Найбільший український виробник кормів для кішок і собак Kormotech створює венчурний фонд, який буде інвестувати в розвиток petcare і petfood стартапів, повідомили в прес-службі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Підрозділ Kormotech Ventures, розташований у Великій Британії, займатиметься пошуком релевантних стартапів та інвестуватиме в інноваційні напрямки розвитку компанії на міжнародних ринках.
“Свого часу ми були новаторами, коли почали першими виробляти корм для котів і собак в Україні. Для нас важливо зберегти ці основні для нас речі – гнучкість і відкритість до нових знань. Ми хочемо зберегти та примножити сміливий дух підприємництва, з яким ми створювали Kormotech 20 років тому, і з яким стали лідерами в Україні та увійшли до ТОП-постачальників на стратегічних експортних ринках”, – повідомив СЕО та співвласник Kormotech Ростислав Вовк.
Kormotech Ventures зосередиться на пошуку інноваційних стартапів, що мають запит на стартові інвестиції в догляді за домашніми тваринами в Європі та США. Також компанія буде повністю керувати інвестиційними проєктами як мажоритарний акціонер.
Уточнюється, що ядро бізнесу Kormotech залишиться незмінним – розвиток виробництва високоякісного харчування для домашніх тварин і розширення частки присутності на ринках петфуду в Центральній і Східній Європі.
Першою інвестицією Kormotech Ventures стало придбання контрольного пакета акцій Rocketo, литовського стартапу з виробництва органічних кормів для собак методом дбайливого сушіння за низьких температур.
Rocketo масштабує свою присутність на ринку Великої Британії, для чого розвиває багатоканальну дистрибуцію. Зокрема, на додачу до прямих продажів через власний інтернет-магазин, Rocketo потрапив до програми Future Brands торговельної мережі Sainsbury’s і презентуватиме свої органічні ласощі для собак.
“Як сімейний бізнес ми прагнемо примножувати цінність продуктів наших партнерів і ділитися досвідом організації бізнес-процесів, а також потенціалом наших найкращих спеціалістів, який буде задіяний у структурі Kormotech Ventures”, – додав Вовк.
ТОВ “Кормотех” – провідний український виробник кормів для кішок і собак, посідає 51-шу сходинку світового рейтингу петфуд-виробників і 7-му – у рейтингу найдинамічніших петфуд-брендів. Kormotech продає в 40 країнах світу продукцію власних брендів і торгових марок партнерів.
Потужності підприємства включають два заводи з виготовлення сухих і вологих кормів у Львівській області та завод у Литві. Компанія виробляє продукти для котів і собак під власними брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS (ТМ “Мяу!” і “Гав!”) і за напрямом private label. Асортимент налічує понад 650 позицій.
За результатами 2022 року обороти Kormotech зросли на 12%, до $124 млн зі $110 млн 2021 року. Мета 2023 року – досягти показника обороту в $150 млн і збільшити співвідношення експорт/Україна до 30%/70% із 24%/76% раніше шляхом синхронного зростання ринків, наголошується в повідомленні.
Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Заснований у Великій Британії колишнім заступником глави Мінзв’язку РФ Денисом Свердловим електромобільний стартап Arrival, який реструктуризує бізнес на тлі комплексу проблем, у 2022 році отримав $1 млрд чистого збитку, випливає з повідомлення компанії.
За попередніми даними неаудованої звітності, збиток Arrival за IV квартал минулого року зріс майже до $600 млн із $67 млн у тому самому періоді 2021 року. Показник охоплює негрошові витрати на знецінення і списання в розмірі понад $400 млн. За весь 2022 рік збиток компанії, за її попередніми оцінками, становитиме приблизно $1 млрд, порівнюючи зі збитком у розмірі $1,3 млн у 2021 р., до якого входили одноразові негрошові витрати в $1,2 млрд, пов’язані зі злиттям Arrival і CIIG.
Скоригований від’ємний показник EBITDA в IV кварталі становитиме до $172 млн порівняно з $85 млн у тому самому періоді 2021 р. Його збільшення компанія пов’язує зі зростанням витрат на виплату зарплат і розрахунки з підрядниками приблизно на $70 млн, а також зі збільшенням витрат на компоненти приблизно на $25 млн. Очікуваний скоригований від’ємний показник EBITDA за 2022 рік – приблизно $380 млн проти $203 млн у 2021 р.
Залишок грошових коштів на рахунках компанії в IV кварталі скоротився на $126 млн і до кінця року становив $205 млн. Гроші спрямовували на оборотний капітал ($104 млн), погашення відсотків за кредитами й орендними зобов’язаннями ($11 млн), витрати на капвкладення та інші операційні витрати.
Свердлов (у минулому – глава оператора Yota, а в 2012-2013 рр.. – заступник міністра зв’язку РФ) створив Arrival у 2015 р. Стартап залучив кошти міжнародних інвесторів і запланував розгорнути масовий випуск електротранспорту для великих міст, запропонувавши як альтернативу конвеєрному автовиробництву концепцію складання на так званих “мікрофабриках”.
У березні 2021 р. Arrival вийшов на біржу Nasdaq через злиття зі SPAC. Капіталізація компанії відразу після IPO оцінювалася в $13,6 млрд, а Свердлов, який контролює 75% Arrival через Kinetik Sarl, навесні минулого року увірвався в топ-20 російського списку Forbes. Журнал оцінював його статки на квітень 2021 р. у $10,6 млрд.
Однак розв’язана РФ повномасштабна війна проти України, а також коригування амбітних виробничих планів компанії, відмова від європейського ринку і звільнення частини співробітників призвели до того, що вартість акцій Arrival до кінця листопада 2022 р. обвалилася майже на 99% – із $22 під час розміщення до трохи більше ніж $0,3. Ціна паперів нижче $1 стала причиною того, що ще на початку листопада Arrival отримав попередження про можливий делістинг із Nasdaq. Біржа дала стартапу півроку, протягом яких його акції повинні піднятися вище за позначку в $1 і протриматися на ній мінімум 10 днів поспіль.
На тлі проблем, що виникли, Arrival оголосив про плани зосередити ресурси на розробці фургонів US Van для ринку США. Компанія сподівається почати їх випуск в американському місті Шарлотт у 2024 р. “за умови залучення додаткового капіталу”. “Для досягнення наших цілей у США ми використовуватимемо кошти в розмірі $330 млн і шукатимемо можливості залучення додаткових коштів”, – цитувала Свердлова пресслужба Arrival у пресрелізі до звітності за III квартал 2022 р.
На початку листопада Arrival повідомив, що перший виторг у компанії може з’явитися не раніше ніж у 2024 р., а не у 2023 р., як планувалося раніше. Компанія відзвітувала про десятикратне зростання чистого збитку в III кварталі (до $310,3 млн) і запас грошових коштів у розмірі $330 млн, зазначивши, що цей запас дасть змогу фінансувати бізнес протягом наступних 12 місяців.
Свердлов наприкінці листопада 2022 р. пішов із посади гендиректора Arrival на посаду голови ради директорів. Призначений т.в.о. глави компанії Пітер Кунео вже до кінця січня передав посаду CEO колишньому главі телеком-оператора “Скартел” (бренд Yota) Ігорю Торгову, який раніше працював зі Свердловим у Yota.
“Після детальної оцінки Arrival і ринку електромобілів протягом останніх двох місяців керівництво компанії і рада директорів зробили рішучі дії для більш ефективного використання поточних ресурсів і оптимізації бізнесу. Ці дії підтверджують наше прагнення стати лідером у сфері інноваційних продуктів і нових, більш ефективних методів виробництва автомобілів, особливо на важливому американському ринку комерційних електрокарів”, – цитувала Торгова прес-служба Arrival у своєму січневому повідомленні.
У тому ж повідомленні стартап підтвердив намір скоротити до 800 осіб – близько половини штату – для оптимізації витрат. “Укупі з іншими заходами зі скорочення витрат на нерухомість і сторонніх витрат компанія очікує вдвічі знизити поточні витрати на ведення бізнесу, приблизно до $30 млн на квартал”, – ішлося у пресрелізі.
Американський стартап Upside Foods, що вирощує тваринні клітини для виробництва м’яса без забою тварин, отримав у листопаді дозвіл на свою методику від Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA).
“Ми запустили Upside Foods у світі, сповненому скептиків, і сьогодні ми знову творимо історію, ставши першою компанією, яка отримала дозвіл від FDA на м’ясо, що вирощується в лабораторії”, – сказав Ума Валеті, співзасновник і генеральний директор каліфорнійського підприємства.
“Це важливий етап на шляху до нової ери у виробництві м’яса, і я сповнений ентузіазму від ідеї, що американські споживачі скоро зможуть їсти м’ясо чудового смаку, вироблене безпосередньо з клітин тварин”, – додав підприємець.
Насправді Upside Foods ще належить подолати чимало бар’єрів, включно з інспекціями американського міністерства сільського господарства, перш ніж у стартапа буде можливість продавати свою продукцію.
FDA “з усією ретельністю” оцінило дані та інформацію, надані компанією про свої методи, і “на даному етапі не має додаткових запитань щодо безпечності продукції”, сказано у висновку відомства. Але “цей контроль не є процесом апробації”, уточнюється в документі.
Аж ніяк не єдиний стартап прагне до того, щоб виробляти й випускати на ринок м’ясо, яке називають “лабораторним” або “штучним”, з метою постачання людям тваринних білків за меншого впливу на навколишнє середовище, ніж це відбувається за умови інтенсивного тваринництва, та без забою тварин.
“Штучне” м’ясо відрізняється від замінників рослинного походження, таких як, наприклад, “стейки” з сої та інших інгредієнтів, що імітують консистенцію і смак м’яса, але не містять тваринних білків.
Конкурент компанії Upside Foods стартап Eat Just першим отримав 2020 року дозвіл на комерціалізацію “штучного” м’яса в Сінгапурі. У травні нинішнього року Eat Just замовив гігантські резервуари, в яких розраховує лабораторно виробляти куряче м’ясо і яловичину в значних кількостях.
Поки одні очікують на можливість годувати людей “лабораторним” м’ясом, утім, дуже дорогим і зовсім непростим у виробництві наразі, інші підприємці прагнуть завоювати ринок кормів для домашніх тварин, виходячи з того, що запити котів і собак задовольнити простіше, ніж запити їхніх власників. Так, стартап зі штату Колорадо Bond Pet Foods працює над тваринним білком, одержуваним у процесі мікробної ферментації, для годування собак без забою корів або курей.
Зображення Gerd Altmann з сайту Pixabay
Зі зростанням цікавості до біткойна й інших криптовалют, своїх прихильників знаходила й технологія блокчейн – технологія розподіленого реєстру (distributed ledger technology – DLT), на якій побудовані ці валюти. Чому? Бо вона не обмежується лише цифровими валютами.
Попри чимало критики на адресу блокчейну через шкідливий вплив на довкілля, здебільшого через механізм «доказу виконаної роботи» (proof-of-work), він виявився досить корисним для нашого світу. За умови правильного використання цієї технології можна полегшити перехід до чистіших децентралізованих систем, що заощаджують ресурси. Вона може відкрити новий природний потенціал та надати нові права громадам.
Блокчейн застосовується для виконання міжнародних переказів, роботи ринків, дотримання встановлених норм та звітності, розрахунків за міжнародними торговельними операціями, встановлення випадків та запобігання відмиванню грошей, у крипто-казино, сфері страхування та ін. У найрізноманітніших куточках Европи можна спостерігати численні ініціативи у формі нових компаній (стартапів), що використовують потенціал блокчейну для «лікування» й допомоги довкіллю. Розглянемо декілька прикладів.
Представники Single.Earth (єдина Земля) визначили своїм завданням збереження поточної екосистеми нашої планети через перетворення самого процесу збереження на прибуткову для землевласників справу. Компанія намагається зробити процес збереження лісів не менше прибутковим, ніж їхнє вирубування. Землевласники отримують монету за кожні 100 кг вуглекислого газу, зібраного їхніми деревами, болотами чи іншими екологічними активами.
З моменту створення у 2019 році ця естонська компанія (м. Таллінн) уже отримала 8,1 млн євро (останній раунд інвестування проходив за участю EQT та Icebreaker.VC).
Під час цьогорічного Саміту молодих компанії ЄС засновниця й директор компанії, Меріт Валдсалу, заінтригувала тим, як її компанія перетворює довкілля на валюту та сприяє розвитку економіки з мінімальним впливом на довкілля.
За допомогою технології блокчейн німецька компанія Retraced (відстежування) збирає інформацію щодо ланцюга нарахування вартості у сфері одягу, чим додає прозорості процесу постачання продукції.
Кожен замовник може відстежувати поведінку покупців та її вплив на довкілля та життя тих, хто залучений у процес виготовлення конкретної продукції, адже компанії використовують новітні технології для відстежування та оптимізації ланцюгів постачання.
У лютому 2021 року компанія Retraced отримала 1 млн євро (1,2 млн дол. США) інвестицій від інвестиційного фонду Samaipata, необхідні цій молодій компанії для нарощування «хмарних» потужностей та розширення бізнесу.
ClimateTrade (кліматичні торги) – це іспанська (Валенсія) платформа торгування вуглецевими кредитами, що працює на технології блокчейн. Вона допомагає іншим компаніям досягати власних цілей щодо зниження вуглецевих викидів через фінансування «зелених» ініціатив та програм із відновлення клімату в різноманітних куточках нашої планети.
Компанії самостійно вирішують, на що витратити наявні ресурси довкілля, аби долучитися до ініціатив, що найбільше відповідають їхнім правилам та планам на майбутнє.
Шалена популярність такої ініціативи допомогла цьогоріч залучити на розвиток цього кліматичного «базару» на блокчейні 7 млн євро інвестицій, а наступного разу організатори планують залучити ще 13 млн.
Twig (гілочка) позиціюється як «банк речей», заснований на концепції циркуляції в економіці. Клієнти отримують додатковий дохід через обмін із доплатою чи продаж речей, які їм уже не потрібні.
Twig вже пропонує можливості так званого Web3 задля розвитку «зеленої» платіжної інфраструктури. Але компанія не збирається обмежуватися виключно допомогою власним клієнтам з отриманням коштів від продажу фізичних речей. В обмін на власні речі клієнти можуть купувати криптовалюти та NFT.
З моменту заснування у 2021 році ця лондонська компанія вже назбирала 41,4 млн євро інвестицій та отримала дозвіл «B-Corp».
Circulor – це лондонська компанія, що використовує технологію блокчейн і штучний інтелект для зниження вартості обліку через аналіз ланцюгів постачання сировини.
Від моменту заснування, продукцію цієї компанії використовують виробники автомобілів та батарей до них, торговці та видобувачі сировини та всі, хто прагне стати піонером у підвищені ефективності процесу використання сировини та зниження впливу на довкілля.
Задля розширення сфер використання власного продукту, у червні 2021 року засновники інструменту для відстежування ланцюгів постачання та динамічних викидів CO2 в атмосферу отримали 14 млн євро інвестицій під час раунду «А».
Cirplus – це гамбурзька фірма, що поєднує екологічну відповідальність із блокчейном. Це міжнародний торговельний майданчик, на якому торгують пластмасовою сировиною для перероблення та іншими пластмасовими відходами. Cirplus дає змогу купляти та продавати матеріали для переробки в простіший та економніший спосіб, ніж це роблять зараз.
Для переробляння пластмаси ця платформа пропонує алгоритми на основі ШІ та блокчейна, що дає змогу обслуговувати клієнтів за схемою «єдиного вікна», якщо вони бажають встановити місце знаходження, обговорити вартість, укласти угоду, налагодити постачання разом зі страхуванням та розрахуватися за сировину для перероблення та інші пластмасові відходи.
Наприкінці 2021 року Cirplus отримала 3,3 млн євро іноземних інвестицій.
Coorest – це децентралізований торговельний майданчик, що дає окремим особам та організаціям змогу торгувати обсягами викидів вуглецю. Мета цього проєкту – закрити за допомогою сучасних технологій прогалину між фізичним і цифровим світом задля покращення «здоров’я» Землі.
Тут продаються NFT, що звуться «NFTrees» (невзаємозамінні дерева), що дозволяють компенсувати обсяг викидів вуглекислого газу через висаджування дерев у реальному світі. Після саджання дерева, власнику невзаємозамінного дерева нараховуються монети в кількості, що відповідають обсягу компенсованого вуглекислого газу. Ці монети можна або використати, або продати і отримати компенсацію за вуглеводнями.
Проєкт Coorest допомагає відновлювати сільське господарство, адже для нього викуповуються земельні ділянки й долучаються нові фермери. Ця естонська молода компанія запустила свій проєкт у 2021 році.
