Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) у співпраці з Європейською комісією (ЄК) готовий надати допомогу в запуску програм соціального житла, повідомила старша спеціалістка з кредитування ЄІБ Оксана Реміга в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку прямо зараз займається реформою житлової політики, метою якої, зокрема, є гармонізація українських практик з найкращими європейськими. Один із моментів, який у законопроєкті прописаний буквально штрихом, але необхідний для гармонізації загальної рамки, це соціальне та доступне житло; надалі буде розроблено окремий закон.
“ЄІБ у співпраці з Європейською комісією зобов’язався надати допомогу для запуску цього напряму. Обговорюється можливість цільового кредиту EUR200 млн, який буде підтриманий значним інвестиційним грантом від ЄК. Плюс пакет технічної допомоги, EUR12 млн, який може бути спрямований не тільки на розробку технічних рішень, їхнє впровадження та моніторинг, а й допомогу в розробці нормативної бази”, – повідомила Реміга.
Вона уточнила, що наразі триває активна дискусія між експертами, які брали участь у розробці, групами технічної допомоги, якою може бути майбутня форма цього сектору.
“Ми разом з Єврокомісією намагаємося промотувати модель, яку використовували в Європі після другої світової війни для вирішення проблеми забезпечення житлом“,- зазначила вона.
За її словами, модель соціального житла передбачає, зокрема, що об’єкти мають повністю належати муніципалітету, цей сектор має бути самоокупним і фінансово стабільним.
“Які механізми це (фінстабільність) можуть забезпечити? Один із найпростіших, які використовують у країнах Європи, – у споруджуваному будинку 80% приміщень відводиться під соціальне житло, яке знімають певні соціально вразливі групи за пільговою орендною платою. Це житло не можна викуповувати. Що стосується решти приміщень – житла, комерції, – то її здають за ринковою орендною платою, яка дає змогу забезпечувати функціонування об’єкта”, – пояснила Реміга.
Оскільки в невеликих населених пунктах доходи від комерційних площ складніше забезпечити, ніж у великих містах, можливо, доцільніше для менших муніципалітетів створення об’єднаних регіональних офісів.
Ще один ключовий принцип політики соцжитла – недопущення геттизації.
“Споруди такого житлофонду не повинні розміщуватися компактно, будівлі мають гармонійно вписуватися в загальний міський ландшафт. Важливо також забезпечити соціальну інфраструктуру, хороший транспортний зв’язок”, – зазначила Реміга.
При цьому вона зазначила, що ЄІБ не розглядає участь у програмах доступного житла, соціальної оренди з викупом.
“Ми розглядаємо програми, метою яких є створення, поліпшення якості пакета соціального житла у муніципалітетів. Однак підкреслю: загалом ЄІБ не пропонує програм, кінцевою метою яких є кредити для фізосіб на житло. Тільки створення житла у власності та управлінні муніципалітетів”, – повідомила Реміга.
Старт програми соціального житла можна очікувати не раніше середини осені 2024 року.
“У Євросоюзі та ЄІБ, який є банком Європейського Союзу, є правило: спочатку законодавчі структурні зміни. Однак через вкрай критичну ситуацію в Україні ми готові працювати паралельно. Оскільки вже триває робота над нормативною базою, це дає змогу запускати паралельно адміністративні процедури з нашого боку. Щойно будуть зрозумілі (рамкові) параметри майбутнього законодавства, навіть до того, як воно буде ухвалене і впроваджене, ми можемо почати працювати над проєктами”, – резюмувала Реміга.
Вона додала, що майбутня кредитна програма створення соціального житла з бюджетом у EUR200 млн є пілотною.
“З урахуванням потреб України для вирішення питань житла реально потрібні мільярди. Лише після запуску та налагодження пілотного проєкту, коли зможемо побачити її ефективність і здатність муніципалітетів управляти цим пулом нерухомості, можна говорити про запуск наступних етапів. У цьому ми дуже зацікавлені”, – повідомила Реміга.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) виділить Україні EUR450 млн на два проєкти відновлення, перші два транші по EUR100 млн можуть бути затверджені до кінця 2023 року, повідомляє пресслужба Мінвідновлення.
Як повідомляється, кошти загальним бюджетом у EUR450 млн, розподіляються на два проєкти – Ukraine Recovery III FL і Ukraine Water Recovery FL.
Ukraine Recovery III FL (EUR250 млн, перший транш – EUR100 млн): спрямований на фінансування критично важливої соціальної та міської інфраструктури. Йдеться про відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та будівництво нової базової інфраструктури для забезпечення гідних умов життя для переміщених осіб та приймаючих громад;
Ukraine Water Recovery FL (EUR200 млн, перший транш – EUR100 млн): спрямований на фінансування інвестицій у критично важливу водну інфраструктуру в районах, які безпосередньо постраждали від війни або в яких проживає значна кількість ВПО. Йдеться про відновлення водопостачання та водовідведення, включно із заходами, спрямованими на подолання наслідків руйнування Каховської дамби.
Гроші від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) виділяються в рамках співпраці з Україною, принципи якої закладені в Меморандумі про взаєморозуміння, підписаному 21 червня 2023 року в Лондоні на конференції URC 2023. Меморандумом передбачено виділення загалом близько EUR840 млн кредитних коштів на реалізацію проєктів відновлення інфраструктури України.
У разі остаточного затвердження Радою директорів ЄІБ і Комітетом донорів EU4U, перші транші в розмірі EUR100 млн буде підписано до кінця цього року.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) розглядає можливість надання Україні EUR220 млн на відновлення інфраструктури, зокрема на ремонт доріг і мостів, повідомило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Згідно з повідомленням у Facebook у середу, можливість фінансування проєктів відновлення та прогрес їхньої реалізації обговорили з представниками ЄІБ голова агентства Мустафа Найєм і керівник групи управління проєктами Вадим Ноздря.
Нагадується, що в червні 2023 року ЄІБ виділив EUR50 млн грантових коштів ЄС у рамках платформи NIP на модульні мости для регіонів України, які найбільше постраждали від російського вторгнення.
Міжвідомча комісія з розподілу залишків першого траншу коштів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) рекомендує спрямувати 1,5 млрд грн на реалізацію 140 проєктів відновлення в регіонах України, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
Згідно з повідомленням, ідеться про залишки коштів, які надійшли 2022 року від ЄІБ до державного бюджету і які за рішенням уряду буде спрямовано на нові бюджетні програми.
На засіданні 28 серпня комісія розглянула пропозиції щодо фінансування 165 проєктів на 1,9 млрд грн і погодила виділення коштів для 140 проєктів, які відповідають встановленим вимогам.
Так, було відібрано 49 проєктів розроблення проєктної документації, 27 – відновлення закладів охорони здоров’я, 19 – закладів освіти, 16 – споруд цивільного захисту, вісім – об’єктів водопостачання та водовідведення, два – теплопостачання.
Лідерами за кількістю погоджених проєктів стали Чернігівська (40 проєктів), Херсонська (14), Донецька (16), Запорізька та Миколаївська області (по 9).
Як повідомлялося, у червні 2023 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про Порядок та умови розподілу коштів ЄІБ у сумі 4,4 млрд грн. Згідно з цим рішенням, головним розпорядником коштів та відповідальним виконавцем субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначено Мінвідновлення. Пріоритет надається тим регіонам, які найбільше постраждали внаслідок збройної агресії або зазнали найбільшого навантаження через значний приплив внутрішньо переміщених осіб.
Комунальне підприємство міського електротранспорту “Запоріжелектроторанс” оголосило два тендери на закупівлю нових тролейбусів із низькою підлогою та електробусів у рамках проєкту “Міський громадський транспорт України”, який фінансують за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), випливає з оголошень Офіційного вісника ЄС від 4 серпня, оприлюднених у ProZorro в понеділок.
Перший тендер на орієнтовну суму EUR4,03 млн без ПДВ (зокрема EUR3,03 млн – грант Інвестплатформи сусідства ЄС (NIP)) передбачає закупівлю повністю низькопідлогових тролейбусів завдовжки 11,9 – 12,7 м із динамічною зарядкою від контактної мережі, обладнаних батареєю для автономного ходу. У суму контракту входять обладнання та інструменти для техобслуговування, набір запчастин, супутні послуги.
Пасажиромісткість тролейбуса – не менше ніж 100 осіб, зокрема 30 (+/-10%) сидячих. Відкидні сидіння не допускаються, але має бути одне місце для пасажира в інвалідному візку і чотири – для маломобільних пасажирів.
Розкриття пропозицій заплановано на 19 вересня 2023 року, дата прибуття першої партії – не пізніше ніж через вісім місяців від дати отримання авансу, загалом контракт розрахований на 11 місяців.
За оцінками експертів, на цю суму орієнтовно можна закупити 14-16 тролейбусів.
Другий тендер на орієнтовну суму контракту EUR9,84 млн коштів ЄІБ передбачає закупівлю двовісних низькопідлогових електробусів завдовжки 12,5 м (+/-0,5), включно із зарядними станціями.
Очікувана пасажиромісткість – щонайменше 105 осіб, зокрема 30 (+/- 10%) сидячих місць. У салоні має бути передбачено одне місце для пасажира в інвалідному візку, місця для маломобільних пасажирів, а також місце для собаки-поводиря.
Строк контракту – 12 місяців, а перша партія має бути поставлена не пізніше ніж через 9 місяців із дати отримання авансу.
Розкриття пропозицій заплановано на 20 вересня.
Ціна – не єдиний критерій присудження цих контрактів, але всі критерії вказані тільки в документах на закупівлю.
Депутати Київради затвердили фінансову угоду на суму EUR100 млн між столицею та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) на закупівлю нових тролейбусів і вагонів метро за рахунок зовнішнього кредитного запозичення.
Як повідомляється на офіційному порталі Києва, за відповідне рішення проголосував 91 депутат Київради.
“Кошти будуть використані на придбання тролейбусів великої та особливо великої місткості, а саме: тролейбусів довжиною понад 11,9 метра та довжиною понад 18,5 метра. Це буде транспорт низькопідлоговий, пристосований для всіх пасажирів, зокрема осіб із інвалідністю. Крім того, придбаємо 50 нових вагонів метрополітену з асинхронним тяговим приводом для Святошинсько-Броварської лінії підземки”, – уточнив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, слова якого наведено у повідомленні.
У повідомленні також наголошується, що Міністерство фінансів України вже затвердило обсяг та умови здійснення цього запозичення.
Період, на який буде зроблено запозичення – до 15 років, включаючи пільговий період три роки.
Погашення кредиту здійснюватиметься кожним піврічним платежем відповідно до умов кредитного договору, починаючи після завершення пільгового періоду.
Процентна ставка користування кредитними коштами – до 1,85% річних.
Сплата відсотків за користування позиковими коштами здійснюватиметься піврічними платежами відповідно до умов кредитного договору, починаючи з першої погодженої дати платежу після надання першого траншу кредиту.
Контроль за виконанням ухваленого рішення покладено на Постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Раніше, 10 грудня, ЄІБ та мер Києва Віталій Кличко уклали кредитну угоду на суму EUR100 млн на проект оновлення тролейбусного парку, а також вагонного парку метрополітену столиці.
Як повідомлялося, “Київпастранс” 1 грудня 2021 року оголосив тендер на купівлю 137 повністю низькопідлогових тролейбусів із можливістю автономного ходу до 20 км майже за 1,62 млрд грн.
Окрім того, до початку 2023 року Київ має отримати 20 трисекційних трамваїв, замовлених у ТОВ “Татра-Юг” за EUR24,6 млн із фінансуванням ЄІБ у межах проекту “Міський громадський транспорт України”.
У лютому 2021 року ЄБРР та КП “Київський метрополітен” підписали кредитний договір у розмірі EUR50 млн на закупівлю 50 нових вагонів метро.
