Спортивний ритейлер Reebok залишає український ринок, останні магазини мережі буде закрито навесні, повідомило видання “Forbes Україна”.
За його даними, магазин Reebok у київських ТРЦ Sky Mall працюватиме до 8 травня 2026 року, а в ТРЦ Retroville – до кінця розпродажу товару.
Як повідомили Forbes експерти ринку, вихід спортивного бренду з українського ринку продовжує тенденцію закриття великих турецьких мереж English Home, Koton, DeFacto, FLO.
Водночас за право розвивати бренд Reebok можуть позмагатися українські спортивні ритейлери, зазначає видання.
За даними Opendatabot, чистий дохід ТОВ “Фло Юкрейн”, що розвиває мережу Reebok в Україні, за три квартали 2025 року становив 84,4 млн грн, тоді як збиток сягнув 48,5 млн грн.
Європейська digital-first банківська група Iute Group планує вийти на український ринок, запустивши банк під брендом IuteBank із фокусом на цифрові банківські послуги для щоденних фінансових потреб, повідомила компанія на сайті у вівторок.
“Цей крок спрямований на підтримку нашої довгострокової мети розширювати цифрові банківські послуги дисципліновано та відповідально”, – заявив CEO Iute Group Тармо Сілд.
Як зазначається в повідомленні, вихід на ринок передбачає угоду з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) після погодження Національним банком України (НБУ).
Згідно з угодою, Iute Group планує придбати ПрАТ “Перехідний банк “Юте Банк” з банківською ліцензією, якому було передано від неплатоспроможного РВС Банку вибірковий портфель низькоризикових активів і відповідні зобов’язання за роздрібними депозитами загальним обсягом близько EUR4 млн.
Очікувана ціна угоди становитиме EUR120 тис., фінансування планується за рахунок наявної ліквідності групи. У Iute Group також повідомили, що очікують, що чистий збиток українських банківських операцій у 2026 році не перевищить EUR3 млн.
Після завершення транзакції українська банківська структура має стати правонаступником щодо відібраних активів і депозитних зобов’язань РВС Банку. До активів, які планується передати, компанія віднесла переважно державні облігації та грошові кошти, при цьому кредитний портфель і пов’язані з ним кредитні ризики передавати не планується.
Компанія очікує, що в межах угоди буде переведено близько 13 тис. роздрібних клієнтів разом із рахунками та депозитами, але без мережі відділень.
Керівником банку має стати Артур Муравицький, який має понад 22 роки досвіду у фінансовому секторі, який раніше обіймав посаду заступника голови правління ТАСкомбанку та керівні посади в “Укрпошті”, Фінанс банку та банку “ВТБ” в Україні.
Початкові кроки після завершення угоди, за інформацією Iute Group, передбачатимуть капіталізацію банку, формування ключової команди та підготовку запуску цифрових банківських сервісів.
Як повідомлялося, ФГВФО у грудні оголосив конкурс на найкращу пропозицію щодо урегулювання РВС Банку, який Нацбанк визнав неплатоспроможним. В рамках цієї процедури був створений Перехідний банк “Юте Банк” на чолі з Муравицьким.
За даними НБУ, на 1 листопада 2025 року за обсягом активів РВС Банк займав 53-те місце (819,8 млн грн) серед 60 платоспроможних банків.
Згідно інформації на сайті Iute Group, вона була заснована у 2008 році Сілдом та Алларом Ніїнепуу та наразі є технологічно орієнтованим постачальником фінансових послуг, який обслуговує понад 970 тис. клієнтів на Балканах, а також присутня на ринку Молдови з 2008 року. Штаб-квартира групи знаходиться в Таллінн, компанія має понад 800 співробітників та понад 50 філій.
Iute Group розширилася через кілька дочірніх небанківських фінансових установ до Албанії в квітні 2015 року, Північної Македонії у вересні 2017 року та Болгарії в лютому 2019 року, а у 2022 році придбала контрольний пакет акцій 95% молдавського Energbank.
Iute Group надає послуги кредитування, забезпечення платежів, обміну валют, страхового посередництва.
Компанія Global Pharmaceutical Leaders’ Club запрошує до участі в Міжнародній конференції “Український фармацевтичний ринок” https://pharmaukraine.events/?partner=9, яка відбудеться 24-25 травня 2022 року в м.Київ.
Вас очікують найактуальніші теми галузі, розроблені на основі глибокого аналізу аудиторії та потреб ринку, унікальний міжнародний підхід, розширені можливості для нетворкінгу, унікальний мікс найсучасніших форматів, зустрічі віч-на-віч з топ-менеджерами провідних фармацевтичних компаній-виробників, дистриб’юторів та аптечних мереж, регуляторами, можливість отримати нагороду в рамках конкурсу на здобуття Ukrainian Pharma Inspiration Awards та нові спонсорські можливості!
– 150+ учасників з регуляторних органів, провідних міжнародних та місцевих фармацевтичних компаній-виробників, дистриб”ютерів, аптечних мереж та компаній, які надають послуги для фармацевтичної галузі.
– 60+ доповідачів з регуляторних органів, провідних фармацевтичних компаній-виробників, дистриб’юторів та аптечних мереж.
– 10+ сесій – програма конференції складається з 10+ сесій з питань регуляторної політики, стратегій, продажів та маркетингу.
Детальна інформація про конференцію доступна на сайті >> https://pharmaukraine.events/?partner=9
3 причини відвідати міжнародну конференцію “Український фармацевтичний ринок”:
1. Міжнародний підхід. Доповідачами конференції будуть не тільки представники регуляторних органів України, провідні гравці місцевого ринку з числа міжнародних та локальних виробників, дистриб’ютерів та аптечних мереж, але також і міжнародні експерти. Глобальний досвід, накопичений в інших країнах, буде особливо корисним з урахуванням великої кількості реформ, які проводяться на фармацевтичному ринку України.
2. Знання аудиторії та контент. Global Pharmaceutical Leaders’ Club розробляє програму своїх заходів у відповідності до запитів цільової аудиторії, розбудовуючи своє розуміння галузі на основі масштабного дослідження ринку.
3. Нетворкінг в преміум атмосфері. В конференції візьмуть участь більш ніж 150 провідних професіоналів фармацевтичного ринку України. Пакет участі, окрім можливості відвідати сесії програми, включає доступ до кава-брейків, обідів та коктейльного прийому в атмосфері 5* готеля, що дозволить забезпечити приємний досвід для всіх делегатів.
Ключові теми для обговорення на конференції:
• Новий Закон про лікарські засоби – як будемо працювати в новій реальності?
• Регуляторна база фармацевтичного ринку в Україні – інтеграція міжнародних підходів та наближення до ринку ЄС
• Плани щодо реформування структури державних органів, задіяних у регулюванні та контролі фармацевтичного ринку
• Електронний рецепт як рушійна сила змін на фармацевтичному ринку України
• Оцінка медичних технологій: порядок проведення, критерії оцінки інноваційних та дженерикових лікарських засобів, виклики
• Плани щодо впровадження нового Позитивного переліку лікарських засобів та об’єднання різних існуючих переліків
• Державні закупівлі лікарських засобів на національному та місцевому рівнях: зміни у підходах, фінансування та можливості для розвитку
• Система реімбурсації: терміни реалізації програми, об’єми фінансування, групи пацієнтів, які можуть отримати ліки за згаданою програмою
• Реєстрація та контроль якості лікарських засобів в Україні: зміни у підходах, спрощені процедури реєстрації, можливості для визнання перевірок GMP з країн з високими регуляторними вимогами, розвиток системи фармаконагляду, плани щодо використання електронного досьє
• Підходи до ціноутворення на фармацевтичному ринку України
• Забезпечення доступу до інноваційних препаратів: реалізація пілотних проектів щодо впровадження договорів керованого доступу
• Легалізація паралельного імпорту: плани щодо введення законодавчих змін та загрози для ринку
• Захист прав інтелектуальної власності на лікарські засоби в Україні
• Продажі лікарських засобів в Україні: як фармацевтичним компаніям працювати в умовах високої концентрації долі ринку у декількох дистриб’юторів та аптечних мереж
• Розвиток e-commerce: чи варто очікувати суттєвих змін на ринку?
• Просування лікарських засобів в новій реальності: розвиток баз даних, очні та віртуальні візити медичних працівників та розвиток їх професійної компетенції, діджитал-інструменти, розвиток екосистем, розробка контенту якісних та корисних матеріалів для цільової аудиторії, юридичні аспекти просування лікарських засобів в діджитал-середовищі
• Омніканальний маркетинг: як підвищити ефективність використання діджитал-інструментів
• Плани щодо введення заборони на рекламу лікарських засобів на ТБ: чи реалістично їх реалізувати та як фармацевтичним компаніям підготуватися до можливих змін
• Злиття та поглинання на фармацевтичному ринку України
З цим запрошенням через Interfax Ukraine Ви отримуєте право на 10% знижку.
Для цього введіть Ваш ВІП код: INF10 при РЕЄСТРАЦІЇ ОНЛАЙН >> https://pharmaukraine.events/uk/delegate-registration-uk/?partner=9
Global Pharmaceutical Leaders’ Club запрошує фармацевтичних виробників, дистриб’юторів та аптечні мережі до участі в конкурсі на здобуття Ukrainian Pharma Inspiration Awards. Заявки приймаються у 15 номінаціях до 20 квітня 2022 р. Нагороди будуть вручені на міжнародній конференції “Український фармацевтичний ринок”. Деталі участі >> https://pharmaukraine.events/uk/ukrainian-pharma-inspiration-awards-uk/?partner=9
Сподіваємося побачити вже знайомі та нові обличчя у травні в обох режимах оффлайн та онлайн!
У випадку появи будь-яких питань чи пропозицій, не вагайтеся зв’язатися з нами.
Контакти організаторів: Анна Кузьмінська, 380637673207, anna.k@iventu.co.uk
Слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook та LinkedIn, щоб отримувати першими новини галузі та дізнаватися більше про новини конференції.
Скасування мита на російський бітум не призведе до зниження цін на українському ринку й особливо не покращить його ресурсного забезпечення. Про це заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, коментуючи законопроєкт №6562, зареєстрований напередодні у Верховній Раді.
«Рекордного для ринку бітуму 2021 року понад 70% імпортних постачань надійшло з Білорусі і Європи, їх не обкладають митом. Відповідно, законопроєкт ніяк не позначиться на вартості бітуму з цих напрямків, а значить, не вплине на цінову картину в цілому», – заявив Сергій Куюн.
Єдиним напрямком, який підпадає під мито, є Росія, у зв’язку з чим бітуму цього виробництва практично немає на ринку. Обнулення мита означатиме допуск цього продукту на український ринок.
«Окрім дуже суперечливої політичної доцільності, імпорт російського продукту, по-перше, не буде масовим через обмеженість вільного обсягу в Росії, по-друге, він не здатний вплинути на ціни, які все одно будуть орієнтовані на паритет зі світовими», – вважає глава «А-95».
Експерт також зазначає, що нестачі чи дефіциту продукту на ринку немає. За його оцінками, потенційний обсяг російських постачань оцінюється у 80-120 тис. т на рік, тоді як аналогічний запас потужності з випуску бітуму має Кременчуцький НПЗ «Укртатнафта». Крім того, фактично необмежений потенціал мають морські постачання бітуму. Крім двох наявних комплексів з морської перевалки імпортного бітуму (обидва в Миколаєві), 2022 року планується створення ще двох – у порту «Південний» (Wexler Group) і Херсоні (ОККО).
Таким чином, резюмує С.Куюн, запропонований законопроєкт не матиме жодного конструктивного впливу ні на ціни на бітум, ні на забезпеченість ринку, який навіть за рекордного фінансування 2021 року не відчував дефіциту.
На думку експерта, суттєво вплинути на вартість бітуму можна лише шляхом зниження ставки ПДВ як єдиного податку, що стягується із цього товару. Такий підхід нещодавно було застосовано у Польщі, де через зростання світових цін на нафту ПДВ на моторні палива було знижено з 23% до 8%.
«Ринок чекає від законодавців ініціатив, спрямованих на зниження імпортозалежності в енергетиці, й насамперед від Росії. На жаль, за останні два з половиною року у сфері нафтопродуктозабезпечення ми не побачили жодного такого рішення», – каже Сергій Куюн.
Турецький державний Ziraat Bank (Ziraat Bankası) обговорив із UkraineInvest, урядовим офісом із залучення та підтримки інвестицій, можливість виходу банку на український ринок, повідомила пресслужба UkraineInvest.
“Команда UkraineInvest зустрілася із представниками Ziraat Bank Турецької Республіки, які розглядають можливість виходу банку на український ринок. Під час зустрічі учасники обговорили інвестиційний клімат України та подальші кроки організаційно-консультативної підтримки з боку UkraineInvest для інвестиційних намірів Ziraat Bank”, – уточнили у пресслужбі.
Ziraat Bank є одним із найбільших банків Турецької Республіки, заснований 1863 року. Банк працює у 115 пунктах у 17 країнах світу. Основними фінансовими послугами банку є корпоративні та роздрібні кредити, фінансування зовнішньої торгівлі та інвестицій, структурне фінансування, міжнародні перекази та казначейські операції.
UkraineInvest – офіс уряду України з просування інвестицій, створений у 2016 році для залучення інвестицій.
