Як повідомляє Сербський Економіст, ринок житла сусідньої Румунії на початку 2026 року зберігає зростання цін, хоча темпи вже виглядають більш помірними, ніж у період постпандемічного прискорення. За даними Eurostat, річне зростання цін на житло в Румунії наприкінці 2025 року становило близько 6,7%, що було вище середнього показника по ЄС.
Головним центром ринку залишається Бухарест, але високі ціни зберігаються і в найбільших регіональних містах. За даними Romania Insider, у лютому 2026 року два столичних райони вже випередили Клуж-Напоку за вартістю квадратного метра, а сам Клуж утримувався приблизно на рівні 3 300 євро за кв. м. Для Бухареста дослідницькі та ринкові огляди показують міський орієнтир 2 236 євро за кв. м у лютому 2026 року.
Щодо угод, початок 2026 року виглядав нерівномірно. У січні по країні було зареєстровано 24 598 угод з нерухомістю, що було нижче рівня січня 2025 року, а угоди з квартирами скоротилися на 25% по країні та на 22% у Бухаресті, за даними аналізу Storia на базі ANCPI. Уже в лютому ринок помітно пожвавився: кількість угод зросла до 44 427, а Бухарест знову став найбільшим ринком житла в країні.
Ключова тенденція початку 2026 року — ринок залишається активним, але покупці стали обережнішими. CBRE в огляді на 2026 рік зазначає, що румунські покупці домінували в структурі угод наприкінці 2025 року і забезпечили близько 31% загального інвестиційного обсягу за рік, тоді як більш загальні огляди ринку описують попит як «обережно позитивний»: покупці зберігають активність, але довше приймають рішення і зосереджені на правильно оцінених об’єктах у хороших локаціях.
З точки зору цінової логіки, ринок вже не можна назвати дешевим навіть за регіональними мірками. Colliers наприкінці 2025 року вказував, що в найбільших містах Румунії ціни за шість років зросли на 60-90%, а в Клужі — приблизно на 100%, при цьому в Бухаресті кількість дозволів на будівництво за три роки скоротилася на 45%, що додатково обмежує пропозицію.
Для покупців та інвесторів важливий і ще один нюанс: румунський ринок стає більш вимогливим до структури угоди та фінансування. За оцінкою Legal 500, сектор у 2026 році входить у більш «дисципліновану» фазу, де на рішення сильніше впливають вартість кредиту, регуляторне середовище та якість документації. OECD також очікує для Румунії у 2026 році лише помірне прискорення економічного зростання після слабкого 2025 року, а це означає, що ринок житла буде все сильніше залежати від доходів домогосподарств та доступності іпотеки, а не лише від інерції зростання.
Що стосується іноземців, то у відкритих джерелах не вдалося знайти свіжу офіційну статистику саме щодо покупців житла за національностями на початку 2026 року. Тому коректніше розділяти ринок іноземної присутності та ринок іноземних покупців. За даними OECD, у 2024 році в Румунії 52 тис. нових іммігрантів отримали дозвіл на проживання строком понад 12 місяців, а найбільші групи іммігрантів у країні у 2024–2025 роках були пов’язані з Україною, Італією, Іспанією, Молдовою та Туреччиною. Це не тотожно покупцям житла, але показує, які іноземні групи зараз найбільш помітні в країні і потенційно формують частину попиту на оренду та купівлю нерухомості.
Окремо помітне зростання трудової міграції з Азії. OECD вказує, що серед нових приїжджих у 2023-2025 роках найбільшими групами були громадяни Непалу, Шрі-Ланки та Туреччини, а румунський ринок праці в останні роки активно залучає також працівників з Індії та Бангладеш. Для ринку житла це важливо насамперед у сегменті оренди, гуртожитків та бюджетного житла у великих містах, а не в преміальному сегменті купівлі квартир.
У Румунії підтвердилася інформація про спільні дії Соціал-демократичної партії (PSD) та ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) проти уряду Іліє Боложана. Після заяв про початок технічної підготовки 27 квітня партії вже 28 квітня подали до парламенту спільну резолюцію про недовіру кабінету.
Reuters і AP повідомляють, що вотум спрямований на повалення проєвропейського уряду прем’єра Іліє Боложана після виходу PSD з коаліції, що позбавило кабінет парламентської більшості.
Керівництво парламенту визначило, що документ буде зачитано 29 квітня, тоді як обговорення і голосування мають відбутися 5 травня. Повідомлялося також, що під текстом зібрано 251 підпис, тоді як для ухвалення резолюції потрібні 233 голоси.
Політичне значення цього кроку виходить далеко за межі парламентської процедури. Падіння уряду Боложана може спричинити затяжну політичну нестабільність, поставити під тиск кредитний рейтинг Румунії, підвищити вартість державних запозичень і ускладнити доступ до понад 10 млрд євро європейських коштів, які Бухарест має встигнути освоїти в межах строків програми відновлення ЄС.
При цьому PSD, хоча і діє разом з AUR для повалення уряду, не заявляла про готовність формувати з ультраправими спільний кабінет. І AP, і Reuters підкреслюють, що соціал-демократи радше намагаються переформатувати владу на вигідніших для себе умовах, а не створити повноцінний союз із AUR.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” з початку поточного року відвантажив 28 тис. тонн прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, у квітні виповнюється чотири місяці відтоді, як трубний завод Metinvest Tubular IAȘI став частиною групи. За цей час підприємство впевнено інтегрується у виробничі та управлінські процеси компанії, нарощуючи обсяги та зміцнюючи взаємодію з іншими активами.
При цьому відзначається, що важливу роль у цьому процесі відіграє “Запоріжсталь”: сьогодні комбінат повністю забезпечує потреби румунського заводу в гарячекатаному рулоні.
“З початку 2026 року запорізькі металурги вже відвантажили до Ясс понад 28 тисяч тонн прокату конструкційних марок сталі. Ця продукція є основою для виготовлення круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам та застосовуються у будівництві, енергетиці й геотермальній інженерії”, – констатується в пресрелізі.
І уточнюється, що синергія підприємств групи “Метінвест” дозволяє не лише зміцнювати позиції на європейському ринку, а й забезпечувати стабільне завантаження українських виробничих потужностей.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
Уряд Молдови запропонує парламенту ввести надзвичайний стан в енергетичному секторі строком на 60 днів, починаючи з 25 березня 2026 року, після відключення основної лінії електропостачання Vulcănești – Isaccea в результаті російських ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України. Про це повідомив офіційний сайт уряду Молдови.
Лінія Vulcănești – Isaccea є основною артерією імпорту електроенергії та забезпечує 60-70% споживання правобережної частини Молдови. Влада оцінює можливий дефіцит потужності в години пік на рівні до 350-400 МВт вже з 25 березня.
Уряд Молдови заявив, що режим надзвичайної ситуації дозволить оперативно закуповувати енергоресурси та аварійне обладнання, швидше розподіляти необхідні ресурси, а за необхідності — вводити заходи щодо обмеження споживання та спеціальні правила роботи для економічних операторів з метою захисту критичної інфраструктури та соціальних установ.
Водночас у Кишиневі наголошують, що наразі споживачі забезпечуються електроенергією за рахунок внутрішніх джерел та імпорту альтернативними маршрутами, включаючи чотири лінії міжсистемного з’єднання 110 кВ з Румунією. Ці схеми вже використовувалися раніше, зокрема під час відключень 31 січня 2026 року.
За даними молдавського державного агентства Moldpres з посиланням на Національний центр управління кризами, поруч з лінією Isaccea – Vulcănești були виявлені впалі безпілотники, через що доступ технічних бригад обмежений, а до початку ремонтних робіт потрібне розмінування. Перевірки проводять у координації оператори систем передачі Молдови, Румунії та України.
У Румунії соціальна підтримка для українських біженців, які перебувають під тимчасовим захистом, надається, зокрема, через систему minimum inclusion income, при цьому при розрахунку права на таку допомогу враховується загальний дохід заявника, включаючи українську державну пенсію. Про це йдеться у роз’ясненнях порталу Dopomoha.ro.
Згідно з опублікованою інформацією, українці під тимчасовим захистом у Румунії можуть претендувати на різні соціальні виплати в рамках закону №196/2016 про мінімальний інклюзивний дохід, а також інших програм підтримки. У матеріалах платформи зазначається, що допомога залежить від індивідуальних обставин та правового статусу заявника.
Як випливає з публікацій на цю тему, при переході до такої моделі підтримки влада оцінює сукупний дохід домогосподарства, і українська пенсія включається в цей розрахунок як дохід. Це означає, що розмір румунської соціальної виплати може зменшуватися з урахуванням пенсії, яку вже отримують з України.
Паралельно для українців у Румунії продовжують діяти й інші форми допомоги, включаючи дитячі виплати, підтримку матерів новонароджених, допомогу по безробіттю та доступ до соціальних послуг для людей з інвалідністю. Розмір і вид підтримки залежать від конкретної категорії заявника та поданих документів.
Таким чином, ключова зміна для частини українських біженців у Румунії полягає в тому, що пенсія з України розглядається як частина загального доходу і впливає на розмір адресної соціальної допомоги, яку можна отримати в румунській системі. За даними Eurostat, на кінець січня 2026 року в Румунії перебували понад 193 тис. осіб під тимчасовим захистом, які виїхали з України.
