Український школяр Тарас Симак із Коломиї став бронзовим призером 22-ї Міжнародної географічної олімпіади International Geography Olympiad (iGeo 2026), яка відбулася 11-17 серпня у Стамбулі.
Тарас Симак навчається у Коломийському ліцеї №1 імені Василя Стефаника. Раніше він неодноразово ставав призером учнівських олімпіад, а навесні 2026 року переміг на обласному етапі Всеукраїнської олімпіади з історії.
У цьогорічній iGeo взяли участь 184 старшокласники з 50 країн світу. Кожна національна команда могла складатися максимум із чотирьох учасників, відібраних за результатами національних олімпіад.
Серед країн, представники яких здобули нагороди у Стамбулі, були також Сербія, Білорусь, Румунія, Монголія, Туреччина та Іран.
Зокрема, сербський школяр Петар Толимир із Белграда отримав золоту медаль. Білоруські учасники завоювали золоту, срібну та бронзову нагороди. Румунська команда завершила олімпіаду з двома срібними та двома бронзовими медалями.
Історичного результату досягла Монголія – Аміна Аянбек здобула перше в історії країни золото на Міжнародній географічній олімпіаді. Ще один монгольський учасник отримав бронзову нагороду. Представник країни-господаря Туреччини став срібним призером, Іран отримав бронзу.
International Geography Olympiad вважається головним міжнародним змаганням з географії для школярів віком 16-19 років і проводиться під егідою Міжнародного географічного союзу.
На відміну від традиційних предметних тестів, учасники мають не просто демонструвати знання географічних фактів, а аналізувати карти, статистичні дані, економічні й демографічні процеси та працювати безпосередньо на місцевості.
Підсумковий результат формується з трьох частин: 40% становить письмове випробування, 40% – польове дослідження і 20% – мультимедійний тест із використанням карт, фотографій, графіків та статистики.
Перша iGeo відбулася у 1996 році в Гаазі за участі лише п’яти країн. За три десятиліття олімпіада перетворилася на одне з провідних міжнародних інтелектуальних змагань для старшокласників поряд з олімпіадами з математики, фізики, хімії, біології та інформатики.
Наступну, 23-тю Міжнародну географічну олімпіаду, планують провести у 2027 році в Єлгаві, Латвія.
Українські школярі завоювали одну золоту та дві срібні медалі на 38-й Міжнародній олімпіаді з інформатики International Olympiad in Informatics (IOI 2026), яка відбулася 9–16 серпня в Ташкенті, Узбекистан.
Загалом у змаганні взяли участь 375 школярів із 97 країн світу. Учасники розв’язували складні задачі з алгоритмічного програмування протягом двох змагальних днів.
Найкращий результат серед представників України показав Владислав Халін. Він набрав 398,32 бала, посів 16-те місце в загальному індивідуальному рейтингу та отримав золоту медаль.
Ілля Шевченко з результатом 336,44 бала посів 58-ме місце та отримав срібну медаль. Ще одне срібло Україні принесла Дар’я Перекопська, яка набрала 333,01 бала та посіла 62-ге місце.
Четверта представниця української команди Дар’я Лобас посіла 198-ме місце з результатом 219,04 бала.
Перше місце в індивідуальному рейтингу IOI 2026 посів представник Китаю Цівень Сюй (Qiwen Xu), який набрав 498,27 бала з 600 можливих.
Міжнародна олімпіада з інформатики (International Olympiad in Informatics) є однією з найпрестижніших міжнародних предметних олімпіад для школярів. Змагання проводяться щорічно й орієнтовані на перевірку навичок алгоритмічного мислення, програмування та розв’язання складних обчислювальних задач. На відміну від командних спортивних турнірів, офіційні результати IOI формуються насамперед в індивідуальному заліку.
За даними офіційної статистики IOI, за всю історію участі українські школярі завоювали 110 медалей, у тому числі 14 золотих, 44 срібних та 52 бронзових.
Офіційні результати IOI 2026 опубліковано статистичною системою International Olympiad in Informatics.
Національна збірна України вперше бере участь у Міжнародній олімпіаді зі штучного інтелекту IOAI, третій фінал якої проходить в Астані з 2 до 8 серпня 2026 року. На змагання прибули понад 500 школярів зі 108 країн.
Україна не брала участі у перших двох IOAI, що відбулися у 2024 році в болгарському Бургасі та у 2025 році в Пекіні.
До складу української команди увійшли четверо учасників із Києва та Ірпеня. Один із фіналістів представляє Архітектурно-інженерний колегіум А+.
Відбір до національної команди пройшли понад 2,2 тис. школярів з усієї України. Програма включала тестування базових цифрових навичок і медіаграмотності, перевірку знань у галузі штучного інтелекту, машинного навчання та роботи з даними, іспит із технічної англійської мови та практичний тур.
Після основних етапів 50 найкращих учасників пройшли тритижневу підготовку з викладачами зі штучного інтелекту. Підсумковий склад збірної визначили за результатами навчання, тестів, практичних завдань і співбесід.
Офіційним національним координатором IOAI в Україні виступає освітній холдинг A+, який отримав акредитацію міжнародної олімпіади у листопаді 2025 року. Національним координатором проєкту є Олександр Шаповалов, міжнародним координатором — Олександра Гришко, академічним директором — Віталій Сандул, головою наукового комітету — Василь Оріщук.
Генеральним партнером української збірної став девелопер KAN Development, партнером олімпіади в Україні — освітня IT-платформа ITVDN.
Олімпіада передбачає індивідуальні та командні змагання. Учасники працюють із практичними завданнями зі штучного інтелекту та машинного навчання, аналізують дані, створюють моделі й перевіряють їхню якість. Кожна країна може направити до двох команд, до кожної з яких входять не більше чотирьох школярів і керівник.
Перший командний тур пройшов 3 серпня після офіційної церемонії відкриття. Фінальний етап командного конкурсу та церемонія нагородження відбудуться 7 серпня.
В індивідуальних турах учасники працюють по шість годин. За підсумками першого етапу командного конкурсу організатори визначають десять найкращих збірних, які отримують право продовжити змагання у фіналі.
Загалом для участі в IOAI 2026 спочатку зареєструвалися 103 країни й території та понад 120 команд. Після відкриття організатори повідомили про делегації зі 108 держав і територій. Різниця пов’язана з остаточним складом учасників, які прибули до Астани.
Міжнародну олімпіаду зі штучного інтелекту було засновано у 2024 році. Перший турнір у Болгарії зібрав 41 команду з 32 країн, другий у Китаї — близько 300 школярів із понад 50 держав. Четверта IOAI має відбутися в Сінгапурі у 2027 році.
Дебют України на IOAI відбувається на тлі розвитку національної системи змагань зі штучного інтелекту. Український відбір був відкритий для школярів та учнів коледжів віком від 14 до 20 років, а участь у всіх його етапах була безкоштовною.
Олімпіадні змагання зі ШІ відрізняються від традиційної інформатики. Учаснику недостатньо написати програму: необхідно підготувати та проаналізувати дані, обрати метод машинного навчання, навчити модель, перевірити її точність і обґрунтувати отриманий результат.
Участь в IOAI дає Україні змогу порівняти рівень підготовки своїх школярів із командами провідних технологічних держав і розпочати формування власної системи підготовки молодих фахівців зі штучного інтелекту.
Українські школярі завоювали п’ять медалей на Європейській олімпіаді з фізики EuPhO 2026, яка відбулася 12–16 червня в Гетеборзі, Швеція.
Згідно з офіційними підсумками олімпіади, команда України здобула три золоті, одну срібну та одну бронзову медалі.
Золоті медалі здобули Святослав Лавренюк, Назарій Вращук та Микита Возний. Лавренюк набрав 36,90 бала й посів друге місце в загальному індивідуальному заліку олімпіади. Вращук із результатом 30,10 бала посів десяте місце, Возний із 29,60 бала — одинадцяте.
Срібну медаль отримав Олег Курницький, який набрав 17,20 бала й посів 50-те місце. Бронзову медаль завоював Михайло Рубцов із результатом 12,50 бала та 101-м місцем у загальному заліку.
Абсолютним переможцем EuPhO 2026 став представник США Брайант Ю, який набрав 38,60 бала. Третє місце в загальному заліку посів представник Китаю Хаої Лі з результатом 34,60 бала.
Загалом у змаганні взяли участь 199 школярів із 41 країни. За підсумками олімпіади було присуджено 23 золоті, 37 срібних і 51 бронзову медаль, а також 34 почесні згадки.
Офіційний командний рейтинг у підсумковому протоколі EuPhO 2026 не опубліковано. При цьому за кількістю золотих медалей серед країн лідирував Китай, представники якого отримали п’ять золотих нагород.
Європейська фізична олімпіада проводиться для учнів старших класів. Кожна країна може надіслати команду у складі до п’яти учасників. У 2026 році олімпіада проходила в Гетеборзі за участю Технологічного університету Чалмерса та Університету Гетеборга.
Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Італія має намір внести до Організації Об’єднаних Націй пропозицію про загальне перемир’я на час проведення Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.
Як повідомляє агентство ANSA, ініціатива стосуватиметься всіх збройних конфліктів, включаючи війну в Україні та бойові дії на Близькому Сході.
«Ми підтримуємо план США (щодо Гази) і, як сказав Папа Лев, ми ніколи не повинні втрачати надію на мир. Рим та Італія стають все більш важливим перехрестям миру, розвитку та зростання. З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, ми подаємо в ООН пропозицію про олімпійське перемир’я для всіх воєн, включаючи Україну та Близький Схід», — сказав міністр закордонних справ Італії.
XXV Зимові Олімпійські ігри пройдуть в Італії з 6 по 22 лютого 2026 року.
Це перші Олімпійські ігри, які приймуть два міста одночасно — Мілан і Кортіна-д’Ампеццо.
Згідно з олімпійською традицією, країни-організатори нерідко звертаються до ООН з ініціативою «Олімпійського перемир’я», закликаючи світові держави припинити військові дії на час проведення ігор в дусі міжнародної єдності та миру.
Італія розраховує, що її пропозиція буде розглянута Генеральною Асамблеєю ООН найближчим часом.
Міжнародний олімпійський комітет затвердив оновлену програму Літніх Олімпійських ігор-2028 у Лос-Анджелесі. Серед п’яти нових видів спорту, занесених до офіційного списку – сквош, який уперше в історії отримає олімпійський статус.
Разом зі сквошем до програми увійшли бейсбол/софтбол, крикет, прапор-футбол і лакрос. Для цих видів спорту виділено 698 додаткових квот (322 жінки і 376 чоловіків), що стало частиною зусиль МОК щодо розширення олімпійського руху і гендерного балансу.
Сквош: від закритих клубів до олімпійських арен
Сквош – це динамічна та інтенсивна ракеточна гра, що вимагає блискавичної реакції та витривалості. Вважається, що сквош виник в Англії на початку XIX століття, а в 1920-х роках почав стрімко поширюватися світом. За останні десятиліття він став украй популярним видом спорту в Канаді, США, Єгипті, Пакистані, Великобританії, Франції та Австралії.
На сьогодні сквошем займається понад 20 мільйонів осіб у 185 країнах світу, а міжнародна федерація World Squash Federation об’єднує 200+ національних федерацій.
Незважаючи на масову популярність, сквош довгий час залишався поза олімпійською програмою, поступаючись місцем іншим видам. Його включення в Лос-Анджелес-2028 – це історичний прорив, якого світова сквош-спільнота домагалася понад два десятиліття.
Олімпіада-2028: розширення кордонів
Програма Ігор налічує тепер 31 вид спорту і 351 дисципліну, а загальна квота – 10 500 атлетів. Буде реалізовано повний гендерний паритет у командних змаганнях, включно з футболом і водним поло.
З’являться нові мікст-дисципліни, розшириться програма з плавання, веслування, скелелазіння та баскетболу 3х3. Таким чином, Олімпійські ігри-2028 обіцяють бути одними з найрізноманітніших і збалансованих за всю історію.
Для шанувальників сквошу – це не просто новина. Це перемога цілого покоління, яке мріяло про те, щоб улюблений спорт нарешті опинився в центрі олімпійського руху. Лос-Анджелес-2028 стане їхньою ареною.
