Влада Румунії планує контрольовано затопити чотири баржі, завантажені камінням, у рукаві Бала на Дунаї, щоб перенаправити більше води до атомної електростанції «Чернаводе» та уникнути зупинки її єдиного діючого енергоблоку.
Операцію планується розпочати 5 серпня після 14:00. Баржі мають утворити тимчасову підводну дамбу та спрямувати частину потоку з рукава Бала до Старого Дунаю, звідки вода надходить до системи охолодження АЕС. Влада розраховує підняти рівень води біля станції на 10–12 см.
Наразі на «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший із двох реакторів було зупинено минулого тижня через критично низький рівень Дунаю. За звичайних умов два блоки станції забезпечують близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії.
Перед затопленням барж румунські військові провели керований підрив частини підводної скелі Пиржоая, яка ускладнювала перерозподіл потоку. Після втручання зниження рівня води біля станції тимчасово припинилося. Раніше Дунай у цьому районі мілішав приблизно на 2–3 см на добу.
Станом на ранок 5 серпня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1,45 тис. куб. м на секунду. До 7 серпня показник може знизитися до 1,4 тис. куб. м на секунду, що майже втричі менше середньої багаторічної норми для серпня, яка становить 3,9 тис. куб. м.
Ще 1 серпня представники Національної адміністрації «Води Румунії» попереджали, що без екстрених заходів другий енергоблок зможе працювати на граничних параметрах лише чотири-п’ять днів. Якщо рівень води опуститься нижче технологічних порогів, реактор буде зупинено в контрольованому режимі відповідно до процедур безпеки.
Одночасно на ділянці Старий Дунай — рукав Бала тривають днопоглиблювальні роботи. Фахівці мають видалити частину уламків, що утворилися після вибуху, та закріпити затоплені баржі, оскільки течія може змістити їх і знизити ефективність тимчасової дамби.
Румунія оголосила режим енергетичної готовності на серпень. Через зниження виробництва на АЕС та інших електростанціях країна збільшила імпорт електроенергії та закликала підприємства, державні установи та населення скорочувати споживання в години пікового навантаження.
Критично низький рівень Дунаю створює проблеми не лише для Румунії. Угорська АЕС «Пакш» також різко скоротила виробництво: три з чотирьох турбін було зупинено, а та, що залишилася, працювала лише на невеликій частині потужності.
АЭС, Дунай, ЕНЕРГЕТИКА, Посуха, РУМУНІЯ
Румунська компанія Nuclearelectrica планує за рахунок імпортованої з України електроенергії покривати дефіцит, спричинений зупинкою першого енергоблоку АЕС «Чернавода», і, відповідно, зменшувати вплив цього дефіциту на румунський ринок електроенергії, повідомила компанія у Facebook у понеділок.
«Nuclearelectrica закуповує електроенергію в Україні; ця закупівля здійснюється за підтримки Energocom, постачальника електроенергії з Республіки Молдова», – зазначили в Nuclearelectrica.
За інформацією компанії, енергетична ситуація в Румунії ускладнилася через сильну посуху та зниження рівня води в річках, зокрема в Дунаї. Перший енергоблок АЕС «Чернавода» було планово зупинено тиждень тому.
Крім того, як повідомив раніше прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, внаслідок рекордно низького рівня води в Дунаї Угорщина буде змушена повністю зупинити єдину АЕС країни – «Пакш», вперше за 44 роки існування станції. Відключення, за його словами, може тривати кілька тижнів.
АЕС «Пакш» виробляє майже половину всієї електроенергії Угорщини – її зупинка може призвести до серйозного дефіциту потужностей.
Як повідомлялося, у період з 20 по 26 липня основним напрямком експорту української електроенергії традиційно залишалася Угорщина, куди було поставлено 22,5 тис. МВт·год (40% загального експорту).
До Молдови було експортовано 19,6 тис. МВт·год (34,8%), до Румунії – 11,1 тис. МВт·год (19,7%).
Загалом Україна з 6 по 26 липня три тижні поспіль зберігала статус нетто-експортера електроенергії, зокрема з 20 по 26 липня обсяг поставок української електроенергії за кордон перевищив імпорт на 70%.
Румунія, Болгарія і Туреччина домовилися розширити завдання спільної групи з протимінної безпеки в Чорному морі, додавши до її мандату захист критично важливої інфраструктури.
Домовленість була досягнута під час саміту НАТО в Анкарі. Йдеться про розширення повноважень Mine Countermeasures Black Sea Task Group, яка до цього була зосереджена передусім на пошуку та знешкодженні мін у Чорному морі.
За даними Reuters, новий мандат передбачає захист енергетичних, телекомунікаційних об’єктів та підводних трубопроводів, що належать або експлуатуються трьома країнами.
Міністерство оборони Румунії заявило, що захист критично важливої інфраструктури в Чорному морі потребує комплексного, інтегрованого та довгострокового підходу. Відомство також нагадало, що меморандум про створення групи з протимінної безпеки був підписаний 11 січня 2024 року міністрами оборони Румунії, Болгарії та Туреччини.
Спільна група стала першою тристоронньою ініціативою такого типу серед трьох країн НАТО, які мають вихід до Чорного моря. Її початковим завданням було підвищення безпеки судноплавства після появи дрейфуючих мін у морі внаслідок війни РФ проти України.
За інформацією Reuters, з моменту створення група вже знешкодила понад 150 мін. Розширення її завдань відображає зростання занепокоєння країн регіону щодо безпеки морської інфраструктури, зокрема на тлі розвитку газових проєктів у Чорному морі.
Для України це рішення має безпосереднє значення, оскільки безпека Чорного моря впливає на судноплавство, експортні маршрути, енергетичну інфраструктуру та загальну військово-морську ситуацію в регіоні. Посилення координації між Румунією, Болгарією і Туреччиною також означає більшу увагу НАТО до чорноморського напрямку.
БОЛГАРИЯ, ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, Чорне море
Майже 2,5 тис. громадян України були виявлені румунськими прикордонниками під час незаконного перетину кордону з України до Румунії у першому півріччі 2026 року, повідомила Прикордонна поліція Румунії.
За даними територіального інспекторату Прикордонної поліції в Сігету-Мармаці, у період з 1 січня по 30 червня 2026 року близько 1,2 тис. українців було виявлено в повіті Марамуреш, близько 1 тис. — у повіті Сучава та понад 300 — на ділянці кордону повіту Сату-Маре з Україною.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких випадків зменшилася приблизно на 33%. Тоді румунські прикордонники виявили понад 3,7 тис. громадян України, які перетнули кордон поза встановленим порядком.
У румунській Прикордонній поліції зазначають, що більшість затриманих заявляють, що покинули Україну через війну, і звертаються до влади Румунії за однією з форм захисту відповідно до законодавства країни.
Найнебезпечнішими маршрутами залишаються річка Тиса та гірські райони Марамуреша. За даними румунської влади, складний рельєф, мінлива погода та відсутність належного спорядження роблять такі переходи небезпечними для життя.
За перші шість місяців 2026 року румунські прикордонники спільно з гірськими рятувальниками Salvamont Maramureș провели 22 пошуково-рятувальні операції, під час яких було врятовано 38 громадян України, які опинилися в скрутному становищі в прикордонній гірській зоні.
З початку повномасштабної війни інспекторат у Сігету-Мармацієві виявив понад 34 тис. громадян України на північному кордоні Румунії. За цей період прикордонники спільно з рятувальниками провели понад 230 пошуково-рятувальних операцій у горах Марамуреша та врятували понад 430 українців.
Румунська сторона наголошує, що продовжує охороняти 366 км румунсько-українського кордону, що перебувають у зоні відповідальності інспекторату, з використанням сучасних засобів спостереження та у взаємодії з іншими структурами МВС та інституційними партнерами.
Греція, Болгарія та Румунія просувають будівництво мультимодального транспортного коридору «Чорне море — Егейське море», який має з’єднати порти, залізниці, автомагістралі та логістичні вузли трьох країн із виходом до українських та молдавських кордонів.
Проєкт стане частиною Трансъєвропейської транспортної мережі ЄС TEN-T. Єврокомісія зазначає, що ширший коридор «Балтійське море — Чорне море — Егейське море» охоплює 11 країн ЄС, а також Україну та Молдову, з’єднуючи Балтійське, Чорне та Егейське моря.
Нова ділянка між Грецією, Болгарією та Румунією передбачає три основні гілки. Західна має пройти за маршрутом Афіни — Салоніки — Промахонас — Кулата — Софія — Відін/Калафат — Крайова — Бухарест. Центральна з’єднає Салоніки та Александруполіс із болгарськими Свіленградом і Русе, далі через Джурджу та Бухарест до
Сирету на кордоні Румунії з Україною, а також до Унгенів на кордоні з Молдовою. Східна гілка з’єднає Александруполіс із болгарськими портами Бургас і Варна, а далі — з румунською Констанцією.
Для координації проєкту три країни створюють платформу Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform, або BACP. Єврокомісія повідомляла, що Греція, Болгарія та Румунія підписали меморандум про розвиток транспортної інфраструктури 3 грудня 2025 року в Брюсселі. Документ передбачає координацію на політичному та технічному рівнях, обмін даними щодо національних інвестиційних планів та спільне просування пріоритетних проєктів TEN-T.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Тцицикостас назвав проєкт кроком до зміцнення стратегічного північно-південного коридору в Південно-Східній Європі. За його словами, тісніша співпраця Греції, Болгарії та Румунії має зміцнити зв’язки для громадян і бізнесу, а також підвищити безпеку, конкурентоспроможність і стійкість Європи в Егейському, Чорноморському та Дунайському регіонах.
Значення проєкту для регіону виходить за межі звичайної транспортної модернізації. Коридор може надати Україні додатковий південний логістичний вихід до портів Егейського моря, Болгарії та Румунії, а також посилити роль Констанци, Бургаса, Варни, Александруполіса та Салонік як вузлів для торгівлі, агроекспорту, промислових вантажів та контейнерних перевезень.
Для Балкан це ще й шанс зменшити залежність від перевантажених або вразливих маршрутів. Після початку повномасштабної війни проти України значення альтернативних шляхів через Дунай, Чорне море, Румунію, Болгарію та Грецію різко зросло. Центральна гілка до Сирету фактично може стати продовженням українських логістичних маршрутів на південь Європи.
Проєкт також важливий для військової та кризової мобільності ЄС і НАТО, але його цивільна економічна цінність не менша. Йдеться про швидші перевезення між трьома морями, кращий зв’язок портів із залізницею, зниження логістичних витрат та створення стійкої інфраструктури для торгівлі між Україною, Молдовою, Балканами, Центральною Європою та Середземномор’ям.
Для України це потенційний новий маршрут до Середземномор’я, для Румунії, Болгарії та Греції — посилення ролі транзитних країн, а для всього регіону — крок до більш стійкої логістики між Балтикою, Чорним морем, Дунаєм та Егейським морем.
BACP, TEN-T, БОЛГАРИЯ, ГРЕЦІЯ, Егейське море, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, РУМУНІЯ, УКРАЇНА, Чорне море
29 та 30 червня Румунія тимчасово обмежить рух вантажного транспорту масою понад 7,5 т на низці доріг через сильну спеку, повідомила Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Обмеження діятимуть у понеділок та вівторок з 12:00 до 20:00 на ділянках національних доріг, швидкісних доріг та автомагістралей у 35 повітах країни, включаючи Сучаву, де розташовані пункти пропуску на кордоні з Україною.
У зв’язку з цим на українсько-румунському кордоні можливі тимчасові обмеження для вантажного транспорту через пункти пропуску «Красноїльськ — Вікову де Сус» та «Порубне — Сірет». За попередньою інформацією, обмеження стосуватимуться вантажівок, у тому числі тих, що рухаються без вантажу.
Румунська сторона пояснює це рішення необхідністю захистити дорожнє покриття від пошкоджень в умовах екстремально високих температур. Під час сильної спеки рух важкого транспорту може деформувати асфальт, особливо в денні години максимального нагрівання.
Термін дії заборони може коригуватися залежно від погодних умов та рішень румунської влади. Перевізникам, які планують перетин кордону через Чернівецьку область, рекомендується заздалегідь враховувати можливі затримки та стежити за повідомленнями прикордонних і дорожніх служб.
