Як повідомляє сербське бізнес-видання Parametar, автотранспортні компанії Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії вимагають від Євросоюзу до 1 вересня 2026 року запропонувати конкретне рішення проблеми обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні. В іншому разі перевізники готові знову провести узгоджені протести та заблокувати вантажні термінали на кордонах з ЄС.
Рішення було узгоджено представниками транспортних асоціацій чотирьох країн на регіональній зустрічі в Скоп’є. При цьому 1 вересня не є автоматично датою початку блокади. Перевізники мають намір дочекатися переговорів з Європейською комісією та обговорення нової візової стратегії ЄС, після чого ухвалять рішення щодо подальших дій.
Основна претензія перевізників пов’язана з правилом 90/180. Громадяни третіх країн, які користуються безвізовим режимом, можуть перебувати в Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Це обмеження поширюється й на професійних водіїв із країн Західних Балкан.
Перевізники вважають такий підхід неправильним, оскільки водії приїжджають до ЄС не як туристи, а регулярно перетинають кордон під час міжнародної доставки вантажів і після рейсів повертаються до своїх країн.
«Наші водії виїжджають кожні два, три або п’ять днів, залежно від маршруту, а потім повертаються. Вони не хочуть виїжджати зі своїх країн, вони хочуть працювати в наших компаніях. Але 90 днів недостатньо для професійної роботи», — заявив президент сербської асоціації міжнародних перевізників Неджо Мандич.
За оцінками регіональних транспортних організацій, проблема стосується близько 100 тис. професійних водіїв у чотирьох країнах. Більш жорсткий контроль дотримання ліміту став особливо відчутним після впровадження європейської електронної системи Entry/Exit System (EES), яка автоматично фіксує в’їзд і виїзд громадян третіх країн.
Загроза перевізникам уже має прецедент. Наприкінці січня 2026 року водії з Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії одночасно заблокували понад 20 вантажних переходів у напрямку Шенгенської зони. Були заблоковані кордони Сербії та Боснії і Герцеговини з Хорватією, Північної Македонії з Грецією та Болгарією, а також порт Бар у Чорногорії.
Економічний ефект виявився значним. Президент ТПП Сербії Марко Чадеж тоді оцінював, що блокування зачепило близько 93 % експорту чотирьох країн, а сукупні збитки сягали близько 92 млн євро на добу.
Окремі підприємства через невиконання контрактних зобов’язань стикалися, за його оцінкою, зі штрафами та втратами в розмірі 10–50 тис. євро на день на одну компанію. Причому проблеми виникали не лише у балканських виробників — від затримок страждали й європейські компанії, що мають заводи, постачальників та покупців у регіоні.
Якщо нова регіональна блокада відбудеться в подібному масштабі, економічні втрати знову можуть становити десятки мільйонів євро щодня.
Для Сербії найбільш вразливою є промисловість, орієнтована на європейські виробничі ланцюги. Автомобільні компоненти, електрообладнання, гумотехнічна продукція, металопродукція, продукти харчування та інші товари часто перевозяться автомобільним транспортом за графіком і повинні надходити замовнику в строго визначений час.
Навіть нетривала зупинка руху означає накопичення вантажів на складах, порушення виробничих циклів та ризик штрафів з боку європейських покупців.
Особливо небезпечна тривала блокада для виробників швидкопсувних товарів. Під час січневих протестів перевізники повідомляли, що лише Lidl планував доставити з Європи до Сербії близько 120 вантажівок із м’ясом, молочною продукцією, фруктами та овочами протягом одного тижня. Блокування руху безпосередньо загрожувало цим поставкам.
Самі транспортні компанії зазнають подвійних втрат: вантажівка під час простою продовжує створювати витрати на лізинг, зарплату водія, страхування та інші платежі, але не приносить виручки. Асоціації також попереджають, що неможливість повноцінно використовувати водіїв на маршрутах ЄС може призвести до втрати контрактів на користь перевізників із країн Євросоюзу.
Економічний збиток не обмежиться Західними Балканами. Значна частина підприємств Сербії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини інтегрована безпосередньо у виробничі ланцюги компаній ЄС.
Затримка постачання комплектуючих може позначитися на заводах у Німеччині, Італії, Австрії, Словенії, Угорщині та інших країнах. Зворотний потік європейських товарів на Балкани також зупиняється.
Крім того, через Сербію та Північну Македонію проходить важливий сухопутний транспортний коридор між Центральною Європою, Туреччиною та далі Близьким Сходом. Під час січневих протестів Reuters зазначав, що блокада порушувала рух саме по цьому стратегічному маршруту.
Європейська комісія ще після січневих протестів визнала, що встановлений режим створює проблеми для високомобільних професій, зокрема міжнародних водіїв, артистів та спортсменів. У новій візовій стратегії ЄС, ухваленій у січні, передбачено можливість пошуку більш гнучкого механізму для таких категорій працівників.
Однак автоматичного виключення професійних водіїв із правила 90/180 поки що не запроваджено.
Перевізники наполягають або на спеціальному статусі для міжнародних водіїв, або на механізмі професійних віз чи іншого дозволу, який дав би їм змогу перебувати в Шенгенській зоні понад 90 днів без ризику затримання, депортації чи заборони на в’їзд.
Таким чином, 1 вересня стає ключовою датою для транспортного ринку Західних Балкан. Якщо Брюссель запропонує робочий механізм для професійних водіїв, нової блокади можна уникнути. Якщо домовитися не вдасться, перевізники чотирьох країн уже узгодили можливість спільної акції.
Проблема обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні стосується й України.
Українські далекобійники, які працюють на перевізників, зареєстрованих в Україні, при в’їзді до Шенгену за безвізовим режимом також, як правило, підпадають під правило 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо вони не мають окремого довгострокового статусу або дозволу на проживання. Єврокомісія у своїй візовій стратегії від 29 січня 2026 року прямо визнала, що чинна система створює проблеми для мобільних професій, окремо згадавши водіїв вантажівок, які обслуговують бізнес ЄС.
При цьому чинна до 31 березня 2027 року угода ЄС та України про автомобільний транспорт спрощує доступ українських перевізників на ринок ЄС і скасовує необхідність низки дозволів на двосторонні та транзитні перевезення, але сама по собі не є винятком із шенгенських міграційних правил.
Тому Україна об’єктивно зацікавлена в тому самому рішенні, якого вимагають перевізники Західних Балкан: відокремити час роботи професійного водія в міжнародному рейсі від звичайного туристичного перебування або створити для таких водіїв спеціальний режим.
ВОДІЙ, ЄС, Перевізник, Сербія, Шенген
Випадків нетверезого водіння поменшало вперше за 5 років.
Понад 138 тисяч протоколів за водіння у нетверезому стані зафіксувала Національна поліція України у 2025 році. Кількість таких протоколів зменшилась вперше за 5 років. Найбільше нетверезих водіїв на Дніпропетровщині, Харківщині та Одещині. Ще понад тисячу кримінальних проваджень за нетверезе водіння відкрила Генеральна прокуратура України торік. Загалом кожна 40 ДТП із загиблими чи травмованими скоєне п’яними водіями у 2025 році. 73 людини загинуло та 857 було травмовано у таких ДТП.
138 047 протоколів за нетверезе водіння (ст. 130 КУпАП) зафіксовано торік. Це на 8% менше, ніж у 2024 році. Минулий рік став винятком, адже останні роки кількість нетверезих водіїв лише зростала.
Втім тренд актуальний не для всієї країни: у 4 регіонах випадків нетверезого водіння все ж таки побільшало. Помітний приріст на Рівненщині (+19%), наслідує Хмельниччина (+18%), Харківщина (+8,5%) та Запорізька область (+3%).
Загалом найбільше нетверезих водіїв зафіксовано на Дніпропетровщині — 13 519 випадків. До трійки антилідерів також потрапила Харківщина — 12 095 випадків та Одещина — 11 543 протоколи.
Найменшу ж кількість протоколів зафіксовано на Херсонщині — 1 138 випадків, у Чернівецькій (1 596) та Івано-Франківській (1 897) областях.
Водночас у 1 044 випадках за водіння у нетверезому відкрили кримінальні провадження за ст. 286-1 ККУ — такі дані наводить Генеральна прокуратура. Торік до суду дійшло 59% справ.
Загалом 643 ДТП із загиблими чи травмованими скоєно п’яними водіями торік — таких аварій також поменшало на третину. Через нетверезих водіїв загинуло 73 людини, ще 857 отримали травми унаслідок цих ДТП. Кожна 40 дорожньо-транспортна пригода з загиблими та/або травмованими була пов’язана з нетверезим водінням, тоді як у 2023 та 2024 роках цей показник становив кожну 25-ту ДТП.
https://opendatabot.ua/analytics/drunk-dtp-2025
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) “Укрпошта” (Київ) 31 січня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування водіїв від нещасного випадку на транспорті, повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
За інформацією системи, очікувана вартість закупівлі послуг становить 771,375 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 8 лютого.
АТ “Укртрансгаз” 19 січня оголосило тендер на обов’язкове особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 34,276 тис. грн.
Тендерне забезпечення не потрібне.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 26 січня.
В Україні ухвалено заборону використання відеореєстраторів на авто- і мототранспорті під час війни в усіх регіонах України, йдеться в повідомленні в телеграм-каналі Державного агентства автомобільних доріг України (“Укравтодор”) з посиланням на інформацію ЗСУ.
Застереження діє для всіх регіонів України.
Рішення ухвалено, щоб уникнути розголошення інформації, яка може допомогти ворожій армії.
Нове правило стосується реєстраторів в авто- і мототранспорті.
Зокрема, заборонено фотографію та відеозйомку доріг загального користування, об’єктів загального призначення, об’єктів інфраструктури, блокпостів, укріплень, розташування, зосередження або переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони.
Український платіжно-інформаційний сервіс “Штрафи UA” запускає нову функцію для водіїв для оперативного відстеження порушень, зафіксованих камерами автоматичної фіксації, повідомила прес-служба сервісу.
За її даними, також скоро водії зможуть бачити у своєму застосунку карту міста з розташуванням камер, а також особистою та загальною у місті статистикою зафіксованих ними порушень. Це, як зазначають у сервісі, дасть змогу водіям обирати найбезпечніший маршрут та змінювати стиль водіння на небезпечних ділянках міста.
Рішення стане доступним для приватних власників транспортних засобів та компаній з автопарком на початку 2022 року.
“Як показує досвід, після встановлення камер фото- та відеофіксації кількість штрафів різко зростає. Лише за період із серпня до листопада у Львові, Харкові, Чернігові, Луцьку та Одесі було встановлено 34 камери, які зафіксували 148 тис. випадків порушення правил дорожнього руху. Загальна сума штрафів – приблизно 55 млн грн. У містах, де камери працюють із серпня, частка погашення штрафів у середньому становить 76%. Найнижчий відсоток погашення в Одесі – 19%.У цьому місті камери з’явилися минулого тижня. Очевидно, що люди починають усвідомлювати проблему, стають дисциплінованішими. У них формується звичка перевіряти наявність штрафів ПДР і контролювати їх погашення”, – наведено в повідомленні слова керівника “Штрафи UA” для бізнесу Таїсії Юрздицької.
Однак у сервісі зазначають: після встановлення камер водії стикаються з тим, що проїжджаючи ділянку, де встановлено камеру, вони не завжди можуть зрозуміти, чи було скоєно порушення та чи буде винесено постанову, що збільшує стрес під час їзди.
“Не кожен водій встановлює собі спеціалізований мобільний застосунок, через що велика ймовірність, що про штраф людина не дізнається. Це збільшує шанси потрапити в ситуацію, коли штраф не буде сплачено у встановлений законом термін і його передадуть до виконавчої служби”, – пояснюється у повідомленні.
При цьому сума стягнення зростає вдвічі і додаються додаткові стягнення у вигляді витрат та збору виконавчої служби з відкриття справи, уточнює обслуговування.
“Щоб зробити водіння водіїв максимально комфортним та безпечним, ми вирішили у нашому застосунку, крім основних функцій перевірки та моментальної оплати штрафів, додати функцію, яка дасть змогу водієві бачити загальну статистику порушень на ділянках доріг, де встановлені камери, та одночасно статистику своїх порушень у цих місцях. Це безпосередньо допомагатиме водієві більш усвідомлено та безпечно долати аварійно-небезпечні ділянки та робитиме внесок у безпечну їзду в місті”, – наведено слова експерта з безпеки дорожнього руху та засновника групи компаній “Штрафи UA” Дениса Дмитрова.
Камери автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху почали працювати в Україні з червня 2020 року. За даними МВС, це дало змогу у декілька разів знизити кількість аварій та смертельних ДТП.
