Болгарія, Греція та Румунія домовилися готувати спільну заявку на європейське фінансування для високошвидкісної залізничної лінії по «Західній осі» Афіни – Салоніки – Софія – Бухарест, повідомило болгарське видання Sega.
За даними видання, ініціатива обговорювалася на зустрічі представників трьох країн і Європейської комісії в контексті розвитку транспортного коридору Північ-Південь, який повинен зв’язати Балтійське, Чорне і Егейське моря; зустріч приймав віце-прем’єр і міністр транспорту Болгарії Гроздан Караджов.
Міністр транспорту Греції Константінос Кіранакіс заявив, що до 2027 року планується забезпечити якісне пасажирське залізничне сполучення між Салоніками і Софією, при цьому болгарська сторона нагадала, що залізничне сполучення на цьому напрямку було перервано в 2017 році.
Караджов також зазначив, що країни мають намір синхронізувати планування, проектування та дозвільні процедури, щоб уникнути затримок і бюрократичних перешкод. Серед пріоритетів Болгарії він виділив прискорення проекту нового моста через Дунай між Русе і Гюргево, а також підготовку проектів нових мостів в районах Нікопол – Турну-Мегуреле і Сілістра – Келераші; також згадувалося відновлення поромних зв’язків на Дунаї, включаючи лінію Русе – Гюргево.
Представник румунського Мінтрансу Йонут Крістіан Савою, як пише Sega, назвав серед пріоритетів Румунії модернізацію існуючого мосту Гюргево – Русе, будівництво нового дунайського мосту і розвиток автодорожніх і залізничних ліній, а також поліпшення на ділянці Відін – Калафат – Крайова для кращої зв’язності з Україною і Молдовою.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що сценарій об’єднання Румунії та Республіки Молдова може обговорюватися тільки в разі, якщо цього захоче більшість громадян Молдови, зазначивши, що «поки що ми не там».
За даними румунських ЗМІ, Дан зробив заяву, відповідаючи на питання журналістів після прибуття на неформальну зустріч Європейської ради.
Президент Молдови Майя Санду, у свою чергу, під час першої великої пресконференції в 2026 році назвала можливий союз з Румунією одним із варіантів гарантій миру і приналежності «до вільного світу», при цьому підкреслила пріоритет курсу на вступ до ЄС і вказала на відсутність зараз стійкої громадської підтримки ідеї об’єднання.
Україна, Румунія та Молдова домовилися про створення тристоронньої торгово-промислової палати, повідомив голова Чернівецької районної ради Микола Куцак.
«На практиці це може означати більш тісну співпрацю між нашими країнами і фінансову допомогу Молдові та Україні на шляху до ЄС. Зокрема, з нашої позиції мова буде йти про відновлення України від наслідків бойових дій», – пояснив Куцак.
За його словами, до ініціативи залучені представники трьох країн, Європейського парламенту та Євросоюзу. Для підготовки запуску майбутньої платформи створено робочу групу, яка координуватиме подальші кроки щодо формування структури та механізмів роботи палати.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 2025 році зріс у 2,3 рази порівняно з 2024 роком – до $1,691 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистикою, найбільшими постачальниками цієї продукції в 2025 році стали Румунія (21,8%, або $369,2 млн), Чехія (17,9%, $301,8 млн) і Польща (11%, $191,4 млн). У 2024 році лідирували Китай (17,7%, або $130 млн), Чехія (16,6%, $121,5 млн) і Туреччина (13,5%, $99 млн).
У грудні 2025 року імпорт електрогенераторів і перетворювачів скоротився на 30,6% порівняно з груднем 2024 року – до $177,5 млн.
Держмитниця також фіксує уповільнення темпів зростання протягом року: у січні 2025 року імпорт перевищував показник січня 2024 року в 8 разів, а високий темп (близько 7-7,5 разів) зберігався до липня, після чого почав знижуватися.
Експорт електрогенераторів з України в 2025 році залишався незначним і склав $3,6 млн (у 2024 році – $1,7 млн). Основними напрямками поставок були Чехія, Латвія і Болгарія; у грудні експорт був відсутній.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита і ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитниці, у 2024 році імпорт електрогенераторів і перетворювачів склав $732,5 млн, що на 3,7% більше, ніж у 2023 році.
Уряд Румунії оголосив про придбання у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) 100% акцій компанії Danube Logistics, оператора Міжнародного вільного порту Джурджулешти в Республіці Молдова.
Міністерство економіки Молдови підтвердило законність угоди, підкресливши, що вона стосується виключно приватного оператора порту і не зачіпає державні землі. Остаточне затвердження ціни очікується 11 лютого 2026 року.
Румунська сторона планує інвестувати понад 24 млн євро в модернізацію та розвиток інфраструктури Джурджулешт: мета – інтегрувати порт у логістичну мережу Румунії, розширити потужності та посилити роль регіону в транспортних коридорах Дунаю та Чорного моря.
Порт Джурджулешти розташований на короткій ділянці молдавського виходу до Дунаю – біля кордону з Румунією та Україною, і є єдиним портом Молдови з виходом до морсько-річкових маршрутів. ЄБРР раніше відзначав стратегічну значимість порту для зовнішньої торгівлі Молдови (понад 70% водних імпортно-експортних потоків) і його потенціал як вузла, який може бути затребуваний для регіональної логістики, включаючи майбутні проекти з відновлення України.
У Румунії пенітенціарна установа запустила фактично «оголошення-послугу» для приватних осіб і компаній: ув’язнених можна залучати до господарських і сезонних робіт за тарифом близько 27 леїв за годину, на підставі простого договору про надання послуг.
Серед заявлених робіт – колка дров, ручні земляні роботи, прибирання/обрізка дерев, розчищення ділянок, канав і каналів. У повідомленні також зазначено, що харчування та охорона/супровід забезпечуються установою, а транспорт до місця робіт може надаватися окремо приблизно по 2 лея/км.
Йдеться про Penitenciarul Mioveni (Румунія), про що повідомляють румунські ЗМІ з посиланням на публікацію установи.
Контекст, який наводиться в матеріалі: на тлі дефіциту робочої сили багато компаній в Румунії залучають працівників з країн поза ЄС. За даними, наведеними з посиланням на дослідження Економічної та соціальної ради (CES), із 136 334 громадян третіх країн з дозволами на роботу (станом на кінець серпня) найбільші групи – вихідці з Непалу та Шрі-Ланки.
Перелік країн, громадяни яких згадані в матеріалі як основні групи працівників з третіх країн: Непал, Шрі-Ланка, Туреччина, Молдова, Індія, Бангладеш, Китай, Сирія, Єгипет, Пакистан.
