Як повідомляє Experts.news, Європейська комісія готує пропозиції щодо реформування процесу розширення ЄС, які мають стати основою стратегічної дискусії лідерів Євросоюзу в жовтні 2026 року. Одним із ключових напрямків обговорення є запровадження додаткових гарантій, які дозволять обмежувати окремі права нових держав-членів у разі порушення ними зобов’язань перед ЄС.
Інформація про підготовку реформи підтверджується Єврокомісією. Ще 6 липня представник ЄК повідомив Euronews, що Брюссель працює над власними пропозиціями напередодні жовтневого саміту, оскільки дискусія щодо нових правил дедалі активніше ведеться безпосередньо країнами-членами.
Європейська Рада офіційно підтвердила, що на засіданні 15–16 жовтня 2026 року лідери ЄС проведуть стратегічне обговорення розширення та внутрішніх реформ Союзу. При цьому офіційного підтвердження того, що Єврокомісія представить остаточний пакет саме 15 жовтня, поки що немає.
Одним із найбільш обговорюваних варіантів є тимчасове обмеження деяких прав голосу нових держав-членів.
Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург ще в червні запропонували обговорити можливість перехідного періоду, під час якого нові учасники ЄС не зможуть блокувати рішення в найбільш чутливих сферах, де зараз потрібна одностайність усіх країн.
Йдеться насамперед про зовнішню політику, бюджет ЄС та подальше розширення Союзу.
Крім того, п’ять держав пропонують включати в майбутні договори про вступ спеціальні захисні механізми. Вони дозволять застосовувати заходи проти нової держави-члена у разі серйозного відступу від принципів демократії, верховенства права або свободи ЗМІ.
Такі пропозиції значною мірою пов’язані з досвідом Угорщини часів Віктора Орбана, коли Будапешт неодноразово використовував вимогу одностайності для блокування важливих рішень ЄС.
При цьому поки що йдеться саме про варіанти реформи, а не про вже узгоджені нові правила.
Найбільше значення ця дискусія має для Чорногорії, яка наразі є найпросунутішим кандидатом на вступ.
За даними Єврокомісії, країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 16 вже тимчасово закриті. Подгориця має намір завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у червні заявила, що вступ Чорногорії до 2028 року є «досяжним». ЄС уже розпочав підготовку проєкту майбутнього договору про її приєднання.
Тому саме чорногорський договір про вступ потенційно може стати першим документом нового покоління, що передбачатиме додаткові гарантії для ЄС після прийняття країни.
Однак у Єврокомісії побоюються ситуації, за якої нові умови розроблятимуться виключно під Чорногорію. Саме тому Брюссель хоче сформувати універсальний підхід, який можна буде застосувати й до наступних держав-кандидатів.
Реформа матиме безпосереднє значення і для України, і для Молдови.
Переговори з обома країнами помітно прискорилися влітку 2026 року. У червні ЄС відкрив з Україною та Молдовою перший переговорний кластер, що стосується основоположних питань — верховенства права, демократичних інститутів та державного управління. У липні переговори просунулися й у зовнішньополітичних напрямках.
При цьому Україна та Молдова знаходяться значно далі від завершення переговорів, ніж Чорногорія.
Для Києва майбутня модель є особливо важливою: якщо ЄС дійсно запровадить перехідні обмеження щодо права вето, Україна потенційно зможе отримати повноцінне членство, але на першому етапі матиме обмежені можливості блокувати рішення в окремих сферах.
Водночас така система може полегшити політичне узгодження українського членства всередині нинішнього ЄС, оскільки частина держав побоюється, що розширення з 27 до понад 30 членів значно ускладнить ухвалення рішень.
Твердження про те, що Франція, Німеччина та Нідерланди загалом виступають проти швидкого розширення ЄС, потребує уточнення. Ці країни підтримують подальше розширення, але належать до групи держав, які вимагають попереднього посилення інституційних гарантій та більш жорсткого контролю за дотриманням верховенства права майбутніми членами. Разом із Бельгією та Люксембургом вони запропонували розробити новий шаблон договорів про вступ.
Особливо обережну позицію займає Франція щодо прискореного прийняття України. У Парижі побоюються бюджетних наслідків, впливу великого українського аграрного сектору на єдиний ринок та можливого ускладнення системи прийняття рішень у розширеному ЄС.
Німеччина, навпаки, активно підтримує розширення, але водночас наполягає на реформуванні самого Євросоюзу та розглядає варіанти поступової інтеграції нових держав.
По суті, дискусія зводиться до спроби вирішити суперечність між двома завданнями.
З одного боку, геополітична ситуація спонукає ЄС прискорити прийняття Чорногорії, Албанії, України та Молдови. Брюссель розглядає розширення як інструмент зміцнення європейської безпеки та обмеження впливу Росії й Китаю на Західних Балканах і в Східній Європі.
З іншого боку, існуючі держави не хочуть приймати нових членів, які після вступу зможуть використовувати право вето для тиску на інші країни ЄС.
Тому майбутня модель може ґрунтуватися на принципі: повне членство надається швидше, але частина політичних інструментів нової держави протягом перехідного періоду залишається обмеженою, а виконання зобов’язань продовжує контролюватися вже після вступу.
Остаточні параметри такої системи поки що не узгоджені. Головна політична дискусія має відбутися на Європейській раді 15–16 жовтня 2026 року, після чого стане зрозуміліше, які із запропонованих механізмів можуть увійти до майбутніх договорів про приєднання Чорногорії, України, Молдови та інших кандидатів.
Як повідомляє Experts.news, Чорногорія та Ісландія в перспективі можуть одночасно стати членами Європейського Союзу — можливість об’єднати вступ двох країн в один пакет обговорюється в Брюсселі представниками Єврокомісії та європейськими дипломатами, повідомляє Politico.
Такий варіант розглядається на тлі швидкого просування Чорногорії в переговорах про членство та можливого повернення Ісландії до процесу євроінтеграції, який було заморожено понад десять років тому. Остаточного рішення ЄС щодо спільного вступу країн поки що немає.
Ключовою подією стане референдум в Ісландії 29 серпня 2026 року, на якому громадянам доведеться вирішити, чи слід країні відновити переговори про вступ до ЄС. Ісландський парламент схвалив проведення голосування в травні. Якщо більшість підтримає відновлення переговорів, їхній результат згодом доведеться винести на другий референдум — вже безпосередньо щодо питання членства країни в Євросоюзі.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос назвала Ісландію «особливим випадком», оскільки країна вже глибоко інтегрована з Євросоюзом через Європейський економічний простір та Шенгенську зону.
За її оцінкою, у разі позитивного результату референдуму переговори з Рейк’явіком потенційно можуть тривати всього один-два роки. Кос також заявила, що ЄС готовий шукати спеціальні рішення щодо найбільш чутливих для Ісландії питань, насамперед у сфері рибальства та сільського господарства.
Це теоретично дозволяє Ісландії наздогнати Чорногорію та вийти на фінішну пряму переговорів приблизно одночасно з Подгорицею.
Чорногорія на даний момент є кандидатом, який просунувся найдалі у процесі вступу до Євросоюзу.
Усі 33 розділи переговорів уже відкрито, а після міжурядової конференції ЄС–Чорногорія 14 липня 18 розділів було попередньо закрито. Останніми були закриті розділи, що стосуються конкурентної політики та Митного союзу.
Таким чином, Подгориця пройшла більше половини процесу закриття переговорних розділів і розраховує завершити переговори до кінця 2026 року.
Уряд прем’єр-міністра Мілойко Спаїча офіційно ставить за мету стати 28-ю державою ЄС у 2028 році. Євросоюз уже розпочав підготовчу роботу над договором про вступ Чорногорії, а Єврокомісія 30 червня представила фінансовий пакет, що визначає бюджетні наслідки майбутнього членства країни.
Один із співрозмовників Politico в Єврокомісії заявив, що існує значна ймовірність формування спільного пакету для двох держав.
Економічна логіка такого варіанту полягає в істотній різниці між країнами.
Ісландія є багатою економікою і в разі вступу, ймовірно, стане нетто-донором бюджету ЄС. Чорногорія, навпаки, через порівняно невисокий рівень доходів населення буде одним із отримувачів європейського фінансування.
На думку європейських дипломатів, об’єднання двох держав в один пакет може тому спростити політичне узгодження розширення для нинішніх членів ЄС.
Міністр з європейських справ Чорногорії Маїда Горчевич заявила Politico, що Подгориця позитивно ставиться до можливості пов’язати своє вступ з Ісландією.
Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір також назвала спільне вступ «абсолютно» можливим.
При цьому кожна країна повинна буде самостійно виконати умови членства. Саме об’єднання в один договір або політичний пакет не скасовує необхідності завершення переговорів та згоди всіх чинних держав ЄС.
Незважаючи на високий рівень економічної інтеграції, можливе повернення Ісландії до переговорів не гарантує їх безпроблемного завершення.
Для Ісландії контроль над рибними ресурсами має набагато більше економічне та політичне значення, ніж для більшості держав ЄС. Міністр закордонних справ країни заявила, що збереження контролю над рибальством буде однією з принципових умов будь-яких майбутніх домовленостей із Брюсселем.
Однак значну частину законодавства ЄС Ісландія вже застосовує завдяки членству в Європейському економічному просторі. Саме тому процес потенційно може відбуватися набагато швидше, ніж для більшості нинішніх кандидатів.
Чорногорія подала заявку на вступ до Євросоюзу у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про членство офіційно розпочалися 29 червня 2012 року. Наразі відкрито всі 33 переговорні розділи, з яких 18 попередньо закрито. Після прискорення реформ у 2024–2026 роках країна стала головним кандидатом на наступне розширення ЄС.
Ісландія пішла зовсім іншим шляхом. Після світової фінансової кризи вона подала заявку до ЄС у липні 2009 року, а переговори розпочалися у 2010 році. На момент їхнього припинення було відкрито 27 переговорних розділів, з яких 11 попередньо закрито.
Після приходу нового уряду в 2013 році переговори було заморожено, а в березні 2015 року Рейк’явік попросив Євросоюз більше не розглядати Ісландію як країну-кандидата. При цьому країна зберегла тісну інтеграцію з ЄС через Європейський економічний простір та Шенген.
У 2026 році питання членства повернулося до політичного порядку денного. Парламент призначив на 29 серпня референдум щодо того, чи слід відновити переговори.
Сам формат спільного вступу кількох держав для ЄС не є чимось новим. Іспанія та Португалія одночасно приєдналися до Співтовариства у 1986 році, десять держав вступили до ЄС у рамках розширення 2004 року, а Болгарія та Румунія — одночасно у 2007 році.
Якщо Ісландія проголосує за відновлення переговорів і зможе швидко узгодити спірні питання з Брюсселем, 2028 рік уперше стане теоретично можливим терміном одночасного вступу Чорногорії та Ісландії. Поки що, однак, це політичний сценарій, а не затверджений графік розширення ЄС.
