Як повідомляє Сербський економіст, у Румунії підготовлено стратегічне дослідження щодо створення залізничного коридору протяжністю 781,9 км від Констанци до кордону з Угорщиною, який поєднуватиме модернізовані ділянки зі швидкістю 160-200 км/год та нові двоколійні відрізки, розраховані на рух зі швидкістю до 250 км/год. Про це повідомляють румунські ділові видання.
Згідно з дослідженням, найбільш підходящим маршрутом визнано коридор Констанца — Бухарест — Брашов — Сігішоара — Тиргу-Муреш — Клуж-Напока — Залеу — Орадя — кордон з Угорщиною. Проект оцінюється в 14,93 млрд євро, а середня інвестиційна вартість становить близько 19 млн євро на кілометр.
Перша фаза передбачає будівництво нової двоколійної лінії Бухарест — Кімпіна з розрахунковою швидкістю 250 км/год, а ділянку Кімпіна — Брашов пропонується модернізувати під 200 км/год. Друга фаза охоплює нову лінію Брашов — Клуж-Напока через Тиргу-Муреш, третя — Клуж-Напока — Орадя через Залеу, і обидві ці нові лінії також проектуються під 250 км/год. Четверта фаза включає модернізацію ділянки Бухарест — Фетешть до 200 км/год і будівництво нового двоколійного відрізка Фетешть — Констанца під 250 км/год.
У документі розглядаються технічні, інвестиційні, операційні та інституційні параметри проєкту, а також рекомендовано поетапне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, механізмів державно-приватного партнерства.
https://t.me/relocationrs/2476
Влада Румунії продовжила ще на один рік перехідний період для подання заяв на відновлення румунського громадянства без обов’язкового сертифіката про знання румунської мови на рівні B1.
Сам перехідний термін було перенесено з 15 березня 2026 року на 15 березня 2027 року. Таким чином, у найближчі 12 місяців заявники за цією процедурою зможуть, як і раніше, розпочинати процес без надання мовного сертифіката вже на етапі подання досьє.
Вимога щодо підтвердження знання румунської мови на рівні B1 була введена Законом № 14 від 12 березня 2025 року, а керівництво відомства ініціювало кроки для відстрочки його практичного застосування.
При цьому йдеться не про скасування мовної вимоги як такої, а саме про продовження перехідного періоду ще на один рік.
Джерело: https://relocation.com.ua
Український громадянин незаконно перетнув кордон з Румунією на літальному апараті малої авіації і був затриманий в повіті Сучава після дзвінка в службу 112, повідомила Прикордонна поліція Румунії. Офіційне повідомлення опубліковано на сайті територіального інспекторату прикордонної поліції Сігету-Мармацією.
За даними румунської сторони, інцидент стався 8 березня близько 10:30 в районі населеного пункту Фрецеуцій Векь (Frătăuții Vechi) в повіті Сучава. Після сигналу на місце прибули співробітники поліції та прикордонники, які встановили особу чоловіка за біометричним паспортом України. Румунська влада також виявила сам літальний апарат у саду за одним із будинків у селі.
Як йдеться в повідомленні Прикордонної поліції, чоловік попросив надати йому форму тимчасового захисту в Румунії на тлі війни в Україні. Одночасно українські прикордонні органи були повідомлені про те, що сталося, через контактний пункт Porubne.
Стосовно громадянина України відкрито кримінальне провадження за двома статтями – за незаконне перетинання державного кордону та за керування повітряним судном особою, яка не має необхідних сертифікаційних документів.
За даними UNHCR і уряду Румунії, в країні на кінець грудня 2025 року перебували 201 860 біженців з України.
Представники України та Румунії обговорили стан реалізації проєкту будівництва міжнародного пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на українсько-румунському кордоні, а також перспективи розвитку прикордонної інфраструктури між двома країнами. Під час робочої зустрічі учасники ознайомилися з перебігом робіт безпосередньо на будівельному майданчику.
Зокрема, наразі вздовж берега річки Тиса триває спорудження підпірної стінки, а також сформовано насип для розміщення об’єктів першої та другої черг будівництва пункту пропуску. Сторони відзначили важливість реалізації проєкту для підвищення пропускної спроможності кордону, розвитку транспортного сполучення та активізації економічної співпраці між регіонами.
Окрему увагу під час переговорів приділили перспективам відкриття нових пунктів перетину державного кордону — «Яблунівка – Ремети» та «Хижа – Тарна Маре». Очікується, що їх запуск сприятиме розширенню транскордонної співпраці, спрощенню логістики та зміцненню партнерських відносин. Реалізація інфраструктурних проєктів на кордоні розглядається як один із ключових напрямів розвитку прикордонних територій і інтеграції транспортних маршрутів у регіоні.
Румунія та американська компанія Critical Metals Corp домовилися про підготовку проєкту зі створення в Румунії потужностей з переробки рідкісноземельної сировини, яку планують поставляти з родовища Tanbreez у Гренландії.
Як повідомив міністр енергетики Румунії Богдан Іван в ефірі Antena 3, влада має намір до середини квітня визначити фінансову модель проєкту і перелік металів, які будуть перероблятися, після чого уряд має затвердити відповідний меморандум.
Ще в грудні 2025 року Critical Metals заявляла про плани створити спільне підприємство з румунською FPCU для будівництва підприємства з переробки рідкісноземельних мінералів із проєкту Tanbreez, водночас компанія має намір постачати до Румунії 50% концентрату на весь термін розроблення родовища. У компанії підкреслювали, що проєкт покликаний скоротити залежність Європи від китайських переробних потужностей.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” розпочав постачання прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно із пресрелізом у четвер, від початку 2026 року підприємство відвантажило 22 тис. тонн гарячекатаного прокату з конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Загалом цьогоріч на трубний завод планується постачити до 180 тис. тонн прокату.
“Запоріжстальський прокат затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі “Метінвест” та налагоджувати новий формат співпраці для посилення економічного партнерства між Україною та Європою”, – зазначив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнюється, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей широко затребуваний у трубній галузі завдяки своїм механічним властивостям, що забезпечують надійність і міцність готових виробів. Така продукція витримує значні навантаження, зокрема ударні, працює під тиском, добре зварюється та зберігає стабільні експлуатаційні характеристики.
“Прокат “Запоріжсталі” використовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам EN 10219 та EN 10217 та застосовуються в геотермальній інженерії, енергетиці, будівельній галузі, зокрема в системах пожежогасіння тощо. Труби зі сталі “Запоріжсталі” підтвердили повну відповідність високим вимогам під час випробувань, тож ми налагоджуємо довгострокову взаємовигідну співпрацю із запорізькими металургами”, – наголосив генеральний директор “Метінвест Тубулар Ясси” Космін Тома, якого цитує пресслужба компанії.
Найбільшими споживачами труб виробництва “Метінвест Тубулар Ясси” є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини та інших країн Європи.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році виробила 3,5 млн тонн чавуну, 3,2 млн тонн сталі та 2,8 млн тонн прокату.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
