Україна спільно з Румунією в рамках Карпатського економічного форуму (C8 Summit) підписали меморандум про взаєморозуміння, в основу якого покладено оновлену Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, що враховує потреби в контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Згідно з повідомленням Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту України, відповідний документ підписали міністр Микола Калашник та державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну.
Передбачається, що в рамках меморандуму країни працюватимуть над модернізацією та розвитком автомобільних пунктів пропуску (ПП) і під’їзних доріг, посиленням залізничного сполучення, а також спрощенням процедур контролю на кордоні та розширенням можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Серед іншого, планується збільшити пропускну здатність існуючих ПП та розвивати нові маршрути; зокрема, в оновленій Стратегії визначено 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Підписаний меморандум визначає конкретні напрямки цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну здатність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — цитуються в прес-релізі слова міністра з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України.
У відомстві наголосили, що наступним етапом стане перехід до реалізації відповідних проєктів, а також залучення фінансування для їх виконання.
Військово-морські сили Румунії розпочали випробування нової системи протидії безпілотникам Black Talon у військовому порту Констанца на Чорному морі. Комплекс, створений у межах багаторічної співпраці з ВМС США, планується ввести в оперативну експлуатацію до кінця жовтня 2026 року.
Black Talon призначений для виявлення, локалізації та супроводження безпілотних апаратів поблизу критичної портової інфраструктури. За даними румунських військових, система включає високопродуктивний 3D-радар, електрооптичне обладнання та пасивні засоби виявлення електромагнітного випромінювання. Комплекс забезпечує круговий огляд на 360 градусів і може спрямовано впливати на виявлену ціль.
Радіус виявлення загроз становить близько 10 км. Одним з основних способів протидії є радіоелектронне придушення – Black Talon здатний порушувати канал зв’язку між безпілотником та його оператором, що дозволяє нейтралізувати загрозу без обов’язкового фізичного знищення апарата.
Наразі румунські військовослужбовці проходять навчання для роботи з новим обладнанням. Після Констанци аналогічними системами планується оснастити військові порти Мангалія, Тулча та Бреїла. Ще три комплекси має надати американська сторона. Таким чином, захист охопить військові порти
Румунії як на Чорному морі, так і на Дунаї, зокрема поблизу українського кордону.
Паралельно ВМС Румунії готують до використання систему Sentinel для контролю загроз з боку моря та з-під води. Вона використовуватиме сонари, здатні виявляти безпілотні підводні апарати, бойових водолазів та мінісубмарини. За словами представників флоту, Black Talon і Sentinel можуть бути інтегровані, сформувавши комплексну систему спостереження за повітряним, надводним та підводним простором навколо військових портів.
Командувач військового порту Констанца контрадмірал флотилії Чіпріан Мандакі повідомив 16 вересня, що програма реалізується спільно з ВМС США вже кілька років і зараз перейшла до стадії практичної експлуатації. Black Talon має насамперед захищати критичну військову інфраструктуру від повітряних безпілотників.
Посилення захисту Констанци відбувається після серйозного інциденту 5 червня 2026 року, коли в цивільній частині порту, біля причалу №78, було виявлено морський безпілотник. Близько 10:30 апарат самодетонував. Постраждалих не було, оскільки район на той момент уже ізолювали румунські спецслужби, берегова охорона та військові. Міністерство оборони Румунії офіційно повідомило, що апарат не належав румунській армії та був типу, який використовується у війні в Україні. Розслідування інциденту було передано прокуратурі.
Після цього інциденту румунське керівництво доручило прискорити заходи із захисту портової інфраструктури. Водночас сама програма Black Talon була започаткована раніше і розвивалася в рамках співпраці Румунії зі США у сфері морської безпеки.
Для України посилення безпеки румунських портів має особливе значення через близькість Констанци та дунайських портів до українського кордону і їхню роль у чорноморській та дунайській транспортній інфраструктурі регіону.
У румунському місті Турда, розташованому в Трансільванії неподалік від Клуж-Напоки, 11 вересня 2026 року офіційно відкрили для широкої публіки давньоримський каструм Potaissa — одну з найважливіших військових фортець часів Римської Дакії. До цього, після завершення реставрації, об’єкт був доступний переважно для організованих груп.
Каструм було збудовано приблизно у 168–170 роках н. е. для V Македонського легіону, перекинутого до Дакії за часів імператора Марка Аврелія. Військова база займала близько 23,4 га, мала розміри приблизно 573 на 408 метрів і призначалася для розміщення кількох тисяч римських військовослужбовців.
У 2024 році Потайса увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійного об’єкта «Кордони Римської імперії — Дакія». Весь румунський комплекс об’єднує 277 окремих об’єктів давньоримської оборонної системи протяжністю понад 1 тис. км.
Проєкт реставрації та пристосування каструму для туризму готувався з 2016 року, угода про європейське фінансування була підписана у 2018 році, а основні роботи завершили у 2024-му. За даними мерії Турди, остаточна вартість виконаних реставраційних робіт склала 22,97 млн леїв без ПДВ, а загальний обсяг інвестицій з урахуванням інших витрат оцінювався приблизно в 30 млн леїв, або близько 6 млн євро. Більша частина фінансування надійшла з європейських фондів.
Для відвідувачів відновили та законсервували залишки будівлі командування легіону Principia, римські дороги, бастіони, ворота та терми. Особливо незвично організовано огляд стародавніх лазень: над археологічними залишками споруджено захисну конструкцію з системою підвісних переходів загальною довжиною близько 230 метрів, що дозволяє розглядати руїни зверху, не пошкоджуючи їх.
При цьому значна частина Potaissa ще залишається під землею. Археолог Сорін Неметі повідомив румунському ProTV, що з майже 24 га на сьогодні фактично розкрито близько 1 га. Археологи вже мають уявлення про підземне планування комплексу, але повне дослідження такого об’єкта може зайняти ще багато десятиліть. Під час розкопок було виявлено тисячі предметів, пов’язаних із повсякденним життям римських солдатів.
Для українських туристів Потайса розташована порівняно недалеко. Від румунської сторони прикордонного переходу Порубне — Сірет до Турди близько 338 км автомобільним шляхом. Від Львова відстань становить приблизно 480 км, від Києва — близько 830 км автомобільними маршрутами. Час у дорозі суттєво залежить від черги на кордоні.
Найпрактичніше з України їхати автомобілем через Чернівці та КПП Порубне — Сірет, далі через Сучаву в напрямку Трансільванії та Турди. Без автомобіля можна скористатися автобусом через Сучаву та Клуж-Напоку. Найближчий великий міжнародний аеропорт розташований у Клуж-Напоці приблизно за 39 км від Турди; від аеропорту до міста курсують автобуси, дорога займає близько 20–40 хвилин. Поки український повітряний простір закритий для цивільної авіації, цей варіант актуальний насамперед для мандрівників, які прилітають до Румунії з інших європейських країн.
Румунський ринок комерційної нерухомості залучив близько 300 млн євро інвестицій у першому півріччі 2026 року проти приблизно 400 млн євро за аналогічний період минулого року, йдеться в дослідженні Colliers CEE Investment Scene H1 2026.
На Румунію припало 5,4% загального обсягу інвестицій CEE-6, незважаючи на те, що країна формує близько 18% сукупного ВВП шести розглянутих економік. На думку Colliers, це свідчить про значний потенціал подальшого зростання румунського інвестиційного ринку.
Близько 60 % інвестиційного обсягу Румунії в першому півріччі припало на офіси, що стало найвищою часткою цього сегмента з 2022 року.
При цьому в другому півріччі структура ринку може змінитися за рахунок великих угод у торговому та інших видах нерухомості.
Румунія продовжує пропонувати вищу дохідність, ніж багато більш зрілих ринків Центральної Європи. У Бухаресті prime yield становить близько 7,5% для офісів, 7,75% для промислово-логістичних об’єктів та 7,25% для торгових центрів.
Для порівняння: дохідність високоякісних об’єктів у Варшаві, Празі та інших більш ліквідних столицях регіону перебуває на нижчих рівнях.
Colliers зазначає, що зниження обсягу угод у першому півріччі не обов’язково означає погіршення фундаментального стану ринку. Низка великих транзакцій перебувала на стадії завершення вже після кінця червня.
Зокрема, продаж портфеля торговельної нерухомості MAS компанії AFI Europe було завершено вже в третьому кварталі. Якщо угоди, що перебувають у процесі, будуть завершені, загальний інвестиційний обсяг Румунії за підсумками 2026 року може наблизитися до 1 млрд євро.
Це був би лише другий рік після 2007 року, коли румунський ринок досяг такого рівня, зазначає керівник напрямку Capital Markets Colliers Romania Роберт Мікло.
Colliers працює у понад 70 країнах, має близько 28 тис. фахівців та приблизно $110 млрд активів під управлінням.
Президент України Володимир Зеленський, президентка Молдови Мая Санду та президент Румунії Нікушор Дан у четвер, 27 серпня, проведуть тристоронню зустріч у Кишиневі в межах заходів до 35-ї річниці незалежності Молдови.
Згідно з програмою адміністрації президента Румунії, тристороння зустріч Зеленського, Санду і Дана запланована на 18:45 у Президентському палаці в Кишиневі. Після переговорів глави трьох держав зроблять спільні заяви для преси.
Офіційна програма молдовської сторони передбачає, що Санду зустріне президента Румунії о 14:35. Після двосторонніх переговорів Санду і Дан візьмуть участь у військовому параді на площі Великих Національних Зборів, присвяченому 35-річчю незалежності країни. Початок участі президентів у параді запланований на 16:45.
Зеленського президентка Молдови зустріне о 18:00, після чого відбудеться тристороння зустріч делегацій України, Молдови та Румунії.
Увечері Зеленський, Санду і Дан також візьмуть участь у святкових заходах на площі Великих Національних Зборів. Після 21:00 три президенти мають звернутися до громадян.
Молдова 27 серпня відзначає 35 років від проголошення незалежності. Декларацію про незалежність парламент країни ухвалив 27 серпня 1991 року. Цьогорічні заходи проходять під гаслом «Незалежність нас об’єднує».
Офіційне джерело – Адміністрація президента Республіки Молдова, повідомлення від 26 серпня 2026 року.
Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
