Румунія може поставити за мету приєднатися до єврозони у 2032 році за умови стабілізації державних фінансів і виконання критеріїв валютного союзу, заявив виконувач обов’язків міністра інвестицій та європейських проєктів країни Драгош Післару.
Заява була оприлюднена в інтерв’ю румунському телеканалу TVR Info. При цьому 2032 рік наразі не є офіційно затвердженою датою переходу Румунії на євро, а розглядається Післару як можливий цільовий орієнтир.
За словами міністра, першочерговим завданням для країни має стати фіскально-бюджетна консолідація та приведення державних фінансів до стабільного стану до 2030 року.
“Мета полягає в тому, щоб до 2030 року навести лад у наших фінансах. Тому я бачу можливість узгодження кількох цілей: фіскально-бюджетної консолідації та прийняття на 2028-2034 роки узгодженого плану розвитку країни”, – заявив Післару.
Він також наголосив на необхідності політичної стабільності, яка дозволила б уряду послідовно виконувати такий план. Після досягнення необхідних макроекономічних показників Румунії необхідно буде пройти етап участі в європейському механізмі валютних курсів ERM II.
“Румунія могла б, скажімо, у 2030 плюс два, тому що два роки потрібно провести в передпокої. Це період моніторингу. 2032 рік міг би бути важливою ціллю для вступу до єврозони”, – зазначив міністр.
Наразі Румунія ще не відповідає ключовим критеріям для запровадження євро. Згідно з опублікованою у червні 2026 року доповіддю Європейського центрального банку про конвергенцію, країна не бере участі в ERM II. Для виконання валютного критерію держава повинна перебувати в цьому механізмі щонайменше два роки без значних коливань або девальвації валюти щодо євро.
Суттєвою проблемою залишається й інфляція. Середній показник гармонізованої інфляції в Румунії за 12 місяців станом на травень 2026 року становив 8,4%, тоді як референтний рівень для вступу до єврозони дорівнював 2,7%. Середня довгострокова процентна ставка становила 6,7% за максимально допустимого для відповідного критерію рівня 5,1%.
Крім того, Румунія продовжує процедуру скорочення надмірного бюджетного дефіциту. ЄС встановив для Бухареста траєкторію, яка має дозволити усунути надмірний дефіцит до 2030 року. Єврокомісія прогнозувала його скорочення до 6,2% ВВП у 2026 році та 5,8% у 2027 році. Державний борг, за прогнозом, навпаки, може зрости до 63,4% ВВП у 2027 році.
Таким чином, сценарій переходу на євро у 2032 році передбачає суттєве скорочення бюджетного дефіциту та інфляції, стабілізацію державного боргу, вступ до ERM II і щонайменше дворічне перебування в цьому механізмі перед остаточним приєднанням до єврозони.
13 серпня румунська державна компанія Nuclearelectrica розпочала контрольовану зупинку другого енергоблоку АЕС Чернаводе через тривале зниження рівня води в Дунаї, внаслідок чого єдина атомна електростанція країни тимчасово залишається без діючих реакторів.
Офіційне повідомлення Nuclearelectrica було надіслано Бухарестській фондовій біржі 13 серпня. Компанія зазначає, що рішення ухвалено через «значне й тривале зниження рівня води в Дунаї» з урахуванням прогнозів Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA).
Процедура контрольованого зниження потужності другого блоку розпочалася вранці. Директор АЕС Ромео Ур’ян раніше повідомив, що близько полудня потужність має знизитися до нуля, після чого блок буде відключено від національної енергосистеми.
Перший блок Чернаводе було зупинено з тієї ж причини 28 липня. Тоді компанія «Nuclearelectrica» також пояснила це рішення безпрецедентно низьким рівнем води в Дунаї внаслідок сильної посухи.
Кожен із двох діючих реакторів типу CANDU має потужність близько 706 МВт. Разом вони за нормальних умов роботи забезпечують приблизно 20 % виробництва електроенергії Румунії.
Ситуація з водним режимом залишається вкрай складною. За даними INHGA станом на ранок 13 серпня, витрата Дунаю при вході до Румунії в районі Базіаша становила всього 1 350 тис. куб. м на секунду.
Середньобагаторічний показник для серпня становить близько 3,9 тис. куб. м/с. Таким чином, нинішній стік відповідає лише приблизно 35% звичайного серпневого рівня.
Найважливіше полягає в тому, що офіційний гідрологічний прогноз поки що не передбачає помітного відновлення.
Це означає, що навіть стабілізація рівня Дунаю на нинішніх позначках поки що не дає достатніх підстав для швидкого повернення атомних блоків до експлуатації.
Перед зупинкою другого блоку влада Румунії вжила незвичайних інженерних заходів для спрямування більшої кількості води в бік Чернаводе.
На одній із ділянок було проведено контрольовані вибухові роботи на скельній перешкоді, поглиблювалося русло, а чотири завантажені камінням баржі було спеціально затоплено для часткового перенаправлення води з рукава Бала в основне русло Дунаю.
Ці заходи тимчасово дали результат. Після затоплення барж рівень у районі Чернаводе виявився приблизно на 8 см вищим за розрахункову траєкторію, що дозволило додатково утримувати другий реактор у роботі ще кілька днів.
Однак у довгостроковій перспективі компенсувати відсутність води інженерними роботами не вдалося.
Для відновлення Чернаводе важливі не стільки локальні опади безпосередньо біля станції, скільки дощі на великій території верхнього та середнього басейну Дунаю, насамперед у Німеччині, Австрії, Словаччині, Угорщині та далі вниз за течією.
Поточний десятиденний прогноз показує першу помітну зміну погоди у верхній частині басейну 18 серпня. У Відні 17 серпня прогнозуються грози, а 21 серпня — дощ. У Братиславі 17 серпня очікуються зливи, 18 серпня — локальні грози.
Однак далі вниз за течією ситуація менш сприятлива. Для Будапешта до 22 серпня істотних опадів поки що не прогнозується. У Белграді також очікується переважно суха та спекотна погода.
Безпосередньо в Чернаводі прогноз до 22 серпня практично повністю сухий, причому після 17 серпня температура знову може піднятися вище 30 градусів.
З поєднання гідрологічних та метеорологічних прогнозів випливає, що до 20 серпня істотного поліпшення очікувати не варто.
Оптимістичний сценарій — сильні опади пройдуть в Австрії та Словаччині 17–18 серпня, новий фронт настане близько 21 серпня, після чого рівень Дунаю почне помітно зростати. Тоді технічні передумови для підготовки запуску можуть з’явитися приблизно 23–26 серпня.
Базовий сценарій — опади виявляться помірними і лише зупинять подальше зниження рівня. Тоді перезапуск більш імовірний в останній тиждень серпня, приблизно 26–31 серпня.
Негативний сценарій — дощі будуть локальними, а спека в середній і нижній течії збережеться. Тоді обидва блоки можуть залишатися відключеними й на початку вересня.
Для компенсації втраченої генерації влада задіє кілька джерел.
Міністерство енергетики розраховує на зростання вітрової генерації: у найближчі дні середня потужність оцінюється приблизно в 525 МВт, а в окремі періоди може сягати 1,56 ГВт.
Крім того, до резерву введено вугільний енергоблок Rovinari 4 потужністю 330 МВт, а компанія Hidroelectrica має забезпечити щонайменше близько 300 МВт доступної додаткової потужності в межах наявних водних ресурсів. Також Румунія розпочала закупівлю електроенергії в України.
Загальна транскордонна пропускна здатність румунської енергосистеми для імпорту становить близько 4 ГВт. Влада розглядає, зокрема, постачання електроенергії з півдня Європи через Болгарію.
При цьому зупинка «Чернаводе» підвищує цінові ризики.
Як повідомляє «Сербський економіст», румунська компанія JT Grup Oil отримала дозвіл на будівництво нового терміналу для нафтопродуктів на Дунаї в районі порту Тишовиця-Дубова неподалік від Оршови в повіті Мехедінць, повідомила компанія у звіті, опублікованому на Бухарестській фондовій біржі.
Проєкт передбачає будівництво чотирьох наземних резервуарів для рідкого палива, а також інженерної та логістичної інфраструктури, необхідної для прийому, зберігання та перевалки нафтопродуктів.
JT Grup Oil розглядає новий об’єкт як частину більшої регіональної логістичної системи. Дунайський термінал планується інтегрувати з новим терміналом компанії в порту Констанца на Чорному морі.
За даними компанії, платформа, що створюється, має обслуговувати ринки Румунії, Угорщини, Сербії, Австрії та України, використовуючи одночасно можливості чорноморської логістики та міжнародного транспортного коридору по Дунаю.
Таким чином, паливо зможе надходити через Констанцу морем, після чого розподілятися по країнах Центральної та Південно-Східної Європи з використанням річкового, залізничного та автомобільного транспорту.
Для Сербії новий об’єкт є особливо цікавим через його розташування на Дунаї відносно недалеко від сербського кордону. Додаткові потужності зі зберігання та перевалки нафтопродуктів можуть розширити можливості поставок палива на сербський ринок і підвищити роль Дунаю в регіональній енергетичній логістиці.
Для України проєкт також створює додатковий маршрут імпорту нафтопродуктів через Румунію. Після 2022 року румунські порти, насамперед Констанца, суттєво збільшили своє значення для української торгівлі та поставок палива.
Паралельно JT Grup Oil завершує інший великий інфраструктурний проєкт — JT Terminal у порту Констанца.
Термінал уже пройшов технологічні випробування, а початок його комерційної експлуатації заплановано на жовтень 2026 року після завершення всіх необхідних процедур та отримання дозволів.
Стратегія JT Grup Oil фактично передбачає створення логістичної осі Констанца — Дунай — Центральна Європа.
Чорноморський термінал має забезпечити прийом імпортованих нафтопродуктів морським транспортом, тоді як новий об’єкт поблизу Оршови дозволить наблизити запаси палива до ринків Сербії, Угорщини та Австрії й використовувати Дунай для подальшого транспортування.
«Розвиваючи термінал у Констанці та термінал у районі Оршови, компанія прагне створити інтегровану логістичну платформу, здатну ефективно обслуговувати ринки Центральної та Східної Європи», — йдеться у повідомленні JT Grup Oil, яке цитують румунські ЗМІ.
Проєкт набуває додаткового значення на тлі перебудови європейських маршрутів постачання нафтопродуктів та прагнення країн регіону диверсифікувати транспортну інфраструктуру.
JT Grup Oil працює на румунському ринку оптової торгівлі та дистрибуції палива. Акції компанії торгуються на ринку AeRO Бухарестської фондової біржі під тикером JTG.
Румунський оператор ГТС Transgaz підписав меморандум з американською компанією Argent LNG, який передбачає можливість інвестування у будівництво великого СПГ-терміналу в Луїзіані.
Потужність проєкту становитиме 25 млн тонн СПГ на рік, або приблизно 35 млрд куб. м газу. Перші поставки очікуються у 2030 році.
Одна з головних цілей — створити довгостроковий маршрут постачання американського газу через Румунію до Молдови та України, а далі — до Угорщини, Австрії, Чехії, Словаччини та Німеччини.
Проєкт має посилити так званий Вертикальний газовий коридор, який поступово стає одним із ключових маршрутів постачання неросійського газу до Центральної та Східної Європи.
Коридор об’єднує газотранспортні системи Греції, Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини, України та Молдови. Через нього можна транспортувати як азербайджанський газ, так і СПГ із США, що надходить через термінали Ревітус та Александруполіс у Греції.
Для Балкан проект важливий тим, що регіон отримує ще одне велике джерело газу та додаткову конкуренцію між маршрутами поставок. Чим більше американського та іншого неросійського СПГ надходитиме через Грецію та Румунію, тим сильніше змінюватиметься газова інфраструктура всієї Південно-Східної Європи.
Молдова вже випробувала цей маршрут: американський СПГ було доставлено через Грецію, а потім закачано в українські підземні сховища.
Transgaz також контролює 75% молдавського оператора ГТС Westmoldtransgaz.
Влада Румунії планує контрольовано затопити чотири баржі, завантажені камінням, у рукаві Бала на Дунаї, щоб перенаправити більше води до атомної електростанції «Чернаводе» та уникнути зупинки її єдиного діючого енергоблоку.
Операцію планується розпочати 5 серпня після 14:00. Баржі мають утворити тимчасову підводну дамбу та спрямувати частину потоку з рукава Бала до Старого Дунаю, звідки вода надходить до системи охолодження АЕС. Влада розраховує підняти рівень води біля станції на 10–12 см.
Наразі на «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший із двох реакторів було зупинено минулого тижня через критично низький рівень Дунаю. За звичайних умов два блоки станції забезпечують близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії.
Перед затопленням барж румунські військові провели керований підрив частини підводної скелі Пиржоая, яка ускладнювала перерозподіл потоку. Після втручання зниження рівня води біля станції тимчасово припинилося. Раніше Дунай у цьому районі мілішав приблизно на 2–3 см на добу.
Станом на ранок 5 серпня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1,45 тис. куб. м на секунду. До 7 серпня показник може знизитися до 1,4 тис. куб. м на секунду, що майже втричі менше середньої багаторічної норми для серпня, яка становить 3,9 тис. куб. м.
Ще 1 серпня представники Національної адміністрації «Води Румунії» попереджали, що без екстрених заходів другий енергоблок зможе працювати на граничних параметрах лише чотири-п’ять днів. Якщо рівень води опуститься нижче технологічних порогів, реактор буде зупинено в контрольованому режимі відповідно до процедур безпеки.
Одночасно на ділянці Старий Дунай — рукав Бала тривають днопоглиблювальні роботи. Фахівці мають видалити частину уламків, що утворилися після вибуху, та закріпити затоплені баржі, оскільки течія може змістити їх і знизити ефективність тимчасової дамби.
Румунія оголосила режим енергетичної готовності на серпень. Через зниження виробництва на АЕС та інших електростанціях країна збільшила імпорт електроенергії та закликала підприємства, державні установи та населення скорочувати споживання в години пікового навантаження.
Критично низький рівень Дунаю створює проблеми не лише для Румунії. Угорська АЕС «Пакш» також різко скоротила виробництво: три з чотирьох турбін було зупинено, а та, що залишилася, працювала лише на невеликій частині потужності.
АЭС, Дунай, ЕНЕРГЕТИКА, Посуха, РУМУНІЯ
Румунська компанія Nuclearelectrica планує за рахунок імпортованої з України електроенергії покривати дефіцит, спричинений зупинкою першого енергоблоку АЕС «Чернавода», і, відповідно, зменшувати вплив цього дефіциту на румунський ринок електроенергії, повідомила компанія у Facebook у понеділок.
«Nuclearelectrica закуповує електроенергію в Україні; ця закупівля здійснюється за підтримки Energocom, постачальника електроенергії з Республіки Молдова», – зазначили в Nuclearelectrica.
За інформацією компанії, енергетична ситуація в Румунії ускладнилася через сильну посуху та зниження рівня води в річках, зокрема в Дунаї. Перший енергоблок АЕС «Чернавода» було планово зупинено тиждень тому.
Крім того, як повідомив раніше прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, внаслідок рекордно низького рівня води в Дунаї Угорщина буде змушена повністю зупинити єдину АЕС країни – «Пакш», вперше за 44 роки існування станції. Відключення, за його словами, може тривати кілька тижнів.
АЕС «Пакш» виробляє майже половину всієї електроенергії Угорщини – її зупинка може призвести до серйозного дефіциту потужностей.
Як повідомлялося, у період з 20 по 26 липня основним напрямком експорту української електроенергії традиційно залишалася Угорщина, куди було поставлено 22,5 тис. МВт·год (40% загального експорту).
До Молдови було експортовано 19,6 тис. МВт·год (34,8%), до Румунії – 11,1 тис. МВт·год (19,7%).
Загалом Україна з 6 по 26 липня три тижні поспіль зберігала статус нетто-експортера електроенергії, зокрема з 20 по 26 липня обсяг поставок української електроенергії за кордон перевищив імпорт на 70%.
