Франція та Італія виступили проти ініціативи Європейського Союзу щодо підготовки текстів торговельних угод виключно англійською мовою з метою прискорення переговорних процесів, посилаючись на конституційні обмеження та ризики для багатомовного характеру роботи інститутів ЄС, повідомляє Financial Times.
За даними видання, комісар ЄС з питань торгівлі Марош Шефчович запропонував готувати юридично-технічну «редакцію» нової торговельної угоди з Індонезією повністю англійською мовою з подальшим перекладом фінального тексту на всі 24 офіційні мови ЄС.
Зазвичай процес узгодження торговельних угод триває до двох років, оскільки всі зміни мають бути узгоджені та імплементовані всіма мовами ЄС. Запропонований підхід, за словами Шефчовича, має дозволити скоротити термін підготовки до одного року.
Він зазначає, що затримки в процесі укладення угод призводять до економічних втрат і відкладають отримання вигод від торговельних домовленостей.
Водночас Франція та Італія висловили заперечення, посилаючись на конституційні норми та принцип багатомовності. Французький чиновник заявив: «Це питання французької конституції. Франція не може бути пов’язана або взяти на себе зобов’язання за текстом, який не розроблений французькою мовою».
Однак, за даними джерел, серед держав-членів ЄС існує широка підтримка ідеї прискорення процедур укладення угод.
У Європейській комісії зазначають, що використання англійської мови на етапі юридико-технічного опрацювання є стандартною практикою міжнародних переговорів і не означає відмови від перекладу фінальних документів.
Як повідомляє Сербський Економіст, Європейська комісія вважає, що надання Сербією громадянства громадянам РФ створює потенційні ризики для безпеки ЄС, оскільки власники сербського паспорта мають право на безвізовий в’їзд до країн ЄС.
Представник Європейської комісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що це питання вже порушувалося у доповіді про розширення за 2025 рік. У ньому Єврокомісія рекомендувала Сербії продовжити узгодження з візовою політикою ЄС та забезпечити ретельнішу перевірку громадян третіх країн, особливо з держав, які можуть становити ризики для безпеки або нелегальної міграції.
При цьому масштаб сербської натуралізації росіян залишається незрівнянно нижчим, ніж у країнах ЄС. Згідно з Міграційним профілем Сербії, у 2024 році сербське громадянство отримали 191 колишній громадянин РФ. У 2023 році таких було 532, у 2022 році — 275.
Для порівняння, лише Німеччина у 2024 році надала громадянство 12 980 колишнім або чинним громадянам РФ. Це майже в 68 разів більше, ніж Сербія за той самий рік. Іспанія надала громадянство 2 588 росіянам, Фінляндія — близько 1,6 тис., Швейцарія — 815, Норвегія — 782, Велика Британія — понад 2,3 тис.
За даними Eurostat, у 2024 році громадянство країн ЄС отримали близько 31 тис. росіян.
Орієнтовні дані щодо надання громадянства росіянам у Європі у 2024 році:
ЄС загалом – близько 31 тис. осіб
Німеччина – 12 980
Іспанія – 2 588
Велика Британія – понад 2 300
Фінляндія – близько 1 600
Швейцарія – 815
Норвегія – 782
Сербія – 191
Для Белграда це питання стає частиною ширшого діалогу з Брюсселем щодо візової політики, міграції та європейської інтеграції.
Для самої Сербії ситуація двозначна. З одного боку, країна зацікавлена у збереженні відносин з Росією, залученні капіталу та мігрантів, а також у підтримці безвізового режиму для росіян. З іншого – саме візова та міграційна політика може стати одним із додаткових подразників у відносинах з ЄС.
https://t.me/relocationrs/3012
RF, ГРОМАДЯНСТВО, ЄС, Сербія
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 12 червня планує затвердити кредит до EUR15 млн для Харкова на відновлення теплопостачання після критичного пошкодження у лютому 2026 року найбільшої теплоелектроцентралі міста ТЕЦ-5.
Згідно з матеріалами банку, фінансування планується спрямувати на придбання до 22 малих і середніх модульних газових котелень із когенераційними установками, а також п’яти малих когенераційних установок для наявних котелень.
Кредит є частиною ширшого пакета на EUR32 млн, який також передбачає інвестиційний грант Європейського Союзу (ЄС) до EUR17 млн.
З урахуванням воєнних ризиків кредит ЄБРР також має отримати часткову гарантію ЄС на покриття ризику перших втрат.
За оцінкою ЄБРР, проєкт забезпечить скорочення викидів парникових газів на 19,1 тис. тонн CO2-еквіваленту на рік.
Зазначається, що проєкт має відновити доступ до базових послуг теплопостачання для широкої та вразливої групи споживачів, зокрема 99,3 тис. мешканців, серед яких понад 16,5 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також 23 освітніх закладів і семи медичних установ.
За даними ЄБРР, станом на початок 2026 року в Харкові було офіційно зареєстровано 212 тис. ВПО.
Проєкт реалізується у межах Програми забезпечення стійкості та джерел засобів для існування (RLF).
ЄБРР, ЄС, теплопостачання, ТЕЦ-5, ХАРКІВ
Домогтися миру у війні Росії проти України можна лише шляхом переговорів за участю України, Росії, Європи та США, йдеться в урядовій заяві, з якою виступив у Бундестазі канцлер ФРН Фрідріх Мерц у четвер.
«Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир, що враховує і наші інтереси у сфері безпеки. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Така правда. Ми робимо це сьогодні і будемо робити це завтра, поки це буде необхідно», – цитує Мерца Deutsche Welle.
Мерц заявив, що підтримка України – це схвалений кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро та посилення санкційного тиску на Росію, уряд ФРН підтримує зусилля, спрямовані на припинення війни шляхом переговорів.
“Щоб протистояти відкритій готовності Росії до ескалації, ми зміцнюємо східний фланг НАТО. Водночас ми підтримуємо зусилля, спрямовані на припинення цієї агресивної війни Росії шляхом переговорів. Стійкий мир буде досягнуто лише шляхом переговорів за участю України, Росії, США та Європи. Іншого варіанту не буде», – зазначив глава німецького уряду.
«Ведучи оборонну війну проти Росії, Україна захищає і нашу свободу, свободу та безпеку у всій Європі», – додав Мерц. «Адже Україна – це частина Європи. У віддаленій перспективі вона стане частиною і Європейського Союзу», – підкреслив він.
Оцінюючи євроінтеграційний шлях України, канцлер зазначив, що країна досягла помітного прогресу на шляху реформ.
“Саме тому кілька днів тому я запропонував надати Україні асоційоване членство в ЄС. Це означало б регулярну участь України в засіданнях Ради ЄС та зустрічах рад профільних міністрів. Український комісар, поки що без портфеля і права голосу, став би обличчям Києва в Брюсселі», – вкотре розкрив Мерц суть своєї пропозиції.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський Союз (ЄС) розширюють програму підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) і більших компаній в Україні, що дозволить залучити 2 млрд євро нового фінансування через банки-партнери ЄБРР завдяки 315 млн євро додаткової підтримки ЄС, повідомила фінансова установа на своєму сайті.
Додаткова підтримка ЄС реалізується через програму Ukraine Investment Framework (UIF) і включає 200 млн євро гарантій, 105 млн євро грантів та 10 млн євро технічної допомоги.
Як зазначається в прес-релізі, новий пакет має забезпечити кредитування щонайменше 3 тис. ММСП та збереження близько 180 тис. робочих місць.
Кошти надаватимуться через фінансові установи-партнери ЄБРР в Україні. За оцінкою банку, розширення програми має підтримати доступ бізнесу до фінансування в умовах війни, зокрема на тлі зростання вартості кредитних ресурсів, порушення логістики та потреби компаній у заміні або модернізації пошкодженого обладнання.
Українські компанії зможуть отримувати інвестиційні стимули у вигляді грантів ЄС для покриття від 10% до 30% вартості критично важливих капітальних інвестицій, насамперед у високоефективні та «зелені» технології.
Не менше 50% таких грантових стимулів буде спрямовано на пріоритетні категорії ММСП: підприємства з пошкодженими або знищеними в результаті війни активами, бізнес у прифронтових зонах, компанії ветеранів, підприємства, що підтримують реінтеграцію внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю, мікрокомпанії, стартапи, малі фермерські господарства, а також бізнес під керівництвом жінок та молоді.
Програма також передбачає підтримку відновлення активності на страховому ринку України, зокрема, розробку рішень для страхування військових ризиків. У рамках пілотного проєкту планується надання страхових субсидій ММСП.
Частина розширеної підтримки буде реалізовуватися в рамках механізму «Підвищення безпеки підприємств» (Enterprise Security Enhancement, ESE), який ЄБРР впроваджує на пілотній основі спільно з фінансовими установами-партнерами в Україні. Він дозволяє банкам зменшувати боргове навантаження для позичальників, активи яких постраждали від війни.
Для реалізації цього механізму передбачається використання 200 млн євро гарантій покриття перших втрат, наданих ЄС у рамках нового етапу програми. Таке покриття кредитного ризику, пов’язаного з втратою активів через війну, має підтримати кредитування капітальних інвестицій та безперервність економічної діяльності.
Підтримка є продовженням першого етапу Програми відновлення фінансової інклюзії, який підтвердив значний попит українського бізнесу на фінансування через банки-партнери.
Як повідомлялося, у травні ЄБРР запустив в Україні пілотний донорський механізм ESE для часткового списання боргу бізнесу за інвестиційними кредитами у разі пошкодження профінансованих активів внаслідок бойових дій: з ПриватБанком – обсягом 6,8 млн євро, з Райффайзен Банком – 1,2 млн євро.
ЄБРР у 2025 році виділив Україні рекордні 2,9 млрд євро фінансування, у тому числі 1,2 млрд євро через партнерські фінансові установи, а також 504 млн євро за програмами розподілу портфельного ризику, що забезпечило нове кредитування на суму до 1,6 млрд євро.
Євросоюз посилює правила перевірки прямих іноземних інвестицій. Рада ЄС затвердила оновлений регламент, який посилить контроль над угодами у стратегічних секторах — енергетиці, транспорті, штучному інтелекті, цифровій інфраструктурі, критичній сировині та товарах подвійного призначення.
Нові правила замінять механізм, що діє з 2020 року. Головна зміна — усі країни ЄС повинні мати власні системи перевірки інвестицій, а підхід до таких угод стане більш єдиним на рівні всього союзу.
Для України це особливо важливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та майбутнього післявоєнного відновлення. Країна потребує масштабного іноземного капіталу для енергетики, інфраструктури, промисловості, логістики, оборонних технологій, ІТ та видобутку сировини. Саме ці напрямки тепер перебуватимуть під більш пильною увагою Брюсселя.
На практиці це означає, що Україні доведеться поступово наближати своє регулювання до європейських стандартів перевірки інвесторів. Це може стосуватися великих угод за участю капіталу з третіх країн, особливо якщо йдеться про стратегічні активи, критичну інфраструктуру або технології подвійного призначення.
Для українського бізнесу нові правила також важливі при виході на ринок ЄС. Придбання активів, створення спільних підприємств або інвестиції в чутливі галузі в країнах Євросоюзу можуть проходити більш детальну перевірку.
З іншого боку, для України це може стати перевагою. Якщо Київ вибудує прозору систему контролю за іноземними інвестиціями, це підвищить довіру з боку ЄС та великих міжнародних інвесторів.
Для України головний висновок простий: у відновленні країни важливим буде не лише обсяг іноземного капіталу, а й його походження, прозорість та відповідність стандартам економічної безпеки ЄС.
