В Узбекистані планується реалізація низки масштабних інфраструктурних проєктів у сфері автомобільного та повітряного транспорту, спрямованих на підвищення транспортної пов’язаності регіонів, розвиток логістики та збільшення транзитного потенціалу країни.
Одним із ключових проєктів стане будівництво альтернативної автомобільної магістралі «Ташкент – Самарканд». Нова дорога протяжністю 282 км проходитиме через Ташкентську, Сирдар’їнську, Джизакську та Самаркандську області. Траса першої категорії з цементобетонним покриттям і шістьма смугами руху дозволить розвивати швидкість до 150 км/год.
Проєкт передбачає будівництво 12 транспортних розв’язок, 91 мосту, 16 шляхопроводів, 60 тунельних переходів і понад 250 дренажних споруд. Також планується впровадження інтелектуальної транспортної системи, створення терміналів, об’єктів придорожнього сервісу та пунктів вагового контролю. Поставлено завдання прискорити переговори з потенційними інвесторами та розпочати будівельні роботи у найкоротші строки.
Паралельно триває модернізація авіаційної інфраструктури. Наразі реконструюються сім міжнародних аеропортів, а за останні роки нові повітряні гавані з’явилися в Муйнаку, Коканді, Зааміні, Шахрисабзі, Сариасійському та Сохському районах. Загальна кількість аеропортів в Узбекистані досягла 18.
Особливу увагу приділено розвитку Навоїйського міжнародного аеропорту як великого логістичного центру. До 2030 року кількість рейсів тут планується збільшити у 2,3 раза — до 7 тисяч на рік. Обсяг пасажирських перевезень має досягти 150 тисяч осіб, а вантажоперевезень — 45 тисяч тонн щорічно. На території аеропорту також заплановано створення вільної економічної зони «порто-франко», орієнтованої на надання технічних і комерційних послуг повітряним суднам.
Розглянуто й проєкт будівництва міжнародного аеропорту «Новий Ташкент». Новий авіаційний комплекс зможе обслуговувати до 20 мільйонів пасажирів на рік. Проєкт передбачає зведення термінала площею понад 208 тисяч квадратних метрів, будівництво двох злітно-посадкових смуг довжиною по чотири кілометри та створення 169 стоянок для повітряних суден. Наразі тривають підготовчі роботи та переговори з проєктними й підрядними організаціями.
Ще одним напрямом стане розвиток системи забезпечення цивільної авіації авіаційним паливом. До 2030 року виробництво авіагасу планується довести до 600 тисяч тонн на рік, а потужності зі зберігання збільшити з 49 до 80 тисяч тонн. Нові паливні комплекси будуть збудовані в аеропортах Навої, Андижана, Бухари, Ургенча та Нового Ташкента.
Передбачається також поетапний перехід до міжнародних стандартів зберігання та заправки повітряних суден, повна цифровізація управління паливозаправними комплексами та посилення контролю за дотриманням технологічних вимог.
