Україна у липні 2025-лютому 2026 року зберегла за собою позицію провідного постачальника соняшникової олії до Європейського Союзу і забезпечила майже 92% загального обсягу імпорту цієї продукції країнами блоку, повідомило спеціалізоване видання OFI Magazine з посиланням на дані Європейської Комісії.
Згідно зі звітом німецького Союзу сприяння розвитку рослин і білків (UFOP), за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) країни ЄС-27 імпортували загалом трохи менше ніж 1,04 млн тонн соняшникової олії. Попри лідерство, загальний показник імпорту знизився порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 1,28 млн тонн.
За оцінкою UFOP, річний урожай соняшнику в Україні скоротився з 13 млн тонн у 2024 році до 10,5 млн тонн у 2025 році, оскільки зменшення врожаю призвело до скорочення обсягів переробки та обмежило експорт соняшникової олії.
Дослідники Agrarmarkt Informations-Gesellschaft також відзначили суттєвий тиск атак Росії на інфраструктуру та портові споруди, які ускладнили логістику олії.
Ринкові спостерігачі у свою чергу відзначили стабілізацію експортних потоків соняшникової олії попри безпекові ризики.
Друге та третє місця серед постачальників посіли Молдова (5% ринку) та Сербія (менше 2%). При цьому Молдова продемонструвала зростання поставок, тоді як Сербія суттєво відстає від рівня попереднього року.
Виробник засобів пасивного вогнезахисту в Україні “Ковлар Груп” вивчає європейський ринок, але фокусується на створенні продуктів для вітчизняного, зазначив директор ТОВ “Ковлар Груп” Костянтин Калафат в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми активно вивчаємо європейський ринок і працюємо над гармонізацією технічної документації та процедур оцінки відповідності. Щодо експорту – це виклик, адже європейський ринок таких нішевих продуктів як наші, вже сформований, споживач у питаннях безпеки віддає перевагу більш сталим рішенням, тому край важко знайти свого замовника”, – повідомив він.
За його словами, основною перешкодою для швидкого виходу на ринки ЄС наразі є складність сертифікаційних процедур в умовах війни – іноземні аудитори та технічні експерти не завжди мають можливість приїхати в Україну для проведення необхідного аудиту та технічної інспекції. Проте стратегічно вихід на європейські ринки залишається у планах компанії.
При цьому продукція “Ковлар Груп” – конкурентна за якісними показниками та вартістю. “Вогнезахист – це високотехнологічна і наукомістка галузь, де вирішальними є підтверджені характеристики. За останні 10 років вимоги до тонкошарових вогнезахисних покриттів зросли через необхідність забезпечити стійкість металевих конструкцій під час пожежі вдвічі – з 90 до 180 хвилин, і ми намагаємося не відставати від цього тренду. За окремими параметрами – ефективністю системи, оптимальною товщиною шару, стабільністю результатів – деякі наші рішення не поступаються, а інколи й перевершують європейські аналоги”, – підкреслив Калафат.
Наразі пріоритетом компанії є внутрішній ринок, особливо враховуючи зростання попиту на українські матеріали у зв’язку з масштабними програмами відновлення та відбудови.
“У цьому контексті наша перевага перед імпортом очевидна: це коротка логістика, оперативність постачання, можливість швидко реагувати на зміни проєктних рішень, миттєво надавати технічні консультації та виїжджати на об’єкти. У воєнний та післявоєнний період швидкість прийняття інженерних рішень і стабільність постачання часто є критично важливими. Маємо надію, що із завершенням воєнних ризиків якість втілених проєктів стане додатковим аргументом ефективної реалізації потенціалу експорту українських систем пасивного вогнезахисту”, – каже він.
ТОВ “Ковлар Груп” заснована 2015 року у Києві та є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року 91 млн 370,5 тис грн, що вдвічі більше ніж за 2023 рік, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 разів більше ніж за 2023 рік. За перший квартал 2025 року дохід компанії 13,5 млн грн, чистий дохід 1 млн 983 тис грн.
Тимчасовий захист в Європейському Союзі поки отримують українці незалежно від статі та віку, і такий порядок поки продовжено до 27 березня 2027 року, повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, коментуючи дискусію в країнах-членах про надання захисту українським чоловікам призовного віку.
«Наскільки я пам’ятаю правила надання тимчасового захисту, вони не роблять ніякої різниці між жінками, дітьми та чоловіками призовного віку», – сказав Ламмерт на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю.
На запитання, чи варто приймати в ЄС українських чоловіків призовного віку під час війни в Україні і чи дійсно на європейському рівні відбувається дискусія про їх тимчасовий захист, враховуючи те, що відповідне питання підняло уряд Люксембургу і українські влади, представник Єврокомісії відповів: “Я не знаю про дискусію в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС і на рівні держав-членів до 27 березня наступного року. Чинні правила залишаються в силі, і це все, що я можу сказати на даний момент”.
Угорщина вирішила блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, поки не відновиться транзит нафти до Угорщини трубопроводом «Дружба», заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
У соцмережі X у п’ятницю ввечері він знову звинуватив Україну в нібито шантажі Угорщини у вигляді зупинки транзиту нафти в координації з Брюсселем і угорською опозицією, щоб створити перебої з поставками в Угорщині і підвищити ціни на паливо перед виборами.
На думку Сійярто, Україна порушує Угоду про асоціацію з ЄС.
Як повідомлялося з посиланням на «Укртранснафту», в результаті цілеспрямованої російської атаки 27 січня було завдано значної шкоди технологічному та допоміжному обладнанню нафтопроводу «Дружба».
«В даний час на різних етапах тривають роботи з дефектації, стабілізації технічного стану системи та усунення наслідків ворожого удару. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться із залученням профільних технічних підрозділів і спеціалізованого обладнання», – йшлося в офіційному коментарі компанії на запит агентства «Інтерфакс-Україна» 19 лютого.
Угорщина і Словаччина з 18 лютого припинили постачання дизельного палива в Україну до відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба».
Єврокомісія, у свою чергу, скликала на 25 лютого нараду координаційної групи з нафти у зв’язку з припиненням поставок до Угорщини та Словаччини через пошкодження Росією нафтопроводу «Дружба».
Експорт м’яса птиці з України в січні 2026 року становив 38,1 тис. тонн, що на 6,1% більше порівняно з груднем 2025 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України “.
В галузевому об`єднанні уточнили, що в грошовому вимірі експорт за вказаний період скоротився на 2,1% – до $85,4 млн.
“Зростання фізичних обсягів експорту на тлі зменшення загального виторгу є наслідком зниження експортної вартості продукції через падіння світових цін на м’ясо птиці”, – зазначили в Союзі птахівників.
Основними покупцями української продукції у січні стали Нідерланди (21,9%), Велика Британія (11,8%), ОАЕ (9%) та Словаччина (8,2%). Частка країн ЄС у загальному обсязі експорту склала 37,3% (13,8 тис. тонн). Водночас у грошовому еквіваленті європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 48,7%.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна скоротила фізичні обсяги експорту м’яса птиці на 1,8% порівняно з 2024 роком – до 458,1 тис. тонн, проте валютна виручка від його реалізації зросла на 13,7%, сягнувши $1,15 млрд. Основними ринками збуту за підсумками були країни ЄС (зокрема Нідерланди та Словаччина), Саудівська Аравія та Велика Британія.
Українські сировари продовжують втрачати частку ринку через конкуренцію з імпортною продукцією з ЄС, попри тенденцію до скорочення обсягів зовнішніх закупівель, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
Згідно з повідомленням, виробники звертаються до держави з проханням про підтримку, зокрема через розширення програм кешбеку на вітчизняні сири та перегляд податкового навантаження. Проте експерти оцінюють шанси на суттєві зміни в податковій політиці або запровадження імпортних бар’єрів як низькі.
Більш ефективним кроком аналітики називають врегулювання взаємин із торговельними мережами для зниження значних ритейлерських націнок, що впливають на кінцеву вартість продукції.
За даними агентства, імпорт сирів зараз демонструє тенденцію до скорочення як у місячному, так і в річному вимірі, що пов’язано з підвищенням цін у Європі та валютними коливаннями. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель і надалі не зростатимуть.
“Попри складну ринкову кон’юнктуру, українські виробники не поспішають знижувати базові ціни. Ймовірно, вони побоюються, що торговельні мережі не відреагують належним чином на здешевлення або що в майбутньому буде складно повернутися до попереднього рівня цін. Водночас при закупівлі великих партій продукції покупці вже можуть розраховувати на суттєві знижки”, – резюмували в “Інфагро”.
