Як повідомляє Сербський Економіст, Північна Македонія розраховує побудувати швидкісну залізницю від кордону з Сербією до кордону з Грецією до 2031 року, що має інтегрувати країну в новий транспортний коридор Афіни — Салоніки — Скоп’є — Белград — Будапешт — Відень. Проект має пряме значення для Сербії, оскільки його ефективність залежить від модернізації сербських ділянок Белград — Ніш і майбутнього напрямку Ніш — Скоп’є.
Віце-прем’єр і міністр транспорту Північної Македонії Александар Ніколоскі заявив в інтерв’ю МІА, що Скоп’є планує будувати лінію «від кордону до кордону», тобто від кордону з Сербією до кордону з Грецією.
Йдеться про розвиток залізничного Коридору 10, який має з’єднати грецькі порти та Північну Македонію з Сербією, Угорщиною, Австрією і далі з Центральною Європою. Ніколоскі заявив, що мета проєкту — побудувати швидкісну залізницю від Афін через Салоніки та Скоп’є на північ до Белграда, Будапешта та Відня, що «повністю змінить структуру економіки та бізнесу» в регіоні.
За даними Міністерства транспорту Північної Македонії, проект має стати одним із найбільших інфраструктурних проектів у Південно-Східній Європі. Ніколоскі раніше заявляв, що пасажирські поїзди на майбутній лінії повинні рухатися зі швидкістю до 250 км/год, а вантажні — до 140 км/год, при цьому важливим параметром стануть 750-метрові вантажні потяги, що відповідають європейським стандартам.
Вартість македонської ділянки оцінюється приблизно в 2 млрд євро.
Зараз проєкт перебуває на стадії підготовки. За заявою Ніколоскі, з кількох варіантів траси обрано найбільш підходящий, а на поточному етапі ведуться планування, геотехнічні дослідження та оцінка впливу на навколишнє середовище. Нова траса має бути приблизно на 35 км коротшою за існуючу, що особливо важливо для вантажного транзиту між грецькими портами та Центральною Європою.
Сербський компонент є ключовим для всієї схеми. Якщо Північна Македонія з’єднає кордон з Грецією та Сербією, але сербська ділянка не буде модернізована, ефект від проекту виявиться обмеженим.
Тому Белград – Ніш – Скоп’є стає центральною ланкою, якої бракує у вертикальному транспортному коридорі від Егейського моря до Центральної Європи.
Сербія вже реалізує модернізацію залізниці Белград – Ніш. Фінансовий пакет ЄС, ЄІБ та ЄБРР на 2,2 млрд євро передбачає оновлення лінії для руху поїздів зі швидкістю до 200 км/год. До пакету входить грант ЄС до 598 млн євро, позика ЄІБ на 1,1 млрд євро та позика ЄБРР на 550 млн євро.
На півночі маршруту вже розвивається напрямок Белград – Будапешт. Сербська частина лінії Белград – Нові-Сад була відкрита раніше, а подальше з’єднання з Угорщиною має стати частиною ширшого коридору Будапешт – Белград – Скоп’є – Афіни. При цьому запуск руху на всій лінії до Будапешта залежить від готовності угорської ділянки та технічної сертифікації.
Для Сербії новий македонський проект відкриває важливу економічну перспективу. Якщо весь ланцюжок Афіни/Пірей — Салоніки — Скоп’є — Ніш — Белград — Будапешт — Відень буде модернізовано, Сербія може посилити свою роль транзитного та логістичного центру між південними портами Європи та ринками Центральної Європи.
https://t.me/relocationrs/2858
Як повідомляє Сербський Економіст, сербська компанія Trayal з Крушеваца планує відкрити виробничий об’єкт у громаді Рудо в Республіці Сербській (Боснія і Герцеговина), де буде розміщено виробництво ракетного палива, повідомила адміністрація громади Рудо за підсумками інформаційної зустрічі представників компанії з місцевими жителями.
Згідно з повідомленням громади Рудо, представники Trayal 19 травня провели зустріч, на якій представили умови майбутньої роботи та плани запуску підрозділу компанії в цій громаді. Влада Рудо раніше запрошувала зацікавлених громадян взяти участь у зустрічі, присвяченій запуску виробництва та новим робочим місцям.
За інформацією місцевої адміністрації, майбутні співробітники спочатку повинні будуть пройти детальний медичний огляд, після чого для них передбачено оплачуване навчання в Крушеваці або Белграді.
Представники компанії підкреслили, що робота вимагатиме високого рівня відповідальності та концентрації, оскільки об’єкт буде пов’язаний з легкозаймистими та чутливими матеріалами.
Виробництво має бути розміщене на території колишніх військових казарм Югославської народної армії в Рудо. За даними BiznisInfo, Trayal вже кілька років співпрацює з громадою Рудо та використовує частину об’єктів колишніх казарм, де зараз працює вісім осіб.
Для Рудо проект має значення насамперед як джерело нових робочих місць та промислової активності в невеликій громаді на сході Боснії та Герцеговини. Для Trayal це означає розширення виробничої присутності за межами Сербії та зміцнення регіональної ролі компанії в сегменті спеціальної хімічної та оборонної промисловості.
Trayal korporacija a.d. – підприємство з Крушеваца, що займається виробництвом гумотехнічної, хімічної та захисної продукції. В офіційних документах Державної ревізійної інституції Сербії компанія вказана як виробник гумових та хімічних виробів.
https://t.me/relocationrs/2855
Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.
На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.
Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.
Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.
Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.
Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.
Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.
Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.
https://t.me/relocationrs/2850
Сербія сподівається, що Україна підтвердить участь у спеціалізованій виставці Expo 2027 Belgrade після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Запрошення відкрите, і ми поважаємо мотиви кожної окремої країни, але щиро сподіваємося, що після візиту української державно-бізнесової делегації до Сербії Україна стане наступною, 138-ю країною, яка підтвердить участь в Expo 2027 Belgrade», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, участь у виставці була б корисною для української економіки, оскільки відкриває можливості для презентації потенціалу українських компаній, технологічних потужностей, зміцнення двосторонніх державних і ділових відносин, а також контактів із міжнародними партнерами.
«EXPO 2027 буде не лише виставкою, а й глобальною платформою для поєднання країн, компаній, інвесторів і нових ідей розвитку. Тому я вважаю, що присутність України була б важливою, особливо в контексті відновлення країни, залучення інвестицій і створення нових партнерств із міжнародною бізнес-спільнотою», – наголосив президент ТПП Сербії.
Сербія має потенціал стати ключовим логістичним і промисловим хабом між Україною, ринками Західних Балкан та Європейського Союзу, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Використовуючи дунайський маршрут із портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можна ефективно перенаправляти до Коридору X і ринків Центральної Європи та Адріатичного регіону», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, розвиток інтермодальної логістики та вільних зон дає Сербії можливість бути не лише транзитною точкою, а й місцем, де до української сировини і напівфабрикатів може додаватися нова вартість перед виходом на регіональні та європейські ринки.
«Сербія позиціонує себе як важливий геоекономічний центр регіону, на перетині східноєвропейських ресурсів і європейських транспортних коридорів», – наголосив президент ТПП Сербії.
Він також зазначив, що Сербія може бути для українських компаній виробничою і технологічною базою для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки.
Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
