Антигуа і Барбуда може втратити безвізовий доступ до Шенгенської зони до кінця 2026 року через претензії Євросоюзу до програми громадянства за інвестиції, заявив прем’єр-міністр країни Гастон Браун. За його словами, Брюссель попередив про можливе скасування візових привілеїв, якщо побоювання ЄС щодо безпеки програми не будуть зняті.
Йдеться про Citizenship by Investment Programme — схему, за якою іноземні інвестори можуть отримати громадянство Антигуа та Барбуди шляхом внесення внеску або здійснення інвестицій. Для покупців таких паспортів ключовою комерційною цінністю залишається саме мобільність: паспорт країни наразі дає можливість короткострокового безвізового в’їзду до Шенгенської зони.
При цьому Браун дав зрозуміти, що уряд не має наміру закривати програму громадянства за інвестиції навіть під тиском ЄС. Для Антигуа і Барбуди вона залишається важливим джерелом неподаткових доходів та інструментом фінансування розвитку. Влада розраховує переконати європейську сторону, що додатковий електронний контроль поїздок може бути альтернативою повноцінному візовому режиму.
Тиск на карибські програми посилився після реформи візового механізму ЄС. Європарламент у жовтні 2025 року підтримав оновлення правил, які дозволяють швидше призупиняти безвізовий режим для країн, що створюють ризики для безпеки або порушують умови візової лібералізації. До окремого блоку таких ризиків фактично потрапляють схеми «золотих паспортів».
Єврокомісія у восьмому звіті щодо механізму призупинення безвізового режиму прямо вказала, що діяльність інвестиційних програм громадянства в безвізових країнах створює «ненульовий ризик» для Шенгенської зони. Незважаючи на те, що країни Східного Карибського басейну вже підвищили мінімальний інвестиційний поріг до $200 тис. і посилили перевірки заявників, Брюссель вважає ситуацію проблемною.
Для ринку інвестиційної міграції це тривожний сигнал. Вануату вже стала першим прикладом країни, яка втратила безвізовий доступ до ЄС через «золоті паспорти»: Євросоюз остаточно скасував угоду про безвізові поїздки з цією тихоокеанською державою в грудні 2024 року після попереднього призупинення режиму в 2022 році.
Антигуа і Барбуда вже зіткнулася зі схожим тиском з боку США. На початку 2026 року Вашингтон призупинив візове обслуговування для громадян країни, пояснюючи це побоюваннями, що програма громадянства за інвестиції може використовуватися кримінальними структурами для отримання доступу до США.
Якщо ЄС дійсно запровадить візовий режим, цінність паспорта Антигуа і Барбуди для іноземних інвесторів різко знизиться. Для невеликих острівних економік Карибського басейну це може означати не лише падіння попиту на програми CBI, а й перегляд усієї моделі залучення капіталу через продаж громадянства.
Для інвесторів висновок стає дедалі очевиднішим: «золотий паспорт» без стабільного безвізового доступу до ЄС перетворюється з інструменту мобільності на набагато ризикованіший актив. Європейська політика поступово зміщується від терпимості до інвестиційного громадянства до прямого контролю та можливого скасування візових переваг.
У неділю вночі у східних областях, Приазов’ї, Криму та подекуди на північному заході країни, вдень по всій Україні, крім півдня та південного сходу, очікуються короткочасні дощі, подекуди грози, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 11-16°, на узбережжі морів до 19°; вдень 21-26°, на північному сході країни 18-23°.
У Києві 5 липня вночі без опадів, вдень місцями короткочасний дощ. Вітер північно-західний, 7–12 м/с.
Температура вночі 14–16°, вдень 22–24°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 5 липня найвища температура вдень становила 33,7° у 1924 р., найнижча вночі – 8,6° у 1893 р.
У понеділок, 6 липня, в Україні вночі в більшості західних і північних областей, вдень у північно-східній частині та в Карпатському регіоні місцями короткочасні дощі, грози; на решті території без опадів.
Вітер переважно західний, 7–12 м/с. Температура вночі 11–16°, на узбережжі морів до 19°; вдень 21–26°, на півдні країни до 29°, на північному сході країни 18–23°.
У Києві 6 липня мінлива хмарність. Вночі місцями короткочасний дощ, вдень без опадів.
Вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 22-24°.
Генеральне консульство України в Ліоні з 9 липня розпочинає консульський прийом громадян після завершення адміністративних заходів і технічних налаштувань, повідомила установа на своєму офіційному сайті.
Прийом здійснюватиметься через електронну чергу, а для громадян вразливих категорій передбачено окремий запис. У Генконсульстві закликали українців заздалегідь ознайомитися з порядком надання консульських послуг та вимогами до документів.
Консульський округ Генерального консульства України в Ліоні охоплює три регіони Франції: Овернь-Рона-Альпи, Прованс-Альпи-Лазурний Берег і Корсику. Саме громадяни, які проживають у цих регіонах, зможуть ставати на тимчасовий і постійний консульський облік, реєструвати набуття громадянства України за народженням, а також ставити на облік усиновлених дітей.
Водночас інші консульські дії вчинятимуться без обмеження щодо місця проживання у Франції. У Генконсульстві також уточнили, що закордонні паспорти, раніше оформлені в Посольстві України у Франції, можна буде отримати лише в Посольстві України у Франції.
Генконсульство також планує проводити виїзне консульське обслуговування у віддалених містах з найбільшим компактним проживанням українців. Перші такі виїзди заплановані у вересні в Ніцці та в жовтні в Марселі. Можливість виїзних обслуговувань в інших містах також може розглядатися залежно від потреб громади.
Відкриття Генконсульства в Ліоні має зменшити навантаження на Посольство України у Франції та спростити доступ до консульських послуг для українців, які проживають на південному сході країни, зокрема в регіонах Ліона, Гренобля, Марселя, Ніцци та на Корсиці.
За даними Eurostat, станом на 30 квітня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 млн громадян країн поза ЄС, які виїхали з України через війну; понад 98,5% з них були громадянами України. Водночас щодо Франції Eurostat окремо зазначає, що її дані зазвичай не включають неповнолітніх, тому офіційна статистика тимчасового захисту не повністю відображає загальну чисельність української громади в країні.
За медійними оцінками, у Франції може перебувати приблизно 80-100 тис. українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, хоча частина з них уже перейшла з режиму тимчасового захисту на інші правові статуси або залишила країну.
Генконсульство, консульська послуга, Ліон, українець, ФРАНЦІЯ
Як повідомляє Fixygen, великі біткоїн-майнери прискорюють переорієнтацію частини енергетичних майданчиків та інфраструктури під дата-центри для штучного інтелекту і високопродуктивних обчислень на тлі погіршення економіки видобутку біткоїна, повідомляє Cointelegraph.
Ключовим активом майнерів у новій моделі стає не ASIC-обладнання, яке не підходить для ШІ-обчислень, а доступ до електроенергії, підстанцій, охолодження, дозволів і вже підготовлених майданчиків. Саме дефіцит підключеної до мережі енергії став одним із головних обмежень для розвитку дата-центрів під ШІ. Cукупна потужність дата-центрів для ШІ у світі на кінець 2025 року досягла 29,6 ГВт, тоді як у 2022 році вона була меншою за 1 ГВт.
Публічні майнінгові компанії вже уклали низку великих угод у сегменті ШІ та HPC. Зокрема, IREN у листопаді 2025 року підписала п’ятирічну угоду з Microsoft на GPU-хмарні сервіси приблизно на $9,7 млрд для кампусу потужністю 750 МВт у Техасі. Hut 8 уклала 15-річний контракт із Fluidstack на $7 млрд щодо об’єкта River Bend у Луїзіані, а Core Scientific розширила угоду з CoreWeave до $10,2 млрд на 12 років.
За оцінкою CoinShares, публічні майнери вже оголосили про контракти у сферах ШІ та високопродуктивних обчислень більш ніж на $70 млрд. Компанії, які мають такі угоди, оцінюються ринком значно вище: їхній мультиплікатор до доходу за останні 12 місяців становить 12,3 проти 5,9 у майнерів, які залишаються орієнтованими переважно на видобуток біткоїна.
Аналітики припускають, що частка ШІ-напряму у виручці публічних майнерів може зрости приблизно до 70% до кінця 2026 року порівняно з близько 30% у першому кварталі. Така динаміка фактично перетворює частину майнінгових компаній на інфраструктурних операторів для AI-ринку.
Тиск на традиційний майнінг посилився через зниження маржинальності. За оцінкою JPMorgan, середні витрати на видобуток одного біткоїна становлять близько $78 тис., а приблизно 20% майнерів працюють у збиток. Станом на поточні котирування біткоїн торгується близько $62,5 тис., тобто нижче зазначеної оцінки середньої собівартості.
Водночас перехід у ШІ не є дешевим. За оцінкою CoinShares, типова інфраструктура для криптомайнінгу коштує $700 тис. – $1 млн на 1 МВт, тоді як об’єкти для ШІ з рідинним охолодженням можуть потребувати $8-15 млн на 1 МВт. Це підвищує боргове навантаження компаній і робить їх залежними від великих клієнтів – гіперскейлерів.
Для ринку це означає зміну інвестиційної логіки у секторі майнінгу. Якщо раніше головними факторами були ціна біткоїна, хешрейт і вартість електроенергії, то тепер для частини компаній дедалі важливішими стають довгострокові контракти з AI-клієнтами, доступ до капіталу та здатність швидко перебудовувати майданчики під GPU-інфраструктуру.
Публічні біткоїн-майнери після халвінгу перебувають під тиском через скорочення винагороди за блок, високу складність мережі та волатильність ціни біткоїна. Експансія у ШІ та HPC дозволяє їм диверсифікувати виручку, але водночас переводить бізнес у капіталомісткий сегмент дата-центрів, де ключовими ризиками залишаються борг, строки введення об’єктів і концентрація клієнтів.
HPC, біткоїн, дата-центр, МАЙНИНГ, ШІ
Індустріальний парк Kovel Porto (Ковель, Волинська область) підписав угоду про співпрацю з польською компанією Hanplast Sp. z o.o., яка стане генеральним підрядником та інвестором проєкту KovelEnergoPort загальною вартістю 42 млн євро, повідомляє ІП Kovel Porto.
Відповідну угоду було підписано сторонами під час Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську.
«Підписали угоду з польською компанією Hanplast, генеральним підрядником (EPC), яка одночасно бере участь у проєкті як інвестор із часткою 20 % капіталу в енергетичній SPV», — повідомляється на сторінці ІП у Facebook.
Проєкт передбачає будівництво сонячної електростанції потужністю 5,99 МВт, системи накопичення енергії на 40 МВт·год та виробництво близько 5,8 тис. МВт·год електроенергії на рік. Сонячні панелі будуть встановлені на дахах промислових приміщень.
Загальний бюджет логістично-енергетичного напряму – близько 2 млн євро.
Зазначається, що залучення підрядника в якості співвласника результату є «чітким сигналом про банківську привабливість проєкту для міжнародних фінансових інститутів».
ІП «Ковель Порто» додає, що також у Гданську було підписано меморандум з UkraineInvest, що відкриває шлях до державної підтримки проєкту в рамках режиму значних інвестицій.
У свою чергу польська компанія Hanplast повідомила у LinkedIn, що проєкт буде співфінансовано польським банком BGK, а Hanplast як інвестор отримає 20% частки в проєкті.
«ІП «Ковель Порто» будується на одному з ключових транспортних шляхів, що з’єднують Україну з ЄС. Розвиток такої інфраструктури відкриває нові можливості для промисловості, логістики та подальшого відновлення української економіки. Нечасто нам випадає нагода брати участь у проєктах, які сприяють майбутньому України. Це робить нас ще більш вдячними за довіру», — зазначає Hanplast.
ІП повідомляє, що в рамках проєкту інфраструктура забезпечує енергією драй-порт, склади та промисловий парк, а надлишки передає в систему.
«Ковель Порто» – мультимодальна логістично-енергетична платформа на brownfield-майданчику площею 25 га, розташована за 56 км залізницею та 62 км автодорогою від кордону ЄС (пункт Ягодин-Дорохуськ).
Проєкт має статус державного значення та інтегрований у базову мережу TEN-T.
Платформа об’єднує шість напрямків: драй-порт і контейнерний термінал, митний хаб (Smart Customs Hub), склади та 3PL-логістику, індустріальний парк, енергетику (KovelEnergoPort) та дата-центр.
Оператор проєкту — ТОВ «Компресорна техніка» (ініціатор створення ІП «Ковель Порто»), кінцевими бенефіціарами якого, за даними YouControl, є бізнесмен Ілля Кошкін (66,28 %) та Анжела Крапівянська (22,72 %).
Польська компанія Hanplast спеціалізується, зокрема, на проектуванні та виробництві прес-форм, литті пластмас під тиском, а також на виробництві фотоелектричних модулів та рішень.
ІП «Ковель Порто» було зареєстровано в липні 2024 року, а в жовтні того ж року парк отримав 69,8 млн грн державного фінансування на будівництво та модернізацію інфраструктури.
Грецький ринок нерухомості знову набирає обертів завдяки іноземному капіталу, але вже не лише завдяки програмі «золотих віз». У I кварталі 2026 року приплив прямих іноземних інвестицій у нерухомість Греції зріс на 43,4% у річному вимірі та досяг 511,6 млн євро проти 356,8 млн євро за аналогічний період минулого року, свідчать дані Банку Греції.
Показово, що зростання інвестицій збіглося з різким падінням інтересу до посвідки на проживання за інвестиції. Кількість заявок на Golden Visa у I кварталі 2026 року скоротилася на 52,2% — до 1 677 проти 3 507 роком раніше. Це означає, що частина іноземців купує грецьку нерухомість вже не як «квиток до Європи», а як самостійний інвестиційний та lifestyle-актив.
Іноземний попит зараз зосереджений у двох сегментах. Перший — преміальна нерухомість в Аттиці, на Афінській Рів’єрі та популярних островах. Другий — нові будинки для відпочинку вартістю 400–600 тис. євро в регіонах, де ще зберігається потенціал зростання цін та орендної прибутковості. Для Golden Visa тепер діють вищі пороги: 800 тис. євро для Великих Афін, муніципалітету Салонік та великих островів, а також 400 тис. євро для решти країни.
Окремо помітне зростання попиту з Північної Америки. За даними Elxis — At Home in Greece, у першій половині 2026 року попит з боку покупців із США та Канади зріс на 50%. Лише 11% таких покупців користуються можливістю отримання Golden Visa, середній бюджет угоди становить 448 тис. євро, а 70% обирають нові будинки, часто ще на стадії будівництва. Головні локації для американців — Крит та Іонічні острови.
За національностями відкрита статистика за 2026 рік поки що неповна: доступні скоріше окремі ринкові оцінки та дані щодо потоків капіталу, а не повний рейтинг усіх покупців. У преміальному сегменті іноземці забезпечують 60–85 % попиту в топових локаціях, а серед основних покупців називаються громадяни Великої Британії, Німеччини, Франції, Швейцарії, США та Ізраїлю.
За даними за 2025 рік, серед найбільших джерел іноземного капіталу в грецьку нерухомість виділялися Туреччина — 214 млн євро, Китай, Гонконг, Сінгапур, а також ОАЕ — 67 млн євро та Велика Британія — 63 млн євро.
Також значними групами залишалися інвестори з Ізраїлю та США, хоча їхні вкладення у 2025 році зменшувалися.
