Сталий розвиток деревопереробки — виконання цієї оперативної мети Програми діяльності уряду відтепер покладено на Міністерство аграрної політики та продовольства, тоді як донедавна лісовим господарством опікувалося Міністерство економіки та навколишнього середовища.
Згідно з Програмою, яку Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради, завданням Мінагрополітики є схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів щодо її реалізації на 2026–2028 роки (2026 рік).
Серед інших завдань у цій сфері — у 2027 році запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів, завершити корпоратизацію державного підприємства «Ліси України» та запровадити безстроковий мораторій на відчуження державних акцій.
Лісова галузь та Державне агентство лісових ресурсів (Держлісагентство) підпорядковувалися Мінагрополітики до 2019 року, після чого їх перевели до сфери відання об’єднаного Міністерства енергетики та охорони навколишнього середовища (Мінекоенерго), а в 2020 році після його поділу вони перейшли до відання Міністерства охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, де й перебували до літа 2025 року, коли було створено чергове об’єднане міністерство — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
Можливе рішення про повернення лісової галузі до сфери відання Міністерства аграрної політики критикувала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Ключовий ризик — зміна самої філософії управління лісами. Ліс не можна сприймати лише як господарський ресурс, який потрібно ефективніше використовувати. Адже насамперед це природний капітал, екосистема та частина екологічної безпеки країни», – пояснила вона свою позицію.
На її думку, така передача також може загальмувати корпоратизацію ДП «Ліси України», цифровізацію обліку деревини та перехід до європейських стандартів управління лісами.
деревина, деревообробка, корпоратизація, ЛІС, Мінагрополітики
Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає збільшення обсягу заготівлі деревини до 15,5 млн куб. м у 2027 році, а обсягу виробництва в деревообробній та меблевій галузях — на 5%, а також зростання частки продукції з високою доданою вартістю в експорті на 10%.
Згідно з програмою, у 2026 році уряд планує схвалити Стратегію розвитку деревообробної та меблевої галузей України до 2030 року та затвердити операційний план заходів щодо її реалізації у 2026–2028 роках.
У 2027 році уряд планує запровадити єдині правила функціонування ринку деревини для всіх постійних лісокористувачів та власників лісів незалежно від форми власності.
Крім того, у 2026–2027 роках уряд планує запровадити європейські правила обігу товарів, пов’язаних із знелісненням та/або деградацією лісів (EUDR), систему належної перевірки та геопросторової простежуваності походження деревини на базі державних інформаційних систем.
Крім того, у 2027 році заплановано завершення корпоратизації державного підприємства «Ліси України» та введення безстрокового мораторію на відчуження державних акцій.
За даними Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, у 2025 році загальний обсяг заготівлі лісоматеріалів в Україні становив 11,7 млн куб. м.
Як повідомлялося, 17 серпня Кабінет Міністрів України затвердив Програму діяльності уряду. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що парламент розгляне Програму найближчим часом відповідно до встановленої процедури.
Кабінет міністрів України дозволив на період воєнного стану та протягом 12 місяців після його закінчення не враховувати деревину, заготовлену під час санітарних рубок, у ліміти заготівлі деревини від рубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях у всіх лісах, крім гірських лісів Карпатського регіону, повідомила прес-служба Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства у четвер.
«Прийнята постанова дозволить ефективніше використовувати лісові ресурси в умовах воєнного стану, забезпечити додаткові обсяги деревини для потреб економіки, громад та оборонного сектору. Документ посилює вимоги до ведення лісового господарства, збереження біорізноманіття та відновлення лісів. Ми створюємо зрозумілі правила для лісокористувачів і водночас забезпечуємо баланс між економічними потребами держави та екологічною відповідальністю», – цитує прес-служба заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Тараса Висоцького.
Згідно з повідомленням, це рішення дозволить лісокористувачам додатково забезпечити потреби економіки, населення та Збройних Сил України в деревині, а державним лісогосподарським підприємствам – збільшити постачання ліквідної деревини на ринок.
Водночас, якщо застосування нового механізму призведе до скорочення фонду вирубок головного користування у зрілих та перестійних насадженнях на 30% і більше, передбачено обов’язковий перерахунок лімітів із відповідним їх зменшенням. Після проведення вирубок ліси підлягатимуть обов’язковому відновленню відповідно до вимог законодавства.
Крім того, постанова уточнює вимоги до проведення санітарних заходів та ліквідації наслідків бойових дій у лісах, визначає особливості проведення окремих видів вирубок та запроваджує механізм виправлення технічних помилок у лісорубних квитках, оформлених в електронній формі.
ДП «Ліси України» з початку 2026 року заготовило на 244 тис. куб. м більше лісопродукції, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомила прес-служба держпідприємства в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, темпи заготівлі зросли на 44%. Роботи виконуються з випередженням графіка, незважаючи на несприятливі погодні умови – снігопади та сильні морози.
Водночас у ДП «Ліси України» констатували, що бізнес обирає законтрактовану продукцію з певним відставанням. Основними причинами є відсутність електроенергії та проблеми з логістикою, зокрема через удари ворога по залізниці в деяких північних регіонах.
«Перебуваємо в постійному контакті з клієнтами. В основному бізнес не відмовляється від продукції, а пропонує переглянути графіки відвантаження», – зазначило держпідприємство.
Зараз на складах зросли залишки деяких видів лісоматеріалів, однак для зимового періоду це не є критичним. Підприємство прийняло рішення не знижувати темпи заготівлі, чітко дотримуючись взятих на 2026 рік зобов’язань. У «Лісах України» додали, що подальший розвиток ситуації буде залежати від покупців лісопродукції.
Джерело: https://t.me/forestsofukraine/6592
ДП “Ліси України” завершило аукціони на перший квартал 2026 року, в ході яких було законтрактовано майже всю лісопродукцію, продовжували зростати ціни на твердолистяні породи і стабілізувалися ціни на хвойні породи, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” зауважили, що торги вперше відбувалися в умовах запровадженої Кабміном нульової квоти на експорт дров. Проте, у процесі конкурентної боротьби за ресурс учасники ринку вкотре вийшли на вищі цінові рівні.
Так, на квартальні торги з реалізації деревини промислового використання (ПВ) було виставлено 381 тис. куб. м і законтрактовано практично 100%. Порівняно з четвертим кварталом середня ціна дров зросла з 2,3 тис. грн/куб. м до 2,6 тис. грн/куб. м. Основна причина — подорожчання твердолистяних порід з 2,3 тис. грн/куб. м до 3 тис. грн/куб. м. Водночас ринкова вартість хвойних порід суттєво не змінилась та складає 2,4 тис. грн/куб. м.
Зазначається, що пропозиція для продажу дров’яної деревини ДП “Ліси України” практично порівну була розподілена між квартальними та піврічними (форвардними) торгами. Форварди на І півріччя відбулись раніше: продано 100% ресурсу (741 тис. куб. м), середня ціна продажу склала 2,4 тис. грн/куб. м.
“Інструмент хеджування цінових ризиків шляхом укладання довгострокових контрактів вчергове довів свою дієвість. Принаймні у першому кварталі продукція по піврічних контрактах на дрова буде дещо дешевшою”, – констатувало держпідприємство.
Із виставлених на реалізацію на квартальні аукціони 775 тис. куб. м круглих лісоматеріалів було продано понад 99,5%. Середня ціна продажу порівняно з торгами четвертого кварталу зросла з 6,8 тис. грн/куб. м до 7,3 тис. грн/куб. м.
Водночас “Ліси України” вважають неправильним говорити про загальне зростання цін на ділову деревину, оскільки береза подорожчала з 5,7 тис. грн/куб. м до 7,6 тис. грн/куб. м, на дуб – із 22 тис. грн/куб. м до 28 тис. грн/куб. м, на ясень — з 8 тис. грн/куб. м до 11 тис. грн/куб. м. Водночас вільха подешевшала з 6,7 тис. грн/куб. м до 5,9 тис. грн/куб. м, а сосна – з 5,9 тис. грн/куб. м до 5,6 тис. грн/куб. м.
На форвардні торги діловою деревиною на перше півріччя було виставлено близько 25% ресурсу (654 тис. куб. м). Середня ціна продажу на форвардних торгах сформувалася трохи нижчою за квартальні та становила 7,2 тис. грн/куб. м. Водночас, якщо дуб і ясен учасникам торгів справді вдалося законтрактувати за цінами нижчими, ніж на квартальних торгах, то по хвойних породах ситуація зворотна, зазначило держпідприємство.
Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.
“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.
Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.
Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.
Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.
Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.
Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.
Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.
