З 1 по 7 червня 2026 року в країнах Європи відбудеться операція ROADPOL Two-Wheelers, спрямована на посилений контроль за двоколісним транспортом та засобами мікромобільності.
Згідно з планом ROADPOL на 2026 рік, перевірка буде зосереджена на водіях мотоциклів, мопедів, велосипедів та електросамокатів. Організація зазначає, що такі учасники руху належать до найбільш вразливих на дорогах, а популярність двоколісного транспорту та легких електричних засобів пересування в Європі продовжує зростати.
Під час перевірок поліція звертатиме увагу на технічний стан транспортних засобів, захисне обладнання, видимість на дорозі та поведінку водіїв. В окремих країнах також заявлені перевірки на перевищення швидкості, небезпечне маневрування, використання телефону за кермом, стан шин, заборонені зміни конструкції, а також алкоголь і наркотики.
Під посилений контроль потраплять три основні категорії: мотоцикли та мопеди, велосипеди, а також електросамокати та інші легкі електричні транспортні засоби.
ROADPOL проводить таку операцію другий рік поспіль. У 2025 році пілотна операція показала високий рівень порушень: наприклад, тільки в Бельгії поліція перевірила 420 електросамокатів, 611 мопедів, 5 216 тис. велосипедів і 568 мотоциклів, виявивши 1 118 тис. порушень.
Мета акції — не тільки штрафи, а й зменшення кількості загиблих та тяжко травмованих на дорогах Європи.
Населення Європейського Союзу продовжуватиме старішати протягом усього нинішнього століття, при цьому середній вік мешканців ЄС до 2100 року збільшиться на 6,6 року й сягне 51,5 року, свідчать дані Eurostat.
Згідно з дослідженням, населення ЄС зросте з 451,8 млн осіб у 2025 році до пікових 453,3 млн у 2029 році, після чого почне поступово скорочуватися – до 445 млн до 2050 року і до 398,8 млн до 2100 року. Таким чином, за період 2025-2100 загальне зниження чисельності населення становитиме 53 млн осіб, або 11,7%.
Eurostat зазначає, що головним результатом нинішніх рівнів народжуваності та смертності в ЄС стає прогресуюче старіння населення. При цьому кількість людей віком 65 років і старше в ЄС, як очікується, більш ніж подвоїться до кінця століття.
Одночасно частка молоді та населення працездатного віку буде знижуватися. Частка осіб у віці 20-64 років, за прогнозом, скоротиться з 61% населення ЄС у 2025 році до 49,7% у 2100 році, а їхня чисельність зменшиться на 63,6 млн осіб — з 262 млн до 198,4 млн.
Водночас частка населення віком 65 років і старше зросте з 12,4% на початку 2025 року до 33,6% у 2100 році, а чисельність цієї вікової групи збільшиться на 65,9 млн осіб — до 133,8 млн. По суті, це єдина основна демографічна група, яка буде істотно зростати як у відносному, так і в абсолютному вираженні.
У Eurostat підкреслюють, що процес старіння торкнеться всіх країн ЄС, хоча його темпи будуть різними. Найбільш помітне зростання середнього віку населення очікується на Мальті, Кіпрі, в Ірландії, Люксембурзі, Литві та Польщі.
Перебої у світових поставках нафти через війну в Ірані призвели до підвищення вартості авіаперельотів з Європи на далекі відстані більш ніж на $100 у розрахунку на пасажира, повідомляє Європейська федерація транспорту та навколишнього середовища (T&E).
За її даними, зростання цін на авіаційне паливо збільшило витрати авіакомпаній у середньому на 88 євро ($104) на кожного пасажира на далекомагістральних рейсах з Європи та на 29 євро на перельотах всередині Європи. Наприклад, паливо для рейсу з Барселони до Берліна обійдеться на 26 євро дорожче в розрахунку на пасажира, а на маршруті з Парижа до Нью-Йорка — на 129 євро дорожче.
T&E порівнювала ціни станом на 16 квітня з вартістю авіаперельотів безпосередньо перед початком війни США та Ізраїлю з Іраном. Група розрахувала середню витрату палива на всіх маршрутах з вильотом з аеропортів Європи та розділила її на кількість пасажирів, що вилітають.
Розрахунки показали, що додаткові витрати, пов’язані зі стрибком цін на паливо, значно перевищують витрати авіакомпаній, пов’язані з дотриманням політики Європейського Союзу в галузі зміни клімату. «Криза на Близькому Сході доводить, що наша реальна вразливість полягає в резервуарі, заповненому іноземною нафтою, а не в законах, покликаних це виправити», – сказала директорка з авіації T&E Діана Вітрі.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія дедалі помітніше перетворюється на ключову промислову платформу Китаю для виходу на європейський ринок. Йдеться вже не про розрізнені інвестиції, а про налагоджену систему, яка об’єднує металургію, видобуток, транспортну інфраструктуру та експортні канали.
Поворотним моментом стало придбання китайською компанією HBIS сталеливарного заводу в Смедерево у 2016 році приблизно за 46 млн євро з подальшими інвестиціями в модернізацію. Другим великим опорним проєктом стала експансія Zijin Mining у мідному секторі Сербії — у Борі та на родовищі Чукару-Пекі, де сукупні інвестиційні зобов’язання перевищили 3 млрд євро. Це дозволило Сербії посісти більш помітне місце в європейському ланцюжку поставок сталі та міді.
Аналітика підкреслює, що китайський капітал у Сербії контролює відразу кілька ланок промислового ланцюга: видобуток міді, переробку та плавку, виробництво сталі та експорт продукції на європейські ринки. На цьому тлі Сербія все більше виступає не просто одержувачем іноземних інвестицій, а функціональним продовженням китайської промислової бази в європейському економічному просторі.
Це відбивається і на торгівлі. До 2025 року Китай став другим за величиною торговельним партнером Сербії, а двосторонній товарообіг перевищив $7 млрд. При цьому значну частину експорту з Сербії до Китаю забезпечують саме китайські компанії, що працюють у країні, насамперед у мідному та металургійному секторах.
Окрему роль відіграє інфраструктура. Аналітики пов’язують нову модель з проектами в рамках ініціативи «Пояс і шлях», включаючи залізницю Белград — Будапешт, мости, автодороги та логістичні вузли. У цій системі Сербія виступає транзитною площадкою між Піреєм, Балканами та Центральною Європою, що знижує транспортні витрати та прискорює поставки до ЄС.
Окрім металів, китайська присутність розширюється й у переробній промисловості. Згадаймо шинний завод Linglong у Зреняніні вартістю близько 900 млн євро, а також проєкти Hisense у Валево та Minth Group у сфері автокомпонентів. Ці виробництва використовують нижчі витрати в Сербії та її торговельні преференції для поставок на ринок ЄС.
Додатковим фактором стала торговельна архітектура країни. Сербія поєднує преференційний доступ до ринку ЄС з угодою про вільну торгівлю з Китаєм, яка набрала чинності у 2024 році. У результаті країна стає рідкісним майданчиком, де китайський капітал може одночасно працювати в європейському та неєвропейському торговельних режимах.
Водночас ця модель стикається з новими обмеженнями. Зростає важливість енергетичного переходу та механізму CBAM, який може збільшити витрати для енергоємних експортних галузей Сербії. Це підштовхує китайських інвесторів до наступного етапу — інвестицій у відновлювану енергетику, накопичувачі та мережеву інфраструктуру, щоб зберегти конкурентоспроможність активів у Сербії на європейському ринку.
Таким чином, Сербія все чіткіше закріплюється як промисловий і логістичний вузол між Китаєм і Європою. Однак подальший розвиток цієї ролі залежатиме від здатності Белграда одночасно утримувати китайський капітал і адаптуватися до посилених регуляторних вимог ЄС.
Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки, повідомив співвласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов.
“Я думаю, що Nova Post це єдина компанія, яка може доставити з Берліну в Варшаву посилку Next Day. Доступність – вже більш ніж 300 відділень по всій Європі. І ми будемо продовжувати цей розвиток в 26-му році: за 26-ий рік мережа зростає X2”, — сказав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” у Києві в четвер, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, найбільших успіхів компаніях досягла у Молдові, а загалом вже на ринках 5 з 16-ти Nova Post працює прибутково, хоча перше європейське відділення у Варшаві було відкрито лише у жовтні 2023 року.
“Ні один з 16 ринків, на які ми вийшли, не поводить себе однаково. Принаймні в нашому бізнесі сутність Європейського Союзу – він абсолютно не є єдиною структурою з точки зору звичок споживача: у кожній країні є місцеві лідери – дуже зубасті і дуже міцні. І ти в кожному з ринків маєш приймати локальні рішення. Тобто мислити глобально, але працювати і думати над тим, як задовольнити споживача виключно локально”, — наголосив Климов.
Він додав, що на глобальному ринку нікого не цікавить походження компанії, тож виграти конкуренцію можна лише за рахунок того, що сервіси швидші, доступніші і надійніші.
Серед перешкод у розвитку засновник групи NOVA назвав обмеження Національного банку України з фінансування бізнесу за кордоном у $1 млн на місяць.
Климов також вважає ризиком, що поєднання європейських вимог із українськими бюрократичними процедурами може створити додаткові труднощі для розвитку українського бізнесу, серед іншого він обережно ставиться до вимог створення в Україні регулятора у сфері транспорту.
Nova Post Europe у 2025 році обробила 13 млн міжнародних відправлень, а у 2026 році планує наростити цей обсяг на понад 30% і підтримувати такий темп до 2030 року, повідомив раніше CEO Nova Post Europe Олександр Лисовець в інтерв’ю Forbes Ukraine. За його словами, ці плани будуть підкріплені новим етапом європейської експансії із інвестиціями на понад $5 млн.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і Климов.