. Якщо вони виявляться одноразовою операцією, ефект може бути обмеженим. Якщо ж компанія почне системно скорочувати позицію, це стане одним із найпомітніших ведмежих сигналів для ринку з 2020 року.
За попередніми результатами перепису населення Узбекистану сягнуло 39,047 млн осіб, повідомив Національний комітет зі статистики республіки.
Перепис населення та сільського господарства тривав з 15 січня по 28 лютого 2026 року і став першим в історії незалежного Узбекистану. За даними статистичного комітету, онлайн-переписом було охоплено 82,3% населення, а з урахуванням обходу домівок загальний охоплення склав 97,3%.
Головний підсумок — чисельність населення виявилася вищою за поточні статистичні розрахунки. До перепису вона оцінювалася в 38,236 млн осіб, а попередній результат склав 39,047 млн осіб. Різниця — 810,6 тис. осіб.
У порівнянні з переписом 1989 року населення Узбекистану збільшилося приблизно удвічі. Це підтверджує головний демографічний тренд країни: Узбекистан залишається однією з держав пострадянського простору, що найшвидше зростають.
За статтю населення розподіляється майже рівномірно, але чоловіків трохи більше: 19,766 млн чоловіків і 19,281 млн жінок. Також під час перепису було враховано 56,9 тис. іноземних громадян, які проживають у країні понад один рік. Основну їхню частину становлять громадяни Індії, Росії та Казахстану.
Національна структура залишається переважно узбецькою: узбеки становлять 89,4 % населення, таджики — 3,3 %, каракалпаки — 2,2 %, казахи — 1,8 %, росіяни — 1,6 %, киргизи — 0,6 %, туркмени — 0,5 %, інші національності — 0,6 %. Узбецьку мову рідною назвали 35,7 млн осіб, або 91,3 % населення.
Для економіки це важливий сигнал: зростання населення означає збільшення внутрішнього споживчого ринку, робочої сили та попиту на житло, школи, медицину, транспорт, енергетику та міську інфраструктуру. Водночас це посилює навантаження на ринок праці та вимагає від держави більш точного планування регіонального розвитку.
На цьому тлі Україна демонструє протилежну демографічну динаміку. Наприкінці 1991 року населення країни оцінювалося в 51,7 млн осіб, перепис 2001 року зафіксував 48,457 млн осіб, а на початок 2026 року, за оцінкою демографа Олександра Гладуна, на території, контрольованій урядом України, проживало 28 млн осіб.
Однак точна кількість населення України на даний момент невідома, оскільки понад 25 років не проводилося перепису, крім того, мільйони людей перебувають за кордоном.
Черговим масованим обстрілом росія продовжує свідомо тероризувати цивільне населення та руйнувати критичну інфраструктуру. Водночас українські військові щодня стримують ворога, захищаючи країну ціною надзвичайних зусиль. Наше завдання — забезпечувати їх сучасними рішеннями, які допомагають виконувати бойові завдання та мінімізувати ризики для життя. Саме тому UKRNAFTA розпочинає благодійний збір на наземні роботизовані комплекси для Третій армійський корпус.
Сьогодні НРК — це база для сучасного війська. Наземні дрони евакуюють поранених, доставляють боєкомплект та провізію на передові позиції, забезпечують дистанційне вогневе ураження противника. Та головне — допомагають мінімізувати ризики для військових і зберігають життя людей.
«Третій армійський корпус» — один з лідерів серед підрозділів за рівнем інтеграції роботизованих систем. Бійці використовують НРК для виконання бойових завдань та активно розвивають цей напрямок.
UKRNAFTA запрошує усіх клієнтів долучитися до збору: для цього достатньо відвідати наші АЗК та придбати товари, які беруть участь у благодійній кампанії.
1 гривня з кожного літра пального А-95 ENERGY, кожного гарячого напою, хотдога, бургера та пончика, буде спрямована на закупівлю НРК для «Третього Армійського корпусу».
Також продаватимуться спеціальні наліпки та автовізитки із символікою кампанії, 100% з вартості яких буде передано на збір.
«Підтримка Сил оборони залишається одним із пріоритетів UKRNAFTA. У межах цього збору ми об’єднуємо зусилля компанії та наших клієнтів, щоб забезпечити військовослужбовців «Третього Армійського корпусу» сучасними наземними роботизованими комплексами. Такі технології допомагають виконувати складні бойові завдання, зменшувати ризики для особового складу та зберігати життя. Важливо, що долучитися до збору може кожен — під час звичайного візиту на АЗК UKRNAFTA», — зазначив голова правління АТ «Укрнафта» Богдан Кукура.
«Коли бізнес залучає своїх клієнтів до підтримки війська, донат стає частиною щоденних покупок. У таких форматах UKRNAFTA спрямовує частину прибутку на збір, а клієнти отримують можливість долучатися до успіхів Трійки на фронті», — каже Олег (Сіті) Петренко, голова штабного фонду «Третього Армійського корпусу».
З моменту переходу під управління держави наприкінці 2022 року, компанія «Укрнафта» спрямувала близько 3 млрд грн на підтримку Сил оборони. За ці кошти були закуплені бронетехніка, озброєння, дрони, засоби РЕБ і РЕР та інше необхідне захисникам обладнання.
Дізнатися більше про збір та його умови можна на спеціальному сайті кампанії за адресою.
Офіційні правила проведення акції за посиланням.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Як повідомляє Сербський Економіст, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук прибув до Белграда, де 7 липня візьме участь у Конференції голів парламентів держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
В аеропорту «Нікола Тесла» його зустріла голова Народної скупщини Сербії Ана Брнабіч. «Ласкаво просимо до Сербії, дорогий друже», — написала Брнабіч, вітаючи українського спікера.
7–8 липня Белград приймає конференцію спікерів парламентів країн-кандидатів до ЄС.
Візит Стефанчука є важливим для українсько-сербських відносин одразу з кількох причин. По-перше, це високий парламентський контакт на тлі європейської інтеграції обох країн. Україна та Сербія формально рухаються до членства в ЄС.
По-друге, Белград останніми місяцями намагається демонструвати більш активну парламентську лінію у відносинах із Києвом. У листопаді 2025 року Ана Брнабіч відвідувала Україну й зустрічалася зі Стефанчуком у Києві. Тоді сторони обговорювали міжпарламентське співробітництво, євроінтеграцію, енергетичну та гуманітарну допомогу, а Брнабіч заявляла, що Сербія підтримує європейський шлях України.
Для Сербії візит української спікерки — це можливість показати Брюсселю, що Белград бере участь у загальноєвропейському парламентському порядку денному та зберігає канали діалогу з Києвом. Для України — шанс посилити роботу з сербським політичним класом не лише через уряд, а й через парламент, експертні кола та європейський інтеграційний порядок денний.
Практичний зміст зустрічі може виходити за межі протоколу: Україна та Сербія можуть обговорювати спільні проєкти, зближення законодавства з ЄС, відновлення України, гуманітарні проєкти, енергетику, освіту, бізнес-контакти та роль парламентів у підтримці двостороннього діалогу.
Додатковим тлом візиту стало пожвавлення економічного діалогу між двома країнами. У травні в Белграді за участю ТПП України та ТПП Сербії відбувся сербсько-український бізнес-форум.
https://t.me/relocationrs/3172
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 1,52 млн тонн ячменю, повідомила Українська зернова асоціація.
Лідером серед імпортерів українського ячменю був Китай – 487 тис. тонн. Туреччина імпортувала 297 тис. тонн, Лівія – 230 тис. тонн, Саудівська Аравія – 121 тис. тонн, Ліван – 115 тис. тонн.
За даними УЗА, загальний експорт зернових та олійних культур у сезоні скоротився до 41,1 млн тонн із 46,7 млн тонн роком раніше.
