Маршал Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий заявив, що вступ України до Європейського Союзу вимагатиме від української сторони переосмислення спірних сторінок власної історії, включно з оцінкою масових убивств поляків на Волині в роки Другої світової війни.
Про це Чажастий заявив 10 серпня у Щавниці після зустрічі з головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, повідомило Польське агентство преси PAP.
Чажастий наголосив, що сам підтримує майбутнє членство України в ЄС, однак вважає, що європейська інтеграція передбачає не лише економічні вигоди, а й прийняття певної системи цінностей та історичної відповідальності.
«ЄС — це демократія і цінності, це не лише банкомат», — заявив маршал Сейму, додавши, що йдеться також про необхідність «називати геноцид геноцидом». На його думку, жоден народ не може втекти від власної історії.
Основним предметом історичної суперечки залишаються масові вбивства польського населення на Волині та у Східній Галичині у 1943–1945 роках, відповідальність за значну частину яких польська сторона покладає на Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію.
У польській державній історичній політиці ці події офіційно кваліфікуються як геноцид. Ще у 2016 році Сейм закріпив таке трактування в парламентській резолюції, а у 2025 році Польща пішла далі: законом встановила 11 липня Національним днем пам’яті поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА на східних землях Другої Речі Посполитої. Закон був ухвалений Сеймом одноголосно, а потім схвалений Сенатом.
Польська сторона вимагає від України передусім трьох речей: визнання геноцидного характеру злочинів, можливості безперешкодного пошуку та ексгумації останків польських жертв, а також гідного поховання й увічнення загиблих. Польський Інститут національної пам’яті розглядає деполітизацію ексгумацій як одну з ключових умов реального історичного примирення.
Таким чином, Варшава розглядає проблему вже не лише як суперечку істориків. За останні роки вона стала частиною державної політики пам’яті й дедалі частіше пов’язується польськими політиками з питанням європейської інтеграції України.
Офіційний Київ не заперечує масових убивств польського населення та необхідності вшанувати пам’ять загиблих, однак уникає прийняття польської формули про одноосібну відповідальність української сторони й офіційної кваліфікації всього польсько-українського конфлікту того періоду як геноциду поляків.
Український інститут національної пам’яті використовує переважно визначення «Волинська трагедія» та «українсько-польське протистояння». У липні 2026 року голова УІНП Олександр Алфьоров заявив під час спільного українсько-польського вшанування пам’яті, що трагічні події 1943 року необхідно пам’ятати, а відносини двох народів слід будувати на взаємній повазі та визнанні помилок минулого.
Українська сторона також зазначає, що в польсько-українському протистоянні загинули не лише поляки, а й українці, зокрема внаслідок дій у відповідь польських збройних формувань та політики польської держави. Примітно, що необхідність враховувати українських жертв у липні 2026 року публічно наголосив і посол Польщі в Україні Пьотр Лукасевич.
Коли польський Сейм у червні 2025 року законодавчо встановив 11 липня днем пам’яті «жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА», МЗС України назвало рішення одностороннім і попередило, що такі кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння та примирення. Київ запропонував зосередитися на спільній роботі істориків, пошуках, ексгумаціях і гідному увічненні всіх жертв.
Попри політичну суперечку навколо термінології, саме у практичній сфері за останній рік відбувся істотний прогрес. Україна відновила видачу дозволів польській стороні на пошукові та ексгумаційні роботи. У 2026 році дослідження проводилися, зокрема, у колишніх селах Острівки та Воля Островецька на Волині, а 7 серпня українська міжвідомча комісія погодила нові ексгумаційні роботи у Гуті Пеняцькій Львівської області та в селі Угли Рівненської області.
Роботи в Острівках і Волі Островецькій завершилися 7 серпня, а знайдені останки мають бути перепоховані. Таким чином, одне з найгостріших практичних питань, яке кілька років ускладнювало відносини Варшави та Києва, поступово зрушило з місця.
Чажастий після зустрічі зі Стефанчуком також закликав не переносити політичні та історичні конфлікти на відносини між польським і українським суспільствами. За його словами, між парламентами двох країн необхідно зберігати постійний канал зв’язку та відновлювати взаємну довіру. Водночас він наголосив, що «без безпечної України немає безпечної Польщі», і висловився за членство України в ЄС та участь Польщі у повоєнному відновленні країни.
Європейський Союз перерахував додаткові 30 млн євро до Фонду підтримки енергетики України, тим самим збільшивши свій загальний внесок до фонду до 279 млн євро, повідомив перший віце-прем’єр-міністр України — міністр енергетики Денис Шмигаль.
«Кошти, що надходять через цей фінансовий інструмент, допомагають нам відновлювати пошкоджену російськими атаками енергетичну інфраструктуру, закуповувати вкрай необхідне обладнання для наших енергетичних компаній та забезпечувати надійне енергопостачання, насамперед для критичної інфраструктури», – цитує Шмигаля пресслужба Міненерго у Telegram-каналі в суботу.
Як повідомляє Experts.news, Чорногорія та Ісландія в перспективі можуть одночасно стати членами Європейського Союзу — можливість об’єднати вступ двох країн в один пакет обговорюється в Брюсселі представниками Єврокомісії та європейськими дипломатами, повідомляє Politico.
Такий варіант розглядається на тлі швидкого просування Чорногорії в переговорах про членство та можливого повернення Ісландії до процесу євроінтеграції, який було заморожено понад десять років тому. Остаточного рішення ЄС щодо спільного вступу країн поки що немає.
Ключовою подією стане референдум в Ісландії 29 серпня 2026 року, на якому громадянам доведеться вирішити, чи слід країні відновити переговори про вступ до ЄС. Ісландський парламент схвалив проведення голосування в травні. Якщо більшість підтримає відновлення переговорів, їхній результат згодом доведеться винести на другий референдум — вже безпосередньо щодо питання членства країни в Євросоюзі.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос назвала Ісландію «особливим випадком», оскільки країна вже глибоко інтегрована з Євросоюзом через Європейський економічний простір та Шенгенську зону.
За її оцінкою, у разі позитивного результату референдуму переговори з Рейк’явіком потенційно можуть тривати всього один-два роки. Кос також заявила, що ЄС готовий шукати спеціальні рішення щодо найбільш чутливих для Ісландії питань, насамперед у сфері рибальства та сільського господарства.
Це теоретично дозволяє Ісландії наздогнати Чорногорію та вийти на фінішну пряму переговорів приблизно одночасно з Подгорицею.
Чорногорія на даний момент є кандидатом, який просунувся найдалі у процесі вступу до Євросоюзу.
Усі 33 розділи переговорів уже відкрито, а після міжурядової конференції ЄС–Чорногорія 14 липня 18 розділів було попередньо закрито. Останніми були закриті розділи, що стосуються конкурентної політики та Митного союзу.
Таким чином, Подгориця пройшла більше половини процесу закриття переговорних розділів і розраховує завершити переговори до кінця 2026 року.
Уряд прем’єр-міністра Мілойко Спаїча офіційно ставить за мету стати 28-ю державою ЄС у 2028 році. Євросоюз уже розпочав підготовчу роботу над договором про вступ Чорногорії, а Єврокомісія 30 червня представила фінансовий пакет, що визначає бюджетні наслідки майбутнього членства країни.
Один із співрозмовників Politico в Єврокомісії заявив, що існує значна ймовірність формування спільного пакету для двох держав.
Економічна логіка такого варіанту полягає в істотній різниці між країнами.
Ісландія є багатою економікою і в разі вступу, ймовірно, стане нетто-донором бюджету ЄС. Чорногорія, навпаки, через порівняно невисокий рівень доходів населення буде одним із отримувачів європейського фінансування.
На думку європейських дипломатів, об’єднання двох держав в один пакет може тому спростити політичне узгодження розширення для нинішніх членів ЄС.
Міністр з європейських справ Чорногорії Маїда Горчевич заявила Politico, що Подгориця позитивно ставиться до можливості пов’язати своє вступ з Ісландією.
Міністр закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір також назвала спільне вступ «абсолютно» можливим.
При цьому кожна країна повинна буде самостійно виконати умови членства. Саме об’єднання в один договір або політичний пакет не скасовує необхідності завершення переговорів та згоди всіх чинних держав ЄС.
Незважаючи на високий рівень економічної інтеграції, можливе повернення Ісландії до переговорів не гарантує їх безпроблемного завершення.
Для Ісландії контроль над рибними ресурсами має набагато більше економічне та політичне значення, ніж для більшості держав ЄС. Міністр закордонних справ країни заявила, що збереження контролю над рибальством буде однією з принципових умов будь-яких майбутніх домовленостей із Брюсселем.
Однак значну частину законодавства ЄС Ісландія вже застосовує завдяки членству в Європейському економічному просторі. Саме тому процес потенційно може відбуватися набагато швидше, ніж для більшості нинішніх кандидатів.
Чорногорія подала заявку на вступ до Євросоюзу у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про членство офіційно розпочалися 29 червня 2012 року. Наразі відкрито всі 33 переговорні розділи, з яких 18 попередньо закрито. Після прискорення реформ у 2024–2026 роках країна стала головним кандидатом на наступне розширення ЄС.
Ісландія пішла зовсім іншим шляхом. Після світової фінансової кризи вона подала заявку до ЄС у липні 2009 року, а переговори розпочалися у 2010 році. На момент їхнього припинення було відкрито 27 переговорних розділів, з яких 11 попередньо закрито.
Після приходу нового уряду в 2013 році переговори було заморожено, а в березні 2015 року Рейк’явік попросив Євросоюз більше не розглядати Ісландію як країну-кандидата. При цьому країна зберегла тісну інтеграцію з ЄС через Європейський економічний простір та Шенген.
У 2026 році питання членства повернулося до політичного порядку денного. Парламент призначив на 29 серпня референдум щодо того, чи слід відновити переговори.
Сам формат спільного вступу кількох держав для ЄС не є чимось новим. Іспанія та Португалія одночасно приєдналися до Співтовариства у 1986 році, десять держав вступили до ЄС у рамках розширення 2004 року, а Болгарія та Румунія — одночасно у 2007 році.
Якщо Ісландія проголосує за відновлення переговорів і зможе швидко узгодити спірні питання з Брюсселем, 2028 рік уперше стане теоретично можливим терміном одночасного вступу Чорногорії та Ісландії. Поки що, однак, це політичний сценарій, а не затверджений графік розширення ЄС.
Європейська комісія готує новий законодавчий механізм, який дозволить національним, регіональним та муніципальним органам влади обмежувати короткострокову оренду житла в районах, що стикаються з особливо сильним зростанням цін та нестачею квартир для постійних мешканців.
Ініціатива стане частиною майбутнього європейського Акту про доступне житло — Affordable Housing Act, який Єврокомісія планує представити у 2026 році. Документ має допомогти владі визначати території, що перебувають під житловим тиском, на основі загальнодоступних статистичних даних та вживати заходів, що відповідають масштабу проблеми.
Мова не йде про єдину заборону Airbnb, Booking.com чи інших сервісів у всьому Євросоюзі. Єврокомісія має намір створити правову основу, в рамках якої міста та регіони зможуть самостійно регулювати короткострокову оренду, не порушуючи норм єдиного європейського ринку.
Зокрема, муніципалітети мають отримати більшу юридичну визначеність при введенні обмежень у районах, де туристична оренда скорочує пропозицію житла для місцевих мешканців. Можливі заходи визначатимуться з урахуванням місцевої ситуації, інтересів туристичного сектору та принципу пропорційності.
Під час консультацій представники міст і регіонів закликали Єврокомісію сформувати перелік інструментів, сумісних із законодавством ЄС. Вони також наголосили на необхідності враховувати відмінності між великими туристичними центрами, невеликими містами та сільськими районами.
Підготовка Акту про доступне житло відбувається паралельно з впровадженням раніше затверджених правил ЄС щодо збору інформації про короткострокову оренду. З 20 травня 2026 року застосовується регламент ЄС № 2024/1028. Він передбачає створення цифрових систем реєстрації орендодавців та обмін даними між платформами й державними органами.
У країнах, які запроваджують відповідну реєстрацію, власник повинен отримати унікальний номер об’єкта та вказувати його в оголошенні. Онлайн-платформи зобов’язані відображати та перевіряти такі номери, проводити вибіркові перевірки та видаляти оголошення на вимогу влади, якщо вони не відповідають встановленим правилам.
Платформи також повинні щомісяця передавати відомості про кількість гостей та заброньованих ночей через єдиний національний цифровий шлюз. Це дозволить муніципалітетам оцінювати реальний масштаб туристичної оренди та приймати рішення на основі даних.
Однак чинний регламент регулює насамперед реєстрацію та обмін інформацією. Він сам по собі не встановлює загальноєвропейських обмежень щодо кількості квартир, що здаються в оренду, або дозволеної кількості ночей.
За даними Єврокомісії, короткострокова оренда вже становить близько чверті всієї пропозиції туристичного житла в ЄС.
У 2025 році через Airbnb, Booking.com, Expedia та інші великі онлайн-платформи було заброньовано 951,6 млн гостьових ночей. Порівняно з 2024 роком цей показник зріс на 11,4%.
Єврокомісія визнає, що цей ринок приносить дохід власникам нерухомості, розширює вибір туристів і підтримує місцевий бізнес. Разом з тим висока концентрація короткострокової оренди в історичних центрах і популярних курортах може скорочувати пропозицію квартир для постійного проживання та сприяти зростанню цін.
Згідно з матеріалами європейського Плану доступного житла, кількість бронювань короткострокової оренди через найбільші платформи у 2018–2024 роках зросла більш ніж на 90%. Професійні оператори забезпечують понад 45% пропозицій, хоча становлять меншість серед власників.
Після ухвалення нового законодавства правила залежатимуть не лише від країни, а й від ситуації в конкретному місті чи районі. У туристичних центрах із дефіцитом житла місцева влада потенційно зможе запроваджувати суворіші вимоги щодо реєстрації, ліцензування та тривалості оренди. У регіонах, де туристичного житла недостатньо і короткострокова оренда підтримує місцеву економіку, обмежень може бути значно менше.
AIRBNB, ЄС, НЕРУХОМІСТЬ, ОРЕНДА, ТУРИЗМ
У 2025 році Україна залишилася п’ятим найбільшим постачальником органічної продукції до ЄС, хоча обсяг її експорту скоротився на 14,3% — з 203,897 тис. до 174,701 тис. тонн. Частка України в загальному органічному імпорті Євросоюзу склала 5,9%.
Найбільшими постачальниками стали Еквадор із 434,970 тис. тонн, Китай із 314,404 тис. тонн, Перу із 220,333 тис. тонн та Домініканська Республіка із 177,642 тис. тонн. За ними розташувалася Україна.
Україна зберегла перше місце за поставками органічних зернових. У 2025 році ЄС імпортував з країни 85,859 тис. тонн такої продукції, що становило 27,7% європейського імпорту в цій категорії.
За олійними та білковими культурами Україна посіла третє місце після Китаю та Того, поставивши 48,828 тис. тонн. Експорт органічних фруктів та горіхів становив 20,250 тис. тонн, що забезпечило Україні дев’яте місце.
Українські фармацевтичні виробники очікують, що держава сприятиме запуску в Україні інструментів для 2Д-верифікації лікарських засобів.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” президент Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ) Петро Багрій, йдеться, зокрема, про сприяння у доступі фармвиробників до програмного забезпечення, яке дозволить верифікувати фармпродукцію за 2Д-кодом, який буде сприйматися в європейських системах, а також про запровадження певних податкових пільг для закупівлі відповідного обладнання.
Багрій зазначив, що ці питання, обговорювалися під час останньої робочої зустрічі членів нещодавно створеної асоціації “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ).
“Є норма нового закону про лікарські засоби, що до 2028 року в Україні має запрацювати 2Д-кодування лікарських засобів. Така верифікація – це один із інструментів боротьби з фальсифікованими ліками. Україна інтегрується в ЄС де це є обов’язковою нормою, адже на території ЄС дозволені до реалізації ліки, верифіковані 2Д-кодом. Більше того, експортуючи свої ліки, українські фармвиробники маркують продукцію 2Д-кодом. Але це дорого, це суттєві інвестиції в обладнання і реконструкцію дільниць, які займаються пакуванням”, – сказав він.
Президент АВЛУ вважає, що у запуску системи мають брати участь не тільки фармвиробники, а й дистриб’ютори, аптеки та медзаклади, які закуповують ліки.
“Ми хочемо збудувати абсолютно прозору систему, яка повністю влаштує всіх учасників, нікого не буде дискримінувати і дасть рівні права і можливості. Крім того, важливо, щоб система була повністю інтегрована в ЄС. Обговорюється можливість залучення розробника програмного забезпечення, яке буде супроводжувати 2Д-верифікацію, саме того, що розробив його для країн Євросоюзу, аби наш продукт був повністю інтегрований до всіх ринків ЄС”, –наголосив він.
Багрій зазначив, що таким чином QR-коди, які використовуватимуть в Україні, будуть прийматися в Європі, що допоможе просуванню українських ліків на європейських ринках, а також спростить обіг імпортних ліків в Україні.
“Наприклад, “Фармаку”, який нанесе свій код на продукцію, буде легше продавати її в європейських аптеках, а продукцію “Санофі” буде легше верифікувати в Україні”, – пояснив президент АВЛУ.
Він зауважив, що “є ініціатива звільнити обладнання від ввізного мита і ПДВ, яке ввозиться для реалізації програми запровадження 2Д-кодуваня ліків”.
Крім того, Багрій повідомив, що МОЗ “допомагає вести перемовини, для отримання пільгової ціни за програмне забезпечення з метою полегшення фінансування цього проєкту”.
“Ми звернулися з проханням і міністр охорони здоров’я обіцяє нам підтримку, щоб ми отримали доступ до програмного забезпечення, яке вже розроблене в ЄС, і мали можливість користуватися ним за пільговою ціною”, – сказав він.
Президент АВЛУ зазначив, що запуск пілотної системи планується з 1 січня 2027 року, а з 1 січня 2028 року система має запрацювати в робочому режимі.
Як повідомлялося, п’ять асоціацій фармацевтичної галузі зареєстрували асоціацію “Національна організація з верифікації лікарських засобів” (НОВЛЗ) для запобігання та протидії обігу фальсифікованих лікарських засобів в Україні у співпраці з європейськими колегами та Європейською організацією з верифікації лікарських засобів.
АВЛУ, БАГРИЙ, верифікація, ЄС, ЛІКИ, ФАРМАЦЕВТИКА
