Європейський Союз не підтримав прохання України про дострокове надання додаткового фінансування у 2026 році та наголосив, що виділення коштів безпосередньо залежатиме від виконання Києвом узгоджених реформ, повідомляє видання Financial Times з посиланням на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Влітку Україна оцінила додаткові оборонні потреби приблизно в $27 млрд і звернулася до Єврокомісії з пропозицією достроково виділити частину коштів із дворічної програми кредитування Ukraine Support Loan на €90 млрд (€60 млрд передбачено на оборону, €30 млрд — на пряму бюджетну підтримку). Згідно з параметрами програми, до €45 млрд мають бути доступні Україні у 2026 році, а решта €45 млрд – у 2027-му.
За інформацією FT, єврокомісари дали зрозуміти, що доступ до фінансування можливий лише за умови виконання узгодженого переліку зобов’язань. Зокрема, йдеться про скасування пільг з ПДВ для дрібних міжнародних посилок, запровадження правил оподаткування цифрових платформ, а також належний фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP), зміни в якому викликали занепокоєння в Брюсселі як відхилення від антикорупційного курсу. За оцінкою видання, виконання вимог відкриє Києву шлях до отримання близько 34 млрд євро підтримки ще у 2026 році.
Водночас у Єврокомісії наголосили, що відхилення запиту на достроковий аванс не означає згортання фінансової допомоги. 1 жовтня сторони заявили про узгодження джерел фінансування бюджетних та оборонних потреб до кінця 2026 року, констатувавши відсутність непокритого фінансового розриву на поточний рік.
Крім того, 2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш у розмірі 2,9 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Загальний обсяг допомоги Києву з боку ЄС та країн-членів з початку повномасштабного вторгнення РФ досяг 227,4 млрд євро.
Як повідомляє Еxperts.news, найбільші банки починають переносити звичайні банківські гроші в блокчейн, створюючи потенційного конкурента стейблкоінам USDT та USDC. У Великій Британії Barclays, HSBC UK, Lloyds Banking Group, Monzo, Nationwide, NatWest і Santander вже тестують токенізовані депозити, тоді як американський Citi одночасно будує інфраструктуру, що дозволяє корпоративним клієнтам працювати зі стейблкоінами через Coinbase.
Фактично формуються дві моделі майбутніх цифрових грошей. Перша передбачає використання незалежних стейблкоінів, що випускаються такими компаніями, як Tether і Circle. Друга переносить у блокчейн вже існуючі гроші на банківських рахунках.
Британські банки зробили важливий крок у цьому напрямку 24 вересня 2026 року. Галузева асоціація UK Finance оголосила про завершення перших реальних клієнтських операцій із токенізованими депозитами у фунтах стерлінгів у рамках проєкту Great British Tokenised Deposit, або GBTD.
У проєкті беруть участь Barclays, HSBC UK, Lloyds Banking Group, Monzo, Nationwide, NatWest та Santander.
Банки провели дві реальні операції рефінансування іпотечних кредитів. Токенізовані кошти автоматично блокувалися до виконання умов угоди, після чого платіж здійснювався без додаткових ручних операцій.
Ще один тест був пов’язаний із покупкою на споживчому маркетплейсі. Він продемонстрував можливість переміщення токенізованих банківських коштів між клієнтами різних банків через спільну інфраструктуру.
Головна відмінність такої моделі від USDT або USDC полягає в юридичній природі грошей.
Токенізований депозит — це не окрема криптовалюта. Це цифрове представлення звичайних грошей, які клієнт уже зберігає на банківському рахунку.
Якщо на банківському рахунку знаходиться 1 тис. GBP, банк теоретично може представити цю суму в цифровій інфраструктурі як відповідний обсяг токенізованих фунтів. При цьому зобов’язання перед клієнтом продовжує нести банк, а самі кошти зберігають правовий статус банківського депозиту.
Стейблкоін працює інакше.
USDT випускає Tether, USDC — Circle. Користувач фактично обмінює звичайні гроші на цифровий токен, вартість якого емітент зобов’язується підтримувати на рівні відповідної фіатної валюти за рахунок резервних активів.
Тому токенізований банківський депозит і стейблкоін можуть виглядати однаково в блокчейні, але економічно є різними інструментами.
Банки мають значну перевагу — існуючу систему довіри, регулювання та відносин із клієнтами.
UK Finance прямо вказує, що токенізовані депозити повинні зберігати регуляторні гарантії звичайних банківських депозитів, одночасно набуваючи властивостей цифрових грошей — програмованість, швидші розрахунки та можливість автоматичного виконання платежів після виконання заданих умов.
Саме програмованість може стати однією з головних переваг технології.
Наприклад, гроші під час купівлі нерухомості можна автоматично переказати продавцю лише після завершення реєстрації угоди. Оплата постачальнику може здійснюватися після підтвердження доставки товару. У фінансових операціях передача цінного паперу та платіж за нього можуть відбуватися практично одночасно.
У результаті зменшується кількість проміжних операцій і ризик того, що одна сторона виконає зобов’язання, а інша — ні.
Наступним етапом британського проєкту стане використання токенізованих депозитів для розрахунків за цифровими активами. Учасники GBTD планують пов’язати токенізовані гроші клієнтів із цифровими цінними паперами.
Таким чином банки намагаються створити всередині регульованої фінансової системи ті можливості, які блокчейн і стейблкоіни спочатку запропонували за її межами.
Однак списувати з рахунків USDT і USDC поки що зарано.
Масштаб уже існуючого ринку стейблкоїнів не можна порівняти з банківськими експериментами. За даними CoinGecko на 3 жовтня, капіталізація одного лише USDT становить близько $184 млрд, а USDC — близько $74 млрд.
Сукупний ринок стейблкоінів уже перевищує $300 млрд.
Особливо сильні стейблкоіни в міжнародних переказах. Вони працюють цілодобово, можуть переміщатися між різними блокчейнами та платформами і не вимагають, щоб відправник та одержувач обслуговувалися одним банком.
Саме тут виникає фундаментальна проблема для традиційної банківської системи.
Якщо значна частина міжнародних платежів перейде в USDT, USDC або інші стейблкоіни, банкам доведеться конкурувати за платіжні потоки, які раніше майже повністю проходили через банківську інфраструктуру.
Крім того, масовий перехід коштів із банківських депозитів у стейблкоіни потенційно може зменшити депозитну базу банків, яка використовується для кредитування економіки.
Банк Англії прямо враховує цей ризик під час розробки нового регулювання цифрових грошей.
У червні 2026 року британський центральний банк опублікував проєкт правил для системних стейблкоінів. Регулятор запропонував модель, за якою щонайменше 40 % резервів системного стейблкоіна мають зберігатися безпосередньо в Банку Англії, а до 60 % можуть розміщуватися в короткострокових британських державних облігаціях.
На перехідний період розглядаються також обмеження щодо обсягу стейблкоінів, які зможуть утримувати окремі користувачі та компанії.
Однак Банк Англії не пропонує заборонити стейблкоіни. Навпаки, його стратегія передбачає існування одразу кількох видів цифрових грошей.
У майбутньому одночасно можуть використовуватися звичайні банківські депозити, їхні токенізовані версії, регульовані стейблкоіни та потенційний цифровий фунт центрального банку.
Тому реальна конкуренція розвивається не стільки між банками та криптовалютами, скільки між різними моделями цифрових грошей.
Показовою в цьому плані є стратегія Citi.
28 вересня Citi та Coinbase оголосили про розширення співпраці, яка фактично поєднує традиційну банківську інфраструктуру зі стейблкоінами.
Coinbase обрала Virtual Account Wallet від Citi для роботи Coinbase Virtual Accounts. Традиційні гроші, що надходять, можуть автоматично конвертуватися у стейблкоіни.
У зворотному напрямку корпоративні клієнти Citi зможуть приймати платежі в стейблкоінах через платіжну платформу Spring by Citi та інфраструктуру Coinbase Payments.
Coinbase приймає цифровий платіж і забезпечує його конвертацію, після чого Citi проводить розрахунки в традиційній валюті як банк.
Для корпоративного клієнта це особливо важливо: компанія отримує можливість приймати стейблкоіни, не створюючи самостійно інфраструктуру для зберігання та управління криптоактивами.
За даними Citi, це рішення потенційно відкриває його корпоративним клієнтам доступ до понад 150 млн власників стейблкоінів по всьому світу.
Таким чином великі банки обирають різні стратегії.
Британські Barclays, HSBC, Lloyds, NatWest та інші банки створюють токенізовану версію власних депозитних коштів.
Citi одночасно розвиває банківську блокчейн-інфраструктуру та будує міст між традиційними грошима та вже існуючими стейблкоінами.
У перспективі ці моделі можуть не витіснити одна одну, а розділити ринок.
Токенізовані депозити мають природну перевагу всередині банківської системи — для виплати зарплат, корпоративних розрахунків, іпотеки, кредитування та операцій з цінними паперами.
Стейблкоіни сильніші там, де особливо важливі цілодобові транскордонні перекази, взаємодія між різними платформами та можливість вільного переміщення цифрових грошей між блокчейнами.
Але для банків це питання стає стратегічним. Якщо вони не перенесуть депозити та платежі в програмовану цифрову інфраструктуру, значна частина нового ринку може дістатися Tether, Circle, Coinbase та іншим компаніям криптоіндустрії.
Саме тому конкуренція між USDT, USDC та токенізованими банківськими депозитами може стати одним із ключових напрямків розвитку світової фінансової системи в найближчі роки.
Джерела: UK Finance, Bank of England, Citi, Coinbase, CoinGecko.
ДТЕК та компанія Dragon Capital створили Інвестиційний хаб для залучення коштів в енергетику України, потреби в яких можуть оцінюватися в $100 млрд, повідомив енергохолдинг.
“Хаб об’єднує представників державного та приватного секторів для розробки конкретних і практичних рішень, які допоможуть залучити більше інвестицій в українську енергетику”, – прокоментував генеральний директор “ДТЕК” Максим Тімченко, слова якого наведено в повідомленні енергохолдингу в Телеграм-каналі у п’ятницю.
Зазначається, що для відбудови української енерегетики та створення нових об’єктів може знадобитися понад $100 млрд, і Інвестиційний хаб має сприяти залученню цих коштів.
“Головна мета – зробити енергосистему України сучаснішою та стійкішою, щоб посилити енергетичну безпеку країни”, – наголосили в “ДТЕК”.
Як повідомлялося, “ДТЕК” з 2022-го по 2025 рр. спрямував в українську енергетику 101,7 млрд грн.
Загалом компанії SCM Рината Ахметова, до якої входить і “ДТЕК”, від початку великої війни вже інвестували в Україну понад $4,3 млрд, з них приблизно $1 млрд – на відновлення зруйнованих РФ об’єктів.
Наразі SCM запускає глобальну ініціативу Invest in Ukraine із закликом до міжнародного бізнесу інвестувати в Україну вже сьогодні, не чекаючи завершення війни.
Агротрейдерська компанія «А.В. Експорт Імпорт» (Чортків, Тернопільська обл.) до кінця поточного року планує ввести в експлуатацію першу чергу нового заводу з рафінування олії в індустріальному парку Chortkiv-West (Тернопільська обл.), обсяг інвестицій у який склав 25 млн грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«В індустріальному парку Chortkiv-West завершено монтаж обладнання першої черги. Наразі тривають роботи з монтажу зовнішніх елементів будівлі та благоустрою прилеглої території підприємства. Запуск виробництва заплановано на кінець 2026 року», – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
За його даними, перша черга заводу складається з цеху рафінування олії та цеху розливу. Обсяг виробництва – 50 тонн рафінованої олії на добу.
Друга черга передбачає інвестиції в розмірі 50 млн грн у будівництво цеху з переробки насіння соняшнику на олію. На підприємстві планується працевлаштувати 123 працівника.
Кисілевський нагадує, що інвестор проєкту, компанія «А.В. Експорт-Імпорт», стала першим учасником ІП Chortkiv-West. Крім того, наразі перебувають на фінальній стадії переговори щодо релокації двох підприємств із Запорізької та Харківської областей.
Він також додав, що у 2026 році ІП Chortkiv-West за фінансової підтримки українсько-швейцарського проєкту UCORD розпочав будівництво мереж водопостачання, а Державний фонд регіонального розвитку України фінансує розвиток електричних мереж парку.
Наразі громада Чорткова готує заявку на участь у державній програмі співфінансування розвитку інфраструктури індустріальних парків. Кошти планується спрямувати на будівництво під’їзної дороги та дорожньої розв’язки на території ІП.
ІП Chortkiv-West зареєстровано у жовтні 2019 року. Розташований на ділянці площею 87,7 га. Заявлений термін функціонування — 30 років.
«А.В. Експорт-Імпорт», за даними ресурсу YouControl, у першому кварталі 2026 року отримала 1,5 млн грн чистого прибутку та 178,4 млн грн чистого доходу.
Власниками компанії є громадянка Болгарії Дар’я Лупашко-Гуревич (50%), киянин Андрій Сніжко (25%) та мешканець Миколаївської області Валерій Юрескул.
Уряд Японії розглядає можливість запровадження нового пакету санкцій проти Росії, який може передбачати обмеження щодо суден так званого «тіньового флоту», а також подальше посилення експортного контролю.
Про це 2 жовтня повідомила японська газета Yomiuri Shimbun з посиланням на кількох представників уряду країни.
За даними видання, Токіо розглядає можливість приєднатися до подальшого посилення санкційного тиску на Росію на тлі нових обмежень, що вводяться європейськими країнами.
Одним із основних напрямків нового пакету можуть стати судна російського «тіньового флоту», які використовуються для транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід західних санкційних обмежень.
Японський уряд також розглядає розширення переліку товарів, експорт яких до Росії заборонений або обмежений, а також подальше посилення механізмів експортного контролю.
Остаточний склад нового пакету та дата його введення поки що офіційно не оголошені.
Станом на 2 жовтня в офіційному переліку чинних санкційних заходів Міністерства фінансів Японії новий пакет ще не опубліковано. Відповідного рішення також поки що немає серед повідомлень Міністерства закордонних справ країни.
Останній великий пакет додаткових японських санкцій у зв’язку з війною в Україні було оголошено 12 вересня 2025 року.
Тоді Японія запровадила заморожування активів щодо 47 російських організацій та дев’яти фізичних осіб. Обмеження також були введені проти п’яти фізичних осіб та однієї організації, яких японська влада пов’язує з анексією Криму, дестабілізацією сходу України та російською окупацією українських територій.
Крім того, під обмеження потрапили три організації з третіх країн.
Пакет передбачав не лише заморожування активів, а й розширення експортних обмежень. Японія заборонила постачання певним російським організаціям та компаніям із третіх країн, які, за оцінкою японської влади, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом або допомагають обходити обмеження.
Таким чином, у разі ухвалення нового пакету це стане першим істотним розширенням японських санкцій проти Росії за понад рік.
Особлива увага до «тіньового флоту» означатиме подальше зближення японського режиму санкцій із підходом ЄС, Великої Британії та інших країн G7, які в останні роки активно вводять обмеження проти суден, задіяних у перевезеннях російських енергоносіїв.
При цьому Японія зберігає особливе становище в питанні російських енергоресурсів. Країна продовжує імпортувати СПГ з проєкту «Сахалін-2», розглядаючи ці поставки як важливий елемент власної енергетичної безпеки.
Офіційний перелік чинних санкцій Японії опубліковано Міністерством фінансів країни. Нові обмеження набудуть чинності після ухвалення відповідного рішення урядом та опублікування документів, передбачених японським законодавством.
Німеччина скоротить річний ліміт прийому працівників за програмою Westbalkanregelung із 50 тис. до 25 тис. осіб, що торкнеться громадян одразу шести країн Західних Балкан — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані уряду Німеччини та Федерального агентства з праці.
Новий ліміт має діяти з 2027 року і фактично означає повернення до рівня, що існував до червня 2024 року, коли Німеччина подвоїла щорічну квоту з 25 тис. до 50 тис. осіб.
Westbalkanregelung діє з 2016 року і є спеціальним механізмом доступу громадян Західних Балкан до німецького ринку праці.
Головна відмінність програми від багатьох інших каналів трудової міграції полягає в тому, що вона поширюється не лише на кваліфікованих фахівців. Громадянин однієї із шести країн може отримати дозвіл на роботу в Німеччині за наявності конкретної пропозиції від німецького роботодавця, причому визнання професійної кваліфікації в Німеччині в загальному випадку не є обов’язковою умовою.
Винятком залишаються регульовані професії, наприклад лікарі, для роботи за якими діють окремі вимоги щодо визнання кваліфікації.
Саме завдяки цьому Westbalkanregelung стала одним із найдоступніших каналів легальної трудової міграції з регіону до Німеччини.
При цьому окремих національних квот для Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії або Північної Македонії немає. Ліміт є спільним для всіх шести країн, тому скорочення до 25 тис. осіб означатиме посилення конкуренції між претендентами з усього регіону.
Попит на програму вже значно перевищує пропозицію.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, після збільшення квоти до 50 тис. місць попит продовжував зростати. Лише у грудні 2025 року відомству довелося відхилити близько 18 тис. заявок, оскільки річний ліміт уже був вичерпаний.
Масштаб трудової міграції із Західних Балкан при цьому значно перевищує показники безпосередньо цієї програми.
Федеральне агентство з праці зазначає, що близько чверті всіх працівників, охоплених соціальним страхуванням у Німеччині та які мають дозвіл на перебування або постійне проживання на підставі трудової діяльності, серед відповідної категорії іноземних працівників припадає на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Таким чином, Західні Балкани за останнє десятиліття стали одним із важливих зовнішніх джерел робочої сили для німецької економіки.
«Рішення Німеччини цікаве тим, що воно відбувається на тлі двох протилежних тенденцій. З одного боку, німецька економіка відчуває структурний дефіцит працівників і зацікавлена в залученні іноземної робочої сили. З іншого — держава посилює контроль над міграцією і скорочує один із найдоступніших каналів працевлаштування для громадян Західних Балкан», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За оцінкою Experts Club, найбезпосереднішим наслідком скорочення квоти може стати збільшення конкуренції за дозволи між громадянами шести країн.
Якщо за ліміту 50 тис. місць попит уже перевищував пропозицію, скорочення квоти вдвічі потенційно збільшить строки очікування і частку заявників, які не зможуть скористатися програмою в конкретному календарному році.
При цьому закриття самого механізму Westbalkanregelung не відбувається. Громадяни регіону, як і раніше, зможуть працювати в Німеччині і через інші передбачені законодавством канали трудової міграції, якщо відповідають установленим вимогам.
Рішення Німеччини становить особливий інтерес і з точки зору демографії самих Західних Балкан. Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія та Косово протягом багатьох років є джерелами трудової міграції до країн ЄС, насамперед Німеччини, Австрії та інших економік Західної Європи.
Для країн регіону масовий відтік працездатного населення має подвійний ефект. Грошові перекази громадян, які працюють за кордоном, підтримують доходи домогосподарств і внутрішнє споживання, однак одночасно еміграція посилює дефіцит працівників усередині самих балканських економік.
Особливо чутливим залишається відтік медичного персоналу, будівельників, водіїв, фахівців технічних професій, працівників сфери послуг та інших категорій, затребуваних одночасно і в Німеччині, і на внутрішніх ринках праці країн регіону.
«Для Західних Балкан рішення Німеччини може дещо зменшити один із каналів відтоку робочої сили, однак навряд чи саме по собі суттєво змінить міграційні процеси. Різниця в заробітних платах і можливостях працевлаштування між Німеччиною та більшою частиною регіону залишається головним економічним чинником міграції», — вважає Уракін.
Скорочення Westbalkanregelung є частиною ширшого коригування міграційної політики уряду Німеччини. Серед своїх завдань кабінет називає скорочення нерегулярної міграції, розширення переліку безпечних країн походження, збільшення кількості повернень і жорсткіше регулювання міграційних потоків.
При цьому Берлін продовжує підкреслювати необхідність легальної міграції для німецького ринку праці.
Виходить певний парадокс: Німеччина обмежує один із найбільш затребуваних регіональних каналів трудової міграції саме в той момент, коли старіння населення і нестача кадрів змушують німецьку економіку активніше шукати працівників за межами країни.
Для Західних Балкан наслідки також неоднозначні. Скорочення квоти потенційно зменшує можливості для нової трудової еміграції, але водночас може дещо знизити тиск на національні ринки праці, які самі стикаються з нестачею працівників.
Ключовим показником ефективності рішення стане те, наскільки швидко буде вичерпуватися нова квота у 25 тис. дозволів після її введення. Якщо попит залишиться на нинішньому рівні, Westbalkanregelung фактично стане значно конкурентнішим каналом доступу до німецького ринку праці.
Програма Westbalkanregelung діє в Німеччині з 2016 року і поширюється на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. У середині 2024 року річний ліміт було збільшено з 25 тис. до 50 тис. осіб. Уряд Німеччини ухвалив рішення знову обмежити його 25 тис. дозволів на рік.
Джерела: Федеральний уряд Німеччини, Федеральне агентство з праці Німеччини.
Західні Балкани, Міграція, НІМЕЧЧИНА, працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ
