Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.
У суботу, 9 грудня, НЕК “Укренерго” у зв’язку з дефіцитом потужностей залучила аварійну допомогу від Румунії та Польщі. Про це повідомляють на сторінці компанії у Facebook.
“Екстрений захід застосовано для компенсації дефіциту електроенергії в енергосистемі. Головною причиною виникнення дефіциту є недостатність генеруючих потужностей.
За добу один енергоблок на тепловій електростанції вийшов в аварійний ремонт, ще один у плановий. Кілька блоків відновлюються в прифронтовому регіоні після артобстрілів, а в інших регіонах – після масованих ракетних атак минулої зими”, – сказано в повідомленні.
Аварійна допомога була запрошена з 12:00 до 19:00 потужністю 300 МВт.
Нагадаємо, станом на 8 грудня в Україні було знеструмлено майже 500 населених пунктів.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення) під час третьої зустрічі в Румунії узгодило низку питань для збільшення експортних можливостей України, серед інших досягнуто домовленості щодо нічної навігації каналом Сулина, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Повертаємося з рішенням про нічну навігацію на каналі Сулина. Вона вже почала працювати. Чекаємо від румунських колег забезпечення необхідною кількістю лоцманів. У такому разі вийдемо на 4 млн тонн експортної можливості на місяць”, – написав Кубраков у Facebook.
За словами віцепрем’єра, також триває спільна робота над збільшенням потужностей залізничних і автомобільних пунктів пропуску в чотиристоронньому форматі: Румунія – США – Європейська комісія – Україна за участю Молдови. У фокусі уваги два ключових питання: узгодження пілотного проєкту на пункті пропуску “Красноїльськ – Вікову де Сус” для вантажівок, а також “зелений коридор” між Україною, Молдовою та Румунією через пункти пропуску “Рені – Джурджулешти – Галац”.
Кубраков уточнив, що розпочаті в листопаді ремонтні роботи на пункті пропуску “Рені” для створення умов спільного контролю з Молдовою буде завершено в I кварталі 2024 року.
Українська сторона закликала румунських колег збільшити кількість фахівців фіто- та ветеринарного контролю на кордоні.
Швидка та ритмічна робота шляхів експорту залишається стратегічним напрямом роботи, наголосив Кубраков.
За 11 місяців роботи загальний обсяг перевалки через українські Дунайські порти склав майже 30 млн тонн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив президенту України Володимиру Зеленському про переговори з представниками Болгарії та Румунії.
“Цей напрямок транскордонної взаємодії зараз, очевидно, зростає. Я дякую партнерам. Це і робота морського коридору, і дунайського експортного кластера, і взагалі товарообіг між нашими країнами”, – сказав Зеленський у відеозверненні в понеділок.
“Тільки з Румунією ми бачимо потенціал зростання до 4 мільйонів тонн товарообігу до кінця цього року. Це дуже потужно і підтримує не тільки нашу державу, не тільки робочі місця в Україні, а й у країнах-партнерах”, – сказав президент.
Зеленський упевнений, що “додамо ще до співпраці і Румунію, і Болгарію, і Молдову, весь Європейський Союз”.
Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
Міністр інфраструктури і транспорту Греції Христос Стайкурас виступив з ініціативою запуску залізничного сполучення між Грецією, Болгарією, Молдовою і Румунією для зв’язку з Україною, повідомляє Noi.md.
Згідно з повідомленням, грецький міністр під час саміту у Варні (Болгарія) 9 жовтня запропонував запустити поїзд для диверсифікації торговельних зв’язків між портами Середземномор’я та Україною.
Грецький уряд пропонує, щоб поїзди прямували до грецьких портів Александруполіс і Салоніки з портів Русе в Болгарії та Констанца в Румунії, а потім можна налагодити сполучення з Молдовою та Україною. Цей проєкт може стати альтернативним варіантом у торговельних відносинах між державами, зміцнюючи транспортні зв’язки та міжнародні вантажні перевезення, впевнені в Греції.
Міністр транспорту Греції надіслав відповідний лист про наміри європейському комісару з транспорту Адіні Валеан, міністру фінансів Болгарії Ассену Васілєву, міністру транспорту та комунікацій Болгарії Георгію Гвоздейкову і міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну.
Як повідомлялося, Європейський Союз вивчає альтернативні маршрути для українського зерна через Італію та Грецію.
Президент України Володимир Зеленський відвідає наступного тижня з офіційним візитом Румунію, повідомляє в п’ятницю телеканал Digi24 з посиланням на власні джерела.
Володимир Зеленський проведе зустрічі з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом та іншими офіційними особами країни.
Повідомляється, що це буде перший візит українського президента до Румунії з моменту початку російського вторгнення в Україну. Можливість такого візиту раніше анонсував прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі того ж телеканалу.
Йоганніс і Зеленський уже зустрілися в четвер, у Гранаді, Іспанія, на саміті Європейського політичного співтовариства.
Так само раніше про свій візит в Україну заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Прем’єр-міністр і деякі міністри уряду поїдуть на переговори з представниками уряду України до Києва, щоб встановити якомога більше точок співпраці. Йдеться про безпеку, енергетику, сільське господарство та багато інших проблем, які необхідно вирішити двом країнам.
