Президент України Володимир Зеленський провів бесіду з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
«Поінформував прем’єр-міністра про підготовку можливих тристоронніх форматів зустрічей на технічному рівні між Україною, Америкою та Росією. З нашого боку жодних перешкод немає, але важливо, щоб американська сторона підготувалася зі свого боку та забезпечила готовність російської сторони», – написав Зеленський у Telegram-каналі.
Сторони також обговорили підготовку української енергосистеми до зими та інші чутливі питання.
«Не все можна обговорити по телефону в деталях – домовилися про особисту зустріч найближчим часом. Вдячний Дональду та Польщі за підтримку. Лише об’єднаними силами всіх у Європі можна зупинити Росію і не дати цій божевільній війні піти далі», – підсумував президент.
Як повідомляє Experts.news, Європейська комісія запропонувала нові правила визнання професійних кваліфікацій, які мають суттєво спростити працевлаштування в ЄС для фахівців із дипломами, отриманими за межами Євросоюзу, зокрема в Україні.
Зміни є частиною представленого 15 вересня 2026 року пакета Fair Labour Mobility Package, спрямованого на підвищення мобільності працівників і скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів у країнах ЄС.
Одним із ключових нововведень має стати запровадження єдиних правил для громадян третіх країн та громадян ЄС, які отримали професійні кваліфікації за межами Євросоюзу. Зараз таким фахівцям доводиться проходити процедури відповідно до національних правил конкретної країни ЄС.
Єврокомісія пропонує встановити чіткі строки розгляду документів, цифровізувати процедури та створити єдину європейську точку доступу, доступну всіма мовами ЄС. Нові та нещодавно отримані кваліфікації планують оформлювати у стандартизованому цифровому форматі з можливістю їх зберігання в European Digital Identity Wallet.
Окремий безкоштовний інструмент Europass дозволятиме роботодавцям порівнювати кваліфікації, отримані в різних країнах.
Особливе значення для українців може мати запропонована директива щодо визнання кваліфікацій громадян третіх країн. Вона має зробити процедури для таких фахівців швидшими та зрозумілішими незалежно від того, де саме була отримана кваліфікація.
Для семи регульованих професій, для яких у ЄС уже існують спільні мінімальні стандарти підготовки, пропонується можливість автоматичного визнання дипломів, виданих навчальними закладами за межами ЄС, якщо ці заклади пройдуть перевірку європейськими органами забезпечення якості.
Йдеться про професії лікаря, медсестри, стоматолога, акушерки, фармацевта, ветеринара та архітектора.
При цьому автоматичне визнання стосуватиметься не будь-якого іноземного диплома: навчальна програма та заклад повинні відповідати встановленим європейським вимогам.
Єврокомісія також планує скоротити строки професійного визнання. За новою системою процедура має тривати не більше 11 тижнів, а для автоматичного визнання регульованих професій – до п’яти тижнів.
Водночас спрощене визнання диплома саме по собі не надаватиме права на в’їзд або проживання в ЄС. Держави-члени збережуть контроль над імміграційними правилами та вимогами до допуску іноземців до професійної діяльності.
Пакет також передбачає створення European Social Security Pass, посилення Європейського управління праці та ширше використання цифрових документів при переміщенні працівників між країнами ЄС.
За оцінкою Єврокомісії, після повного впровадження реформа може забезпечити близько €5 млрд економічного ефекту до 2040 року завдяки прискоренню процедур, зниженню адміністративних витрат та боротьбі з шахрайством.
Пропозиції ще мають пройти законодавчу процедуру ЄС. Спрощене визнання кваліфікацій, отриманих за межами Євросоюзу, планується запровадити протягом двох років після ухвалення відповідних актів, а цифрові кваліфікації та спрощення процедур для регульованих професій – протягом трьох років.
Для України зміни потенційно мають особливе значення через велику кількість українських громадян, які зараз живуть і працюють у країнах ЄС. Складність підтвердження освіти та професійної кваліфікації залишається одним із бар’єрів для працевлаштування мігрантів відповідно до їхньої спеціальності.
Ринок житлової нерухомості Грузії завершив літо 2026 року зростанням продажів і цін у Тбілісі та збереженням надзвичайно високої активності іноземних інвесторів у Батумі, де в серпні на іноземців припало вже понад половину угод з житлом.
Згідно з даними аналітичної платформи Recov, яку розвиває Colliers Georgia, у серпні 2026 року в Тбілісі було зареєстровано 3 388 угод з квартирами, що на 18,9% більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Загальний грошовий обсяг ринку зріс ще швидше — на 35,2%, до 297 млн доларів.
Основним джерелом зростання стали нові проєкти. Кількість угод з квартирами в новобудовах збільшилася на 23,7%, у тому числі на первинному ринку — на 22,9%, на вторинному ринку щодо нових об’єктів — на 24,5%. Продажі квартир у старому житловому фонді зросли на 3,8%.
Colliers пов’язує значну частину зростання продажів новобудов із розширенням пропозиції, насамперед у районах Самгорі та Діді Дігомі.
Водночас ціни продовжували зростати. У серпні середньозважена вартість квартир у нових будинках Тбілісі зросла в річному вимірі на 16,7% у центрі міста, на 16% у розширеному центрі та на 10,4% на околицях.
Загалом по місту ціни на первинному ринку зросли на 11,9%, на вторинному ринку нових проєктів — на 11%.
При цьому Тбілісі поки що залишається ринком, де домінують місцеві покупці. Громадяни Грузії забезпечують основну частину угод як з новими, так і зі старими квартирами.
Однак частка іноземців продовжує збільшуватися. У серпні вона сягнула 14% проти 12% у липні.
Зовсім інша структура попиту сформувалася в Батумі. У серпні іноземні громадяни забезпечили 52% угод з квартирами, вперше за розглянутий період перевищивши частку грузинських покупців. Ще в липні частка іноземців становила 48%.
Загалом у Батумі в серпні було укладено 1 235 угод, що на 4,3% менше, ніж роком раніше. Однак грошовий обсяг ринку збільшився на 2,9% і досяг $81 млн.
Середньозважена вартість квартир у нових будинках Батумі зросла на 1,2% у річному вимірі — до $1 386 за кв. м.
Таким чином, два найбільші ринки нерухомості Грузії зараз розвиваються за різними моделями. У Тбілісі основний попит формують громадяни країни, тоді як Батумі фактично перетворився на міжнародний інвестиційний ринок нерухомості.
Серед найактивніших іноземних покупців нерухомості Грузії, насамперед у Батумі, залишаються громадяни Ізраїлю, Росії, України, країн ЄС, Туреччини та інших держав пострадянського простору.
Останні детальні дослідження структури покупців підтверджують значну присутність українців.
За даними Galt & Taggart за перший квартал 2026 року, іноземці забезпечили близько 63% продажів квартир у досліджених проєктах Батумі, тоді як на громадян Грузії припало 37%.
Найбільшою групою були покупці з європейських країн — близько 18% усіх продажів. Значну частку становили громадяни Ізраїлю. Покупці з України, Росії та Білорусі також формували одну з найбільших груп іноземних інвесторів.
При цьому опублікована статистика об’єднує громадян України, Росії та Білорусі в одну категорію, тому визначити точну кількість або частку покупок безпосередньо українців за цими даними неможливо.
Більш ранні дані Colliers також називають росіян, українців та ізраїльтян серед основних іноземних покупців житла в Батумі.
Термін безоплатного зберігання документів, посилок, вантажів та шин/дисків у відділеннях “Нової пошти” з 1 жовтня скорочених до п’яти днів замість семи, повідомила компанія на сайті.
“Сьогодні швидкість отримання відправлень є запорукою безпеки. В умовах постійних ворожих атак на цивільну інфраструктуру, що менше часу відправлення перебуває у відділенні, то нижчий ризик його втрати чи пошкодження”, – пояснила “Нова пошта” ці зміни.
Як зазначається, наразі 97% відправлень клієнти забирають протягом перших п’яти днів.
“Нова пошта” також уточнила, що строк безплатного зберігання палет залишається без змін і становить три дні.
Щодо поштоматів, то, згідно з інформацією на сайті компанії, замовлення в них можна забрати протягом п’яти днів, після чого посилку буде переміщено в найближче до поштомата відділення.
Державна митна служба України у вересні 2026 року перерахувала до державного бюджету 75,2 млрд грн митних платежів, що на 18,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний місяць минулого року.
Як повідомляє Open4Business з посиланням на дані Держмитниці, порівняно з вереснем 2025 року надходження збільшилися на 31,7%. Тоді до бюджету було перераховано 57,1 млрд грн.
У відомстві зазначили, що фактичні надходження у вересні виявилися на 4,6 млрд грн вищими за індикативний показник, встановлений Міністерством фінансів.
Одним із основних чинників зростання надходжень стало збільшення обсягів оподатковуваного імпорту. У вересні 2026 року його обсяг становив $7,3 млрд, що на 23,7% більше, ніж роком раніше.
Зокрема, значно зросли надходження від митного оформлення природного газу — на 2,8 млрд грн, легкових автомобілів — на 2,2 млрд грн, нафтопродуктів — на 1,8 млрд грн, вугілля — на 1,3 млрд грн.
Додаткові надходження забезпечили також імпорт телефонних апаратів — на 0,9 млрд грн, електрогенераторних установок — на 0,7 млрд грн та вантажних автомобілів — на 0,6 млрд грн.
При цьому пільги щодо сплати митних платежів, надані під час митного оформлення товарів у вересні, становили 25,3 млрд грн, що на 5,9 млрд грн, або 30,4 %, більше, ніж у вересні минулого року.
Найбільші обсяги пільг припали на товари оборонного призначення — 13,1 млрд грн, товари, що ввозяться в рамках угод про вільну торгівлю, — 5,7 млрд грн, а також енергетичне обладнання — 2,4 млрд грн.
Таким чином, незважаючи на збільшення обсягу наданих пільг, зростання імпорту та платежів за окремими великими товарними групами дозволило Держмитниці суттєво збільшити надходження до держбюджету.
Державна митна служба адмініструє митні платежі під час переміщення товарів через митний кордон України. Митні надходження, насамперед імпортний ПДВ, акциз та мита, є одним із найбільших джерел доходів державного бюджету.
Засновник компанії Autostrada Максим Шкіль повідомив, що компанія продовжує виконувати всі роботи на об’єктах відповідно до затверджених графіків, написав він у Facebook.
«… Autostrada допомагає у відновленні пошкодженої інфраструктури та захисті об’єктів на тлі посилення російських атак. Робимо все, що в наших силах, для захисту людей та критично важливих об’єктів інфраструктури. Розуміємо складну ситуацію з державними фінансами. «Автострада» продовжує виконувати роботи на всіх об’єктах відповідно до затверджених графіків. Виходимо з того, що держава виконає свої зобов’язання перед галуззю за вже виконані роботи після надходження міжнародної фінансової допомоги», – йдеться у дописі засновника компанії у Facebook.
Раніше група компаній «Автострада» повідомила, що призупиняє роботи на всіх об’єктах в Україні у зв’язку з призупиненням державою капітальних видатків.
Autostrada, БУДІВНИЦТВО, ІНФРАСТРУКТУРА, ФІНАНСУВАННЯ, ШКІЛЬ
