Щонайменше 16 судових вироків, у яких згадуються дропи або так звані «грошові мули», виявлено в Україні за останні майже вісім років, причому у 81% випадків дроп-рахунки використовувалися у схемах, пов’язаних із наркотрафіком.
Про це свідчить дослідження Опендатаботу, опубліковане 2 жовтня 2026 року на основі даних пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» станом на середину вересня.
Дропами називають людей, які за винагороду надають третім особам свої банківські картки, рахунки або доступ до інтернет-банкінгу. Такі рахунки можуть використовуватися для переказу, отримання та подальшого виведення коштів у різних злочинних схемах.
За даними дослідження, у 13 із 16 знайдених вироків, або 81%, дроп-рахунки були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком. Ще три вироки, або 19%, стосувалися онлайн-шахрайства.
При цьому Опендатабот наголошує, що сама згадка дропа у судовому рішенні не обов’язково означає засудження саме власника банківського рахунку за передачу доступу до нього. У частині справ дропи були лише одним з елементів більшої злочинної схеми, тоді як засуджені виконували інші функції.
У 2026 році вже виявлено три такі вироки. Найбільша їх кількість припала на 2020 рік – вісім. По два рішення знайдено за 2019 та 2021 роки, ще одне – за 2023 рік. За 2024 та 2025 роки вироків із використанням таких схем у пошуковику не виявлено.
У 12 із 16 вироків, або 75%, основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років. Водночас у восьми випадках засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще у чотирьох вироках основним покаранням був штраф. Конкретні розміри штрафів зазначені у шести судових рішеннях і становили від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн.
Найбільше вироків зі згадками про дропів припадає на Київ – 10 рішень, або 63% від загальної кількості. Ще два вироки винесено на Одещині, по одному – у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській та Миколаївській областях.
В окремих справах йшлося і про значні суми відшкодування потерпілим. В одному з вироків суд визначив 8,65 млн грн компенсації, з яких 6,65 млн грн становила матеріальна та 2 млн грн – моральна шкода.
У двох інших справах обвинувачені добровільно компенсували потерпілим загалом 42,1 тис. грн. Ще у двох рішеннях суди стягнули загалом 29,8 тис. грн процесуальних витрат.
На тлі поширення схем із використанням чужих банківських рахунків в Україні готують окрему кримінальну відповідальність за дроперство. Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу законопроєкт №16013 щодо захисту громадян та їхніх коштів від незаконних дій із платіжними інструментами й банківськими рахунками. Документ готується до другого читання.
Джерело: Опендатабот – дослідження «У 81% вироків дропи були частиною схем, пов’язаних із наркотрафіком» від 2 жовтня 2026 року.
Пенсіонерам, які перевели виплати пенсій в mono, до кінця року буде виплачено 1 тис. грн з урахуванням податку, повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський.
“А вже після отримання першої пенсії на картку mono виплачуємо 1 тис. грн на рахунок кешбеку. Податок також за наш рахунок. Плюс до цього на рік додаємо категорію “Медицина” з 5% кешбеку”, – зазначив він.
Гороховський наголосив, що за законодавством пенсії можна отримувати на картку того банку, який вибере сам пенсіонер.
В Україні станом на 1 липня 2026 року за даними Пенсійного фонду налічується 9,98 млн. пенсіонерів. Через банківські установи свої виплати отримують 83% пенсіонерів, що становить близько 8,3 млн осіб. Інші 17% продовжують одержувати через відділення та листонош “Укрпошти”.
“Створення такої виставки допоможе нам показати велич України… Переосмислення нашої історії, відкриття світу цієї історії, доведення її мовою фахівців посилює наші міжнародні позиції. Мені дуже суголосні лекції Тімоті Снайдера (американський історик – ІФ-У), коли він говорить, що трипільська цивілізація – дуже важливо цей термін уживати – є частиною європейського простору”, – сказав міністр закордонних справ Андрій Сибіга на презентації виставки напередодні її відкриття у четвер.
Сибіга наголосив, що Міністерство закордонних справ докладе всіх зусиль, щоб масштабувати знання про унікальну цивілізацію Трипілля через інструментарій ЮНЕСКО.
“У травні 2026 року ми включили археологічний культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до попереднього списку ЮНЕСКО і робимо все можливе, щоб його включити до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО”, – зазначила віце‑прем’єр‑міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
За її словами, дуже важливо, щоб ця виставка здобула популярність в освітніх закладах і була поширена у школах.
“Трипілля – це одна з частин нашої суб’єктності, як і мова. Держава, нація починається із суб’єктності”, – зазначив президент України (2005-2010) Віктор Ющенко.
Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс‑Україна“, технологія віртуальної реальності дає змогу “зайти” у світ семитисячолітньої давнини та опинитися всередині реконструйованого трипільського поселення, завітати до житла трипільців, побачити господарські простори, майстерню гончара, сакральну зону, роздивитися предмети побуту. Тут можна спостерігати, як трипільці обробляли землю й вирощували зерно, як із нього готували та випікали хліб, працювали з металом і створювали необхідні для повсякденного життя речі. Землеробство, ремесла, побут і вірування поєднуються у VR‑просторі в цілісну картину життя трипільської спільноти.
У віртуальній виставці представлені оцифровані предмети з колекцій Національного музею історії України, Київського обласного археологічного музею та Музею історії міста Києва: кераміка, антропоморфна й зооморфна пластика, знаряддя праці та предмети побуту.
Проєкт поєднує археологічні та історичні дані, 3D‑моделювання, VR‑технології та інтерактивні елементи. Виставка є частиною культурно‑просвітницької платформи “Україна. Світ Трипілля”, яка через популярні формати – художню книгу, театр та VR – розповідає про Трипільську культуру новою мовою.
Виставка підготовлена за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми “Культурна спадщина” та у співпраці з генеральним партнером платформи – благодійним фондом “МХП‑Громаді”.
Вартість винограду в Україні у 2026 році залишилася приблизно на рівні минулого сезону, незважаючи на суттєве подорожчання добрив, засобів захисту рослин, пального та логістики, що призводить до зниження рентабельності виноградарських господарств.
Про це розповіла керівниця компанії «ВІН’С» Тетяна Шмаглюченко в інтерв’ю аграрному виданню SEEDS.
За її словами, ціни на більшість сортів винограду фактично залишилися на рівні минулого року. Дещо подорожчали лише окремі великі рожеві сорти. Водночас собівартість виробництва суттєво збільшилася.
Серед основних факторів виробники називають зростання вартості мінеральних добрив, засобів захисту виноградної лози та пального. Додатковим навантаженням стала логістика, особливо для господарств Бессарабії, де через пошкодження інфраструктури та обмеження традиційних маршрутів зросли витрати на перевезення продукції.
Ситуацію ускладнює скорочення врожаю. За оцінками виробників, валовий збір винограду в окремих господарствах цього сезону може бути на 20-30% нижчим, ніж торік. На врожайність негативно вплинули зимові морози та холодна весна.
Війна також безпосередньо впливає на виноградники півдня України. Окремі насадження зазнавали пошкоджень унаслідок бойових дій, падіння уламків безпілотників та інших пов’язаних із війною факторів.
Поєднання практично незмінної відпускної ціни зі зростанням собівартості та скороченням урожаю змушує виробників шукати додаткові джерела доходу.
Одним із таких напрямів стає глибша переробка винограду. Господарства інвестують у виробництво пастили, родзинок та іншої продукції з більшою доданою вартістю, використовують інфрачервоні сушарки та вакуумне обладнання для переробки фруктового пюре.
Ще одним напрямом є кооперація з виробниками інших фруктів. Це дозволяє випускати комбіновану продукцію з використанням місцевих персиків, слив та іншої сировини.
Виробники також інвестують в енергетичну автономність. Зокрема, сонячні електростанції використовуються для забезпечення роботи свердловин та систем зрошення, що дозволяє частково знизити залежність від зовнішнього енергопостачання.
Паралельно частина господарств розглядає перехід від продажу свіжого винограду до виноробства. За грантової підтримки ФАО закладаються технічні сорти винограду, які надалі можуть використовуватися для виробництва вина.
Таким чином, для українського виноградарства у 2026 році ключовою проблемою стає не стільки відсутність попиту на продукцію, скільки розрив між ціною реалізації та собівартістю. За таких умов переробка дозволяє господарствам отримувати більшу додану вартість із власної сировини та водночас завантажувати виробництво і зберігати зайнятість працівників після завершення сезону збору врожаю.
Виноградарство залишається одним із найбільш трудомістких напрямів садівництва в Україні. Основне промислове виробництво винограду зосереджене у південних регіонах країни та на Закарпатті, а значна частина галузі безпосередньо постраждала внаслідок повномасштабної війни.
Джерело: SEEDS.
агробізнес, ВИНОГРАД, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ПЕРЕРОБКА
В Україні планують запровадити кримінальну відповідальність за передачу або отримання банківських карток, рахунків та доступу до них для подальшого використання у шахрайських та інших злочинних схемах.
Верховна Рада 15 вересня 2026 року прийняла за основу президентський законопроєкт №16013 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту громадян, їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками».
За документ у першому читанні проголосували 299 народних депутатів. Законопроєкт був зареєстрований 2 вересня та визначений президентом як невідкладний. Наразі, за даними Верховної Ради, він готується до другого читання.
Законодавчі зміни спрямовані, зокрема, проти так званих дропів або «грошових мулів» – людей, які передають третім особам банківські картки, рахунки, реквізити або доступ до інтернет-банкінгу для проведення операцій із коштами.
Актуальність проблеми підтверджують дані Опендатаботу, оприлюднені 2 жовтня. За допомогою пошуковика по судовому реєстру «Бабуся» було знайдено щонайменше 16 вироків за останні майже вісім років, у яких фігурували схеми з використанням дроп-рахунків.
У 81% таких справ дропи були елементом схем, пов’язаних із наркотрафіком, а у 19% – з онлайн-шахрайством.
При цьому у 75% знайдених вироків основним покаранням було позбавлення волі. Строки становили від двох до десяти років, хоча у восьми рішеннях засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням. Ще у чотирьох вироках основним покаранням став штраф.
Розмір зазначених у судових рішеннях штрафів становив від 98,6 тис. грн до 850 тис. грн. В одному зі знайдених вироків суд також постановив відшкодувати потерпілому 8,65 млн грн матеріальної та моральної шкоди.
Важливо, що наявність дропа у матеріалах справи поки не означає, що власника рахунку було засуджено саме за передачу своєї картки або банківських даних. Як зазначає Опендатабот, у частині досліджених вироків дропи виступали одним з елементів ширшої злочинної схеми, а засуджені особи могли виконувати інші ролі.
Саме цю правову прогалину має на меті врегулювати законопроєкт №16013, який передбачає окрему відповідальність за неправомірні операції з платіжними інструментами та банківськими рахунками.
Однак станом на 2 жовтня законопроєкт ще не став законом. Він пройшов лише перше читання, тому остаточні положення та відповідальність можуть змінитися під час підготовки документа до другого читання.
БАНКІВСЬКА КАРТКА, банківський рахунок, дроп, ЗАКОН, шахрайство
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, болгарська державна компанія Bulgargaz отримала 10-річну ліцензію на оптові поставки природного газу в Сербії, що відкриває ще одному великому регіональному гравцеві можливість конкурувати за сербських споживачів.
Як проаналізувало Parametar, значення цього рішення полягає не просто в появі ще однієї ліцензованої компанії. Bulgargaz має власний закупівельний портфель та доступ до газової інфраструктури одразу кількох країн Центральної та Південно-Східної Європи.
Компанія вже має необхідні ліцензії та дозволи на торгівлю та постачання газу в Греції, Румунії, Угорщині та Словаччині, а через дочірню компанію Bulgargaz North присутня в Молдові.
Для Сербії особливо важливим є інтерконектор із Болгарією потужністю близько 1,8 млрд куб. м на рік. Через Болгарію сербський ринок може отримувати азербайджанський газ, а також СПГ, що надходить у регіон через грецькі термінали.
Bulgargaz потенційно зможе запропонувати великим сербським підприємствам комплексне постачання — від закупівлі СПГ і регазифікації до транспортування через Болгарію та доставки газу до Сербії.
Поки що, однак, мова йде лише про отримання ліцензії. «Bulgargaz» ще не оголошувала про великі контракти з сербськими споживачами. Тому головним показником реального виходу на ринок стане бронювання транскордонних потужностей та укладення перших договорів.
Сербський ринок газу формально відкритий для конкуренції, проте фактично залишається висококонцентрованим. За останніми повними даними AERS за 2024 рік, державна компанія Srbijagas забезпечувала близько 78% продажів газу кінцевим споживачам, Novi Sad-Gas — близько 3,9%, Yugorosgaz — 3,2%, а частка кожного з решти постачальників становила менше 2%.
Водночас змінюється інфраструктура ринку. У Сербії працюють три оператори газотранспортної системи — Transportgas Srbija, Gastrans та Yugorosgaz-Transport. У 2026 році Transportgas отримала операторську ліцензію, а Сербія приєдналася до регіональної платформи бронювання газотранспортних потужностей, що має полегшити доступ нових постачальників до транскордонних маршрутів.
Поява Bulgargaz сама по собі ще не означає зниження цін або істотного перерозподілу ринку. Але якщо болгарська компанія почне реально постачати газ сербським промисловим підприємствам, інтерконектор Сербія-Болгарія поступово перетвориться з інфраструктури для диверсифікації поставок на інструмент реальної конкуренції між постачальниками.
