Україна пропонує Європейському Союзу збільшити існуючу квоту на безмитний експорт українського біоетанолу в розмірі 125 тис. тонн на рік, щоб врахувати той обсяг біоетанолу, який Україна імпортує з ЄС у складі автомобільного бензину, повідомив журналістам міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Ми підрахували, що близько 10 тисяч тонн біоетанолу на місяць Україна сьогодні імпортує у складі бензину… Ця пропозиція стосується періоду воєнного стану, поки склалася така ситуація, що умови безпеки не дозволяють Україні змішувати бензин із біокомпонентами, тому доводиться його імпортувати», – пояснив міністр.
Він нагадав, що вимога про обов’язковий вміст не менше 7% біоетанолу в автомобільних бензинах марок А-92 та А-95 почала діяти в Україні з 1 липня цього року, тоді як розмір квоти в 125 тис. тонн було встановлено ще минулого року, коли бензин імпортувався без вмісту біоетанолу.
Висоцький зазначив, що квота може бути гнучкою: якщо, наприклад, у якомусь місяці імпортовано бензину на 5 тис. тонн біоетанолу, значить, у нас додатково з’явилося 5 тис. тонн експортної квоти; якщо в якомусь місяці – на 15 тис. тонн, то й 15 тис. тонн.
За його словами, загалом за рік це може становити ще близько 120 тис. тонн біоетанолу.
На думку голови Мінагрополітики, ця ідея України, з великою ймовірністю, може бути сприйнята та реалізована європейськими партнерами.
Обіцянки Європейського Союзу щодо вступу України за стандартною процедурою не відповідають дійсності, заявив прем’єр-міністр Албанії Еді Рама в інтерв’ю німецькому виданню Welt am Sonntag.
«Те, що їй (Україні) обіцяють, – це брехня», – підкреслив Рама, додавши, що за звичайним регламентом розширення з дотриманням усіх існуючих критеріїв країну точно не приймуть до блоку, і «про це знають усі».
Водночас албанський прем’єр застеріг Брюссель від поступок у процедурі виключно з геополітичних міркувань. Натомість він запропонував надавати повноправне членство лише за результатами виконання конкретних завдань і досягнень (процес, орієнтований на результати).
Паралельно глава уряду Албанії закликав прискорити євроінтеграцію своєї країни. Албанія подала заявку на членство в ЄС ще у 2009 році й має статус країни-кандидата з 2014 року.
Європейський Союз не підтримав прохання України про дострокове надання додаткового фінансування у 2026 році та наголосив, що виділення коштів безпосередньо залежатиме від виконання Києвом узгоджених реформ, повідомляє видання Financial Times з посиланням на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.
Влітку Україна оцінила додаткові оборонні потреби приблизно в $27 млрд і звернулася до Єврокомісії з пропозицією достроково виділити частину коштів із дворічної програми кредитування Ukraine Support Loan на €90 млрд (€60 млрд передбачено на оборону, €30 млрд — на пряму бюджетну підтримку). Згідно з параметрами програми, до €45 млрд мають бути доступні Україні у 2026 році, а решта €45 млрд – у 2027-му.
За інформацією FT, єврокомісари дали зрозуміти, що доступ до фінансування можливий лише за умови виконання узгодженого переліку зобов’язань. Зокрема, йдеться про скасування пільг з ПДВ для дрібних міжнародних посилок, запровадження правил оподаткування цифрових платформ, а також належний фінансовий моніторинг політично значущих осіб (PEP), зміни в якому викликали занепокоєння в Брюсселі як відхилення від антикорупційного курсу. За оцінкою видання, виконання вимог відкриє Києву шлях до отримання близько 34 млрд євро підтримки ще у 2026 році.
Водночас у Єврокомісії наголосили, що відхилення запиту на достроковий аванс не означає згортання фінансової допомоги. 1 жовтня сторони заявили про узгодження джерел фінансування бюджетних та оборонних потреб до кінця 2026 року, констатувавши відсутність непокритого фінансового розриву на поточний рік.
Крім того, 2 жовтня Європейська комісія перерахувала Україні черговий транш у розмірі 2,9 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Загальний обсяг допомоги Києву з боку ЄС та країн-членів з початку повномасштабного вторгнення РФ досяг 227,4 млрд євро.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Хорватія претендує на майно вартістю понад 2,7 млрд доларів, що знаходиться в Чорногорії та залишилося після розпаду Югославії. І мова йде далеко не лише про відомий навчальний парусник «Jadran».
Про це заявив міністр закордонних та європейських справ Хорватії Гордан Грліч Радман під час візиту до Чорногорії. Загреб має документацію щодо майна, яке опинилося на території Чорногорії, було продане або передане іншим власникам після розпаду Югославії.
Серед нього міністр окремо згадав військові кораблі, підводні човни та військовий госпіталь.
«Jadran» став найвідомішою частиною суперечки. Навчальний вітрильник був побудований у 1930-х роках і використовувався військово-морськими силами Югославії. Зараз судно перебуває в Чорногорії, тоді як Хорватія наполягає на його поверненні.
Але майновий спір — лише частина значно ширшого переліку вимог Загреба до Подгориці.
Офіційне МЗС Хорватії перелічує серед невирішених питань:
– повернення «Jadran» та врегулювання інших майнових претензій;
– компенсації колишнім хорватським в’язням табору Моринь;
– пошук 14 осіб, які досі вважаються зниклими безвісти після війни 1990-х років;
– розслідування та переслідування військових злочинів;
– повернення майна хорватських сімей у Чорногорії та завершення затяжних судових процесів;
– збереження меморіальної дошки на місці колишнього табору Морінь;
– перейменування басейну в Которі, що носить ім’я Зорана Гопчевича;
– врегулювання морського кордону між двома країнами.
Ці питання набувають особливого значення через переговори про вступ Чорногорії до ЄС.
Хорватія вже використовує своє становище держави-члена ЄС для блокування закриття окремих переговорних розділів. У вересні довелося відкласти заплановану міжурядову конференцію після того, як Загреб відмовився погодити закриття кількох розділів.
Наразі Хорватія перешкоджає закриттю розділів, що стосуються транспортної політики, зовнішньої політики та безпеки, судової системи та основних прав, а також юстиції, свободи та безпеки.
Подгориця розраховує завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році. Однак ця дата не гарантована: для просування та остаточного вступу необхідна згода держав ЄС.
При цьому на сьогодні саме Хорватія є головним джерелом двосторонніх вимог до Чорногорії, що безпосередньо впливають на переговорний процес. Порівнянного офіційного пакету претензій з боку інших держав ЄС наразі немає.
Виходить досить цікава ситуація: чим ближче Чорногорія наближається до ЄС, тим більшого значення набувають давні суперечки, що залишилися ще з часів розпаду Югославії.
І майнові претензії Хорватії на суму понад 2,7 млрд доларів тепер стають не лише питанням відносин між Загребом і Подгорицею, а й потенційним чинником, здатним вплинути на терміни вступу Чорногорії до Євросоюзу.
Українські металоекспортери за перший квартал після введення ЄС квот на поставку металопродукції використали 100% квартальної гарантованої квоти на безмитну поставку до ЄС холоднокатаного плоского прокату з нелегованої та легованої сталі, профілів порожнистих та інших безшовних труб, йдеться у повідомлені на сайті асоціації “Укрметалургпром”.
Згідно з ним, в глобальних (остаточних) квотах, у яких Україна приймає участь, станом на 30 вересня 2026р вичерпано квоту з наступних категорій: листи з металевим покриттям (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), листи з металевим покриттям (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”), нелеговані та інші леговані прутки та легкі профілі сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”) та прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”).
Серед країн-конкурентів, гарантовану квоту станом на 30 вересня вичерпано по наступних категоріях: арматура – Туреччина, катанка з нелегованої та легованої сталі – Туреччина, профіль порожнистий – Туреччина, Македонія, труби безшовні з нержавіючої сталі – Індія, холоднокатані прутки та бруски з нелегованої та легованої сталі – Швейцарія та дріт нелегований – Туреччина.
Конкурентну квоту станом на 29 вересня 2026 р. вичерпано по наступних категоріях: гарячекатаний плоский прокат з нелегованої та легованої сталі, арматура, катанка з нелегованої та легованої сталі, профіль порожнистий, труби безшовні з нержавіючої сталі, інші безшовні труби та дріт нелегований.
Як повідомлялось, у разі вичерпання гарантованої та конкурентної квоти подальші поставки до ЄС обкладаються митом у 50%. “Укрметалургпром” критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася в Європу без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а наразі майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
ЄС, КВОТА, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Українські транспортні компанії можуть отримувати компенсацію у розмірі 10-15% інвестицій у модернізацію техніки та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, повідомив керівник робочої групи з питань відбудови України Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства Габріель Блан.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», відповідний механізм діє для компаній, які залучають кредитування в українських банках та інвестують кошти у технології, що відповідають нормам ЄС.
«У нас діє так званий механізм кешбеку: якщо компанія бере кредит в українському банку та інвестує в технології, що відповідають стандартам ЄС, ми можемо запропонувати повернення коштів у розмірі 10-15% від суми інвестицій», – зазначив Блан під час заходу «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
За його словами, наразі Україна повністю імплементувала менше 10% транспортних правил і стандартів ЄС, а частково – менше половини. Одними з ключових завдань залишаються гармонізація соціальних і ринкових норм у сфері автоперевезень, посилення контролю за дотриманням правил та розвиток органів інспектування і розслідування для залізничного та водного транспорту.
Серед інвестицій, які можуть знадобитися українським перевізникам для роботи за європейськими стандартами, Блан назвав встановлення інтелектуальних тахографів другого покоління, придбання автомобілів стандарту Euro 6 та виконання вимог щодо робочого часу водіїв. За його словами, для малих і середніх підприємств такі витрати можуть бути суттєвими, особливо в умовах війни.
Водночас Єврокомісія розглядає таку модернізацію як інвестицію у майбутній доступ українського бізнесу до транспортного ринку ЄС та його довгострокову конкурентоспроможність.
Підтримка транспортних компаній може надаватися як безпосередньо великим українським підприємствам, так і через банки. Наразі механізмами розподілу ризиків користуються десять найбільших українських банків, що дозволяє знижувати кредитні ризики, зокрема для малого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах та релокованих компаній.
Загальний портфель у межах механізму розподілу ризиків уже перевищує EUR6 млрд. У ЄС планують надалі масштабувати програми фінансування українських компаній, які інвестують у приведення своєї діяльності у відповідність до європейських стандартів.
