Ставлення українців до Сербії у березні 2026 року демонструє помірне покращення позитивних оцінок на фоні зниження рівня негативного сприйняття, однак загальна картина залишається неоднозначною. Частка позитивного ставлення зросла до 21,7% проти 13,7% у серпні 2025 року, тоді як негативне скоротилося з 26,0% до 19,6%. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Попри ці зміни, ключовою характеристикою сприйняття Сербії залишається нейтральність: 55,0% опитаних не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни. Це свідчить про відсутність стабільного образу Сербії в українському суспільстві та значну частку невизначеності у сприйнятті її ролі в міжнародному контексті.
Структура відповідей показує, що позитив формується переважно за рахунок помірних оцінок: лише 5,6% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 16,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки також мають значну вагу: 16,3% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а ще 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,7%.
Динаміка змін свідчить про певне пом’якшення ставлення до Сербії: зростання позитиву супроводжується одночасним зниженням негативу. Водночас ці зміни не призвели до формування чітко позитивного образу країни, оскільки домінування нейтральних оцінок зберігається.
У ширшому контексті це означає, що Сербія сприймається українцями як країна з неоднозначною позицією у міжнародних процесах. Вона не викликає різко негативної реакції, однак і не асоціюється з безумовною підтримкою України, що обмежує рівень довіри та емоційної прихильності.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, він додав, що за останній рік ставлення українців до Сербії значно покращилось, що не в останню чергу, зумовлене діяльністю посольства республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Андоном Сапунджи.
«Активність сербського представництва на чолі з новим послом в гуманітарних ініціатиівах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на відношення українців до цієї балканської держави в порівнянні з минулорічним показником», – додав Уракін.
Таким чином, ставлення до Сербії можна охарактеризувати як перехідне: воно демонструє позитивну динаміку, але ще не трансформувалося у стійкий позитивний образ. Подальші зміни значною мірою залежатимуть від того, наскільки чіткою та послідовною буде позиція країни у питаннях, важливих для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Сербія посідає 40-ве місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $444,1 млн. При цьому імпорт сербських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним на рівні $92,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Сербія готує запуск виробництва безпілотників на своїй території у співпраці з ізраїльською компанією Elbit Systems, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст» з посиланням на спільне розслідування BIRN і Haaretz.
За оприлюдненими даними, нове підприємство створять у форматі спільної структури Elbit Systems і сербської державної компанії Yugoimport SDPR. Очікується, що ізраїльська сторона отримає 51% у новому проєкті, тоді як 49% залишаться у SDPR.
Як зазначається, на підприємстві планують випускати два типи безпілотників — для виконання ближніх і дальніх місій. Виробничий майданчик, за наявною інформацією, можуть розмістити в індустріальній зоні Шимановці, приблизно за 30 км на захід від Белграда.
Президент Сербії Александр Вучич ще 7 березня 2026 року публічно заявляв про створення в країні «першої фабрики серйозних дронів», зазначивши, що проєкт реалізується разом з іноземним партнером з Ізраїлю та може стартувати вже у квітні. Водночас назву компанії-партнера на той момент офіційно не розкривали.
Нова угода, за оцінками авторів розслідування, виводить військово-технічну співпрацю Сербії та Ізраїлю на новий рівень. За даними Haaretz/BIRN, за останні два роки експорт сербських озброєнь до Ізраїлю зріс у 42 рази і у 2025 році досяг 114 млн євро, причому значна частина цих поставок здійснювалася саме через SDPR.
Для Сербії цей проєкт має значення не лише як новий оборонно-промисловий майданчик, а й як можливість отримати доступ до сучасних технологій. Одне з джерел, на яке посилаються Haaretz і BIRN, стверджує, що нові безпілотні апарати мають перевершити можливості сербської моделі Pegaz, а до реалізації проєкту, крім SDPR, планують залучити також інженерів компанії UTVA.
Угорщина вирішила посилити охорону своєї ділянки газопроводу «Турецький потік» і передати її під контроль військових після інциденту на території Сербії, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Як зазначається, відповідне рішення було ухвалене після екстреного засідання ради оборони, скликаного прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, військові охоронятимуть усю угорську ділянку трубопроводу — від кордону із Сербією до кордону зі Словаччиною.
Підставою для такого кроку став інцидент у Сербії, де, за інформацією сербської та угорської сторін, поблизу газової інфраструктури, через яку російський газ надходить до Угорщини та далі в регіон, було виявлено потужні вибухові пристрої.
Водночас навколо цього епізоду вже виникла політична дискусія. Частина публікацій і коментарів у регіоні ставить під сумнів офіційну версію подій і допускає, що історія може мати політизований характер, зокрема на тлі передвиборчої кампанії в Угорщині.
Україна, зі свого боку, офіційно відкинула будь-які спроби пов’язати її з інцидентом у Сербії.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія дедалі помітніше перетворюється на ключову промислову платформу Китаю для виходу на європейський ринок. Йдеться вже не про розрізнені інвестиції, а про налагоджену систему, яка об’єднує металургію, видобуток, транспортну інфраструктуру та експортні канали.
Поворотним моментом стало придбання китайською компанією HBIS сталеливарного заводу в Смедерево у 2016 році приблизно за 46 млн євро з подальшими інвестиціями в модернізацію. Другим великим опорним проєктом стала експансія Zijin Mining у мідному секторі Сербії — у Борі та на родовищі Чукару-Пекі, де сукупні інвестиційні зобов’язання перевищили 3 млрд євро. Це дозволило Сербії посісти більш помітне місце в європейському ланцюжку поставок сталі та міді.
Аналітика підкреслює, що китайський капітал у Сербії контролює відразу кілька ланок промислового ланцюга: видобуток міді, переробку та плавку, виробництво сталі та експорт продукції на європейські ринки. На цьому тлі Сербія все більше виступає не просто одержувачем іноземних інвестицій, а функціональним продовженням китайської промислової бази в європейському економічному просторі.
Це відбивається і на торгівлі. До 2025 року Китай став другим за величиною торговельним партнером Сербії, а двосторонній товарообіг перевищив $7 млрд. При цьому значну частину експорту з Сербії до Китаю забезпечують саме китайські компанії, що працюють у країні, насамперед у мідному та металургійному секторах.
Окрему роль відіграє інфраструктура. Аналітики пов’язують нову модель з проектами в рамках ініціативи «Пояс і шлях», включаючи залізницю Белград — Будапешт, мости, автодороги та логістичні вузли. У цій системі Сербія виступає транзитною площадкою між Піреєм, Балканами та Центральною Європою, що знижує транспортні витрати та прискорює поставки до ЄС.
Окрім металів, китайська присутність розширюється й у переробній промисловості. Згадаймо шинний завод Linglong у Зреняніні вартістю близько 900 млн євро, а також проєкти Hisense у Валево та Minth Group у сфері автокомпонентів. Ці виробництва використовують нижчі витрати в Сербії та її торговельні преференції для поставок на ринок ЄС.
Додатковим фактором стала торговельна архітектура країни. Сербія поєднує преференційний доступ до ринку ЄС з угодою про вільну торгівлю з Китаєм, яка набрала чинності у 2024 році. У результаті країна стає рідкісним майданчиком, де китайський капітал може одночасно працювати в європейському та неєвропейському торговельних режимах.
Водночас ця модель стикається з новими обмеженнями. Зростає важливість енергетичного переходу та механізму CBAM, який може збільшити витрати для енергоємних експортних галузей Сербії. Це підштовхує китайських інвесторів до наступного етапу — інвестицій у відновлювану енергетику, накопичувачі та мережеву інфраструктуру, щоб зберегти конкурентоспроможність активів у Сербії на європейському ринку.
Таким чином, Сербія все чіткіше закріплюється як промисловий і логістичний вузол між Китаєм і Європою. Однак подальший розвиток цієї ролі залежатиме від здатності Белграда одночасно утримувати китайський капітал і адаптуватися до посилених регуляторних вимог ЄС.
Сербія надасть EUR2 млн на підтримку енергетичного сектору України в межах спільного проєкту з Програмою розвитку ООН, повідомив телеграм-канал “Сербський економіст” з посиланням на офіційні дані.
Зазначається, що уряд Республіки Сербія та ПРООН підписали угоду, яка передбачає фінансування закупівлі та постачання високовольтних трансформаторів. Йдеться про критично важливе обладнання, необхідне для відновлення систем передавання електроенергії та забезпечення стабільного електропостачання.
Кошти будуть спрямовані в межах програми ПРООН із зеленого енергетичного відновлення України. У межах цієї ініціативи передбачено підтримку базових послуг у найбільш постраждалих регіонах, зокрема електро-, тепло- та водопостачання.
Посол Сербії в Україні Андон Сапунджі наголосив, що внесок Белграда покликаний підтримати критичну інфраструктуру та сприяти безперебійному енергозабезпеченню населення.
Своєю чергою постійний представник ПРООН в Україні Ауке Лотсма зазначив, що сербська допомога сприятиме не лише відновленню пошкоджених об’єктів, а й модернізації української енергосистеми.
За міжнародними оцінками, від 2022 року енергетична інфраструктура України зазнала масштабних руйнувань. Сукупні втрати сектору оцінюються у $88,2 млрд, з яких близько $17,1 млрд припадає саме на електроенергетику, включно з генерацією та передачею електроенергії.
Проєкт реалізується в межах співпраці України та ООН у сфері сталого розвитку й відповідає стратегічній меті переходу до більш стійкої та сучасної енергетичної системи.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив зі штабу Сербської прогресивної партії в Новому Белграді, що списки влади з його ім’ям перемогли у всіх 10 муніципалітетах, де 29 березня відбувалися місцеві вибори. «Це 10:0», — сказав він за підсумками голосування.
Вибори відбулися в Борі, Смедеревській Паланці, Баїній Башті, Кулі, Лучанах, Аранджеловаці, Кладово, Княжеваці, Майданпеці та Севойно. Ще до дня голосування Вучич говорив, що буде задоволений лише перемогою у всіх 10 муніципалітетах, хоча тоді оцінював можливий результат як 7:3 або 6:4.
Після виборів представники влади також публічно підтвердили цей результат. Зокрема, голова СНС Мілош Вучевич назвав перемогу партії у всіх десяти муніципалітетах «дуже значущою» і повторив формулу про рахунок 10:0.
При цьому опозиційні та незалежні коментатори трактують підсумки більш стримано. N1 з посиланням на політичного аналітика Бобана Стояновича зазначає, що, незважаючи на формальну перемогу СНС у всіх десяти муніципалітетах, у дев’яти з них партія, за його оцінкою, знизила рівень підтримки порівняно з попередніми виборчими циклами.
https://t.me/relocationrs/2532
