За сприяння міжнародної електротехнічної компанії Schneider Electric українські університети отримали доступ до сучасного програмного забезпечення ETAP для проєктування та аналізу електричних мереж. Компанія також провела навчання для викладачів: понад 200 представників із 30 університетів опанували роботу з професійним інструментом SEE Electrical Expert. Завдяки цій ініціативі студенти зможуть вчитися проєктувати електричні схеми за допомогою сучасних цифрових рішень, готуючись до реальних професійних завдань у сфері енергетики.
SEE Electrical Expert – це програмне забезпечення для створення електричних схем, технічної документації та 3D-візуалізації. Програма дає змогу розробляти принципові електричні схеми, працювати з бібліотеками компонентів, автоматично формувати специфікацію та документацію, що суттєво скорочує час розробки проєктів та допомагає зменшити ризик помилок. Також програма дозволяє створювати тривимірну модель електричного щита, що допомагає уникнути помилок під час його збирання.
Окрім програмного забезпечення, у 2025 році Schneider Electric передала університетам обладнання для навчальних лабораторій на суму 2 000 000 грн, що дозволяє студентам застосовувати сучасні концепції автоматизації та електротехніки на практиці, та сприяє впровадженню інноваційних інженерних рішень у навчальний процес.
Зокрема, сучасне електротехнічне обладнання було передано Національному технічному університету «Харківський політехнічний iнститут», Національному університету «Львівська політехніка», Одеському національному технологічному університету, Національному університету харчових технологій, Національному університету біоресурсів і природокористування, Криворізькому національному університету та іншим ЗВО.
У 2025 році університетам України було передано понад 600 ліцензій ETAP у кілька етапів:
Тренінги із використання SEE Electrical Expert проходили протягом вересня 2025 – травня 2026 року, і всього в них взяли участь понад 200 викладачів із 30 університетів України.
“Сьогоднішні студенти – це інженери, які вже завтра будуть розвивати енергетику України. Тому важливо, щоб вони навчалися на технологіях, які використовуються в реальному секторі. Інвестуючи в освіту, ми не лише допомагаємо молодим фахівцям швидше адаптуватися до професії, а й робимо свій внесок у відбудову країни та створюємо можливості для молоді реалізовувати свій потенціал в Україні”, – зазначив генеральний директор Schneider Electric Михайло Бубнов.
“В найближчому майбутньому є амбіційний план створення сучасної проєктної лабораторії «Schneider Electric Academy-КАІ», що забезпечить не тільки застосування ПЗ в навчальному процесі, а й участь студентів в створенні цифрових двійників електропостачання критичної інфраструктури авіаційної промисловості. Тому, ефективність співпраці з компанією Schneider Electric дає можливість дивитись в майбутнє з впевненістю. Енергетичний ринок праці буде забезпечений фахівцями з необхідними професійними навичками та компетенціями,” – прокоментував Сергій Ільєнко, доцент кафедри електричної інженерії та енергомашинобудування Національного університету «Київський авіаційний інститут».
Також Schneider Electric оголосила конкурс методичного забезпечення, який спрямований на заохочення академічної спільноти до активного використання SEE Electrical Expert у навчальному процесі. Учасники конкурсу мають можливість представити власні підходи до виконання прикладних завдань з електричного проєктування.
ETAP, Schneider Electric, електропроєктування, ОСВІТА, УНІВЕРСИТЕТ
Україна має розглядати освіту як окремий експортний сектор, здатний приносити валютні надходження, формувати міжнародні зв’язки та посилювати вплив країни на глобальному ринку, вважає президентка ГС “Міжнародний рух “PRORYV”, доктор філософії в галузі освіти Голда Виноградська.
У блозі на сайті агентства “Інтерфакс-Україна” вона зазначила, що в публічній дискусії про нові драйвери економіки найчастіше згадуються аграрний сектор, металургія, IT, оборонна промисловість, енергетика та логістика, тоді як освітній експорт залишається майже поза увагою.
За словами Виноградської, освіта в багатьох країнах уже давно стала не лише соціальною сферою, а й повноцінним експортом послуг, інструментом м’якої сили та частиною економічної політики. Такий підхід використовують Велика Британія, Канада, Австралія, Франція, Туреччина та Китай, формуючи через міжнародну освіту мережі майбутніх партнерів, управлінців, підприємців, лікарів, інженерів і лідерів думок.
Україна також має базу для розвитку цього напряму: сотні закладів вищої освіти, сильні наукові школи, досвід підготовки іноземних студентів, викладацький потенціал і міжнародну репутацію українських фахівців.
До повномасштабної війни Україна була помітним гравцем на ринку міжнародної освіти. У 2019-2021 роках в українських закладах вищої освіти навчалися близько 76-80 тис. іноземних студентів із понад 150 країн. Найбільшими центрами були Харків, Київ, Одеса, Дніпро та Запоріжжя, а серед ключових країн походження студентів були Індія, Марокко, Нігерія, Туреччина, Азербайджан, Єгипет, Туркменістан і Китай.
Після 2022 року кількість іноземних студентів значно скоротилася через війну, безпекові ризики, закриття авіасполучення та ускладнення процедур в’їзду. У 2023 році в Україні залишалося близько 51,7 тис. іноземних студентів, що майже на 30 тис. менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Станом на початок 2026 року в українських вишах навчалося понад 21 тис. іноземних студентів із 127 країн, а у 2025 році було зараховано близько 5,5 тис. нових студентів, що дещо перевищило показник 2024 року.
Виноградська зазначає, що ці дані свідчать не лише про втрати, а й про збереження потенціалу. На її думку, попит на українську освіту не зник повністю навіть в умовах війни, однак модель залучення іноземних студентів багато в чому залишилася довоєнною.
Ключовим обмеженням експертка вважає застарілу архітектуру доступу до української освіти. Традиційно система була побудована навколо фізичного приїзду студента в Україну ще до початку повноцінного навчання. У мирний час така модель працювала, але в нинішніх умовах стала одним із головних бар’єрів.
“Повномасштабна війна не знищила ринок міжнародної освіти для України, а виявила слабке місце старої моделі: “спочатку приїдь в Україну, а потім вступай”, – зазначила Виноградська.
На її думку, студент XXI століття очікує цифрового вступу, дистанційної комунікації з університетом, прозорої верифікації документів, гнучких форматів навчання, зрозумілих процедур і сервісу, що відповідає міжнародним стандартам.
Серед можливих кроків для розвитку освітнього експорту Виноградська називає цифровізацію вступу іноземних студентів, переведення первинних процедур в онлайн, дистанційну верифікацію документів, розвиток моделі “study online first, arrive later”, визначення пріоритетних ринків і розвиток англомовних програм.
Перспективними напрямами для України можуть бути медицина, інженерія, IT, аграрні технології, відновлення інфраструктури, енергетика, кібербезпека, оборонні технології, управління кризами, публічне адміністрування та післявоєнна реконструкція.
За оцінкою авторки, освітній експорт поки не став таким самим державним пріоритетом, як залучення інвестицій, підтримка експорту товарів або просування українських технологічних компаній за кордоном. При цьому окремий університет не може самостійно сформувати національний бренд української освіти, тому для розвитку напряму необхідна координація держави, вишів, бізнесу та міжнародних партнерів.
Виноградська вважає, що кожен іноземний студент — це не лише плата за навчання, а й майбутній фахівець, потенційний партнер українського бізнесу, лікар, інженер, чиновник, науковець або підприємець, який може зберігати зв’язок з Україною протягом десятиліть.
“Україна конкурує за інвестиції, експортні контракти, міжнародну допомогу, технології та ринки. Настав час так само серйозно почати конкурувати і за студента”, – підкреслила вона.
Голда Виноградська – президентка ГС “Міжнародний рух “PRORYV”, доктор філософії в галузі освіти, експертка з публічно-приватного партнерства, інновацій та розвитку людського капіталу, радниця міністра освіти і науки України у 2016-2021 роках.
Біофармацевтична компанія “Біофарма” (Biopharma) інвестує у освітній напрямок щорічно біля $2 млн, в планах на цей рік відкриття біологічних шкіл в Ужгороді та Львові, повідомив президент компанії Костянтин Єфименко агентству “Інтерфакс-Україна“.
“В освітній напрямок ми інвестуємо біля $2 млн, кожен рік. Зараз побудували дві біологічні школи в Києві і в Білій Церкві. Діти після уроків приходять до нас, як на додаткові гуртки. Десять годин в тиждень. Три – математика, три – хімія, чотири – біологія. Для дітей це безкоштовно, але це топові викладачі, які працюють з ним”, – сказав Єфіменко.
При цьому він зазначив, що метою цього проєкту не є масова підготовка кадрів саме для компанії.
“Нам не потрібна на Biopharma дуже велика кількість людей, у нас виручка на чоловіка більше одного мільйона доларів. Нам потрібні талановиті люди, але не велика їх кількість. Я це роблю як благодійний проєкт, хочу збудувати таких шкіл 25 в Україні. Я хочу, щоб ці люди почали створювати свої компанії в біотеці. Це неможливо зробити з існуючим рівнем шкільної та університетської освіти. Для цього потрібні спеціально абсолютно тонко підготовлені люди. І я сподіваюся, що ми таких людей зможемо виховати, вони прийдуть до нас, щоб ми їм допомагали або інвестували, створювали з ними ці компанії. Моя мета – створити умови для такої екосистеми”, – зазначив Єфіменко.
Він повідомив, що в найближчих планах відкриття ще двох біологічних шкіл, в Ужгорода та Львові, вони запрацюють вже восени цього року.
“Біофарма” – українська біотехнологічна компанія, яка займається заготівлею плазми, а також спеціалізується на виробництві плазми для виготовлення препаратів крові.
KAN Development разом з Освітній холдинг “А+” ввели в експлуатацію масштабний інноваційний освітній комплекс у ЖК Respublika, повідомляє пресслужба девелопера.
Respublika STEAM School – сучасний кампус шкільного формату з інфраструктурою, яка наближена до університетської: триповерховий атріум з амфітеатром, лабораторії, мейкерспейс, басейн, спортивні зали, медіатека, відкриті простори для командної роботи та сучасне укриття. Площа будівлі 26,3 тис.кв.м, розрахована на 1120 учнів.
Освітній холдинг A+ об’єднує освітні проєкти, що пропонують дошкільну, шкільну та позашкільну освіту для дітей віком від 1 до 19 років. Як повідомлялося, KAN Development інвестує $80 млн у будівництво школи у ЖК “Республіка” і школи на вул.Маккейна у Києві. Сумарно навчальні заклади розраховані на 2 тис. учнів. Respublika STEAM School стане 16-м освітнім закладом холдінгу.
KAN Development створена 2001 року. В портфелі компанії – Ocean Plaza, Respublika Park, Tetris Hall, Central Park, Comfort Town, “Файна Таун”, Respublika, IQ Business Center і 101 Tower. За більше ніж 20 років роботи на ринку KAN Development створив понад 3 млн кв. м житлової, торговельної та комерційної нерухомості. Компанія також активно розвиває власну мережу освітніх закладів “А+”.
Використання штучного інтелекту вже стало повсякденною практикою для більшості студентів і працівників, однак ключовою конкурентною перевагою на ринку праці в найближчі роки залишатимуться не технічні, а людські навички – комунікація, лідерство, емоційний інтелект, критичне мислення та здатність працювати з людьми. До такого висновку дійшли учасники пресконференції на тему «Вища освіта та освіта МВА в епоху штучного інтелекту. Які професії та навички залишаться за людиною?», що відбулася в агентстві “Інтерфакс-Україна” у середу.
Як повідомила директорка Центру бізнес-освіти та підвищення кваліфікації Інституту психології і підприємництва Марія Фурман, дослідження, проведене на базі співпраці студентів і бізнесу, охопило понад 250 респондентів із сфер юриспруденції, HR, IT, консалтингу, маркетингу, менеджменту, зовнішньоекономічної діяльності, освіти, продажів та фінансів.
«Наразі понад 97% опитаних уже використовують штучний інтелект у роботі або повсякденному житті, а понад 50% звертаються до нього щонайменше раз на день. Найпоширенішими інструментами виявилися ChatGPT, Google Gemini, Claude та Copilot, а основними сценаріями використання – пояснення складної інформації, написання та редагування текстів, генерація ідей, переклад, аналіз даних і підготовка підсумків», – зазначила вона під час презентації дослідження «Використання ШІ в роботі та повсякденному житті».
Водночас, за словами Фурман, поширення ШІ не означає автоматичного зростання довіри до його відповідей. Вона звернула увагу, що близько 30% щоденних функцій уже заміщуються такими інструментами, однак найбільша частка респондентів оцінила рівень довіри до відповідей ШІ як середній – інформації можна довіряти лише за умови перевірки. Більше 50% опитаних завжди перевіряють згенеровані відповіді, ще 33% роблять це, якщо інформація виглядає підозрілою, а 13% – коли йдеться про особливо важливу роботу. Крім того, понад 30% респондентів дуже часто стикалися зі спотворенням інформації, а ще 53,6% повідомили, що такі випадки траплялися з ними декілька разів.
«За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року у світі зміниться понад 40% навичок, а це означає потребу в швидкому перенавчанні як чинних працівників, так і студентів. Вона підкреслила, що вища школа має не просто знайомити молодь із цифровими інструментами, а перебудовувати підходи до навчання так, щоб готувати фахівців, здатних працювати разом із ШІ, а не механічно покладатися на нього», – наголосила експертка.
За її словами, штучний інтелект уже став частиною навчання і бізнесу, але його ефект полягає не в повній заміні людини, а в трансформації її функцій.
«Саме тому сьогодні особливу цінність мають аналітичне мислення, комунікація, адаптивність, управління людьми, емоційний інтелект і креативність», – наголосила Фурман.
Вона додала, що ШІ не зможе витіснити управлінців, психологів, HR-фахівців, менеджерів із комунікацій, викладачів, наставників, а також тих, хто відповідає за стратегію та розвиток команд, оскільки саме в цих професіях вирішальними залишаються людська довіра, лідерство, емпатія та здатність працювати з контекстом.
В свою чергу, докторка економічних наук, професорка, проректорка з науково-педагогічної та навчальної роботи Інституту психології і підприємництва Іраїда Зайцева, акцентувала на тому, що навіть найпотужніші алгоритми не можуть замінити керівника, оскільки вони позбавлені свідомості, творчості та моральної рефлексії. Вона нагадала, що машина може порадити скоротити персонал заради вищого прибутку, однак не здатна оцінити соціальні, етичні та навіть геополітичні наслідки такого рішення.
«Штучний інтелект — це потужний двигун, але тільки людина має бути тим пілотом, який знає, куди і навіщо летить. Ми навчаємо студентів не просто користуватися інструментом, а валідувати рішення, критично ставитися до “чорної скриньки” алгоритму і нести персональну відповідальність за результат. В інституті ШІ дозволяється використовувати як допоміжний засіб для структурування матеріалу чи пошуку ідей, однак студент зобов’язаний вказувати факт його застосування, перевіряти джерела і відповідати за зміст роботи, інакше це може розцінюватися як академічна недоброчесність», – зазначила Зайцева.
Генеральний директор Capolavoro Group (Бразилія), викладач бразильського інституту AMF та інвестор у технологічні стартапи Веслі Ласерда зосередив увагу на ризиках неправильного використання штучного інтелекту в бізнесі. За його оцінкою, головна небезпека полягає не лише в технології як такій, а в поступовому когнітивному послабленні людини, коли користувач звикає передавати машині власну пам’ять, аналітичні здібності, мовлення і навіть елементарну здатність до самостійного прийняття рішень. У своїй презентації він окремо назвав основними ризиками широкого впровадження ШІ когнітивні погіршення, зниження інтелекту, ослаблення здатності до рефлексії та втрату соціальних навичок.
«Штучний інтелект потрібно використовувати як інструмент для аналітики даних, а не як заміну людського мислення. Коли людина перестає розуміти, що стоїть за відповіддю машини, вона втрачає власні когнітивні здібності, а разом із ними – і здатність ухвалювати самостійні рішення», – зазначив Ласерда під час доповіді.
Він також звернув увагу, що нова хвиля автоматизації формує попит насамперед на AI-аналітиків, AI-інженерів, спеціалістів з AI Ops та алгоритмічного аудиту, а не тільки і не стільки не просто на IT-фахівців. Однак і в цих ролях вирішальним залишається людське розуміння того, що і для чого робиться, а не лише вміння написати машині правильний промпт.
В свою чергу, рекрутерка 3S Agency Софія Ворушко підкреслила, що у сфері найму штучний інтелект створює ілюзію об’єктивності, але все ж не може замінити живого рекрутера. За її словами, кандидати дедалі краще готуються до співбесід за допомогою ШІ, використовують правильні формулювання та соціально бажані відповіді, однак алгоритм не здатний повноцінно зчитати невербальні сигнали, зрозуміти мотивацію людини, її реальний досвід і відповідність культурі конкретної компанії. Вона навела приклад двох однакових на перший погляд вакансій асистента керівника, для яких на практиці були потрібні зовсім різні кандидати через різний стиль управління керівників.
«Сьогодні ринок дедалі менше оцінює працівника лише за хардскілами і дедалі більше – за софтскілами. Комунікація, життєстійкість, гнучкість, адаптивність, лідерство і вміння будувати відносини стають критично важливими, тому що саме їх найважче автоматизувати», – додала Ворушко.
Вона послалася на глобальні оцінки, згідно з якими 63% роботодавців називають дефіцит м’яких навичок бар’єром для розвитку бізнесу, 67% компаній шукають гнучкість і адаптивність, 61% – лідерство та соціальний вплив, а попит на соціальні та емоційні навички до 2030 року зросте ще на 24%. За словами рекрутерки, наразі 75% довгострокового успіху працівника залежать саме від софтскілів, тоді як на хардскіли припадає лише близько 20%.
Разом з тим, директор ТОВ “Формація” Микола Гой зазначив, що для бізнесу, побудованого на комунікації з клієнтами, партнерами, дилерами, виробниками та постачальниками, пряме перенесення рішень на ШІ є вкрай обмеженим. За його словами, в його компанії, що працює в галузі сонячної енергетики, близько 95% робочого часу – це саме робота з людьми, а тому шаблонні алгоритми не здатні повноцінно замінити живий контакт ні в продажах, ні в підборі команди, ні в розробці маркетингових рішень.
«У бізнесі можна використовувати штучний інтелект, але тільки якщо дуже чітко розуміти його межі. Заснування бізнесу, підбір команди, маркетинг, продажі, робота з клієнтом і швидке ухвалення рішень у мінливому середовищі залишаються зоною відповідальності людини, бо тут потрібні не шаблони, а знання, досвід і розуміння іншої людини», – наголосив Гой.
Він додав, що застосування ШІ в HR-процесах може призводити до помилок, якщо компанія намагається оцінювати кандидатів лише за формальними ознаками, не даючи людині можливості розкрити свій потенціал у живому спілкуванні.
Окремо учасниками було зазначено, що Інститут психології і підприємництва робить ставку на спеціальності, які, на думку організаторів, найменше піддаються автоматизації: управління персоналом, комунікативний менеджмент і психологію. У закладі повідомили, що вартість навчання на бакалавраті становить 42 тис. грн на рік, а в коледжі – 28 тис. грн на рік; також було заявлено про співпрацю з партнерами в країнах Балтії, а також в Польщі, ОАЕ та Бразилії, де студенти можуть проходити практику. Завдяки онтологiчному пiдходу, що допомагає розвинути особистiсть, та поєднанню психології з актуальними знаннями від бізнес-практиків, студенти інституту всебiчно розвивають персональнi та професійні навички. Це допомагає стати управлінцем високого рівня та не бути залежним вiд технологiй. Такий рівень підготовки дозволяє студентам, починаючи з другого курсу, працювати в бізнес-проєктах за професійним фахом.
Підбиваючи підсумки дискусії, експерти зійшлися на тому, що українська вища освіта і МВА-програми вже не можуть ігнорувати штучний інтелект, однак і не повинні робити його самоціллю. Йдеться не про боротьбу людини з машиною, а про новий розподіл ролей, за якого ШІ бере на себе рутинні, аналітичні та технічні функції, тоді як за людиною залишаються стратегія, етика, креативність, емпатія, управління командами та відповідальність за рішення. Саме ці якості, на думку учасників заходу, визначатимуть конкурентоспроможність фахівця в найближчі 5-10 років.
HR, ВЕСЛІ ЛАСЕРДА; 3S AGENCY, ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ І ПІДПРИЄМНИЦТВА, ІРАЇДА ЗАЙЦЕВА; CAPOLAVORO GROUP, МАРІЯ ФУРМАН, МИКОЛА ГОЙ, НАВЧАННЯ, ОСВІТА, рекрутинг, СОФІЯ ВОРУШКО, ФОРМАЦІЯ, ШІ
Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.
“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.
Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).
“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.
