Влітку 2026 року понад 50 тис. людей померли через наслідки аномальної спеки майже у 900 європейських містах, ідеться в доповіді Інституту Грентема Імперського коледжу Лондона.
“За нашими оцінками, цього літа було зафіксовано 50 391 надлишкову смерть, спричинену спекою, у 854 містах”, – ідеться в доповіді.
Надлишковою смертністю називають тимчасове збільшення кількості смертей порівняно з початково очікуваним рівнем через такі зовнішні чинники, як аномальні погодні явища, воєнні конфлікти або голод.
Дослідники зазначають, що близько двох третин смертей від спеки цього літа були зумовлені саме антропогенними змінами клімату.
Найвищу смертність від спеки зафіксували на Мальті, в Італії та Угорщині. Також зазначається, що майже в половині випадків від наслідків спеки помирали люди віком понад 85 років. Водночас 883 із зафіксованих смертей припали на людей віком від 20 до 44 років.
Кількість смертей, спричинених спекою влітку 2026 року, майже вдвічі перевищила показники за аналогічні періоди 2025 і 2024 років.
У травні на Європу обрушилася аномальна спека, яка тривала майже все літо. У низці країн було встановлено температурні рекорди. У деяких країнах стовпчик термометра сягав, а подекуди й перевищував 40 градусів за Цельсієм. Через надзвичайно високі температури в багатьох європейських країнах, зокрема у Франції, Іспанії та Італії, спалахнули природні пожежі.
Обмеження на рух вантажного транспорту введено в Києві через спеку, повідомила Патрульна поліція столиці.
«З метою збереження дорожнього покриття вантажівкам заборонено пересуватися за температури повітря +28 градусів і вище за Цельсієм. Заборона стосується транспорту з фактичною масою понад 24 т та навантаженням на вісь понад 7 т», – йдеться у повідомленні поліції в Telegram-каналі в неділю.
Зазначається, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки в смугах відведення автомобільних доріг та біля об’єктів дорожнього сервісу.
Про скасування обмеження буде повідомлено окремо.
вантажівка, КИЇВ, рух, спека
На початку серпня в Україні очікується тривала спека, яка може суттєво збільшити навантаження як на організм людей, так і на енергосистему країни.
За даними Міністерства енергетики, вже наступного тижня зростання температури може збільшити споживання електроенергії приблизно на 1 ГВт. Відомство готується збільшити внутрішню генерацію та імпорт електроенергії, скоригувало графіки ремонтів на генеруючих об’єктах і допускає застосування обмежень потужності для промисловості та бізнесу. Споживачів просять економно використовувати електроенергію в пікові години з 16:00 до 23:00.
Згідно з актуальним прогнозом, найсильніша спека очікується з 1 по 5 серпня. В Ужгороді температура може сягати 36–38 градусів, у Львові — 34–36 градусів, у Вінниці — близько 36 градусів, а в Києві — до 35 градусів.
У Дніпрі, Запоріжжі та Харкові в першій половині тижня прогнозується переважно 32–34 градуси. В Одесі та області температура буде підвищуватися поступово і до 4–5 серпня може сягнути 32–34 градусів. Прогнози ще можуть уточнюватися, особливо з огляду на можливі локальні грози.
Як підготувати житло
До початку найспекотніших днів рекомендується перевірити роботу кондиціонера, холодильника, вентиляції та зарядних пристроїв. Слід заздалегідь зарядити портативні зарядні пристрої, ліхтарики та інші резервні джерела живлення, оскільки при зростанні навантаження можливі локальні аварійні відключення.
Вдень вікна, штори та жалюзі краще тримати закритими, особливо з сонячного боку. Провітрювати приміщення ефективніше вночі та рано вранці, коли зовнішнє повітря прохолодніше. ВООЗ рекомендує, по можливості, підтримувати температуру в житлових приміщеннях нижче 32 градусів вдень і 24 градусів вночі, особливо якщо в будинку перебувають люди похилого віку, маленькі діти або люди з хронічними захворюваннями.
Кондиціонер слід використовувати при закритих вікнах і дверях, не створюючи занадто великої різниці між температурою в приміщенні та на вулиці. У найспекотніші години бажано перебувати в найпрохолоднішій кімнаті, а за відсутності охолодження — провести дві-три години в торговому центрі, бібліотеці, адміністративній будівлі або іншому доступному приміщенні з кондиціонуванням.
Мешканцям приватних будинків рекомендується заздалегідь наповнити ємності технічною водою, перевірити насоси та системи поливу, але не створювати надмірних запасів питної води. Достатньо мати резерв на випадок короткочасних перебоїв.
Як зменшити навантаження на енергосистему
Основний пік споживання очікується з 16:00 до 23:00. У цей час бажано не вмикати одночасно кондиціонер, пральну машину, бойлер, електроплиту, посудомийну машину та інші потужні прилади. Прання, нагрівання води та зарядку техніки краще перенести на ранок, денний час або ніч.
Кондиціонер можна вмикати заздалегідь, до вечірнього піку, після чого підтримувати помірну температуру.
Закриті штори, зовнішні ролети та провітрювання рано вранці дозволяють зменшити нагрівання приміщення та скоротити тривалість роботи охолоджувальної техніки.
Холодильник слід рідше відкривати та не ставити в нього гарячі продукти. У разі можливого відключення електроенергії закритий холодильник довше зберігає безпечну температуру.
Як захистити здоров’я
Міністерство охорони здоров’я України рекомендує у найспекотніші години — орієнтовно з 10:00 до 16:00 — уникати прямого сонця та важких фізичних навантажень. Прогулянки, тренування, будівельні та садові роботи краще переносити на ранній ранок або вечір.
Воду потрібно пити регулярно невеликими порціями, не чекаючи, поки з’явиться сильна спрага. Краще обирати воду та напої без цукру й кофеїну, обмежити вживання алкоголю, великої кількості кави, енергетиків, жирної та важкої їжі. Людям із захворюваннями серця або нирок, яким обмежено споживання рідини, слід дотримуватися рекомендацій свого лікаря.
На вулиці рекомендується носити світлий вільний одяг із натуральних тканин, головний убір і сонцезахисні окуляри, а відкриті ділянки шкіри захищати кремом із SPF. Слід пам’ятати, що під прямими сонячними променями відчутна температура може бути на 10–15 градусів вищою за показники в тіні.
Особливу увагу необхідно приділяти людям похилого віку, немовлятам, вагітним, людям із серцево-судинними, дихальними, нирковими захворюваннями та діабетом. ВООЗ зазначає, що спека може погіршувати перебіг хронічних захворювань і підвищувати ризик теплового виснаження та теплового удару.
Родичам і сусідам рекомендується щодня перевіряти самотніх людей похилого віку, з’ясовувати, чи є у них вода, ліки, зв’язок та можливість перебувати в прохолодному приміщенні. Дітей і тварин не можна залишати в закритому автомобілі навіть на кілька хвилин.
Як підготувати ліки та продукти
Ліки необхідно зберігати відповідно до інструкції. Препарати, що потребують прохолодного зберігання, слід заздалегідь помістити в холодильник або підготувати для них термосумку та охолоджувальні елементи на випадок відключення електроенергії. Самостійно змінювати дозування ліків під час спеки не можна.
Швидкопсувні продукти краще купувати невеликими партіями. Особливої уваги потребують м’ясо, риба, молочні продукти, готові страви та кондитерські вироби з кремом. Не рекомендується купувати продукти на стихійних ринках або вживати їжу, яка довго перебувала без охолодження.
Для приготування їжі краще вибирати ранкові або вечірні години, щоб додатково не нагрівати квартиру і не збільшувати енергоспоживання в період вечірнього піку.
Коли потрібна термінова допомога
Першими ознаками перегріву можуть бути слабкість, головний біль, запаморочення, нудота, сильна спрага, прискорене серцебиття та м’язові судоми.
Сплутаність свідомості, втрата свідомості, дуже висока температура тіла та гаряча шкіра можуть свідчити про тепловий удар. У такому випадку необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу, перенести людину в тінь або прохолодне приміщення, зняти зайвий одяг і почати обережне охолодження вологими рушниками або прохолодною водою.
Тривалість спеки становить не меншу небезпеку, ніж окремі температурні рекорди. Тому підготувати житло, ліки, запас води та режим енергоспоживання краще до початку найспекотнішого періоду 1–5 серпня.
Як повідомляє experts.news, нова хвиля спеки охоплює Балкани та значну частину Дунайського басейну. У період з 31 липня по 6 серпня температура в ряді країн регіону сягатиме 35–40 градусів, що посилить посуху та ускладнить ситуацію на Дунаї, де рівень води вже опустився до багаторічних, а подекуди й рекордних мінімумів.
Найвища температура прогнозується в Сербії, Хорватії, Чорногорії, Албанії, Північній Македонії та Угорщині. У Белграді, Нові-Саді, Загребі, Подгориці, Тирані, Скоп’є та Будапешті очікується переважно 37–40 градусів. У Сараєво температура сягне 35–37 градусів.
У Болгарії та Румунії спека спочатку буде менш інтенсивною, проте до 4–5 серпня в Бухаресті очікується до 36–37 градусів. У Молдові температура підвищиться з 30 градусів 30 липня до 37 градусів 4–5 серпня. У районі Одеси та української частини дельти Дунаю очікується 27–32 градуси, але нічна температура на початку серпня може сягати 24 градусів.
У верхній частині басейну ситуація також залишається складною. У Відні 31 липня прогнозується до 39 градусів, а 3–4 серпня — до 38–39 градусів. У Будапешті температура з 31 липня по 5 серпня становитиме переважно 38–40 градусів. Поодинокі грози в Австрії можуть спричинити тимчасове підвищення рівня води, однак тривала спека не дозволить швидко компенсувати накопичений дефіцит опадів.
На Дунаї, Саві та Тисі в Сербії рівні води знаходяться нижче низьких навігаційних відміток. У Хорватії та Сербії міління вже призвело до появи великих піщаних мілин, посадки невеликих суден на мілину та виходу на поверхню старих затонулих кораблів, що становлять додаткову небезпеку для навігації.
Через недостатню глибину баржі та танкери на окремих ділянках використовують лише 30–40 % своєї вантажопідйомності. У липні Сербія отримала по Дунаю лише близько 25 % запланованих обсягів імпортного палива. Виробництво найбільшої сербської ГЕС «Джердап-1» скоротилося приблизно до третини від звичайного рівня.
У Румунії приплив води в Дунай знизився приблизно до 1,65 тис. кубометрів на секунду при середньому липневому показнику близько 4,75 тис. кубометрів. Низький рівень води призвів до зупинки обох енергоблоків АЕС «Чернаводе», яка використовує воду Дунаю для охолодження. В Угорщині обмеження торкнулися АЕС «Пакш».
На болгарсько-румунській ділянці судноплавство звузилося біля островів Белене, Вардим і Батин. Судна змушені чекати дозволу на прохід і скорочувати завантаження. Наприкінці липня на Дунаї також сів на мілину пасажирський теплохід, незважаючи на діючі обмеження щодо осадки.
Аналіз наслідків для десяти країн Дунаю
У Німеччині та Австрії низький стік у верхів’ях означає зменшення обсягу води, що надходить вниз за течією. Короткочасні зливи можуть спричиняти локальні підйоми рівня води, але для стійкого відновлення необхідні тривалі опади в усьому верхньому та середньому басейні.
Для Словаччини та Угорщини основні ризики пов’язані з обмеженням завантаження барж, скороченням річкового туризму, перебоями в постачанні палива та сировини, а також навантаженням на енергетичну інфраструктуру. У Будапешті рівень Дунаю опускався нижче попередніх мінімальних значень, а туристичні рейси на окремих напрямках було призупинено.
Хорватія та Сербія вже відчувають прямий вплив міління на перевезення палива, промислової сировини, сільськогосподарських вантажів та роботу портів. Додаткову небезпеку становлять піщані мілини та затонулі судна, що опинилися ближче до поверхні.
Для Болгарії та Румунії низький рівень води означає скорочення осадки суден, черги на вузьких ділянках, зупинку поромних переправ, зростання витрат на перевезення зерна та ризики для енергетики. Румунія є ключовою ланкою маршруту між українськими дунайськими портами та Констанцією, тому затримки поширюються на весь низодунайський коридор.
Молдова має короткий вихід до Дунаю через порт Джурджулешти. Він розташований на морській ділянці річки й має більшу глибину, ніж багато внутрішніх портів, тому безпосередньо менш вразливий до обміління середньої течії Дунаю. Однак молдавські вантажі залежать від стабільної роботи нижньої ділянки річки, румунських каналів та виходу до Чорного моря. Затримки та зростання фрахту на цьому напрямку можуть підвищити вартість імпорту та експорту країни.
Для України нижня течія Дунаю є особливо важливою через роботу портів Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ. Критично мала глибина вже обмежує нормальне завантаження барж і затримує виконання контрактів. Вартість перевезення з Рені та Ізмаїла до Констанци станом на 20 липня зросла приблизно до 28 доларів за тонну, а окремі судна втрачають 30–60 % вантажопідйомності.
Продовження спеки до 6 серпня посилить випаровування та збереже тиск на водний режим Дунаю. Навіть за умови локальних дощів поліпшення, найімовірніше, буде тимчасовим, оскільки дефіцит води формується у всьому басейні — від Німеччини та Австрії до Румунії, Молдови та України.
Для вантажовідправників найімовірнішими наслідками стануть подальше зменшення завантаження барж, використання більшої кількості суден для перевезення того самого обсягу, зростання фрахтових ставок, затримки поставок палива, зерна та промислової сировини, а також часткове перенаправлення вантажів на залізницю та автомобільний транспорт.
Істотне поліпшення ситуації можливе лише після тривалого періоду дощів в Альпах, Німеччині, Австрії, Словаччині та інших частинах басейну.
29 та 30 червня Румунія тимчасово обмежить рух вантажного транспорту масою понад 7,5 т на низці доріг через сильну спеку, повідомила Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Обмеження діятимуть у понеділок та вівторок з 12:00 до 20:00 на ділянках національних доріг, швидкісних доріг та автомагістралей у 35 повітах країни, включаючи Сучаву, де розташовані пункти пропуску на кордоні з Україною.
У зв’язку з цим на українсько-румунському кордоні можливі тимчасові обмеження для вантажного транспорту через пункти пропуску «Красноїльськ — Вікову де Сус» та «Порубне — Сірет». За попередньою інформацією, обмеження стосуватимуться вантажівок, у тому числі тих, що рухаються без вантажу.
Румунська сторона пояснює це рішення необхідністю захистити дорожнє покриття від пошкоджень в умовах екстремально високих температур. Під час сильної спеки рух важкого транспорту може деформувати асфальт, особливо в денні години максимального нагрівання.
Термін дії заборони може коригуватися залежно від погодних умов та рішень румунської влади. Перевізникам, які планують перетин кордону через Чернівецьку область, рекомендується заздалегідь враховувати можливі затримки та стежити за повідомленнями прикордонних і дорожніх служб.
У низці країн Південної та Західної Європи зафіксовано різке підвищення температур до майже 40 градусів, що призвело до масштабних попереджень, перебоїв у роботі транспорту та навантаження на інфраструктуру і екосистеми, повідомляє Reuters.
Іспанія, Франція та Італія стали найбільш ураженими країнами внаслідок хвилі спеки в Європі, де температура повітря наближається до 40 градусів. Екстремальні погодні умови призвели до оголошення підвищених рівнів небезпеки, перебоїв у роботі транспорту, зокрема залізничного, та зростання навантаження на інфраструктуру і рятувальні служби.
“Сплеск спеки 21 червня, у день літнього сонцестояння в Північній півкулі та зазвичай початку трьох найспекотніших місяців року, викликав занепокоєння щодо раннього та тривалого настання екстремальних умов”, – йдеться в повідомленні.
В Іспанії метеослужба AEMET оголосила червоні та помаранчеві попередження, прогнозуючи 39-40 градусів на більшій частині Піренейського півострова та Майорки. Очікується, що спека триватиме щонайменше до середини тижня.
У Франції через перегрів інфраструктури залізничний оператор SNCF скасував 71 міжміський поїзд. До моніторингу та аварійних робіт залучено 3500 працівників і ще 2000 співробітників.
“Сплеск температур спричинений масою гарячого повітря, що рухається на північ із Сахари, посиленого сильним антициклональним системним утворенням, відомим як “африканський антициклон”. Метеорологи зазначають, що ця система створює так званий “тепловий купол”, який утримує гаряче повітря над Західною та Центральною Європою і дозволяє температурам зростати день за днем”, – зазначається в повідомленні агентства.
У Німеччині, де температура сягала 38 градусів, фіксували грози та перебої під час масових заходів у Берліні.
Натомість у Бельгії центри дикої природи повідомляють про перевантаження через постраждалих тварин, переважно молодих птахів, яких за останні дні надійшло близько 150.
