На виборах ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які відбулися 27 жовтня, переміг голова Вченої ради вишу Валерій Копійка.
Згідно з протоколу виборчої комісії, за Валерія Копійку було віддано 1973 голосів (51,74%), за колишню проректорку КНУ з наукової роботи Ганну Толстанову – 712 (18,62%), за колишню проректорку КНУ з міжнародного співробітництва Ксенію Смирнову – 159 (4,16%) і за першого проректора Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Олександра Корченко – 77 (2,01%). Ще 130 виборців не підтримали жодного кандидата, а 49 бюлетенів визнали недійсними.
Зазначається, що у голосуванні взяло участь 3105 із 3823 виборців, що складає 81,3%.
Згідно зі Статутом університету, вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50% загальної кількості осіб, які мають право брати.
Обраною ректором університету вважається кандидатура, яка набрала більше 50% голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру більше 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні.
Таким чином, Копійка переміг у виборах в першому турі.
Копійка народився 5 березня 1962 року в Києві. У 1984 р. закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету ім. Шевченка та здобув кваліфікацію спеціаліста з міжнародних відносин.
У 1984-1986 рр. працював військовим перекладачем у Республіці Конго, в 1986-1988 рр. – референтом Товариства “Знання” у Києві, у 1988-1990 рр. навчався в аспірантурі Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка.
З 1990 року працював асистентом, з 1991 року – доцентом кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин КНУ, а з 1997 р. – директором Центру європейської документації ЄС при Інституті міжнародних відносин.
У 2007-2008 рр. – заступник директора з навчальної роботи Інституту міжнародних відносин КНУ, з 2009 р. – директор Інституту, а з 2021 р. – директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ.
З квітня по вересень 2026 року був в.о. ректора КНУ ім. Шевченка. У вересні обраний головою Вченої ради університету.
З обраним ректором університету відповідно до вимог закону “Про вищу освіту”, Міністерство освіти і науки України має укласти контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня обрання.
Як повідомлялося, 2 березня Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс на заміщення посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вибори були заплановані на 27 травня 2026 року. Натомість 11 травня Міносвіти перенесло вибори на 27 жовтня.
Колишнього ректора КНУ Володимира Бугрова не допустили до виборів після того як Київський апеляційний суд залишив в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва щодо адміністративного правопорушення про подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Італійська фундація Med-Or та Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на розвиток співпраці у сфері дипломатичної підготовки та міжнародного діалогу.
Як повідомляється, документ підписали 13 жовтня в штаб-квартирі Med-Or у Римі голова фундації Марко Мінніті та директор Дипломатичної академії України Ігор Осташ.
Угода передбачає створення основи для спільних ініціатив у сфері дипломатичної освіти, а також розширення можливостей співпраці між Італією та Україною. Зокрема, розглядається залучення італійських та міжнародних викладачів і експертів до навчальних програм української академії.
Фундація Med-Or вже має досвід розвитку міжнародного партнерства у сфері підготовки кадрів в Африці та на Близькому Сході.
У церемонії підписання також взяли участь державний секретар при голові Ради міністрів Італії, уповноважений з питань безпеки Республіки Альфредо Мантовано та посол України в Італії Ігор Брусило.
У Med-Or зазначили, що угода є частиною ширшої програми діяльності фундації, спрямованої на розвиток міжнародного співробітництва в умовах складної міжнародної ситуації.
Підписання меморандуму створює основу для подальшого поглиблення українсько-італійських контактів у сфері дипломатичної освіти, обміну експертним досвідом та підготовки фахівців із міжнародних відносин.
Компанія «Хуавей Україна» оголосила про старт всеукраїнського командного конкурсу Student Tech Challenge 2026 для студентів технічних спеціальностей. Цього року в ньому візьмуть участь 152 студенти у складі 42 команд із 18 українських університетів.
Офіційне відкриття конкурсу відбулося 6 жовтня в онлайн-форматі. До учасників звернулися директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе, генеральна директорка Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України Роксолана Швадчак, а також керівники українських технічних університетів.
У 2026 році команди працюватимуть за трьома напрямами: Radio Access Network Planning, Datacom Engineering і Digital Energy. Учасники мають розробити рішення для практичних завдань у сфері планування мобільних мереж, передавання даних, мережевих технологій і цифрової енергетики.
Робота над проєктами відбуватиметься за підтримки тренерів команд і менторів Huawei Ukraine.
«Хуавей Україна послідовно інвестує в освіту української молоді. Ми прагнемо надихати студентів навчатися ще старанніше, глибше занурюватися в реальні бізнес-кейси та будувати кар’єру в обраних професійних напрямах. Так вони безпосередньо посилюватимуть українську ІКТ-галузь», — зазначив директор «Хуавей Україна» Ма Мінцзе.
Student Tech Challenge проводиться третій рік поспіль. У 2024 році в конкурсі взяли участь 134 студенти у складі 32 команд із 10 університетів, а у 2025 році — 201 студент, 48 команд із 20 університетів. У 2026 році кількість конкурсних напрямів скорочено з чотирьох до трьох, водночас до проєкту долучилися 42 команди з 18 закладів вищої освіти.
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко наголосив на важливості тіснішого зв’язку університетської освіти з реальними потребами технологічної галузі. За його словами, подібні ініціативи дають змогу студентам не лише здобувати академічні знання, а й застосовувати їх під час розв’язання інженерних завдань та отримувати практичний командний досвід.
Конкурс триватиме з 6 жовтня до 6 листопада. Півфінальний відбір відбудеться 26–27 жовтня, а 4–5 листопада команди представлять свої проєкти незалежному експертному журі. Фінальна церемонія та нагородження переможців відбудуться 6 листопада в Києві.
Переможці отримають призи, а також можливість взяти участь у менторській програмі або програмі стажування Huawei.
Student Tech Challenge — всеукраїнське технологічне змагання Huawei Ukraine для студентів технічних спеціальностей, яке проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України. Учасники розробляють рішення для практичних завдань у телекомунікаціях, мережевих технологіях та енергетиці під керівництвом експертів компанії.
Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала запровадити збір у розмірі 70 тис. доларів за первинну участь іноземного студента в програмі Optional Practical Training (OPT) та ще 30 тис. доларів за подальші рекомендації, зокрема щодо продовження терміну дії дозволу для випускників STEM-спеціальностей.
Відповідний проект правила Міністерства внутрішньої безпеки США (DHS) опубліковано 8 жовтня 2026 року у Federal Register. Це рішення ще не набрало чинності: документ перебуває на стадії громадського обговорення, коментарі приймаються до 9 листопада. Програма OPT дозволяє іноземним студентам із візою F-1 тимчасово працювати в США за фахом під час або після навчання. Зазвичай випускники можуть працювати за програмою OPT до 12 місяців, а для STEM-напрямків передбачено додаткове продовження.
За новою схемою, запропонованою DHS, платити повинен буде сертифікований коледж або університет до того, як навчальний заклад внесе рекомендацію щодо OPT до системи SEVIS. Без підтвердження сплати нового збору студент не зможе отримати дозвіл на роботу.
Якщо правило буде затверджено в нинішньому вигляді, вартість доступу до OPT зросте в десятки разів. Зараз оформлення дозволу на роботу обходиться приблизно в кілька сотень доларів, тоді як запропонована модель передбачає 70 тис. доларів за первинну рекомендацію та ще 30 тис. доларів за наступну.
DHS пояснює реформу необхідністю боротьби з шахрайством та зловживаннями в OPT, а також захистом американського ринку праці. У проєкті правила відомство посилається на випадки фіктивного працевлаштування іноземних випускників та на виявлені ICE потенційні порушення в програмі.
Reuters зазначає, що OPT є одним із ключових шляхів, за яким іноземні випускники американських університетів отримують перший досвід роботи в США, а потім нерідко переходять на робочі візи H-1B. Тому запровадження такого високого збору може суттєво скоротити кількість випускників, які залишаються працювати в країні після закінчення навчання.
При цьому масштаб групи, яку це потенційно може торкнутися, дуже великий. За даними Open Doors 2025, у американських коледжах та університетах у 2024/25 навчальному році навчалося 1,178 млн іноземних студентів, що становило близько 6% усіх студентів вищих навчальних закладів США. З них 294,3 тис. осіб брали участь у програмі OPT, причому кількість учасників програми за рік зросла одразу на 21%.
Найбільше іноземних студентів приїжджає до США з Індії — 363 тис. осіб, Китаю — 266 тис., Південної Кореї — 42,3 тис., Канади — 29,9 тис. та В’єтнаму — 25,6 тис.
Українських студентів в американських вишах значно менше, проте їхня кількість зростає. За даними Open Doors 2025, у 2024/25 навчальному році в США навчалися або перебували на OPT 2 346 студентів з України, що на 7,5% більше, ніж роком раніше.
Для порівняння: у 2023/24 навчальному році в США налічувалося 2 183 українських студентів. Тоді близько 55% з них навчалися на бакалаврських програмах, 26% — у магістратурі та аспірантурі, 14% брали участь у програмі OPT, ще 5% припадало на програми без ступеня (non-degree).
Отже, якщо структура українського студентського контингенту залишається приблизно на колишньому рівні, нові збори можуть торкнутися кількох сотень українців, які після закінчення американських вишів розраховують залишитися в США для професійної практики. Однак точної кількості українців, які перебувають саме на OPT у 2024/25 році, Open Doors у відкритій стислій статистиці не наводить.
Загалом українська громада в США значно більша за студентську групу. За оцінкою Migration Policy Institute на основі American Community Survey, у 2024 році в США проживали понад 510 тис. іммігрантів, народжених в Україні, а вся українська діаспора, включаючи людей українського походження, оцінювалася приблизно в 1,4 млн осіб.
Критики цієї пропозиції застерігають, що новий збір може зробити американські університети менш привабливими для іноземних абітурієнтів і перенаправити частину студентів до Великої Британії, Канади, Австралії та країн ЄС. Presidents’ Alliance on Higher Education and Immigration вже заявила, що такий високий фінансовий бар’єр може серйозно порушити існуючу систему залучення іноземних випускників на американський ринок праці.
При цьому остаточна доля ініціативи поки що не визначена. Після завершення періоду громадського обговорення DHS може змінити проект, відмовитися від частини положень або прийняти остаточне правило. Крім того, Reuters зазначає, що нові обмеження, ймовірно, зіткнуться з судовими позовами.
Українські студенти увійшли до числа стипендіатів програми HEC Imagine, яка надає можливість молоді з країн, що постраждали від війни та криз, навчатися в одній із провідних французьких бізнес-шкіл HEC Paris.
Про це повідомило Посольство України у Французькій Республіці за підсумками заходу «Imagine pour la Paix», присвяченого підтримці учасників програми.
Захід відбувся у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі та об’єднав представників HEC Paris, французького бізнесу, партнерів і донорів програми, дипломатів та студентів.
Участь у заході взяли, зокрема, міністр Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, який є випускником HEC Paris, а також колишній посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр, який нині очолює Центр кризового реагування і підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Франції.
Стипендіати HEC Imagine розповіли про власний досвід та навчання у Франції.
Програма HEC Imagine була започаткована для підтримки талановитих студентів, чиє навчання та професійні перспективи опинилися під загрозою через війни та інші кризи. Українські студенти були серед перших учасників програми.
За даними HEC Paris, проєкт HEC Imagine Fellows розпочав роботу у 2022 році. Уже на початковому етапі стипендії дали можливість навчатися в HEC студентам з України, Афганістану та Сирії.
Програма передбачає не лише фінансову підтримку навчання, а й інтеграцію студентів у академічне та професійне середовище HEC Paris.
Посольство України у Франції наголосило, що підтримка освіти українців набуває особливого значення в умовах війни та руйнування освітньої і наукової інфраструктури України.
«Відбудова України – це не лише відновлення будівель та інфраструктури. Це передусім інвестиції в людей: майбутніх підприємців, економістів, інженерів та управлінців, які створюватимуть робочі місця, залучатимуть інвестиції та розбудовуватимуть сучасну європейську Україну», – зазначили в українському посольстві.
У диппредставництві також подякували HEC Paris за підтримку українських студентів та Association des étudiants ukrainiens en France за сприяння в організації участі української сторони у заході.
HEC Paris є однією з найбільш відомих європейських вищих шкіл менеджменту. Навчальний заклад спеціалізується на підготовці фахівців у сфері менеджменту, фінансів, підприємництва та управління бізнесом, а його випускники працюють у міжнародних компаніях, фінансових установах, державному секторі та власному бізнесі.
Програма HEC Imagine стала частиною ширшої ініціативи, яка поєднує підтримку студентів із країн, охоплених конфліктами, з дискусією про роль бізнесу та освіти у відновленні та забезпеченні миру.
Джерела: Посольство України у Французькій Республіці, HEC Paris, ЮНЕСКО.
Компанія «Хуавей Україна» оголосила набір студентів українських закладів вищої освіти для участі у щорічному командному змаганні Student Tech Challenge-2026, яке проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Як повідомляється у пресрелізі компанії, учасники розроблятимуть технологічні рішення для завдань у сфері телекомунікацій, комп’ютерних мереж та цифрової енергетики. Переможці отримають призи та можливість долучитися до програми стажування в «Хуавей Україна».
Змагання проходитиме за трьома основними напрямами – Radio Access Network Planning, Datacom Engineering та Digital Energy. Проєкти команди розроблятимуть за участю викладачів-тренерів та менторів компанії.
Перший етап Student Tech Challenge триватиме з 6 до 26 жовтня та передбачатиме онлайн-зустрічі, розробку рішень і підготовку презентацій. Півфінал запланований на 26-27 жовтня, після чого команди-фіналісти продовжать роботу з менторами. Пітчинг проєктів відбудеться 4-5 листопада онлайн або офлайн у Києві, а фінал та церемонія нагородження переможців – 6 листопада.
До участі запрошують команди з двох-п’яти студентів українських ЗВО. Учасниками можуть бути студенти бакалаврату починаючи з третього року навчання та першого року магістратури, які навчаються на інженерних, технічних та суміжних політехнічних спеціальностях. Необхідною умовою є знання англійської мови щонайменше на рівні B1, оскільки захист проєктів проходитиме англійською.
Детальні умови конкурсу оприлюднені на офіційному сайті Student Tech Challenge.
«Хуавей Україна» працює на українському ринку з 2000 року, а ТОВ «Хуавей Україна» було зареєстровано в Києві у травні 2005 року. Компанія займається постачанням, введенням в експлуатацію, обслуговуванням і технічною підтримкою телекомунікаційного обладнання та програмного забезпечення Huawei.
Одним із напрямів діяльності компанії в Україні є підготовка фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, з 2016 року в Україні реалізується міжнародна освітня програма Huawei Seeds for the Future, а також розвивається мережа Huawei ICT Academy у партнерстві з українськими університетами.
Джерело: пресреліз Huawei Ukraine на сайті «Інтерфакс-Україна».
