Як повідомляє Experts.news, Європейська комісія готує пропозиції щодо реформування процесу розширення ЄС, які мають стати основою стратегічної дискусії лідерів Євросоюзу в жовтні 2026 року. Одним із ключових напрямків обговорення є запровадження додаткових гарантій, які дозволять обмежувати окремі права нових держав-членів у разі порушення ними зобов’язань перед ЄС.
Інформація про підготовку реформи підтверджується Єврокомісією. Ще 6 липня представник ЄК повідомив Euronews, що Брюссель працює над власними пропозиціями напередодні жовтневого саміту, оскільки дискусія щодо нових правил дедалі активніше ведеться безпосередньо країнами-членами.
Європейська Рада офіційно підтвердила, що на засіданні 15–16 жовтня 2026 року лідери ЄС проведуть стратегічне обговорення розширення та внутрішніх реформ Союзу. При цьому офіційного підтвердження того, що Єврокомісія представить остаточний пакет саме 15 жовтня, поки що немає.
Одним із найбільш обговорюваних варіантів є тимчасове обмеження деяких прав голосу нових держав-членів.
Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург ще в червні запропонували обговорити можливість перехідного періоду, під час якого нові учасники ЄС не зможуть блокувати рішення в найбільш чутливих сферах, де зараз потрібна одностайність усіх країн.
Йдеться насамперед про зовнішню політику, бюджет ЄС та подальше розширення Союзу.
Крім того, п’ять держав пропонують включати в майбутні договори про вступ спеціальні захисні механізми. Вони дозволять застосовувати заходи проти нової держави-члена у разі серйозного відступу від принципів демократії, верховенства права або свободи ЗМІ.
Такі пропозиції значною мірою пов’язані з досвідом Угорщини часів Віктора Орбана, коли Будапешт неодноразово використовував вимогу одностайності для блокування важливих рішень ЄС.
При цьому поки що йдеться саме про варіанти реформи, а не про вже узгоджені нові правила.
Найбільше значення ця дискусія має для Чорногорії, яка наразі є найпросунутішим кандидатом на вступ.
За даними Єврокомісії, країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 16 вже тимчасово закриті. Подгориця має намір завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у червні заявила, що вступ Чорногорії до 2028 року є «досяжним». ЄС уже розпочав підготовку проєкту майбутнього договору про її приєднання.
Тому саме чорногорський договір про вступ потенційно може стати першим документом нового покоління, що передбачатиме додаткові гарантії для ЄС після прийняття країни.
Однак у Єврокомісії побоюються ситуації, за якої нові умови розроблятимуться виключно під Чорногорію. Саме тому Брюссель хоче сформувати універсальний підхід, який можна буде застосувати й до наступних держав-кандидатів.
Реформа матиме безпосереднє значення і для України, і для Молдови.
Переговори з обома країнами помітно прискорилися влітку 2026 року. У червні ЄС відкрив з Україною та Молдовою перший переговорний кластер, що стосується основоположних питань — верховенства права, демократичних інститутів та державного управління. У липні переговори просунулися й у зовнішньополітичних напрямках.
При цьому Україна та Молдова знаходяться значно далі від завершення переговорів, ніж Чорногорія.
Для Києва майбутня модель є особливо важливою: якщо ЄС дійсно запровадить перехідні обмеження щодо права вето, Україна потенційно зможе отримати повноцінне членство, але на першому етапі матиме обмежені можливості блокувати рішення в окремих сферах.
Водночас така система може полегшити політичне узгодження українського членства всередині нинішнього ЄС, оскільки частина держав побоюється, що розширення з 27 до понад 30 членів значно ускладнить ухвалення рішень.
Твердження про те, що Франція, Німеччина та Нідерланди загалом виступають проти швидкого розширення ЄС, потребує уточнення. Ці країни підтримують подальше розширення, але належать до групи держав, які вимагають попереднього посилення інституційних гарантій та більш жорсткого контролю за дотриманням верховенства права майбутніми членами. Разом із Бельгією та Люксембургом вони запропонували розробити новий шаблон договорів про вступ.
Особливо обережну позицію займає Франція щодо прискореного прийняття України. У Парижі побоюються бюджетних наслідків, впливу великого українського аграрного сектору на єдиний ринок та можливого ускладнення системи прийняття рішень у розширеному ЄС.
Німеччина, навпаки, активно підтримує розширення, але водночас наполягає на реформуванні самого Євросоюзу та розглядає варіанти поступової інтеграції нових держав.
По суті, дискусія зводиться до спроби вирішити суперечність між двома завданнями.
З одного боку, геополітична ситуація спонукає ЄС прискорити прийняття Чорногорії, Албанії, України та Молдови. Брюссель розглядає розширення як інструмент зміцнення європейської безпеки та обмеження впливу Росії й Китаю на Західних Балканах і в Східній Європі.
З іншого боку, існуючі держави не хочуть приймати нових членів, які після вступу зможуть використовувати право вето для тиску на інші країни ЄС.
Тому майбутня модель може ґрунтуватися на принципі: повне членство надається швидше, але частина політичних інструментів нової держави протягом перехідного періоду залишається обмеженою, а виконання зобов’язань продовжує контролюватися вже після вступу.
Остаточні параметри такої системи поки що не узгоджені. Головна політична дискусія має відбутися на Європейській раді 15–16 жовтня 2026 року, після чого стане зрозуміліше, які із запропонованих механізмів можуть увійти до майбутніх договорів про приєднання Чорногорії, України, Молдови та інших кандидатів.
