Оператор зв’язку ПрАТ “Датагруп”, який з вересня 2024 року входить до групи компаній DVL (Датагруп-Volia-lifecell), за січень-березень 2026 року отримав 83,28 млн грн чистого збитку проти 49,97 млн грн чистого прибутку за аналогічний період 2025 року, йдеться у проміжному звіті компанії.
Згідно з ним, “Датагруп” збільшив чистий дохід за перший квартал 2026 року на 36,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 587,20 млн грн.
Зазначається, що дохід від надання інтернет-послуг зріс на 9,9% – до 232,93 млн грн, тоді як від послуг мобільного телефонного зв’язку скоротився на 28,1% – до 99,91 млн грн, а загальна сума доходу від надання телекомунікаційних послуг скоротилася на 5,2% – до 388,31 млн грн.
Валовий прибуток зменшився за перший квартал 2026 року до 32,78 млн грн зі 129,99 млн грн за перший квартал минулого року, а збиток від операційної діяльності склав 79,49 млн грн проти 51,51 млн грн прибутку за аналогічний період 2025 року.
У компанії повідомили, що у першому кварталi 2026 року відбувся перегляд тарифної полiтики, зокрема, оновлено окремi тарифнi плани та вартiсть послуг для частини клiєнтiв з урахуванням зростання операцiйних витрат, у тому числi витрат на електроенергiю та пiдтримку безперебiйної роботи мережi.
“Зазначенi змiни спрямованi на пiдтримання стабiльного рiвня доходiв та покриття зростаючих витрат товариства”, – йдеться у звіті.
Крім того, було розширено портфель послуг у сферi кiбербезпеки. Зокрема, відбувся запуск програми кiберзахисту вебресурсiв для малого та середнього бiзнесу у партнерствi з мiжнародним провайдером технологiй
Як повідомлялося, у 2025 році “Датагруп” збільшив чистий збиток у 4,3 раза порівняно з 2024 роком – до 66,60 млн грн, а чистий дохід зріс на 21% – до 1 млрд 980,31 млн грн.
У вересні 2024 року NJJ Holding під керівництвом французького інвестора Ксав’є Ньєля завершила придбання національного постачальника послуг фіксованого доступу до інтернету Датагруп-Volia і третього за величиною мобільного оператора lifecell. Активи було об’єднано в групу DVL.
Влада Балі посилює контроль за іноземцями, посилюючи перевірки дотримання візового режиму, правил перебування та трудової діяльності на острові. Рішення пов’язане зі зростанням кількості порушень з боку іноземців та переходом провінції до моделі «якісного туризму», за якої влада хоче залучати платоспроможних і законослухняних гостей, а не просто збільшувати загальний туристичний потік.
Серед зафіксованих порушень 2 026 випадків призвели до негайного анулювання посвідок на проживання та примусової депортації. Ще 1 323 іноземних громадянина отримали офіційну заборону на в’їзд і були внесені до довгострокового національного чорного списку Індонезії. Решта порушників були відправлені до центрів тимчасового утримання або отримали значні грошові штрафи.
Імміграційні органи Балі також запустили цілодобову гарячу лінію, через яку мешканці та бізнес можуть повідомляти про можливі порушення іноземцями міграційних правил. Йдеться, зокрема, про прострочення віз, незаконну роботу, порушення умов перебування та іншу діяльність, що не відповідає типу візи.
Окрему увагу влада приділяє іноземцям, які працюють або ведуть комерційну діяльність за туристичними візами. Індонезійська імміграційна служба попередила, що навіть неоплачувана рекламна або промоактивність може вважатися порушенням візового режиму, якщо вона фактично пов’язана з роботою або просуванням бізнесу. Під підвищеною увагою опинилися блогери, інфлюенсери та творці контенту.
Влада Балі також готує додаткові правила в’їзду для іноземців. З 2026 року туристів можуть перевіряти на фінансову спроможність, термін перебування та заявлені плани поїздки. Губернатор Балі Ваян Костер заявляв, що одним з елементів «якісного туризму» може стати перевірка заощаджень туристів за попередні три місяці.
Балі залишається одним із найпопулярніших туристичних напрямків Азії, однак масовий туризм створює навантаження на інфраструктуру, ринок житла, транспорт та культурні об’єкти острова. Останніми роками місцева влада дедалі частіше заявляє про необхідність захищати традиції, громадський порядок та економічні інтереси місцевих мешканців.
Для іноземців це означає, що поїздка на Балі стає більш регульованою. Туристам необхідно уважніше стежити за термінами візи, не займатися роботою без відповідного дозволу, дотримуватися місцевих правил поведінки та бути готовими до більш суворих перевірок документів і цілей перебування.
Для ринку нерухомості та релокації посилення контролю також має значення. Балі залишається популярним напрямком для віддалених працівників, підприємців та довгострокових орендарів, однак влада явно дає сигнал: проживання на острові має відповідати візовому статусу, а спроби використовувати туристичну візу для фактичної роботи чи бізнесу можуть призвести до штрафів, депортації та заборони на в’їзд.
Гірничорудні підприємства України у січні-квітні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному виразі на 30,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7 млн 773,359 тис. тонн із 11 млн 147,338 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 2 млн 163,837 тис. тонн ЗРС, у березні – 2 млн 300,467 тис. тонн, у лютому – 1 млн 254,516 тис. тонн, у січні – 2 млн 54,539 тис. тонн.
За перші чотири місяці року валютний виторг від експорту ЗРС зменшився на 31,4% – до $612,998 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (41,84% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (19,06%) і Польщі (15,34%).
Крім того, Україна за січень-квітень 2026 року імпортувала 214 тонн ЗРС на суму $56 тис. з Нідерландів (42,86%), Польщі (35,71%) та Італії (21,43%), тоді як у січні-квітні-2025 імпортувала 65 тис. тонн на $46 тис.
Як повідомлялося, гірничорудні підприємства України у 2025 році знизили експорт ЗРС у натуральному вимірі на 8% порівняно з попереднім роком – до 30 млн 995,363 тис. тонн з 33 млн 699,722 тис. тонн, валютна виручка зменшилася на 16,6% – до $2 млрд 337,765 млн з $2 млрд 803,223 млн. Експорт здійснювався здебільшого до Китаю (44,98% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,15%) та Польщі (16,09%).
Крім того, Україна за 2025 рік імпортувала ЗРС на $95 тис. обсягом 130 тонн з Нідерландів (46,32%), Італії (36,84%) та Норвегії (13,68%), тоді як попереднього року ввезла 2,042 тис. тонн на $414 тис.
Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Азербайджан та Україна домовилися про запровадження єдиних транзитних дозволів для вантажних перевезень. Про це повідомила пресслужба Міністерства транспорту.
Відповідну міжурядову угоду було підписано 15 травня цього року на засіданні Міжурядової комісії ТРАСЕКА в Астані. Вона передбачає запровадження єдиного бланка транзитного дозволу в усіх п’яти країнах.
Документ надасть перевізникам можливість перетинати території кількох держав-учасниць угоди за єдиним бланком без додаткових документів. Рішення спрямоване на усунення адміністративних бар’єрів і прискорення транзиту.
KYRGYZSTAN, АЗЕРБАЙДЖАН, КАЗАХСТАН, транзитні дозволи, УЗБЕКИСТАН, УКРАЇНА
Британська енергетична компанія BP оголосила про придбання 40-відсоткової частки участі в угоді про розподіл продукції, що охоплює шість нафтогазових розвідувальних блоків в Устюртському регіоні Узбекистану. Це знаменує повернення компанії до традиційних енергетичних інвестицій.
Раніше BP згорнула розвідувальну діяльність у регіоні у 2021 році в межах стратегії «зеленої» енергетики, ухваленої за колишнього генерального директора Бернарда Луні, який взяв зобов’язання скоротити видобуток нафти й газу на 40% до 2030 року. Відтоді компанія знову переорієнтувалася на викопне паливо.
«Ми переконані, що Узбекистан має значний ресурсний потенціал і розглядаємо це як можливість підтримати розвідку та розробку нафтогазових ресурсів країни», — заявив Джо Крістофолі.
BP, NAFTA, ГАЗ, УЗБЕКИСТАН
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-квітні 2026 року збільшився на 96% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $661,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у квітні ввіз цієї продукції зріс у 2,7 раза порівняно з квітнем минулого року, але скоротився на 34% проти березнем поточного року – до $150,5 млн.
Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За чотири місяці її ввезено на $611 млн (92,3% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $279 млн (82,4%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (на $7,2 млн) та Японії (на $6,5 млн), тоді як торік імпорт з Німеччини становив $17,4 млн, з Туреччини – $13,9 млн.
Крім того, повідомила Держмитслужба, Україна у січні-квітні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $13,3 млн (торік – на $8,4 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-квітні 2026 року скоротився на 30,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $359,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статданими, зокрема, у квітні ввіз цього обладнання скоротився на 27,4% порівняно з квітнем 2025 року та на 23,3% порівняно з березнем-2026 – до $60,3 млн.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Від початку минулого року обсяги імпорту трансформаторів значно перевищували позаминулорічні. Зокрема, у січні їх імпорт збільшився вшестеро, але поступово темп приросту сповільнювався, а в січні 2026 року він впав майже на 23% порівняно з січнем-2025 – до $98,6 млн.
Наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила імпорт електрогенераторів та перетворювачів у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до $1,69 млрд, акумуляторів – на 55% до $1,48 млрд. При цьому в січні-2025 ввезення електрогенераторів збільшилось увосьмеро до січня-2024, акумуляторів – втричі.
