Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський Союз (ЄС) розширюють програму підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) і більших компаній в Україні, що дозволить залучити 2 млрд євро нового фінансування через банки-партнери ЄБРР завдяки 315 млн євро додаткової підтримки ЄС, повідомила фінансова установа на своєму сайті.
Додаткова підтримка ЄС реалізується через програму Ukraine Investment Framework (UIF) і включає 200 млн євро гарантій, 105 млн євро грантів та 10 млн євро технічної допомоги.
Як зазначається в прес-релізі, новий пакет має забезпечити кредитування щонайменше 3 тис. ММСП та збереження близько 180 тис. робочих місць.
Кошти надаватимуться через фінансові установи-партнери ЄБРР в Україні. За оцінкою банку, розширення програми має підтримати доступ бізнесу до фінансування в умовах війни, зокрема на тлі зростання вартості кредитних ресурсів, порушення логістики та потреби компаній у заміні або модернізації пошкодженого обладнання.
Українські компанії зможуть отримувати інвестиційні стимули у вигляді грантів ЄС для покриття від 10% до 30% вартості критично важливих капітальних інвестицій, насамперед у високоефективні та «зелені» технології.
Не менше 50% таких грантових стимулів буде спрямовано на пріоритетні категорії ММСП: підприємства з пошкодженими або знищеними в результаті війни активами, бізнес у прифронтових зонах, компанії ветеранів, підприємства, що підтримують реінтеграцію внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю, мікрокомпанії, стартапи, малі фермерські господарства, а також бізнес під керівництвом жінок та молоді.
Програма також передбачає підтримку відновлення активності на страховому ринку України, зокрема, розробку рішень для страхування військових ризиків. У рамках пілотного проєкту планується надання страхових субсидій ММСП.
Частина розширеної підтримки буде реалізовуватися в рамках механізму «Підвищення безпеки підприємств» (Enterprise Security Enhancement, ESE), який ЄБРР впроваджує на пілотній основі спільно з фінансовими установами-партнерами в Україні. Він дозволяє банкам зменшувати боргове навантаження для позичальників, активи яких постраждали від війни.
Для реалізації цього механізму передбачається використання 200 млн євро гарантій покриття перших втрат, наданих ЄС у рамках нового етапу програми. Таке покриття кредитного ризику, пов’язаного з втратою активів через війну, має підтримати кредитування капітальних інвестицій та безперервність економічної діяльності.
Підтримка є продовженням першого етапу Програми відновлення фінансової інклюзії, який підтвердив значний попит українського бізнесу на фінансування через банки-партнери.
Як повідомлялося, у травні ЄБРР запустив в Україні пілотний донорський механізм ESE для часткового списання боргу бізнесу за інвестиційними кредитами у разі пошкодження профінансованих активів внаслідок бойових дій: з ПриватБанком – обсягом 6,8 млн євро, з Райффайзен Банком – 1,2 млн євро.
ЄБРР у 2025 році виділив Україні рекордні 2,9 млрд євро фінансування, у тому числі 1,2 млрд євро через партнерські фінансові установи, а також 504 млн євро за програмами розподілу портфельного ризику, що забезпечило нове кредитування на суму до 1,6 млрд євро.
Євросоюз посилює правила перевірки прямих іноземних інвестицій. Рада ЄС затвердила оновлений регламент, який посилить контроль над угодами у стратегічних секторах — енергетиці, транспорті, штучному інтелекті, цифровій інфраструктурі, критичній сировині та товарах подвійного призначення.
Нові правила замінять механізм, що діє з 2020 року. Головна зміна — усі країни ЄС повинні мати власні системи перевірки інвестицій, а підхід до таких угод стане більш єдиним на рівні всього союзу.
Для України це особливо важливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та майбутнього післявоєнного відновлення. Країна потребує масштабного іноземного капіталу для енергетики, інфраструктури, промисловості, логістики, оборонних технологій, ІТ та видобутку сировини. Саме ці напрямки тепер перебуватимуть під більш пильною увагою Брюсселя.
На практиці це означає, що Україні доведеться поступово наближати своє регулювання до європейських стандартів перевірки інвесторів. Це може стосуватися великих угод за участю капіталу з третіх країн, особливо якщо йдеться про стратегічні активи, критичну інфраструктуру або технології подвійного призначення.
Для українського бізнесу нові правила також важливі при виході на ринок ЄС. Придбання активів, створення спільних підприємств або інвестиції в чутливі галузі в країнах Євросоюзу можуть проходити більш детальну перевірку.
З іншого боку, для України це може стати перевагою. Якщо Київ вибудує прозору систему контролю за іноземними інвестиціями, це підвищить довіру з боку ЄС та великих міжнародних інвесторів.
Для України головний висновок простий: у відновленні країни важливим буде не лише обсяг іноземного капіталу, а й його походження, прозорість та відповідність стандартам економічної безпеки ЄС.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейський Союз (ЄС) запускають програму “Відновлення українських МСП”, що має забезпечити близько EUR135 млн фінансування та консультаційної підтримки для малих і середніх підприємств, більших компаній і стартапів в Україні, повідомила фінустанова на сайті.
Підтримка ЄС у межах програми реалізується через Ukraine Investment Framework (UIF) і становить EUR46 млн, зокрема, EUR41 млн гарантій і близько EUR5 млн технічної допомоги.
Згідно із повідомленням, програма передбачає фінансування щонайменше 15 інвестиційних проєктів українських компаній, а також консультаційну підтримку для не більш ніж 34 стартапів.
Перший компонент програми реалізовуватиметься через програму розподілу ризиків ЄБРР (Risk Sharing Framework, RSF) спільно з банками-партнерами. Гарантії ЄС використовуватимуться для покриття ризиків перших втрат ЄБРР і банків-партнерів на паритетній основі.
За оцінкою банку, це дасть змогу розширити доступ українських компаній до довгострокового фінансування, зокрема, для відновлення та нарощування виробничих активів і потужностей.
Другий компонент передбачає розширення програми ЄБРР Star Venture в Україні, спрямованої на підтримку стартапів із високим потенціалом та розвиток інноваційної екосистеми.
У межах цього напряму консультаційну підтримку отримають окремі стартапи, акселератори та венчурні компанії. Фінансування має допомогти компаніям на ранніх етапах розвитку покривати операційні витрати, витрати на розвиток ринку та підвищити їхню готовність до залучення комерційних інвестицій.
ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. З початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року банк виділив Україні майже EUR10 млрд.
Чоловіки мобілізаційного віку з України, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, не повинні втратити свій статус у рамках чинного режиму. Можливі обмеження, які обговорюються в ЄС, можуть стосуватися насамперед нових заявників, якщо механізм тимчасового захисту буде продовжено або змінено після березня 2027 року.
Обговорення розпочалося після публікацій європейських ЗМІ про те, що частина країн ЄС розглядає можливість обмежити доступ до продовженого тимчасового захисту для українських чоловіків призовного або мобілізаційного віку. Йдеться не про негайне позбавлення статусу тих, хто вже перебуває в ЄС, а про можливі параметри майбутнього режиму після завершення нинішнього періоду дії тимчасового захисту.
Чинний тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 4 березня 2027 року. Цей механізм було вперше активовано в березні 2022 року, і він дозволяє українцям жити, працювати, отримувати доступ до освіти, медицини та соціальної підтримки в країнах ЄС без проходження стандартної процедури надання притулку.
Єврокомісія раніше наголошувала, що поточні правила тимчасового захисту застосовуються до всіх українців, які мають право на цей статус, без окремого винятку для чоловіків мобілізаційного віку. Можливі зміни мають обговорюватися країнами-членами ЄС і потребуватимуть окремого політичного та правового рішення.
За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 млн осіб з України.
Німеччина залишалася найбільшою країною розміщення — близько 1,275 млн осіб, або 29,4% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС. На другому місці була Польща — 961,4 тис. осіб, або 22,2%, на третьому — Чехія — 379,8 тис., або 8,8%.
Структура українців під тимчасовим захистом залишається переважно жіночо-дитячою. За даними Eurostat, дорослі жінки становили 43,3% усіх отримувачів тимчасового захисту, неповнолітні — 30,1%, дорослі чоловіки — 26,6%.
В абсолютних цифрах це означає, що в ЄС під тимчасовим захистом перебували приблизно 1,87 млн дорослих жінок, близько 1,30 млн дітей і приблизно 1,15 млн дорослих чоловіків.
За приблизною оцінкою можна говорити про діапазон близько 0,9–1,1 млн українських чоловіків працездатного та потенційно мобілізаційного віку, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС. Це орієнтовна оцінка, а не офіційна статистика щодо військовозобов’язаних.
Обговорення можливих обмежень пов’язане з двома паралельними процесами. З одного боку, ЄС шукає довгострокову модель для мільйонів українців, які перебувають під тимчасовим захистом уже понад чотири роки. З іншого — Україна відчуває гостру потребу в людських ресурсах для оборони та відновлення економіки.
При цьому будь-які зміни в ЄС будуть юридично чутливими. Обмеження доступу до захисту за статтю, віком або мобілізаційним статусом може викликати дискусії про дискримінацію, права людини, національні повноваження держав та узгодження політики ЄС з Україною.
Таким чином, чинний статус українців у ЄС зберігається щонайменше до березня 2027 року. Питання про те, чи будуть нові обмеження для чоловіків мобілізаційного віку після цієї дати, поки що перебуває на стадії обговорення і не є прийнятим рішенням.
Президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо синхронізації санкцій із рішеннями Європейського Союзу, повідомляє пресслужба глави держави.
“Синхронізація санкцій Євросоюзу в рамках 20-го пакету охоплює 120 осіб та організацій і вводить економічні санкції, спрямовані на ключові сектори російської економіки. Частина з них вже перебуває під санкціями України. Сьогоднішнє рішення стосується ще 16 громадян Росії та 31 компанії з Росії, Білорусі, ОАЕ, Киргизстану, Казахстану, Узбекистану та тимчасово окупованої території України», – йдеться в повідомленні.
Так, серед фізичних осіб – керівники російських стратегічних підприємств, бюджетних установ, підрозділів російської армії та суб’єкти, які служать Росії на наших тимчасово окупованих територіях.
Також до списку увійшли підприємства російського ВПК, виробники РЕБ, програмного забезпечення та компонентів для дронів, компанії з видобутку нафти, газу та золота. Зокрема, обмеження застосовано до російського виробника аерокосмічної продукції та компонентів для дронів ТОВ
«Атлант Аеро», а також до російського виробника систем зв’язку та компонентів для БПЛА і ракет ТОВ «Ірз-зв’язок».
Введено санкції щодо компаній з ОАЕ, які продають верстати та обладнання для лабораторій, хімічну продукцію та запасні частини для комерційних літаків, а також щодо експортера нафти в Білорусі.
Україна застосувала обмежувальні заходи і до трьох росіян: прокурорки Людмили Баландіної, причетної до системних репресій та порушень прав людини проти осіб, які підтримували Україну або критикували російську владу; судді Дмитру Гордєєву, також причетному до репресій, який виносив політично мотивовані рішення проти опозиціонерів та правозахисників; російській редакторці та пропагандистці Марії Сіттель, яка системно поширювала дезінформацію.
Також санкційні обмеження застосовано до 19 громадян Ірану, 7 громадян Судану та 11 іранських компаній, які працюють у рамках іранських програм з виробництва балістичних ракет і дронів.
«Ми продовжуємо синхронізувати санкційні режими з ЄС та партнерами. Очікуємо подальшого посилення тиску на Росію та всіх, хто допомагає їй підтримувати агресію. Вже завершуємо спільну роботу над проектами наступних санкційних рішень ЄС та держав-партнерів, зокрема 21-го пакету санкцій», – зазначив радник – уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія готує нові правила для домашніх виробників ракії та інших міцних алкогольних напоїв у рамках адаптації законодавства до вимог ЄС. Навіть невеликі виробники, які виготовляють напій лише для власного споживання, будуть зобов’язані зареєструватися в Митній службі та задекларувати перегінне обладнання.
Норми містяться в проекті нового закону. Закон має почати застосовуватися після вступу Чорногорії до Європейського Союзу.
Згідно з проектом, фізична особа зможе виробляти до 50 літрів міцного алкогольного напою з фруктів на рік на домогосподарство без сплати акцизу. Однак такий напій можна буде використовувати лише для власного споживання, членів сім’ї та гостей. Продаж домашньої ракії в цьому режимі буде заборонено.
Виробник, який планує випускати понад 50 літрів на рік або продавати напій, повинен буде зареєструватися вже як мала дистилерія та сплачувати акциз. Для міцних алкогольних напоїв зберігається ставка 1 250 євро за гектолітр чистого алкоголю. Це відповідає 12,5 євро за літр чистого спирту, а для ракії міцністю близько 50% — приблизно 6,25 євро за літр готового напою.
Проект також передбачає статус малої дистилерії. Така дистилерія зможе виробляти до 1 500 літрів чистого алкоголю на рік, що еквівалентно приблизно 3 000 літрів ракії міцністю 50%. Для таких виробників застосовуватиметься пільгова ставка — 50% від стандартного акцизу на міцні алкогольні напої.
Нові правила суттєво посилюють контроль за домашнім виробництвом. Малий виробник повинен буде подати заяву до територіального підрозділу Митної служби за місцем проживання не пізніше ніж за вісім днів до початку виробництва. У заяві потрібно буде вказати об’єм перегінного апарату та місце виробництва.
Якщо виробник перевищить ліміт 50 літрів без повідомлення митниці або почне продавати напій без реєстрації та акцизного обліку, вся вироблена партія вважатиметься незаконною. У цьому випадку митний орган зможе нарахувати акциз на весь обсяг, а не тільки на перевищення ліміту.
За порушення передбачено кілька видів санкцій. По-перше, грошові штрафи за відсутність реєстрації, неподання повідомлення, перевищення дозволеного обсягу та продаж без акцизного оформлення. Опубліковані матеріали не наводять точну шкалу штрафів у євро, але вказують, що новий закон окремо закріплює такі санкції.
По-друге, порушнику можуть нарахувати несплачений акциз на весь обсяг виробленого алкоголю. Також передбачається нарахування відсотків на суму несплаченого акцизу.
По-третє, Митна служба зможе вилучити незаконно вироблений алкоголь і прийняти рішення про його продаж або знищення. Цей захід застосовуватиметься у випадках, коли виробництво визнано незаконним через перевищення ліміту, відсутність повідомлення або продаж без реєстрації.
По-четверте, митниця зможе опечатати або конфіскувати обладнання для виробництва міцних алкогольних напоїв. Такий захід передбачений, якщо перегінний апарат не зареєстрований або використовується для виробництва понад дозволений обсяг та продажу без акцизного обліку.
Для Чорногорії ця тема має не лише податкове, а й соціальне значення. Домашнє виробництво ракії є поширеною традицією в сільських районах країни та на Балканах загалом. Тому нові правила можуть викликати невдоволення частини домогосподарств, які звикли виробляти напій для особистого споживання без складної реєстрації.
Влада, у свою чергу, розраховує зробити ринок більш прозорим, обмежити нелегальний продаж міцного алкоголю та привести акцизну систему до європейських норм.
https://t.me/relocationrs/2919
