Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко обговорив з послом Азербайджанської Республіки в Україні Сеймуром Мардалієвим питання визнання документів про вищу освіту, розширення співпраці між університетами та підготовку двосторонніх заходів у сфері освіти і науки.
«На початок 2026 року в Україні навчалося понад 5,4 тис. громадян Азербайджану – близько третини всіх іноземних студентів. Українська сторона підтвердила зацікавленість у збереженні цього співробітництва та створенні належних умов для здобуття освіти», – йдеться в повідомленні Міносвіти.
Зазначається, що окрему увагу приділили визнанню дипломів українських закладів вищої освіти в Азербайджані.
Зокрема, українська сторона запропонувала детально опрацювати відповідні питання в рамках профільної робочої групи.
Також під час зустрічі порушувалося питання документального супроводу вступу та приїзду азербайджанських студентів на навчання в Україну.
Крім того, учасники зустрічі розглянули підготовку візиту делегації Міністерства освіти на чолі із заступником міністра Миколою Трофименком до Азербайджану.
«Запропонована програма передбачає засідання робочої групи щодо визнання документів про освіту, зустрічі з керівництвом профільного міністерства та ректорами університетів. Візит має сприяти виробленню спільних рішень та розвитку прямих партнерських відносин між закладами вищої освіти обох країн. Також обговорювали можливість організації зустрічі міністрів освіти України та Азербайджану до кінця цього року», – йдеться в повідомленні.
Сторони також обговорили підготовку до 14-го засідання спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва та підписання міжурядової угоди про науково-технічне співробітництво.
Загальні збори Національної академії педагогічних наук України обрали Олега Топузова президентом НАПН на п’ятирічний термін – з 18 вересня 2026 року до 17 вересня 2031 року.
За результатами таємного голосування його кандидатуру підтримали 185 учасників зборів, дев’ять проголосували проти, ще два бюлетені визнали недійсними. Топузов був єдиним кандидатом на посаду.
Він змінив Василя Кременя, який очолював академію з 1997 року. Загальні збори одноголосно обрали Кременя почесним президентом НАПН довічно.
Представляючи програму розвитку академії, Топузов визначив чотири основні принципи роботи – наступність, компетентність, відкритість і результативність.
«Моє завдання – не починати все з початку. Моє завдання – зберегти найкраще і з вами відкрити новий етап розвитку нашої академії», – заявив він.
Серед основних напрямів роботи нового керівництва Топузов назвав посилення впливу педагогічної науки на формування державної освітньої політики, відновлення людського капіталу, подолання освітніх втрат, підтримку молодих науковців та дослідження впливу штучного інтелекту на систему освіти.
Однією з ключових ініціатив має стати системний форсайт розвитку освіти України до 2035 року. Він охоплюватиме можливі сценарії розвитку дошкільної, шкільної, професійної, вищої освіти та освіти дорослих з урахуванням демографічних змін, потреб ринку праці, технологічного розвитку та європейської інтеграції.
«Наші дослідження повинні завершуватися не лише монографіями, статтями чи рекомендаціями. Вони мають впливати на державницькі рішення», – наголосив Топузов.
Окремим пріоритетом він визначив наукове забезпечення освіти у воєнний період і під час повоєнного відновлення. Йдеться, зокрема, про психологічну стійкість дітей і молоді, підтримку педагогів, інклюзію, реінтеграцію ветеранів та українців, які повертатимуться з-за кордону.
За словами нового президента НАПН, відновлення України має починатися з відновлення людського капіталу.
Топузов також запропонував започаткувати загальноакадемічну програму «Штучний інтелект і майбутнє освіти». Дослідження мають охопити зміну ролі вчителя, підходів до оцінювання знань, питання академічної доброчесності та компетентностей, необхідних учням у наступні 10-20 років.
Європейська інтеграція НАПН передбачатиме розширення спільних досліджень, участь у міжнародних консорціумах і програмах Horizon Europe, Erasmus+ та COST, академічну мобільність і збільшення кількості спільних міжнародних публікацій.
Для молодих дослідників планується створити програму «Молодий вчений НАПН України», яка передбачатиме грантову підтримку, наставництво, міжнародну мобільність та участь у великих наукових проєктах.
Під час звітних зборів також було представлено результати діяльності НАПН у 2017-2026 роках. За цей період установи академії завершили 163 фундаментальні та 195 прикладних досліджень, підготували понад 14 тис. наукових статей і більш як 250 монографій, препринтів та інших наукових праць.
Фонд електронної бібліотеки НАПН зріс до 40 тис. повнотекстових ресурсів, а кількість їх завантажень досягла 19 млн. Установи академії щороку брали участь майже у 50 міжнародних науково-освітніх проєктах і програмах.
Під час зборів також сформовано нове керівництво академії. Віцепрезидентами НАПН обрано Володимира Лугового та Віталія Панка, а нову президію сформовано у складі 29 осіб, з яких 22 раніше до неї не входили.
Національна академія педагогічних наук України здійснює фундаментальні та прикладні дослідження у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у розробленні освітніх стандартів, навчальних програм, підручників і науковому супроводі реформ системи освіти.
Українські університети долучаються до європейської ініціативи European Researchers’ Night, яка цього року відбудеться 25 вересня. Зокрема, Національний університет «Запорізька політехніка» проведе цього дня «Ніч науки 2026», а Львівська політехніка координує окремий проєкт European Researchers’ Night 2026-2027 у межах програми Horizon Europe.
Як повідомляє Запорізька політехніка, «Ніч науки 2026» відбудеться 25 вересня на базі університету та буде орієнтована передусім на школярів, майбутніх студентів і молодь. У програмі передбачені інтерактивні експерименти, наукові демонстрації, дитяча наукова конференція та міжнародні заходи за участю закордонних партнерів. Захід проводитиметься з урахуванням безпекової ситуації, університет зазначає наявність укриттів.
Окрема міжнародна конференція в межах «Ночі науки» також запланована на 25 вересня. До неї мають долучитися науковці європейських університетів.
Крім того, Україна вперше на такому рівні представлена окремим проєктом у програмі European Researchers’ Night. Львівська політехніка стала координатором міжнародного проєкту STEM for Science, Technology, Awareness & Researchers (STEM4STAR), відібраного для фінансування в межах
European Researchers’ Night та Researchers at Schools 2026-2027 програми Horizon Europe.
За даними університету, на конкурс було подано 241 заявку з різних країн Європи, фінансування рекомендовано для 49 проєктів. STEM4STAR отримав максимальні оцінки експертів за всіма критеріями. Проєкт передбачає проведення у Львові наукових фестивалів, заходів European Researchers’ Night, демонстрацій сучасних технологій, геопросторових ігор, картографічних челенджів, мапатонів, STEM-програм та стартап-конкурсів. Окремі заняття мають проходити також у школах і коледжах Західної України.
European Researchers’ Night – загальноєвропейська ініціатива, що фінансується ЄС через Marie Skłodowska-Curie Actions. У 2026 році основна подія відбудеться 25 вересня. За інформацією Європейської дослідницької ради, очікується понад 1 млн учасників приблизно у 40 країнах. Університети та наукові установи проводять відкриті лабораторії, експерименти, наукові шоу, дискусії, виставки та інтерактивні заходи для широкої аудиторії.
Міжнародний Soft Skills Summit 2026, присвячений розвитку людей, команд і організацій в умовах поширення штучного інтелекту, відбудеться 12-14 вересня у гібридному форматі та об’єднає понад 70 українських і міжнародних експертів.
Як повідомили організатори заходу, перший день саміту відбудеться офлайн у Києві з онлайн-трансляцією, ще два дні пройдуть онлайн. Очікується участь понад 5 тис. осіб.
У межах саміту також уперше відбудеться Soft Skills Summit Awards 2026 – професійна премія для корпоративних програм у сфері розвитку лідерства, талантів, команд, корпоративної культури та soft skills.
За словами організаторів, програма Soft Skills Summit побудована навколо трьох рівнів розвитку – людини, команди та організації.
12 вересня програма буде присвячена індивідуальному розвитку. Цього дня у Києві відбудуться виступи на головній сцені, панельні дискусії, практичні Soft Skills Hubs, Mindfulness-зона, EXPO, Guided Speed Networking, а також церемонія нагородження переможців Soft Skills Summit Awards 2026.
13 вересня онлайн-програма буде зосереджена на розвитку команд, комунікації, психологічній безпеці та сучасних підходах до лідерства.
14 вересня учасники обговорюватимуть корпоративну культуру, управління талантами та змінами, організаційну ефективність і трансформацію компаній під впливом штучного інтелекту.
“Сьогодні конкурентна перевага компаній визначається не лише технологіями. Вона визначається людьми, їхньою здатністю мислити, взаємодіяти, навчатися й вести інших через зміни. Саме тому ми створили Soft Skills Summit – платформу, яка об’єднує світову експертизу та український досвід, щоб допомогти людям, командам і організаціям бути готовими до майбутнього”, – зазначили співзасновники UpPro School та Soft Skills Summit Ігор Лук’яненко та Наталі Новгородська.
Організатори зазначають, що розвиток soft skills набуває додаткового значення на тлі поширення технологій штучного інтелекту та зміни вимог ринку праці.
Згідно з прогнозом World Economic Forum, до 2030 року зміниться близько 39% професійних навичок, необхідних для роботи. Серед компетенцій, значення яких зростатиме найшвидше, називаються аналітичне мислення, стійкість, адаптивність, креативність, лідерство та соціальний вплив.
Для України актуальність цієї проблематики також пов’язана з дефіцитом кадрів, інтеграцією ветеранів і внутрішньо переміщених осіб на ринок праці, можливим поверненням українців із-за кордону, необхідністю розвитку управлінських команд та впровадженням AI-інструментів у бізнес-процеси.
Серед заявлених спікерів Soft Skills Summit 2026 – засновник Fedoriv Group Андрій Федорів, професор Case Western Reserve University та експерт з емоційного інтелекту і лідерства Richard E. Boyatzis (США), експерт із комунікацій і TED-спікер Julian Treasure (Велика Британія), старша віцепрезидентка HR SoftServe Рента Дельпорте, голова Advanter Group Андрій Длігач, лідерка Академії PwC Україна Ірина Блінова, бізнес-консультант Frank Pucelik (США), експертка з комунікацій та People-First культури Shola Kaye (Велика Британія), а також соматична трансформаційна коучка і TED-спікерка Chen Lizra (Канада).
Повна програма та інформація про участь доступні на сайті Soft Skills Summit 2026.
Саміт орієнтований на власників бізнесу, CEO, керівників команд, HR- та L&D-фахівців, бізнес-тренерів, коучів, психологів, консультантів та інших фахівців, які працюють із розвитком людей і організацій.
У межах Soft Skills Summit Awards 2026 буде визначено найкращі програми у п’яти номінаціях: розвиток лідерства, розвиток талантів, розвиток команд і корпоративної культури, підтримка ментального здоров’я, а також інновації у навчанні та розвитку soft skills.
Оцінювання проєктів проводитиметься за єдиною методологією, розробленою Аналітичним центром UpPro School за участі громадської організації “Незалежна асоціація психології та коучингу” та незалежного експертного журі. Організатори заявляють, що основними критеріями стануть професійна цінність програми, якість реалізації та фактичний вплив незалежно від розміру компанії.
Детальна інформація про премію та умови участі розміщена на сторінці Soft Skills Summit Awards 2026.
Організатором саміту виступає UpPro School – міжнародний освітній центр навчання та підвищення кваліфікації психологів, HR- та L&D-фахівців, керівників та інших професіоналів, які працюють із розвитком людей, команд і організацій. За даними організаторів, UpPro School є акредитованим CPD-провайдером Великої Британії, понад 150 тис. учасників долучилися до освітніх заходів центру, понад 8 тис. слухачів пройшли професійне навчання.
Для читачів “Open4business” діє промокод Open4business, який надає знижку 10% на квитки Soft Skills Summit 2026. Промокод діє до 11 вересня 2026 року.
Контакт із питань партнерства: Світлана Чаурова, partnerships@softskills-summit.com.
Open4Business – офіційний інформаційний партнер івенту
В Україні з 1 вересня працюватимуть понад 11,6 тис. закладів дошкільної освіти, з них 1,1 тис. – у змішаному форматі і 1,2 тис. – дистанційно, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“В Україні з 1 вересня працюватиме 11 622 заклади дошкільної освіти: 9 301 – очно, 1 111 – у змішаному форматі, 1 210 – дистанційно. Цьогоріч навчання у ЗДО розпочинають 712 987 дітей. Усі садочки, які працюють очно або у змішаному форматі, мають доступ до укриття”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Водночас, зазначається, що динаміка забезпечення дитсадків укриттями є суттєвою.
Так, якщо у 2022 році укриття мали 56,1% дитячих садків, то зараз 83% мають укриття безпосередньо на території або на відстані до 100 метрів.
У відомстві розповіли, що у 2026 році вперше передбачено державну субвенцію на облаштування укриттів у закладах дошкільної освіти загальним обсягом 1 млрд грн, із яких понад 972 млн грн розподілено на 18 проєктів у дев’яти областях.
“Відповідно до закону “Про застосування англійської мови в Україні” та закону “Про дошкільну освіту” з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови у старших групах (для дітей віком 5-6 років) стане обов’язковою складовою освітнього процесу в усіх закладах дошкільної освіти”, – нагадали в Міносвіти.
Там зазначили, що вивчення англійської мови в садочку – це насамперед м’яке знайомство з мовою через гру, а не “уроки” в класичному розумінні.
Зокрема, для дітей віком 5-6 років оптимальна тривалість занять становить 20-25 хвилин зі зміною активностей кожні 5-7 хвилин – це дає змогу підтримувати увагу та інтерес дітей.
Заступник керівника Офісу президента України, голова Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Віктор Микита повідомив про нараду з керівниками обласних адміністрацій, на якій обговорили підготовку регіонів до початку нового навчального року, забезпечення дітей гарячим харчуванням, облаштування укриттів, енергонезалежність закладів освіти та інші питання.
“Станом на зараз понад 9 370 закладів освіти готові забезпечити дітей гарячими обідами. Це майже 99% усіх учнів, які навчаються на цьому рівні. Держава забезпечила громади фінансовим ресурсом для досягнення цього показника”, – написав Микита в Телеграм у п’ятницю за підсумками наради.
Також він повідомив про роботу над реалізацією ініціативи президента “Пакунок школяра” з фінансування родин першокласників для закупівлі необхідних речей до школи перед початком нового навчального року, але не уточнив, на якому вона перебуває етапі.
Заступник керівника ОП розповів про роботу зі створення енергонезалежних шкіл, яка полягає в обладнанні найбільших закладів освіти засобами автономного живлення, генерації та тепла. “Школи стануть справжніми просторами незламності, де у разі відключень світла діти зможуть тривалий час перебувати в теплі та з електроенергією. Минулої, важкої зими такі рішення у громадах та регіонах довели свою ефективність. Це наш перевірений шлях, яким ми рухаємося далі”, – повідомив Микита.
