Господарства агрохолдингу KSG Agro розпочали літню збиральну кампанію на загальній площі понад 7,6 тис. га – 6,428 тис. га озимої пшениці та 1,176 тис. га ярого ячменю, повідомила пресслужба компанії.
Керівник рослинницького дивізіону агрохолдингу Володимир Калілей зазначив, що збирання врожаю відбувається за складних посушливих умов, які характеризуються відсутністю достатнього рівня вологи та високими температурами на момент наливу зерна.
“Нинішня збиральна кампанія вже четверта з початку широкомасштабної війни. Однак завдяки продовженню реалізації стратегії розвитку вертикально інтегрованого холдингу та впровадженню якісної системи управління ризиками ми ефективно працюємо в рослинницькому сегменті, розуміючи, що від нашої результативної діяльності залежить продуктова безпека країни”, – зазначив голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов, чиї слова наведені в повідомленні.
У літній збиральній кампанії агрохолдингу, яку планується завершити до кінця липня, задіяно 18 комбайнів John Deere і Claas Lexion, а також 60 вантажівок.
Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових і олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській і Херсонській областях становить близько 21 тис. га.
За даними KSG Аgro, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році агрохолдинг розпочав реалізацію стратегії «мережецентричності», в рамках якої перейде від розвитку великої локації до низки дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-червні поточного року збільшив випуск прокату на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 317,5 тис. тонн із 1 млн 233,5 тис. тонн .
Згідно з пресрелізом комбінату у вівторок, виплавка сталі за зазначений період становила 1 млн 564,1 тис. тонн (у січні-червні-2024 – 1 млн 486,4 тис. тонн), чавуну – 1 мдн 719,4 тис. тонн (1 млн 527,3 тис. тонн).
У червні “Запоріжсталь” виробила 292,5 тис. тонн чавуну, 267,5 тис. тонн сталі, 220,4 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.м
У 97% випадків корупціонери отримують лише штраф
Понад 2 тисячі судових рішень по корупціонерах було вже винесено цьогоріч за даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Це на 37% більше, ніж торік, проте все ще менше, ніж до початку великої війни. У 97% випадків корупціонери відбуваються штрафом. А найпоширеніша стаття — порушення фінансового контролю: чиновники або не подають декларації, або подають їх із помилками.
2032 рішення винесли суди по справах про корупцію за пʼять місяців 2025 року. За рік рішень побільшало на 37%. Втім це все ще менше, ніж за такий самий період 2021 року.
Кількість рішень поступово зростає після великого спаду після початку повномасштабної у 2022–2023 роках. Тоді подання декларацій було необов’язковим та відтермінованим, річна кількість рішень скоротилася майже втричі. Майже 5 тисяч рішень винесли суди після повернення обов’язкового подання декларацій у термін у 2024 році. До слова, тоді мали подати також декларації й за попередні роки, якщо це не було зроблено раніше.
Найактивніше карають за корупційні правопорушення суди у Вінницькій області — там уже винесли 182 рішення, це 9% від загальної кількості. Наслідують Одеська (168), лідер минулих років — Львівська (147), а також Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю — 1487. Іншими словами, посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації. За рік таких рішень побільшало у 5 разів — ймовірно, перевірили декларації, що накопичилися за попередні періоди. Натомість рішень за хабарі, поменшало майже удвічі — до 347. А за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів, суди карають майже на 80% рідше. Цьогоріч це лише 70 рішень.
У переважній більшості випадків — 97% — корупціонерам призначають просто штраф. Реальні терміни ув’язнення отримали лише 44 особи. Суми штрафів залежать від порушення та мають чималий розбіг: від 850 грн до 680 тисяч грн. Те саме стосується й термінів позбавлення волі за корупцію: від 1 до 10 років.
Наразі цьогоріч найбільший штраф отримав аспірант музичної академії з Києва, який за винагороду пропонував іноземним студентам допомогу зі вступом, навчанням та захистом робіт. За що й отримав штраф у розмірі 680 тисяч грн.
Водночас військовослужбовець на Сумщині отримав найбільший термін позбавлення волі за корупційні дії. Сержант був відповідальним за матеріальне забезпечення і отримавши під звіт пристрій нічного бачення та тепловізор, вирішив його привласнити, а згодом продати. За що суд й присудив йому 10 років позбавлення волі.
Варто зазначити, що людина, яка потрапляє до Реєстру корупціонерів, вноситься туди довічно. Проте є декілька підстав, через які можуть виключити дані з реєстру:
У рештах випадків дані про людину перебуватимуть в Реєстрі вічно — навіть якщо йдеться про незначне порушення, як-от у держслужбовця, який одного разу несвоєчасно подав декларацію.
Втім нещодавно Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Ситник проти України» від 24 квітня 2025 р., заява №16497/20 ухвалив резонансне рішення на користь заявника та визнав Україну винною у порушені права людини. Так, суд постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та «навішування ярлика корупціонера» у цій справі становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоди його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності.
Наразі на підписі у Президента знаходиться законопроєкт, який має обмежити перебування посадовців, які мають адміністративні правопорушення, що пов’язані з корупцією, у Реєстрі корупціонерів на 1 рік.
АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, з 1 до 28 жовтня поточного року виплатить дивіденди акціонерам за 2024 рік у розмірі 660,66 тис грн (75% отриманого чистого прибутку) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення ухвалено загальними зборами акціонерів товариства 28 квітня, а 27 червня наглядова рада затвердила порядок і термін їх виплати.
Як повідомлялось, 2024 року товариство збільшила чистий дохід від реалізації більш ніж вдвічі порівняно з 2023 роком – майже до 799 млн грн і отримала 0,88 млн грн чистого прибутку порівняно з 0,2 млн грн у 2023 році.
За підсумками 2023 року “Укренергомашини” направило на дивіденди 162,23 тис. грн (80% отриманого чистого прибутку згідно з затвердженим урядом нормативом) з розрахунку 0,00038 грн на акцію.
Крім держави, серед акціонерів товариства (за даними НКЦПФР на перший квартал 2025 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, нерезидент Валерій Валандін – 5,598% акцій.
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Колишній державний секретар з фінансових питань і досвідчений дипломат Хайко Томс (Heiko Thoms) стане послом ФРН в Україні, він замінить Мартіна Єгера, який відтепер очолюватиме Федеральну розвідувальну службу, повідомляє Die Welt у вівторок.
«Екс-державний секретар з фінансових питань Хайко Томс в майбутньому представлятиме Німеччину як посол в Україні… Кабінет міністрів повинен затвердити це призначення в середу», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
До зміни уряду в цьому році Томс був державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів. На посаді посла в Києві він замінить Мартіна Єгера, який стане новим главою
Федеральної розвідувальної служби (BND). Єгер ще приймав міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля під час його візиту в Україну цього тижня.
За інформацією, 57-річний Томс є досвідченим дипломатом. З 2020 по 2023 рік він був послом Німеччини в Бразилії, а до цього – заступником глави представництва Німеччини в НАТО.