Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2024 році збільшив чистий прибуток на 34,5% порівняно з 2023 роком – до EUR83,25 млн, ідеться у звіті компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з ним, консолідована виручка у минулому році скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн, тоді як валовий прибуток зріс 5,3% – до EUR235,53 млн, а EBITDA – на 9,6%, до $159,35 млн.
У гривні виручка “Астарти” минулого року зросла на 8,5% – до 26,531 млрд грн, тоді як чистий прибуток – на 48.1%, до 3,634 млрд грн.
Зазначається, що стабільний морський експорт забезпечив вищі продажі цукру порівняно з попереднім роком, частково компенсувавши нижчий врожай зернових та олійних культур. Експортні продажі на суму EUR395 млн досягли 66% консолідованої виручки у 2024 році порівняно із 53% у 2023 році.
Сільськогосподарський сегмент згенерував 34% консолідованого доходу або EUR209 млн у 2024 році (-13% порівняно з попереднім роком). Основний внесок зробив сегмент цукрового виробництва з обсягом продажів EUR229 млн (+15% р/р), що забезпечило 37% загального доходу за звітний період. На сегмент переробки сої припало 17% виручки “Астарти” або EUR106 млн (-13% р/р). Сегмент тваринництва збільшив продажі на 25% р/р – до EUR53 млн, забезпечивши 9% від загальної виручки в 2024 році.
Зростання валового прибутку компанія пояснила збільшенням на 35%, або EUR78 млн справедливої вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції на 78 млн євро, що відображає зростання цін на сировинні товари.
З урахуванням даних за дев’ять місяців, у четвертому кварталі 2024 фінпоказники “Астарти” були трохи гіршими за фінпоказники четвертого кварталу 2023 року.
Зазначається також, що операційний грошовий потік збільшився у 2024 році збільшився на 83% р/р – до EUR167 млн на тлі активного розпродажу запасів.
Згідно зі звітом, інвестиційний грошовий потік зріс минулого року на 30% – до EUR52 млн. Основні інвестиції були спрямовані на розширення парку бурякозбиральних комбайнів, будівництво цукрового силосу та виробничих потужностей заводу з переробки сої.
Підкреслюється, що чистий фінансовий борг “Астарти” (без урахування орендних зобов’язань) перетворився на позитивну грошову позицію у розмірі EUR21 млн євро проти EUR39 млн боргу у 2023 році.
Як повідомлялося, за дев’ять місяців 2024 року “Астарта” збільшила чистий прибуток на 35,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до EUR75,60 млн. Виручка агрохолдингу зросла на 12,6% – до EUR441,46 млн, а EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн при зростанні виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Група компаній “ОККО” планує повноцінно запустити біоетанольний завод вартістю EUR110 млн, у третьому кварталі 2026 року, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
“Цього року збираємося повністю здати елеваторну, складську групу, матимемо можливість приймати кукурудзу з нашого кластера. У третьому кварталі 2026 року плануємо повноцінно запустити завод”, – сказав Даниляк під час конференції We build Ukraine у четвер, яка транслювалася онлайн.
Він зазначив, що загальні інвестиції в завод протягом 2024-2026 років складають EUR110 млн, з яких EUR35 млн – власний внесок групи, EUR75 млн – боргове фінансування. З нього EUR60 млн надав ЄБРР строком на дев’ять років, ще EUR15 млн – Райфайзен Банк Україна строком на сім років.
За словами Даниляка, річна потужність заводу по біоетанолу, потреба в якому зростає з обов’язковим додаванням 5% цього спирту в моторні бензини з 1 травня 2025 року, складає 83 тис. тонн, по кормам для тваринництва – 70 тис. тонн, по переробці кукурудзи – 270 тис. тонн.
Як повідомлялося, у червні 2024 року Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і “ОККО” на Конференції з відновлення України у Берліні уклали кредитну угоду в розмірі EUR60 млн на будівництво нового заводу з виробництва біоетанолу в Україні.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Київський K41 Community Fund повідомив про викуп інвестором будівлі колишнього пивоварного заводу Ріхерта в Подільському районі столиці та про скасування проєкту будівництва житлового комплексу «Ріхерт&Парк» на цій території.
«Відтепер компанія A Development залишає територію Юрковиці, і ця ділянка захищена від житлової забудови. Ми знайшли інвестиції, які дали нам змогу викупити будівлю заводу Ріхерта, а також узяти в довгострокову оренду земельну ділянку навколо пивоварні з озером», – повідомив проєкт K41 Community Fund на своїй сторінці в Instagram.
За його даними, на зазначеній території планують відкрити парк з озером і громадські простори.
Раніше, у листопаді 2024 року, A Development повідомляла про зміну концепції реноваційного проєкту «Ріхерт&Парк», а саме про зменшення площі забудови на 40 тис. кв. м і створення парку площею 5,85 га з культурним центром. Замовником будівництва виступало ТОВ «Керамоблоки-Інвест».
Утім пізніше Антимонопольний комітет України погодив придбання ТОВ «КУА “Прогресивні інвестиційні стратегії” компанії “Керікс Девелопмент”, що виступала орендарем земельних ділянок, де планували реалізацію проєкту реновації.
Згідно з даними Opendatabot, власником «КУА “Прогресивні інвестиційні стратегії” є CEO агрохолдингу “Кернел” Андрій Веревський. Станом на 24 квітня 2025 року Веревський також вказаний бенефіціаром «Керікс Девелопмент». Так, попереднього бенефіціара Олексія Баранова, який є власником A Develoment, було видалено з реєстру 4 лютого.
Крім того, в лютому також змінився власник у «Керамоблоки-Інвест»: поточним власником зазначено ТОВ «Кернел-Трейд» Веревського, в АТ «ЗНВКІФ “Ларам Систем” Баранов видалений із засновників.
Запланований на 27 квітня в Астані перший саміт «Центральна Азія – Італія» перенесено на пізніший термін на прохання італійської сторони. Причиною перенесення стала участь прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні в жалобних заходах з нагоди смерті Папи Римського Франциска. Нові дати візиту і саміту будуть узгоджені та оголошені додатково.
Саміт мав стати першою зустріччю у форматі «Центральна Азія – Італія» за участю лідерів Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану. Очікувалося обговорення таких питань.
Розвиток стратегічного партнерства між Італією та країнами Центральної Азії.
Зміцнення економічних і торговельних зв’язків.
Співпраця в галузі енергетики та сталого розвитку.
Обговорення регіональної безпеки та культурно-гуманітарного обміну.
Передбачалося, що в рамках саміту буде підписано угоди і спільні заяви, спрямовані на розширення співпраці між Італією та країнами регіону.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні відклала свій візит до Казахстану та участь у саміті у зв’язку з необхідністю бути присутньою на траурних заходах, присвячених пам’яті Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня 2025 року. Італія оголосила п’ятиденну національну жалобу.
Незважаючи на перенесення, обидві сторони висловили зацікавленість у проведенні саміту найближчим часом. Очікується, що нові дати візиту прем’єр-міністра Італії та проведення саміту «Центральна Азія – Італія» буде погоджено найближчими тижнями.
Соціологічна компанія Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні провели дослідження громадської думки щодо міжнародних симпатій українців. Опитування проводилося онлайн серед 800 респондентів, репрезентативних за віком, статтю та регіонами. Метою дослідження було з’ясувати, які країни користуються найбільшою довірою та симпатією в українському суспільстві.
“Це дослідження підтверджує загальний вектор суспільних настроїв в Україні, який посилився після початку широкомасштабної війни. Українці чітко асоціюють підтримку, отриману насамперед від країн Європейського Союзу та Великобританії, із позитивним ставленням до них”, — зазначив співзасновник компанії Active Group Олександр Позній на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
Так, за даними дослідження, найпозитивніше українці оцінюють Велику Британію — сумарно 77,2% респондентів позитивних відповідей, Канаду (76,3%) та Францію (74%). Особливо показово, що повністю негативно про Францію відгукнулись лише 1,1%. Німеччина наразі має підтримку 68,8% українців. На думку Олександра Познія, високий рівень довіри до цієї країни визначається, насамперед, довготривалою підтримкою українських реформ та оборонної галузі, політикою щодо українських біженців та іншими ініціативами.
До Сполучених Штатів Америки українці виявляють радше помірно-позитивне ставлення: 36,1% опитаних оцінюють США позитивно, в той час як ще 31,2% дотримуються нейтральної позиції. Натомість, негативно до країни ставиться вже майже третина — 29,9%. На думку експертів, ці результати свідчать про глибоку поляризацію в сприйнятті США всередині України, що викликана змінами в американській політиці після приходу до влади нової адміністрації.
“Для багатьох українців США — все ще гарант підтримки, але це також і держава з амбівалентною роллю у глобальних конфліктах, що може викликати неоднозначну реакцію в суспільстві”, — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
Досить критично українці налаштовані до Угорщини (на 56% негативне ставлення) та Словаччини (34,6% негативу).
“Такі результати не є несподіваними — офіційна риторика Будапешта та Братислави часто розходиться з інтересами України, та розцінюється як проросійська, що не може не відображатись у громадській думці”, — прокоментував Олександр Позній.
Не краща ситуація і з Китаєм: 42,8% українців мають негативну думку про цю країну, а позитивно її оцінює лише 19,6%. При цьому 27,6% обрали нейтральну відповідь.
“Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами”, — зазначив Максим Уракін.
У ставленні до Японії простежується висока довіра: 66% опитаних мають позитивне ставлення, лише 3,6% — негативне. Японія сприймається як країна з високою культурною репутацією та технологічним лідерством. Південна Корея також має позитивне ставлення з боку 49,7% українців, хоча рівень негативу тут дещо вищий — 14%.
Туреччина, попри партнерські проєкти (зокрема у сфері дронів), має досить неоднозначне сприйняття: позитивно до неї ставиться 46,4% респондентів, а негативно — 12%.
До Бразилії українці налаштовані схвально — 33,3% позитивного ставлення проти 9,3% — негативного, до інших латиноамериканських країн – здебільшого нейтрально. Це, за словами Олександра Познія, свідчить радше про нейтральну зацікавленість, ніж про чітко сформовану позицію.
Щодо Саудівської Аравії, 25,2% українців мають позитивне ставлення, а 9,5% — негативне. Інші респонденти або займають нейтральну позицію, або утримались від відповіді.
“Ці країни викликають довіру завдяки зусиллям у досягненні миру в Україні, зокрема обмінах полоненими, а також виступають, як переговорний майданчик, також вони становлять інтерес в економічній площині”, — вважає Уракін.
Висновки дослідження, як наголошує Олександр Позній, є індикатором міжнародної довіри і потенціалу для розвитку двосторонніх відносин між Україною та країнами світу.
Максим Уракін, в свою чергу додав, що імідж держав у сприйнятті українців може бути покращений через підтримку проектів щодо відновлення України (навіть без військової участі), налагодження прямого діалогу через посольства та проєкти публічної дипломатії, пояснення своєї позиції через історичний контекст, не уникаючи публічності.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Рекордне зростання цін
У 2025 році золото досягло історичних максимумів, перевищивши $3,500 за унцію, що на 28% вище початку року. Це зростання обумовлене глобальними економічними та політичними факторами, включаючи:
Торгові тарифи США: введення 10% тарифів на імпорт викликало економічну невизначеність, стимулюючи попит на золото як безпечний актив.
Покупки центральних банків: активне накопичення золота, особливо країнами Азії, збільшило попит.
Політична нестабільність: конфлікти і санкції спонукали інвесторів шукати стабільні активи.
Аналітики прогнозують подальше зростання цін на золото:
Goldman Sachs: до $3,700 до кінця 2025 року.
JP Morgan: можливе перевищення $4,000 у II кварталі 2026 року.
Gov Capital: в оптимістичному сценарії — до $4,631 до грудня 2025 року.
