Президент США Дональд Трамп у відповідь на нещодавні штрафи, накладені Європейським Союзом на американські технологічні компанії «Apple», «Google» та «Amazon», назвав це «дискримінацією» та пообіцяв додаткові перевірки й мита.
«Європейський Союз знову взявся за справу і, як завжди, націлився безпосередньо на великі американські компанії! Після того як він без жодної причини оштрафував Apple на $15 мільярдів, Meta на $3 мільярди, Amazon на $2,5 мільярда та багатьох інших, нам щойно повідомили, що Google, справді передова й дивовижна компанія, була оштрафована ще на $1 мільярд без жодних пояснень», – написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп наголосив, що загальна сума штрафів для Google перевищила $18 мільярдів США.
«Ця незаконна й вкрай дискримінаційна практика розпочалася на таких високих рівнях протягом першого року адміністрації Джо Байдена, але вона не триватиме за адміністрації Трампа», – наголосив він.
Трамп зазначив, що США «негайно розпочнуть розслідування за статтею 301 щодо практики «пограбування» американських компаній і, як наслідок, американських платників податків».
Американський президент пообіцяв «дуже високу ціну» для Європейського Союзу за «цю незаконну та вкрай неетичну поведінку».
«Штрафи будуть повністю скасовані, і ми очікуємо, що до них буде застосовано суттєвий тариф у найкоротші терміни», – обіцяє Трамп.
Як повідомлялося, Єврокомісія (ЄК) оголосила в четвер про своє рішення накласти на Google штраф у розмірі 890 млн євро за порушення Закону про цифрові ринки (Digital Markets Act, DMA).
Джерело: https://truthsocial.com/@realDonaldTrump/posts/116976043318889040
Європейський Союз створив правовий механізм, що дозволяє державам-членам продавати російську нафту, раніше вилучену та конфісковану в ході боротьби з обходом санкцій.
Відповідне положення включено до регламенту Ради ЄС № 2026/1848 від 23 липня 2026 року, яким було затверджено 21-й пакет санкцій проти Росії. У документі йдеться про необхідність надати національним компетентним органам можливість безпечно розпоряджатися вантажами російської нафти, які вони вилучають і конфіскують. Розпорядження вантажем може включати його продаж третім особам.
При цьому нова норма не надає владі країн ЄС автоматичного права зупиняти будь-який танкер лише тому, що він перевозить нафту російського походження. Спочатку держава має отримати законні підстави для затримання судна та конфіскації вантажу — наприклад, порушення режиму санкцій, відсутність дійсного прапора, надання фальшивих документів або інші порушення європейського, національного чи міжнародного права.
Новий регламент насамперед визначає, що влада може робити з вантажем після його законної конфіскації. Після завершення процедури конфіскації колишній власник не отримує автоматичного права на дохід від реалізації вантажу. Однак регламент не встановлює єдиного для всіх країн ЄС порядку розподілу виручки й не передбачає її автоматичного перерахування Україні. Такі рішення залежатимуть від національного законодавства та конкретної справи.
За даними Euractiv, захід розрахований насамперед на вантажі з суден, що використовуються для обходу нафтових санкцій ЄС. Можливість продажу має вирішити практичну проблему: конфісковану нафту необхідно розвантажувати, зберігати та безпечно реалізовувати, що пов’язано зі значними витратами та екологічними ризиками.
Механізм став частиною 21-го пакету санкцій ЄС, ухваленого 23 липня. Пакет також посилює тиск на російський нафтовий сектор, трейдерів і тіньовий флот та призупиняє автоматичний перегляд граничної ціни на російську нафту до 15 липня 2027 року.
На практиці нова норма може полегшити державам ЄС проведення операцій проти суден, підозрюваних в обході санкцій. Однак кожне затримання та конфіскація повинні мати окрему юридичну підставу, а власники суден і вантажів зможуть оскаржувати такі рішення в національних та міжнародних судах.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Александар Вучич підтвердив, що вступ країни до Європейського Союзу залишається стратегічною метою Белграда, і висловив сподівання прийняти президента України Володимира Зеленського з двостороннім візитом.
Про це Вучич заявив в інтерв’ю генеральному директору австрійського видання Die Presse Райнеру Новаку, опублікованому 23 липня.
«Європейський шлях є нашою стратегічною метою. Інших шляхів для нас немає. Це означає, що ми маємо тісно співпрацювати з усіма країнами-кандидатами», — сказав президент Сербії.
За його словами, саме в Європейському Союзі він бачить майбутнє країни.
Говорячи про відносини з Україною, Вучич заявив, що не бачить причин відмовлятися від співпраці з Києвом. Він нагадав, що Сербія підтримує територіальну цілісність України та надає їй фінансову, медичну, енергетичну та гуманітарну допомогу.
«Я сподіваюся, що ми зможемо прийняти його в Сербії на двосторонньому рівні», — сказав Вучич, маючи на увазі Зеленського.
Вучич також повідомив, що Сербія готова брати участь у відновленні одного з невеликих українських міст. Крім того, сторони обговорюють розвиток автомобільного та залізничного маршруту від Трієста через Хорватію, Сербію, Румунію та Молдову до України.
Сербський президент раніше підтвердив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, однак не приєднався до підсумкової декларації, яка містила засудження російської агресії та заклик посилити санкційний тиск на Москву.
Коментуючи критику співпраці з Києвом, Вучич заявив, що Україна не вживала заходів проти Сербії та не визнавала незалежність Косово.
«Ми не можемо виступати проти когось лише тому, що хтось інший виступає проти нього. Я не бачу причин, через які ми не повинні співпрацювати з Україною», — сказав він.
Водночас Вучич наголосив на необхідності враховувати відносини Сербії з азіатськими державами та Росією і підтвердив військовий нейтралітет країни.
Сербія отримала статус кандидата на вступ до ЄС у березні 2012 року, а переговори про членство розпочалися в січні 2014 року. В останні роки відкриття нових переговорних кластерів фактично зупинилося, незважаючи на заяви Белграда про готовність виконати технічні критерії членства.
Як повідомляє «Сербський економіст», уряд Угорщини планує до 2035 року виділити 3,55 трлн форинтів, або близько 9,8 млрд євро, на модернізацію національної залізничної мережі.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр та міністр транспорту й інвестицій Давид Вітезі презентували програму 22 липня на станції Ракошпалота-Уйпешт у Будапешті. Влада називає її одним із найбільших залізничних проєктів в історії країни.
Програма розрахована на кілька циклів. Її основними завданнями стануть підвищення надійності перевезень, скорочення часу в дорозі, реконструкція колій і станцій, оновлення рухомого складу та розвиток міжнародних залізничних маршрутів.
Влада має намір забезпечити конкурентоспроможне залізничне сполучення з усіма адміністративними центрами Угорщини, модернізувати регіональні лінії та розширити приміські перевезення навколо Будапешта та великих міст. Окремими напрямками стануть розвиток вантажних перевезень, створення залізничного сполучення з аеропортом Будапешта та інтеграція державних і міських транспортних систем.
На реалізацію програми передбачається спрямувати 1,1 трлн форинтів із фондів згуртування ЄС та 700 млрд форинтів із європейського фонду відновлення RRF. Ще 400 млрд форинтів планується залучити у вигляді кредитів Європейського інвестиційного банку, аналогічну суму — через концесійні проєкти. Близько 950 млрд форинтів становитимуть зобов’язання за проєктами наступного бюджетного циклу ЄС на 2028–2034 роки.
Уряд планує придбати щонайменше 35 нових поїздів InterCity та 42 приміські електропоїзди, а також розпочати реконструкцію десяти найбільш завантажених вокзалів країни. Середній вік поїздів MÁV та приміських поїздів HÉV зараз становить близько 43 років, а на 42% залізничної мережі діють суттєві обмеження швидкості.
На основних напрямках влада розраховує довести середню швидкість руху до 100 км/год. Окремі ділянки планується підготувати для руху поїздів зі швидкістю 160–200 км/год.
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., за підсумками січня-червня поточного року збільшила обсяг виробництва на 6,6% – із 6,77 тис. тонн до 7,22 тис. тонн;
Згідно з пресрелізом у понеділок, експорт у грошовому вираженні збільшився майже на 15% – із 2,56 млрд грн до 2,94 млрд грн; обсяг сплачених податків зріс майже на 11% і становив 361,5 млн грн.
“Перша половина року стала для нас черговим складним періодом, який випробовував усю команду. Передусім – через безпекову ситуацію в Нікополі, де зосереджене наше основне виробництво. Вона залишається стабільно складною, і поки що немає підстав очікувати суттєвого покращення найближчим часом”, – зазначив головний виконавчий директор компанії Юрій Атанасов.
За його словами, у червні ЄС, який є одним із ключових ринків, ухвалив рішення суттєво обмежити можливості для експорту української сталевої продукції. Зокрема, ЄС встановив квоту на українські безшовні нержавіючі труби обсягом 6 524 тонни, хоча торік Україна експортувала 11 306 тонн. Фактично одним регуляторним рішенням для нас закрили майже половину європейського ринку. Наслідки цього рішення можуть бути надзвичайно болісними як для компанії, так і для української економіки, констатував СЕО.
І додав, що нові торговельні обмеження можуть помітно вплинути на виробничі показники “Сентравісу” у другому півріччі. Ринок безшовних нержавіючих труб досить консервативний, а пошук і залучення нових клієнтів в інших регіонах потребують часу. Одним із наслідків нових торговельних обмежень стало рішення компанії законсервувати з 1 вересня виробничий майданчик в Ужгороді, орієнтований значною мірою на замовників із ЄС.
Водночас компанія планує й надалі диверсифікувати географію поставок завдяки активнішій роботі на ринках США, Латинської Америки та Близького Сходу, де працюють офіси продажу “Сентравісу”.
Як повідомлялось, “Сентравіс” у I кв-2026 збільшив виробництво труб на 6% – з 3,21 тис. тонн у першому кварталі 2025 року до 3,4 тис. тонн у першому кварталі 2026-го. Обсяг експорту зріс ще більше – на 10%, з 1,24 млрд грн до 1,37 млрд грн. Компанія також збільшила податкові відрахування до бюджетів різних рівнів. За перші три місяці 2026 року “Сентравіс” сплатив 170,6 млн грн податків, що на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2025 році компанія виробила 13,77 тис. тонн продукції. Майже весь обсяг експортується на зовнішні ринки. Основними ринками збуту компанії залишаються Європа, США та країни Близького Сходу.
Виробничі потужності “Сентравісу” розташовані в Нікополі та Ужгороді. Компанія також має офіси продажів у США, Німеччині, Італії, Швейцарії, Польщі та Об’єднаних Арабських Еміратах.
“Сентравіс” засновано 2000 року, входить до десятки найбільших виробників безшовних неіржавних труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані в Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод неіржавних труб”, сервісних і торговельних компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. перебуває 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Тарас Качка працюватиме представником України при Європейському Союзі в Брюсселі та одночасно виконуватиме функції торгового представника України.
«Очікуємо рішення ще щодо чотирьох кластерів. Вважаю, що Тарас зможе найефективніше реалізувати це в представництві України в ЄС – у Брюсселі. З огляду також на високу ефективність і досвід Тараса в торговельній політиці, він поєднуватиме цю роботу з Євросоюзом із функцією торгового представника України в рамках наших двосторонніх торговельних угод із ключовими партнерами», – написав Зеленський у Telegram-каналі в п’ятницю.
