Аналітичний центр Experts Club представив нове коротке відео, присвячене змінам у складі 20 найбільших економік світу за обсягом валового внутрішнього продукту, розрахованого за паритетом купівельної спроможності. Аналіз показує поступове зміщення центру світової економіки з Північної Америки та Західної Європи до Азії, а також посилення великих країн, що розвиваються, з численним населенням і зростаючими внутрішніми ринками.
За розрахунками Experts Club на основі квітневої бази World Economic Outlook Міжнародного валютного фонду, у 2026 році найбільшою економікою світу за ВВП за ПКС залишається Китай. Його показник оцінюється у $44,3 трлн у міжнародних доларах. На другому місці перебувають США з $32,4 трлн, на третьому — Індія з $18,9 трлн. Росія посідає четверту позицію з показником близько $7,5 трлн, Японія — п’яту з $7,3 трлн, Німеччина — шосту з $6,4 трлн. Далі йдуть Індонезія, Бразилія, Франція та Велика Британія. До другої десятки найбільших економік входять Туреччина, Італія, Мексика, Південна Корея, Іспанія, Канада, Саудівська Аравія, Єгипет, Нігерія та Тайвань.
Наведені показники є оцінкою МВФ на 2026 рік, а не остаточними річними результатами. Повна база World Economic Outlook була опублікована у квітні 2026 року і містить статистичні дані та прогнози до 2031 року.
Китай та Індія стали головними переможцями глобального перерозподілу
На початку 1990-х років структура світової економіки виглядала значно інакше. У 1992 році перше місце посідали США, друге — Японія, третє — Німеччина. Китай перебував лише на шостій позиції, Індія — на дев’ятій, Індонезія — на 14-й. До 2026 року Китай піднявся на перше місце, Індія — на третє, а Індонезія — на сьоме. Південна Корея перемістилася з 18-ї позиції у 1992 році на 14-ту, Туреччина — з 15-ї на 11-ту.
Зростання азійських країн пов’язане зі збільшенням населення, урбанізацією, розширенням промислового виробництва, розвитком інфраструктури та формуванням великих внутрішніх споживчих ринків. Особливо помітним стало піднесення Китаю. У 1992 році його економіка за ПКС була майже вп’ятеро меншою за американську, тоді як зараз китайський показник приблизно на третину перевищує показник США. Індія також значно скоротила відставання від найбільших економік. Її ВВП за ПКС у 2026 році майже втричі перевищує показники Японії або Німеччини.
Західна Європа зберігає позиції, але втрачає відносну вагу
Країни Західної Європи, як і раніше, широко представлені серед найбільших економік світу, однак їхні відносні позиції поступово знижуються. Німеччина перемістилася з третього місця у 1992 році на шосте у 2026 році. Італія опустилася з п’ятого на 12-те, Франція — із сьомого на дев’яте, Велика Британія — з восьмого на десяте. Нідерланди, які входили до першої двадцятки на початку 1990-х років, згодом залишили її. Австралія також періодично входила до топ-20, але зараз перебуває за його межами.
Ця динаміка не означає абсолютного скорочення європейських економік. Їхній ВВП продовжує зростати, однак економіки Азії, Близького Сходу та окремих країн Африки збільшуються швидше. Показник ВВП за ПКС додатково посилює позиції країн, що розвиваються, оскільки враховує відмінності у внутрішніх цінах. Один міжнародний долар має відображати зіставний обсяг товарів і послуг у різних економіках незалежно від ринкового обмінного курсу національної валюти.
Єгипет і Нігерія увійшли до світового топ-20
Однією з важливих тенденцій останніх десятиліть стало зміцнення позицій великих країн Африки. Єгипет посідає в оцінці МВФ на 2026 рік 18-те місце з ВВП за ПКС близько $2,57 трлн, Нігерія — 19-те з $2,42 трлн. Їхня присутність у першій двадцятці пов’язана насамперед із масштабом населення та внутрішніх ринків. При цьому високий сукупний ВВП не означає автоматично високого рівня добробуту громадян. Для оцінки рівня життя необхідно окремо враховувати ВВП за ПКС на душу населення, продуктивність праці, структуру економіки, розподіл доходів і якість державних послуг.
Україна залишила топ-20 ще у 1994 році
Після розпаду СРСР Україна деякий час входила до двадцятки найбільших економік світу за ВВП за ПКС. За розрахунками Experts Club на основі історичного ряду МВФ, у 1992 році Україна посідала 17-те місце з показником близько $433 млрд у міжнародних доларах. У 1993 році вона перебувала на 19-й позиції, а в 1994 році опустилася на 23-тє місце й остаточно залишила першу двадцятку.
У 2000 році Україна перебувала приблизно на 35-му місці, у 2010 році — на 31-му, а напередодні повномасштабної війни, у 2021 році, посідала близько 34-ї позиції. Після різкого скорочення економіки у 2022 році Україна опустилася на 47-ме місце. Світовий банк оцінював падіння реального українського ВВП у 2022 році приблизно у 29%. У наступні роки економіка частково відновилася. За оцінкою МВФ, у 2025 році Україна посідала приблизно 46-те місце, а у 2026 році може піднятися на 44-ту позицію. Український ВВП за ПКС у 2026 році оцінюється приблизно у $724,5 млрд у міжнародних доларах. Це близько 0,33% світової економіки. Україна розташовується між Чилі та Австрією, випереджаючи Перу, Чехію, Ірак і Норвегію.
«Вихід України з першої двадцятки відбувся не в останні роки, а ще в першій половині 1990-х років. Відтоді світ суттєво змінився: Китай, Індія, Індонезія, Туреччина та інші країни, що розвиваються, нарощували промисловість, інфраструктуру та внутрішнє споживання, тоді як Україна проходила через тривалі структурні кризи, втрату населення та нестачу інвестицій», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За його словами, повномасштабна війна додатково посилила розрив між Україною та найбільшими економіками світу через руйнування підприємств, енергетики, транспортної інфраструктури та скорочення трудових ресурсів. Станом на кінець 2025 року прямі збитки Україні оцінювалися більш ніж у $195 млрд, а потреби у відновленні та реконструкції на найближче десятиліття — майже у $588 млрд.
Повернення України до топ-20 потребуватиме багаторічного швидкого зростання
Двадцята економіка світу — Тайвань — має ВВП за ПКС близько $2,27 трлн. Це більш ніж утричі перевищує український показник. Тому повернення України до першої двадцятки неможливо забезпечити лише короткостроковим повоєнним відновленням. Для цього необхідні тривале зростання продуктивності, збільшення інвестицій, повернення частини населення, розвиток переробної промисловості та розширення експорту продукції з високою доданою вартістю.
«Головний висновок рейтингу полягає не в самому місці країни, а у швидкості її руху відносно інших держав. Навіть зростання на кілька відсотків на рік може бути недостатнім, якщо конкуренти зростають швидше. Україні необхідна модель випереджального розвитку, розрахована щонайменше на два десятиліття», — підкреслив Уракін.
Experts Club зазначає, що рейтинги ВВП за ПКС дають змогу оцінювати масштаб національних економік та їхню роль у світовому виробництві, однак не повинні використовуватися як єдиний показник економічного успіху. США, наприклад, поступаються Китаю за сукупним ВВП за ПКС, але значно випереджають його за ВВП на душу населення, рівнем розвитку фінансового ринку та вартістю високотехнологічних компаній.
Головною глобальною тенденцією залишається поступовий перехід економічної ваги до Азії та країн Глобального Півдня. У найближчі десятиліття цей процес підтримуватиметься демографічним зростанням, урбанізацією та розширенням середнього класу в Індії, Індонезії, Африці та інших регіонах, що розвиваються.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз динаміки державного боргу країн світу за останні шість десятиліть, підготовлений на основі порівняльної таблиці обсягів державного боргу у доларовому еквіваленті за 1960–2025 роки.
Згідно з представленими даними, сукупний обсяг державного боргу країн, включених до дослідження, зріс із близько $381 млрд у 1960 році до приблизно $89,7 трлн у 2025 році. Таким чином, за період, охоплений аналізом, номінальний обсяг боргових зобов’язань у світі збільшився більш ніж у 200 разів.
У Experts Club зазначають, що відеоформат дає змогу наочно показати не лише абсолютне зростання боргу, а й зміну структури глобального боргового навантаження між провідними економіками світу. Якщо у 1960 році найбільший обсяг державного боргу припадав переважно на США та кілька великих економік Західної Європи, то у XXI столітті до групи найбільших боржників увійшли також азійські економіки та країни з високими темпами економічного зростання.
«За останні 60 років державний борг перетворився з інструменту фінансування окремих бюджетних потреб на один із ключових елементів глобальної економічної системи. Сьогодні йдеться не лише про обсяг запозичень, а про здатність держав управляти вартістю боргу, його строковою структурою та впливом на економічне зростання», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За даними таблиці, у 2025 році найбільший обсяг державного боргу серед країн світу мали США — близько $38,27 трлн. На другому місці перебувала Японія — $9,83 трлн, далі йшли Велика Британія — $4,09 трлн, Франція — $3,92 трлн, Італія — $3,48 трлн, Індія — $3,36 трлн та Німеччина — $3,23 трлн.
До першої десятки країн за абсолютним обсягом державного боргу у 2025 році також увійшли Канада — $2,60 трлн, Бразилія — $2,06 трлн та Іспанія — $1,73 трлн. Сукупно на десять найбільших боржників припадало близько 81% загального обсягу боргу країн, представлених у таблиці.
Найбільша частка у світовому борговому масиві, згідно з розрахунками на основі таблиці, припадала на США — приблизно 42,7%. Частка Японії становила близько 11%. П’ять найбільших країн за абсолютним обсягом боргу концентрували понад 66% загального показника.
Динаміка останніх років свідчить про подальше прискорення боргового навантаження у найбільших економіках. Зокрема, у 2024–2025 роках державний борг США збільшився приблизно на $2,91 трлн, Японії — на $362 млрд, Великої Британії — на $260 млрд, Франції — на $250 млрд, Індії — на $230 млрд.
Водночас у Experts Club звертають увагу, що наведені показники відображають саме абсолютні обсяги боргу у доларах США, а не борг щодо ВВП, чисельності населення або бюджетних доходів. Тому абсолютний рейтинг показує масштаб боргових зобов’язань, але не завжди прямо характеризує боргову стійкість тієї чи іншої країни.
«Абсолютний розмір державного боргу не можна автоматично трактувати як ознаку фінансової слабкості. Для великих економік важливими є глибина внутрішнього фінансового ринку, довіра до національної валюти, структура кредиторів і здатність економіки обслуговувати зобов’язання без втрати макрофінансової стабільності. Саме тому порівняння державного боргу має поєднувати абсолютні показники з аналізом боргу до ВВП, бюджетних доходів та вартості його обслуговування», — наголосив Уракін.
Що стосується України, то, за наявними даними, державний борг України у 2000 році становив близько $16,3 млрд, у 2010 році — $51,1 млрд, у 2020 році — $87,6 млрд, у 2024 році — $209,8 млрд, а у 2025 році — близько $227,7 млрд. За абсолютним обсягом боргу у 2025 році Україна перебувала приблизно у четвертому десятку країн світу серед представлених у дослідженні.
У Experts Club наголошують, що довгострокова візуалізація боргових показників дозволяє краще оцінити, як змінювалася фінансова архітектура світу після 1960-х років, зокрема після нафтових криз, періоду високої інфляції, глобальної фінансової кризи 2008 року, пандемії COVID-19 та нових етапів бюджетного стимулювання у провідних економіках.
Аналітики центру зазначають, що подальша оцінка боргової динаміки має здійснюватися з урахуванням не лише абсолютних обсягів, а й співвідношення боргу до ВВП, вартості обслуговування боргу, валютної структури зобов’язань, частки внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також здатності економіки генерувати довгострокові доходи для обслуговування боргового навантаження.
Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих минулого року становив приблизно $250 млрд, що збігається з показником 2022 року, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу. Водночас обсяг застрахованих збитків у 2023 році скоротився до $95 млрд зі $125 млрд роком раніше. Середній показник за останні п’ять років становить $105 млрд, за десять років – $90 млрд.
За минулий рік було зафіксовано понад 74 тис. природних лих порівняно із середнім показником за п’ять років на рівні 10 тис. Землетруси в Туреччині та Сирії стали найзначнішою гуманітарною катастрофою року.
Грозові зливи в Північній Америці та Європі 2023 року ще ніколи не були настільки руйнівними, йдеться в щорічному звіті. У Північній Америці було знищено майно на суму приблизно $66 млрд (із нього застраховано – на $50 млрд), тоді як у Європі ця сума становила 9,1 млрд євро (7,3 млрд євро).
Загалом збиток від природних катастроф у Європі минулого року оцінюють у 77 млрд євро, основна частина якого припала на землетруси в Туреччині. У Північній Америці загальні втрати становлять близько $100 млрд, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Африці – $64 млрд.
У новому випуску YouTube каналу Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні Показники України
Максим Уракін навів дані директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка передбачає повернення приблизно 50% громадян після війни.
“Демографія – це важливий фактор для відновлення економіки, але при цьому не можна ігнорувати загрозу депопуляції та дефіциту робочої сили. У середньостроковій перспективі зниження потенціалу демографічного зростання в Україні компенсується тільки міграцією”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно з серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Засновник Experts Club також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Однією з ключових причин уповільнення глобального економічного зростання є зниження темпів ВВП у розвинених країнах. Ми спостерігаємо найнижчий підйом ВВП у розвинених країнах із 1980-х років, за винятком періодів світової фінансової кризи та пандемії COVID-19. Безпрецедентний цикл підвищення відсоткових ставок найбільшими центробанками останніми роками також відіграв значну роль у сповільненні зростання. Це підвищення ставок викликане необхідністю контролю інфляції, але водночас воно обмежує економічну активність”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Сукупний збиток світовій економіці від стихійних лих у 2022 році скоротився приблизно на 15% порівняно з 2021 роком і становив приблизно $270 млрд проти $320 млрд, свідчать попередні дані німецької Munich Re, найбільшої перестрахувальної компанії світу.
Обсяг застрахованих збитків тим часом практично не змінився і становив $120 млрд.
Економічний збиток минулого року був на рівні середнього показника за попередні п’ять років, тоді як застраховані збитки виявилися істотно вищими за середній ($97 млрд у 2017-21 роках).
“Тривогу викликає той факт, що природні катастрофи особливо сильно позначаються на громадянах найбідніших країн. Тому попереджувальні заходи і фінансовий захист, наприклад, у вигляді страховки, мають особливу важливість”, – зазначив Томас Блюнк, член ради директорів Munich Re.
Найруйнівнішою подією минулого року став ураган “Іен”, який у вересні обрушився на узбережжя Флориди, принісши із собою пориви вітру зі швидкістю майже 250 км/год. Економічні втрати внаслідок нього сягнули $100 млрд, застрахований збиток – $60 млрд. За розміром збитку з урахуванням інфляції “Іен” посідає друге місце в історії, поступаючись тільки урагану “Катріна” 2005 року.
На другому місці – повінь у Пакистані, викликана рекордними за обсягом опадів мусонами. Жертвами повені стали близько 1,7 тис. осіб, а прямі збитки становили щонайменше $15 млрд, до того ж практично весь він був незастрахованим.
“Аналізуючи дані за 2022 рік, потрібно пам’ятати про два ключові чинники. По-перше, феномен Ла-Нінья спостерігається третій рік поспіль, що підвищує ймовірність ураганів у Північній Америці, повеней в Австралії, посухи і спеки в Китаї, а також рясних мусонів в окремих регіонах Південної Азії. Крім того, через зміну клімату стали частіше фіксуватися екстремальні погодні умови. Іноді ці фактори накладаються один на одного”, – написав головний фахівець із клімату в Munich Re Ернст Раух.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вдруге за рік погіршив свій прогноз зростання світової економіки у 2022 році – до 3,2% з 3,6% (у січні очікувалося зростання на 4,4%). На 2023 рік оцінка знижена до 2,9% порівняно з зростанням на 3,6%, яке очікувалося в квітні (у січні МВФ прогнозувало зростання світового ВВП на 3,8%).
Така оцінка наводиться в огляді світової економіки, опублікованому МВФ у вівторок.
Прогноз зростання економіки країн з ринком, що формується, і країн, що розвиваються, на 2022 рік МВФ знизив до 3,6% з 3,8%, на 2023 рік – до 3,9% з 4,4%.
Суттєво знижений прогноз зростання економіки Китаю у поточному році – до 3,3% з 4,4% (у січні очікувалося зростання на 4,8%), у 2023 році – до 4,6% з 5,1%.
Оцінку зростання ВВП Індії також знижено – до 7,4% з 8,2% у 2022 році та до 6,1% з 6,9% у 2023 році, відповідно.
При цьому прогноз зростання бразильської економіки підвищено до 1,7% з 0,8% у 2022 році та знижено до 0,9% з 1,4% у 2023 році.
Прогноз щодо зростання ВВП розвинених країн у 2022 році погіршено на 0,8 процентних пункти – до 2,5% та на 1 в.п. – до 1,4% – у 2023 році.
Також серйозне зниження прогнозу зростання ВВП США: у 2022 році – на 1,4 в.п. до 2,3%, у 2023 році – на 1,3 п.п. до 1%.
Економіка країн єврозони цього року, на думку МВФ, зросте на 2,6%, що на 0,2 п.п. менше за попередній прогноз. На 2023 рік оцінка погіршена суттєвіше – зростання на 1,2% порівняно з 2,3%, що раніше очікувалися.
Прогноз зростання ВВП Італії в 2022 році був підвищений до 3% з 2,3%, в 2023 навпаки знижений до 0,7% з 1,7% (було 2,2%). Прогноз для Іспанії на поточний рік знижено на 0,8 п.п. – до 4% та на 1,3 в.п., до 2% у 2023 році
Економіка Німеччини у 2022 році зросте, на думку МВФ, лише на 1,2%, раніше очікувалося зростання на 2,1%, у 2023 році зростання уповільниться до 0,8% порівняно з колишнім прогнозом у 2,7%.
Для Франції оцінку знижено на поточний рік на 0,6 в.п. – до 2,3% та на 0,4 п.п. на 2023 рік – до 1%.
Прогноз зростання економіки Великобританії на 2022 рік знижено на 0,5 п.п. – до 3,2%, на 2023 рік – на 0,7 в.п. – До 0,5%. ВВП Японії, як очікується, зросте у 2022-2023 роках на 1,7% (зниження прогнозу на 0,7 в.п. у поточному році та на 0,6 в.п. у наступному).
Фонд покращив свою оцінку динаміки російської економіки у 2022 році, очікує її падіння на 6%, а не на 8,5%, як прогнозував у квітні. Одночасно з цим погіршено прогноз на 2023 рік: зниження ВВП РФ, на думку фонду, складе 3,5% порівняно з колишнім прогнозом у 2,3%. У січні Фонд прогнозував зростання економіки Росії у 2022 році на 2,8%, 2023 року – на 2,1%.
МВФ констатує: ризики для оновленого глобального прогнозу з переважною перевагою зміщені у бік погіршення. Війна в Україні може призвести до раптової зупинки імпорту газу з Росії до Європи; уповільнення темпів інфляції може виявитися важчим завданням, якщо дефіцит на ринках праці перевищить очікування або інфляційні очікування не вдасться “заякорити”; посилення умов на світовому фінансовому ринку загрожує борговими кризами в країнах, що розвиваються; нові спалахи COVID-19 та локдауни разом із подальшою ескалацією проблем у секторі нерухомості може ще сильніше уповільнити темпи зростання Китаю; геополітична роздробленість може стати на заваді розвитку світової торгівлі, перераховує МВФ фактори ризику. В альтернативному сценарії прогнозу, за якого ці ризики матеріалізуються, зростання світового ВВП загальмується до 2,6% та 2% у 2022 та 2023 роках. відповідно.
