Як повідомляє Сербський Економіст, дружина президента Сербії Тамара Вучич взяла участь у VI Саміті перших леді та джентльменів, який відбувся 24 серпня в Києві в День незалежності України. Тема зустрічі цього року — «Мир-2026: знайти опору в часи невизначеності».
Особисто до Києва приїхали перша леді Литви Діана Науседене, дружина президента Естонії Сірьє Каріс, дружина президента Фінляндії Сюзанна Іннес-Стубб, перша леді Румунії Мірабела Гредінару, Тамара Вучич та перший джентльмен Словенії Алеш Мусар. Господинею саміту традиційно виступила Олена Зеленська. Представники Німеччини, Туреччини, Ізраїлю, Чехії, Грузії, Белізу та Гватемали долучилися онлайн. Загалом захід об’єднав представників 14 країн.
Цікавою частиною саміту стала презентація своєрідного «словника стійкості» — слів і традицій різних народів, які допомагають суспільству зберігати єдність у кризові часи.
Сербія представила в ньому «крсну славу» — унікальну сербську традицію вшанування сімейного святого-покровителя.
Вучич назвала славу «живим кодом нашої ідентичності» і пояснила, що ця традиція об’єднує сім’ю незалежно від того, де перебувають її члени.
Говорячи про історичні корені сербської стійкості, вона нагадала про середньовічних правителів, які замість палаців залишали після себе монастирі та задужбіни. Окремо Вучич згадала сербські монастирі в Косово та Метохії, що знаходяться у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою.
За її словами, у важкі історичні періоди серби фактично «перенесли церкву під власний дах»: дім ставав місцем збереження віри, пам’яті та сімейної єдності, а слава — нематеріальною спадщиною, що передається з покоління в покоління.
Саміт перших леді та джентльменів було започатковано з ініціативи Олени Зеленської у 2021 році як міжнародний майданчик для гуманітарних і соціальних проєктів. Цього року основний акцент зробили на тому, що допомагає людям, сім’ям і державам зберігати стійкість у період воєн та глобальної невизначеності.
https://t.me/relocationrs/3532
Як повідомляє Сербський Економіст, дострокові парламентські вибори в Сербії, згідно з поточними планами, відбудуться 18 або 25 жовтня 2026 року, заявив 20 серпня президент країни Александар Вучич.
«Парламентські вибори в Сербії відбудуться, судячи з усього, або 18, або 25 жовтня, і ми дізнаємося точну дату через кілька днів», — сказав Вучич в ефірі Радіо та телебачення Сербії (RTS).
Раніше сербська влада розглядала можливість проведення голосування наприкінці жовтня або на початку листопада, проте тепер, за словами президента, можливий термін практично визначений. При цьому вибори поки що офіційно не призначені, тому 18 і 25 жовтня залишаються двома датами, що розглядаються.
Згідно із законом Сербії про вибори народних депутатів, парламентські вибори призначає президент республіки, а від моменту їх призначення до дня голосування має минути не менше 45 і не більше 60 днів. День голосування має припадати на неробочий день.
Ще 16 серпня Вучич заявляв, що вибори будуть призначені «дуже скоро» — протягом найближчих 15–25 днів. До цього, 14 серпня, він називав ширший період їхнього проведення — жовтень або листопад.
При цьому парламентські та президентські вибори, найімовірніше, відбудуться в різний час. У липні Вучич заявляв, що спочатку мають відбутися парламентські вибори, а президентські — пізніше. 6 серпня він також повідомив, що має намір подати у відставку з посади президента до свого включення у виборчу кампанію.
Коментуючи майбутню кампанію 20 серпня, Вучич також підтвердив, що Сербська прогресивна партія (SNS) піде на вибори зі своїм виборчим списком. Говорячи про рішення Соціалістичної партії Сербії (SPS) виступати самостійно, він зазначив, що громадяни повинні мати можливість обирати між різними політичними варіантами.
Попередні дострокові парламентські вибори в Сербії відбулися 17 грудня 2023 року. За підсумками голосування список «Александар Вучич — Сербія не повинна зупинятися» отримав найбільшу кількість голосів.
https://t.me/relocationrs/3504
Як повідомляє «Сербський економіст», китайська компанія Reliance планує інвестувати 100,5 млн євро у будівництво високотехнологічного заводу з виробництва батарей у сербському місті Інджія; проект передбачає створення близько 250 робочих місць, заявив 20 серпня президент Сербії Александар Вучич.
За його словами, на підприємстві вироблятимуть батареї для безпілотних літальних апаратів, безпілотного транспорту, роботів, побутової техніки та інших пристроїв.
«Мова йде про високотехнологічну компанію, одну з найкращих у світі у виробництві батарей для дронів, безпілотних автомобілів, роботів, побутової техніки та інших пристроїв», — наводить слова Вучича видання Danas із посиланням на його інтерв’ю Радіо та телебаченню Сербії (RTS).
Передбачається, що рамкова угода з інвестором буде підписана наприкінці серпня 2026 року, а будівельні роботи можуть розпочатися вже наприкінці жовтня.
Вучич уточнив, що Reliance була однією з 14 компаній, з представниками яких сербська сторона проводила переговори під час його останньої поїздки до Китаю.
Судячи з назви та описаного президентом профілю продукції, йдеться про Jiangsu Reliance New Energy Technology Co., Ltd., що працює під брендом Reliance Battery. При цьому сербська влада поки що публічно не розкрила повну юридичну назву інвестора в проєкті в Інджії.
За даними самої Reliance, компанія була заснована в китайському Чанчжоу в листопаді 2021 року і спеціалізується на розробці та виробництві високопотужних циліндричних літій-іонних елементів. Вона випускає елементи форматів 21700 і 46-series на основі NCA та LFP, а також проводить дослідження напівтвердотільних і твердотільних акумуляторів та технології сухих електродів.
Компанія прямо вказує серед сфер застосування своїх акумуляторів дрони, eVTOL, гуманоїдних і логістичних роботів, електроінструмент, побутову прибиральну техніку, електричні мотоцикли та велосипеди, автомобілі, системи резервного живлення та спеціальну техніку.
Таким чином, у разі реалізації проєкту Індія отримає ще одне високотехнологічне виробництво, пов’язане з електротехнічною промисловістю. Місто вже сформувало великий промисловий кластер між Белградом і Нові-Садом. Зокрема, у квітні 2025 року тут розпочала роботу перша в Європі фабрика японської компанії JFE Shoji вартістю понад 50 млн євро, яка випускає сердечники електродвигунів для побутової техніки та автомобільної промисловості.
В Інджії також працює завод Toyo Tire Serbia, а в 2026 році японська компанія розпочала будівництво тут нового європейського центру досліджень і розробок вартістю 29 млн євро.
Українська компанія Termojet, виробник обладнання для котелень і систем опалення, розглядає можливість виходу на ринок Сербії та шукає місцевого представника або партнера для розвитку продажів і дистрибуції, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Компанія працює з 2002 року та має власне виробництво повного циклу.
До асортименту входять насосні групи, розподільні колектори, гідравлічні роздільники, сепаратори, клапани, циркуляційні насоси, обладнання для теплої підлоги та автоматика.
Для великих об’єктів випускається серія Termojet Mega потужністю до 2200 кВт.
У Сербії компанія зацікавлена передусім у співпраці з чинним учасником ринку опалювального та HVAC-обладнання.
Бажаний партнер:
Крім того, найближчою перспективою є також вихід на ринки сусідніх країн — Боснії, Чорногорії, Албанії та інших країн регіону.
Termojet готова працювати з дилерами, дистриб’юторами, монтажними та проєктними організаціями й надає партнерам технічну підтримку та навчання.
З питань партнерства та організації співпраці в Сербії звертайтеся на електронну пошту: 100events@ukr.net.
Як повідомляє Сербський Економіст, сербське місто Крагуєвац організувало літній відпочинок для 19 дітей із Запоріжжя віком 13–16 років, які з 1 по 10 серпня перебували на Копаоніку в дитячому оздоровчому закладі міста.
Для українських дітей підготували спортивну, рекреаційну та культурну програму. Вони брали участь у прогулянках і спільних заходах, знайомилися з сербськими традиціями, а також вивчали елементи сербських народних танців разом із хореографами Центру традиційної культури «Абрашевич» із Крагуєваца.
Поїздка стала частиною гуманітарної ініціативи, що передбачає організацію відпочинку в Сербії для дітей з українських регіонів, які постраждали внаслідок війни.
Крагуєвець розташований у центральній частині Сербії та є одним із найбільших промислових і університетських центрів країни. Завдяки розташуванню в центральній Сербії місто має зручне сполучення з Белградом, Копаоніком та іншими туристичними й діловими центрами країни.
https://t.me/relocationrs/3464
Як повідомляє сербське бізнес-видання Parametar, автотранспортні компанії Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії вимагають від Євросоюзу до 1 вересня 2026 року запропонувати конкретне рішення проблеми обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні. В іншому разі перевізники готові знову провести узгоджені протести та заблокувати вантажні термінали на кордонах з ЄС.
Рішення було узгоджено представниками транспортних асоціацій чотирьох країн на регіональній зустрічі в Скоп’є. При цьому 1 вересня не є автоматично датою початку блокади. Перевізники мають намір дочекатися переговорів з Європейською комісією та обговорення нової візової стратегії ЄС, після чого ухвалять рішення щодо подальших дій.
Основна претензія перевізників пов’язана з правилом 90/180. Громадяни третіх країн, які користуються безвізовим режимом, можуть перебувати в Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Це обмеження поширюється й на професійних водіїв із країн Західних Балкан.
Перевізники вважають такий підхід неправильним, оскільки водії приїжджають до ЄС не як туристи, а регулярно перетинають кордон під час міжнародної доставки вантажів і після рейсів повертаються до своїх країн.
«Наші водії виїжджають кожні два, три або п’ять днів, залежно від маршруту, а потім повертаються. Вони не хочуть виїжджати зі своїх країн, вони хочуть працювати в наших компаніях. Але 90 днів недостатньо для професійної роботи», — заявив президент сербської асоціації міжнародних перевізників Неджо Мандич.
За оцінками регіональних транспортних організацій, проблема стосується близько 100 тис. професійних водіїв у чотирьох країнах. Більш жорсткий контроль дотримання ліміту став особливо відчутним після впровадження європейської електронної системи Entry/Exit System (EES), яка автоматично фіксує в’їзд і виїзд громадян третіх країн.
Загроза перевізникам уже має прецедент. Наприкінці січня 2026 року водії з Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії одночасно заблокували понад 20 вантажних переходів у напрямку Шенгенської зони. Були заблоковані кордони Сербії та Боснії і Герцеговини з Хорватією, Північної Македонії з Грецією та Болгарією, а також порт Бар у Чорногорії.
Економічний ефект виявився значним. Президент ТПП Сербії Марко Чадеж тоді оцінював, що блокування зачепило близько 93 % експорту чотирьох країн, а сукупні збитки сягали близько 92 млн євро на добу.
Окремі підприємства через невиконання контрактних зобов’язань стикалися, за його оцінкою, зі штрафами та втратами в розмірі 10–50 тис. євро на день на одну компанію. Причому проблеми виникали не лише у балканських виробників — від затримок страждали й європейські компанії, що мають заводи, постачальників та покупців у регіоні.
Якщо нова регіональна блокада відбудеться в подібному масштабі, економічні втрати знову можуть становити десятки мільйонів євро щодня.
Для Сербії найбільш вразливою є промисловість, орієнтована на європейські виробничі ланцюги. Автомобільні компоненти, електрообладнання, гумотехнічна продукція, металопродукція, продукти харчування та інші товари часто перевозяться автомобільним транспортом за графіком і повинні надходити замовнику в строго визначений час.
Навіть нетривала зупинка руху означає накопичення вантажів на складах, порушення виробничих циклів та ризик штрафів з боку європейських покупців.
Особливо небезпечна тривала блокада для виробників швидкопсувних товарів. Під час січневих протестів перевізники повідомляли, що лише Lidl планував доставити з Європи до Сербії близько 120 вантажівок із м’ясом, молочною продукцією, фруктами та овочами протягом одного тижня. Блокування руху безпосередньо загрожувало цим поставкам.
Самі транспортні компанії зазнають подвійних втрат: вантажівка під час простою продовжує створювати витрати на лізинг, зарплату водія, страхування та інші платежі, але не приносить виручки. Асоціації також попереджають, що неможливість повноцінно використовувати водіїв на маршрутах ЄС може призвести до втрати контрактів на користь перевізників із країн Євросоюзу.
Економічний збиток не обмежиться Західними Балканами. Значна частина підприємств Сербії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини інтегрована безпосередньо у виробничі ланцюги компаній ЄС.
Затримка постачання комплектуючих може позначитися на заводах у Німеччині, Італії, Австрії, Словенії, Угорщині та інших країнах. Зворотний потік європейських товарів на Балкани також зупиняється.
Крім того, через Сербію та Північну Македонію проходить важливий сухопутний транспортний коридор між Центральною Європою, Туреччиною та далі Близьким Сходом. Під час січневих протестів Reuters зазначав, що блокада порушувала рух саме по цьому стратегічному маршруту.
Європейська комісія ще після січневих протестів визнала, що встановлений режим створює проблеми для високомобільних професій, зокрема міжнародних водіїв, артистів та спортсменів. У новій візовій стратегії ЄС, ухваленій у січні, передбачено можливість пошуку більш гнучкого механізму для таких категорій працівників.
Однак автоматичного виключення професійних водіїв із правила 90/180 поки що не запроваджено.
Перевізники наполягають або на спеціальному статусі для міжнародних водіїв, або на механізмі професійних віз чи іншого дозволу, який дав би їм змогу перебувати в Шенгенській зоні понад 90 днів без ризику затримання, депортації чи заборони на в’їзд.
Таким чином, 1 вересня стає ключовою датою для транспортного ринку Західних Балкан. Якщо Брюссель запропонує робочий механізм для професійних водіїв, нової блокади можна уникнути. Якщо домовитися не вдасться, перевізники чотирьох країн уже узгодили можливість спільної акції.
Проблема обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні стосується й України.
Українські далекобійники, які працюють на перевізників, зареєстрованих в Україні, при в’їзді до Шенгену за безвізовим режимом також, як правило, підпадають під правило 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо вони не мають окремого довгострокового статусу або дозволу на проживання. Єврокомісія у своїй візовій стратегії від 29 січня 2026 року прямо визнала, що чинна система створює проблеми для мобільних професій, окремо згадавши водіїв вантажівок, які обслуговують бізнес ЄС.
При цьому чинна до 31 березня 2027 року угода ЄС та України про автомобільний транспорт спрощує доступ українських перевізників на ринок ЄС і скасовує необхідність низки дозволів на двосторонні та транзитні перевезення, але сама по собі не є винятком із шенгенських міграційних правил.
Тому Україна об’єктивно зацікавлена в тому самому рішенні, якого вимагають перевізники Західних Балкан: відокремити час роботи професійного водія в міжнародному рейсі від звичайного туристичного перебування або створити для таких водіїв спеціальний режим.
ВОДІЙ, ЄС, Перевізник, Сербія, Шенген
