Як повідомляє Experts Club, талія та Іспанія мають найвищі показники позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Південної Європи — 70,1% та 65,2% відповідно. Водночас щодо Греції та Словенії значна частина респондентів займає нейтральну позицію, а ставлення до Сербії залишається найбільш неоднозначним. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Найкращий результат у регіональній групі має Італія: позитивно до неї ставляться 70,1% опитаних, нейтрально — 25%, негативно — 2,9%, ще 2% не змогли визначитися. Баланс позитивних і негативних оцінок становить 67,2 відсоткового пункту. У березні 2026 року він був дещо вищим — 69,7 в.п., однак порівняно із серпнем 2025 року, коли показник становив 55 в.п., ставлення залишається суттєво кращим.
Іспанію позитивно оцінюють 65,2% респондентів, нейтрально — 31,3%, негативно — лише 1,6%. Баланс становить 63,6 в.п. проти 62,7 в.п. у березні та 52 в.п. у серпні минулого року. Таким чином, серед представлених південноєвропейських держав саме Іспанія демонструє послідовне зростання балансу порівняно з попередніми хвилями.
До Греції позитивно ставляться 49,7% українців, нейтрально — 44,2%, негативно — 3,9%. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 45,8 в.п. проти 50,1 в.п. у березні 2026 року та 44,7 в.п. у серпні 2025-го. Це свідчить про відносно стабільне сприйняття країни з переважанням позитивних і нейтральних оцінок.
Щодо Словенії 40,3% респондентів висловили позитивне ставлення, тоді як майже половина — 49,9% — обрали нейтральну позицію. Негативно країну оцінюють 6,7%, а баланс становить 33,6 в.п., стільки ж, скільки у березні 2026 року.
Найбільш контрастні результати у групі зафіксовані щодо Сербії. Позитивно до неї ставляться 22,7% українців, негативно — 20,4%, а більшість, 53,4%, займають нейтральну позицію. Баланс становить плюс 2,3 в.п. При цьому динаміка покращилася порівняно із серпнем 2025 року, коли показник був від’ємним — мінус 12,3 в.п.
Засновник Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на необхідності активнішої комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін.
За його словами, дані соціології можуть допомагати дипломатичним представництвам і бізнесу оцінювати суспільне сприйняття та ефективніше вибудовувати двосторонні відносини.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній звернув увагу на необхідність поєднувати суспільну поінформованість із розвитком практичної економічної співпраці.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. Насамперед потрібно працювати бізнес-асоціаціям, Міністерству економіки й Міністерству закордонних справ», — зазначив Позній.
За його словами, перспективними є передусім ті напрями, де Україна може поглиблювати двосторонні зв’язки та нарощувати експорт.
У ширшому контексті дослідження показує, що ставлення українців до більшості країн Південної Європи залишається позитивним або нейтральним. Особливо високі показники мають Італія та Іспанія, тоді як щодо Сербії суспільні оцінки значно більш поляризовані, хоча їхній баланс за рік покращився.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, а заявлена максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становить ±3,5 відсоткового пункту. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, ГРЕЦІЯ, ИСПАНИЯ, ІТАЛІЯ, ПІВДЕННА ЄВРОПА, Сербія, СЛОВЕНИЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, Сербія виставила на продаж через Белградську фондову біржу 6,35% акцій Termovent SC Livnica čelika з Бачка-Тополі.
Компанія спеціалізується на виробництві сталевих виливків, зокрема з вуглецевої, нержавіючої, жароміцної та зносостійкої сталі. Ливарне виробництво працює з 1960-х років, а з 2003 року входить до складу Termovent SC.
Підприємство постачає продукцію як на внутрішній, так і на закордонні ринки. Група Termovent також виробляє промислову арматуру і є сертифікованим постачальником угорської АЕС «Пакш».
За даними за 2025 рік, виручка ливарного підприємства перевищувала 1 млрд динарів, чистий прибуток становив близько 7,8 млн динарів, чисельність персоналу — 168 осіб.
Продаж державного пакета акцій фактично продовжує консолідацію власності в уже приватизованому промисловому активі.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Косово обрав економістку та академічку Юстину Широку Пулю новим президентом. За її кандидатуру проголосував 81 депутат 120-місного парламенту, що дозволило завершити процедуру в першому турі та уникнути дострокових парламентських виборів.
Голосування відбулося пізно ввечері 6 жовтня, фактично в останні хвилини перед закінченням конституційного терміну. Якби президента не було обрано, парламент підлягав би розпуску, а в Косово довелося б проводити нові дострокові вибори.
Широка Пуля стала компромісною кандидатурою, яку підтримали правлячий рух «Самовизначення» прем’єр-міністра Альбіна Курті та опозиційна Демократична партія Косово. До обрання вона очолювала Академію наук і мистецтв Косово, раніше обіймала посаду міністра економіки.
Безпосередньо перед президентським голосуванням парламент також схвалив зміни до законодавства, що обмежують повноваження Спеціалізованих палат щодо Косово в Гаазі, які розглядають справи про військові злочини колишніх керівників Армії визволення Косово. Це питання стало частиною політичного компромісу між основними партіями.
Президент Косово має переважно представницькі повноваження, проте відіграє помітну роль у зовнішній політиці та є верховним головнокомандувачем. Широка Пуля стала третьою жінкою, яка обійняла цю посаду після Атіфете Ях’ягі та Вьоси Османі.
Незалежність Косово, проголошену в 2008 році, Сербія не визнає і продовжує вважати Косово та Метохію своєю автономною провінцією. Незалежність Косово також не визнають низка великих держав, зокрема Росія та Китай, які є постійними членами Ради Безпеки ООН. Її не визнають також Індія, Бразилія та низка європейських країн, зокрема Іспанія. Україна також не встановила дипломатичних відносин із Косово і не визнає його незалежність.
https://t.me/relocationrs/3825
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, українська мережа магазинів заморожених напівфабрикатів Multi Cook розпочала роботу в Сербії. Перша торгова точка відкрилася в Белграді за адресою Dunavska 2.
Про вихід на сербський ринок повідомив засновник мережі Володимир Матвійчук.
«Сербія — наша нова країна на карті Multi Cook. Сьогодні Multi Cook — це набагато більше, ніж просто франшиза. Це глобальний український продукт», — написав підприємець.
В асортименті Multi Cook представлені заморожені напівфабрикати домашнього типу: вареники, пельмені, млинці, сирники, котлети, голубці та інші готові до приготування страви.
Multi Cook з’явився у 2022 році й пов’язаний з історією відомої української мережі «Галя Балувана». Її заснували в Луцьку у 2018 році. Згодом співвласники почали самостійно розвивати міжнародні проєкти: Матвійчук зосередився на Multi Cook, а Алла й Олександр Теліги — на бренді Wesoła Pani.
У 2025 році Матвійчук оголосив про вихід із ТМ «Галя Балувана» та подальший розвиток власних брендів Multi Cook, GABAR і MultiBar.
Зараз Multi Cook налічує понад 270 магазинів у Європі, США, Канаді, Великій Британії та інших країнах. Частина точок працює під брендом MultiBar — у такому форматі продукти можна не тільки купити, а й замовити вже приготовані страви.
Як повідомляє Сербський Економіст, Косово наближається до нової політичної кризи: якщо до 6 жовтня парламенту не вдасться обрати президента, Асамблею буде розпущено, і регіон знову піде на дострокові парламентські вибори — вже четверті за менш ніж два роки.
Цього разу президентська криза виявилася безпосередньо пов’язаною з судовим процесом над колишніми керівниками Армії визволення Косово (ОВК) у Гаазі. Згідно з рішенням Конституційного суду, 6 жовтня закінчується термін для обрання нового президента. У разі провалу голосування парламент розпускається, а нові вибори мають відбутися протягом 45 днів — тобто не пізніше 15 листопада.
За останні 18 місяців виборці в Косово вже тричі голосували на парламентських виборах — 9 лютого 2025 року, 28 грудня 2025 року та 7 червня 2026 року.
Причому ситуація виглядає майже парадоксально: лише 13 вересня парламент після червневих виборів нарешті затвердив новий уряд Альбіна Курті. За уряд проголосували 62 із 120 депутатів. Але вирішити інше ключове питання — обрати президента — поки що не вдалося.
У вересні Спеціалізовані палати Косово в Гаазі винесли вирок першої інстанції чотирьом колишнім керівникам ОВК — Хашиму Тачі, Кадрі Веселі, Реджепу Селімі та Якупу Краснічі.
Після цього Демократична партія Косово (ДПК), одним із засновників якої є Тачі, вимагала змінити закон про Спеціалізовані палати.
Зокрема, ДПК домагається обмеження повноважень суду розслідуванням злочинів, що фігурували у доповіді Діка Марті, а також запровадження міжнародного контролю за його діяльністю. Саме після гаазького вироку партія різко активізувала цю ініціативу.
Для Курті це вкрай складна ситуація: часу до 6 жовтня практично не залишилося.
Сербське видання «Blic» називає те, що відбувається, «небезпечною грою». Опитані виданням аналітики вважають, що ДПК намагається одночасно домогтися зміни правил роботи Гаазького суду та перекласти політичну відповідальність за можливі нові вибори на рух Курти «Самовизначення».
Белград не визнає проголошену в 2008 році незалежність Косово і вважає цю територію частиною Сербії.
Причому невизнання Косово — це далеко не лише сербська позиція. Незалежність Косово, як і раніше, не визнають Росія та Китай — два постійні члени Ради Безпеки ООН, що є однією з перешкод для вступу Косово до ООН.
Косово також не визнають Іспанія, Україна, Індія та інші країни.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, болгарська державна компанія Bulgargaz отримала 10-річну ліцензію на оптові поставки природного газу в Сербії, що відкриває ще одному великому регіональному гравцеві можливість конкурувати за сербських споживачів.
Як проаналізувало Parametar, значення цього рішення полягає не просто в появі ще однієї ліцензованої компанії. Bulgargaz має власний закупівельний портфель та доступ до газової інфраструктури одразу кількох країн Центральної та Південно-Східної Європи.
Компанія вже має необхідні ліцензії та дозволи на торгівлю та постачання газу в Греції, Румунії, Угорщині та Словаччині, а через дочірню компанію Bulgargaz North присутня в Молдові.
Для Сербії особливо важливим є інтерконектор із Болгарією потужністю близько 1,8 млрд куб. м на рік. Через Болгарію сербський ринок може отримувати азербайджанський газ, а також СПГ, що надходить у регіон через грецькі термінали.
Bulgargaz потенційно зможе запропонувати великим сербським підприємствам комплексне постачання — від закупівлі СПГ і регазифікації до транспортування через Болгарію та доставки газу до Сербії.
Поки що, однак, мова йде лише про отримання ліцензії. «Bulgargaz» ще не оголошувала про великі контракти з сербськими споживачами. Тому головним показником реального виходу на ринок стане бронювання транскордонних потужностей та укладення перших договорів.
Сербський ринок газу формально відкритий для конкуренції, проте фактично залишається висококонцентрованим. За останніми повними даними AERS за 2024 рік, державна компанія Srbijagas забезпечувала близько 78% продажів газу кінцевим споживачам, Novi Sad-Gas — близько 3,9%, Yugorosgaz — 3,2%, а частка кожного з решти постачальників становила менше 2%.
Водночас змінюється інфраструктура ринку. У Сербії працюють три оператори газотранспортної системи — Transportgas Srbija, Gastrans та Yugorosgaz-Transport. У 2026 році Transportgas отримала операторську ліцензію, а Сербія приєдналася до регіональної платформи бронювання газотранспортних потужностей, що має полегшити доступ нових постачальників до транскордонних маршрутів.
Поява Bulgargaz сама по собі ще не означає зниження цін або істотного перерозподілу ринку. Але якщо болгарська компанія почне реально постачати газ сербським промисловим підприємствам, інтерконектор Сербія-Болгарія поступово перетвориться з інфраструктури для диверсифікації поставок на інструмент реальної конкуренції між постачальниками.
