Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що не пропонуватиме кандидатуру нового прем’єр-міністра без заздалегідь узгодженої парламентської більшості, після того як уряд Іліє Боложана було відправлено у відставку через вотум недовіри.
За даними Digi24, Дан має намір запросити парламентські партії на консультації у четвер або наступного понеділка. Він підкреслив, що не хоче «експериментів» із призначенням прем’єра, який потім не зможе зібрати більшість у парламенті.
Президент також не виключив варіант технократичного уряду, який міг би очолити безпартійний експерт. При цьому, за його словами, варіантів, здатних забезпечити стійку більшість, «відносно мало», оскільки позиції партій після падіння кабінету Боложана залишаються жорсткими.
Політична криза в Румунії почалася після того, як парламент 5 травня підтримав вотум недовіри уряду Боложана. За відставку кабінету проголосував 281 депутат, що значно перевищує необхідний мінімум у 233 голоси. Вотум був підтриманий Соціал-демократичною партією та правим націоналістичним Альянсом за об’єднання румунів.
Після голосування Націонал-ліберальна партія Боложана заявила про перехід в опозицію та відмову від нової коаліції з соціал-демократами. Це різко звужує простір для швидкого формування уряду, оскільки без PSD або частини її голосів зібрати стійку більшість буде складно.
Серед обговорюваних сценаріїв — повернення Боложана на посаду прем’єра, формування технократичного кабінету, нова угода між проєвропейськими партіями або більш складна конфігурація за участю PSD. Лідер UDMR Келемен Хунор заявив, що варіант з технократичним прем’єром може бути прийнятним, якщо міністри залишаться політичними призначенцями партій, які забезпечать більшість.
Для Румунії затягування кризи несе економічні ризики. Країні необхідно продовжувати бюджетну консолідацію та виконувати умови для отримання коштів ЄС, тоді як тимчасовий уряд має обмежені повноваження. Боложан раніше попереджав, що відсутність повноцінного кабінету може ускладнити доступ до європейського фінансування.
Румунія залишається однією з ключових країн східного флангу ЄС і НАТО, а також важливим логістичним партнером України на Дунаї та Чорному морі.
Парламент Румунія підтримав вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложан, що призвело до падіння проєвропейського кабінету та відкрило новий етап політичної невизначеності в одній із ключових країн східного флангу ЄС і НАТО.
За вотум недовіри проголосував 281 депутат при необхідному мінімумі у 233 голоси. Проти виступили лише чотири парламентарі. Такий результат став одним із наймасштабніших вотумів недовіри в історії румунського парламентаризму.
Політична криза загострилася після виходу з уряду представників Соціал-демократичної партії (PSD). Після цього соціал-демократи разом із правими та ультраправими силами ініціювали розгляд вотуму недовіри на спільному засіданні Палати депутатів і Сенату. Одразу після оголошення результатів голосування Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядової резиденції.
Однією з причин кризи стали розбіжності навколо заходів бюджетної економії. Кабінет Боложана проводив курс на скорочення дефіциту, підвищення податків і урізання витрат, що викликало опір із боку соціал-демократів. Після виходу PSD з коаліції уряд фактично втратив стійку більшість.
Боложан залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду, однак його повноваження будуть обмежені. Президент Румунії Нікушор Дан має розпочати консультації з партіями для пошуку нової формули кабінету. Серед можливих сценаріїв — відновлення проєвропейської коаліції в зміненому складі, призначення технократичного прем’єра або формування нового уряду меншості.
Політична ситуація ускладнюється тим, що румунський парламент залишається вкрай фрагментованим. За підсумками парламентських виборів 1 грудня 2024 року жодна партія не отримала більшості ні в Палаті депутатів, ні в Сенаті.
У Палаті депутатів найбільшою силою стала Соціал-демократична партія (PSD), яка отримала 86 місць. Далі йдуть правий націоналістичний Альянс за об’єднання румунів (AUR) — 63 місця, Націонал-ліберальна партія (PNL) — 49 місць, ліберальний «Союз порятунку Румунії» (USR) — 40 місць, ультраправа S.O.S. Romania — 28 місць, Партія молодих людей (POT) — 24 місця, Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) — 22 місця. Ще 19 місць займають представники національних меншин.
У Сенаті після виборів PSD отримала 36 місць, AUR — 28, PNL — 22, USR — 19, S.O.S. Romania — 12, UDMR — 10, POT — 7 місць.
З політичної точки зору парламент зараз умовно поділяється на три блоки. Перший — помірковані проєвропейські партії: PSD, PNL, USR, UDMR і представники національних меншин. Теоретично вони можуть сформувати нову більшість, але мають серйозні розбіжності щодо бюджету, податків і соціальної політики. Другий блок — націоналістичний та євроскептичний фланг, насамперед AUR, S.O.S. Romania і POT. Третій — ситуативні групи та окремі депутати, чия роль зростає під час вузьких голосувань.
Криза в Бухарест має не лише внутрішнє, а й регіональне значення. Румунія залишається однією з найважливіших країн для логістики України, експорту через Дунай і Чорне море, розміщення інфраструктури НАТО та підтримання безпеки на східному фланзі Європи. Будь-яка затяжна політична невизначеність може ускладнити ухвалення бюджетних, оборонних та інфраструктурних рішень.
Економічний блок ризиків також суттєвий. Політична нестабільність посилює побоювання щодо суверенних рейтингів Румунії, доступу до коштів ЄС і стійкості національної валюти. Бухарест має виконати реформи та цілі зі зниження бюджетного дефіциту, щоб зберегти доступ до значних коштів із європейських фондів відновлення.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, падіння уряду Румунії створює для регіону три основні ризики: уповільнення бюджетної консолідації, зростання волатильності на фінансових ринках і послаблення політичної передбачуваності у питаннях підтримки України.
«Для України та всього регіону важливо, щоб політична криза в Румунії не перейшла в інституційний параліч. Румунія — не периферійний гравець, а один із ключових вузлів східноєвропейської безпеки, дунайської логістики та взаємодії з ЄС. Якщо новий уряд буде сформовано швидко і збереже проєвропейський курс, ефект буде обмеженим. Якщо ж криза затягнеться, це може позначитися на інфраструктурних проєктах, оборонній координації та інвестиційному кліматі в усьому регіоні», — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
За його словами, окреме значення має фактор ультраправих сил, які підтримали вотум недовіри.
«Сам по собі вотум недовіри не означає розвороту Румунії від ЄС або НАТО. Але він показує, що протест проти бюджетної економії та соціального тиску може бути використаний силами, які виступають за більш конфліктну та менш передбачувану зовнішню політику. Для сусідніх країн це сигнал: економічна втома населення стає фактором безпеки», — зазначив Уракін.
Experts Club вважає, що базовим сценарієм залишається спроба президента та поміркованих партій відновити керовану проєвропейську конфігурацію без участі ультраправих. Однак навіть у цьому випадку новий уряд буде змушений балансувати між вимогами ЄС щодо скорочення дефіциту, соціальним невдоволенням і необхідністю зберігати активну роль Румунії в регіональній безпеці.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок житла сусідньої Румунії на початку 2026 року зберігає зростання цін, хоча темпи вже виглядають більш помірними, ніж у період постпандемічного прискорення. За даними Eurostat, річне зростання цін на житло в Румунії наприкінці 2025 року становило близько 6,7%, що було вище середнього показника по ЄС.
Головним центром ринку залишається Бухарест, але високі ціни зберігаються і в найбільших регіональних містах. За даними Romania Insider, у лютому 2026 року два столичних райони вже випередили Клуж-Напоку за вартістю квадратного метра, а сам Клуж утримувався приблизно на рівні 3 300 євро за кв. м. Для Бухареста дослідницькі та ринкові огляди показують міський орієнтир 2 236 євро за кв. м у лютому 2026 року.
Щодо угод, початок 2026 року виглядав нерівномірно. У січні по країні було зареєстровано 24 598 угод з нерухомістю, що було нижче рівня січня 2025 року, а угоди з квартирами скоротилися на 25% по країні та на 22% у Бухаресті, за даними аналізу Storia на базі ANCPI. Уже в лютому ринок помітно пожвавився: кількість угод зросла до 44 427, а Бухарест знову став найбільшим ринком житла в країні.
Ключова тенденція початку 2026 року — ринок залишається активним, але покупці стали обережнішими. CBRE в огляді на 2026 рік зазначає, що румунські покупці домінували в структурі угод наприкінці 2025 року і забезпечили близько 31% загального інвестиційного обсягу за рік, тоді як більш загальні огляди ринку описують попит як «обережно позитивний»: покупці зберігають активність, але довше приймають рішення і зосереджені на правильно оцінених об’єктах у хороших локаціях.
З точки зору цінової логіки, ринок вже не можна назвати дешевим навіть за регіональними мірками. Colliers наприкінці 2025 року вказував, що в найбільших містах Румунії ціни за шість років зросли на 60-90%, а в Клужі — приблизно на 100%, при цьому в Бухаресті кількість дозволів на будівництво за три роки скоротилася на 45%, що додатково обмежує пропозицію.
Для покупців та інвесторів важливий і ще один нюанс: румунський ринок стає більш вимогливим до структури угоди та фінансування. За оцінкою Legal 500, сектор у 2026 році входить у більш «дисципліновану» фазу, де на рішення сильніше впливають вартість кредиту, регуляторне середовище та якість документації. OECD також очікує для Румунії у 2026 році лише помірне прискорення економічного зростання після слабкого 2025 року, а це означає, що ринок житла буде все сильніше залежати від доходів домогосподарств та доступності іпотеки, а не лише від інерції зростання.
Що стосується іноземців, то у відкритих джерелах не вдалося знайти свіжу офіційну статистику саме щодо покупців житла за національностями на початку 2026 року. Тому коректніше розділяти ринок іноземної присутності та ринок іноземних покупців. За даними OECD, у 2024 році в Румунії 52 тис. нових іммігрантів отримали дозвіл на проживання строком понад 12 місяців, а найбільші групи іммігрантів у країні у 2024–2025 роках були пов’язані з Україною, Італією, Іспанією, Молдовою та Туреччиною. Це не тотожно покупцям житла, але показує, які іноземні групи зараз найбільш помітні в країні і потенційно формують частину попиту на оренду та купівлю нерухомості.
Окремо помітне зростання трудової міграції з Азії. OECD вказує, що серед нових приїжджих у 2023-2025 роках найбільшими групами були громадяни Непалу, Шрі-Ланки та Туреччини, а румунський ринок праці в останні роки активно залучає також працівників з Індії та Бангладеш. Для ринку житла це важливо насамперед у сегменті оренди, гуртожитків та бюджетного житла у великих містах, а не в преміальному сегменті купівлі квартир.
У Румунії підтвердилася інформація про спільні дії Соціал-демократичної партії (PSD) та ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) проти уряду Іліє Боложана. Після заяв про початок технічної підготовки 27 квітня партії вже 28 квітня подали до парламенту спільну резолюцію про недовіру кабінету.
Reuters і AP повідомляють, що вотум спрямований на повалення проєвропейського уряду прем’єра Іліє Боложана після виходу PSD з коаліції, що позбавило кабінет парламентської більшості.
Керівництво парламенту визначило, що документ буде зачитано 29 квітня, тоді як обговорення і голосування мають відбутися 5 травня. Повідомлялося також, що під текстом зібрано 251 підпис, тоді як для ухвалення резолюції потрібні 233 голоси.
Політичне значення цього кроку виходить далеко за межі парламентської процедури. Падіння уряду Боложана може спричинити затяжну політичну нестабільність, поставити під тиск кредитний рейтинг Румунії, підвищити вартість державних запозичень і ускладнити доступ до понад 10 млрд євро європейських коштів, які Бухарест має встигнути освоїти в межах строків програми відновлення ЄС.
При цьому PSD, хоча і діє разом з AUR для повалення уряду, не заявляла про готовність формувати з ультраправими спільний кабінет. І AP, і Reuters підкреслюють, що соціал-демократи радше намагаються переформатувати владу на вигідніших для себе умовах, а не створити повноцінний союз із AUR.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” з початку поточного року відвантажив 28 тис. тонн прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, у квітні виповнюється чотири місяці відтоді, як трубний завод Metinvest Tubular IAȘI став частиною групи. За цей час підприємство впевнено інтегрується у виробничі та управлінські процеси компанії, нарощуючи обсяги та зміцнюючи взаємодію з іншими активами.
При цьому відзначається, що важливу роль у цьому процесі відіграє “Запоріжсталь”: сьогодні комбінат повністю забезпечує потреби румунського заводу в гарячекатаному рулоні.
“З початку 2026 року запорізькі металурги вже відвантажили до Ясс понад 28 тисяч тонн прокату конструкційних марок сталі. Ця продукція є основою для виготовлення круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам та застосовуються у будівництві, енергетиці й геотермальній інженерії”, – констатується в пресрелізі.
І уточнюється, що синергія підприємств групи “Метінвест” дозволяє не лише зміцнювати позиції на європейському ринку, а й забезпечувати стабільне завантаження українських виробничих потужностей.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Уряд Румунії затвердив надзвичайну постанову, якою оголосив кризову ситуацію на ринку нафти та нафтопродуктів на період з 1 квітня по 30 червня 2026 року та запровадив пакет заходів щодо захисту економіки та населення. Ключовий захід стосується контролю ціноутворення через обмеження комерційних націнок. Максимальна сукупна націнка по ланцюжку для бензину, дизеля та частини сировини для їх виробництва обмежується 50%, а за перевищення лімітів передбачені санкції у розмірі від 0,5% до 1% річного обороту компанії.
Румунська влада пояснює, що кризовий режим вводиться на тлі зростання світових цін на нафту, збільшення страхових і логістичних ризиків, а також високої імпортної залежності країни.
Станом на 27 березня в Бухаресті ціни на паливо становили:
бензин: 9,19–9,23 лея за літр (близько 1,85–1,86 євро);
дизельне паливо: 10,26–10,36 лея за літр (близько 2,06–2,08 євро).
Економіст Адріан Негреску попередив, що за умови збереження зовнішнього тиску ціни на преміальний дизель можуть зрости до 12–13 леїв за літр (близько 2,4–2,6 євро).
