Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Європейська девелоперська компанія CTP оголосила про початок будівництва масштабного комплексу CTPark Belgrade Borča на території белградського району Борча.
Основні параметри проєкту:
Площа території — 40 гектарів.
Загальна запланована площа промислових і складських приміщень — 222 700 кв. м.
Кількість будівель — 15.
Відстань до центру Белграда — близько 10 км.
Після завершення будівництва об’єкт має стати найбільшим індустріально-логістичним парком Сербії.
Перший великий орендар уже знайдений. Компанія MD International, що входить до угорської логістичної групи Waberer’s, уклала договір оренди приміщення площею 10 тис. кв. м з можливістю розширення до 20 тис. кв. м.
Початок її роботи в новому комплексі заплановано на перший квартал 2027 року.
Парк буде розрахований не тільки на великі міжнародні компанії, а й на малий та середній бізнес. Передбачені приміщення різної площі — від кількох сотень до десятків тисяч квадратних метрів.
Розширення складської та промислової інфраструктури зміцнює позиції Белграда як транспортно-логістичного центру Балкан. Нові потужності можуть використовуватися для розподілу товарів, електронної комерції та розміщення виробництв.
CTP вже управляє кількома індустріальними парками в Сербії, зокрема об’єктами в Белграді та Нові-Саді.
Перемога опозиційного «Студентського списку» на позачергових парламентських виборах у Сербії 25 жовтня 2026 року відкриває перспективу зміни уряду після 14 років домінування політичної сили Александра Вучича. При цьому, як проаналізувало сербське ділове видання Parametar, принципової зміни позиції Белграда щодо російсько-української війни найближчим часом може не відбутися: студентський рух виступає за територіальну цілісність України, але водночас заявив про намір зберегти відмову Сербії від санкцій проти Росії.
Згідно з попередніми даними дослідницьких організацій Ipsos і CeSID, список «Студенти перемагають» отримав близько 52% голосів і може розраховувати на 138 із 250 депутатських мандатів. Політичний блок «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» набрав 39,3% голосів, що відповідає приблизно 104 мандатам.
Александар Вучич увечері 25 жовтня визнав поразку свого блоку, заявивши, що студентський рух отримає від 135 до 140 місць у парламенті, а його політична сила — близько 105.
Для самостійного формування парламентської більшості необхідно 126 депутатських мандатів. Таким чином, у разі підтвердження попередніх результатів студентський рух зможе сформувати новий уряд без участі попередньої правлячої коаліції.
Остаточні результати виборів має затвердити Республіканська виборча комісія Сербії.
Як раніше аналізував сербський діловий портал Parametar, головною особливістю виборів 2026 року стало перетворення студентського протестного руху на самостійну політичну силу, здатну конкурувати із Сербською прогресивною партією. У публікації від 6 жовтня видання зазначало, що боротьба за владу фактично зосередилася між двома найбільшими блоками, тоді як традиційна опозиція опинилася на другому плані.
При цьому ключовими питаннями майбутнього уряду стануть не лише боротьба з корупцією та реформування державних інститутів, а й відносини з Євросоюзом, Росією, Китаєм і сусідніми балканськими державами.
Попри опозиційність щодо Вучича, студентський рух не виступає за негайний розрив політичних та економічних відносин Сербії з Росією.
30 вересня 2026 року представники руху «Студенти в блокаді» опублікували заяву з питань зовнішньої політики та санкцій, підтвердивши намір зберегти відмову Сербії від обмежувальних заходів щодо Російської Федерації.
Свою позицію рух пояснив негативним ставленням до санкцій як інструменту розв’язання міжнародних конфліктів, пославшись, зокрема, на історичний досвід самої Сербії та наслідки санкційної політики для населення. Таким чином, з одного з найбільш чутливих для України питань позиція майбутньої парламентської сили практично збігається з курсом попередньої сербської влади.
Водночас політична програма «Студентського списку» передбачає повагу до територіальної цілісності України.
Як повідомило 24 жовтня європейське видання The New Union Post із посиланням на програму руху, студенти виступають за збереження політики неприєднання до санкцій проти Росії за одночасного визнання територіальної цілісності України.
Це означає, що рух не пропонує переглядати міжнародно визнані кордони України, але й не має наміру автоматично приєднуватися до санкційної політики Євросоюзу.
Водночас політична платформа студентів об’єднує людей із різними поглядами, зокрема прихильників європейської інтеграції та більш консервативні групи.
За оцінкою польського Центру східних досліджень (OSW), опублікованою 21 жовтня, студентський рух зосередився насамперед на внутрішніх реформах, боротьбі з корупцією та відновленні незалежності державних інститутів, уникаючи детального визначення зовнішньополітичного курсу.
Тому остаточна політика нового уряду щодо України та Росії залежатиме від його персонального складу, розподілу повноважень і рішень після формування кабінету міністрів.
Для України перемога руху створює можливості для оновлення двостороннього політичного діалогу, проте сама по собі не гарантує зміни позиції Сербії щодо санкцій проти Росії.
За Александра Вучича Белград дотримувався політики балансування між Москвою, Брюсселем і Києвом.
Сербія офіційно підтримувала суверенітет і територіальну цілісність України, надавала гуманітарну допомогу, брала участь в окремих міжнародних ініціативах і зберігала дипломатичні контакти з українським керівництвом. Водночас країна відмовилася приєднуватися до більшості західних санкцій проти Росії, продовжуючи підтримувати економічні та енергетичні зв’язки з Москвою.
У серпні 2026 року президент України Володимир Зеленський відвідав Белград, де провів переговори із сербським керівництвом. За підсумками зустрічей сторони підтвердили взаємну повагу до територіальної цілісності та зацікавленість у розвитку економічного співробітництва.
Важливою обставиною залишається позиція України щодо Косова. Київ не визнає його незалежності, що створює певну основу для взаєморозуміння між двома країнами в питаннях міжнародного права та непорушності кордонів.
Ця позиція може зберегтися і за нового уряду, оскільки студентський рух також виступає проти визнання незалежності Косова.
Водночас відсутність наміру запроваджувати санкції проти Росії обмежує можливості для швидкого зближення зовнішньополітичних позицій Києва та Белграда.
Однією з можливих змін може стати активніше співробітництво в питаннях європейської інтеграції, демократичних реформ і відновлення державних інститутів.
Представники студентського руху неодноразово наголошували на необхідності зміцнення верховенства права, незалежності судової системи та боротьби з корупцією.
Якщо майбутній кабінет міністрів активізує переговори про вступ Сербії до ЄС, перед Белградом неминуче постане питання повнішого узгодження зовнішньої політики з європейською, зокрема щодо ставлення до санкцій проти Росії.
Однак на сьогодні студентський рух не заявляв про готовність змінити свою позицію з цього питання.
З економічного погляду зміна уряду Сербії може відкрити додаткові можливості для співробітництва з Україною у промисловості, будівництві, енергетиці, сільському господарстві та інформаційних технологіях.
Одним із потенційних напрямів залишається участь сербських компаній у відновленні української інфраструктури після війни.
Сербія має підприємства будівельного, машинобудівного, металургійного та електротехнічного профілю, продукція яких може використовуватися під час відновлення енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та промислових підприємств України.
Український бізнес, своєю чергою, може бути зацікавлений у розширенні присутності на сербському ринку, розвитку спільних виробництв і використанні Сербії як логістичного та інвестиційного напряму на Західних Балканах.
Додаткові перспективи пов’язані з агропромисловим комплексом, харчовою переробкою, фармацевтикою та технологічними послугами.
Водночас реалізація таких проєктів залежатиме від економічної політики нового уряду та готовності обох країн створювати практичні механізми підтримки двостороннього бізнесу.
Як зазначав Parametar в аналітичній публікації від 28 вересня 2026 року, однією з основних проблем сербської економіки залишається залежність від іноземних інвестицій і великих державних інфраструктурних програм.
За даними, наведеними виданням із посиланням на Національний банк Сербії, приплив прямих іноземних інвестицій у 2025 році скоротився на 33,5%, з рекордних €5,23 млрд до €3,48 млрд.
На цьому тлі одним із першочергових викликів нового уряду стане відновлення довіри інвесторів і забезпечення передбачуваності державної економічної політики.
У разі успішного проведення інституційних реформ Сербія може стати привабливішим партнером для українських компаній, зацікавлених у роботі на ринках Південно-Східної Європи.
Таким чином, перемога студентського руху може сприяти розвитку українсько-сербських відносин насамперед через економічне співробітництво, європейську інтеграцію та інституційні реформи.
Однак очікувати автоматичного переходу Белграда до жорсткішої політики щодо Росії підстав поки що немає. Офіційна позиція руху поєднує визнання територіальної цілісності України з відмовою від санкцій проти Москви.
Вирішальними стануть перші зовнішньополітичні рішення нового уряду, його кадровий склад і готовність розвивати практичне співробітництво з Києвом.
«Студентський список» сформувався на основі масових протестів, що почалися після обвалення навісу залізничного вокзалу в Нові-Саді 1 листопада 2024 року, внаслідок якого загинули 16 людей. Основними вимогами руху стали розслідування трагедії, боротьба з корупцією, незалежність державних інститутів і проведення дострокових парламентських виборів.
Джерело: Parametar
Як повідомляє Сербський Економіст, американська консервативна організація CPAC (Conservative Political Action Conference), тісно пов’язана з Республіканською партією США та політичним оточенням президента Дональда Трампа, проведе з 18 по 21 листопада 2026 року в Белграді першу конференцію CPAC Balkans. Головним спікером заходу стане президент Сербії Олександр Вучич.
Конференція вперше відбудеться в Південно-Східній Європі та збере консервативних політиків, представників громадських організацій, експертів та прихильників правих політичних рухів із балканських держав. Організатори мають намір обговорити питання національного суверенітету, економічної політики, вільного підприємництва, традиційних цінностей та міжнародного співробітництва.
Однією з центральних тем стане енергетична безпека Балканського регіону. На думку CPAC, збільшення поставок американських енергоресурсів може сприяти диверсифікації енергетичного імпорту та зменшенню залежності балканських держав від окремих постачальників.
Організатори розглядають США як потенційного партнера країн регіону у забезпеченні енергетичної незалежності. Обговорення цього питання набуває особливого значення для Сербії, яка продовжує диверсифікувати джерела постачання природного газу та розвивати енергетичну співпрацю з іноземними партнерами.
Голова CPAC Мет Шлапп заявив, що організація вітає проведення першої балканської конференції саме в Сербії. Він відзначив роль Олександра Вучича у розвитку стратегічного співробітництва між Белградом і Вашингтоном та висловив задоволення його майбутнім виступом.
За оцінкою Шлаппа, консервативні політичні рухи досягли значних успіхів у Північній та Південній Америці, а також у Японії. Організатори розраховують, що проведення CPAC Balkans сприятиме розширенню міжнародних контактів європейських консервативних організацій.
CPAC уже проводила міжнародні конференції в Угорщині, Японії, Бразилії, Мексиці, Австралії, Ізраїлі, Аргентині, Парагваї, Польщі, Великій Британії та Італії. Белградська зустріч стане черговим етапом розширення міжнародної мережі організації.
Вибір Сербії як місця проведення конференції відображає прагнення американських консервативних кіл розширити свою політичну присутність на Балканах і зміцнити контакти з керівництвом держав регіону.
Імена решти учасників та детальна програма конференції поки що не опубліковані. Організатори обіцяють оприлюднити їх у найближчі тижні.
CPAC не є державним органом США чи офіційною структурою Республіканської партії, хоча її заходи традиційно відвідують провідні представники американського правого політичного спектру, зокрема Дональд Трамп.
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Сербії схвалив укладення акціонерної угоди між державними компаніями Elektroprivreda Srbije (EPS), Srbijagas та азербайджанською SOCAR.
Нова спільна компанія має займатися фінансуванням, будівництвом та експлуатацією газової електростанції в Ніші.
Відповідне рішення уряду опубліковано в офіційному виданні «Службени гласник».
Планована потужність станції — до 500 МВт. Підприємство використовуватиме технологію комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Такий формат дозволяє ефективніше використовувати природний газ, оскільки тепло, що утворюється під час виробництва електроенергії, також застосовується для теплопостачання або інших господарських потреб.
Проєкт стане продовженням розвитку енергетичного співробітництва Сербії та Азербайджану. SOCAR є державною нафтогазовою компанією Азербайджану і бере участь у міжнародних проєктах з видобутку, транспортування та постачання енергоресурсів.
Створення спільної компанії відкриває шлях до подальшої підготовки інвестиційного проєкту, однак будівництво ще не розпочалося, а остаточна вартість електростанції не оголошена.
https://t.me/relocationrs/3902
Як повідомляє у своєму матеріалі сербський портал Parametar, за два тижні до позачергових парламентських виборів 25 жовтня в Сербії опубліковані соціологічні дослідження продовжують показувати різко відмінну картину підтримки двох найбільших сил — списку «Александар Вучич — Об’єднана Сербія» та «Студенти перемагають».
Найсвіжіше опитування Faktor Plus, проведене 16–20 вересня на вибірці 986 осіб, дає списку Вучича 48,6%, а студентському списку — 37,1%. Розрив становить 11,5 відсоткового пункта. У тому самому дослідженні соціалісти Івиці Дачича отримують 4,9%, а «Європейська Сербія» — 3,6%.
Однак опубліковане 30 вересня опитування NSPM показує практично протилежну ситуацію: «Студенти перемагають» — 44,4%, «Об’єднана Сербія» — 41,7%. Причому в попередньому вимірюванні цієї самої структури показники становили 39,6% і 37,5% відповідно.
Тобто різниця між двома останніми публічними дослідженнями принципова: одне дає владі перевагу більш ніж в 11 пунктів, інше — перевагу студентам майже в 3 пункти.
При цьому динаміка всередині самих опитувань також цікава. Faktor Plus на початку вересня оцінював список Вучича у 47,2%, а студентів — у 31,5%. Уже через кілька тижнів показник студентів зріс до 37,1%, тобто на 5,6 в. п., тоді як список Вучича додав лише 1,4 в. п.
Окреме червневе опитування CRTA та Stanford Democracy Action Lab також показувало високий ступінь політичної поляризації. Воно фіксувало значні відмінності в поглядах прихильників студентського списку та SNS і підтверджувало, що сербське суспільство дедалі сильніше ділиться на два великі політичні табори.
Показово, що самі соціологи зараз обережно ставляться до спроб назвати точний розклад. Представник Faktor Plus Владимир Паїч 1 жовтня заявив, що єдине, що можна вважати достатньо ймовірним за даними досліджень, — висока явка.
Саме явка може стати одним із ключових чинників 25 жовтня. У вересневому дослідженні Faktor Plus 64% респондентів заявили, що точно підуть голосувати, ще 11% не визначилися. Серед тих, хто має намір брати участь у виборах, 69% уже точно знали, за кого проголосують.
На цьому тлі кампанія стає дедалі більше схожою на референдум між двома найбільшими блоками. Навіть дослідник NSPM Джордже Вукадинович прямо говорив про наближення «референдумної атмосфери», коли простір для третіх сил помітно звужується.
У виборчому бюлетені 25 жовтня буде 18 партій, але фактична боротьба за основну частину голосів дедалі помітніше концентрується навколо двох найбільших політичних проєктів.
Джерело: Parametar, NSPM, CRTA.
Ставлення українців до Сербії у серпні 2026 року залишається переважно нейтральним: таку позицію займають 53,4% респондентів. Позитивно країну оцінюють 22,7% опитаних, негативно —20,3%. Порівняно з березнем показники змінилися незначно, однак у річному вимірі сприйняття Сербії стало помітно кращим, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Сербії ставляться 5,5% українців, здебільшого позитивно — 17,2%. Нейтральну відповідь обрали 53,4%. Здебільшого негативно країну оцінюють 17,6%, повністю негативно — 2,7%, ще 3,5% не змогли визначитися.
За округленими даними таблиці баланс позитивного та негативного ставлення становить близько плюс 2,4 відсоткового пункту. Таким чином, позитивні оцінки вже дещо переважають негативні, хоча різниця залишається невеликою, а більше половини українців продовжують займати нейтральну позицію.
У березні 2026 року позитивно до Сербії ставилися 21,7% респондентів: 5,6% — повністю позитивно та 16,1% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 55%, негативно країну оцінювали 19,6%, ще 3,7% не могли визначитися.
Отже, за п’ять місяців позитивний сегмент зріс приблизно на 1 в.п. — до 22,7%, негативний також дещо збільшився — приблизно на 0,7 в.п., тоді як частка нейтральних відповідей скоротилася на 1,6 в.п. Фактично після помітного покращення, зафіксованого навесні, ставлення стабілізувалося.
Набагато виразнішою є річна динаміка. У серпні 2025 року позитивно до Сербії ставилися лише 13,7% українців, негативно — 26%. До березня 2026 року позитивний показник зріс до 21,7%, а негативний скоротився до 19,6%. Таким чином, порівняно із серпнем минулого року позитивне ставлення зараз вище приблизно на 9 в.п., а негативне — нижче майже на 6 в.п.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін пов’язував позитивну динаміку, зокрема, з активнішою роботою дипломатичного представництва Сербії в Україні, яке очолює Надзвичайний і Повноважний Посол Андон Сапунджи. Посольство Сербії відновило роботу в Києві у 2025 році, а Сапунджи публічно наголошував на необхідності відновлення активної співпраці між двома країнами.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства. Активність сербського представництва на чолі з новим послом у гуманітарних та економічних ініціативах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на ставлення українців до цієї балканської держави», — зазначив Уракін.
Додатковим фактором у 2026 році, як вважає Максим Уракін, стало помітне пожвавлення політичних та економічних контактів між Києвом і Белградом. У травні в Белграді відбувся сербсько-український бізнес-форум за участю понад 40 представників компаній двох країн. На форумі обговорювали відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі, розширення торгівлі та можливість використання Сербії як одного з логістичних і ділових хабів для українських компаній на Балканах.
Крім того, у липні президент Сербії Александр Вучич приїхав до Києва на саміт Україна – Південно-Східна Європа, а у вересні знову відвідав Україну для участі в Карпатському саміті.
У першому півріччі 2026 року товарообіг України із Сербією становив близько $345,9 млн, із яких $102,7 млн припало на український експорт і $243,2 млн — на імпорт сербської продукції. Негативне для України сальдо становило близько $140,5 млн.
Поточні результати свідчать, що довгострокова динаміка ставлення до Сербії є позитивнішою, ніж рік тому, але значна нейтральна група — понад половина опитаних — залишає великий потенціал для подальшого формування образу країни через дипломатичні, гуманітарні, культурні та економічні контакти.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Андон Сапунджи, Балкани, громадська думка, міжнародні відносини, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
