Як повідомляє «Сербський економіст», уряд Угорщини планує до 2035 року виділити 3,55 трлн форинтів, або близько 9,8 млрд євро, на модернізацію національної залізничної мережі.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр транспорту й інвестицій Давид Вітезі презентували програму 22 липня на станції Ракошпалота-Уйпешт у Будапешті. Влада називає її одним із найбільших залізничних проєктів в історії країни.
Програма розрахована на кілька циклів. Її основними завданнями стануть підвищення надійності перевезень, скорочення часу в дорозі, реконструкція колій і станцій, оновлення рухомого складу та розвиток міжнародних залізничних маршрутів.
Влада має намір забезпечити конкурентоспроможне залізничне сполучення з усіма адміністративними центрами Угорщини, модернізувати регіональні лінії та розширити приміські перевезення навколо Будапешта та великих міст. Окремими напрямками стануть розвиток вантажних перевезень, створення залізничного сполучення з аеропортом Будапешта та інтеграція державних і міських транспортних систем.
На реалізацію програми передбачається спрямувати 1,1 трлн форинтів із фондів згуртування ЄС та 700 млрд форинтів із європейського фонду відновлення RRF. Ще 400 млрд форинтів планується залучити у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку, аналогічну суму — через концесійні проєкти. Близько 950 млрд форинтів становитимуть зобов’язання за проєктами наступного бюджетного циклу ЄС на 2028–2034 роки.
Уряд планує придбати щонайменше 35 нових поїздів InterCity та 42 приміські електропоїзди, а також розпочати реконструкцію десяти найбільш завантажених вокзалів країни. Середній вік поїздів MÁV та приміських поїздів HÉV зараз становить близько 43 років, а на 42% залізничної мережі діють суттєві обмеження швидкості.
На основних напрямках влада розраховує довести середню швидкість руху до 100 км/год. Окремі ділянки планується підготувати для руху поїздів зі швидкістю 160–200 км/год.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-червня поточного року збільшила обсяг виробництва на 6,6% – із 6,77 тис. тонн до 7,22 тис. тонн;
Згідно з пресрелізом у понеділок, експорт у грошовому вираженні збільшився майже на 15% – із 2,56 млрд грн до 2,94 млрд грн; обсяг сплачених податків зріс майже на 11% і становив 361,5 млн грн.
“Перша половина року стала для нас черговим складним періодом, який випробовував усю команду. Передусім – через безпекову ситуацію в Нікополі, де зосереджене наше основне виробництво. Вона залишається стабільно складною, і поки що немає підстав очікувати суттєвого покращення найближчим часом”, – зазначив головний виконавчий директор компанії Юрій Атанасов.
За його словами, у червні ЄС, який є одним із ключових ринків, ухвалив рішення суттєво обмежити можливості для експорту української сталевої продукції. Зокрема, ЄС встановив квоту на українські безшовні нержавіючі труби обсягом 6 524 тонни, хоча торік Україна експортувала 11 306 тонн. Фактично одним регуляторним рішенням для нас закрили майже половину європейського ринку. Наслідки цього рішення можуть бути надзвичайно болісними як для компанії, так і для української економіки, констатував СЕО.
І додав, що нові торговельні обмеження можуть помітно вплинути на виробничі показники “Сентравісу” у другому півріччі. Ринок безшовних нержавіючих труб досить консервативний, а пошук і залучення нових клієнтів в інших регіонах потребують часу. Одним із наслідків нових торговельних обмежень стало рішення компанії законсервувати з 1 вересня виробничий майданчик в Ужгороді, орієнтований значною мірою на замовників із ЄС.
Водночас компанія планує й надалі диверсифікувати географію поставок завдяки активнішій роботі на ринках США, Латинської Америки та Близького Сходу, де працюють офіси продажу “Сентравісу”.
Як повідомлялось, “Сентравіс” у I кв-2026 збільшив виробництво труб на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го. Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн. Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Тарас Качка працюватиме представником України при Європейському Союзі в Брюсселі та одночасно виконуватиме функції торгового представника України.
«Очікуємо рішення ще щодо чотирьох кластерів. Вважаю, що Тарас зможе найефективніше реалізувати це в представництві України в ЄС – у Брюсселі. З огляду також на високу ефективність і досвід Тараса в торговельній політиці, він поєднуватиме цю роботу з Євросоюзом із функцією торгового представника України в рамках наших двосторонніх торговельних угод із ключовими партнерами», – написав Зеленський у Telegram-каналі в п’ятницю.
Країни Європейського Союзу в першому півріччі 2026 року імпортували рекордний обсяг скрапленого природного газу з російського проєкту «Ямал СПГ», незважаючи на поступове введення заборони на постачання російського газу, повідомила газета Financial Times з посиланням на дані аналітичної компанії Kpler та екологічної організації Urgewald.
За даними видання, у січні–червні європейські країни отримали близько 9,9 млн тонн СПГ з «Ямал СПГ», що приблизно на 18% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Це стало максимальним піврічним показником з моменту початку експорту з проєкту у 2017 році.
Дещо відмінні оперативні дані наводить Reuters: згідно з інформацією Kpler, поставки до ЄС склали 9,97 млн тонн і зросли на 16%. Різниця між показниками може бути пов’язана з оновленням інформації про рух танкерів та дати фактичного розвантаження партій. Загалом обидва джерела підтверджують імпорт на рівні близько 10 млн тонн і встановлення нового рекорду.
Загалом у першому півріччі з «Ямал СПГ» було відправлено 140 танкерних партій. З них 136, або понад 97%, прибули до портів ЄС. Китай за той самий період отримав лише чотири партії. Таким чином, європейський ринок фактично поглинув майже весь експорт найбільшого російського арктичного СПГ-проєкту.
Орієнтовна вартість поставлених до ЄС партій оцінюється в 5,96 млрд євро, або близько 6,82 млрд доларів. Основними пунктами призначення стали термінали у Франції, Бельгії та Іспанії.
Зростання імпорту відбулося на тлі підготовки європейських компаній до остаточного припинення поставок російського газу. За оцінкою Агентства ЄС зі співпраці енергетичних регуляторів ACER, у січні–травні 2026 року імпорт російського СПГ збільшився на 11% у річному вимірі, а поставки російського трубопровідного газу — на 7%. Серед причин агентство називає дострокове отримання частини контрактних обсягів перед введенням нових обмежень.
При цьому говорити, що весь російський СПГ уже заборонено закуповувати в ЄС, поки що некоректно. З 25 квітня 2026 року заборона поширюється на імпорт за короткостроковими контрактами, укладеними до 17 червня 2025 року. Поставки за раніше укладеними довгостроковими контрактами можуть тривати до 1 січня 2027 року. Після цієї дати має набрати чинності повна заборона на імпорт російського СПГ.
Тому значна частина поставок «Ямал СПГ» у першому півріччі могла здійснюватися на підставі чинних довгострокових контрактів і формально не порушувала європейських обмежень.
Дані про зростання частки російського газу в імпорті ЄС з 12% до 14% також потребують уточнення. За інформацією Єврокомісії та Ради ЄС, загалом за 2025 рік на російський СПГ та трубопровідний газ припадало близько 12 % європейського імпорту газу. ACER оцінювало частку Росії в зимовому сезоні 2025–2026 років приблизно в 14 %. Ці показники стосуються різних періодів, тому їх не можна безпосередньо трактувати як остаточне річне зростання частки на два процентні пункти.
Збільшенню поставок також сприяло чинне обмеження на перевалку російського СПГ у європейських портах для подальшої відправки до третіх країн. У результаті більша частина газу, що надходить на термінали ЄС, залишається на європейському ринку, а не перевантажується на інші судна для транспортування до Азії.
Рекордні закупівлі демонструють суперечність між політикою ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв та необхідністю забезпечувати стабільні поставки газу в умовах напруженого світового ринку. Водночас вони показують залежність самого проєкту «Ямал СПГ» від європейської портової, судноплавної та фінансової інфраструктури: за умов обмеженого доступу до азіатських маршрутів Росія поки що не змогла перенаправити значну частину арктичного СПГ до Китаю.
Проєкт «Ямал СПГ» розташований на півострові Ямал у російській Арктиці та контролюється російською компанією «Новатек». Їй належить 50,1% проєкту, французькій TotalEnergies та китайській CNPC — по 20%, Фонду Шовкового шляху — 9,9%. Виробнича потужність проєкту становить близько 17,4 млн тонн СПГ на рік.
ЄС остаточно затвердив поетапну відмову від російського природного газу 26 січня 2026 року. Повна заборона на російський СПГ має набути чинності з 1 січня 2027 року, а на трубопровідний газ — восени 2027 року. У разі серйозної загрози енергопостачанню Єврокомісія зможе тимчасово призупинити окремі обмеження на строк до чотирьох тижнів.
Першоджерело Financial Times
ЕНЕРГЕТИКА, ЄС, РОСІЯ, СПГ, Ямал СПГ