Чехія та Молдова мають найвищий баланс позитивного і негативного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Центральної та Східної Європи — 56,2 та 48,2 відсоткового пункту відповідно. Водночас баланс ставлення до Польщі у серпні 2026 року став від’ємним, тоді як оцінки Словаччини та Угорщини помітно покращилися порівняно з попередніми хвилями. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найвищу частку позитивних оцінок у цій групі отримала Чехія — 61,3%. Нейтрально до неї ставляться 32,1% респондентів, негативно — 5,1%, ще 1,6% не змогли визначитися. Баланс позитивного та негативного ставлення становить 56,2 в.п. проти 64,4 в.п. у березні 2026 року та 58,7 в.п. у серпні 2025-го.
До Молдови позитивно ставляться 55,4% опитаних, нейтрально — 35,6%, негативно — 7,2%. Баланс становить 48,2 в.п., що нижче березневих 54,7 в.п., але вище показника серпня минулого року — 46,6 в.п.
Щодо Румунії позитивне ставлення висловили 45,2% респондентів, нейтральне — 42,3%, негативне — 9,8%. Баланс скоротився до 35,4 в.п. з 41,7 в.п. у березні. У Болгарії частка позитивних оцінок становить 42,7%, нейтральних — 47,6%, негативних — 7,4%, а баланс — 35,3 в.п. проти 51,5 в.п. у березні.
На відміну від більшості країн групи, ставлення до Словаччини продемонструвало помітне покращення. Позитивно її оцінюють 40,7% респондентів, негативно — 12,1%, нейтрально — 44,4%. Баланс зріс до 28,6 в.п. з 16,1 в.п. у березні 2026 року та лише 1,6 в.п. у серпні 2025-го.
Найбільш різка негативна динаміка зафіксована щодо Польщі. Позитивно до неї ставляться 34,6% українців, негативно — 37%, нейтрально — 25,4%. У результаті баланс становить мінус 2,4 в.п., тоді як у березні 2026 року він становив плюс 41,7 в.п., а у серпні 2025-го — плюс 44 в.п. Погіршення ставлення до Польщі було одним із найбільш помітних зрушень третьої хвилі дослідження.
Угорщина залишається в негативній зоні: позитивне ставлення висловили 22,9% респондентів, негативне — 35,6%, нейтральне — 37,4%. Водночас її баланс покращився до мінус 12,7 в.п. порівняно з мінус 33,6 в.п. у березні та мінус 39,7 в.п. у серпні 2025 року.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив, що громадське сприйняття держав необхідно аналізувати паралельно з фактичними економічними зв’язками України.
«Тому нам дуже важливо проаналізувати наших головних партнерів. Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії, присутність тут фондів, посольств, команд, дипломатів у гуманітарній сфері, в науці. Також потрібно використовувати нашу соціологію для того, щоб робити висновки й цементувати наші відносини, насамперед торговельні», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на практичне значення результатів дослідження для економічної та дипломатичної політики.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ, щоб розвивати двосторонні стосунки та покращувати баланс. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. За даними організаторів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025-го та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, БОЛГАРИЯ, Позній, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, СЛОВАЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, Східна Європа, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, Центральна Європа, ЧЕХИЯ
На кордоні України та Румунії в четвер, 8 жовтня, запрацював новий пункт пропуску “Біла Церква – Сігету-Мармацієй”, повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
“Перший новий автомобільний перехід між нашими країнами на Закарпатті за майже 20 років”, – наголосив Калашник в повідомленні в телеграм-каналі.
Він підкреслив, що для регіону це третій автомобільний пункт пропуску з Румунією. Додатковий маршрут для людей і бізнесу, можливість перерозподілити транспортні потоки та зменшити навантаження на діючі переходи.
“Особливе значення він має для жителів Солотвинської громади, де розташована Біла Церква. Тут живе велика спільнота етнічних румунів, багато родин мають рідних по інший бік кордону. Новий перехід полегшить ці поїздки – до батьків, дітей, близьких. Саме такі щоденні потреби людей мають визначати, як ми розвиваємо інфраструктуру”, – вказав міністр.
Наразі пункт пропуску зможе оформлювати до 400 легкових автомобілів на добу. Для його запуску з українського боку збудували під’їзну дорогу та встановили модульну інфраструктуру для прикордонного і митного контролю. Румунські партнери побудували пункт пропуску та новий міст через Тису.
“Відкриваємо рух на тимчасовій інфраструктурі, щоб люди могли користуватися переходом уже зараз. Це перша черга проєкту. Далі плануємо будівництво повноцінного комплексу для пропуску вантажівок та автобусів. Після завершення робіт він додатково зможе оформлювати до 360 вантажних автомобілів і 50 автобусів щодоби”, – резюмував Калашник.
Національне антикорупційне управління Румунії (DNA) 5 жовтня провело масштабну операцію в рамках розслідування можливої корупції серед співробітників прикордонної поліції та митниці на румунсько-українському кордоні.
Як повідомляє «Голос Карпат», правоохоронці провели 96 обшуків одразу в шести румунських повітах — Сату-Маре, Біхор, Селаж, Марамуреш, Клуж і Муреш.
У центрі розслідування — співробітники прикордонної поліції та митної служби, які працювали, зокрема, у пункті пропуску Халмеу, що забезпечує автомобільне сполучення між Румунією та Україною. З українського боку йому відповідає пункт пропуску «Дяково» у Закарпатській області.
За даними DNA, розслідування стосується можливих корупційних злочинів, скоєних у 2025–2026 роках. Слідчі перевіряють інформацію про те, що окремі прикордонники та митники могли отримувати грошові кошти у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків.
Обшуки проводилися як у приватних будинках, так і в приміщеннях двох державних установ. До операції були залучені співробітники антикорупційного управління, поліції та жандармерії. Слідчі дії відбувалися, зокрема, безпосередньо на території пункту пропуску Халмеу та в підрозділі прикордонної поліції.
Румунські ЗМІ з посиланням на джерела, обізнані з ходом розслідування, повідомляли, що можлива корупційна схема могла бути пов’язана з отриманням грошей за відсутність належної перевірки транспортних засобів та вантажів, що перетинали кордон. Мова могла йти як про вантажні перевезення, так і про переміщення людей.
Водночас на момент оприлюднення офіційного повідомлення DNA ці деталі в повному обсязі не були підтверджені. Антикорупційне управління також не називало точну кількість підозрюваних і можливі суми неправомірної вигоди.
Особливе значення розслідування має для Закарпатської області, оскільки слідчі дії проводилися також у повіті Марамуреш, що безпосередньо межує з Україною.
Керівництво Територіальної інспекції прикордонної поліції Сігету-Мармацієві заявило про готовність співпрацювати зі слідством і наголосило, що в разі підтвердження порушень до співробітників будуть застосовані передбачені законодавством заходи.
Пункт пропуску Халмеу є одним із автомобільних переходів на румунсько-українському кордоні й використовується для руху пасажирського та вантажного транспорту між двома країнами.
Понад 2 млн споживачів уже отримують нові пропозиції від постачальників на опалювальний сезон 2026–2027 років. Заявлена вартість газу становить близько 34 бані за кВт·год — це приблизно на 20% більше, ніж у попередньому сезоні.
Опалювальний період триватиме з 1 листопада 2026 року до 31 березня 2027-го. Водночас кінцева сума в платіжках залежатиме не лише від встановленого тарифного порога, а й від фактичної вартості газу, закупленого постачальниками для запасів та додаткових поставок узимку.
На європейському ринку ціна газу наразі тримається на високому рівні. Через це енергетики попереджають про ризик значного подорожчання опалення, особливо для великих будинків та підприємств із високим споживанням.
Подорожчання газу також може позначитися на цінах товарів і послуг, оскільки бізнес закладатиме вищі витрати на опалення та енергію у свої бюджети.
Міжнародний фестиваль світлового мистецтва Spotlight відбудеться в Бухаресті з 9 по 11 жовтня 2026 року, зібравши художників та арт-студії з семи країн. Ювілейний, десятий фестиваль перетворить центральну вулицю Calea Victoriei на масштабну галерею світлового та цифрового мистецтва.
Участь у Spotlight 2026 візьмуть 16 художників із Румунії, Швейцарії, Франції, Австралії, Італії, Австрії та Великої Британії. Вони представлять 19 проєктів, зокрема інтерактивні світлові інсталяції, new media art, імерсивні проєкти та масштабний відеомэппінг.
Темою десятого Spotlight стане Playground. За задумом організаторів, центр міста має перетворитися на простір для експериментів, де відвідувачі взаємодіють зі світлом, архітектурою та новими технологіями, а звичні будівлі та громадські простори набувають зовсім іншого візуального вигляду.
Центральним майданчиком традиційно стане Calea Victoriei. У 2026 році маршрут розширили — він пролягатиме від Radisson Blu Hotel до перетину Calea Victoriei зі Splaiul Independenței. Окремі події відбудуться також у ARCUB — Hanul Gabroveni, Mega Mall та Promenada Mall. Загальна площа фестивального простору на Calea Victoriei перевищить 7 тис. кв. м.
Однією з головних частин програми стануть шість масштабних шоу з відеомэппінгу. Проекції з’являться на фасадах Театру «Одеон», Палацу телефонів, готелю Novotel, Національного військового кола, Corinthia Grand Hotel du Boulevard Bucharest та Національного музею мистецтв Румунії.
Ще 13 імерсивних інсталяцій розмістять уздовж Calea Victoriei. Деякі з них реагуватимуть на рух відвідувачів, поєднуючи фізичний простір міста з цифровими зображеннями та світловими ефектами.
Масштаб фестивалю можна оцінити й за технічними параметрами. Для Spotlight знадобиться понад 300 тонн обладнання, 11 проекційних конструкцій і веж, 20 лазерних відеопроекторів та понад 200 джерел світла. Для організації світлових об’єктів також використовуються кілометри кабельних та оптоволоконних ліній.
Spotlight проводиться в Бухаресті з 2015 року і став першим фестивалем світлового мистецтва такого формату в Румунії. За даними організаторів, щорічно захід приваблює понад 300 тис. відвідувачів. Фестиваль організовує мерія Бухареста через міський культурний центр ARCUB.
У ювілейний рік Бухарест також прийме щорічну зустріч International Light Festivals Organisation (ILO). 10 жовтня в ARCUB — Hanul Gabroveni зберуться керівники та представники міжнародних фестивалів світла, художники та фахівці галузі. Паралельно 10–11 жовтня відбудуться Spotlight Talks під темою «Light, Art & the City», де, серед іншого, обговорюватимуть застосування штучного інтелекту у світлових інсталяціях.
Фестиваль відкриється 9 жовтня о 21:00 і триватиме до 23:00. 10 та 11 жовтня інсталяції можна буде побачити з 19:00 до 23:00. Вхід на Spotlight 2026 безкоштовний.
Бухарест, Spotlight, фестиваль, мистецтво, Румунія
Міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment» («Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції») відбудеться 22-23 жовтня 2026 року у виставковому центрі ROMEXPO в Бухаресті (Румунія).
Організаторами форуму виступають New Strategy Center та Торгово-промислова палата Румунії. Очікується, що захід об’єднає представників державних інституцій України, Румунії та інших країн, міжнародних фінансових організацій, бізнесу, інвесторів, місцевої влади та експертного середовища.
Згідно з попередньою програмою, форум триватиме два дні. Основними напрямами дискусій стануть інфраструктура та транспортна сполученість, безпека й оборона, механізми фінансування та можливості для бізнесу, енергетика, сільське господарство і сталий розвиток, відновлення українських регіонів і транскордонне співробітництво, а також людський капітал.
Відкриття форуму заплановано на ранок 22 жовтня. З вітальними словами мають виступити генеральний директор New Strategy Center Джордже Скутару та президент Торгово-промислової палати Румунії Міхай Дарабан.
Однією з перших пленарних дискусій стане панель «Бізнес-мости для економічного відновлення: стратегічна роль торгово-промислових палат». Серед заявлених учасників – президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, керівники торгово-промислових палат Румунії, Польщі, Італії та Молдови, а також колишній посол США в Румунії Адріан Цукерман.
Окремий блок програми буде присвячений стратегічному транспортному та інвестиційному коридору Румунія-Україна-Молдова. Участь у дискусії, зокрема, запланована для представників українського уряду, Верховної Ради, UkraineInvest та румунської влади. Паралельно обговорюватимуться міжнародні механізми фінансування відбудови за участю представників KfW, польського BGK та інших фінансових інституцій.
Значна частина форуму матиме практичну інвестиційну спрямованість. Окремі сесії передбачені для презентації можливостей Київської, Закарпатської, Івано-Франківської, Вінницької, Чернівецької, Одеської та Херсонської областей. У ширшій концепції форуму також заявлена участь Миколаївської області.
У перший день також планується обговорення ролі бізнес-об’єднань у мобілізації капіталу для відбудови, продовольчої безпеки та аграрного потенціалу України, розвитку дунайського логістичного хабу, залучення приватного капіталу до реконструкції, безпеки Чорного моря, безпілотних систем, відновлення житла та міст, енергетичної трансформації України і повернення людського капіталу.
Серед заявлених учасників фінансової панелі – представники Європейського інвестиційного банку, Japan Bank for International Cooperation, Romanian Commercial Bank (BCR), польського BGK та румунського Investment and Development Bank.
Другий день, 23 жовтня, розпочнеться пленарною дискусією щодо припинення російської агресії проти України, міжнародного тиску, переговорів і гарантій безпеки. У програмі також передбачені панелі щодо українського досвіду використання безпілотних систем, реінтеграції ветеранів, відновлення енергосистеми, ролі
Дунаю як стратегічного транспортного коридору та розвитку сполучення між Польщею, Україною і Румунією.
Окремі дискусії стосуватимуться санкцій і післявоєнних репарацій, енергетичної співпраці у Чорноморському регіоні, участі румунських компаній у відбудові України, спільного виробництва продукції подвійного призначення та використання програм ЄС для розвитку транскордонного співробітництва.
Згідно з програмою, на форумі буде забезпечений синхронний переклад українською, англійською та румунською мовами.
Організатори наголошують, що оприлюднена станом на вересень програма є попередньою, тому склад учасників, назви панелей та час їх проведення можуть змінюватися.
Для участі у форумі передбачена попередня реєстрація. Контактна особа з українського боку – Катерина Дадіверіна, тел. +40 721 616 747, e-mail: ecaterina.dadiverina@newstrategycenter.ro.
З питань партнерства, спонсорських пакетів і виставкових стендів можна звертатися до New Strategy Center: Ана-Марія Шаер, тел. +40 753 103 310, e-mail: ana.schaer@newstrategycenter.ro.
Детальна інформація та актуальна програма форуму доступні на офіційному сайті Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment.
Інформаційним партнером форуму «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investment» традиційно виступає агентство «Інтерфакс-Україна» та Open4Business.
